Аудит господарських операцій

В рядку 310 “Інші оборотні активи” часто відображають суми, що не-перекриті коштами фондів економічного стимулювання, спеціальних та цільових надходжень, використання прибутку при наявності збитків поточного року тощо.

Дії бухгалтерів можна зрозуміти як зневагу до нормативних документів, професійну неуважність, некваліфікованість. Але порядок прийняття фінансової звітності та горизонтальне її читання (податковою адміністрацією, установами банків тощо) сприяє цьому.

Співвідношення позаоборотних активів, коштів в обороті, їх джерел, ліквідність підприємства залишаються поза увагою.

З показниками балансу, які містяться у деяких суб`єктів господарювання, теж є проблеми, але дещо іншого характеру. Вони виникають безпосередньо в філіях, представництвах, відділах та інших відокремлених підрозділах, виділених на окремий баланс. Так, нестатутні підприємства, які мають свій баланс, розрахунки за виділеними коштами та переданими централізованими фондами разом з іншими розрахунками по поточних операціях (рах.78, 79) записують в ІІІ розділ пасиву балансу на рядках 710, 720, 740. На розрахункових субрахунках по обліку виділених коштів і обліку поточних розрахунків нерідко дебіторська заборгованість перевищує, і “цінні” пасиви зовсім зникають за рахунок звернутого сальдо.

При проведення аналізу даних такого балансу підприємства такі показники, як розміщення і використання коштів підприємства, платоспроможності, забезпечення власними оборотними коштами, складу власних і позичених джерел формування, набувають розмірів, які ніяк не можна порівняти з оптимальними, теоретичними рівнями.

Для проведення експрес-аудиту, аналізу фінансово-майнового стану підприємства потрібно мати реальну оцінку і ретельно перевірити не тільки дані синтетичного обліку, але й аналітичного, а інколи і первинні документи.

Наведемо дані балансу підприємства до проведення аудиторської перевірки за станом на перше січня 1998 року. При проведенні аудиторської перевірки виявлено:

Табл.2.4 Баланс підприємства на 1 січня 1998 року

АКТИВ	код	сума	ПАСИВ	код	сума
І. Основні засоби та інші позаоборотні активи	І. Джерела власних та прирівнених до них коштів
Основні засоби: залишкова вартість знос (02) первісна вартість	010 011 012	4769.3 1621.5 6390.8	Статутний фонд (85)	400
Нематеріальні активи: залишкова вартість знос (02) первісна вартість	020 021 022	422.4 84.4 506.8	Резервний фонд (88)	410
Незавершені капітальні вкладення (33, 35, 61)	030		Фінансування капітальних вкладень (93, 94)	420
Устаткування (07)	035		Розрахунки за майно (76)	425
Довгострокові фінансові вкладення (58)	040		Спеціальні фонди і цільове фінансування (87, 88, 96)	430	6102.1
Розрахунки з учасниками (75)	050		Амортизаційний фонд (86) на повне відновлення на капітальний ремонт	440 445
Майно в оренді (11)	055		Розрахунки з учасниками (75)	450
Інші позаоборотні активи	060		Доходи майбутніх періодів (83)	455
			Резерви наступних витрат і платежів (89)	460
			Нерозподілений прибуток минулих років (98)	470
			Заборгованість за майно в оренді (99)	475
			Прибуток: нерозподілений звітнього року (80) використаний у звітньому році (81) звітнього року (80)	480 481 482	1433.4
			Збитки: минулих років (98) звітнього року (80)	485 490	2030.0
Всього по розділу І:	070	5191.7	Всього по розділу І:	495	5505.5
ІІ. Запаси і затрати	ІІ.Довгострокові пасиви
Виробничі запаси (05-08, 10)	080	1059.4	Кредити банків (92)	500
Тварини на вирощуванні і відгодівлі (09)	090		Позикові кошти (95)	510
Малоцінні і швидкозношувальні предмети: залишкова вартість знос (13) первісна вартість (12)	100 101 102		Інші довгострокові пасиви	520
Незавершене виробництво (20, 21, 23, 29, 30, 44)	110	0.6
Витрати майбутніх періодів (31)	120
Готова продукція (40)	130	1011.2
Товари: купівельна вартість (41) торгова націнка (42) продажна вартість (41)	140 141 142
Всього по розділу ІІ:	150	2071.2	Всього по розділу ІІ:	530	--
інші активи	короткострокові пасиви
Товари відвантажені: строк сплати яких не настав (45) не сплачені в строк (45)	160 165		Кредити банків (90)	600
Короткострокові фінансові вкладення (58)	250		Позикові кошти (95)	610
Використання позикових коштів (82)	300		Кредити та позики, що не погашені в строк	620
Розрахунки з дебіторами: за товари, роботи і послуги, строк сплати яких не настав (62, 76) за товари, роботи і послуги, не сплачені в строк (62, 76) по векселях отриманих (59) по авансах виданих (61) з бюджетом (68) з персоналом по іншим операціям (73) з дочірніми підприємствами (78) з іншими дебіторами	170 180 190 220 200 210 230 240	2268.0 1834.0 0.2 1795.7	Розрахунки з кредиторами: за товари, роботи і послуги, строк яких не настав (60, 76) за товари, роботи і послуги, не сплачені в строк (60, 76) по векселях виданих (66) по авансах отриманих (61) з бюджетом (68) по позабюджетних платежах (65) по страхуванню (69) по оплаті праці (70) з дочірніми підприємствами (78) з іншими кредиторами (71, 76)	630 640 650 660 670 680 690 700 710 720	8675.8 231.3 36.8 42.4 2978.4
Грошові кошти: каса (50) розрахунковий рахунок (51) валютний рахунок (52) інші грошові кошти (54, 55, 56)	260 270 280 290	0.2 825.8	Позики для працівників (97)	730
Інші оборотні активи	310	3483.4	Інші короткострокові пасиви	740
Всього по розділу ІІІ:	320	10207.3	Всього по розділу ІІІ:	750	11964.7
БАЛАНС (сума рядків 070, 150, 320)	330	17470.2	БАЛАНС (сума рядків 495, 530, 750)	760	17470.2

Рядок 180 “Розрахунки з дебіторами за товари, роботи і послуги, не сплачені в строк” містить заборгованість більше 1 року у розмірі 1834.0тис.грн.

Рядок 240 “Розрахунки з іншими дебіторами” - заборгованість за продане незавершене будівництво у розмірі 1500.0тис.грн.

По рядку 230 “Розрахунки з дочірніми підприємствами” показано звернуте сальдо по субрахунках “Розрахунки за поточними операціями” - 8520.2тис.грн. (дебетове) та субрахунку “Розрахунки за виділеними коштами” - 8520.0тис.грн. (кредитове).

Рядок 310 “Інші оборотні активи” містить використання прибутку звітнього року (рах.81) - 1433.4тис.грн. та витрати , не перекриті коштами фондів спеціального призначення - 2050.0тис.грн.

Провівши перегрупування сум, можна визначити реальні підсумки розділів балансу:

По активу: По пасиву:

рядок 070 - 8525.7 рядок 490 - 5513.4

150 - 2071.2 495 - 10542.1

320 - 11909.9 530 -----------

330 - 22506.8 750 - 11964.7

760 - 22506.8

Вносимо зміни в баланс:

Табл.2.5 Скоригований баланс підприємства на 1 січня 1998 року

АКТИВ	код	сума	ПАСИВ	код	сума
1	2	3	4	5	6
І. Основні засоби та інші позаоборотні активи	І. Джерела власних та прирівнених до них коштів
Основні засоби: залишкова вартість знос (02) первісна вартість	010 011 012	4769.3 1621.5 6390.8	Статутний фонд (85)	400
знос (02) первісна вартість	021 022	84.4 506.8
Незавершені капітальні вкладення (33, 35, 61)	030		Фінансування капітальних вкладень (93, 94)	420
Устаткування (07)	035		Розрахунки за майно (76)	425
Довгострокові фінансові вкладення (58)	040		Спеціальні фонди і цільове фінансування (87, 88, 96)	430	6102.1
Розрахунки з учасниками (75)	050		Амортизаційний фонд (86) на повне відновлення на капітальний ремонт	440 445
Майно в оренді (11)	055		Розрахунки з учасниками (75)	450
Інші позаоборотні активи	060	3334	Доходи майбутніх періодів (83)	455
			Резерви наступних витрат і платежів (89)	460
			Нерозподілений прибуток минулих років (98)	470
			Заборгованість за майно в оренді (99)	475	8520.0
			Прибуток: нерозподілений звітнього року (80) використаний у звітньому році (81) звітнього року (80)	480 481 482	1433.4
			Збитки: минулих років (98) звітнього року (80)	485 490	5513.4
Всього по розділу І:	070	8525.7	Всього по розділу І:	495	10542
ІІ. Запаси і затрати	ІІ.Довгострокові пасиви
Виробничі запаси (05-08, 10)	080	1059.4	Кредити банків (92)	500
Тварини на вирощуванні і відгодівлі (09)	090		Позикові кошти (95)	510
первісна вартість (12)	102
Незавершене виробництво (20, 21, 23, 29, 30, 44)	110	0.6
Витрати майбутніх періодів (31)	120
Готова продукція (40)	130	1011.2
Товари: купівельна вартість (41) торгова націнка (42) продажна вартість (41)	140 141 142
Всього по розділу ІІ:	150	2071.2	Всього по розділу ІІ:	530	--
ІІІ.Грошові кошти, розрахунки та інші активи	ІІІ.Розрахунки та інші короткострокові пасиви
Товари відвантажені: строк сплати яких не настав (45) не сплачені в строк (45)	160 165		Кредити банків (90)	600
Короткострокові фінансові вкладення (58)	250		Позикові кошти (95)	610
Використання позикових коштів (82)	300		Кредити та позики, що не погашені в строк	620
Розрахунки з дебіторами: за товари, роботи і послуги, строк сплати яких не настав (62, 76) за товари, роботи і послуги, не сплачені в строк (62, 76) по векселях отриманих (59) по авансах виданих (61) з бюджетом (68) з персоналом по іншим операціям (73) з дочірніми підприємствами (78) з іншими дебіторами	170 180 190 220 200 210 230 240	2268.0 8520.2 295.7	Розрахунки з кредиторами: за товари, роботи і послуги, строк яких не настав (60, 76) за товари, роботи і послуги, не сплачені в строк (60, 76) по векселях виданих (66) по авансах отриманих (61) з бюджетом (68) по позабюджетних платежах (65) по страхуванню (69) по оплаті праці (70) з дочірніми підприємствами (78) з іншими кредиторами (71, 76)	630 640 650 660 670 680 690 700 710 720	8675.8 231.3 36.8 42.4 2978.4
Грошові кошти: каса (50) розрахунковий рахунок (51) валютний рахунок (52) інші грошові кошти (54, 55, 56)	260 270 280 290	0.2 825.8	Позики для працівників (97)	730
Інші оборотні активи	310	3483.4	Інші короткострокові пасиви	740
Всього по розділу ІІІ:	320	11909.9	Всього по розділу ІІІ:	750	11964.7
БАЛАНС (сума рядків 070, 150, 320)	330	22506.8	БАЛАНС (сума рядків 495, 530, 750)	760	22506.8

При проведенні аналізу фінансового стану підприємства за даними балансу підприємства до і після аудиторської перевірки наочно видно (табл.2.6), які значні відхилення є по окремих коефіцієнтах (див. позиції 1, 3, 5, 6, 7, 10), що призводить до фальсифікації при оцінці діяльності підприємства. (див. табл.2.6)

Значення показників платоспроможності та фінансової сталості, як свідчать дані в таблиці, значно різняться, і тлумачення фінансово-майнового стану підприємства відрізняються в оцінці. На мою думку, робота бухгалтера має бути спрямована на забезпечення вихідної інформації, яка була б реальна і достовірна, могла задовольнити зовнішнього користувача.

Таким чином, оцінка фінансового стану підприємства, яке працює в умовах ринкової економіки, повинна вестися у таких напрямках:

оцінити платіжну спроможність за звітний період у динаміці;

оцінити прибутковість підприємства;

визначити суму оборотних засобів її приросту і співвідношення з короткотерміновими зобов`язаннями;

визначити загальний показник ліквідності;

визначити джерело коштів;

розрахувати оборотність дебіторської заборгованості та запасів;

визначити довгострокову платіжну спроможність;

визначити рентабельність підприємства і фактори, які на неї впливають;

проаналізувати критичні співвідношення і беззбитковість підприємства.

Табл.2.6 Показники фінансового стану підприємства

Показники	За даними балансу	За результатами перерахунку
Платоспроможність підприємства
1.Коефіцієнт загальної ліквідності (теоретичне значення 3, але не менше 1)	1,03	1,17
2.Коефіцієнт абсолютної ліквідності (теоретичне значення 0,2-0,25)	0,07	0,07
3.Коефіцієнт проміжної ліквідності (теоретичне значення 0,7-0,8)	0,85	1,00
Фінансова сталість підприємства
4.Коефіцієнт автономії (оптимальне значення 0,5)	0,30	0,38
5.Коефіцієнт незалежності (оптимальне значення 0,5)	0,46	0,88
6.Коефіцієнт співвідношення власних і позичених коштів (оптимальне значення менше 1)	2,17	1,13
7.Коефіцієнт забезпечення запасів і затрат (оптимальне значення 0,8)	0,15	0,97
8.Коефіцієнт забезпечення оборотних коштів (оптимальне значення 0,5)	0,15
9.Коефіцієнт маневрування (оптимальне значення більше 0,5)	0,04	0,13
10.Коефіцієнт інвестування	1,15	2,21

Почати оцінку фінансового стану підприємства доцільно доцільно з визначення його платіжної спроможності.

Показники платіжної спроможності характеризують ступінь захищеності інтересів кредиторів та інвесторів, які мають довгострокові вкладення у підприємство.

Підприємство вважається платіжноспроможнім, якщо сума поточних активів більше або дорівнює його зовнішній заборгованості. До поточних активів відносяться грошові кошти, цінні папери за номінальною вартістю, рахунки дебіторів, товарно-матеріальні запаси.

Табл.2.7 Вихідні дані для розрахунку показників фінансового стану підприємства

	Номер і назва показника			Номер і назва статті балансу		Номер і назва бух. рахунку
І	АКТИВИ	А
1.	Оборотній капітал (поточні активи) в т.ч.	ПА
а)	Грошові кошти	ГК	260 270 280 290	Каса Розрахунковий рахунок Валютний рахунок Інші грошові кошти	50 51 52 54 55 56	Каса Розрахунковий раху-нок Валютний рахунок Рахунки в банку по розрахунках на капі-тальні вкладення Інші рахунки в банках Інші грошові кошти
б)	Цінні папери за номінальною вартістю	ЦП	040 250	Довгострокові фінансові вкладення Короткострокові фінансові вкладення	58 58	Довгострокові фінансові вкладення Короткострокові фінансові вкладення
							70
1	2	3	4	5	6	7
			170 180 190 200 210 220 230 240 310	Розрахунки з де-біторами за: товари, роботи і послуги, строк оплати по яким не наступив товари, роботи і послуги, які не оплачені в строк Розрахунки по векселям отриманим Розрахунки з бюджетом Розрахунки з персоналом по іншим операціям Розрахунки по авансам виданим Розрахунки з дочірніми підприємствами Розрахунки з іншими дебіторами Інші оборотні активи	45 45 76 59 68 73 61 78 71 63 62 76 72	Товари, відвантажені, виконані роботи і пос-луги Товари, відвантажені, виконані роботи і пос-луги Розрахунки з дебіторами і кредиторами Векселя отримані Розрахунки з бюджетом Розрахунки з робітниками і службовцями по іншим операціям Розрахунки по авансам Внутрішньовідомчі розрахунки по поточним операціям Розрахунки з підзвітними особами Розрахунки по претензіям Розрахунки з покупцями і замовниками Розрахунки з дебіторами і кредиторами Розрахунки по відшкодуванню матеріальних збитків
г)	Товаро-матеріальні запаси	ТМЗ	080 090 110 130 140	Виробничі запаси Тварини на вирощуванні і відгодівлі Незавершене виробництво Готова продукція Товари	05 06 07 08 10 20 21 23 30 29 44 40 41	Матеріали Паливо Будівельні матеріали Запасні частини Насіння і корм Тварини на вирощуванні і відгодівлі Основне виробництво Напівфабрикати власного виробництва Допоміжне виробництво Некапітальні роботи Обслуговуючі виробництва і господарства Витрати обігу Готова продукція Товари
2.	Основний капітал в т.ч.	ОК	110 030 035 060	Основні засоби Незавершені капітальні вкладення Устаткування Інші позаоборотні активи	01 33 35 61 07 76 63	Основні засоби Капітальні вкладення Формування основного стада Розрахунки по авансам Будівельне устаткування до установки Розрахунки з дебіторами і кредиторами Розрахунки по претензіях
3.	Попередня оплата і витрати на майбутні періоди	ПО	120 300 330 340	Витрати майбутніх періодів Використання позичкових коштів Збитки минулих років Збитки звітного року	31 82 98 80	Витрати майбутніх періодів Використання позичкових коштів Нерозподілений прибуток минулих років Прибутки і збитки
4.	Нематеріальні активи	НА	020	Нематеріальні активи	04	Нематеріальні активи
	Підсумок активу балансу	ПАБ	350
ІІ	ПАСИВИ	П
1.	Короткострокові зобов`язання в т.ч.	КЗ
а)	Розрахунки з постачальниками і іншими кредиторами	РПК	630 640 455 460	Розрахунки з кредиторами за товари, роботи і послуги, строк оплати яких не наступив Розрахунки з кредиторами за товари, роботи і послуги, не оплачені в строк Доходи майбутніх періодів Резерви наступних витрат і платежів	60 76 60 76 83 89	Розрахунки з постачальниками і підрядниками Розрахунки з дебіторами і кредиторами Розрахунки з постачальниками і підрядниками Розрахунки з дебіторами і кредиторами Доходи майбутніх періодів Резерв наступних витрат і платежів
б)	Заборговність по кредитам банку і іншим підприємствам	ЗКП	600 610 620 650 660 710 720 730 740	Короткострокові кредити банків Короткострокові позикові кошти Короткострокові кредити і позики, які не погашені в строк Розрахунки з кредиторами по векселям виданим Розрахунки з кредиторами по авансах отриманих Розрахунки з дочірніми підприємствами Розрахунки з іншими кредиторами Позики для працівників Інші короткострокові пасиви	90 95 90 66 61 75 71 76 97 76 71 63	Короткострокові позики банку Інші позикові кошти Короткострокові пози-ки банку Векселя видані Розрахунки по авансам Розрахунки з учасниками Розрахунки з підзвітними особами Розрахунки з дебіторами і кредиторами Позики банку для працівників і службовців Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами Розрахунки з підзвітними особами Розрахунки по претензіям
в)	Заборгованість по витратам і оплаті	ЗВО	700 450 690	Розрахунки по оплаті праці Розрахунки з учасниками Розрахунки по страхуванню	70 75 69	Розрахунки по оплаті праці Розрахунки з учасниками Розрахунки по страхуванню
г)	Заборгованість по відношенню до внутрішньої податкової служби	ЗП	670 680	Розрахунки з бюджетом Розрахунки по позабюджетних платежах	68 65	Розрахунки з бюджетом Розрахунки по позабюджетних платежах
2.	Довгострокові зобов`язання	ДЗ	500 510 520	Довгострокові кредити банків Довгострокові позичкові кошти Довгострокові кредити і позики, які не погашені в строк	92 95 92 95	Довгострокові кредити банків Інші позикові кошти Довгострокові кредити банку Інші позикові кошти
ІІІ	АКЦІОНЕР-НИЙ КАПІТАЛ	АК
1.	Акції	АЦ	400 420 430 440	Статутний фонд Фінансування капітальних вкладень Спеціальні фонди і цільове ф-ансування Амортизаційний фонд	85 93 94 87 88 96 86	Статутний фонд Фінансування капітальних вкладень Фінансування формування основного стада Фонди економічного стимулювання Фонди спеціального призначення Цільове фінансування і цільові надходження Амортизаційний фонд
	Підсумок пасиву балансу	ППБ	760
2.	Надлишковий капітал	НК	450	Доходи майбутніх періодів	83	Доходи майбутніх періодів
3.	Отримання прибутку до розподілу	ОПР	470 480	Нерозподілений прибуток минулих років Прибуток звіт-нього року	98 80	Нерозподілений прибуок минулих років Прибутки і збитки
4.	Виручка від реалізації пр-дукції (робіт, послуг)	ВР	010 ф.2	Виручка від реалізації продукції (робіт, послуг)	46	Реалізація
5.	Витрати на виробництво реалізованої продукції	ВРП	040 ф.2	Собівартість реалізованої пр-дукції	46	Реалізація
6.	Результат від реалізації	РР	050 ф.2	Прибуток (збиток від реалізації)	80	Прибутки і збитки
7.	Виручка без податків	ВБП	010 ф.3	Виручка від реалізації продукції	46	Реалізація
8.	Амортизаційний фонд	ОПР	020 ф.3	Амортизаційні відрахування	86	Амортизаційний фонд

На основі одержаних показників дається заключення про платіжну спроможність, ліквідність, рентабельність підприємства. Розраховані показники показують дійсний стан підприємства і його можливості.

Аудитор повинен проаналізувати кожний показник у взаємозв`язку з іншими. Аналіз потрібно проводити у співставленні за декілька років і в співставленні з іншими підприємствами галузі і середньогалузевими показниками.

При визначенні критичних точок аудитор відображає їх у звіті і показує можливі шляхи по розробці організаційних, технічних, технологічних і інших для виправлення становища на підприємстві.

Важливо, щоб аудитор в своїх висновках вказував не тільки на слабкі, але і на сильні сторони діяльності підприємства, давав свої рекомендації, прогноз відповідно до майбутнього фінансово-господарського становища.

Прогноз майбутнього фінансово-господарського становища підприємства аудитор здійснює шляхом виявлення негативних факторів і явищ у розвитку підприємства. Це значно простіше зробити, користуючись АРМ бухгалтера.

Фінансовий стан підприємства знаходиться під впливом економічних ресурсів, які він контролює, його фінансової структури, ліквідності і платіжної спроможності, а також здатності пристосовуватись до змін в оточуючому середовищі.

Розрахунок показників фінансового стану підприємства здійснюється на основі даних табл.2.7

тз - тенденція до зниження показника;

тп - тенденція до підвищення показника;

дн. - днів;

од. - одиниць.

Табл.2.8 Розрахунок показників фінансового стану підприємства

№	Назва показника	Методика розрахунку	од.виміру і величина
1	2	3	4	5
І	Показники ліквідності
1.	Коефіцієнт достатності коштів для погашення короткострокових зобов`язань	ПА/КЗ	од.	1-2
2.	Коефіцієнт критичної оцінки	(ГК+ЦП+РД)/П	од.	1-2
3.	Поточний коефіцієнт	ПА/П	од.	2-4
4.	Коефіцієнт співвідношення грошових коштів і заборгованості кредиторам	ГК/П	од.	0.1-0.2
5.	Коефіцієнт залежності матеріально-виробничих запасів від короткострокових зобов`язань	ТМЗ/КЗ	%	10-30
6.	Коефіцієнт чистих оборотніх активів, вкладених в нереалізовані товаро-матеріальні запаси	ТМЗ/(ПА-КЗ)	%	50-70
7.	Коефіцієнт співвідношення пасивів і заборгованості акціонерам	П/ЗВО	од.	0.1-0.5
8.	Коефіцієнт довгострокових зобов`язань акціонерам і довгострокових джерел фінансування підприємства	ДЗ/(ЗВО+ДЗ)	од.	0.1-0.5
9.	Коефіцієнт заборгованості акціонерам	ЗВО/А	%	40-80
10.	Коефіцієнт тривалості кредиторської заборгованості	(КЗ/ВР)*365	дн.	__
11.	Коефіцієнт оборотності постійних активів	ВР/ПА	од.	3-4
ІІ	Показники ділової активності
1.	Коефіцієнт ефективності використання наявних ресурсів	ВР/А	од.	тп
2.	Коефіцієнт окупності інвестицій	(ПА-КЗ)/А	од.	тз
3.	Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів	ЗРП/ТМЗ	од.	тз
4.	Коефіцієнт оборотності власного капіталу	ВБП/(ПА-КЗ)	дн.	1.2-2
ІІІ	Показники рентабельності
1.	Коефіцієнт рентабельності	ОПР/ППБ	%	тп
2.	Коефіцієнт рентабельності власних коштів	ВР/(ПА-КЗ)	%	50
3.	Коефіцієнт ефекту економічного важеля	(КЗ+ДЗ)/(ПА-КЗ)	од.	1.5-2
І\/	Показники платіжної спроможності
1.	Коефіцієнт співвідношення власників підприємства і кредиторів	(ПА-КЗ)/ПАБ	%	60-80
2.	Коефіцієнт співвідношення між активами і кредитами	КЗ/ПАБ	%	тз
3.	Коефіцієнт залежності від зовнішніх позик	КЗ/(ПА-КЗ)	од.	тз
4.	Коефіцієнт загальної платіжної спроможності	(ОК+ТМЗ)/(КЗ+ДЗ)	%	тз
5.	Коефіцієнт чистої виручки	(ПР+АФ)/ВБП	%	тп
6.	Коефіцієнт довгостроковості капіталу	ДЗ/(ПА-КЗ)	%	тз
7.	Коефіцієнт заборгованості	(ДЗ+КЗ)/А	%	тз
8.	Коефіцієнт валового прибутку	(ВР-ВРП)/ВР	%	тз

Інформація про ресурси, які контролює підприємство, і його здібності змінити вказані ресурси є корисною в передбаченні напрямків обігу грошових коштів і їх еквівалентів.

Інформація про фінансову структуру необхідна для майбутніх потреб в позикових коштах, а також питому вагу розподіленого прибутку та готівки серед вкладених в підприємство коштів. Це являє собою цінність в прогнозуванні можливого успіху підприємства і поступового росту його доходів.

Інформація про ліквідність і платіжну спроможність необхідна для передбачення здатності підприємства виконувати свої фінансові зобов`язання. Ліквідність являє собою наявність грошових коштів в близькому майбутньому після розрахунку по фінансових зобов`язаннях за звітний період. Платіжна спроможність визначає наявність грошових коштів після довгого часу для виконання фінансових зобов`язань.

Інформація про ефективну діяльність підприємства, особливо про його прибутковість, рентабельність необхідна з метою оцінки можливих змін серед економічних ресурсів, які необхідно буде контролювати в майбутньому. В цьому випадку інформація про різносторонні показники ефективності набуває більшого значення.

3. Шляхи вдосконалення аудиту

3.1 Вдосконалення системи економічного контролю

Вдосконалення любої діяльності - це складний та багатогранний процес. Це в певній мірі відноситься до контролю та аудиту:

Вдосконалення системи економічного контролю в країні в цілому шляхом вдосконалення структури;

Використання ЕОМ в аудиті;

Вдосконалення процедур і техніки аудиту, підвищення кваліфікації аудиторів.

Говорячи про вдосконалення системи економічного контролю в цілому, я маю на увазі, що контроль є єдиною функцією управління, яка оцінює надійність системи збору, зберігання та переробки виробничо-фінансової інформації господарських одиниць.

Будь-який користувач інформацією (наприклад, бухгалтер), незважаючи на те, чи технічна це інформація, чи економічна, самостійно або через посередників (незалежних аудиторів) проводить деякі операції по її оцінці з відповідним йому ступенем достовірності. Коло таких користувачів достатньо широке: від апарату управління господарської одиниці до акціонерів, від власників до представників державної виконавчої влади. За природою своєї діяльності всі вони займаються діяльністю, пов`язаною з оцінкою інформації про хід господарських процесів на підприємствах або про виконання державних програм соціально-економічного розвитку.

Тому під системою економічного контролю розуміється комплекс соціально-економічних інститутів, які в своїй діяльності використовують методи і техніку, які дозволяють оцінити ступінь достовірності інформації, яка їх цікавить, і надійність джерела цієї інформації. Тому такі словосполучення, як “облік і контроль”, “ревізія і контроль”, “контроль і аналіз господарської діяльності”, “контроль ефективності програм соціально-економічного розвитку” означають, що в процесі функціонування бухгалтерського обліку, дослідження діяльності підприємства, аналізу господарської діяльності або оцінці ефективності виконання державних та місцевих соціально-економічних програм завжди проводиться робота по встановленні ступеню достовірності інформації, яка використовується.

Другим аспектом, який реалізується через систему контролю, є приймання мір по стимулюванню інформаційних систем ревізійних одиниць до якісного виконання роботи. Ця функція контролю, як правило, реалізується через органи виконавчої влади, а на вищому рівні управління - і через законодавчі. Необхідність цієї функції викликана можливістю здійснити тотальний контроль - охопити перевіркою всіх платників податку і всі господарські одиниці. За цією ж причиною в багатьох країнах основна доля контролю бухгалтерської інформації і формальної законності фінансових операцій покладається на внутрішньогосподарський контроль, в той же час спеціалізовані контрольні відомства перевіряють дієвість системи внутрішнього контролю.

Так, головним контрольно-ревізійним управлінням США проводиться лише вибіркова перевірка господарських операцій з на жимом на ревізію системи, а не окремих операцій.

Ревізії з боку КРУ США, як правило, підлягають великі відомства і міністерства, державні програми. Для заповнення “вікна” в системі контролю залучені незалежні аудиторські фірми, які є основними виконавцями ревізії фінансової діяльності і достовірності звітності, але в такому випадку підлягають перевірці не всі підприємства і фінансові інститути. В США це корпорації з активами більше 250 млн.дол., при цьому комплексно перевіряються всього 1,3 %.

Контроль за господарськими одиницями, які залишилися, здійснюють місцеві податкові органи в основному шляхом перевірки декларацій за допомогою спеціальних програм, які здійснюють відбір за допомогою спеціальних математичних формул, які встановлюють найбільшу ймовірність знаходження порушень підприємств, де перевірка повинна проводитись більш досконало.

Тому щоб примусити платника податку відображати в деклараціях фактичні доходи і витрати і повністю сплачувати податки, а господарські одиниці - надавати звітні данні, розповсюджується твердження, що люба декларація може бути досконало перевіреною.

Формування такої думки - важливий фактор не тільки з точки зору збору податкових коштів, але і з точки зору підвищення дієвості системи контролю, престижу професії. Відсутність такої думки в нашій країні створює атмосферу вседозволеності, призводить до росту економічної злочинності, спонукає працювати апарат органів контролю з навантаженням, яке перевищує оптимальне. Для порівняння: у Франції або США аудитор перевіряє 3-4 організації, працюючи з ними протягом всього року, наш контролер-ревізор обласного апарату КРУ Мінфіну виконує 10 і більше ревізій, витрачаючи на кожну приблизно 30 днів. Це свідчить про практичну відсутність підготовчих фаз аудиту, що об`єктивно знижує ефективність контролю.

Для створення думки про можливість контролю звітності любої господарської одиниці, високий професіоналізм та об`єктивність аудиторів, неминуле покарання за економічні злочини, слід широко використовувати місцеву пресу і телебачення, демонструючи результати перевірок та того, до яких негативних змін у фінансовому стані призвело приховування ревізійною одиницею достовірних відомостей про її діяльність.

Іншим фактором, який впливає на ефективність, як внутрішнього так і зовнішнього аудиту, є система стимулювання, яка реалізується через різного роду санкції як матеріального, так і морального характеру. Так, відмова аудитора підтвердити достовірність звітності ревізійної одиниці, а також ухилення її від ревізії (а це означає відмову від публікації звітності) може негайно викликати недовіру до фірми, так як закономірно виникає питання “Чи означає це, що в її діяльності є значні недоліки?”.

Крім того, поряд з цими діями повинні йти і санкції з боку держави, так як в більшості країн господарські одиниці зобов`язані заключати контракт з незалежними аудиторськими фірмами. В цьому випадку реалізуються всі важливі принципи контролю і його потенційне здійснення.

До санкцій, які стимулюють надання достовірної інформації у звітності, можна віднести штрафи: за недостовірність даних про прибуток, який оподатковується, за приховування джерел доходів тощо.

Приймаються певні методи матеріального і морального впливу і до аудиторів. Так як підпис аудиторів, як правило, знімає відповідальність з керівників компаній, то в деяких країнах (де розповсюджена обмеженість відповідальності - германомовні країни), за помилку, здійснену аудитором при виконанні своїх обов`язків, він відповідає матеріально. Крім цього, аудитор може бути позбавлений права займатися цим видом діяльності. Питання застосування санкцій до незалежних аудиторів за неякісний аудит, до керівників господарських одиниць за відмову від аудиту, а також питання меж незалежності та зобов`язань аудитора повинні вирішуватись на законодавчому рівні.

Також підпис аудитора не повинен знімати відповідальність з керівництва компанії, яку перевіряють, тому що в такому випадку втрачається їх зацікавленість в підвищенні надійності систем бухгалтерського обліку і внутрішнього аудиту.

Із сказаного можна зробити висновок, що одним з шляхів вдосконалення системи контролю є створення надійних юридичних гарантій функціонування останньої.

Розглядаючи систему контролю (в неї включаємо і бухгалтерський облік підприємств) як інформаційну, неможливо не згадати той факт, що ймовірність перекручення даних про здійснені господарські операції зростає із збільшенням етапів переробки і каналів зв`язку, через які ця інформація проходить. Це означає, що шлях інформації від джерела до користувача повинен бути максимально скорочений. Реалізація цього принципу представляє складну економічну і політичну задачу в зв`язку з тим, що система контролю сильно підлягає впливу соціально-економічних факторів, “інформаційні процеси в суспільстві відбуваються не хаотично, а детермінуються системою соціальних відносин. При цьому соціально-інформаційний прес завжди носить об`єктивно-суб`єктивний характер, який виражається у взаємодії суб`єкта-споживача і об`єкта-надавача джерела інформації. При цьому об`єкт (господарська одиниця) не завжди виступає в ролі її пасивного постачальника, він переслідує і свої особисті цілі, що обов`язково повинен враховувати суб`єкт в процесі збору інформації”, адже “якщо цілі суб`єкта і об`єкта управління розрізняються, якщо соціальна група (управляючі компанією) або індивідум (бухгалтер, який вступив у змову) виступають в якості джерела інформації і намагаються не подавати суб`єкту управління (власникам, державі) об`єктивні дані про свій стан, то вони стають на шлях свідомої дезинформації і надають перекручені або неправдиві відомості.”

Залежність об`єктів аудиту від суб`єктів приблизно виглядає так:

Таб.3.1

СУБ`ЄКТ	ОБ`ЄКТ	ЗАЛЕЖНІСТЬ
1.Бухгалтер, відділи: збору, обробки та контролю за правильністю оформлення первинної та іншої документації.	Начальники змін, цехів, експедитори і інші особи, які безпосередньо беруть участь в процесі виробництва продукції.	Непряма кадрова.
2. Головний бухгалтер, начальники відділів.	Бухгалтера, співробітники відділів.	Пряма матеріальна та кадрова.
3.Керівники (через функції внутрішнього аудиту).	Головний бухгалтер, бухгалтерія, начальники і робітники економічних підрозділів.	Пряма матеріальна та кадрова.
4. Власники, головні ак-ціонери.	Керівники.	Пряма матеріальна.
5. Держава, незалежний аудит.	Господарська одиниця.	Відсутня.

Аналізуючи табл.3.1 з точки зору принципу незалежності контролю, побачимо, що повід ношенню до зовнішнього середовища ревізійної одиниці діяльність внутрішнього контролю цьому принципу не відповідає, так як і бухгалтерія, і служба внутрішнього контролю як джерела інформації безпосередньо залежні від керівництва. Тому на практиці високу результативність дає метод зустрічної перевірки первинних документів, які надійшли на обробку до бухгалтерії, з аналогічними документами, які зберігаються в цехах, відділах і інших службах ревізійної одиниці. Причина - матеріальна залежність цих структур ревізійної одиниці. Далі цей принцип порушується і вступає в силу при роботі на ревізійному об`єкті державного або незалежного аудиту.

Не зважаючи на високу ефективність методу зустрічних перевірок, його реалізація ускладнюється внаслідок високої праце місткості і, як наслідок, вартості аудиторських послуг. Затрати на його здійснення не завжди компенсуються отриманими результатами перевірок.

Зовнішні аудитори вимушені користуватися результатами внутрішнього аудиту, не зважаючи на те, що по відношенню до зовнішнього середовища його діяльність не відповідає принципу незалежності контролю. Тому дуже велике значення при виконанні зовнішнього аудиту надається перевірці функціонування служб внутрішнього контролю.

Зовнішній незалежний аудит має більшу ефективність, ніж внутрішній, але він не може на даний час в нашій країні охопити перевіркою всі господарські структури, особливо сферу середнього і малого бізнесу.

Цю проблему вирішує виділення зі структури господарської одиниці такої важливої інформаційної ланки як бухгалтерія, яка може виконувати свою роботу на основі контракту з господарськими одиницями. В цьому випадку ми маємо дійсно незалежні один від одного джерела інформації про факти і події фінансово-господарської діяльності ревізійних одиниць. Крім того, шляхом взаємної перевірки і взаємної відповідальності самостійної бухгалтерії і ревізійної одиниці ми реалізуємо принцип початкового значення слова “контроль” - “список, який ведеться в двох екземплярах”. Так бухгалтерія контролює достовірність первинних документів, які передаються їй на обробку ревізійною одиницею, а внутрішній контроль ревізійної одиниці - діяльність бухгалтерії по переробці цієї інформації. При цьому можлива взаємна відповідальність сторін, що підвищить діяльність контролю в цілому.

Така практика не є чимось новим, але і не являється розповсюдженою. Її слід втілювати на державному рівні, надавши самостійним бухгалтеріям частину прав державного контролю.

Підвищення ефективності контрольно-ревізійної роботи неможливо без використання комп`ютерної техніки, яка знайшла вже своє застосування в роботі різних служб господарських одиниць. Використання автоматизованої системи обробки інформації (АСОІ) або автоматизованих робочи місць (АРМ) за різними розділами обліку вносить до роботи аудиторських служб багато нового.

Головна проблема в тому, що розробка таких програм здійснюється без відповідної експертизи на можливість її контролю зовнішнім незалежним аудитом.

Практично кожна організація має свої індивідуальні програми бухгалтерського обліку, в яких питанням контролю може бути виділена увага в більшому або меншому ступені. Важливо також те, що придбані організаціями програми для ведення бухгалтерського обліку поставляються без початкового тексту програм, на основі якого можна було б судити, чи має та чи інша програма помилки, який її захист від несанкціонованого доступу, які можливості оператора змінити не тільки введену інформацію, але і закладені в програму формули розрахунків, контрольні співставлення і звірки. Якщо ці завдання по ходу розробки програми не вирішені, то немає гарантій, що результативна інформація буде достовірною. Тому залишається необхідність (на відміну від думки деяких авторів) в арифметичній перевірці первинних документів і бухгалтерських реєстрів, в перевірці кореспонденції рахунків та багатьох інших питаннях аудиту.

Є два шляхи вирішення цього питання:

1. Створення “ домашніх заготівок” - тестів контролю програм;

2. Організаційно-законодавче вирішення проблеми.

Перевагу повинні надавати другому шляху за наступними причинами: підприємства є потенційними замовниками різних АРМ та сіток АСОІ, які поставляються багатьма розробниками програм. Ці програми реалізуються як напряму, так і через різні посередницькі організації. При цьому взагалі не вирішується питання про інформаційну координацію ринку, яке повинно вирішуватися шляхом конкурсів з оцінкою роботи компетентними експертами. Як доводить практика, більшість програм в області обліку і звітності мають низьку якість.

Важко уявити, який штат потрібно утримувати в Державній податковій адміністрації, якщо, наприклад один податковий інспектор повинен перевірити за квартал 30 організацій, кожна з яких може мати свій пакет програмних засобів, які є індивідуальною розробкою.

Я бачу вирішення проблеми в тому, щоб усі програми, пов`язані із забезпеченням бухгалтерського обліку, проходили експертизу і реєстрацію в компетентних органах, які складаються із спеціалістів в області програмування, бухгалтерського обліку і аудиту. Такі органи повинні визначати, чи можна використовувати ту чи іншу програму в обліку, чи пристосована вона для аудиторського контролю Такий підхід зробить більш реальною можливість підготовки аудиторів для роботи в нових умовах господарювання.

Іншим важливим аспектом у використанні кмп`ютерної техніки є її застосування в якості допоміжного інструменту в роботі аудитора. Багато аудиторів економічно розвинутих країн знайомі з таким інструментом - це експертні системи. Вони вирішують такі завдання: інтерпритація, оцінка ситуації, прогнозування, видача інструкцій, контроль, спостереження, планування. У відповідності з цим можна виділити такі категорії експертних систем:

Мал.3.2

КАТЕГОРІЇ	ПРОБЛЕМА, ЯКА ВИРІШУЄТЬСЯ	ПРИКЛАДИ
Інтерпретація	Оцінка ситуації, яка виділяється з сукупності даних	Основні економічні показники
Прогнозування	Прогнозування можливих наслідків при заданих ситуаціях	Прибуток від інвестиції при заданому рівні купівлі-продажу
Оцінка ситуації	Оцінка рівня відхилення від очікуваного функціонування систем	Система оцінки ризику в аудиті
Проектування	Виявлення об`єктів при обмеженні	Перевірка планування в аудиті
Спостереження	Порівняння даних дослідження з метою прогнозування можливих порушень	Передбачення коливань валютних курсів, контроль за операціями в аудиті
Виявлення і усунення	Виявлення допустимого рівня відхилень, порушень	Ланцюг допоміжних засобів в аудиті
Встановлення	Встановлення плану для припустимого рівня відхилень	Послідовність застосування засобів проектування
Видача інструкцій	Проектування, виявлення, усунення недоліків	Підготовка на комп`ютерній основі

Базовими компонентами експертної системи є інформаційна база і механізм подання рекомендацій споживачу. На думку дослідників експертних систем, вони в більшості випадків переважають у виборі альтернативних варіантів і точності прийняття рішень, на що вказують в своїй статті “Штучний інтелект в фінансовій і банківській сферах” А.Н.Романов, І.Я. Лукасевич. Ці ж автори наводять інформацію про найбільш розповсюджені експертні системи:

Мал.3.3

ОБЛАСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ	ЕКСПЕРТНІ СИСТЕМИ	КРАЇНА
Рекомендації з приводу інвестицій		США Німеччина Англія
Рекомендації по оподаткуванню		США
Аналіз фінансового стану фірми		Франція США Франція
Стратегія управління підприємством, програмування і прогнозування		США США США Англія
Оцінка ризиків у фінансових операціях		Іспанія Франція Франція

Створення експертних систем потребує роботи багатьох експертів і програмістів. Це під силу тільки великим організаціям, які мають значні матеріальні ресурси. Так, створення прототипу багатоцільової експертної системи, яка дозволяє боротися з банківськими махінаціями, вимагало коштів декількох банків.

Тому такі проблеми в нашій країні можуть вирішати тільки великі об`єднання аудиторських фірм типу асоціацій. Розглядаючи можливість створення експертних систем в області аудиту, а особливо призначених для виявлення різного роду махінацій, визначаючим стане фактор галузевої приналежності і технології виробництва.

Погляди, досвід і оцінки експертів в тій чи іншій сфері виробництва повинні стати основою для створення інформаційної бази експертних систем аудиту в області легкої і важкої, харчової промисловості, будівництві і в банківському аудиті. Ймовірно, що для роботи з експертними системами буде необхідно навчання і спеціалізація. Що до питань підвищення кваліфікації аудиторів, можна зазначити, що крім традиційних дисциплін він повинен володіти засобами комп`ютерної техніки.

Висновки

Розвиток продуктивних сил і виробничих відносин у різних суспільно-економічних формаціях обумовлює потребу удосконалення функцій управління процесом виробництва, у тому числі і контролю економіки. Контроль як функція управління підпорядкований вирішенню завдань системи управління. Тому призначення контролю відповідає меті управління, яка визначається економічними і політичними закономірностями розвитку даної формації. Функції контролю визначаються діями економічних законів і метою суспільства, інтереси якого він захищає.

Завдання економічного контролю у суспільстві полягає в укріпленні форм власності, сприянні виробництву конкурентоспроможної продукції для реалізації на світовому і внутрішньому ринках.

Перехід економіки на ринкові відносини пов`язаний з розширенням прав підприємців, демократизацією управління, використанням економічних стимулів, спрямованих на підвищення ефективності праці та її оцінки за економічними результатами. У зв`язку з цим визначається новий напрямок розвитку економічного контролю фінансово-господарської діяльності підприємств - незалежний аудиторський контроль.

Закономірність виникнення аудиторського контролю в Україні обумовлена проведенням приватизації державного майна, управління яким проводив власник адміністративними методами, використовуючи для цього різні державні структури. Створення спільних підприємств з іноземним капіталом, орендних, комерційних, приватних та інших суб`єктів підприємницької діяльності з різними формами власності і господарювання, керуючись законами України про власність і підприємницьку діяльність, власник набув право обрати незалежний контроль своєї фінансово-господарської діяльності. Таке право власника закріплено Законом України про аудиторську діяльність, який передбачає організаційне і методичне забезпечення виконання контрольних функцій - аудиту на договірних засадах з власником, передбачає відповідальність сторін за об`єктивну, неупереджену перевірку фінансової діяльності підприємства, відображення результатів її у публічній звітності та правильність розрахунків з державою по сплаті податків, нарахування дивідендів акціонерам і іншим володарям цінних паперів.

Організація і методологія незалежного аудиторського контролю поки ще не висвітлені у навчальній та науковій літературі. Немає висококваліфікованих аудиторів, тому що вищі навчальні заклади лише розпочали підготовку фахівців цього профілю. Бізнесмени, які є замовниками аудиторських послуг, потребують необхідних знань з питань організації і конкретних методик аудиту.

Тому в дипломній роботі розроблена методика і техніка аудиторських перевірок і шляхи їх удосконалення. Дослідження проводились на матеріалах аудиторських фірм Чернівецької області.

У роботі доведено, що при аудиті фінансових результатів в першу чергу слід провести аналіз балансу підприємства. Він дає можливість встановити фінансовий стан підприємства, вивчення розміщення господарських коштів і їх відповідні джерела покриття. Перед початком аналізу балансу важливо перевірити правильність його складання і реальність окремих статей.

Велике значення в процесі аудиту має перевірка реальності прибутку, відображеного у бухгалтерському звіті. Реальність прибутку контролюється шляхом проведення перевірки окремих статей. Якщо під час перевірки будуть встановлені факти неправильного віднесення витрат і матеріальних цінностей, які належать утриманню з винних осіб, на виробничі витрати, аудитор вносить пропозиції і проводить відповідне коректування виведеного по балансу прибутку або збитку.

Для здійснення перевірки достовірності даних бухгалтерського балансу пропонується використовувати дані, які відображені в журналах-ордерах, відомостях, Головній книзі, спів ставляючи їх із звітними даними.

Мною запропонована методика контролю системи бухгалтерського обліку, так як саме тут реалізується принцип подвійного запису, дотримання правил кореспонденції рахунків і взаємозв`язку між обліковими реєстрами.

Мною розроблені рекомендації порядку звірки записів в журналах-ордерах із підсумками розроблених відомостей, реєстрів, зведень, таблиць і іншими реєстрами аналітичного обліку. До всіх журналів-ордерів дається пояснення, що є основою для їх запису по Дт та Кт рахунків.

Закінчивши перевірку узгодження реєстрів аналітичного і синтетичного обліку між собою, а також залишків і відображених в цих реєстрах оборотів (у грошовому виразі), аудитор приступає до однієї з праце містких фаз в своїй роботі - перевірки відомостей, реєстрів та інших зведених документів, які відображають ту чи іншу господарську операцію. У зв`язку з великим обсягом робіт тут найчастіше використовуються методи вибіркового контролю, основані на використанні прийомів теорії ймовірності і математичної статистики.

Починаючи таку перевірку, аудитор, перш за все, повинен звірити підсумкові обороти за кожен місяць із записами по відповідних рахунках в журналах-ордерах, відомостях синтетичного обліку та в оборотних відомостях (за необхідністю).

Також необхідно перевірити арифметичну правильність підсумків, відображених в реєстрах, таблицях і відомостях аналітичного обліку; підтвердження кожного запису в бухгалтерських реєстрах відповідним арифметичним документом.

В моїй роботі доведено, що ця процедура особливо важлива при використанні математичних методів, тому що надалі по даній генеральній сукупності аудитор визначає аудиторські ризики недооцінки або переоцінки, рівень довіри до даної сукупності документів.

В роботі дається характеристика аудиту основних первинних документів, які являються основою для записів в журналах-ордерах. Для виявлення суті операцій, відображених в первинних документах та їх реальності в роботі запропоновано ряд ревізійних процедур:

- вивчення кожної фінансово-господарської операції по суті з метою встановлення законності і доцільності;

- порівняння первинних документів з обліковими записами;

- визначення достовірності і правильності оформлення документів;

- логічна оцінка документальних даних;

- зустрічна звірка документів ревізійної одиниці з документами, які знаходяться в сторонніх організаціях;

- інвентаризація товарно-матеріальних цінностей, розрахунків, грошових коштів;

- контрольний запуск сировини у виробництво;

- перевірка достовірності операцій на місці їх здійснення.

В дипломній роботі розроблена методика проведення аудиту матеріальних цінностей, показана послідовність аудиту, організація і порядок проведення інвентаризації, порядок перевірки прибуткових і видаткових документів та розрахунків з постачальниками.

Також в роботі розроблені шляхи удосконалення аудиту, це - удосконалення системи економічного контролю в країні в цілому шляхом

удосконалення структури;

використання ЕОМ в аудиті;

удосконалення процедур і техніки аудиту;

підвищення кваліфікації аудиторів.

В роботі доведено, що підвищення ефективності аудиту неможливо без використання комп`ютерної техніки.

Використання автоматизованих систем обробки інформації або автоматизованих робочих місць по розділах обліку вносить в роботу аудиторських служб багато нового.

Практично кожна організація має свої індивідуальні програми бухгалтерського обліку, які поставляються багатьма посередниками. Таким чином взагалі не вирішується питання про інформаційну координацію ринку, яке повинно розв`язуватись шляхом конкурсів і експертиз. Як доводить практика, більшість програм в області обліку і звітності мають низьку якість.

Важко уявити, який штат потрібно утримувати в Державній податковій адміністрації, якщо, наприклад один податковий інспектор повинен перевірити за квартал 30 організацій, кожна з яких може мати свій пакет програмних засобів, які є індивідуальною розробкою.

Я бачу вирішення проблеми в тому, щоб усі програми, пов`язані із забезпеченням бухгалтерського обліку, проходили експертизу і реєстрацію в компетентних органах. Такий підхід зробить більш реальною можливість підготовки аудиторів для роботи в нових умовах господарювання.

Список літератури

1. Закони України (слід користуватися текстами, викладеними у “Відомостях Верховної Ради України” та газетою Кабінету Міністрів України “Урядовий кур`єр”):

Про аудиторську діяльність (від 22.04.93);

Про контрольно-ревізійну службу та інші законодавчі акти України з поточними доповненнями і змінами;

Про підприємство (від 27.02.91);

Про підприємництво (від 07.02.91);

Про господарські товариства (19.02.91);

Про власність (від 07.02.91);

Про оподаткування прибутків підприємств та організацій (від 28.12.94).

2. Чинні інструктивні матеріали Міністерства фінансів України та Державної податкової адміністрації України з питань організації та ведення обліку, складання звітності та оподаткування, місцевих податків та розрахунків за ними.

3. А.В. Андрєєв “Практичний аудит”, М: -Економіка, 1994

4. М.Т. Білуха “Судово-бухгалтерська експертиза”, (навчальний посібник) К: Київський торгово-економічний університет, 1990

5. М.Т. Білуха “Аудит у бізнесі”, - Дніпропетровськ, 1994;

6. М.Т. Білуха, В.П. Дудко “Облік і аудит”,К ,1992;

7. Додж Рой “Краткое руководство по стандартам и нормам аудита”, -М: Фінанси і статистика, 1992;

8. Ю.А. Данилевський “Аудиторская проверка состояния расчетов”, -М: Аудиторська фірма “КОНТАКТ”, 1992;

9. Ю.А. Данилевський “Аудит в условиях рынка”, “Фінансова газета”,№4, 1992;

10. Ю.А. Данилевський “Практика аудита”, “Фінансова газета”, №2, 1994;

Размещено на Allbest.ru