Сума всіх витрат операційної діяльності у розділі І може не співпадати з сумою - за елементами операційних витрат (розділ П форми № 2), наприклад, на суму зміни залишків напівфабрикатів власного виробництва, незавершеного виробництва, готової продукції, у зв'язку з різницею щодо включення собівартості товарів, що вибули. Собівартість товарів не включається до елементів витрат розділу II, якщо вони відображаються у розділі І. При цьому ТЗВ, включені до первісної вартості (собівартості) товарів і запасів, мають бути відображені в сумі відповідних елементів витрат операційної діяльності (матеріальні, оплата праці, амортизація тощо). До розділу II не включаються собівартість (еквівалент за курсом НБУ) реалізованої іноземної валюти та собівартість (балансова вартість) реалізованих матеріальних цінностей;

сума витрат за економічними елементами визначається за вирахуванням тих витрат, які є собівартістю продукції (робіт, послуг) допоміжних та обслуговуючих виробництв і господарств, що спожита в основному або в іншому допоміжному та обслуговуючому виробництвах підприємства.

Вимогами П (С) БО 3 "Звіт про фінансові результати" передбачено, що для формування інформації для заповнення розділу III "Розрахунок показників прибутковості акцій" даного Звіту слід застосовувати положення П (С) БО 24 "Прибуток на акцію". П (С) БО 24 визначає методологічні засади формування інформації про чистий прибуток на одну просту акцію та її розкриття у фінансовій звітності. Норми П (С) БО24 повинні застосовувати відкриті акціонерні товариства.

П (С) БО 24 "Прибуток на акцію" встановлює порядок визначення чистого прибутку (збитку) на одну просту акцію, розрахунку скоригованого чистого прибутку на одну просту акцію та обчислення необхідних для цього показників.

У Примітках до річної фінансової звітності, згідно з П (С) БО 24 "Прибуток на акцію", за кожним класом простих акцій наводиться інформація про: чистий прибуток на одну просту акцію, визначений у результаті перерахунку; скоригований чистий прибуток на одну просту акцію, визначений у результаті перерахунку; узгодження сум, використаних як чисельники при обчисленні чистого прибутку на одну просту акцію та скоригованого чистого прибутку на одну просту акцію, з сумами чистого прибутку (збитку) за певний період; вплив розбавляючих потенційних простих акцій на середньорічну кількість простих акцій в обігу; операції з простими та потенційними простими акціями, які були здійснені після дати балансу.

Порядок складання Звіту про рух грошових коштів.

Для оцінки активності діяльності підприємства та з метою управління наявними господарськими засобами, всі грошові потоки поділяються на вхідні та вихідні - надходження і видатки. Вони відображаються у Звіті про рух грошових коштів (ф. № 3). В Україні порядок складання та подання даного Звіту до відповідних органів, користувачам встановлено П (С) БО 4 "Звіт про рух грошових коштів".

Метою складання Звіту про рух грошових коштів є надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та детальної інформації про зміни, що відбулися у грошових коштах підприємства та їх еквівалентів за звітний період. Звіт складається для оцінки спроможності підприємства генерувати грошові кошти та їх еквіваленти, а також для прийняття правильних рішень керівництвом підприємства та власниками щодо діяльності господарюючих суб'єктів. Показник грошових потоків використовується, з одного боку, як індикатор фінансової стійкості підприємства (показник оцінки потенціалу внутрішніх джерел фінансування), а з другого - як індикатор прибутковості (показник фактичної та потенційної прибутковості підприємства).

Порядок відображення руху грошових коштів у Звіті визначається за видами діяльності.

При застосуванні класифікації грошових потоків слід мати на увазі, що віднесення руху коштів до відповідної діяльності залежить, в першу чергу, від характеру основної господарської діяльності підприємства.

Для складання Звіту про рух грошових коштів використовують показники Балансу, Звіту про фінансові результати та дані аналітичного обліку за рахунками обліку активів і зобов'язань.

У Звіті про рух грошових коштів не відображаються: внутрішні зміни у складі грошових коштів; не грошові операції (отримання активів шляхом фінансової оренди, бартерні операції, придбання активів шляхом емісії акцій).

Звіт про рух грошових коштів може складатися із використанням наступних методів:

1. Прямого, коли в звіті розкриваються основні грошові надходження і витрати в кореспонденції з рахунками з обліку розрахунків з контрагентами (покупцями, постачальниками, банківськими установами, бюджетом, органами соціального страхування, найманими працівниками та ін.).

2. Непрямого, при використанні якого сума прибутку (збитку) за звітний період до оподаткування коригуються на зміни на початок і кінець звітного періоду залишків виробничих запасів, дебіторської і кредиторської заборгованості, що з'явилася за результатами операційної діяльності, доходів і витрат майбутніх періодів, а також на обороти не грошових статей (амортизація необоротних активів, курсові різниці) та інших статей фінансової звітності, пов'язаної з рухом коштів від інвестиційної діяльності.

П (С) БО 4 "Звіт про рух грошових коштів" передбачає застосування непрямого методу складання Звіту про рух грошових коштів для визначення руху грошових коштів у результаті операційної діяльності. При використанні непрямого методу чистий прибуток до оподаткування зводиться, передусім, до проміжного показника операційного доходу до обліку впливу змін в оборотних засобах. Це досягається за допомогою наступних, найбільш розповсюджених коригувань: відновлюються суми амортизаційних відрахувань, відсотків до сплати, збитку від реалізації основних засобів та інших довгострокових активів, які раніше зменшували величину прибутку; виключається дохід від інвестицій, а також суми зменшення оціночних резервів, які раніше були віднесені в кредит рахунку прибутків та збитків.

У випадку застосування непрямого методу вихідною величиною є чистий прибуток (збиток) компанії за звітний період (рік). Як базовий показник можна використати також чисті грошові надходження та виплати від операційної діяльності.

Рух грошових коштів у результаті інвестиційної та фінансової діяльності при складанні Звіту про рух грошових коштів згідно з вимогами П (С) БО 4 "Звіт про рух грошових коштів" визначається за допомогою прямого методу.

Звіт про рух грошових коштів завершується розрахунком змін у величині фонду фінансових ресурсів та визначенням його обсягу на звітну дату. Для цього розмір фонду на початок звітного періоду коригується на суму надходжень та виплат від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства за звітний період

Особливостями заповнення ф. №3 "Звіт про рух грошових коштів" є наступні:

при заповненні рядків 010, 030, 040, 050, 080, 090, 100, ПО результат розрахунку показників, який відповідає слову в дужках, наводиться у графі 4 "Видаток". Наприклад, прибуток від не операційної діяльності показується в ряд.050 графи 4, збільшення оборотних активів - у рядку 080 графи 4, а збиток від не операційної діяльності та зменшення оборотних активів відображаються, відповідно, в рядках 050 і 080 графи 3 Звіту про рух грошових коштів;

прибуток (збиток) від бартерних операцій обчислювати не слід;

показник зміни забезпечень визначається як різниця між показником на кінець звітного року (графа 4) і показником на початок звітного року (графа 3) за рядком 430 форми № 1 "Баланс" (якщо там не створено забезпечень для інвестиційної та фінансової діяльності). За зобов'язаннями, які виникли в підприємства внаслідок минулих подій, обов'язково створюється забезпечення;

зміни оборотних активів визначаються різницею між даними Балансу на кінець і на початок року у рядках 260 (без включення показників у рядках 190, 220, 230, 240 та інших не операційних оборотних активів, які визначаються вибірково) і наводяться однією сумою у відповідній графі - або 3 "Надходження" або 4 "Видаток". При визначенні цієї різниці не враховується зміна дебіторської заборгованості з поточного податку на прибуток і зменшення дебіторської заборгованості за іншими платежами до бюджету внаслідок зарахування кредиторської заборгованості за поточним податком на прибуток;

при визначенні змін поточних зобов'язань (рядок 100) не слід враховувати показники, зазначені в рядках 500, 510, 590 ф. №1 "Баланс" і зобов'язання за операціями, не пов'язаними з операційною діяльністю, які визначаються шляхом вибірки з аналітичного обліку. Потрібно також виключити зміни в зобов'язаннях, які є наслідком не грошових операцій інвестиційної та фінансової діяльності (погашення зобов'язання, наприклад, за сировину передачею основних засобів, акцій), або внаслідок виправлення помилок у зобов'язаннях за минулі роки; не враховується також зміна суми зобов'язання з поточного податку на прибуток і зменшення зобов'язань за іншими платежами до бюджету внаслідок зарахування дебіторської заборгованості за поточним податком на прибуток.

У рядку 130 наводиться сума сплачених грошових коштів у порядку погашення зобов'язань за користування позиками, облігаціями, фінансовою орендою. Сплачений коштами податок на прибуток відображається у рядку 140.

Висновок