Організація обліку виробничих запасів ПАТ "Дубенський завод гумово-технічних виробів"

Аналітичний облік виробничих запасів ведеться на складі за допомогою карток складського обліку, що розміщуються в картотеці за технічними групами виробничих запасів відповідно до номенклатури-цінника.

Картка складського обліку (ф. М-12) застосовується для оперативного обліку руху матеріалів, МШП, готової продукції та інших видів запасів по складу. Картка відкривається в бухгалтерії на кожне найменування, сорт і розмір конкретного виду ТМЦ на рік із переносом залишку запасу на початок року за картки попереднього року.

Записи про надходження і витрату матеріалів у картках складського обліку здійснюється безпосередньо матеріально-відповідальними особами на підставі прибуткових і видаткових документів.

У картках складського обліку заповнюються реквізити, що характеризують місця збереження матеріалів. А в місцях збереження ТМЦ прикріплюється матеріальний ярлик.

За даними складського обліку матеріально-відповідальні особи - комірники ПАТ «Дубенський завод гумовотехнічних виробів»в кінці місяця складають матеріальний звіт, у якому відображають узагальнені підсумки витрат виробничих запасів за кожним найменуванням окремо. У матеріальному звіті комірники відображають тільки ті виробничі запаси, за якими протягом місяця відбулося вибуття.

В бухгалтерії ПАТ «Дубенський завод гумовотехнічних виробів» ведеться аналітичний облік за кожним видом виробничих запасів. Так як облік в бухгалтерії ведеться із застосуванням комп'ютерної техніки, то аналітичний облік виробничих запасів не несе громіздкості і труднощів. Кожні 10 днів до бухгалтерії здаються після оприбуткування комірниками прибуткові ордери, які бухгалтерія заносить до комп'ютеру, а в кінці місяця заносяться витрати виробничих запасів по кожному виду окремо. Комп'ютер автоматично формує оборотно-сальдову відомість по кожному субрахунку виробничих запасів і по кожному номенклатурному номеру

Аналітичні рахунки групуються за групами матеріалів, місцями зберігання, матеріально відповідальними особами, за синтетичними рахунками бухгалтерського обліку і субрахунками. Дані за аналітичними рахунками узагальнюються в оборотних відомостях. Використовують рахунки аналітичного обліку для контролю за зберіганням і рухом виробничих запасів, їх оцінки, порівняння з даними складського обліку, а також для підведення підсумків інвентаризації.

В бухгалтерському обліку на кожний вид товарно-матеріальних цінностей відкривається аналітичний рахунок, на якому об'єкти обліку відображаються за кількістю (у прийнятих одиницях виміру) та вартістю (у прийнятій системі оцінки).

На ПАТ «Дубенський завод гумовотехнічних виробів» аналітичні рахунки групуються за групами, місцем зберігання, матеріально відповідальними особами, за субрахунками і рахунками бухгалтерського обліку.

Аналітичний облік матеріалів, тари, будматеріалів ведеться за місцями зберігання (склад), за групами матеріалів, матеріально відповідальними особами.

Аналітичний облік палива на ПАТ «Дубенський завод гумовотехнічних виробів» ведеться за матеріально-відповідальними особами (заправник), по кожному водію окремо, за видами палива (бензин, дизпаливо, масла, мастила).

Аналітичний облік запасних частин ведеться за місцями зберігання. Аналітичний облік машин, обладнання, двигунів, вузлів та агрегатів обмінного фонду ведеться за групами: придатні до експлуатації (нові та відновлені); що підлягають відновленню (на складі); що є в ремонті.

Аналітичний облік також здійснюється за найменуваннями або видами матеріалів, конструкцій і деталей, за окремими машинами, агрегатами або групами однорідних предметів обладнання і місцем зберігання за потребами підприємства. Для узагальнення інформації про наявність та рух належних ПАТ «Дубенський завод гумовотехнічних виробів» виробничих запасів в робочому плані рахунків передбачено рахунок 20 „Виробничі запаси”.

За дебетом рахунка 20 "Виробничі запаси" відображаються надходження запасів на підприємство, їх дооцінка, за кредитом -- витрачання на виробництво (експлуатацію, будівництво), відпуск (передачу) на сторону, уцінка тощо.

На ПАТ «Дубенський завод гумовотехнічних виробів» використовуються наступні субрахунки рахунку 20 “Виробничі запаси”:

- 201 "Сировина й матеріали",

- 203 "Паливо",

- 204 "Тара й тарні матеріали",

- 205 "Будівельні матеріали",

- 207 "Запасні частини".

На субрахунку 201 "Сировина й матеріали" відображаються наявність і рух сировини та основних матеріалів. На цьому субрахунку ведеться облік основних матеріалів, що використовуються при здійсненні ремонтних робіт.

Допоміжні матеріали, які використовуються для господарських потреб, технічних цілей та сприяння у виробничому процесі, також відображаються на субрахунку 201.

Підприємство на субрахунку 201 обліковує пакувальні та інші матеріали для господарських потреб (бланки облікових документів, касові та контрольні стрічки, електричні лампочки і т. д.).

На субрахунку 203 "Паливо" (нафтопродукти, мастильні матеріали) обліковується наявність та рух палива, що купується для технологічних потреб експлуатації транспортних засобів. Тут також обліковується оплачені талони на нафтопродукти.

На субрахунку 204 "Тара й тарні матеріали" відображається наявність і рух усіх видів тари, крім тари, яка використовується як господарський інвентар, а також матеріали й деталі, які використовують для виготовлення тари і її ремонту (деталі для збирання ящиків, бочкова клепка тощо).

Тара, яка використовується як господарський інвентар, обліковується на субрахунку 115 "Інвентарна тара" рахунка 11 "Інші необоротні матеріальні активи".

На субрахунку 205 "Будівельні матеріали" підприємство відображає рух будівельних матеріалів, конструкцій і деталей, обладнання і комплектуючих виробів, які належать до монтажу, та інших матеріальних цінностей, необхідних для виконання будівельно-монтажних робіт.

На субрахунку 207 "Запасні частини" ведеться облік придбаних запасних частин, які використовуються для проведення ремонтів, заміни зношених частин машин, обладнання, транспортних засобів, інструменту. На цьому ж субрахунку ведеться облік обмінного фонду повнокомплектних машин, устаткування, двигунів, вузлів, агрегатів, що створюються в ремонтних підрозділах підприємств.

Надходження виробничих запасів на ПАТ «Дубенський завод гумовотехнічних виробів» відображено в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 Відображення надходження виробничих запасів на синтетичних рахунках на ПАТ «Дубенський завод гумовотехнічних виробів»

№ п/п	Зміст господарської операції	Дт	Кт	Сума, грн.
У разі подальшої оплати
1	Отримано будівельні матеріали від постачальника	205	631	10000
2	Відображено суму податкового кредиту з ПДВ у складі вартості оприбуткованих запасів	641	631	2000
3	Відображено витрати на транспортування будівельних матеріалів	205	631	450
4	Відображено суму податкового кредиту з ПДВ у складі вартості транспортних послуг	641	631	90
5	Оплачено придбані запаси	631	311	12000
6	Оплачено транспортні послуги	631	311	540
У разі передоплати
1	Перераховано постачальнику передоплату за запаси	371	311	12000
2	Відображено суму податкового кредиту з ПДВ у складі суми передоплати за запаси	641	644	2000
3	Перераховано передоплату за транспортні послуги	371	311	540
4	Відображено суму податкового кредиту з ПДВ у складі суми передоплати за транспортні послуги	641	644	90
5	Оприбутковано придбані будівельні матеріали	205	631	10000
6	Списано раніше відображену суму податкового кредиту з ПДВ при оприбуткуванні запасів	644	631	2000
7	Включено до первісної вартості запасів вартість транспортних послуг	205	631	450
8	Списано раніше відображену суму податкового кредиту з ПДВ у вартості транспортних послуг	644	631	90
9	Проведено залік заборгованостей у частині придбаних запасів	631	371	12000
10	Проведено залік заборгованостей у частині отриманих транспортних послуг	631	371	540

Вибуття запасів на рахунках обліку на досліджуваному підприємстві відображено в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 Відображення вибуття виробничих запасів на синтетичних рахунках на ПАТ «Дубенський завод гумовотехнічних виробів»

№ п/п	Зміст господарської операції	Дт	Кт	Сума, грн.
1	Реалізація будівельних матеріалів за ціною їх придбання	361	712	3600
2	Нарахована сума податкового зобов'язання з ПДВ	712	641	600
3	Списана собівартість реалізованих будівельних матеріалів	805	205	3000
4	Оплачена сума реалізованих будівельних матеріалів	311	361	3600
5	Списані будівельні матеріали у виробництво	23	205	3600
6	Відпущені запаси на адміністративні потреби	805	205	1200
7	Відпуск запчастин на капітальний ремонт	15	207	2200
8	Списані запаси на суму, що підлягає відшкодуванню винними особами	375	201	600

При отриманні і використанні товарно-матеріальних цінностей, ТЗВ включаються до собівартості ТМЦ, яка є їх первісною вартістю.

Вартість запасів сировини, основних та допоміжних матеріалів, палива, купованих напівфабрикатів і комплектуючих виробів, запасних частин, тари, будівельних матеріалів та інших матеріалів, призначених для споживання в ході нормального операційного циклу, показується у розділі II Активу Балансу у статті "Виробничі запаси".

Вибуття виробничих запасів на підприємстві у 2008-2010 рр. відбувалося за методом ФІФО, тобто фактична собівартість запасів визначалася за вартістю останніх за часом закупок. Запаси використовувалися у тій послідовності, у якій вони надходили на підприємство (відображені у бухгалтерському обліку), тобто одиниці запасів, які надійшли (придбані) першими, відпускаються (продаються) також першими.

На ПАТ «Дубенський завод гумовотехнічних виробів» облік ведеться із застосуванням восьмого класу “Витрати за елементами”, тому рахунок 20 “Виробничі запаси” закривається відповідними субрахунками рахунку 80 “Матеріальні витрати”, а саме:

801 - витрати сировини і матеріалів;

803 - витрати палива й енергії;

804 - витрати тари і тарних матеріалів;

805 - витрати будівельних матеріалів;

806 - витрати запасних частин.

По дебету рахунків відображається збільшення витрат, а по кредиту - їх списання. Отже, синтетичний облік на ПАТ «Дубенський завод гумовотехнічних виробів» ведеться за допомогою рахунку 20, до якого відкриваються субрахунки. Але за допомогою синтетичного обліку неможливо контролювати кожний вид господарських засобів. Для одержання деталізованої організується аналітичний облік. З цією метою до окремих рахунків та субрахунків відкриваються рахунки аналітичного обліку. В цілому стан організації синтетичного та аналітичного обліку виробничих запасів на підприємстві ведеться за допомогою комп'ютерної техніки, тому ускладнень при обліку на ПАТ «Дубенський завод гумовотехнічних виробів» не виникає.

2.4 Організація інвентаризації виробничих запасів

Проведення й оформлення результатів інвентаризації залишків виробничих запасів здійснюється підприємствами відповідно до вимог інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів, розрахунків та інших активів, затвердженою наказом Мінфіну України від 11.08.94 № 69.

Інвентаризація виробничих запасів здійснюється інвентаризаційною комісією, призначеною наказом керівника ПАТ «Дубенський завод гумовотехнічних виробів», по місцях зберігання матеріальних цінностей у присутності матеріально відповідальних осіб.

При інвентаризації запасів усі вони повинні бути перераховані, переміряні, переважені і занесені до форми М-21 «Інвентаризаційний опис».

Запаси, що є в дорозі, відвантажені, але не оплачені у строк покупцями, та інші запаси, що є на складах інших підприємств (на відповідальному зберіганні, на комісії), відображаються в окремому «Інвентаризаційному описі» на підставі документів, що підтверджують здавання цих запасів на відповідальне зберігання або їх відвантаження покупцям.

Після закінчення інвентаризації «Інвентаризаційний опис» підписують усі члени комісії.

Крім того, «Інвентаризаційний опис» підписує матеріально відповідальна особа, підтверджуючи, що всі запаси, перераховані в інвентаризаційному описі, комісією перевірені і в його присутності прийняті на відповідальне зберігання.

Після того як форму М-21 підпишуть всі члени комісії і матеріально відповідальна особа, вона передається в бухгалтерію для звірки з даними бухгалтерського обліку і складання «Звіряльної відомості».

«Звіряльна відомість» використовується для відображення результатів інвентаризації запасів, за якими виявлено відхилення від облікових даних. У ній зазначається кількість і сума надлишків і недостач за кожним найменуванням, видом запасу окремо. Відтак здійснюється регулювання надлишків і недостач за рахунок додаткових записів в обліку (наприклад, виправлення помилкових записів), закриття пересортиці (взаємний залік надлишків і недостач внаслідок пересортиці є допустимим тільки щодо товарно-матеріальних цінностей однакового найменування і в тотожній кількості за умови, що надлишки і недостачі були утворені в один і той же період, що перевіряється, і однією і тією ж особою, яку перевіряють). І лише після цього виводиться остаточна недостача або надлишки в кількісному і сумарному вираженні.

«Звіряльну відомість» складає в одному примірнику і підписує бухгалтер підприємства. Вона зберігається у бухгалтерії. З підсумками «Звіряльної відомості» під розписку ознайомлюється матеріально відповідальна особа.

Затверджені результати інвентаризації відбиваються у бухгалтерському обліку ПАТ «Дубенський завод гумовотехнічних виробів» в тому місяці, в якому закінчено інвентаризацію, але не пізніше, ніж за грудень звітного року

Свої висновки і пропозиції щодо врегулювання інвентаризаційних різниць комісія оформляє протоколом і подає на затвердження керівнику підприємства. Керівник повинен прийняти рішення про оприбуткування лишків і списання недостач матеріальних цінностей і затвердити протокол у 5-денний строк. У бухгалтерському обліку результати інвентаризації відображають в такому порядку.

Надлишки виробничих запасів зараховують в доход операційної діяльності записом:

Д-т рах. 20 «Виробничі запаси» (відповідний субрахунок) К-т рах. 719 «Інші доходи від операційної діяльності».

Вартість недостачі виробничих запасів списується з кредиту рахунка 20 «Виробничі запаси» (відповідний субрахунок) на дебет рахунка 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей».

Недостачі і втрати від псування цінностей з вини матеріально відповідальних осіб відносяться на їх рахунок записом:

Д-т рах. 375 «Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків» К-т рах. 716 «Відшкодування раніше списаних активів».

Якщо на час виявлення недостачі виробничих запасів конкретні винуватці не встановлені, то вартість такої недостачі відображається на забалансовому рахунку 07 «Списані активи», субрахунок 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей». Після встановлення осіб, які повинні відшкодувати витрати, належна до відшкодування сума зараховується до складу дебіторської заборгованості в доход звітного періоду записом:

Д-т рах. 375 «Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків» К-т рах. 716 «Відшкодування раніше списаних активів».

Розмір збитку по недостачі і псуванню матеріальних цінностей, який підлягає відшкодуванню винними особами. визначається відповідно до Закону України «Про визначення розміру збитків, нанесених підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінних каменів і валютних цінностей», затвердженого постановою Верховної Ради України від 06.06.95 № 218, і Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, недостачі (псування) матеріальних цінностей, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 №116.

Згідно з зазначеним Порядком розмір збитків від розкрадання, псування, недостачі матеріальних цінностей визначається за балансовою вартістю цих цінностей (за вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не менше 50% від їх балансової вартості на час виявлення таких фактів з урахуванням індексу інфляції (який щомісячно визначається Держкомстатом України), відповідного розміру ПДВ і акцизного збору.

У бухгалтерському обліку на суму вартості збитку недостачі цінностей, визначену відповідно до Закону України № 218 або Порядку № 116, яка підлягає відшкодуванню винними особами, роблять запис по дебету рахунка 375 «Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків» і кредиту рахунка 716 «Відшкодування раніше списаних активів».

У разі відшкодування винними особами належної суми збитку від недостачі і псування матеріальних цінностей роблять запис по дебету рахунка 30 «Каса», 31 «Рахунки в банках» (або рахунка 66 «Розрахунки з оплати праці», якщо керівником підприємства прийнято рішення про утримання суми збитку Із заробітної плати винуватця) і кредиту рахунка 375 «Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків».

Із суми, сплаченої винними особами згідно із зазначеним нормативним актом, відшкодовуються збитки, нанесені підприємству від недостачі і псування цінностей, решта суми (різниця між балансовою вартістю недостачі (псування) цінностей і відшкодованою сумою) підлягає перерахуванню до бюджету, що в бухгалтерському обліку відображається записом по дебету рахунка 716 «Відшкодування раніше списаних активів» і кредиту рахунка 642 «Розрахунки за обов'язковими платежами».

При регулюванні інвентаризаційних різниць взаємний залік залишків і недостач запасів, що виникають внаслідок пересортиці, може бути допущений як виняток, якщо пересортиця виникла у однієї і тієї самої матеріально відповідальної особи, за один і той же період і з матеріальними цінностями одного і того самого найменування (якщо цінності мають схожість за зовнішнім виглядом або упаковані в однакову тару - при відпуску її без розпаковки тари). Проте різниця у вартості недостач і залишків при більшій вартості недостач цінностей списується на рахунок осіб, що допустили пересортицю, і з них стягується. Якщо конкретні винуватці пересортиці не встановлені, то сумові різниці розглядаються як недостачі цінностей понад норми природного збитку з віднесенням їх на результати діяльності підприємства. У цьому разі в протоколі інвентаризаційної комісії має бути наведено обґрунтоване рішення, чому такі різниці не можуть бути віднесені на винних осіб. Перевищення вартості цінностей, що виявилися в надлишку, проти вартості цінностей, що виявилися у недостачі при пересортиці, відноситься на доходи операційної діяльності підприємства.

Для забезпечення обліку виробничих запасів на належному рівні на підприємстві дотримуються наступних вимог:

а) збереження матеріалів здійснюється в складських приміщеннях, пристосованих до визначених їхніх видів;

б) прийом і відпуск цінностей вимірюються, для чого склад забезпечений ваговими приладами;

в) з працівниками складу укладено договори про матеріальну відповідальність.

Отже, інвентаризація є способом виявлення фактичної наявності і звірянням його з даними бухгалтерського обліку на ПАТ «Дубенський завод гумовотехнічних виробів».

Таким чином, за проведеними дослідженнями можна зробити висновок, що на ПАТ «Дубенський завод гумовотехнічних виробів» при проведенні розрахунків фінансових показників спостерігається, що показники рентабельності тенденцію до зростання, що означає про ефективність вкладання коштів в підприємство та раціональне їх використання.

РОЗДІЛ ІІІ. НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ ТА ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ

3.1 Вдосконалення обліку виробничих запасів на ПАТ «Дубенський завод гумовотехнічних виробів»

Необхідними передумовами правильної організації обліку запасів на підприємстві є:

1) раціональна організація складського господарства;

2) розробка номенклатури запасів;

3) наявність інструкції з обліку виробничих запасів;

4) правильне групування (класифікація) запасів;

5) розробка норм витрачання запасів.

Основними завданнями організації обліку запасів на підприємстві є:

1) контроль за повним і своєчасним оприбуткуванням матеріальних цінностей та їх збереженням за місцями зберігання і на всіх стадіях їх обробки;

2) відповідність складських запасів нормативам;

3) раціональна оцінка виробничих запасів;

4) розрахунок фактичної собівартості витрачених матеріалів та їх залишків за місцями зберігання і статтями балансу;

5) виявлення всіх витрат, пов'язаних з придбанням або встановленням запасів та визначення первісної вартості;

6) контроль за правильністю використання МШП під час їх експлуатації;

7) встановлення методології обліку затрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції протягом року;

8) регламентування складу собівартості продукції;

9) своєчасне оприбуткування і списання готової продукції, а також оформлення документів по її руху;

10) забезпечення своєчасного документального оформлення руху продукції - надходження її на склади (випуску з виробництва) і відвантаження покупцям;

11) відображення операцій випуску, відвантаження і реалізації продукції в регістрах поточного обліку в системі бухгалтерських рахунків;

12) контроль за виконанням плану з обсягу реалізації готової продукції, номенклатури, асортименту і якості, а також визначення результатів від її реалізації;

13) фіксація поза виробничих витрат, які пов'язані зі збутом продукції, та контроль за їх обсягом і складом;

14) визначення стану розрахунків з покупцями за відвантажену продукцію, отримання точних даних про кількість і якість випущеної продукції і даних про кількість і вартість відвантаженої продукції, а також довідок про залишок готової продукції на складах і контроль за відповідністю фактичних залишків обліковим даним [27, с. 19].

Таким чином необмінною умовою сталого розвитку підприємства є подальше удосконалення та правильна організація обліку взагалі, та зокрема обліку виробничих запасів. А це, в свою чергу, забезпечить фінансово-економічну стабілізацію та необхідні конкурентні переваги виробництву на внутрішньому і зовнішньому ринках.

3.2 Методика вдосконалення системи управління виробничими запасами підприємства

Багато підприємств у процесі формування запасів стикаються з такою проблемою, як вибір найбільш ефективної, доцільної системи управління запасами. Дана система не повинна діяти відокремлено, а повинна враховувати стратегію підприємства, цілі, мету та засоби, за допомогою яких вона буде реалізовуватися.

Не має однозначної думки щодо того, який обсяг запасів повинен бути сформований на підприємстві. Це залежить від того, яким видом діяльності займається підприємство, який обсяг вільних грошових коштів є в нього в наявності, чи має воно відповідні складські приміщення для зберігання запасів та багатьох інших факторів, які впливають на це рішення. Під час управління запасами дотримуються переважно одного з трьох підходів щодо визначення їх обсягу, а саме: максимізації, мінімізації чи оптимізації.

В сучасних умовах доцільно формувати оптимальний обсяг запасів, який би забезпечував би необхідний їх розмір та структуру, зниження витрат на їх обслуговування, послаблення залежності між виробничими підрозділами підприємства, створення системи ефективного контролю за їх рухом. Тому доцільно буде відобразити послідовність дій, які повинні виконувати фахівці підприємств, для того, щоб організувати та впровадити ефективну систему управління запасами на підприємстві.

Отже, який би метод управління не використовувався на підприємствах, існують мінімальні вимоги, щоб система була керованою і забезпечувала можливість реалізації різних методів планування запасів. Якщо на підприємстві буде використовуватись хоча б один із методів управління запасами, то це відразу відобразиться на зменшенні вартості доставки та зберігання запасів [24, с. 63].

Чітко налагоджена система управління запасами повинна забезпечувати безперервне порівняння нормативних показників із фактичними, тобто вона повинна відслідковувати відхилення показників від норм та виявляти причину їх прояву. Можливість виявлення обсягу, часу та періодичності поповнення запасів сприяє проведенню процесу оптимізації запасів на підприємстві та, як наслідок, -- мінімізації витрат, які пов'язані з формуванням запасів. Розрахунок нормативів запасів спростить процедуру формування бюджетів закупівель і зберігання запасів і допоможе здійснити оптимізацію витрат, які пов'язані з формуванням і підтриманням необхідного їх рівня.

Для спрощення процедури регулювання параметрів замовлення необхідно розробити та запровадити правила визначення періоду та обсягу замовлення на підприємстві. Діюча система управління запасами на підприємстві повинна супроводжуватися постійним контролем за ходом виконання замовлення, забезпечувати зворотній зв'язок для прийняття персоналом підприємства ефективних рішень щодо закупівлі запасів.

Ще одним позитивним наслідком застосування систем управління запасами є доведення рівня запасів до реально необхідного, який забезпечить вивільнення оборотних засобів, грошових коштів, залучення додаткових сировинно-матеріальних ресурсів у виробництво та сприятиме випуску додаткової кількості продукції.

3.3 Автоматизація обліку виробничих запасів

На практиці трапляються різні варіанти організації машинної обробки інформації обліку виробничих запасів. Вони залежать від методології обліку, способів оцінки запасів, складу і групування задач, особливостей організації інформаційної бази, технічних засобів, що використовуються для обробки.

Технологічний процес автоматизованого оброблення даних з обліку виробничих запасів полягає у виконанні всіх потрібних операцій введення, оброблення, збереження й надання потрібної інформації, групування даних на рахунках, із метою контролю за наявністю та витратами матеріальних засобів зі своєчасним складанням звітності. Тому для забезпечення обліку виробничих запасів можуть використовуватися окремі програмні модулі, що обслуговують їх облік у місцях зберігання та в бухгалтерії, або створюватись різні рівні робочих місць автоматизованої ділянки обліку виробничих запасів. Останній спосіб передбачає використання комплексної системи організації первинної та вихідної інформації. Єдина база бухгалтерських записів забезпечує потрібною інформацією аналітичний, синтетичний та управлінський облік, формування конкретної звітності.

У ПАТ «Дубенський завод гумовотехнічних виробів» використовується такий програмний продукт з автоматизації обліку виробничих запасів як «1С: Бухгалтерія 7.7». Дана програма значно полегшує роботу бухгалтера при створенні зведених документів та складанні звітності. Проте, «1С: Бухгалтерія 7.7» має і ряд недоліків, що вимагає виконання деяких розрахунків і проведень вручну.

Довідник «ТМЦ» призначений для збереження списку ТМЦ (товарів, продукції, матеріалів і ін.), і послуг, що виготовляються або одержуються. Він використовується як для заповнення документів, так і для ведення аналітичного обліку по таких бухгалтерських рахунках: 20; 22; 24; 25; 26; 27; 28; 02; МЦ. Для зручності пошуку інформації довідник реалізований трьохрівневим, тобто ТМЦ у ньому можна об'єднувати в довільні групи і підгрупи. У нижній частині вікна довідника виводяться ціни з і без ПДВ для обраного елемента. За допомогою кнопки «Открыть партии» можна переглянути список усіх партій ТМЦ, на якому в даний момент установлений курсор.

Інформація про кожний елемент довідника розділена на дві вкладки «Цены» і «Дополнительно».

Кожний ТМЦ має стисле і повне найменування - стисле служить для відображення ТМЦ в екранних формах і для швидкого пошуку, а повне найменування виводиться в друкарські форми документів.

Кожний ТМЦ має відпускну ціну, що фіксується у валюті продажу. Це означає, що при виписці документів (рахунків-фактур і накладних) ці ціни будуть перераховані у валюту документа по зазначеному курсу. Ціна покупки задається у валюті покупки. На відміну від цін покупки і продажу, що зберігаються без ПДВ, роздрібна ціна зберігається з ПДВ і завжди задається в гривнях. Типова конфігурація береже історію роздрібних цін для кожного ТМЦ, переглянути яку можна, скориставшись кнопкою «История».

Реквізит «НДС» показує, якою ставкою ПДВ оподатковується даний ТМЦ і впливає на розрахунок суми ПДВ у документах.

Заповнивши реквізит «Артикул», ми зможемо виконувати по ньому швидкий пошук і сортування. Поле «Вид» може приймати одне з таких значень - «Товар», «Услуга», «Тара», «Продукция», «Материал», «Будматериал», «Топливо», «Запчасти» або «МБП».

Правильно встановивши вид ТМЦ, можна заповнювати реквізити, що знаходяться на вкладці «Дополнительно».

Для кожного ТМЦ повинний бути зазначений бухгалтерський рахунок обліку, рахунок витрат і вид витрат - ця інформація буде використовуватися при формуванні проведень по прибуткуванню товарів, послуг, а також у проводках по списанню матеріалів (ТМЦ) у виробництво. Встановивши прапорець «Считать услугу транспортной затратой», можна автоматично заповнювати суму транспортних витрат у податковій накладній.

Для продукції доступна кнопка «Склад», що відчиняє відповідно підпорядкований довідник «Склад продукции». Відзначимо, що перед тим, як відчинити підпорядкований довідник, елемент потрібно записати.

Для збереження одиниць виміру ТМЦ у програмі «1С: Бухгалтерія» використовується довідник «Единицы измерения», підпорядкований довіднику «ТМЦ». Для редагування довідника спочатку варто відчинити довідник «ТМЦ», і вибрати ТМЦ, одиниці виміру якого потрібно редагувати, а потім відчинити довідник «Единицы измерения».

Важливим реквізитом одиниці виміру є «Коэфициент». Цей реквізит задає коефіцієнт перерахунку з зазначеної одиниці виміру в базову одиницю виміру (у якій обчислюються залишки товарів).

Довідник «Партии» підпорядкований довіднику «ТМЦ». У ньому зберігається список партій даного ТМЦ.

Рис. 3.3. Довідник „Партии”

У випадку використання методу обліку «По партиях» записи в довіднику створюються автоматично - при проведенні прибуткових документів таких, як «Приходная накладная» або «Калькуляция». Для ведення списку місць збереження запасів організації в програмі «1С: Бухгалтерія» передбачений довідник «Места хранения».

Цей довідник використовується як при виписці первинних документів, так і для ведення аналітичного обліку на таких рахунках: 10; 11; 12; 18; 20; 22; 21; 24; 25; 26; 27; 28; 33.1; 34; МЦ; 01; 02. Кожний елемент довідника характеризується типом місця збереження - склад, або матеріально-відповідальна особа, за якою значиться конкретний об'єкт обліку, а також власне найменуванням місця збереження.

Рис. 3.4. Занесення назви складу до довідника „Места хранения”

Для відображення в обліку операцій, пов'язаних із придбанням товарно-матеріальних цінностей у програмі «1С:Бухгалтерія» передбачений документ «Приходная накладная».

Заповнення реквізитів екранної форми «Приходной накладной» варто почати з реквізитів групи «Поставщик». Поле «Вид» може приймати одне з таких значень: «Отечественный поставщик», «Иностранный поставщик», «Подотчетное лицо» або «Прочие». При виборі виду відповідним чином змінюється бухгалтерський рахунок постачальника на вкладці «Дополнительно».



Рис. 3.7. Введення прибуткової накладної на підставі документа „Счет входящий”

Рис. 3.8. Прибуткова накладна, створена на підставі документа „Счет входящий”

Для заповнення табличної частини документа в залежності від значення реквізиту «Что приходуем» використовуються довідники «Инвестиции», «Бланки строгой отчетности», «ТМЦ», «Необоротные активы».

Документ «Счет-фактура» (інакше, просто «Счет») призначений для оформлення попередніх домовленостей на продаж товарів (продукції) клієнтам.

При дійсному продажі товару (продукції) по попередньо виписаному «Счета» варто виписувати документ «Расходная накладная» на підставі даного «Счета» (у режимі введення документа на підставі). Специфікація «Расходной накладной» у цьому випадку заповнюється автоматично. При цьому, якщо «Счет» був уведений на підставі документа «Договор», то в реквізиті «Заказ» "Расходной накладной» будуть також відображені реквізити цього договору.

Документ «Расходная накладная» призначена для відображення в програмі операцій, пов'язаних із видачею товарно-матеріальних цінностей, продукції з оптового складу, реалізації різноманітних робіт, послуг. Уведення нового документа здійснюється вибором пункту «Расходная накладная» меню «Документы» головного меню програми. Заповнення екранної форми документа варто почати з вибору покупця з довідника «Контрагенты».

Заповнення табличної частини документа можна робити декількома засобами: звичайним порядковим уведенням або методом множинного добору з довідника «ТМЦ». Для цього в діалоговій формі документа є присутнім кнопка «Подбор».

За допомогою кнопки «Печать» можна вибрати варіант друкарської форми документа - чи буде це видаткова накладна (опція «Расходная накладная») або акт про виконані роботи (у випадку реалізації послуг). Заповнену форму накладною необхідно зберегти і провести (кнопка «ОК»).

При проведенні документа автоматично формуються бухгалтерські проведення, склад яких залежить від типу номенклатури, виду торгівлі і позиціонування видаткової накладної в ланцюжку взаєморозрахунків із контрагентом. Крім того, якщо при операції, що оформлюється такою накладною, в організації виникнуло податкове зобов'язання і константа «Автоматическое создание налоговый накладных» встановлена в значення «Да», то при її проведенні буде сформований документ «Налоговая накладная».

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

Вивчення літературних джерел, періодичних видань, нормативних документів та аналіз фактичного стану обліку виробничих запасів в умовах ПАТ «Дубенський завод гумовотехнічних виробів» дозволило зробити наступні висновки.

В економіці поняття «виробничі запаси» трактується як предмети праці, на що спрямована праця людини і становлять матеріальну основу створюваного продукту.

В бухгалтерському обліку поняття «виробничі запаси» розглядається як матеріальні запаси або матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб.

У результаті дослідження нормативно-правової бази обліку виробничих запасів встановлено, що в умовах різного тлумачення сутності окремих господарських операцій фінансовим і податковим обліком застосування окремих можливостей, наданих національними положеннями (стандартами) щодо організації та методики обліку запасів на підприємствах не має достатньої ефективності. Наприклад, у фінансовому обліку вартість вибуття запасів унаслідок неможливості визнання їх активами відображається у витратах підприємства, а у податковому обліку - не впливає на об'єкт оподаткування податком на прибуток.

Синтетичний облік наявності і руху виробничих запасів ведеться на рахунку 20 «Виробничі запаси».

По дебету рахунка 20 «Виробничі запаси» та його субрахунків відображають надходження відповідних запасів на підприємство та збільшення їх вартості в результаті дооцінки, по кредиту -- витрати на виробництво, відпуск в переробку, на сторону, а також зменшення вартості запасів внаслідок уцінки.

Наказом про облікову політику ПАТ «Дубенський завод гумовотехнічних виробів» при відпуску запасів у виробництво, продажу чи іншому вибутті встановлено їх оцінку за одним з методів: за середньозваженою собівартістю чи за цінами продажу.

З метою вдосконалення обліку виробничих запасів при вирішені питання достовірності оцінки при оприбуткуванні виробничих запасів усі витрати, передбачені ПБО 9 «Запаси», крім сум, сплачених постачальникам, пропонується розмежувати на транспортні й заготівельно-складські і доповнити іншими витратами, не передбаченими стандартом, але пов'язаними із придбанням або зберіганням таких активів. Для обліку транспортних витрат, доцільно використати субрахунок 20.10, а для обліку заготівельно-складських - субрахунок 20.11 рахунку 20 «Виробничі запаси».

Вдосконалення обліку виробничих запасів на ПАТ «Дубенський завод гумовотехнічних виробів» необхідно здійснювати в умовах автоматизованого опрацювання даних і забезпечення правильного і своєчасного документування операцій з придбання, руху і витрачання виробничих запасів.

З метою вдосконалення обліку запасів на ПАТ «Дубенський завод гумовотехнічних виробів» пропонується комп'ютеризація складського обліку. Організація автоматизованого складського обліку з управління матеріально-виробничими запасами дозволить розв'язати такі задачі обліку:

– контроль за виконанням договірних зобов'язань за кожним постачальником;

– відхилення фактичних матеріально-виробничих запасів від нормативних;

– спостереження за рухом матеріально виробничих запасів за місцями зберігання і споживання.

Для підвищення ефективності використання матеріально-виробничих запасів пропонується:

– переглянути норми витрат матеріальних ресурсів на одиницю продукції. Це можна зробити з допомогою вартісного аналізу та нульбазис-бюджетування, яке полягає в перерахунку всіх діючих нормативів витрат;

– з'ясувати можливості придбати (чи залучити на умовах лізингу) більш економічні види обладнання;

– оцінити можливості зменшувати втрати сировини у відходах виробництва;

– переглянути основних постачальників сировини, аби їх диверсифікувати, зменшити кількість посередників та виявити можливості дешевше закуповувати безпосередньо у виробників необхідні сировину та матеріали.

На підприємстві ПАТ «Дубенський завод гумовотехнічних виробів» використовують програму 1С: Бухгалтерія 7.7. Бухгалтерський облік, реалізований у цей програмі відповідає прийнятій методології бухгалтерського і податкового обліку в Україні і забезпечує надання інформації про підприємство керівнику, бухгалтерам цього підприємства, податковим органам або інвесторам.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16 липня 1999 р. № 996-ХIУ (зі змінами і доповненнями)// Юрист плюс. - 2004. - № 8.

2. Господарський кодекс України № 436-IV від 16.01.2003 р. (зі змінами і доповненнями).

3. Цивільний кодекс України № 435-IV від 16.01.2003 р. (зі змінами і доповненнями).

4. Біологічні активи: Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №30, затв. Наказом Мінфіну від 18.11.05 р. №790.

5. Запаси: Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №9, затв. Наказом Міністерства фінансів від 31.03.99 р. № 87 (зі змінами і доповненнями).

6. Інструкція щодо застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств та організацій, затверджена наказом Мінфіну України від 30.11.99 р. №291 (зі змінами і доповненнями).

7. Про інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків: Інструкція, затверджена наказом Міністерства фінансів України № 69 від 11.08.1994 р. із змінами і доповненнями від 26.06.2000р. № 115.

8. Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку: Положення затверджене наказом Мінфіну від 24.05.95 р. № 88 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http//www.rada.gov.ua.

9. Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій: Інструкція Міністерства фінансів України від 30.11.99 №291 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http//www.rada.gov.ua.

10. Білова Н. Надходження запасів: податковий та бухгалтерський облік/ Н. Білова, Н. Дзюба, І. Хмелевський// Податки та бухгалтерський облік. - 2006. - № 88. - C. 14-46.

11. Білуха М. Теоретичні та методологічні засади електронного обліку господарської діяльності/ М. Білуха, Т. Микитенко. - 2004. - №12. - С. 15-24.

12. Бухгалтерія. Виробничі запаси: бухгалтерський і податковий облік: Збірник систематизованого законодавства. - К.: Бліц - Інформ, 2006. - 210 с.

13. Бухгалтерський облік та оподаткування: Навч. посіб./ За ред. Р.Л. Хом'яка, В.І. Лемішовського. - Л.: Ажур, 2008. - 1112 с.

14. Бухгалтерський фінансовий облік: Підруч. для студ. спец. “Облік і аудит” вищ. навч. закл./ За ред. проф. Ф.Ф .Бутинця. - Житомир: Рута, 2005. - 756 с.

15. Герасим П.М. Первинний та аналітичний облік на підприємстві: Навч. посібник/ П.М. Герасим, Г.П. Журавель, Р.Ф. Бруханський, П.Я. Хомин. - Т.: Основи, 2005. - 160 с.

16. Гладких Т.В. Фінансовий облік: Навч. посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2007. - 480 с.

17. Гольцова С.М. Бухгалтерський облік: Навч. посібник/ С.М. Гольцова, І.Й. Плікус. - 2-ге вид., перероб. і доп. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2007. - 254 с.

18. Грачова Р. Запасні частини// Дебет Кредит. - 2004. - № 21. - С. 9.

19. Збірник систематизованого законодавства: Виробничі запаси: бухгалтерський і податковий облік. - 2006. - №12. - 210 с.

20. Іваницька С.М. Облік операцій з запасами// Все про бухгалтерський облік. - 2006. - №17. - С. 19-32.

21. Кіш Г. Бухгалтерський облік: первинні документи та порядок їх заповнення: Навчальний посібник - К., 2006. - 360 с.

22. Ковенко М. Особливості вибуття окремих видів запасів// Податки та бухгалтерський облік. - 2007. - №15. - С. 45-53.

23. Костенко Н. Проводимо інвентаризацію запасів// Податки та бухгалтерський облік. - 2005. - № 88. - C. 14-18.

24. Кузнецова М. Тенденции и закономерности управления запасами// Проблемы теории и практики управления. - 2006. - № 11. - C. 63-72.

25. Михалевич С. Проблеми обліку транспортно-заготівельних витрат та шляхи їх вирішення// Бухгалтерський обліку і аудит. - 2006. - №3. - С. 20.

26. Національні стандарти бухгалтерського обліку// Податки та бухгалтерський облік (спецвипуск) - 2005. - №8(128).

27. Облік операцій з запасами// Все про бухгалтерський облік. - 2006. - № 17. - C. 19-32.

28. Павлюк І. Проблеми бухгалтерського обліку виробничих запасів, товарів та пропозиції щодо їх вирішення// Регіональні перспективи. - 2006. - № 3. - С. 41.

29. Пархоменко В.М. Інвентаризація як інструмент достовірності фінансової звітності// Бухгалтерський облік і аудит. - 2005. - №1. - С. 32-34.

30. Рибалко О.М. Вдосконалення обліку виробничих запасів/ О.М. Рибалко, О.В. Болдуєва// Держава і регіони. - 2008. - №3. - С. 210-215.

31. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України: Підручник. - К: КНЕУ, 2005. - 556 с.

32. Швець В.Г. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. - К.: Знання, 2008. - 535 с.

33. Шквір В.Д. Інформаційні системи і технології в обліку/ В.Д. Шквір, А.Г. Загородній. - Л.: Видавництво Львівської політехніки, 2008. - 259 с.

ДОДАТОК 1

Класифікаційні групи запасів	Вид запасів	Характеристика
За призначенням і причинами утворення	Постійні	Частина виробничих запасів, що забезпечують безперервність виробничого процесу між двома черговими поставками
	Сезонні	Запаси, що утворяться при сезонному виробництві продукції чи при сезонному транспортуванні
За місцем знаходження	Складські	Запаси, що знаходяться на складах підприємства
	У виробництві	Запаси, що знаходяться в процесі обробки
	В дорозі	Виробничі запаси, що відвантажені покупцеві, і ще ним не отримана, знаходиться в дорозі
За рівнем наявності на підприємстві	Нормативні	Запаси, що відповідають запланованим обсягам запасів, необхідним для забезпечення безперебійної роботи підприємства
	Понаднормативні	Запаси, що перевищують їх нормативну кількість
За наявністю на початок і кінець звітного періоду	Початкові	Величина запасів на початок звітного періоду
	Кінцеві	Запаси, що є власністю підприємства і відображаються в балансі
По відношенню до балансу	Балансові	Запаси, що є власністю підприємства і відображаються в балансі
	Позабалансові	Запаси, що не належать підприємству, і знаходяться на ньому через визначені обставини
За ступенем ліквідності	Ліквідні	Виробничі запаси, що легко перетворюються на грошові кошти у короткий термін і без значних втрат первісної вартості таких запасів.
	Неліквідні	Виробничі запаси, які неможливо легко перетворити на грошові кошти у короткий термін і без значних втрат первісної вартості таких запасів.
За походженням	Первинні	Запаси, що надійшли на підприємство ззовні, від інших підприємств і не підлягали обробці на даному підприємстві.
	Вторинні	Матеріали і вироби, що після первинного використання можуть застосовуватися вдруге у виробництві (відходи виробництва).
За обсягом	Вільні	Запаси, що знаходяться у надлишку на підприємстві.
	Обмежені	Запаси, що знаходяться в обмеженій кількості на підприємстві.

ДОДАТОК 2

Організаційна структура управління ПАТ «Дубенський завод гумовотехнічних виробів»

Размещено на Allbest