Бухгалтерський облік запасів підприємства

СРТ - собівартість реалізованих товарів;

ПВРТ - продажна (роздрібна) вартість реалізованих товарів;

ТНРТ - сума торгової націнки на реалізовані товари.

Сума торгової націнки на реалізовані товари визначається за формулою:

ТНРТ = ПВРТ х СВТН, де:

ТНРТ - торгова націнка на реалізовані товари;

ПВРТ - продажна (роздрібна) вартість реалізованих товарів;

СВТН - середній відсоток торгової націнки.

Алгоритм застосування методу ціни продажу розглянемо на прикладі.

Приклад 13. Агент з продажу палива використовує метод ціни продажу для оцінки місячних кінцевих запасів. Інформація по двох видах палива на період:



Показник	Паливо
	тверде	рідке
	Собівартість	Ціна продажу	Собівартість	Ціна продажу
Запаси на початок	260 000	400000	63 000	90000
Ціна придбання	1 180 000	1 800 000	268000	380000
Транспортні витрати	5000		2000
Знижка при достроковій оплаті	15000		4000
Чистий продаж		1 180 000		363000

Необхідно: визначити собівартість запасів кожного виду палива на період, використовуючи метод ціни продажу

Рішення: Грн.

№ з/п	Показник	Паливо
		тверде	рідке
		Собівартість	Ціна продажу	Собівартість	Ціна продажу
1	Запаси на початок	260 000	400 000	63000	90000
2	Собівартість придбання:ціна придбання транспортні витрати знижка при достроковій оплаті	1 170 000	-	266 000	-
		1 180 000	1 800 000	268 000	380000
		5000	-	2000	-
		(15 000)	-	(4 000)	-
3	Вартість запасів, наявних для споживання (продажу) [(1) + (2)]	1 430 000	2 200 000	329 000	470 000
4	Чистий продаж	767 000	1 180 000	254 100	363000
5	Запаси на кінець [(3) - (4)]	663000	1 020 000	74900	107 000

Розрахунок:

1. Тверде паливо

Середній відсоток = (400000-260000 грн.)+(1800000-1170000 грн.)/(400000+1800000 грн.)х100%=35%

торгової націнки

Сума торгової націнки =(35%х1180000грн )/100%=413000 грн.

на реалізоване паливо

Собівартість реалізації = 1180000-413000 = 767 000 грн.

2. Рідке паливо

Середній відсоток торгової націнки =( (90 000 - 63000) + (380 000 - 266000))/(90000+380000)х100%=30%

Сума торгової націнки =3О % х 363 000 грн/100%=108900 грн.

на реалізоване паливо

Собівартість реалізації = 363000 - 108900 = 254 100 (грн )

Собівартість залишку = 329 000 - 254 100 =74 900 (грн )

2.17 Порівняння методів оцінки руху запасів

Оцінка запасів за методом ідентифікованої собівартості базується на фактичних витратах, у той час як використання інших трьох методів оцінки: середньозваженої собівартості, собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО), собівартості останніх за часом надходження запасів (Л1ФО) -- базується на певних припущеннях.

Для порівняння впливу цих методів на чистий прибуток та залишки окремих статей фінансової звітності розглянемо приклад.

Приклад 14. Підприємство, що займається реалізацією товарів, має такі дані за звітній період (див. попередні приклади):

Показник	Сума, грн.
Залишок грошових коштів на початок місяця	14000
Нерозподілений прибуток на початок місяця	2000
Запаси на початок місяця (80 од. х 12 грн.)	960
Придбано за звітний період:Вперше : 100 од. х 15 гри. = 1 500 грн.Вдруге : 40 од. х 18 грн. = 720 грн.	2220
Продаж за звітний період:Вперше : 60 од. х ЗО гри. = 1 800 грн.Вдруге : 30 од. х ЗО грн. = 900 грн.	2700
Операційні витрати	1 000
Ставка податку на прибуток	30%

Необхідно: порівняти, як методи оцінки надходження і вибуття запасів - середньозваженої вартості, ФІФО, ЛІФО та ідентифікованої собівартості - будуть впливати на чистий прибуток та залишки окремих статей фінансової звітності.

Рішення: Порівняння впливу на чистий прибуток застосування методів оцінки середньозваженої вартості, ФІФО, ЛІФО: (грн.)

№з/п	Показник	Метод оцінки надходження та вибуття запасів
		Середньозваженої собівартості	ФІФО	ЛІФО	Ідентифікованої собівартості
1	Продаж	2700	2700	2700	2700
2	Собівартість реалізованих товарів	1 301	1 110	1 440	1 260
3	Валовий прибуток	1399	1 590	1 260	1 440
4	Операційні витрати	1 000	1 000	1 000	1 000
5	Прибуток до оподаткування	399	590	260	440
6	Сума податку (30 %)	120	177	78	132
7	Чистий прибуток	279	413	182	308

Зазначимо, що валовий прибуток і чистий прибуток є найнижчими при застосуванні методу ЛІФО, найвищими при застосуванні методу ФІФО і середніми при застосуванні методу середньозваженої собівартості

Оскільки метод ідентифікованої собівартості базується на фактичних витратах, валовий прибуток і чистий прибуток будуть найбільш достовірними

Порівняння впливу на залишки окремих статей фінансової звітності застосування різних методів оцінки надходження та вибуття запасів: (грн.)

Метод оцінки	Собівартість реалізованих запасів	Валовий прибуток	Сума податку	Чистий прибуток	Нерозподілений прибуток	Грошові кошти*
Середньозваженої собівартості	1 301	1 399	120	279	2279(2 000 + 279)	13360
ФІФО	1 110	1590	177	4ТЗ	2413(2 000 + 413)	13303
ЛІФО	1 440	1 260	78	182	2 182(2 000 + 182)	13402
Ідентифікованої собівартості	1 260	1 440	132	308	2308(2 000 + 308)	13348

* Грошові кошти на кінець місяця = Залишок грошових коштів на початок місяця + Продаж -- Придбання запасів -- Операційні витрати -- Сума податку.

Метод середньозваженої собівартості:13 360 = 14 000 + 2 700 - 2 200 - 1 000 - 120

Метод ФІФО: 13 303 = 14 000 + 2 700 - 2 200 - 1 000 - 177

Метод ЛІФО: 13 402 = 14 000 + 2 700 - 2 200 - 1 000 - 78

Метод ідентифікованої собівартості:13 348 = 14 000 + 2 700 - 2 200 - 1 000 - 132

Таким чином, застосування методу ЛІФО приводить до збільшення грошових коштів на кінець звітного періоду через найнижчу суму податків Умова прикладу передбачає зростання цін, але якщо ціни падають, вплив буде зворотним.

2.18 Аналіз впливу на чистий прибуток застосування різних методів оцінки руху запасів

Метод ідентифікованої собівартості.

Застосовуючи цей метод, підприємство може регулювати свій прибуток шляхом реалізації більш дорогих або найбільш дешевих одиниць запасів.

Метод собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО).

У результаті застосування методу ФІФО вартість кінцевих запасів наближена до їх поточної ринкової вартості, а собівартість реалізованої продукції знижується, що призводить до максимального значення чистого прибутку.

Якщо ціни зростають у звітному періоді за методом ФІФО, виникає найнижча собівартість реалізованої продукції внаслідок низьких цін на раніше придбану продукцію і як результат - найвищий чистий прибуток.

Метод собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО).

Результатом застосування методу ЛІФО є максимально наближена до дійсності собівартість реалізованої продукції (оскільки її складають останні придбання за поточними ринковими цінами), менший в порівнянні з іншими методами оцінки чистий прибуток (за умови зростання цін) і занижена оцінка запасів на кінець періоду.

Якщо ціни у звітному періоді зростають, відповідно при використанні методу ЛІФО підприємство матиме найвищу собівартість реалізованої продукції (за високих цін) і найменший чистий прибуток.

Метод середньозваженої собівартості.

Чистий прибуток, розрахований при використанні цього методу, набуває середнього значення (найбільш рівну величину прибутку) у порівнянні з результатами застосування методів ФІФО та ЛІФО.

В умовах зростання цін собівартість запасів на кінець звітного періоду звичайно є нижчою за ринкову вартість.

Таким чином, при виборі методу оцінки руху запасів слід ураховувати, що:

1) інформація стосовно руху і наявності запасів відображається як в Балансі, так і в Звіті про фінансові результати;

2) метод ЛІФО - найбільш придатний для показників, що відображаються у Звіті про фінансові результати, оскільки найкраще зіставляє дохід від реалізації запасів з їх собівартістю, але не є найкращим методом оцінки поточної балансової вартості матеріальних цінностей, коли існує продовжена тенденція підвищення або зниження цін.

3) метод ФІФО - найбільш придатний для складання Балансу, тому що собівартість запасів на кінець звітного періоду є найбільш близькою до поточних цін і, отже, найдостовірніше відображає вартість активів підприємства.

4) метод середньозваженої собівартості забезпечує найбільш рівну величину прибутку, зазнає меншого впливу коливання купівельних цін. Але застосування цього методу потребує здійснення більш складних розрахунків.

2.19 Облік запасів

Для своєчасного і достовірного надання інформації про наявність і рух товарно-матеріальних цінностей на підприємстві бухгалтерська служба повинна забезпечити правильне документальне оформлення та систематичний облік надходження, видатку і переміщення запасів.

Документальне оформлення оприбуткованих матеріальних цінностей залежить від джерел їх надходження на підприємство. Так, товарно-матеріальні цінності можуть бути придбані:

- у постачальника;

- підзвітними особами в торговельній мережі за рахунок коштів, виділених на господарські потреби;

- вироблені у власному виробництві;

- отримані від ліквідації основних засобів, списання малоцінних та швидкозношуваних предметів у процесі капітального ремонту.

Товарно-матеріальні цінності, що надходять від постачальників, супроводжуються такими документами: товарно-транспортними накладними, рахунками-фактурами, рахунками, накладними, платіжними вимогами-дорученнями, ярликами, картами, свідоцтвами якості та іншими документами, які підтверджують кількість вантажу, що надійшов, посвідчення постачальника і порядок розрахунків.

Важливим документом при оприбуткуванні товарно-матеріальних цінностей є вантажна квитанція, яка засвідчує дійсність відправлення вантажу, служить підставою для його отримання і для пред'явлення претензій транспортним організаціям при частковій або повній втраті вантажу.

Одержання товарно-матеріальних цінностей безпосередньо у постачальника або у транспортної організації здійснюється матеріально відповідальною особою, на яку виписується доручення встановленого зразка, відповідно до Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернених та використаних доручень на отримання цінностей, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 16.05.96 р. № 99 (зі змінами та доповненнями).

Матеріальні цінності приймаються відповідно до встановлених правил і термінів. При порушенні цих правил і термінів підприємства втрачають можливість пред'явлення претензій постачальникам або транспортним організаціям при нестачах або зниженні якості матеріальних цінностей.

Найбільш цільним способом оформлення прийняття товарно-матеріальних цінностей, що надійшли, є застосування спеціального штампу. Цей штамп ставлять безпосередньо на супровідних товарних документах (товарно-транспортних накладних, рахунках-фактурах та ін.) матеріально відповідальні особи, які прийняли під звіт цінності. На штампі зазначені: дата прийняття товарів, номер і дата супровідного документа, вартість прийнятих матеріальних цінностей та окремої тари, які завіряються підписом матеріально відповідальної особи.

Якщо немає можливості оформити прийняття товарно-матеріальних цінностей проставленням штампа на супровідних документах, то складають приймальний акт.

При виявленні невідповідності кількості або якості товарно-матеріальних цінностей, що надійшли, даним супровідних документів отримувач (покупець) складає акт про прийняття товарно-матеріальних цінностей. Для перевірки товарно-матеріальних цінностей і складання акта створюється комісія, до складу якої обов'язково входять матеріально відповідальна особа і представник постачальника (при відсутності останнього акт складається за участю представника незацікавленої організації).

При виявленні нестачі або псування товарно-матеріальних цінностей, що надійшли залізничним, водним або повітряним транспортом, підприємство повинне вимагати від залізниці або порту складання комерційного акта й отримати його завірену копію, яка є підставою для відшкодування отримувачу сплаченої вартості вантажу, який не надійшов.

Матеріальні цінності без супровідних документів і рахунків-фактур називають "невідфактуровані поставки". Такі матеріальні цінності оприбутковуються на склади за існуючими запропонованими цінами або виходячи з оцінки попередніх поставок аналогічних товарно-матеріальних цінностей. Отримувач таких цінностей повинен вжити заходи щодо розшуку постачальника і платіжних документів для погашення заборгованості, що виникла.

Товарно-матеріальні цінності можуть бути придбані матеріально відповідальними (підзвітними) особами в роздрібній торговельній мережі за рахунок коштів, виділених на господарські потреби.

У цьому випадку документом, що підтверджує кількість і вартість товарно-матеріальних цінностей, буде товарний чек. Для підтвердження оплати до товарного чека повинні бути додані належним чином оформлені чек ЕККА або квитанція прибуткового касового ордера.

Первинні документи постачальника реєструються в журналі реєстрації прибуткових документів. Кожному первинному документу надається порядковий номер.

Відповідно до первинних документів на матеріальні цінності, що надійшли, заповнюються прибуткові ордери. Прибуткові ордери виписуються на кожний номенклатурний номер або партію товарно-матеріальних цінностей.

На матеріальні цінності, що надійшли через підзвітну особу, складаються прибуткові ордери, а на товарних чеках, доданих до авансового звіту, проставляються відмітки комірника з посиланням на номери прибуткових ордерів.

Після надходження прибуткових документів складається реєстр на здачу документів, який передасться в одному екземплярі в бухгалтерський підрозділ разом з первинними документами.

Вартість товарно-матеріальних цінностей, що знаходяться в дорозі, повинна бути підтверджена платіжними вимогами-дорученнями постачальників і квитанціями (накладними) залізничного або водного транспорту зі штампом станції (причалу) прибуття, що підтверджує знаходження вантажу в дорозі, а за товарно-матеріальними цінностями, що не вивезені зі складів місцевих постачальників, - охороними розписками, підписаними керівником та головним бухгалтером підприємства.

Товарно-матеріальні цінності можуть вважатися такими, що знаходяться в дорозі, тільки протягом визначеного терміну для їх доставки від місця відвантаження до місця призначення. Після закінчення цього терміну вживаються заходи щодо розшуку вантажу, а до вартості товарно-матеріальних цінностей пред'являється претензія.

При опрацюванні первинних документів звертається увага на:

* відповідність виконання умов укладеного контракту (оплата страхування, транспортних витрат тощо);

* правильність таксування первинних документів для визначення облікової ціни отриманих товарно-матеріальних цінностей із врахуванням послуг посередника, транспортних витрат, мита та інших витрат;

* наявність та правильність оформлення податкової накладної, якщо отримувач є платником податку на додану вартість.

У випадку наявності помилок в оформленні податкової накладної необхідно звернутися до постачальника з проханням виписати правильно оформлену податкову накладну.

Неправильно оформлена податкова накладна при використанні товарно-матеріальних цінностей в господарській діяльності або самостійний розрахунок суми податку на додану вартість (ПДВ) не є підставою для проведення зарахування суми ПДВ у розрахунки з бюджетом за податковим кредитом.

Видаток товарно-матеріальних цінностей здійснюють згідно з вимогами угод, інструкцій про порядок прийняття продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю та якістю, стандартів, технічних та особливих умов постачання окремих цінностей.

Підставою для відпуску товарно-матеріальних цінностей є рахунок-фактура, вимога-накладна, специфікація, лімітна карта та інші документи, які підтверджують фактично відпущену їх кількість.

При відвантаженні матеріальних цінностей залізничним або водним шляхом виписують спеціальне розпорядження на відправку вантажу. Це розпорядження є підставою для відбирання, пакування і передачі цінностей експедиції.

На прийняті до перевезення матеріальні цінності транспортна організація видає вантажну квитанцію, яка поряд з рахунками-фактурами, специфікаціями, пакувальними ярликами та іншими документами при платіжній вимозі-дорученні відправляється покупцю.

Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності про запаси на підприємствах усіх форм власності періодично проводиться інвентаризація майна.

Порядок проведення інвентаризації регулюється Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 р. № 69 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26.08.94 р. за № 202/412.

При проведенні інвентаризації перевіряється реальність вартості зарахованих на баланс товарно-матеріальних цінностей.

Для проведення інвентаризації на підприємствах розпорядчим документом керівника створюються постійно діючі інвентаризаційні комісії, до складу яких включаються досвідчені працівники, а очолюють такі комісії керівник підприємства, його заступник або представник керівника.

За наслідками інвентаризації робоча інвентаризаційна комісія складає протокол із зазначенням у ньому результатів інвентаризації і висновків щодо них.

При проведенні інвентаризації інвентаризаційні описи складаються окремо на товарно-матеріальні цінності, що знаходяться в дорозі, не оплачені в строк покупцями відвантажені товари і цінності та ті, що перебувають на складах інших підприємств (на відповідальному зберіганні, на комісії, у переробці).

Дозволяється складання групових інвентаризаційних описів малоцінних та швидкозношуваних предметів, виданих в індивідуальне користування працівникам, із зазначенням відповідальних за ці предмети осіб.

При інвентаризації незавершеного виробництва в інвентаризаційних описах вказується найменування заділу, стадія або ступінь їх готовності, кількість або обсяг робіт. Сировина, матеріали і покупні напівфабрикати, що перебувають біля робочих місць і не піддавались обробці, до опису незавершеного виробництва не включаються, а фіксуються в описах матеріальних цінностей або в окремих описах.

В інвентаризаційних описах товарно-матеріальних цінностей зазначається їх назва і первісна вартість. Товарно-матеріальні цінності інвентаризуються за місцем їх знаходження і матеріально відповідальними особами.

Тара вноситься до інвентаризаційного опису за видами, призначенням і якісним станом (нова, використана, потребує ремонту) На непридатні для використання товарно-матеріальні цінності та тару складаються окремі інвентаризаційні описи. Списання непридатних для використання товарно-матеріальних цінностей та тари здійснюється відповідно до встановленого порядку.

В бухгалтерському обліку на кожний вид товарно-матеріальних цінностей відкривається аналітичний рахунок, на якому об'єкти обліку відображаються за кількістю (у прийнятих одиницях виміру) та вартістю (у прийнятій системі оцінки).

Аналітичні рахунки групуються за групами, місцем зберігання, матеріально відповідальними особами, за субрахунками і рахунками бухгалтерського обліку.

Для узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству предметів праці, що визнані для обробки, переробки, використання у виробництві та для господарських потреб, а також засобів праці, які підприємство включає до складу малоцінних та швидкозношуваних предметів у Плані рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р № 291, передбачені рахунки класу 2 "Запаси".

Матеріальні цінності, що прийняті підприємством на відповідальне зберігання, переробку (давальницька сировина), комісію, облічуються на позабалансовому рахунку 02 "Активи на відповідальному зберіганні"

Порядок оформлення в обліку операцій з надходження товарно-матеріальних цінностей залежить від видів матеріалів, джерел їх надходження, порядку їх оплати і напрямку їх подальшого використання. Якщо товарно-матеріальні цінності використовуються у господарській діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, що є платником ПДВ, сума ПДВ, що виділена в прибуткових документах, відноситься на розрахунки з бюджетом за податковим кредитом. У випадку використання цінностей не для господарської діяльності ПДВ не виділяється, а входить до загальної суми оприбуткованих матеріальних цінностей незалежно від того, чи є суб'єкт підприємницької діяльності платником ПДВ.

Якщо суб'єкт підприємницької діяльності не є платником податку на додану вартість, а також при наявності операцій, звільнених від ПДВ або таких, що не є об'єктом обкладення ПДВ, то при придбанні (виготовленні) товарно-матеріальних цінностей для таких видів діяльності їх вартість визначається з урахуванням податку на додану вартість.

Для здійснення контролю за станом розрахунків з постачальником, а також за податковими накладними, які є підставою для нарахування податкового кредиту, доцільно до субрахунка 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" відкрити субрахунки другого порядку - аналітичні рахунки "Розрахунки з постачальниками, які є платниками ПДВ" та "Розрахунки з постачальниками, які не є платниками ПДВ".

Для здійснення контролю за станом розрахунків з бюджетом за видами податків до субрахунка 641 "Розрахунки за податками" доцільно відкрити субрахунки другого порядку за видами податків - аналітичні рахунки "Розрахунки за податком на прибуток" та "Розрахунки за податком на додану вартість (ПДВ)" тощо.

Для обліку транспортних витрат і витрат, пов'язаних з доведенням запасів до стану, у якому вони придатні для використання у запланованих цілях, рахунки за якими надходять пізніше і які включаються до первісної вартості запасів, доцільно відкрити субрахунок "Транспортно-заготівельні витрати" до відповідного рахунка запасів. По дебету відображати всі понесені транспортні витрати і витрати з доведенням запасів до стану, придатного для реалізації, по кредиту - списувати за рахунком на підставі середнього відсотку транспортно-заготівельних витрат на собівартість реалізованих запасів за формулою:

Сума транспортно-заготівельних витрат (ТЗВ), яка відноситься до реалізованих запапасів	=	Середній відсоток ТЗВ	х	Вартість реалізації запасів за обліковими цінами
Середній відсоток ТЗВ	=	Сума ТЗВ на початок місяця	+	Сума ТЗВ за поточний місяць
		Залишок запасів на початок місяця за обліковими цінами	+	Вартість придбання запасів у поточному місяці за обліковими цінами

Траспортно-заготівельні витрати можуть бути включені до собівартості придбаних запасів.

Якщо транспортні витрати, які пов'язані з придбанням запасів, є несуттєвими, то суму цих витрат доцільно відразу відносити на собівартість реалізованих запасів у невиробничій сфері, на загальновиробничі витрати - у виробничій галузі.

Доцільно також відкрити субрахунок до відповідного рахунка запасів "Товарно-матеріальні цінності в дорозі", на якому облічувати вартість і всі супутні витрати запасів, що знаходяться в дорозі, та на які ризики і вигоди перейшли до покупця.

Цей субрахунок необхідний для здійснення контролю за надходженням запасів на склади, правильним і своєчасним їх обліком І

По дебету субрахунка 'Товарно-матеріальні цінності в дорозі" будуть відображатися купівельна вартість і всі витрати, пов'язані з придбанням запасів, за якими ризики і вигоди перейшли до покупця і які знаходяться в дорозі.

По кредиту - списання вартості запасів при надходженні їх на склади або в інші місця зберігання покупця.

Облік товарно-матеріальних цінностей здійснюється за матеріально відповідальними особами, найменуваннями і сортами в натуральному і грошовому вираженні. У місцях зберігання виробничі запаси облічуються в натуральних одиницях. Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид).

2.20 Системи обліку запасів

У світовій практиці існує дві системи обліку запасів:

* постійна;

* періодична.

Постійна система обліку запасів передбачає безперервне відображення в обліку змін у складі запасів. Усі придбання і продажі (споживання) запасів записуються прямо на відповідні рахунки класу 2 "Запаси" Плану рахунків.

Особливості застосування постійної системи обліку запасів:

1) придбання запасів для продажу або виробництва відображається по дебету відповідних рахунків:

20 "Виробничі запаси";

22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети";

25 "Напівфабрикати";

26 "Готова продукція";

28 "Товари";

2) транспортні витрати, що пов'язані з доставкою запасів і понесені покупцем, повернення запасів (у випадках поставки неякісних запасів тощо), а також знижки при придбанні відображаються на відповідних рахунках запасів;

3) собівартість реалізованих (спожитих) запасів розраховується за формулою для кожного продажу

СР = Со х К, де:

СР - собівартість реалізації;

Со - собівартість одиниці продукції;

К - кількість реалізованих запасів;

і відображається записом:

Дебет 90 "Собівартість реалізації" Кредит рахунків класу 2 "Запаси"

4) додаткові записи, що відображають кількість і вартість кожного типу запасів, здійснюються на аналітичних рахунках, які відкриваються, відповідно до синтетичних рахунків.

Постійна система забезпечує безперервність записів залишків товарно-матеріальних цінностей на рахунках запасів і собівартості реалізації.

При системі періодичного обліку кількість наявних запасів визначається лише періодично на підставі проведеної інвентаризації, як правило, при складанні фінансової звітності (раз на квартал або на рік).

Протягом звітного періоду надходження та видаток запасів на рахунках запасів не відображається. Для обліку придбаних матеріальних цінностей застосовується рахунок "Закупки".

У кінці звітного періоду сальдо рахунків запасів на початок періоду та сальдо рахунків "Закупки" списується на рахунок фінансових результатів.

Собівартість продажу визначається за балансовим методом:

СР = Сп + 3 - Ск, де:

СР - собівартість реалізації запасів;

Сп -- собівартість залишку запасів на початок періоду;

З -- собівартість запасів, придбаних протягом періоду;

Ск - собівартість залишку запасів на кінець періоду.

Відповідно до Закону України від 16.07.99 р. № 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (зі змінами і доповненнями), господарські операції повинні бути відображені в тому звітному періоді, у якому вони були здійснені.

Отже, застосування періодичної системи обліку запасів в Україні не врегульоване законодавчими актами, а Планом рахунків не передбачені рахунки, які використовуються в системі періодичного обліку запасів (рахунок "Закупки").

Отже, облік наявності і руху запасів в Україні здійснюється лише на рахунках у системі постійного обліку запасів.

2.21 Облік виробничих запасів

Виробничі запаси складаються із сировини, основних і допоміжних матеріалів (у тому числі сировини й матеріалів, які знаходяться в дорозі та переробці), купованих напівфабрикатів і комплектуючих виробів, будівельних матеріалів, запасних частин, матеріалів сільськогосподарського призначення, палива, тари й тарних матеріалів, відходів основного виробництва, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб.

Синтетичний облік належних підприємству виробничих запасів здійснюється на рахунку 20 "Виробничі запаси".

За дебетом рахунка 20 "Виробничі запаси" відображаються надходження запасів на підприємство, їх дооцінка, за кредитом -- витрачання на виробництво (експлуатацію, будівництво), переробку, відпуск (передачу) на сторону, уцінка тощо

Рахунок 20 "Виробничі запаси" має такі субрахунки:

201 "Сировина й матеріали",

202 "Куповані напівфабрикати та комплектуючі вироби",

203 "Паливо",

204 "Тара й тарні матеріали", ,

205 "Будівельні матеріали",

206 "Матеріали, передані в переробку",

207 "Запасні частини",

208 "Матеріали сільськогосподарського призначення",

209 "Інші матеріали".

На субрахунку 201 "Сировина й матеріали" відображаються наявність і рух сировини та основних матеріалів, які входять до складу продукції, що виготовляється, або є необхідними компонентами при її виготовленні (забудовники облік будівельних матеріалів і конструкцій ведуть на субрахунку 205 "Будівельні матеріали"). На цьому субрахунку ведеться облік основних матеріалів, що використовуються підрядними будівельними організаціями при здійсненні будівельно-монтажних, ремонтних робіт. Допоміжні матеріали, які використовуються при виготовленні продукції або для господарських потреб, технічних цілей та сприяння у виробничому процесі, також відображаються на субрахунку 201.

Підприємства торгівлі та громадського харчування на субрахунку 201 облічують пакувальні та інші матеріали для господарських потреб (папір, пакети, шпагат, канцелярське приладдя, бланки облікових документів, касові та контрольні стрічки, електричні лампочки і т. д.), а також запаси льоду при зберіганні більше трьох місяців. Вартість льоду, закладеного для поточних потреб на термін від одного до трьох місяців, списується на витрати шляхом застосування рахунка 39 "Витрати майбутніх періодів".

Підприємства, що заготовляють сільськогосподарську продукцію для переробки, також відображають її вартість на субрахунку 201 "Сировина й матеріали".

На субрахунку 202 "Куповані напівфабрикати та комплектуючі вироби" відображаються наявність та рух купованих напівфабрикатів, готових комплектуючих виробів (включаючи у підрядних будівельних організаціях, будівельні конструкції та вироби - дерев'яні, залізобетонні, металеві тощо), які придбані для комплектування продукції, що випускається, і потребують додаткових витрат праці на їх обробку або збирання.

Вироби, придбані для комплектації готової продукції, вартість яких не включається до собівартості продукції цього підприємства, відображаються на рахунку 28 "Товари".

Науково-дослідні та конструкторські організації придбані необхідні їм як комплектуючі вироби для проведення наукових (експериментальних) робіт за визначеною науково-дослідною або конструкторською темою спеціальне обладнання та інструменти, пристрої та інші прилади облічують на субрахунку 202. Обладнання і прилади загального призначення на цьому субрахунку не облічуються, а відображаються на рахунках 10 "Основні засоби", 11 "Інші необоротні матеріальні активи" або на рахунку 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" за видами предметів.

На субрахунку 203 "Паливо" (нафтопродукти, тверде паливо, мастильні матеріали) облічуються наявність та рух палива, що купується чи заготовлюється для технологічних потреб виробництва, експлуатації транспортних засобів, а також для виробництва енергії та опалення будівель. Тут також облічуються оплачені талони на нафтопродукти і газ.

Якщо деякі види палива використовують одночасно і як матеріали, і як паливо, то їх можна облічувати на субрахунку 201 "Сировина й матеріали" і на субрахунку 203 "Паливо" - за ознакою переважності використання на цьому підприємстві.

Якщо на підприємстві для технологічних та експлуатаційних потреб, для виробництва енергії та опалення будівель створюються запаси газу (у газосховищах), то їх облік ведеться на субрахунку 203.

На субрахунку 204 "Тара й тарні матеріали" відображається наявність і рух усіх видів тари, крім тари, яка використовується як господарський інвентар, а також матеріали й деталі, які використовують для виготовлення тари і її ремонту (деталі для збирання ящиків, бочкова клепка тощо)

Тара, яка використовується як господарський інвентар, облічується на субрахунку 115 "Інвентарна тара" рахунка 11 "Інші необоротні матеріальні активи" або на субрахунку 106 "Інструменти, прилади та інвентар", що відкривається до рахунка 10 "Основні засоби".

Матеріали, які використовуються для додаткового обладнання вагонів, барж, суден з метою забезпечення збереження відвантаженої продукції, не відносяться до тари й облічуються на субрахунку 201 "Сировина й матеріали".

Підприємства торгівлі і громадського харчування ведуть облік тари під товарами та порожньої тари на рахунку 2.'-. Товари" субрахунок 284 "Тара під товарами"

На субрахунку 205 "Будівельні матеріали" підприємства-забудовники відображають рух будівельних матеріалів, конструкцій і деталей, обладнання і комплектуючих виробів, які належать до монтажу, та інших матеріальних цінностей, необхідних для виконання будівельно-монтажних робіт, виготовлення будівельних деталей і конструкцій.

На субрахунку 205 "Будівельні матеріали" не враховується обладнання, яке не потребує монтажу: транспортні засоби, вільно розміщені верстати, будівельні механізми, сільськогосподарські машини, виробничий інструмент, вимірювальні та інші прилади, виробничий інвентар та ін. Витрати на придбання такого обладнання, що не потребує монтажу, відображаються безпосередньо на рахунку 15 "Капітальні інвестиції" у міру надходження їх на склад чи інше місце зберігання, експлуатації.

Устаткування й будівельні матеріали, що передані підряднику для монтажу й виконання будівельних робіт, списується із субрахунку 205 на рахунок 15 "Капітальні інвестиції" після підтвердження їх монтажу й використання.

Аналітичний облік здійснюється за найменуваннями або видами матеріалів, конструкцій і деталей, за окремими машинами, агрегатами або групами однорідних предметів обладнання і місцем зберігання за потребами підприємства.

На субрахунку 206 "Матеріали, передані в переробку" облічуються матеріали, які передані в переробку на сторону і надалі включаються до складу собівартості отриманих з них виробів. Затрати на переробку матеріалів, які оплачуються стороннім організаціям, відображаються безпосередньо за дебетом рахунків, на яких ведеться облік виробів, що отримані з переробки. Аналітичний облік матеріалів, що передані в переробку, ведеться в розрізі, що забезпечує інформацію про підприємства-переробники і контроль за операціями з переробки і відповідними витратами. Передача матеріалів у переробку відображається тільки на субрахунках рахунка 20.

На субрахунку 207 "Запасні частини" ведеться облік придбаних чи виготовлених запасних частин, готових деталей, вузлів, агрегатів, які використовуються для проведення ремонтів, заміни зношених частин машин, обладнання, транспортних засобів, інструменту, а також автомобільних шин у запасі та обороті. На цьому ж субрахунку ведеться облік обмінного фонду повнокомплектних машин, устаткування, двигунів, вузлів, агрегатів, що створюються в ремонтних підрозділах підприємств, на ремонтних підприємствах.

За дебетом субрахунку відображаються залишок і надходження, за кредитом - витрачання, реалізація та інше вибуття запасних частин.

Автомобільні шини, що є на колесах та в запасі при автомобілі, які враховані в ціні автомобіля та включені в його інвентарну вартість, облічуються у складі основних засобів.

Аналітичний облік запасних частин ведеться за місцями зберігання та однорідними групами (механічна група, електрична група тощо). Аналітичний облік машин, обладнання, двигунів, вузлів та агрегатів обмінного фонду ведеться за групами: придатні до експлуатації (нові та відновлені); що підлягають відновленню (на складі); що є в ремонті.

На субрахунку 208 "Матеріали сільськогосподарського призначення" облічуються мінеральні добрива, отрутохімікати для боротьби із шкідниками й хворобами сільськогосподарських культур, біопрепарати, медикаменти, хімікати, що використовуються для боротьби із хворобами сільськогосподарських тварин. Тут також відображаються саджанці, насіння й корми (покупні й власного вирощування), що використовуються для висаджування, посіву та відгодівлі тварин безпосередньо в господарстві.

На субрахунку 209 "Інші матеріали" облічуються відходи виробництва (обрубки, обрізка, стружка тощо), невиправний брак, матеріальні цінності, одержані від ліквідації основних засобів, які не можуть бути використані як матеріали, паливо або запасні частини на цьому підприємстві (металобрухт, утиль), зношені шини тощо.

бухгалтерський облік запас капітал

2.21 Надходження виробничих запасів

Відображається на синтетичних рахунках такими записами

1. Первісна вартість запасів, що надійшли на підприємство

1.1. Придбання за плату запасів господарського призначення у постачальників - платників ПДВ (при наявності податкової накладної).

Дебет 20 "Виробничі запаси"

Дебет 641 "Розрахунки за податками"

(аналітичний рахунок "Розрахунки за податком на додану вартість")

Кредит 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"

(аналітичний рахунок "Розрахунки з вітчизняними постачальниками - платниками ПДВ")

1.2. Придбання за попередню оплату запасів господарського призначення у постачальників - платників ПДВ:

Дебет 20 "Виробничі запаси"

Дебет 644 "Податковий кредит"

Кредит 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"

аналітичний рахунок "Розрахунки з вітчизняними постачальниками - платниками ПДВ"

1.3. Придбання запасів, що не використовуються у господарській діяльності, за плату у постачальників - платників ПДВ:

Дебет 20 "Виробничі запаси" Кредит 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"

(аналітичний рахунок "Розрахунки з вітчизняними постачальниками - платниками ПДВ")

1.4. Надходження виробничих запасів, що використовуються у господарській діяльності, через підзвітних осіб при отриманні ними авансу:

Дебет 20 "Виробничі запаси" Дебет 641 "Розрахунки за податками"

(аналітичний рахунок "Розрахунки за податком на додану вартість")

Кредит 372 "Розрахунки з підзвітними особами"

1.5. Надходження виробничих запасів, що використовуються у господарській діяльності через підзвітних осіб без одержання попереднього авансу:

Дебет 20 "Виробничі запаси"

Дебет 641 "Розрахунки за податками"

(аналітичний рахунок "Розрахунки за податком на додану вартість")

Кредит 685 "Розрахунки з іншими кредиторами"

1.6. Придбання виробничих запасів у приватної (фізичної) особи - нерезидента - не суб'єкта підприємницької діяльності через підзвітних осіб при отриманні авансу:

Дебет 20 "Виробничі запаси"

Кредит 372 "Розрахунки з підзвітними особами"

Кредит 641 "Розрахунки за податками"

(аналітичний рахунок "Розрахунки за прибутковим податком")

1.7. Безоплатне отримання виробничих запасів:

Дебет 20 "Виробничі запаси" Кредит 719 "Інші доходи від операційної діяльності"

1.8. Отримання виробничих запасів як внеску до статутного капіталу:

Дебет 20 "Виробничі запаси"

Кредит 40 "Статутний капітал"

або

Кредит 46 "Неоплачений капітал"

2. Додаткові витрати (транспортні витрати, митні збори, мито, страхування та ін.), оплачені підприємством:

2.1. Транспортування запасів, що використовуються у господарській діяльності до складу підприємства

Дебет 20 "Виробничі запаси"

Дебет 641 "Розрахунки за податками"

(аналітичний рахунок "Розрахунки за податком на додану вартість")

Кредит 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками"

або

Кредит 685 "Розрахунки з іншими кредиторами"

2.2. Страхування майна в дорозі:

Дебет 20 "Виробничі запаси"

Кредит 65 "Розрахунки за страхуванням"

2.3. Відображення мита, митних зборів:

Дебет 20 "Виробничі запаси"

Кредит 685 "Розрахунки з іншими кредиторами"

3. Оприбуткування виробничих запасів, виготовлених на підприємстві:

Дебет 20 "Виробничі запаси"

Кредит 23 "Виробництво"

4. Оприбуткування виробничих запасів (матеріалів), що надійшли з переробки:

Дебет 201 "Сировина й матеріали"

Кредит 206 "Матеріали, передані в переробку"

5. Оприбуткування запасів, придбаних в обмін на інші активи:

5.1. Отримання запасів в обмін на неподібні активи:

Дебет 20 "Виробничі запаси"

Кредит 719 "Інші доходи від операційної діяльності"

5.2. Отримання запасів в обмін на подібні активи:

Дебет 20 "Виробничі запаси"

Кредит 20 "Виробничі запаси"

6. Оприбуткування раніше не врахованих на балансі запасів:

Дебет 20 "Виробничі запаси"

Кредит 719 "Інші доходи від операційної діяльності"

7. Оприбуткування матеріалів від ліквідації об'єктів основних засобів та списання малоцінних необоротних матеріальних активів:

Дебет 20 "Виробничі запаси"

Кредит 746 "Інші доходи від звичайної діяльності

8. Оприбуткування матеріалів та інших цінностей, що отримані у процесі капітального ремонту:

Дебет 20 "Виробничі запаси"

Кредит 151 "Капітальне будівництво"

9. Оприбуткування відходів виробництва, що надійшли та здані на склад або замовнику:

Дебет 20 "Виробничі запаси"

Кредит 23 "Виробництво"

2.22 Вибуття виробничих запасів

на синтетичних рахунках відображається такими записами

1. Відпуск зі складу виробничих запасів:

1.1. Відпуск зі складу виробничих запасів (крім підприємств, що використовують рахунки класу 8) для власних потреб:

* виробництва продукції:

Дебет 23 "Виробництво"

Кредит 20 "Виробничі запаси"

* загальновиробничих потреб:

Дебет 91 "Загальновиробничі витрати"

Кредит 20 "Виробничі запаси"

* виправлення браку:

Дебет 24 "Брак у виробництві"

Кредит 20 "Виробничі запаси"

* забезпечення збуту продукції:

Дебет 93 "Витрати на збут"

Кредит 20 "Виробничі запаси"

* загальногосподарських потреб:

Дебет 92 "Адміністративні витрати"

Кредит 20 "Виробничі запаси"

* виконання досліджень та розробок:

Дебет 941 "Витрати на дослідження і розробки"

Кредит 20 "Виробничі запаси"

* утримання об'єктів житлово-комунального господарства і соціально-культурного призначення:

Дебет 949 "Інші витрати операційної діяльності"

Кредит 20 "Виробничі запаси"

* капітального будівництва:

Дебет 15 "Капітальні інвестиції"

Кредит 20 "Виробничі запаси"

1.2. Відпуск зі складу виробничих запасів у підприємствах, що використовують рахунки класу 8 "Витрати за елементами":

* для операційної діяльності:

Дебет 80 "Матеріальні витрати"

Кредит 20 "Виробничі запаси"

* для капітальних інвестицій:

Дебет 15 "Капітальні інвестиції"

Кредит 20 "Виробничі запаси"

2. Відпуск запасів у переробку стороннім організаціям:

Дебет 206 "Матеріали, передані в переробку"

Кредит 201 "Сировина й матеріали"

3. Відпуск будівельних матеріалів:

* на будівництво об'єктів основних засобів:

Дебет 15 "Капітальне будівництво"

Кредит 205 "Будівельні матеріали"

* на будівництво тимчасових (нетитульних) споруд:

Дебет 153 "Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів"

Кредит 205 "Будівельні матеріали"

4. Реалізація виробничих запасів:

* отримання доходу від реалізації:

Дебет 31 "Рахунки в банках"

або

Дебет 37 "Розрахунки з різними дебіторами"

Кредит 712 "Дохід від реалізації інших оборотних активів"

* відображена сума ПДВ:

Дебет 712 "Дохід від реалізації інших оборотних активів"

Кредит 641 "Розрахунки за податками"

(аналітичний рахунок "Розрахунки за податком на додану вартість")

* собівартість реалізованих запасів:

Дебет 943 "Собівартість реалізованих виробничих запасів"

Кредит 20 "Виробничі запаси"

5. Передача матеріалів для виправлення браку:

Дебет 24 "Брак у виробництві"

Кредит 20 "Виробничі запаси"

6. Безоплатна передача запасів:

* на суму балансової вартості переданих запасів:

Дебет 949 "Інші витрати операційної діяльності"

Кредит 20 "Виробничі запаси"

* на суму ПДВ:

Дебет 949 "Інші витрати операційної діяльності"

Кредит 641 "Розрахунки за податками"

аналітичний рахунок "Розрахунки за податкова додану вартість"

7. Передача запасів як внесок до статутного капіталу іншого підприємства:

* на фактичну вартість переданих запасів:

Дебет 943 "Собівартість реалізованих виробничих запасів"

Кредит 20 "Виробничі запаси"

Одночасно:

Дебет 14 "Довгострокові фінансові інвестиції"

Кредит 712 "Дохід від реалізації інших оборотних активів"

8. Уцінення запасів до чистої вартості реалізації:

Дебет 946 "Втрати від знецінення запасів"

Кредит 20 "Виробничі запаси"

9. Списання запасів, втрачених внаслідок надзвичайних подій:

Дебет 99 "Надзвичайні витрати"

Кредит 20 "Виробничі запаси"

10. Списання нестачі запасів:

* на суму балансової вартості:

Дебет 947 "Нестачі і втрати від псування цінностей"

Кредит 20 "Виробничі запаси"

* на суму, що підлягає відшкодуванню винними особами:

Дебет 375 "Розрахунки за відшкодування завданих збитків"

Кредит 716 "Відшкодування раніше списаних активів"

* на суму ПДВ, що підлягає відшкодуванню:

Дебет 716 "Відшкодування раніше списаних активів"

Кредит 641 "Розрахунки за податками"

аналітичний рахунок "Розрахунки за податком на додану вартість"

11. Відпуск запчастин:

* на капітальний ремонт власних основних засобів:

Дебет 15 "Капітальні інвестиції"

Кредит 207 "Запасні частини"

* на капітальний ремонт орендованих основних засобів, коли ремонт здійснюється за рахунок орендаря (у випадку коли капітальний ремонт приводить до поліпшення основних засобів):

Дебет 15 "Капітальні інвестиції"

Кредит 207 "Запасні частини"

* на поточний ремонт основних засобів:

Дебет 949 "Інші витрати операційної діяльності"

Кредит 207 "Запасні частини"

Операції, наведені у прикладі 1, будуть відображені на рахунках бухгалтерського обліку такими записами:

Розрахунок з ТОВ “Техсервіс”

Дебет 202 “Покупні полуфабрикати і

комплектуючі вироби”9833,34

Дебет 641 “Розрахунки з податками”1966,66

Кредит 631 “Розрахунки з вітчизняними

постачальниками”11800

Транспортування:

Дебет 202 “Покупні полуфабрикати і

комплектуючі вироби”3000

Дебет 641 “Розрахунки з податками”600

Кредит 631 “Розрахунки з вітчизняними

постачальниками”3600

Сертифікація:

Дебет 202 “Покупні полуфабрикати і

комплектуючі вироби”1000

Дебет 641 “Розрахунки з податками”200

Кредит 685 “Розрахунки з іншими

кредиторами”1200

Операції, наведені у прикладі 2, будуть відображені на рахунках бухгалтерського обліку такими записами:

1. Оприбуткування телефонних трубок, одержаних по імпорту:

На митну вартість, грн.:

Дебет 201 "Сировина й матеріали" 5 420

Кредит 632 "Розрахунки з іноземними

постачальниками" 5 420

На суму ввізного мита, грн.:

Дебет 201 "Сировина й матеріали" 542

Кредит 685 "Розрахунки з іншими кредиторами" 542

На суму митних зборів, грн.:

Дебет 201 "Сировина й матеріали"8

Кредит 685 "Розрахунки з іншими кредиторами" 8

На суму ПДВ, грн.:

Дебет 643 "Податкові зобов'язання" 1 192

Кредит 641 "Розрахунки за податками"

(аналітичний рахунок "Розрахунки за податками з

митницею")1 192

При сплаті ПДВ, грн.:

Дебет 641 "Розрахунки за податками"

(аналітичний рахунок "Розрахунки за податками з

митницею")1 192

Кредит 311 "Поточні рахунки в національній валюті" 1 192

При наявності митної декларації відображення податкового кредиту з ПДВ, грн.:

Дебет 641 "Розрахунки за податками"

(аналітичний рахунок "Розрахунки за податком на

додану вартість ")1 192

Кредит 643 "Податкові зобов'язання" 1 192

2. Відображення транспортних витрат, грн.:

Дебет 201 "Сировина й матеріали" 1 200

Кредит 685 "Розрахунки з іншими кредиторами" 1 200

На суму ПДВ, грн.:

Дебет 641 "Розрахунки за податками"

(аналітичний рахунок "Розрахунки за податком на додану

вартість")240

Кредит 685 "Розрахунки з іншими кредиторами" 240

3. Відображення витрат на навантажувально-розвантажувальні роботи, грн.:

Дебет 201 "Сировина й матеріали" 800

Кредит 685 "Розрахунки з іншими кредиторами" 800

На суму ПДВ, грн.:

Дебет 641 "Розрахунки за податками"

(аналітичний рахунок "Розрахунки за податком на

додану вартість")160

Кредит 685 "Розрахунки з іншими кредиторами"160

4. Відображення витрат зі страхування майна» грн.:

Дебет 201 "Сировина й матеріали"1 600

Кредит 655 "За страхуванням майна"1 600

Операції, наведені в прикладі 5, будуть відображені на рахунках бухгалтерського обліку такими записами:

1. Списання на витрати різниці між справедливою вартістю переданих будівельних матеріалів і їх собівартістю, грн.:

Дебет 946 "Витрати від знецінення запасів" 10

Кредит 205 "Будівельні матеріали" 10

2. Оприбуткування фарби жовтого кольору, гри.:

Дебет 205 "Будівельні матеріали"

(аналітичний рахунок "Фарба жовтого кольору") 130

Кредит 205 "Будівельні матеріали"

(аналітичний рахунок "Фарба зеленого кольору") 130

Операції, наведені в прикладі 6, будуть відображені на рахунках бухгалтерського обліку такими записами:

1. Видача грошових коштів під звіт матеріально відповідальній особі для здійснення обміну оліфи на ветоніт, грн.:

Дебет 372 "Розрахунки з підзвітними особами" 240

Кредит 301 "Каса в національній валюті" 240

2. Оприбуткування ветоніту, гри.:

Дебет 205 "Будівельні матеріали"

(аналітичний рахунок "Ветоніт")650

Кредит 712 "Дохід від реалізації інших оборотних

активів" 650

Одночасно - на суму доплати, гри.:

Дебет 205 "Будівельні матеріали"200

Кредит 372 "Розрахунки з підзвітними особами"200

На суму ПДВ, грн.:

Дебет 641 "Розрахунки за податками"170

Кредит 712 "Дохід від реалізації інших оборотних

активів"130

Кредит 372 "Розрахунки з підзвітними особами"40

3. Списання балансової вартості оліфи, грн.: