Облік і аналіз витрат на виробництво продукції та визначення її собівартості

3. Аналіз витрат на виробництво продукції та її собівартості. Аналіз собівартості продукції за елементами затрат

Групування затрат за елементами - призначено для виявлення всіх затрат на виробництво за їх видам і відображає всі затрати підприємства, пов'язані з виготовленням промислової продукції, включаючи і ту її частину, яка призначена для виконання робіт і послуг непромислового характеру.

В цьому групуванню збережений принцип однорідності витрат, незалежно від спрямування затрат, які не можуть бути розподілені на складові частини.

Аналіз затрат за елементами дозволяє вивчити вплив на рівень собівартості використання трудових ресурсів, основних фондів і оборотних засобів. Дані такого аналізу являються базою для:

- встановлення потреб підприємства в матеріальних ресурсах, оборотних засобах, матеріально-технічному постачанню;

- визначення завдань по одиниці собівартості продукції;

- складання кошторису витрат на плановий період;

- розрахунку суми затрат на весь випуск продукції по кожному елементу.

Для виявлення причин зміни рівня собівартості вивчають склад і структуру затрат на виробництво. З цією метою визначають питому вагу кожного елементу в загальній сумі затрат на виробництво в %.

Це дозволяє намітити основні напрями аналізу затрат, знайти резерви зниження собівартості продукції за рахунок зниження її матеріально-, трудо-, енерго- фондомісткості.

При цьому порівнювати затрати в абсолютних величинах не має сенсу, так як вони обчислені на різний обсяг продукції чи робіт.

Для порівняння фактичної структури з плановою складають табл. 1.

Таблиця 1. Аналіз структури затрат за елементами

З таблиці 1. видно, що найбільш питому вагу мають матеріальні і трудові витрати (48,17 + 18,13 = 66,3 %), їх структура фактично порівняно з планом знизилась на 1 % (67,3-66,3). Однак, структура інших витрат збільшилась на 1,06 % (20,54-19,42).

Групування затрат за економічними елементами дозволяє визначити загальну суму затрат на виробництво по підприємству в цілому і їх структуру, але не дає можливість обчислити собівартість продукції, розподілити затрати по видам продукції і цільовому призначенню. Це досягається шляхом аналізу затрат по статтях калькуляції.

Аналіз собівартості продукції за статтями калькуляції

Класифікація затрат за статтями калькуляції, тобто за призначенням, дозволяє вивчити затрати по місцю їх виникнення, виявити їх зміни по окремим підрозділам підприємства, а також дає можливість розподілити витрати по видам продукції і визначити собівартість одиниці продукції.

Основні статті калькуляції перераховані в табл. 2.

Таке групування затрат враховує їх поділ на прямі і накладні. Витрати, які безпосередньо включаються в собівартість окремих видів продукції називаються прямими (сировина, матеріали, покупні вироби, основна і додаткова з/п робітників, зайнятих виробництвом продукції).

Накладні - це затрати, пов 'язані з виробництвом декількох видів продукції і які відносяться на об'єкт калькуляції шляхом розподілу пропорційно відповідній базі (витрати на утримання і експлуатацію машин і обладнання, цехові, загальнозаводські витрати). Затрати в сукупності по всім калькуляційним статтям складають повну собівартість товарної продукції (див. табл. 2.)

Таблиця 2.Аналіз собівартості продукції за статтями калькуляції

У цілому фактична повна собівартість знизилась порівняно з планом на 420 грн. або на 0,8 % (50239:50659 х 100-100).

Це відбулося за рахунок економії затрат на сировину і матеріали (406 тис.грн.), на основну і додаткову зарплату з відрахуваннями (197,4 тис.грн.), на витрати по утриманню і експлуатацію машин і обладнання, загальновиробничих витрат, та ін. у цілому на 901 тис.грн. Проте, по таких статтях як покупні вироби, загальногосподарські витрати, втрати від браку, комерційні витрати та інших, допущено перевитрати на 481 тис.грн.

Отже, на підприємстві необхідно розробляти заходи по ліквідації вказаних перевитрат, що призведе до зниження собівартості продукції не на 420 тис.грн., а на 901 тис.грн.

Аналіз затрат на 1 гривню товарної продукції (ТП)

Затрати на 1 грн. ТП -- це узагальнений показник собівартості продукції, за допомогою якого:

1) можна порівняти роботу різних підприємств, дати оцінку собівартості продукції за різні роки;

2) можна побачити прямий зв'язок між собівартістю і прибутком.

При аналізі потрібно спочатку порівняти фактичні затрати на 1 грн. ТП з плановими і знайти відхилення (табл. 3.), а потім розрахувати, як на це відхилення вплинули різні фактори:

Таблица 3

Кожна грн. товарної продукції повинна забезпечити 17,6 коп. планового прибутку (1 грн. -- 82,4), а фактично прибуток складає 19,9 коп. (1 - 80,1), за минулий рік 13,85 коп. (1 - 86,23).

На відхилення в затратах на 1 грн. товарної продукції впливають такі фактори (табл. 4.) як зміни:

- асортименту і структури продукції;

- рівня собівартості продукції;

- цін на матеріальні ресурси, тарифи на електроенергію, теплоенергію.

Таблиця 4.Розрахунок впливу факторів на зміну затрат на 1 грн. продукції

Аналіз прямих матеріальних витрат

Матеріальні витрати мають найбільшу питому вагу в собівартості промислової продукції. Раціональне використання сировини, матеріалів, покупних, напівфабрикатів, палива і енергії являється важливим резервом зниження собівартості продукції.

Схема аналізу прямих матеріальних витрат зображена на рис. 2.

Рис. 2. Схема аналізу прямих матеріальних витрат.

Спочатку аналізуємо відхилення у прямих матеріальних витратах в цілому по підприємству і розраховуємо фактори, які на них впливають.

Аналіз прямих матеріальних затрат і розрахунок впливу на них зміни обсягу і структури продукції, рівня витрат можна представити в таблиці 5.

Таблиця 5.Аналіз прямих матеріальних витрат

Довідка. Виконання плану випуску продукції - 107,6%

1. За рахунок перевиконання плану з обсягу продукції:

= 2096 млн.грн. або (-209б-1948)=+14

2. За рахунок структурних зрушень використання сировини і матеріалів: 2133-1096=+37млн.грн.

3. За рахунок зміни рівня витрати сировини і матеріалів одержано економію: 2032-2133 =-101 млн.грн.

Покупні вироби і напівфабрикати.

1. За рахунок зміни обсягу виробництва на = 120 млн.грн.

2. За рахунок структурних зрушень + 40млн.грн.

3. За рахунок зміни рівня витрат -4 млн. грн.

Потім порівнюємо фактичні матеріальні витрати з плановими на конкретний вид продукції і розраховуємо вплив на їх зміну норми і ціни (табл. 6.).

Таблиця 6.Аналіз впливу матеріальних витрат на конкретні вироби

Аналіз використання матеріальних ресурсів завершується підрахунком всіх резервів зниження витрат на матеріали, а саме:

- додаткова економія від ліквідації порушень строків впровадження оргтехміроприємств;

- запобігання фактам порушень норм витрат сировини і нераціональних замін матеріалів;

- ліквідація втрат від позапланових відходів;

- ліквідація перевитрат, транспортно-заготівельних витрат;

- розширення спеціалізації підприємств, збільшення частки покупних напівфабрикатів у загальному обсязі сировини і матеріалів.

Після підрахунку резервів з причин їх виникнення розробляють заходи по їх мобілізації.

Аналіз прямих трудових витрат

Витрати на зарплату складають значну частку витрат на виробництво.

Схему аналізу трудових витрат зображено на рис. 3.

Рис. 3. Схема аналізу трудових витрат.

Спочатку аналізуємо загальний фонд заробітної плати (табл. 7.)

Таблиця 7.Аналіз використання фонду заробітної плати

При цьому знаходимо абсолютне і відносне відхилення фонду зарплати. Абсолютне відхилення -- це різниця між фактичним і плановим фондом. Результати такого аналізу дають загальні дані про використання фонду заробітної плати. Якщо при цьому виявлено перевитрати по фонду зарплати (факт. з/п > планової з/п), то це буде резервом зниження витрат.

З таблиці 7. видно, що допущено перевитрати по зарплаті робітників і інженерно-технічних працівників на 213 млн.грн, а економія по зарплаті учнів і службовців становить 21 млн.грн., тобто за рахунок недопущення перевитрат можна знизити витрати на 213 млн.грн.

Відносне відхилення визначається шляхом порівняння фактичного і скоригованого фондів зарплати (плановий корегується на % виконання плану по обсягу виробництва). Коригується плановий фонд зарплати промислово-виробничого персоналу і робітників. Зарплата інших категорій робітників не залежить від зростання обсягу виробництва і тому не коригується.

При аналізі також розрахуємо вплив факторів на зміну у фонді зарплати (див. табл. 7.).

Після аналізу загального фонду зарплати аналізуємо прямі трудові витрати, тобто зарплату виробничих робітників і розраховуємо вплив на неї зміни обсягу і структури продукції, рівня витрат (табл. 8.).

Таблиця 8.Аналіз заробітної плати виробничих робітників (млн.грн.)

Довідка. Виконання плану товарної продукції - 107,6%

1. За рахунок обсягу продукції:

=+ 145 млн.грн.

2. За рахунок структурних зрушень.

Фактична різниця між сумою заробітної плати за затвердженим планом і сумою заробітної плати, вирахуваної з планових норм витрат на фактичний випуск продукції, -95 млн. грн (1997-1902). Ця різниця утворилась під впливом двох факторів:

- відхилення від плану обсягу виготовленої продукції;

- зміни структури продукції.

Отже, за рахунок структурних зрушень у напрямі збільшення випуск менш трудомістких виробів при до її зниження на 50 млн. грн.

3. За рахунок рівня витрат одержано економію 35 млн. грн. (1997-1962).

Вплив на зміну прямих трудових витрат різних факторів зображено на рис. 4.

Рис. 4. Структурно-логічна модель факторної системи аналізу прямих трудових витрат у собівартості продукції

Потім підраховуємо резерви економії зарплати. При цьому важливим резервом є зниження непродуктивних виплат:

1) доплат за роботу у зв'язку зі зміною умов праці;

2) доплат за роботу в позаурочний час;

3) оплата цілодобових і годин внутрізмінних простоїв.

При аналізі ці витрати слід виділити із загального фонду зарплати. Наявність на підприємстві значних сум цих витрат свідчить про недоліки в організації виробництва і праці, порушенні ритмічності виробництва.

При аналізі використання фонду заробітної плати важливо перевірити дотримання запланованого співвідношення темпів зростання продуктивності праці, середньої зарплати (табл. 9.)

Таблиця 9.Аналіз дотримання співвідношення темпів зростання продуктивності і середньої заробітної плати

Співвідношення темпів зростання продуктивності праці і середньої зарплати склало по плану 0,28%, або на кожний % зростання продуктивності праці планувалось зростання середньої зарплати на 0,23 %; фактичне співвідношення -- 0,12 %. Таким чином, підприємство добилося позапланованої економії по фонду зарплати і значно покращило співвідношення темпів зростання продуктивності праці і зарплати порівняно з планом. Це призвело до зниження собівартості продукції.

4. Шляхи вдосконалення обліку витрат на виробництво продукції

Процес ведення бухгалтерського обліку на підприємстві представляє собою сукупність інформаційних і контрольно організаційних операцій. До інформаційних відносяться операції збору, реєстрації, передачі, зберігання і обробки даних. Контрольно-організаційні операції, пов'язані з контролем і використанням одержаної в результаті виконання інформаційних операцій, які займають найбільшу питому вагу в діяльності бухгалтерського апарату, що являється відображенням об'єкту бухгалтерського обліку, як функціональної управлінської роботи.

Інформаційні операції звітного процесу поділяються на дві нерозривно пов'язані одну з одною стадії.

Перша, яка називається первинним звітом, включає операції збору. Реєстрації і передачі звітних даних. Друга стадія, яка включає операції зберігання і обробку звітних даних, може бути визначена, як систематизація і узагальнення даних первинного звіту.

Задачі обліку затрат на виробництво інформаційно пов'язані з суміжними дільницями обліку і підсистемами АСУП. Лише незначна по об'єму вихідна інформація формується на основі первинних документів.

Отже, умовами функціонування АРМ бухгалтера обліку затрат на виробництво являється формування на машинних носіях необхідної вихідної інформації, яка виникає при рішенні задач по обліку основних засобів, матеріальних цінностей, заробітної плати, фінансово-розрахункових операцій, готової продукції, її відвантаження і реалізації. Вказана інформація повинна бути представлена у виді єдиної бази даних бухгалтерських записів, які формуються у відповідності з вимогами АРМ бухгалтера по обліку затрат на виробництво.

Зв'язок з другими підсистемами АСУП передбачає використання інформації:

-- нормативної бази АСУП в частині нормативів на деталь, виріб;

-- підсистеми “Техніко-економічне планування” в частині планових процентів непрямих розходів до базових статей;

-- підсистеми “Управління якістю” в частині даних про кількість забракованої продукції;

-- підсистема “Оперативне управління основним виробництвом” в частині одержання даних про залишки незавершеного виробництва на 1-е число кожного місяця.

Задачі АРМБ обліку затрат на виробництво пов'язані між собою через єдину базу даних бухгалтерських записів в частині використання (передачі) інформації про бухгалтерські записи по синтетичних рахунках обліку, виробництво формуючих автоматично в процесі рішення задач.

Схема №1

Схема інформаційних взаємозв'язків АРМБ по обліку затрат на виробництво

Організація процесу обліку затрат на виробництво представляється у вигляді деякої системи робочих місць, яка відображає їх взаємодію при здійсненні реалізації облікових функцій. В цю схему повинні входити робочі місця робітників, функціональні обов'язки яких в будь-якій мірі пов'язані з веденням бухгалтерського обліку. До них слід віднести не тільки осіб, які здійснюють документацію, систематизацію і узагальнення інформації, її використання при виконанні функцій бухгалтерського обліку, але технічний персонал, який забезпечує оформлення документів їх архівування, відображення і тому подібне.

На робочих місцях бухгалтерських робітників обліку затрат на виробництво весь комплекс робіт пов'язаний з вирішенням бухгалтерського обліку в той час як для другого персоналу функції пов'язані з бухгалтерським обліком, не являються основними і займають лише частину їх часу.

Аналіз показав, що організація АРМ для такої категорії персоналу цілеспрямована лише при умовах використання АРМ для виконання його основних функцій.

Найбільше раціональним являється ділення АРМ на II категорії

Схема №2

Структурна схема організації АРМБ по обліку затрат на виробництво

Цільова функція обліку затрат на виробництво, виявлення і усунення недоліків організації виробництва і матеріально-технічного забезпечення, направлені на максимальну економію матеріальних і трудових затрат, підвищення продуктивності праці.

АРМБ обліку затрат на виробництво I категорії призначено для формування і підготовки первинної інформації, яка формується безпосередньо на місцях виникнення інформації. АРМБ вирішує задачі обліку затрат на виробництво, які стосуються підрозділів, дозволяє організувати систематичне своєчасне виявлення відхилень від нормальних умов, а також вести оперативний облік і здійснювати внутрішній аудит .

З допомогою АРМБ II категорії контролюється інформація, яка одержана з інформації I категорії, вирішуються регламентні і запитні задачі по обліку затрат на виробництво в цілому по підприємству.

АРМБ III категорії призначено для аналізу роботи структурних підрозділів і підприємства в цілому, узагальнення зведених даних затрат на виробництво, здійснення оперативного контролю за використанням трудових, матеріальних і грошових засобів, організації внутрішнього аудиту.

Висновки

Становлення ринкових відносин в нашій державі обумовлює необхідність удосконалювати господарський механізм і зокрема управління економічними процесами на підприємствах і об'єднаннях незалежно від форм власності. Важливе місце в системі управління ланками економіки - підприємством і їх підрозділами займає бухгалтерський облік і аналіз господарської діяльності.

Ці можливі функції управління забезпечують понад 40% інформації, яка використовується керівниками і оперативними працівниками і майже вся інформація як подається в формі вищезгаданими органами і державним економічним органом.

Важливе місце посідає бухгалтерський облік і аудит в деревообробній промисловості. В складі матеріальних ресурсів, які використовуються на технологічні цілі велику питому вагу в деревообробній промисловості посідають ресурси. Ця особливість обумовлює необхідність удосконалення первинного обліку руху матеріальних цінностей і зокрема відпуску на виробництво і запуску у виробництво.

Як уже відмічалося, первинна фіксація витрат сировини за кожну зміну здійснюється записом в спеціальний журнал, але ж на практиці немає можливості стежити за своєчасністю і правильністю цих записів. Тому на нашу думку слід було б замість журналу фіксувати фактичні витрати сировини і основних матеріалів в спеціальних нагромаджувальних документах, які можна було б прикласти в якості первинних документів до звітів про рух сировини і матеріалів, що знаходяться під записом у майстра (бригадира, технолога). Було б доцільним фіксувати фактичні вихід готових виробів за кожну зміну, і не стільки як засіб контролю за збереженням цінностей, скільки для того, щоб мати інформацію про результати використання сировини і основних матеріалів.

Більше уваги слід було б приділити обліку і розподілу непрямих витрат. Варто було б вести облік витрат на утримання і експлуатацію машин і устаткування в підрозділах підприємства. Доцільно було б фіксувати в спеціальних журналах фактичну завантаженість окремих апаратів і обладнання з ним щоб можна було оцінити рівень ефективності їх використання. Крім цього це дало б змогу більш чітко і точно визначити фактичну участь конкретних видів обладнання в виробництві конкретних видів виробів, таким чином більш точно розподілити витрати на утримання і експлуатацію машин і механізмів в розрізі видів виробів.

На основі інформації про затрати сировини і матеріалів за кожну зміну в розрізі видів виробів в порядку викладеному вище і даних про вихід продукції за кожну зміну можна і необхідно аналізувати результати виробничого процесу за кожну зміну співстановлення фактичні дані з нормативними, виявити відхилення і оперативно визначити причини відхилень, що дав можливість своєчасно виявити на хід того чи іншого процесу, користувати в потрібному напрямку.

Фіксація виробничих активів і запуску сировини основних матеріалів на виробництво і вихід півфабрикатів і готової продукції з виробництва за кожну зміну створили б умови для залучення до аудиту результатів виробництва не тільки спеціалістів економічних і технологічних служб, але і безпосередніх виробників - майстрів, бригадирів і навіть робітників. Для цього в первинних документах в яких б фіксувалися дані про фактичний об'єм витрат сировини: основних матеріалів за кожну зміну і виходу продукції необхідно передбачити реквізити (норм, позиції) для відображення в них нормальних даних.

Вирішення цих та інших питань удосконалення первинного обліку являється своєчасним ще і тому що в недалекому майбутньому виробничий облік відділиться від фінансового і виробничими будуть в більш повній мірі змушені до обліку операцій виробничого процесу і аудиту результатів.

Список використаних джерел

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

2. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»

3. Закон України « Про податок на прибуток»

4. Типове Положення з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості: затверджено Постановою Кабінету Міністрів в України від 26.04.1996 р.

5. Вказівки щодо організації бухгалтерського обліку в Україні, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 7 травня 1993 р. № 25

6. Г. П. Атрохимович, Комаров В. И. Економіка підприємств харчової промисловості в умовах госпрозрахунку. М. Агропромвидат 1990--254 с.

7. Абрамов А. И. Аксененко А. Ф. Ейденов А. М. Собівартість продукції в соціалістичнім виробництві -- М. Мисль 1977--208 с.

8. Акиненко А. Ф. , Ширімет А. Д,. Облік калькулювання і аналіз собівартості продукції -- МГУ, 1984 - 269 с.

9. Барабанов І. М. Основи бухгалтерського обліку - М. Феномен і статистика, 1987 - 228 с.

10. Баскин А. И. Планування потребності в матеріальних ресурсах на підприємстві -- Київ: техніка, 1983, 49 с.

11. Безруких П. С. Облік і калькулювання собівартості продукції М. Фінанси 1974--320 с.

12. Белобжецький І. А., Бронник А. С. Пособия по учету и отчетности на промышленном предприятием М. Беларус, 1978 - 302 с.

13. Безруких П. С. бухгалтерський облік в промисловості. М. Фінанси і статистика, 1984--263 с.

14. Багнрольц С. Б. Вопроси совершенствования економического анализа себестоимости продукции и финансового состояния обьеденений. бухгалтерский учет. 1984 №7 с. 8.

15. Басманов И. А. Теоретические основы учета и калькулирование себестоимости промышленной продукции. Под. ряд. проф. В. А. Новака - М. Фінанси, 1970--167 с.

16. Волуев Б. И. Кирсанов В. Д. Учет и контроль затрат на производство в обьединениях легкой промышленности М. Легкая и пищевая промышленность 1982--224 с.

17. Ворончик П. Т., Онищук В. М. Довідник з питань бухгалтерського обліку - К: Україна, 1991, 366 с.

18. Ганбель Н. К., О формировании продукции. бухгалтерский учет - 1984 -- №11 - с. 35.

19. Гришин А. С. Себестоимость продукции и пути ее снижения на предприятиях мясной и молочной промышленности - 1981 - 46 с.

20. Давидова В. В. Совершенствование учета и економического анализа в условиях полного хозрасчета и самофинансирования: Сб. научн. тр. - Соронск: издательство Саратовского университета, 127 с.

21. Ивашкевич В. В. Організація бухгалтерського обліку з використанням ЕОМ. бухгалтерський облік 1990 -- №11 - 50-53 с.

22. Житна І. П. Нескреба А. М. Економічний аналіз господарської діяльності підприємства. - Київ. Вища школа 1992, 190 с.

23. Загладин В. В. Материальные ресурсы рациональное использование и Экономика, 1985, 346 с.

24. Ивашкевич В. Б. Проблемы учета и калькулирование себестоимости продукции М. 1974 - 159с.

25. Ломыкин И. А. Основы бухгалтерского учета. Учебник М: МГУ, 1981 - 272 с

26. Лостовицький В. Е. Учет затрат по факторам производства и центром отвественности. М: Финансы и статистика, 1988--165 с.

27. Мельничук Г. М. Аналіз господарської діяльності в промисловості. Підручник - К. Вища школа 1990 - т318 с.

28. Моргулис А. М., Бердников Н. Ф., Слабинский В. Т.

Калькуляція собівартості в промисловості -- М. Феномен, 1980 - 287 с.

29. Кузьминский М. Н. Організація бухгалтерського обліку і аналізу господарської діяльності -- Київ: Вища школа 1986--253 с.

30. Либерман Л. В. Облік матеріальних цінностей. - М: Фінанси і статистика 1989--107 с.

31. Мельничук Г. М., Лавочкин В. С., Данкевич Н. В., себестоимость продукции и повышение ефективности машиностроительного производства - Киев, техніка, 1980--152 с.

32. Методические указания по анализу финансово-господарської діяльності виробничих об'єднань і підприемств промисловості -- М. Фінанси і статистика, 1983 - 128 с.

33. Нормативний метод обліку і калькулювання собівартості продукції. Сборник статтей. П. С. Безруких и Н. Н. Иванова - М. Фінанси 1967 - 131 с.

34. Новодварский В. Д. бухгалтерський облік в системі управління М: Финансы, 1979 -72 с.

35. Петрова В. И. Научная организация бухгалтерского учета - М. Финансы, 1975 - 136 с.

36. Палий В. Ф. - С. Б. Бергольд, економічний аналіз господарської діяльності на сучасному етапі розвитку Бухгалтерський облік - 1975 -- №1 с. 47.

37. Поклад И. И. Учет калькулирования и анализ себестоимости промыщленной продукции - М. Финансы, 1966--225 с.

38. Стуков С. А., Реблкин В. И., Ушаков А. С. Учет, анализ и рынок. бухгалтерський облік - 1991 -- №2 - 20-23 с.

39. Сенчаков В. К. Учет и контроль - важный инструмент управления экономикой. бухгалтерский учет - 1987 -- №11 - 3-9 с.

40. Сопко В. В. Мельничук Г. М. Учет и анализ в управлении предприятием. Киев техника - 1992 - 182 с.

41. Сопко В. В. Ткаченко Н. Н. Бухгалтерский учет в промышленности и в других отраслях народного хозяйства. - К: Высшая школа 1992 - 463 с.

42. Петрова В. И. Видянин В. И. Совершенствование методологии бухгалтерского учета и экономического анализа - М: Финансы и статистика, 1985, 239 с.

43. Пушкарь М. С. Бухгалтерский учет в системе управления. - М. Финансы и статистика, 1991, 176 с.

44. Стуков С. А. Новейшие принципы в развитии производственного учета. Калинин: КГУ. 1983 - 38 с.

Размещено на Allbest.ru