Організація обліку дебіторської заборгованості

а) для прийняття зацікавленими особами адекватних та вчасних рішень щодо існуючої політики управління істотне значення мають актуальність і якість інформації про стан розрахунків з дебіторами, що формується на базі даних бухгалтерського обліку конкретних суб'єктів господарювання. Однак форма бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості, яку рекомендували нормативно, не враховує специфіки даного активу, що зумовлює наявність різних ознак його класифікації і велику кількість методів оцінювання. Крім цього, облікові регістри, що є рекомендовані для використання, не передбачають накопичення інформації про розрахунки з дебіторами різного рівня деталізації і узагальнення. Це зумовлює неможливість отримання інформації про дебіторську заборгованість в обсязі і вигляді, достатньому для проведення аналізу розрахунків з дебіторами зокрема і заборгованості загалом з метою прогнозування ймовірності настання платіжної кризи суб'єктів господарювання, складання рекомендацій щодо її попередження;

б) невирішені проблеми відображення в обліку довгострокової дебіторської заборгованості, оцінки поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи та послуги;

в) застосовування у наших умовах традиційної за кордоном методики аналізу дебіторської заборгованості не завжди доцільно через відсутність необхідного обсягу вірогідної і доступної інформації щодо розрахунків з дебіторами. Крім цього, загальна криза неплатежів, характерна для сучасної української економіки, змушує сумніватися в об'єктивності, своєчасності і корисності отриманих результатів аналізу. Використання вітчизняних методик не дає змоги однозначно оцінити стан дебіторської заборгованості, а також ступінь його впливу на фінансово-господарський стан підприємств. Зазначені проблеми вказують на необхідність пошуку специфічних засобів аналізу та організації обліку дебіторської заборгованості, спрямованих на отримання інформації комплексного характеру, достатньої для прийняття рішень щодо глибини кризи неплатежів аналізованого суб'єкту.

Вирішення багатьох проблемних питань дозволить значно вдосконалити організацію та методику обліку розрахунків із дебіторами. На мою думку, передусім необхідно внести зміни у П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість», в якому чітко було б розмежовано поняття довгострокової та короткострокової дебіторської заборгованостей. Їх облік нині ведеться на різних рахунках бухгалтерського обліку, що не відзначено у вищезазначеному стандарті. Разом із тим слід вказати, що поточна дебіторська заборгованість є оборотним активом, а довгострокова - необоротним, і вони обліковуються на різних рахунках.

Уточнення вимагає визначення поточної дебіторської заборгованості, оскільки згідно з П(С)БО 10, вона «за продукцію, товари, послуги визначається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів і послуг та оцінюється за первісною вартістю» [20]. На мою думку, утворення поточної дебіторської заборгованості не завжди слід пов'язувати з доходом. Дохід, як зазначають Е. Є. Хендріксен і М. Ф. Ван Бреда, вимірюється сумою очікуваних грошових надходжень [32, с.353], тому якщо не очікується погашення дебіторської заборгованості у звітному періоді, то наступні надходження коштів або певних матеріальних цінностей не можна вважати доходом. Так, перерахування авансів за ще непередану продукцію призводить до виникнення дебіторської заборгованості, хоча доходу тут немає. Вважаємо, що ці пропозиції повинні бути взяті до уваги при подальшому вдосконаленні нормативної бази.

Розгляд сучасних підходів до класифікації дебіторської заборгованості дало змогу виявити низку проблем. Для їх вирішення можна запропонувати методику класифікації дебіторської заборгованості, що дає можливість здійснювати порівняльний аналіз варіантів групування розрахунків з дебіторами за класифікаційними ознаками з метою розробки різних типів класифікації.

Згідно з такою організацією класифікації дебіторської заборгованості, її слід проводити у такій послідовності: визначення мети, формулювання завдань, конкретизування користувачів інформації, вибір ознаки класифікації, визначення приоритетних принципів, надання переліку можливих типів класифікації, вибір оптимального типу, групування дебіторської заборгованості за обраним типом. Як можливі ознаки класифікації дебіторської заборгованості треба додатково запропонувати: суб'єкт дебіторської заборгованості, сума заборгованості, вид оцінювання, причина виникнення.

Слід зазначити, що класифікація дебіторської заборгованості, яка запропонована діючим в Україні Планом рахунків та П(С)БО №10 «Дебіторська заборгованість» є суперечливою та не задовольняє в повному обсязі потребам користувачів при складанні фінансової звітності. Для вирішення даної проблеми можна запропонувати декілька альтернативних варіантів. Зокрема, внесення змін до П(С)БО №10 «Дебіторська заборгованість» стосовно віднесення до поточних активів дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи та послуги, внесення змін до Плану рахунків, що діє в Україні, які забезпечать окремий облік довгострокової та поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи та послуги.

Базуючись на проведеній систематизації можливих варіантів групування дебіторської заборгованості, необхідно створити системний класифікатор дебіторської заборгованості з використанням таких параметрів: ознак, принципів та мети класифікації, якісної характеристики ознаки, користувачів інформації, типів класифікації. Використання даної розробки сприяє наданню якісної бухгалтерської інформації для контролю, аналізу та управління залежно від конкретних потреб користувачів у період антикризового регулювання.

Результати проведеної систематизації дають змогу визначити такі види оцінювання дебіторської заборгованості:

* на основі історичної собівартості - первісне (історичне) оцінювання, яке визначають за номінальним і спонтанним методами оцінювання;

* на основі вартості реалізації (погашення) - факторингове, форфейтингове оцінювання, оцінювання при дисконті векселя, для яких характерне видаткова оцінка, чисте реалізаційне оцінювання, що визначають за величиною сумнівних боргів, експертне оцінювання, при розрахунку якого використовують оцінювання продажу;

* на основі поточної вартості - оцінювання з урахуванням валютного курсу;

* оцінювання з урахуванням індексу цін;

* оцінювання з урахуванням поточної процентної ставки, яке базується на методі потоку, що дисконтувався, і для розрахунку якого запропонований порядок визначення загальної реалізаційної вартості заборгованості;

* на базі теперішньої вартості - теперішня оцінка на основі первісної вартості (метод оцінювання - первісний), теперішня оцінка на основі поточної вартості (метод оцінювання - поточний).

З метою мінімізації відхилень розрахункової вартості боргу від її реальної величини можна запропонувати комплексний підхід до оцінювання дебіторської заборгованості, що базується на коригуванні первісної вартості дебіторської заборгованості відповідно до коефіцієнта часу. Коефіцієнт часу дає змогу оцінити заборгованість господарюючого суб'єкта у даний час з урахуванням зростання вартості в часі та зміни загальної купівельної спроможності грошових коштів. Використання в бухгалтерському обліку комплексного оцінювання дебіторської заборгованості забезпечує врахування впливу на зміну вартості водночас минулих і умовно можливих минулих тимчасових процесів, що створює можливість для прогнозування напрямків і обсягів поточних та майбутніх грошових потоків підприємства.

Створення ефективної системи контролю за якістю обліку розрахунків з дебіторами вимагає розробки чіткої та досконалої класифікації дебіторської заборгованості, уніфікації способів її оцінки та документів аналітичного обліку. Це, відповідно, дозволить накопичувати інформацію про розрахунки з дебіторами з різними рівнями деталізації і узагальнення.

Потребують розробки також моделі співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованостей і певного інструментарію, який дозволив би швидко та якісно виявляти негативні явища, що впливають на кількісні та якісні зміни цих заборгованостей. Бажаним є співвідношення, коли кредиторська заборгованість переважає дебіторську на 10-20%. Однак, як показують дослідження, на деяких підприємствах кредиторська заборгованість переважає зобов'язання дебіторів у 10 і більше разів. Цьому можуть сприяти певні причини, і саме їх аналіз дозволить прийняти відповідні управлінські рішення.

При проведенні такого аналізу потрібно враховувати специфіку підприємств і організацій, сезонність їх роботи, зв'язки з покупцями та постачальниками тощо. Варто також зважати на принцип «Вимагай оплати якомога швидше та оплачуй якомога пізніше», який дозволяє довший період володіти певними активами й отримувати від них вигоду. Крім цього наявність великих обсягів дебіторської заборгованості, як вірно говорить Ф. Ф. Бутинець, спричиняє низьку платоспроможність підприємства.

Відзначимо, що значна сума кредиторської заборгованості не завжди є негативним явищем; зокрема, коли підприємство володіє такою кількістю високоліквідних активів, при погашенні заборгованості ними це суттєво не вплине на подальшу його діяльність.

Ще одним шляхом покращення організації обліку дебіторської заборгованості можна вважати цифровий аналіз як засіб контролю законності та вірогідності господарських операцій, пов'язаних з дебіторською заборгованістю. Запропонований аналіз ґрунтується на зіставленні частот розподілу чисел за законом Бенфорда. Використання цифрового аналізу дозволяє виявити факти шахрайства, неефективної кредитної та інкасаційної політики, помилок у бухгалтерському обліку. Для забезпечення такого принципу бухгалтерського обліку, як «обачність», дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи і послуги відображається в бухгалтерській звітності у чистій реалізаційній вартості, що враховує величину резерву сумнівних боргів. Питання визначення величини такого резерву потребує доопрацювання в плані конкретизації методики розрахунку. Слід запропонувати комплексний методичний підхід до розрахунку резерву сумнівних боргів, розробити комплексну методику розрахунку такого резерву, що містить аналітичну і математичну моделі розрахунку.

Суть аналітичної моделі полягає в оцінюванні рівня платоспроможності дебітора на основі розроблених критеріїв рівня неплатоспроможності, за результатами якого списують дебіторську заборгованість покупців і відображають списані суми як сумнівний борг. Процес визначення величини резерву сумнівних боргів з використанням аналітичної моделі доволі трудомісткий, але він дає змогу отримувати точний розрахунок величини резерву сумнівних боргів і реальну оцінку чистої реалізаційної вартості поточної дебіторської заборгованості.

Математична модель визначення величини резерву заснована на методі класифікації дебіторської заборгованості за термінами непогашення. Розроблення математичної моделі визначення величини резерву сумнівних боргів менш трудомістке і забезпечує повне зарахування в рівних частках суми непогашеної дебіторської заборгованості в такий резерв на час визнання заборгованості безнадійної.

Використання комплексного методичного підходу до розрахунку резерву сумнівних боргів забезпечує розробку комплексної політики розрахунку такого резерву, виходячи з всебічного оцінювання розмірів, складу та термінів виникнення дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи і послуги з урахуванням специфіки господарюючого суб'єкта.

Важливо вдосконалювати організаційну методику визначення суми резерву сумнівних боргів. На нашу думку, потрібно внести зміни в діюче законодавство для стимулювання створення підприємствами цього резерву. Практика показує, що більшість акціонерних підприємств, звітність яких є обов'язковою, не створюють резерву сумнівних боргів, оскільки: - це вимагає вилучення з обороту коштів, що можуть бути задіяні в інших сферах діяльності; - суми, які резервуються, не включаються до валових витрат у податковому обліку, що, в свою чергу, не впливає на зменшення податку на прибуток; - підприємства не хочуть нести додаткові трудові витрати на створення цього резерву.

Для забезпечення виконання принципу бухгалтерського обліку «обачності» і зближення бухгалтерського і податкового обліку пропоную внести зміни до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в яких би зазначалося, що суми резерву сумнівних боргів відносяться до валових витрат.

Ще я вважаю, що необхідно також внести зміни до Плану рахунків бухгалтерського обліку та інструкції з його використання щодо рахунка 37 «Розрахунки з різними дебіторами». На мою думку, класифікація дебіторської заборгованості на ньому не вірна. Сюди увійшли різні види розрахунків із дебіторами, що можна об'єднати в групи, які неоднорідні за своєю природою.

Отже, в зв'язку з тим, що дебіторська і кредиторська заборгованості, на мою думку, - це зовсім різні об'єкти бухгалтерського обліку, котрі регламентуються різними нормативними актами і П(С)БО, зокрема відповідно П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» і П(С)БО 11 «Зобов'язання», пропоную вести синтетичний облік цих заборгованостей у різних регістрах.

РОЗДІЛ 4. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

Завдання № 1

Розробити посадову інструкцію бухгалтера з обліку розрахунків з бюджетом

ТОВ «Юнітторг» ЗАТВЕРДЖУЮ

Керівник підприємства

_______ Паланюк О.Г.

«01» травня 2003р.

ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ

бухгалтера з обліку розрахунків з бюджетом

I. Загальні положення

1. Бухгалтер з обліку розрахунків з бюджетом відноситься до категорії фахівців.

2. На посаду бухгалтера з обліку розрахунків з бюджетом призначається особа, яка має вищу професійну (економічну) освіту і стаж фінансово-господарської роботи не менше 2 років.

3. Призначення на посаду бухгалтера та звільняється з неї здійснюється наказом директора за поданням головного бухгалтера.

4. Бухгалтер з обліку розрахунків з бюджетом повинен знати:

5. - законодавство про бухгалтерський облік;

6. - постанови, розпорядження, накази, інші керівні, методичні та нормативні матеріали фінансових та контрольно-ревізійних органів з питань організації бухгалтерського обліку та складання звітності, а також ті, що стосуються господарсько-фінансової діяльності підприємства;

7. - цивільне право, фінансове, податкове і господарське законодавство;

8. - структуру і штатний розклад підприємства, його профіль, спеціалізацію і перспективи розвитку;

9. - положення та інструкції з організації бухгалтерського обліку на підприємстві, правила його ведення;

10. - порядок оформлення операцій і організацію документообігу;

11. - форми і порядок фінансових розрахунків;

12. - порядок і терміни складання бухгалтерських балансів і звітності;

13. - правила проведення перевірок і документальних ревізій;

14. - засоби обчислювальної техніки, комунікацій і зв'язку та можливості їх застосування для виконання обліково-обчислювальних робіт та аналізу виробничо-господарської і фінансової діяльності підприємства;

15. - передовий вітчизняний та закордонний досвід удосконалення організації бухгалтерського обліку;

16. - економіку, організацію виробництва, праці і управління;

17. - законодавство про працю та охорону праці України;

18. - правила і норми охорони праці.

19. Бухгалтер з обліку розрахунків з бюджетом підпорядковується безпосередньо головному бухгалтеру.

20. В період тимчасової відсутності бухгалтера з обліку розрахунків з бюджетом (відпустка, хвороба, ін.) його обов'язки виконує особа, призначена наказом директора, яке несе відповідальність за їх належне використання.

II. Завдання та обов'язки

1. Самостійно і в повному обсязі веде аналітичний облік розрахунків підприємства з бюджетом за всіма видами платежів (податків), які мають місце на підприємсті (за прийнятою на підприємстві формою бухгалтерського обліку з додержанням єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку та з урахуванням особливостей діяльності підприємства й технології оброблення даних).

2. Визначає та погашає коштами підприємства зобов'язання перед бюджетом.

3. Веде облік податкового кредита та податкового зобов'язання.

4. Забезпечує повне та достовірне відображення інформації, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, на рахунках бухгалтерського обліку.

5. За погодженням з власником (керівником) підприємства та головним бухгалтером, подає в банківські установи документи для перерахування коштів згідно з визначеними податками й платежами.

6. Готує дані для включення їх до фінансової звітності, здійснює складання окремих її форм.

7. Забезпечує підготовку оброблених документів, реєстрів і звітності для зберігання їх протягом установленого терміну.

8. Постійно знайомиться та вивчає нові нормативно-методичні ти довідкові документи з питань організації та ведення бухгалтерського обліку та вносить пропозиції щодо їх впровадження на підприємстві.

Виконує окремі службові доручення свого безпосереднього керівника.

III. Права

Бухгалтер з обліку розрахунків з бюджетом має право:

1. Знайомитися з проектами рішень керівництва, що стосуються його діяльності.

2. Вносити пропозиції щодо вдосконалення роботи, пов'язаної з передбаченими даною інструкцією.

3. Запитувати за дорученням керівництва від підрозділів інформацію і документи, необхідні для виконання його посадових обов'язків.

4. Вимагати від керівництва підприємства сприяння у виконанні своїх посадових обов'язків.

5. Підписувати організаційно-розпорядчі документи з питань, що входять до його функціональних обов'язків, а також платіжних та інших фінансових документів.

IV. Відповідальність

Бухгалтер з обліку розрахунків з бюджетом несе відповідальність за:

1. Неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов'язків, передбачених цією посадовою інструкцією, - в межах, визначених чинним законодавством України.

2. Правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності, - в межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України.

3. Завдання матеріальної шкоди - в межах, визначених чинним трудовим і цивільним законодавством України.

4. Незабезпечення дотримання трудової і виконавчої дисципліни.

Завдання № 2

Вставити пропущені слова у визначення.

1. Облікова політика - це сукупність принципів, методів і процедур, що підприємство використовує для складання та подання фінансової звітності.

2. Під формою бухгалтерського обліку розуміють сукупність облікових реєстрів, які використовують у певній послідовності та взаємодії для ведення бухгалтерського обліку із застосуванням подвійного запису.

3. Облікові регістри є носії даних певної форми, побудовані відповідно до економічного групування інформації про активи, капітал та зобов'язання підприємства.

4. План рахунків перелік синтетичних та аналітичних рахунків, необхідних для ведення бухгалтерського обліку на підприємстві.

дебіторський заборгованість облік

ВИСНОВКИ

Можно зробити висновок, що організація обліку дебіторської заборгованості на підприємстві будь-якої форми власності має важливе значення, оскільки сприяє упорядкуванню інформації, прозорості та достовірності даних із розрахункових операцій за борговими правами (з дебіторами). А керівнику підприємства з метою отримання повної й оперативної інформації щодо різних видів дебіторської заборгованості, які складають значну частку у структурі оборотних коштів, доцільно забезпечити організацію цієї ділянки обліку із залученням відповідних фахівців.

Адже дебіторська заборгованість має значну питому вагу в складі поточних активів і впливає на фінансовий стан підприємства. Значення дебіторської заборгованості особливо зростає в період інфляції, коли іммобілізація власних оборотних активів стає дуже невигідною. За даними бухгалтерської звітності (ф. 1, ф. 2) можна визначити низку показників, що характеризують стан дебіторської заборгованості.

При написанні курсової роботи були розглянуті основні завдання організації бухгалтерського обліку, визначення дебіторської заборгованості та її класифікація, нормативна база з організації обліку дебіторської заборгованості. В другій частині курсової роботи висвітлені практичні аспекти та стан організації обліку дебіторської заборгованості на підприємстві ТОВ «Юнітторг», до якої входить стисла характеристика підприємства за 2009 рік, методи оцінки дебіторської заборгованості, методи формування резерву сумнівних боргів, організація документування операцій з дебіторсько заборгованістю. На основі зробленого запропоновано створити єдину концепцію дебіторської заборгованості шляхом постановки, теоретичного обґрунтування і вирішення проблем, пов'язаних з вдосконалення організації обліку та аналізу дебіторської заборгованості на новій методичній основі, котра спроможна вирішити задачі поставлені в курсовій, а саме:

- якщо сучасно підійти до класифікації дебіторської заборгованості можно виявити низьку проблем. Для їх вирішення можна запропонувати нову класифікацію дебіторської заборгованості, критеріями якої будуть: визначення мети, формулювання завдань, конкретизування користувачів інформації, вибір ознаки класифікації, визначення приоритетних принципів, надання переліку можливих типів класифікації, вибір оптимального типу, групування дебіторської заборгованості за обраним типом. Як можливі ознаки класифікації дебіторської заборгованості треба додатково запропонувати: суб'єкт дебіторської заборгованості, сума заборгованості, вид оцінювання, причина виникнення.Базуючись на проведеній систематизації можливих варіантів групування дебіторської заборгованості, необхідно створити системний класифікатор дебіторської заборгованості з використанням таких параметрів: ознак, принципів та мети класифікації, якісної характеристики ознаки, користувачів інформації, типів класифікації. Використання даної розробки сприяє наданню якісної бухгалтерської інформації для контролю, аналізу та управління залежно від конкретних потреб користувачів у період антикризового регулювання;

- вибір методу визначення резерву: хочу запропонувати комплексний методичний підхід до розрахунку резерву сумнівних боргів, що містить аналітичну і математичну моделі розрахунку. Використання комплексного методичного підходу до розрахунку резерву сумнівних боргів забезпечує розробку комплексної політики розрахунку такого резерву, виходячи з всебічного оцінювання розмірів, складу та термінів виникнення дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи і послуги з урахуванням специфіки господарюючого суб'єкта;

- розроблені певні рекомендації, що дозволяють управляти дебіторською заборгованістю: а)необхідно контролювати стан розрахунків;
б) за можливістю орієнтуватися на більшу кількість споживачів з метою зменшення ризику несплати одним з них чи декількома;
в) стежити за співвідношенням дебіторської і кредиторської заборгованості: значне перевищення дебіторської заборгованості створює загрозу фінансовій стійкості і робить необхідним залучення додаткових джерел фінансування;

г) використовувати систему знижок при достроковій оплаті;

д) визначати термін прострочених залишків на рахунках дебіторів і порівнювати цей термін з нормами в галузі, показниками конкурентів і даними минулих років;

е) періодично переглядати граничну суму комерційного кредиту, виходячи з наявного фінансового стану клієнтів;

ж) якщо виникають проблеми з отриманням грошей, доцільно отримувати заставу на суму не меншу, ніж сума на рахунку дебітора;

з) залучати установи, які стягують борги, при наявності документальних підтверджень, продавати рахунки дебіторів факторинговій компанії, банку;

и) при продажу великої кількості товару необхідно негайно виставляти рахунок покупцям;

к) необхідно уникати дебіторів з високим ступенем ризику.

Додатково розроблені наступні організаційні підходи щодо вдосконалення існуючих методик організації обліку дебіторської заборгованості:

1) Зробити наявність єдиного підходу до обліку заборгованості (дебіторської та кредиторської), зумовленого такими його перевагами, як: можливість проведення порівняльного аналізу і загального оцінювання дебіторської та кредиторської заборгованості; пов'язаність суб'єктів обліку (будь-яке підприємство може бути у ролі дебітора і кредитора);

2) Зумовити високо якісність організації обліку довгострокової дебіторської заборгованості: наявністю розробки єдиного підходу до реєстрації та обліку довгострокової дебіторської заборгованості в системі синтетичних рахунків; веденням аналітичного обліку за кожним видом довгострокової дебіторської заборгованості в розроблених відомостях аналітичного обліку; узагальненням та накопичуванням аналітичної інформації про довгострокову дебіторську заборгованість.

Отже, створення ефективної організаційної моделі обліку дебіторської заборгованості дозволить уникнути ризиків неплатоспроможності і зниження показників ліквідності внаслідок отримання об'єктивної та своєчасної інформації для прийняття оптимальних управлінських рішень.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бутинець Т.А., Чижевська Л.В., Береза С.Л. Бухгалтерський облік: Навч. посібник. - Житомир: ПП «Рута», - 2005. - 383 с.

2. Борова В.М., Костюченко С.Ф. Бухгалтерський облік за міжнародними стандартами: Підручник для ВНЗ. - Київ.: Екаунтінг, 2006. - 292 с.

3. Вахрушев Святослав. Активи у вигляді заборгованості // Школа бухгалтера. - 2006. - № 6. - с. 32-34

4. Грабова Н.В. Теорія бухгалтерського обліку: Навч. посібник. - 5-е вид., доп. і перероб. - Київ.: А.С.К., 2008. - 223 с.

5. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 р. № 999 - ХIV/ Верховна Рада України. Інститут законодавства. - К., 2000. - с. 152-162.

6. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про аудиторську діяльність»» - Відомості Верховної Ради України (ВРУ), 2006, №44, ст.. 432.

7. Закон України «Про результати суцільної інвентаризації дебіторської та кредиторської заборгованості і заходи щодо її скорочення»: Постанова КМУ від 29.04.99 р. № 750.

8. Закон України «Про затвердження форми державної статистичної звітності № 1-Б термінова (місячна) «Звіт про фінансові результати і кредиторську заборгованість» та Інструкції щодо її заповнення: наказ Держкомстату України від 31.07.2000 р. № 258.

9. Закон України «Про порядок віднесення та відшкодування безнадійної заборгованості»: лист ДПАУ від 03.02.00р. //ВВР. - 2000. - № 16 - ст.. 5

10. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобовязань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. № 291 // Відомості Верховної Ради України. - 2000. - № 25. - С. 233-245.

11. Карпушенко Марія. Резерв сумнівних боргів: створення та облік // Податки та бухгалтерський облік.- 2008. - № 8. - с.52-54

12. Коблянська О.І. Методологічні аспекти обліку та аудиту дебіторської заборговаості // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2005. - №77-78. - 28-34 с.

13. Кузьмінський В.В. Організація бухгалтерського обліку, контролю і аналізу: Підручник. - Київ.: Вища школа, 2006. - 223 с.

14. Кужельний М.Ю. Теорія бухгалтерського обліку. - К.: КНЕУ, 2002. - 353

15. Лень В.С. Організація бухгалтерського обліку. Навчальний посібник - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 696 с.

16. Малюга Н.М. Облік та галузь: Збірник теорії і тестів. - Житомир: ЖІТІ, 2007. - 288 с.

17. Матицина Н. Дебіторська заборгованість: нові облікові підходи. - Тернопіль.: Економіст, 2005. - 50-52 с.

18. Мідлтон Д. Бухгалтерський облік та прийняття фінансових рішень Перекл. з англ.., під ред.. Єлисєєвої. - Харків.: Аудит, ЮНІТІ, 2007. - 408 с.

19. Низьков О.Р. Організація бухгалтерського обліку: Підручник. - Київ.: Центр навчальної літератури, 2006.- 695 с.

20. Палій В.Ф., Соколов Я.В. Теорія бухгалтерського розвитку. - Київ: Знання-прес, 2008. - 541 с.

21. Панасик В.М., Ковальчук Є.К. Перспективи обліку: Лекції. - Тернопіль: Карт-Бланш. - 2002. - 260 с.

22. Панков Д.А. Основи теорії та методики управлінського бухгалтерського обліку. - Київ: ООО “Профіт”, 2005. - 100 с.

23. План и корреспонденция счетов по НСБУ. - X.: Фактор, 2001. - 152 с.

24. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобовязань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 2001р. № 291 // Відомості Верховної Ради України. - 2000. - № 25. - 245 с.

25. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджений наказом МФУ від 31.03.99р. № 87. - ВВР.

26. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87. - К.: Полиграф, 2003. - 52 с.

27. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №3 «Звіт про фінансові результати», затверджений наказом МФУ від 31.03.99р. №88. - ВВР

28. Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 10 "Дебіторська заборгованість", затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 237 від 8.10.1999 р.- К.: Полиграф, 2003. - 52с.

29. Рудницький В.С. Організація обліку: 2-ге видання, перероблене та доповнене. - Львів: Оріяна - Нова, 2009. - 292 с.

30. Скрипан О.П., Палюх М.С. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник для студентів. - Тернопіль: Економічна думка, 2009. - 496 с.

31. Сопко В.О., Завгородній П.С. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу: Підручник. - Київ: КНЕУ, 2006. - 260 с.

32. Сук Л.К. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник. - Київ: Знання, 2007. - 471 с.

33. Чебанова Н., Чупир Т., Чупир В. Організація бухгалтерського обліка. - Х. Фактор, 2008. - 480 с.

34. Фостер Д., Хорнгрен Ч.Т. Бухгалтерський облік: управлінчеський аспект Перек. з англ.. Соколова Я.В. - Полтава: Фінанси та статистика, 2007. 416 с.

35. Уткін Є.А. Теорія бухгалтерського обліку: Для студентів ВУЗів. - Х.: Просвіта, 2007. - 384 с.

Додаток А

Баланс ТОВ «Юнітторг» на 31 грудня 2009 року

												Дата (рік, місяць, число)		2009	12	31
Підприємство	ТОВ «Юнітторг»		за ЄДРПОУ		24557434
Територія		за КОАТУУ		521456
Організаційно-правова форма господарювання: товарищество з обмеженою відпоаідальністю	за КОПФГ		214588
Орган державного управління		за СПОДУ
Вид економічної діяльності: роздрібна торгівля, оренда приміщень, надання технічного обслуговування		за КВЕД		28.22.9
Одиниця виміру: тис. грн.		Контрольна сума
Адреса	39 600 Україна, Полтавська область, м. Кременчук, Бульвар Пушкіна 21
Баланс
на «31» грудня 2009р.
											Код за ДКУД		1801001
Актив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
I. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
залишкова вартість	010	56000	54000
первісна вартість	011
накопичена амортизація	012	(		)	( )
Незавершене будівництво	020
Основні засоби:
залишкова вартість	030	262000000	2487310152
первісна вартість	031
знос	032	(		)	( )
Довгострокові біологічні активи:
справедлива (залишкова) вартість	035
первісна вартість	036
накопичена амортизація	037	(		)	( )
Довгострокові фінансові інвестиції:
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств	040
інші фінансові інвестиції	045
Довгострокова дебіторська заборгованість	050
Відстрочені податкові активи	060
Інші необоротні активи	070
Усього за розділом I	080	262056000	248785015
II. Оборотні активи
Виробничі запаси	100	735000	685786
Поточні біологічні активи	110
Незавершене виробництво	120	200000	140000
Готова продукція	130	1000000	1116004
Товари	140
Векселі одержані	150
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість	160				50251
первісна вартість	161				71251
резерв сумнівних боргів	162	(		)	(21000)
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
з бюджетом	170	320000	22749
за виданими авансами	180
з нарахованих доходів	190
із внутрішніх розрахунків	200
Інша поточна дебіторська заборгованість	210	610000	3088000
Поточні фінансові інвестиції	220
Грошові кошти та їх еквіваленти:
в національній валюті	230	1998000	14782280
в іноземній валюті	240
Інші оборотні активи	250
Усього за розділом II	260	4863000	19885070
III. Витрати майбутніх періодів	270				8000
Баланс	280	266919000	268678085
Пасив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
I. Власний капітал
Статутний капітал	300	8600	8600
Пайовий капітал	310	251001400	251001400
Додатковий вкладений капітал	320
Інший додатковий капітал	330
Резервний капітал	340	350000	350000
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350	10021000	9841625
Неоплачений капітал	360	(		)	(				)
Вилучений капітал	370	(		)	(				)
Усього за розділом I	380	261381000	261201625
II. Забезпечення майбутніх витрат і платежів
Забезпечення виплат персоналу	400
Інші забезпечення	410
Цільове фінансування	420
Усього за розділом II	430
III. Довгострокові зобов'язання
Довгострокові кредити банків	440
Інші довгострокові фінансові зобов'язання	450
Відстрочені податкові зобов'язання	460
Інші довгострокові зобов'язання	470
Усього за розділом III	480
IV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків	500	2000000	1960000
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями	510
Векселі видані	520
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530
Поточні зобов'язання за розрахунками:
з одержаних авансів	540	1920000	283200
з бюджетом	550
з позабюджетних платежів	560	304000	290940
зі страхування	570	186000	3670557
з оплати праці	580
з учасниками	590	8000000	981763
із внутрішніх розрахунків	600
Інші поточні зобов'язання	610	328000	290000
Усього за розділом IV	620	5538000	7476460
V. Доходи майбутніх періодів	630
Баланс	640	266919000	268678085
Керівник
Головний бухгалтер

Додаток Б

Звіт про фінансові результати ТОВ «Юнітторг» з грудень 2009 року

		КОДИ
	Дата (рік, місяць, число)	2009	12	31
Підприємство ТОВ «Юнітторг»	за ЄДРПОУ	24557434
Територія	за КОАТУУ	521456
Вид економічної діяльності: роздрібна торгівля, оренда приміщень, надання технічного обслуговування	за СПОДУ	214588
	за ЗКГНГ
	за КВЕД	28.22.9
Одиниця виміру: тис. грн.	Контрольна сума

ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ

за грудень 2009 р.

Форма N 2

Код за ДКУД 1801003

І. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ

Стаття	Код рядка	За звітний період	За Попередній Період
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	010	6218,23	4427,23
Податок на додану вартість	015	1036,37	737,83
Акцизний збір	020
	025
Інші вирахування з доходу	030
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	035	5181,86	3689,40
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	040	3857,90	2735,0
Валовий:
прибуток	050	1323,96	954,14
збиток	055
Інші операційні доходи	060	140,90	98,73
Адміністративні витрати	070	354,76	291,47
Витрати на збут	080	71,0	59,0
Інші операційні витрати	090	14,0	17,4
Фінансові результати від операційної діяльності:
прибуток	100	1025,10	685,40
збиток	105
Доход від участі в капіталі	110
Інші фінансові доходи	120	283,70	306,80
Інші доходи	130	168,90	163,70
Фінансові витрати	140	26,80	27,30
Втрати від участі в капіталі	150
Інші витрати	160
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
прибуток	170	1015,60	790,0
збиток	175
Податок на прибуток від звичайної діяльності	180
Фінансові результати від звичайної діяльності:
прибуток	190	102892	59605
збиток	195
Надзвичайні:
доходи	200
витрати	205
Податки з надзвичайного прибутку	210
Чистий:
прибуток	220	1015,60	790,0
збиток	225

II. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ

Найменування показника	Код рядка	За звітний період	За попередній період
1	2	3	4
Матеріальні затрати	230	56300	68152
Витрати на оплату праці	240	15893	13185
Відрахування на соціальні заходи	250	3178,60	2637
Амортизація	260	12300	13600
Інші операційні витрати	270
Разом	280	87671	97574

III. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ АКЦІЙ

Назва статті	Код рядка	За звітний період	За попередній період
Середньорічна кількість простих акцій	300
Скоригована середньорічна кількість простих акцій	310
Чистий прибуток, (збиток) на одну просту акцію	320
Скоригований чистий прибуток, (збиток) на одну просту акцію	330
Дивіденди на одну просту акцію	340

Керівник _

Головний бухгалтер _

Додаток В

Наказ про організацію бухгалтерського обліку на підприємстві

НАКАЗ № 50

по товариству з обмеженою відповідальністю Юнітторг (найменування підприємства)

м. Запоріжжя

«01» травня 2003 р.

Про організацію бухгалтерського обліку на підприємстві

На виконання вимог Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, а також з метою дотримання підприємством єдиної методики відображення господарських операцій та забезпечення своєчасного надання достовірної інформації користувачам фінансової звітності наказую:

1. Ведення бухгалтерського обліку на підприємстві покласти на бухгалтерську службу підприємства на чолі з головним бухгалтером.

2. Застосовувати План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій. З метою забезпечення необхідної деталізації обліково-економічної інформації дозволити головному бухгалтеру своїм розпорядженням вводити додаткову систему субрахунків.

3. Облік витрат підприємства вести на рахунках класу 9 «Витрати діяльності» з використанням рахунків класу 8 «Витрати за елементами».

4. Бухгалтерський облік вести з використанням комп'ютерної програми «1С:Підприємство 7.7».

5. Перед складанням річної фінансової звітності проводити інвентаризацію активів та зобов'язань підприємства станом на 1 грудня поточного року. Провадити один раз на місяць раптову ревізію каси. Для проведення інвентаризації створити постійно діючу комісію у складі:

Голова комісії: керівник підприємства.

Члени комісії:

головний бухгалтер;

провідний бухгалтер;

бухгалтер;

юрист.

6. Завдання з визначення строку корисного використання основних засобів, інших необоротних матеріальних та нематеріальних активів, а також довгострокових біологічних активів покласти на постійно діючу інвентаризаційну комісію (склад якої затверджений в п.5 цього наказу).

7. Перелік осіб, уповноважених підписувати первинні документи, наведено. Зазначені особи несуть відповідальність за достовірність таких документів та своєчасність їх складання.

8. Перелік осіб, уповноважених отримувати товарно-матеріальні цінності від імені підприємства, наведено в додатку до цього наказу.

9. Чітко слідувати затвердженому графіку документообігу.

10. Філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи підприємства передають бухгалтерські документи в центральну бухгалтерію для ведення обліку.

11. Контроль за виконанням цього наказу покласти на головного бухгалтера підприємства.

Додаток Г

Наказ про облікову політику підприєства

НАКАЗ № 51

по товариству з обмеженою відповідальністю Юнітторг (найменування підприємства)

м. Запоріжжя

«01» травня 2003 р.

Про облікову політику підприємства

На виконання вимог Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, а також з метою дотримання підприємством єдиної методики відображення господарських операцій та забезпечення своєчасного надання достовірної інформації користувачам фінансової звітності наказую:

1. При відображенні в бухгалтерському обліку господарських операцій і подій застосовувати норми відповідних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, затверджених Міністерством фінансів України.

2. За відсутності необхідних норм у вітчизняних П(С)БО застосовувати аналогічні норми системи міжнародних стандартів фінансової звітності МСБО-МСФЗ (IAS-IFRS) на підставі того, що національні стандарти не можуть суперечити міжнародним.

3. Установити межу суттєвості для:

* окремих об'єктів обліку, що належать до активів, зобов'язань та власного капіталу підприємства, - 5 % підсумку всіх активів, зобов'язань і власного капіталу відповідно;

* окремих видів доходів і витрат - 2 % чистого прибутку (збитку) підприємства;

* проведення переоцінки або зменшення корисності об'єктів основних засобів - відхилення залишкової вартості від їхньої справедливої вартості у розмірі 10 % такого відхилення;

* визначення подібних активів - різниця між справедливою вартістю об'єктів обміну не повинна перевищувати 10 %;

* статей фінансової звітності - 500 грн.

4. Відображати відстрочені податкові активи й відстрочені податкові зобов'язання у річній фінансовій звітності.

5. При перерахуванні доходів, витрат і грошових коштів, виражених в іноземній валюті, середньозважений валютний курс не застосовувати.

6. Для визнання основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів, встановлення строку корисного використання об'єктів та вибору методу нарахування амортизації створити постійно діючу експертну комісію у складі:

Голова комісії: керівник підприємства.

Члени комісії:

головний бухгалтер;

провідний бухгалтер;

технік;

майстер.

7. Матеріальні активи, термін корисного використання (експлуатації) яких більше одного року, а вартість менше 1000 грн., вважати іншими необоротними матеріальними активами.

8. При нарахуванні амортизації основних засобів застосовувати методи амортизації та ліквідаційну вартість, затверджені протоколом засідання постійно діючої експертної технічної комісії за погодженням з головним бухгалтером. Зокрема, на підприємстві можуть бути установлені такі методи нарахування амортизації:

* для об'єктів основних засобів (крім вантажних автомобілів вантажопідйомністю понад 2 т) - прямолінійний, зменшення залишкової вартості чи кумулятивний методи;

* для вантажних автомобілів вантажопідйомністю понад 2 т - виробничий метод;

* для малоцінних необоротних матеріальних активів та бібліотечних фондів - у розмірі 100 % вартості таких об'єктів у першому місяці їх використання;

* для інших необоротних матеріальних активів - прямолінійний метод.

9. Проводити переоцінку тих об'єктів основних засобів, залишкова вартість яких відрізняється від їхньої справедливої вартості на дату балансу більше ніж на 15 %.

10. При нарахуванні амортизації нематеріальних активів застосовувати прямолінійний метод.

11. Здійснювати переоцінку за справедливою вартістю на дату балансу тих нематеріальних активів, щодо яких існує активний ринок.

12. Одиницею бухгалтерського обліку запасів вважати кожне їхнє найменування.

13. Облік транспортно-заготівельних витрат вести на окремому субрахунку в цілому, а не за групами.

14. У разі продажу, відпуску у виробництво чи іншому вибутті запасів застосовувати такі методи їх оцінки:

* середньозваженої собівартості - при відпуску виробничих запасів у виробництво та реалізації готової продукції;

* ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів - при продажу великогабаритних товарів, що мають номер заводу-виготівника;

* за цінами продажу - для товарів, що продаються уроздріб.

15. Величину резерву сумнівних боргів розраховувати за одним із методів: - класифікації дебіторської заборгованості;

- платоспроможності окремих дебіторів;

- питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг на умовах наступної оплати.

16. Створювати резерв забезпечення на виплату відпусток працівникам підприємства та виконання гарантійних зобов'язань. Величину забезпечення на виплату відпусток визначати як добуток фактично нарахованої працівникам заробітної плати й норми резервування, обчисленої як відношення річної планової суми на оплату відпусток до загального річного планового фонду оплати праці.

17. Резервування коштів на додаткове пенсійне забезпечення, реструктуризацію, виконання зобов'язань за обтяженими контрактами тощо не провадити.

18. Оцінку ступеня завершеності операції з надання послуг (виконання робіт) здійснювати шляхом вивчення виконаної роботи, при цьому в бухгалтерському обліку доходи відображати у звітному періоді підписання акта наданих послуг (виконаних робіт).

19. В основному виробництві використовувати позамовний метод обліку витрат на виробництво та калькулювання фактичної виробничої собівартості продукції. 21. Установити перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), що додаються (додаток 1 до цього наказу).

20. Затвердити перелік і склад змінних та постійних загальновиробничих витрат.

21. Прийняти як базу розподілу змінних і постійних розподілених загальновиробничих витрат прямі витрати, що включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг).

22. Капіталізацію фінансових витрат не провадити, а визнавати їх витратами звітного періоду, у якому вони були нараховані.

23. Затвердити перелік пов'язаних сторін.

24. Контроль за виконанням цього наказу покласти на головного бухгалтера підприємства.

Размещено на Allbest.ru