Облікова політика на підприємствах України

Контроль за дотриманням виконавцями графіка документообігу на товаристві здійснює головний бухгалтер.

При організації документообігу товариство стикається з такими поняттями:

1. Документ - інформація зафіксована на матеріальному носії, основною функцією якого є зберігати та передавати її в часі та просторі.

2. Офіційний документ - документ, створений організацією або посадовою особою й оформлений у встановленому порядку.

3. Документообіг - рух службових документів на підприємстві від дати їхнього створення чи одержання до дати завершення виконання або надсилання.

4. Реєстрація документів - фіксування факту створення чи одержання документа шляхом присвоєння їм порядкового номера і запису встановлених відомостей про них.

Обсяг документообігу на ВАТ «ДБК-4» - кількість вхідних, вихідних та внутрішніх документів підприємства за певний період часу. Облік обсягу документообігу здійснюється з метою отримання даних для розрахунку штатної чисельності діло виробничого процесу, вибору технічних засобів для механізації діло виробничих процесів, діяльності підприємства в цілому.

Облік обсягу документообігу найкраще здійснюється в певні періоди календарного року. Підраховувати спочатку щомісяця, щоквартально, за півроку, а вже потім - за рік. Це набагато спрощує роботу в структурних підрозділах ВАТ «ДБК-4». Після запису інформації на рахунках на підставі первинних документів, вони підлягають передачі в архів. На ВАТ «ДБК-4» є два види архіву:

- поточний - організовується в бухгалтерії для зберігання документів за звітний рік;

- постійний - розміщується у спеціально обладнаному приміщенні для довгострокового зберігання документів згідно встановлених термінів.

3.3 Форми ведення бухгалтерського обліку на підприємстві

облікова політика бухгалтерський документообіг

Однією з важливих передумов раціональної організації обліку є застосування найбільш ефективної форми бухгалтерського обліку.

Під формою бухгалтерського обліку розуміють певну систему взаємопов'язаних між собою облікових регістрів встановленої форми і змісту, що зумовлює послідовність і способи облікових записів.

Існують такі форми ведення бухгалтерського обліку:

- Меморіально-ордерна - характеризується застосуванням книг для ведення синтетичного обліку і карток - для аналітичного.

- Форма бухгалтерського обліку Журнал-головна - є спрощеним варіантом меморіально-ордерної форми і застосовується на малих підприємствах та бюджетних установах.

- Діалогово-автоматизована (комп'ютерна) форма бухгалтерського обліку - ґрунтується на комплексному використанні швидкодіючих ЕОМ, які забезпечують автоматизований процес збирання, реєстрації, й опрацювання облікової інформації, необхідної для контролю й управління.

ВАТ «ДБК-4» застосовує журнально-ордерну форму бухгалтерського обліку. Журнально-ордерна форма ґрунтується на широкому застосуванні системи накопичувальних і групувальних облікових регістрів - журналів-ордерів і допоміжних відомостей до них.

Записи в журнали-ордери бухгалтери товариства здійснюють безпосередньо на підставі виправданих документів в міру їх надходження і опрацювання. При значній кількості однорідних документів по операціях їх дані попередньо групують у допоміжних відомостях, місячні підсумки яких переносять потім у відповідні журнали-ордери.

У журналах-ордерах хронологічний і систематичний облік суміщені. За зовнішнім виглядом журнали-ордери являють собою окремі аркуші, регістри багато графної форми, призначені для кредитових записів того балансового рахунка, операції по якому облічуються в даному журналі-ордері. В окремих графах журналу-ордера вказані рахунки, які кореспондують з кредитом даного рахунка. Формат цих регістрів, розміщених граф і порядок записів залежать від особливостей операцій щодо яких ведеться облік. В усіх регістрах завчасно надрукована типова кореспонденція рахунків. Кожному журналу-ордеру присвоюють постійний номер.

Для запобігання повторних записів журнали-ордери побудовано за кредитовою ознакою: всі господарські операції відображають по кредиту даного синтетичного рахунка і дебету кореспондуючих з ним рахунків. Кредитову ознаку взято в основу будови журналу-ордера тому, що вона більшою мірою, ніж дебетова, відповідає характеру здійснюваних операцій. Кредит рахунка в більшості випадків показує мовби початок руху засобів, звідки вони надходять, а дебет - його закінчення, тобто куди засоби надходять або де вони використані.

Записи господарських операцій в журнали-ордери здійснюють за шаховим принципом, який полягає в тому, що за один робочий прийом суму господарської операції записують одночасно по дебету і кредиту кореспондуючих рахунків. Це дає змогу значно скоротити кількість облікових записів, зменшити обсяг облікової роботи і підвищити якість самого обліку. Всі кредитові обороти по синтетичному рахунку збираються в одному журналі-ордері. Дебетові обороти по цьому рахунку одержують відображення в тих журналах-ордерах, у яких роблять записи на рахунок, що кореспондують з дебетом даного рахунка. Тому загальна сума дебетового і кредитового обороту по кожному синтетичному рахунку може бути одержана тільки шляхом вибірки з відповідних журналів-ордерів.

Отже, при журнально-ордерній формі бухгалтерського обліку будова облікових регістрів забезпечує поточний запис господарських операцій за шаховим принципом.

Важливою особливістю будови окремих журналів-ордерів є поєднання в одному обліковому регістрі синтетичного й аналітичного обліку.

По рахунках, які охоплюють велику кількість об'єктів, що обліковуються ( ОЗ, матеріали, паливо, розрахунки по оплаті праці, тощо), аналітичний облік на товаристві ведеться так само, як і при інших формах обліку на картках або в книгах. Аналітичний облік касових операцій, як і при інших формах обліку, здійснюється у касовій книзі.

Однією із суттєвих переваг журнально-ордерної форми обліку перед іншими формами є пристосованість облікових регістрів до складання звітності. Для цього в журналах-ордерах завчасно передбачають перелік показників звітності, за якими і здійснюється поточний облік. Це дає змогу без додаткових вибірок і розрахунків одержувати безпосередньо із облікових регістрів інформацію для складання звітності.

Наприкінці місяця по кожному журналу-ордеру підводять підсумки зроблених записів, які обов'язково звіряють з документами, які послужили підставою для записів. Загальний підсумок по кредиту рахунка в журналі-ордері порівнюють з підсумками кореспондуючих по дебету рахунків. Це забезпечує перевірку правильності облікових записів без складання оборотних відомостей. Оборотні відомості складають лише по тих рахунках по яких ведуть картки аналітичного обліку.

Після закінчення місяця журнали-ордери і допоміжні відомості до них підписуються працівниками бухгалтерії, що складали їх, і головним бухгалтером товариства.

Місячні обороти журналів-ордерів переносять у Головну книгу, про що роблять відповідні позначки.

Головна книга призначена для щомісячного узагальнення даних поточного обліку журналів-ордерів, перевірки правильності облікових записів і складання балансу. Для кожного синтетичного рахунку в Головній книзі відводять окрему сторінку, а для запису місячних оборотів журналів-ордерів - окремий рядок. Кредитові обороти журналів-ордерів у Головну книгу переносять загальним підсумком а дебетові записують окремими сумами із різних журналів-ордерів. Таким чином, журнали-ордери і Головна книга взаємодоповнюють одне одного і дають розгорнуту кореспонденцію по дебету і кредиту кожного синтетичного рахунку.

Наприкінці місяця по кожному синтетичному рахунку Головної книги виводять залишок (сальдо), який записується в окрему графу. За даними Головної книги складають бухгалтерський баланс.

Після складання балансу журнали-обороти здають до бухгалтерського архіву, де їх переплітають в окремі папки з дотриманням хронологічної послідовності.

3.4 Шляхи вдосконалення облікової політики ВАТ «ДБК-4»

Аналіз практики формування та застосування облікової політики підприємств дозволив встановити, що в сучасних умовах процесу її формування приділяється недостатня увага як з боку працівників бухгалтерської служби, так і з боку власників та адміністрації підприємства.

Теоретичних та практичних розробок потребують питання формування, реалізації облікової політики підприємств та її використання в практиці господарської діяльності, серед яких: формування та упорядкування постійного апарату; розробка методики формування облікової політики підприємств; забезпечення її документального оформлення; дослідження та удосконалення реалізації облікової політики, що включає її коригування і розкриття для зовнішніх користувачів фінансової звітності; вивчення можливостей використання облікової політики при здійсненні господарського контролю.

Отже, необхідність розробки науково обґрунтованих рекомендацій щодо формування та реалізації облікової політики підприємств, її трактування й адаптації відповідно до історично сформованих особливостей національної системи бухгалтерського обліку, а також потреба у вирішенні ряду питань практичного характеру зумовили актуальність дослідження.

Можна виділити такі шляхи вдосконалення облікової політики:

- удосконалити зміст поняття “облікова політика підприємства ”, що дозволяє поглибити її сутність як елемента, який створює організаційно-економічні умови для ефективної діяльності підприємства. Під обліковою політикою підприємства слід розуміти сукупність дій із формування комплексу методичних прийомів, способів, процедур організації та ведення бухгалтерського обліку, який відповідає особливостям діяльності підприємства та інтересам його власників ;

- удосконалити методику формування облікової політики підприємств, яка включає розробку науково обґрунтованих засад її формування та загальної моделі, що визначає порядок, суб'єкти та етапи розробки облікової політики суб'єктами господарювання в Україні ;

- вдосконалити процес документального оформлення облікової політики підприємств шляхом розробки пропозицій з використання Положення про облікову політику, його будови, визначення порядку та термінів затвердження, порядку документального оформлення внесення змін до облікової політики ;

- удосконалити порядок внесення змін до облікової політики підприємств з метою дотримання принципу послідовності (уточнено умови здійснення коригувань при зміні вимог законодавства; у разі забезпечення зміною адекватності облікової політики умовам діяльності підприємства; запропоновано розрізняти зміни та доповнення облікової політики);

- удосконалити процес розкриття інформації про облікову політику у фінансовій звітності (рекомендовано форму документу, уточнено склад інформації, яка підлягає розкриттю)

Размещено на Allbest.ru