Методичні аспекти аналізу та аудиту фінансової звітності підприємства

На рахунках 65, 68, 69 ДЗ виникає по переплаті, КЗ - по заборгованості відповідно позабюджетним організаціям, бюджету і органам соцстраху.

Всю ДКЗ можна згрупувати за видами:

1. Виправлена або нормальна, обумовлена порядком розрахунку.

2. Невиправдана або просрочена, яку можна поділити на:

- реальну до отримання;

- безнадійну до отримання.

3. Спірна.

Мета аудита ДКЗ - це підтвердження достовірності, повноти, реальності і законності обліку ДКЗ у звітності, тобто у балансі підприємства.

Задачи, що стоять перед аудитором наступні:

оцінити систему внутрішнього контроля за ДКЗ, для чого необхідно визначити сильні і слабкі сторони контролю, що впливають на проведення щорічних аудиторських роцедур;

виявити данні , які можна використовувати при щорічних аудиторських процедурах;

знайти слабкі сторони контролю і вказати їх у листі керівництву підприємства-клієнта;

скласти програму і методику проведення аудиту ДКЗ;

- здійснити аудит ДКЗ;

видати кваліфікований аудиторський висновок, якщо це можливо;

Джерелами інформації для проведення аудиту ДКЗ являються:

1.Нормативні документи по аудиту, перераховані у розділі 1.

2.Річна і квартальна звітність:

- баланс Ф N1;

- зведена ДКЗ Ф N1-Б;

- аналітична відомість-розшифровка ДКЗ к Ф N1-Б;

- розрахунки і декларації.

3. Головна книга.

4. Касова книга.

5. Регістри синтетичного і аналітичного обліку:

- ЖО N6, 7, 8, 10, 11;

- відомості N 7, 8, 16;

- розроблена таблица N5 "Підсумок по нарахованій, виданій і утриманій зарплаті";

- розроблена таблица N1 "Розрахунок розподілу зарплаты і відрахувань по шифрам виробничих затрат".

6.Первинні документи за період.

Об'єктами аудиту ДКЗ являються сама заборгованість по товарним операціям, по фінансовим зобов'язанням і по розрахунках з працюючими; стан розрахунково-платіжної дисципліни на підприємстві; стан організації обліку ДКЗ при журнально-ордерній формі бухобліку.

Методи контролю, що застосовуються при аудиті ДКЗ, наступні:

1. Нормативно-правове регулювання, тобто визначення законності заборгованості, правомірності господарських операцій, в результаті яких вона виникла.

2. Документальний, тобто перевірка документального підтвердження сум заборгованості, перевірка регістрів синтетичного і аналітичного обліку у співставленні з даними первинних документів, контрольні співставлення, розрахункові перевірки, тощо.

3. Фактичний, тобто інвентаризація ДКЗ.

При аудиті ДКЗ ОП «Сузір'я» на підставі балансу (форма №1) необхідно співставити статті балансу з відповідними оборотними відомостями по кожному рахунку:

-рядок 170 і 630 з оборотною відомістю по рахунках 62, 76;

-рядок 195 і 665 з оборотною відомістю по рахунку 67;

-рядок 200 з оборотною відомістю по рахунку 68;

-рядок 210 з оборотною відомістю по рахунку 73;

-рядок 680 з оборотною відомістю по рахунку 65;

-рядок 700 з оборотною відомістю по рахунку 70;

-рядок 720 з оборотною відомістю по рахунку 71, 76.

Співставляється кінцевий залишок дебетовий або кредитовий на початок року і на кінець грудня минулого року.

3.4 А удит фінансових результатів підприємства

Кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства- це балансовий прибуток або збиток, які є алгебраїчною сумою результатів від реалізації продукції, робіт, послуг, іншої реалізацій, жоходів і витрат від позареалізаційних операцій.

Фінансовий результат діяльності підприємства характеризують також показники виручки (валового доходу) від реалізації продукції, ПДВ.

Виручка від реалізації продукції характеризує завершення виробничого циклу на підприємстві, повернення авансованих на виробництво коштів підприємства у грошову готівку і початок нового витка у обігу коштів. Після вирахування із виручки від реалізації продукції суми податку на добавлену вартість і витрат на виробництво реалізованої продукції будемо мати чистий результат (прибуток або збиток) віл реалізації.

Показники фінансових результатів характеризують абсолютну ефективність господарювання на підприємстві. Разом з абсолютною оцінкою розраховують також відносні показники ефективності господарювання- показники рентабельності. Відношення балансового прибутку до середньої вартості основних засобів і обігових коштів визначає загальну рентабельність.

В умовах ринкової економіки основу економічного розвитку підприємства становить прибуток. Показник прибутку став важливим для оцінки виробничої і фінансової діяльності підприємства як самостійного товаровиробника. Прибуток є основним показником ефективності роботи підприємства, джерелом його діяльності.

Зростання прибутку створює фінансову основу для самофінансування діяльності підприємства, здійснення розширеного відтворення і задоволення соціальних і матеріальних потреб трудових колективів. За рахунок прибутку виконуються також зобов'язання підприємства перед бюджетом, банками та іншими контрагентами. Тому при аудиті прибутку вивчаються як фактори формування, так розподілу прибутку.

Аудит фінансових результатів включає кілька етапів.

1. Визначення прибутку від реалізації товарної продукції. Прибуток від реалізації продукції та іншої реалізації визначається як різниця між виручкою від реалізаціях у діючих цінах без ПДВ і затратами на виробництво і реалізацію продукції і матеріальних цінностей. У собівартість продукції при визначенні прибутку включають: матеріальні витрати, амортизаційні відрахування на повне відновлення основних засобів, виплати на оплату праці, відрахування на державне соціальне страхування, відрахування по обов'язковому медичному страхуванню, платежі по обов'язковому страхуванню майна, плата по процентах за короткострокові кредити банку, крім процентів за прострочені позики, витрата по всім видах ремонтів та інші затрати на виробництво і реалізацію продукції.

У собівартість продукції не включаються такі виплати у грошовій і натуральних формах: матеріальна допомога, виплата за підсумками роботи за рік, оплата додаткових відпусток, що надаються за рішенням трудового колективу, розмір яких не передбачено законодавством, одноразові допомоги працівникам, які виходять на пенсію, доходи (дивіденди), що сплачуються по акціях трудового колективу і внесках членів трудового колективу у майно підприємства, а також інші виплати, котрі проводяться за рахунок прибутку, що залишився у розпорядженні підприємства.

2. Визначення суми балансового прибутку. Балансовий прибуток -це сума прибутку від реалізації продукції та іншої реалізації й доходів від позареалізаційних операцій, зменшена на суму витрат по цих операціях. До складу доходів (витрат) від позареалізаційних операцій включаються: доходи, отриманні від участі у спільних підприємствах, від здавання майна в оренду, дивіденди по акціях та інших цінних паперах, що належать підприємству, суми одержані у вигляді економічних санкцій і відшкодуванню збитків, інші витрати і доходи від операцій, що безпосередньо не пов'язані з виробництвом і реалізацією продукції.

При цьому суми, що внесені до бюджету у вигляді санкцій відповідно до законодавства,відносяться за рахунок прибутку, що залишився у розпорядження підприємства. До зазначених санкцій належать внески до бюджету прибутку, одержаного в результаті порушення державної дисципліни цін, недотримання стандартів і технічних умов, штрафів у розмірі незаконно отриманого прибутку, а також суми фінансових санкцій, утриманих податковими службами, суми пені за несвоєчасну сплату платежів до бюджету та інші види санкцій.

Ключовим питанням аудиту є визначення показників, що характеризують формування загальної суми балансового прибутку. Аудитор перш за все має оцінити вплив прогресивних факторів формування прибутку- зниження собівартості продукції, підвищення якості і поліпшення асортименту продукції. Виявляються також фактори, які не є заслугою підприємства - завищення цін, тарифів, порушення встановлених стандартів, тощо.

3. Визначення величин балансового прибутку, який підлягає оподаткуванню. Балансовий прибуток при цьому корегується таким чином: збільшується (зменшується) на суму перевищення (зниження) витрат на оплату праці персоналу підприємства, зайнятого у основній діяльності, у складі собівартості реалізованої продукції порівняно з їх нормативною величиною, зменшення на суму рентних платежів, що вносяться до бюджету із прибутку в установленому порядку, зменшення на суму дивідендів, отриманих по акціях та інших цінних паперах, які належать підприємству, зменшення на суму доходу, одержаного від пайової участі у спільних підприємствах. Крім того суми, внесені до бюджету у вигляді санкцій відповідно до законодавства за рахунок прибутку, залишеного у розпорядженні підприємства, при оподаткуванні виключаються із складу витрат від позареалізаційних операцій.

4. Визначення величини податку на прибуток (доход) , що належить сплті до бюджету. Аудитор користується нормативними документами щодо оподаткування, а також пільгами, які надаються суб'єктам підприємницької діяльності при обчисленні податків. Зокрема, це законодавство з оподаткування прибутку, податок на додану вартість, та інші обов'язкові податки і платежі до республіканського і місцевих бюджетів, а також нормативні документи з цих питань, видані Міністерством фінансів України.

Ставки податків для окремих видів платників диференційовані. Законодавством визначається система пільг при оподаткуванні.

Так, орендні підприємства, утворені на базі державних підприємств та їх структурних підрозділів, зменшують суму податків на величину орендної плати (за вирахуванням амортизаційних відрахувань, що входять до її складу). Таке зменшення податку відноситься на відповідний бюджет залежно від належності підприємства і стосовно розподілення ставки податку між бюджетами.

5. Визначення і розподілення чистого прибутку, що залишився в розпорядження підприємства. Чистий прибуток підприємства визначається аудитором як різниця між балансовим прибутком, який оподатковується, і величиною податків з урахуванням пільг. Напрямки використання чистого прибутку визначаються підприємством самостійно.

Найбільш поширені на практиці напрямки використання прибутку показано на табл.№ 3.

Узагальнюючу характеристику діяльності підприємства в умовах ринкової економіки аудитор визначає за величиною чистого прибутку і фінансовим становищем. Важливо не тільки отримати як найбільший прибуток, але і використати прибуток, що залишився у розпорядженні підприємства, для оптимального співвідношення темпів науково-технічного, виробничого й соціального розширеного відтворення. У динаміці темпів зростання власних коштів підприємства проявляються успіх і або недоліки розвитку підприємства.

Аудитор для оцінки загального рівня динаміки фінансових результатів діяльності за даними звітного балансу підприємства складає аналітичну таблицю.

Таблиця № 11

Аналіз загальних показників фінансових результатів підприємства за 1998 рік

Показники	За минулий звітний період	За звітний період	В % до базових показників
Виручка від реалізації продукції без ПДВ	1284.4	1549.5	120.6%
Затрати на виробництво реалізованої продукції	987.12	1114.52	112.9%
Прибуток від реалізації продукції	297.28	434.98	146.12%
Результати від іншої реалізації	43.06	58.52	135.9%
Сальдо доходів і витрат від позареалізаційних операцій	12.1	16.5	136.36%
Балансовий прибуток	352.35	504.06	143.06%
Чистий прибуток	211.41	302.44	143.06%

Приведені в таблиці дані дозволяють аудитору зробити висновок, що підприємство у своїй діяльності має високі позитивні показники. Так, порівнюючи з результатом фінансової діяльності підприємства за 1998 рік з аналогічним періодом 1997 року установлено, що збільшилась виручка від реалізації продукції на 120.6%, при зростанні витрат на виробництво цієї продукції на 112.9%, що дозволяє збільшити прибуток від реалізації продукції на 146.12%, а з урахуванням виручки від іншої реалізації, доходів від позареалізаційних операцій, балансовий і чистий прибуток збільшилися на 143.6%. Таким чином , прибуток зріс за досліджуваний період завдяки зростанню виручки від реалізації і зниженню затрат на виробництво цієї продукції.

3.5 Документальне забезпечення аудиту

Документальне оформлення аудиту складається з двох видів документів: робочих і підсумкових.

Підсумкова документація включає в себе:

-аудиторський висновок;

-документацію, яка передається замовнику.

Аудиторський висновок являється обов'язковим компонентом підсумкової документації.

Робочі документи - це записи, в яких аудитор фіксує використані процедури, тести, отриману інформацію і відповідні висновки, зроблені в процесі аудиту. Робочі документи повинні включати в себе всю інформацію, яку аудитор вважає важливою для правильного проведення перевірки і яка повинна підтвердити ті підсумки, які він приводить у своєму висновку.

Робочі документи повинні виконувати наступні функції:

- забезпечити обгрунтування аудиторського висновку і бути відповідними загальноприйнятим;

- забезпечувати регістрацію планування і виконання аудиту;

- полегшувати процес керівництва і контролю якості;

- підтримувати методичний підход до аудиту;

- допомогати аудитору в його роботі.

Робоча документація повинна містити опис всіх важливих моментів і обставин, з якими аудитору прийшлось зіткнутись при проведенні аудиту.

Робоча документація повинна бути достатньо повною і детальною настільки, щоб дозволити професійному аудитору, який не мав зв'язка з попереднім аудитором, визначити по ній, яка робота була проведена, і обгрунтувати зроблені висновки. Робоча документація повинна складатись по мірі просунення процесу аудита з тим, щоб деталі і проблеми не були упущені.

Робоча документація повинна відображати наступні відомості по кожному з перевіряємих аспектів:

- методика, що застосовується;

- використані тести;

- отримана інформація;

- висновки.

Зміст робочих документів в значній мірі являється питанням професійного судження конкретного аудитора, так як аудитор не повинен документувати кожне явище чи висновок, а тількі ті з них, які він вважає важливими, що являється його суб'єктивною оцінкою.

Робочі документи повинні бути професійно складеними. Їх оформлення повинно забезпечувати доступність для читання. Однак конкретні форми використаних робочих документів визначаються аудиторами (аудиторськими фірмами) з врахуванням спеціфіки окремих питань аудиту.

Оскільки використання робочої документації встановленої форми (наприклад стандартні бланки і т.д.) безпосередньо впливає на ефективність і якість аудиторської роботи, в конкретній аудиторській фірмі рекомендується дотримуватись уніфіцированої форми ведення робочої документації.

Аудитор повинен також використовувати цифрову або алітичну інформацію і іншу документацію, підготовлену клієнтом. В таких випадках він повинен впевнитись у тому, що ці матеріали відповідним чином підготовленні.

З метою повторних аудитів робочі документи повинні бути розділені на:

- постійні, які доповнюються новою інформацією, яка має постійне значення;

- поточні, які містять інформацію, що стосується насамперед аудита окремого періоду.

При оформленні робочих документів необхідно дотримуватись наступних вимог:

- на першій сторінці кожного робочого документа повинні бути вказані наіменування аудиторської фірми, яка проводила аудит, наіменування підприємства-клиєнта, номер і дата заключення договору, у відповідності з яким здійснюється аудит;

- кожний робочий документ повинен мати назву, наприклад: "Аудит обліку основних засобів", "Аудит проведення інвентаризації" і т.д.;

- кожний робочий документ повинен мати свій номерний індекс. Робочі документи індексують за допомогою різних систем - як літерних, так і цифрових, або різних поєднань цих систем;

- сторінки кожного робочего документу повинні бути пронумеровані;

- в кінці кожного робочего документа вказується призвіще аудитора, що заповнив цей документ (тобто той, хто виконав перевірку аспектів, відображених в цьому документі), ставляться його підпис і дата (або період) складання документа.

Робочі документи зазначай включають:

- нформацію, що стосується юридичної і організаційної структури підприємства;

- необхідні копії юридичних документів, угод і протоколів;

- інформацію про сферу діяльності підприємства, технологічній і структурній системах його функціонування;

- відображення вивчення і оцінки систем обліку і внутрішнього контролю;

- документацію про планування аудиту;

- аналіз операцій і залишків по рахункам;

- аналіз важливих показників і тенденцій;

- відображення сутності, строків і масштаба виконання аудиторських процедур і їх результатів;

- посилання на конкретних осіб, які виконали аудиторські процедури, і час їх виконання;

- висновки сторонніх аудиторів або експертів, яких залучали до аудиту окремих конкретни питань;

- переписку з клієнтом по окремим питанням , якщо це мало місце, або копії бесід (устних обговорень);

- копії переписки з третіми особами у випадку необхідності копії фінансових звітів клиєнта;

- опис відповідей клиєнту по різним питанням у ході проведення аудиту;

висновки, зробленні аудитором, по різним аспектам аудиту, в тому числі винятки і надзвичайні моменти, якщо такі мали місце, розкриті в ході аудиторських процедур.

Повнота розкриття фактів і інформація, що міститься в робочих документах, повинні бути достатніми для того, щоб:

- забезпечувати можливість контролю керівникам аудиту за проведенням його в поточному році;

- підтверджувати обгрунтування аудиторського висновку;

- підтверджувати узгодженність проведеного аудиту з прийнятими аудиторськими стандартами і професійними критеріями;

- забезпечувати ефективну допомогу аудиторам у плануванні і проведенні наступних аудитів цього суб'єкта;

- служити аудитору довідковим матеріалом, у випадку необхідності і надаваим любі пояснення відносно змісту проведеного аудиту.

Після завершення аудиту робочі документи залишаються у аудитора. Робочі документи являються власністю аудитора. Він повинен складати справки на основі витягів із своїх робочих документів. Однак його право власності обмежене етичними нормами і умовами конфідеційності

Робочі документи аудитора не можуть розглядатися як частина фінансової документації клієнта.Робочі документи не можна вимагати у аудитора, за винятком тих випадків, коли це передбачено рішеннями судових і слідчих органів.

Аудитор повинен забезпечити надійне зберігання робочих документів, яке задовільняє вимоги зберігання і конфіденційності.Строк зберігання робочої документації визначається як практикою аудиторської діяльності, так і юридичними вимогами, а у випадку необхідності також іншими додатковими умовами.

Після завершення аудиту мінімум один екземпляр всієї підсумкової документації (аудиторського висновку і додаткової документації) залишається у аудитора (аудиторської фірми).Порядок збереження підсумкової документації встановлюється аудиторською фірмою із врахуванняи забезпечення вимог зберігання і конфіденційності.

Приклад робочого документу при визначення аудиторського ризику наведено у таблиці № 12.

Таблиця № 12

Вплив факторів ризику на діяльність підприємства

№	Фактор ризику	Оцінка фактору ризику	Рівень підприємницького ризику
1	Визначення економічної ситуації, в якій функціонує підприємство	Депресія	Високий
2	Визначення галузі функціонування компанії	Стабільна	Низький
3	Політика управління на підприємстві	Пасивна	Низький
4	Система контролю на підприємстві	Слабий контроль	Високий
5	Результати аудиту минулих років	Відсутні	Високий
6	Частота зміни керівництва	Не змінювалось
7	Фінансове положення підприємства	Посереднє	Високий
8	Ймовірність виникнення судових спорів	Малоймовірна	Низький
9	Репутація управлінців	Добра	Низький
10	Їх досвід роботи	Достатній	Низький
11	Власність	Колективна	Низький
12	Розуміння ролі аудиту	Смутне	Високий
13	Місцезнаходження підприємства	Велике місто	Низький

Аналізуючи таблицю,ми можемо зробити висновок, що ступінь ризику на підприємстві наближається до низької.

РОЗДІЛ 4

АНАЛІЗ І АУДИТ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ В УМОВАХ ФУНКЦІОНУВАННЯ АРМ

Комп'ютеризація народного господарства України - один з основних чинників підвищення ефективності виробництва, забезпечення розвитку економіки й техніки нашої країни згідно з вимогами міжнародних стандартів. Разом з тим в цій галузі спостерігається значне відставання від передового світового досвіду. Практично всі вітчизняні технічні і техноглогічні засоби комп'ютеризації виявилися непридатними для використання в сучасних умовах і змінюються на відповідні зарубіжні зразки, як правило застарілих типів. Тому проблема комп'ютеризації економіки України має не кількісний характер, а якісний, тобто полягає не в збільшенні кількості апаратних чи технологогічних засобів комп'ютеризації, а в їх якісній зміні, зокрема у впровадженні інформаційних систем нового покоління.

Одне з провідних місць в управлінні підприємством займає сучасний бухгалтер. Він не лише відповідає за ведення рахунків бухгалтерського обліку, але і здійснює велику роботу по плануванню, контролю, оцінці і огляду господарської діяльності підприємства, по аудируванню і розробці управлінських рішень.

Для удосконалення управління підприємством необхідно використовувати нові методи управління і сучасні технічні засоби побудови різноманітних інформаційних систем в першу чергу необхідно провести корінну реконструкцію його технічної і інформаційної бази на основі введення автоматизованої системи обліку, контролю і аудиту.

Керівники і фахівці , які пов'язаніз конкретним управлінням не можуть обходитися без вірогідної оперативної зовнішньої і внутрішньої інформації при при виробленні та прийнятті управлінських рішень, які спрямовані на покращення виробничої, господарської та іншої діяльності керованого ними суб`єкта управління. Діючі сиситеми автоматизованої або машинної обробки економічної інформації , як правило , забезпечують внутрішньою інформацією лише бухгалтерський облік, статистику, складання зведеної звітності, тощо. А тому необхідну інформацію для вироблення та прийняття управлінських рішень керівники здебільшого вимушенні збирати і обробляти вручну або іншим неефективним способом. При виконанні такої технічної роботи-а вонв дорого коштує і забирає багато часу- їм не вистачає інколи часу для оперативного аналізу процесів, які відбуваються на ринку та у виробничо-господарській діяльності, тому вони наспіх підготовлюють управлінські рішення, які не завжди оптимальні і ефективні. Врешті зазнають збитків виробництво та інші ланки, що за умов ринкових відносин призводить об`єкт управління до банкрутства.

Для того, щоб півдвищить оперативність і покращити якість управління, а також щоб постійно вдосконалювати методи управління, потрібно забезпечувати керівників своєчасною і об`єктивно необхідною інформацією зовнішнього і внутрішнього характеру, яку б вони використовували при виробленні та прийнятті управлінських рішень.

Розробки вчених і практиків спрямовані на всебічну комп`ютеризацію , з одного боку, правової, ділової, економічної інформації, яка стосується автоматизації управління в організаційно-економічних об`єктах різних рівнів і призначень, з іншого-соціально-побутової інформації, яка потрібна населенню як послуга для забезпечення нормальної життєдіяльності.

При обліку, контролі, аудиті та аналізі фінансової звітності підприємства використовують зведені форми та звітні дані бухгалтерського обліку, які в свою чергу базуються на первинному та поточному обліку.

Рішення задач зведеного обліку і складання звітності базується на первинній інформації , що виникає в процесі фінансово-господарської діяльності, а також на інформації, яка повністю формується в процесі рішення задач інших ділянок обліку.

Зведений облік і складання звітності включає в себе задачі узагальнення інформації на аналітичних і синтетичних рахунках з подальшим групуванням отриманих даних по одному або декільком рахунках з метою формування даних для складання звітності, аналізу, контролю та аудиту.

Вся інформація , яка використовується при обліку , контролі, аналізі та аудиті можна представити за допомогою наступної таблиці :

Таблиця 13

Види інформації

Вхідна інформація	Нормативно-довідкова інформація	вихідна інформація
1бухгалтерська довідка 2інформація отримана з інших АРМ 3книга обліку господарських операцій	1д.курсу валют 2д.рахунків бухгалтерського обліку 3д.вказівок по веденню рахунків 4д.допустимої кореспонденції рахунків 5д.формування показників звітності 6д.розрахунку показнмків підприємства 7д.-календар 8д.типових господарських операцій 9д.підприємств	1баланс 2форма №2 3форма №3 4декларація проприбуток підприємства 5декларація на ПДВ 6звіт про нарахування коштів на дорожні витрати 7розрахунок комунального податку 8звіт про нарахування страхових внесків і інших надходжень і видатків коштів Пенсійного фонду 9розрахунок акцизного збору 10звіт про рух коштів в іноземній валюті

АРМ бухгалтера зведеного обліку і складання звітності передбачає відображення господарських операцій , що змінюють стан коштів підприємства, і їх джерел на рахунках бухгалтерського обліку, які служать засобом економічного групування господарських засобів і джерел, виражених в грошовому і натуральному вигляді, і дозволяють отримати у зручному вигляді інформацію, необхідну для управління підприємством.

При цьому використовують дві взаємопов'язані рахунків бухгалтерського обліку- по синтетичним і аналітичним рахункам, що відрізняються ступенем деталізації обліку засобів і джерел, що має важливе значення як для посилення контролю за правильністю самого обліку, так і для ефективного використання інформації в управлінні підприємством. Поряд з відображенням господарської діяльності підприємства комплекс задач зведеного обліку забезпечує автоматизоване складання бухгалтерського балансу і звітності, що являє собою заключний етап облікового процесу і виконується по закінченні звітного періоду.

Раціональна організація синтетичного і аналітичного обліку господарських операцій із застосуванням АРМ бухгалтера забезпечує:

контроль за рухом статутного фонду в частині основних і оборотних засобів підприємства;

контроль за утворенням і порядком використання амартизаційного фонду, єдиного фонду оплати праці, фондів соціального розвитку і спеціального призначення;

збереження грошових коштів і контроль за використанням їх по цільовому призначенню;

виявлення фінансових результатівдіяльності підприємства і контроль за розподілом доходу;

систематизацію і узагальнення даних про виробничо-господарську діяльність підприємства в аналітичному і синтетичному розрізах для прийняття управлінських рішень.

Рішення задач зведеного обліку і складання звітності базується на первинній інформації, що виникає в процесі фінансово-господарської діяльності, а також на інформації, яка повністю формується в процесі рішення задач інших ділянок обліку:

- інформація про облік основних засобів;

інформація про облік матеріальних цінностей;

інформація про облік готової продукції, її відгрузки і реалізації;

інформація про облік фінансово-господарських операцій;

інформація про облік праці і заробітної плати;

інформація про облік витрат на виробництво.

Перелік номенклатур ,що використовується в обліку, контролі та аналізі можна представити у вигляді таблиць:

Таблиця 14

Облікові номенклатури первинного обліку основних засобів

Характеристика даних для обліку	Використання облікових даних	У вираженні Нат. Варт.	Носії, де інформація з'являється вперше.	Примітка
Надходження ОЗ: Назва об'єкта Початкова вартість Джерело надходження	Облік наявності та руху Пооб'єктний Облік, облік за матеріально-відповідальними особами.	+ - + +	Акт приймання ОЗ
Передача ОЗ у межах господарства: Назва об'єкта Початкова вартість Підрозділ, що передає Підрозділ, який приймає	Те саме	+ - - + + - + -	Накладна на внутрішнє передавання

Таблиця 15

Облікові номенклатури поточного обліку основних засобів

Группа	Пігрупа	Субпігрупа
Будівля	Виробничі корпуси Склади, кладові, комори	Залізобетонні, цегельні, кам'яні тощо.
Споруди	Водонапірні башти Резервуари Дороги та інше	Те саме
Передавальні пристрої	Силові машини та устаткування автоматизовані Силові машини та устаткування не автоматизовані	Те саме
Машини, устаткування.

Таблиця 16

Номенклатури, що застосовуються при аналізі, контролі та аудиті

№	Перелік даних Номенклатур	Вимірники	З яких носіїв інформації одержані
		Вартісні	Натур.	норм-х	Мин.року	звіт.року
1	Баланс (форма №1)	+	-	2	1	1
2	Звіт про фінансові результати (форма № 2)	+	-
3	Декларація про прибуток підприємства	+	-
4	Звіт про рух коштів в іноземній валюті	+	-

Завершальним етапом процесів обліку, контролю, аналізу та аудиту є оформлення результатів. При обліку це- звітні бухгалтерські форми та інші документи , встановлені законодавчо.

При аналізі, контролі та аудиті- безтекстові таблиці, малюнки, креслення, схеми, графіки, акти перевірки, оцінкові і експертні висновки , тощо.

Обліковий процес складається з багатьох блоків, які повинні бути конкретизовані і представлені у технологічних та структурних аспектах.

Базове підприємство має змішаний галузевий напрямок- торгівля і громадське харчування.

Обліковий процес поділяється на три етапи:

Первинний облік-це первинне спостереження і фіксація у носіях облікової інформації-документах. На підприємстві проведено комп'ютерну мережу за допомогою якої всі первинні явища автоматично заносяться до реєстрів бухгалтерського обліку, при необхідності їх роздруковують.

Поточний облік-це реєстрація первинних даних у системі рахунків. На ОП “Сузір'я” при поточному обліку здійснюється перевірка введених первинних даних які автоматично розносяться по рахунках, а також вносяться ті господарські операції які відбуваються за межами підприємства (внесення банківських виписок, тощо).

Підсумковий облік-це заключний етап, який можна охарактеризувати як упорядковану сукупність операцій з формувань показників, що відображують результати виробничої і господарської діяльності підприємства за певний період.

Створення форм документів формування різних первинних, проміжних та підсумкових даних та показників, складання звітності пов'язані з великою кількістю операцій, у здійсненні яких беруть участь багато виконавців.

Це потребує заздалегідь продуманої системи їхніх дій і процедур руху облікової інформації як у просторі так і в часі. Упорядкування цього процесу , тобто руху документів та виконання різних робіт, у проактиці називають документооборотом.

Основне завдання організації руху документів у обліковому процесі- це оптимізація каналів передавання та зв'язку обліковиз осередків-виконавців. Ці канали зв'язку можуть бути представленні з різним ступенем агрегування- від фіксації кожного окремого носія облікової інформації до узагальненої характеристики потоків інформації.

Документопотік - це сукупність операцій передавання з одного робочого місця на інше даних, зафіксованих на кількох носіях облікової інформації.

Формування документопотоків залежить від організаційної побудови і структури господарства, форми організації обліку, типів, виду та характеру технічних та організаційних засобів, обчислювальних машин, які використовуються в обліковому процесі. Вони бувають різної інтнсивності, що потребує особливої уваги при організації облікового процесу.

Для більш наочного прикладу наведемо таблицю:

Таблиця 17

Формування документопотоків

№	Назва роботи	склад	Бухгалтерія	Зовнішні користувачі
1	Відображення у первинних документах
2	Передача у бухгалтерію
3	Відображення в обліку
4	Зведеня даних
5	Відображення у звітності
6	Передача зовнішнім користувачам

Для одержання зведених підсумкових показників при складанні звітних форм потрібна заздалегідь продумана система руху носіїв у часі та просторі на завершальному етапі обліку. Організація підсумкових робіт має свої особливості. Насамперед визначають споживачів підсумкової інформації, для чого спочатку складають перелік адресатів і форм звітності, використовуючи табель-календар звітності. Наприклад:

Таблиця 18.

Перелік адресатів і форм звітності

Назва	Форма	Строк подання	Відповідальна особа	Спосіб відправлення	Адреса, куди подати
Баланс	№ 1	25.01	Гол. бух.	поштою	Стат. Управління, податкова адміністрація
Звіт про фін. результати.	№ 2	24.02	Гол. бух.	поштою	Стат. Управління, податкова адміністрація
Звіт про фін. майновий стан	№ 3	18.01	Гол. бух.	поштою	Стат. Управління, податкова адміністрація

Контрольний процес складається з великої кількості операцій. Контрольна операція- це дія над економічними даними з метою одержання різних проміжних і кінцевих показників, придатних для оцінки результатів роботи.

При організації контрольного процесурозрізняють три етапи: підготовка даних для контролю, перевірка даних різними прийомами контролю та узагальнення результатів контролю.

У контрольному процесі не формують документ і документопотоки у прямому розумінні. Немає й жорсткої регламентації. Строки та послідовіність робіт всеодно потрібно планувати, як виконавцям так і за структурними підрозділами. Найбільш доцільною формою планування є графік.

Аналітичний процес як технологічна сукупність складається з кількох видів самостійних робіт, кожний із яких в свою чергу , поділяються на самостійні операції.

Операції, що використовуються в аналітичному процесі, поділяються на три типи: механічні, переробні та творчі.

Типи операцій дають змогу визначити три види організаційних місць роботи- виконавчі пости: для висококваліфікованих спеціалістів, для спеціалістів середнього рівня і для технічних виконавців.

Співвідношення різних операцій формує аналітичну інформаційну базу, кілька аналітичних фах формують етап аналітичного процесу.

Організаційно аналітичний процес як технологічна сукупність складається з трьох етапів: підготовчого, аналітичної обробки та заключного.

На кожному етапі об'єктами організації аналітичного процесу є аналітичні номенклатури, носії аналітичних номенклатур, рух носіїв аналітичної номенклатури у процесі обробки та формування показників, забезпечення аналітичного процесу.

Метою аналізу є одержання узагальнюючих висновків, які можуть бути використані для прийняття управлінського рішення у господарській діяльності.

Важливим елементом є перевірка якості джерел аналізу. Оскільки від якості джерел аналізу залежить вірогідність результатів аналізу, їх слід обов'язково ретельно перевіряти, наприклад , за допомогою наступної таблиці:

Таблиця 19

Перевірка якості джерел аналізу

Форма 1-ша	Форма 2-га
Показник	№ форми	№ рядка	Сума, грн.	№ форми	№ рядка	Сума, грн.	Відмітка
Прибуток Та ін.	1	030	500	2	070	500	Так

Ще одним важливим елементом є визначення складу виконавців з проведення аналізу. Кожному виконавцю повинен бути всиановлений конкретний строк з кожного виду робіт.

Таблиця 20

Склад виконавців проведення аналізу

Назва роботи	Строк виконання	Відповідальний виконавець
Вибірка даних із звітних форм: Базових (планових) Базових за минулий рік Звітних за поточний рік	20.11 17.11 24.11	Пунш В.Л. Корж П.Г. Радко У.Ю.
Перевірка якості відібраних даних: Правильність Повнота Погодженість Наступність Порівнянність	27.11 28.11	Корж П.Г. Пунш В.Л.
Спрощення системи показників	29.11	Радко У.Ю.

При узагальнені аналітичної інформації дають оцінку результатів діяльності господарства, його рентабельності, платоспроможності, виявляють резерви виробництва, упущення, розробляють рекомендації. Основне в узагальнені- висновки та пропозиції, спрямовані на поліпшення роботи господарства.

Створення інформаційних систем підприємства вцілому та інформаційні ситеми обліку приводить до появи нових організаційно-виробничих відносин та до змін вже діючих. Ці відношення закріплюються у відповідних правових нормах та нормативних актах.

Організаційне забезпечення.

Організаційне забезпечення- це визначення структурних підрозділів, їхні завдання, регламентування роботи облікового апарату, процеси обліку, контролю, аналізу, технології цих процесів на ЕОМ, тобто це структура облікового апарату, зміст його завдань і функцій, регламентація облікового, контрольного і аналітичного процесів роботи самого апарату.

Основними функціями персоналу при організації автоматизованої системи обліку є :

-збирання і реєстрація вихідних даних первинного обліку господарських операцій;

-приймання від облікового персоналу виправдовувальних документів і перенесення їх на машинні носії;

-контроль вірогідності і правильності створених і прийнятих первинних документів;

-виправлення помилок, допущенних при здійсненні операцій;

-формування і зведення машинних носіїв нормативно-довідкової інформації;

-тощо.

Застосування ПЕОМ і функціонування АРМ в основному впливають на зміну інформаційних функцій бухгалтерії: автоматизоване ведення даних, широке використання розподільчої БД, автоматизований контроль інформації, організація облікової інформації для контролю і аналізу, тощо. Це впливає на особливості організації виробництва і ступінь автоматизації його, розміри і структуру підприємства, його спеціалізацію, рівень підготовки і ділової здібності персоналу, функціональні і експлуатаційн можливості технічних засобів.

Правове забезпечення.

Правове забезпечення включає систему нормативно-правових документів, які повиинні чітко регламентувати права і обов'язки спеціалістів в умовах функціонування інформаційних систем на базі АРМ. Повинен бути розроблений та використаний на практиці увесь комплекс документів, котрі регламентують порядок зберігання і захисту інформації.

Правове забезпечення включає два види :

1.- нормативні акти, які розглядають питання розробки та впровадження ІСО;

2.-організзацію і функціонування ІСО.

Загальним нормативним документом для створення та функціонування ІСО на підприємстві є законовчі акти і постанови уряду України та нормативні акти міністерств. На онові загальних нормативних документів формуються локальні нормативні акти які закріплюють і регламентуюють конкретні відносини на підприємстві.

Основні питання які повинні бути закріпленні в ціх актах слідуючі:

1- наказ про створення ІСО контролю ,аналізу і аудиту ;

2 -учасники по створенню системи;

3- процес створення ІСО повинен регулювати планування робіт та їх організацію на різних стадяіях;

4 -стимулювання за розробку та впровадження ІС;

5-провове положення реалізації облікового процесу вцілому та його окремих стадій;

6- звзаємовідношення бухгалтерії з іншими підрозділами;

7- регламентація умов і організація праці облікових працівників і персоналу, що обслуговує ПК.

Вирішення цих та інших питань які складають основу правового забезпечення дозволяють в належному порядку проводити забезпечення та нормативний рівень функціонування ІСО, контролю, аналізу та аудиту.

Соціальне забезпечення.

Ефективність праці бухгалтерії вцілому і кожного працівника зокрема залежить насамперед від атмосфери взаємної поваги, свідомого підкорення своєї поведінки високим моральним ідеалам , співробітництва між керівником і підлеглими, між працівниками як колегами.

Важлива роль в ефективному забезпеченні праці належить моральному мікроклімату. В колективі повинні переважати товариські взаємовідносини і дружба, взаємодопомога, глибока повага до кожного члена колективу, турбота про молоде покоління.

Психологічний мікроклімат у колективі формується в процесі роботи, у стосункаж між окремими співробітниками.

Важливим елементом культури праці є спеціальний робочий одяг (для роботи на ПК) , який повинен бути легким, гарним, практичним і відповідати вимогам гігієни праці. Форма, покрій і колір одягу повинні підкреслювати його ділове призначення.

Окремим елементом організації соціальних умов праці є добре організоване обслуговування, пов'язане з благоустроєм, харчуванням, санітарією і гігієною.

Інформаційне забезпечення.

Інформаційне забезпечення системи автоматизованого обліку, контролю і аудиту поділяєтьмя на :

1.-позамашинне інформаційне забезпечення, до якого входить:

а) система класифікації і кодування;

б) система нормативно-довідкової інформацї;

в) оперативна документація;

г) нормативно-методичні і конструкторські матеріали по інформаційному забезпеченню.

2.- внутімашинне інформаційне забезпечення, яке включає в себе:

а) інформаційна база:

-вихідна інформація;

-вхідна інформація;

-проміжна інформація;

б) комплекс програмних засобів організації і представлення даних.

Ергономічне забезпечення.

Ергономічне забезпечення являє собою сукупність методів, методик, інструкцій, стандартів, нормативів і довідкових документів за допомогою яких вирішуються проблеми різних аспектів: психологічних, фізіологічних, технічних та ін.

При використанні АРМ бухгалтера слід врахувати:

-інформація на екрані відеотерміналу має бути у зручному для сприйняття вигляді;

-діалог з системою будують так, щоб для відповіді користувача треба було натискувати менше клавіш;

-повідомлення системи повинні супроводжуватись короткими звуковими сигналами, а особливо важливі- довгими.

Важливою ергономічною вимогою , виконання якої забезпечує високий рівень обліку, контролю та аналізу є оптимізазія параметрів середовища. Основними такими параметрами є рівень освітлення приміщення, інтелектуальне і зорове навантаження, естетичний рівень світлокольорової композиції в робочій зоні, рівень дисципліни праці та ін.

Важливими факторами умов праці є температура і вологість повітря. Температуру в приміщення при розумовій праці слід підтримувати 18-20*С.

В умовах масового використання ПЕОМ питання ергономічного забезпечення набувають великого значення, оскільки від розв'язання їх значною мірою залежать не тільки продуктивність праці, якість обліку, контролю і аналізу, а й здоров'я облікових працівників.

Технічне забезпечення.

Технічне забезпечення- це комплекс технічних засобів і методів, що забезпечують функціонування ЕОМ.

Технічною основою організації обліку, контролю і аналізу є наступні технічні засоби:

-ПК різних класів;

-принтер;

-лазерний принтер;

-аппаратура мережі;

-реєстратори виробництва;

-тощо.

Організаціі обліку, контролю і аналізу складається з двох етапів:

вибір обладнання, сумісного між собою;

вибір периферійної техніки.

Технологія обліку, контролю, аудиту та аналізу.

Організацію облікового процесу в умовах функціонування АРМ бухгалтера облікового процесу необхідно розглядати через призму здійснення облікових функцій. До його функцій відноситься формування інформації для подальшого використання, координація, тобто формується технологічні ланцюжкиабо набір відповідних технологічних операцій із зазначенням послідовності їх виконання. При цьому слід врахувати, що необхідно забезпечити одержання інформації, яка дає змогу здійснювати контроль в управлінні процесом, а також технологічний ланцюжок має бути лінійним , тобто слід уникати повторного надходження інформації на одне АРМ.

Організація технології контрольного процесу- це створення організаційних передумов для оптимізації виконання контрольних процедур. Для цього застосовують різні прийоми, які на кожному етапі контрольного процесу становлять цілий комплекс.

Загальні питання організації контрольного процесу та руху носіїв контрольної інформації такі самі як і для облікового процесу.

Організація контролю не має жорсткої регламентації системою нормативних актів, як це має місце при організації бухгалтерського обліку. Технологія контрольного процесу регламентується проектом організації.

Для розв'язання завдань контролю організовують АРМ контролера або ці завдання виконують функціональні АРМ бухгалтера. В умовах автоматизації бухгалтерського обліку ЕОМ формує , а також контролює інформацію згідно з розробленими програмами, які охоплюють усі регламентні та запитні задачі.

В умовах використання АРМ контролера змінюється технологічний процес контролю. Для одержання контрольної інформації використовують узагальнену модель баз даних, що передбачає:

-створення загальної бази оперативної і нормативно-довідкової інформації;

-загальнометодичні питання обліку та контролю;

-прийняття рішень з організації обліку та контролю на конкретних підприємствах;

-прийняття рішень з організації обліку та контролю вцілому по підприємству.

Метою аналізу є одержання узагальнюючих висновків, які можуть бути використані для прийняття управлінського рішення у господарській діяльності. Для цього формують аналітичні показники та складають аналітичні таблиці- вхідна, розрахункова і вихідна аналітична інформація.

Організація аналізу господарської діяльності не має жорсткої регламентації системою нормативних актів, упорядкованість досягається створенням внутрішнього документа- проекту організації. Для того, щоб забезпечити організованість на належному рівні, слід врахувати його багатогранність, потребу постійного пошуку резервів виробництва на всіх ділянках господарювання. Склад проекту потребує деталізації аналітичного процесу.

В умовах ринкової економіки значення обліку на підприємстві важко переоцінити. Тут важливе значення має оперативне збирання і обробка показників, простота і доступність цих показників всім користувачам в часовому та пооб'єктивному аспектах.

В умовах, коли ПЕОМ використовується на АРМ і таким чином забезпечується у ритмі виробництва збирання і обробка всієї первинної інформації в місцях її виникненн, а потім передача її по каналах зв'язку усім користувачам різних рівнів.

Посадові права, обов'язки і міра відповідальності працівників апарату управління тієї чи іншої структури розробляються для нових умов функціонування, а тому вони будуть основою при формуванні регламентуючої інформації. При їхь складанні слід врахувати те, що всі процеси по збиранню і обробці, зберіганню та виданню користувачам інформації, а також деякі логічні операції будуть виконуватись у системному порядку і автоматизовано.

Організація автоматизованої системи збирання і обробки економічної інформації сприяє побудові раціональної структури апарату управління підприємством і більш корисному використанню для виробничих цілей. Функціонування зазначеної системи створює умови для підвищення культури управління , а також звільняє керівників і фахівців різних рівнів від ручної праці по збиранню і обробці інформації, скорочує строки вироблювання і прийняття управлінських рішень, поліпшує їх якість.

Внутрішній контроль за діяльністю підприємства проводиться внутрішнім аудитором, а при його відсутності робітниками бухгалтерії. При контролі фінансової звітності перевіряються всі звітні форми за статтями, що їх утворюють.

Особливісті внутрішнього аудиту проявляються при перевірці фінансової звітності і бухгалтерського обліку. Для підтвердження звітності перш за все необхідноуточнити реальність балансу і правильність оцінки всіх його статей.

При перевірці реальності балансу необхідно виходити зтого, що всі статті балансу повинні підтверджуватись записами в регістрах синтетичного і аналітичного обліку і бути проінвентаризованими в період підготовчої роботи по складанню річної звітності.

Осмислюючи матеріали інвентаризацій, уточнюючи правильність їх виведення в бухгалтерському обліку, аудитор повинен їх періодично перевіряти.

До обов'язків внутрішніх аудиторів також входить перевірка систем контролю, яка направлена на вибірполітики підприємства в рамках законодавства і рівня досягнення програмних цілей, а також оцінка ефективності і економічності компанії.

Комп'ютерний аудит зведеного обліку і звітності здійснюється на основі даних АРМБ зведеного обліку і складання звітності з використанням аудиторської нормативно-довідкової інформації.

Основними задачами при перевірці являються:

аудит своєчасності і правильності проведення інвентаризації і відображення її результатів на рахунках;

аудит достовірності індексації статей балансу і правильності віднесення результатів на рахунки бухгалтерського обліку;

аудит сальдо по рахункам на початок звітного періоду;

аудит сальдо по рахункам на кінець звітного періоду;

аудит операцій, відображених в регістрах бухгалтерського обліку і Головній книзі;

аудит відповідності аналітичних даних синтетичним обліковим даним;

аудит відповідност звітних даних,що зафіксовані в бухгалтерській звітності, аналітичним і синтетичним даним.

ВИСНОВКИ

Дипломна робота була присвячена вивченню аудиту і аналізу, як предмета, і проведенню аудиторської перевірки фактичної звітності ОП «Сузір'» за напрямками: аудит статті балансу «Розрахунки по оплаті праці», перевірка дебіторсько-кредиторської заборгованості і аудит фінансових результатів, та аналіз підприємства загальний, аналіз фінансової стійкості та платоспроможності.

В Україні незалежна аудиторська діяльність знайшла застосування зовсім недавно, тому проведення аудиту - діло нове, але воно має базою ревізію і контроль. Однак відмінності існують. Аудит представлє собою незалежну експертизу і аналіз публічної фінансової звітності господарюючого суб'єкта уповноваженими на те особами (аудиторами) або фірмою з метою визначення її достовірності, повноти і реальності, відповідності діючому законодавству і вимогам, пред'явленим до ведення бухгалтерського обліку і стану фінансової звітності.

При аудиті статті балансу «Розрахунки по оплаті праці» були виявлені випадки незначних розбіжностей записів в розрахунково-платіжних відомостях і первинних документах, неправильне відображення нарахованої заробітної плати, невеликі помилки у веденні і оформленні первинних документів і виправлення у Головній книзі.

Вияленні помилки не можуть призвести до викривлення бухгалтерської звітності.

При проведенні аудиту ДКЗ можна зробити висновки, що на протязі звітного періоду на підприємстві відбулось зменшення дебіторської заборгованості на 2.73 тис.грн. і збільшення кредиторської заборгованості на 322.01, що іцілому негативно впливає на стуктуру балансу. Це пояснюється значною інфляцією грошової одиниці і підвищенням цін на сировину і матеріали. При перевірці було визнано законність дебіторсько-кредиторських операцій і підтверджено суми відображені в балансі підприємства.

При аудиті фінансових результатів підприємства аудитор може зробити висновоки, що підприємство у своїй діяльності має високі позитивні показники. Так, порівнюючи з результатом фінансової діяльності підприємства за 1998 рік з аналогічним періодом 1997 року установлено, що збільшилась виручка від реалізації продукції на 120.6%, при зростанні витрат на виробництво цієї продукції на 112.9%, що дозволяє збільшити прибуток від реалізації продукції на 146.12%, а з урахуванням виручки від іншої реалізації, доходів від позареалізаційних операцій, балансовий і чистий прибуток збільшилися на 143.6%. Таким чином , прибуток зріс за досліджуваний період завдяки зростанню виручки від реалізайії і зниженню затрат на виробництво цієї продукції.

При відсутності внутрішнього контролю на підприємстві можна запропонувати придбати додаток до діючої на підприємстві програми “1-С бухгалтерія” з метою проведення аналізу і аудиту діяльності підприємства.

В теперішній час існують дуже багато розробок і методичних вказівок різних авторів по проведенню аналізу фінансового стану підприємства.