Фінансовий облік розрахунків з бюджетом на Україні

Пасив - це обов'язки підприємства по займах і кредиторській заборгованості, погашення яких призводить до зменшення вартості майна або доходів.

До пасиву балансу входить V розділів:

І розділ “Власний капітал” - частина в активах підприємства, що залишилася після вирахування його зобов'язань і включає такі статті: статутний капітал, пайовий капітал, додатковий вкладений капітал, інший додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток, неоплачений капітал, вилучений капітал.

ІІ розділ “Забезпечення наступних витрат і платежів”, який включає такі статті: забезпечення виплат персоналу, інші забезпечення, цільове фінансування.

Зобов'язання - заборгованість підприємства, яка виникла в наслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

ІІІ розділ “Довгострокові зобов'язання” - всі зобов'язання, які не є поточними. До нього входять такі статті:

- довгострокові кредити банків;

- довгострокові фінансові зобов'язання;

- відстрочені податкові зобов'язання;

- інші довгострокові зобов'язання.

IV розділ “Поточні зобов'язання” - зобов'язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства, або повинні бути погашені протягом 12 місяців починаючи з дати балансу і включає такі статті:

- короткострокові кредити банків;

- поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями;

- видані векселі;

- кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги;

- поточні зобов'язання за розрахунками;

- інші поточні зобов'язання.

V розділ “Доходи майбутніх періодів”. Доходи - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу. Підсумок активів балансу повинен дорівнювати сумі пасивів балансу.

Підприємство складає звіт про фінансовий результат для повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період.

Доход у звіті про фінансові результати відображається в момент надходження активу або погашення зобов'язання, які призводять до збільшення власного капіталу підприємства, а витрати навпаки, відображаються в момент вибуття активу або збільшення зобов'язання, які призводять до зменшення власного капіталу підприємства (крім зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками). Якщо актив забезпечує економічні вигоди протягом кількох звітних періодів, то витрати відображаються у звіті про фінансовий результат на основі систематичного та раціонального їх розподілу (наприклад, у вигляді амортизації) протягом тих звітних періодів, коли надходять відповідні економічні вигоди. Витрати слід негайно відображати у звіті, якщо економічні вигоди не відповідають або перестають відповідати такому стану, за якого вони визначаються активами підприємства.

У розділі ІІ звіту про фінансовий результат наводяться відповідні елементи операційних витрат (на виробництво і збут, управління та інші операційні витрати), яких зазнало підприємство в процесі своєї діяльності протягом звітного періоду.

Розділ ІІІ звіту заповнюють акціонерні товариства, прості акції або потенційні прості акції, яких відкрито продають та купують на фондових біржах, включаючи товариства, які перебувають у процесі випуску таких акцій. Даним підприємством розділ ІІІ не заповнюється.

Виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів у попередніх періодах, здійснюється шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року і вимагає повторного відображення відповідної порівняльної інформації у фінансовій звітності. Облікова оцінка може переглядатися, якщо змінюються обставини, на яку базувалася ця оцінка, або отримана додаткова інформація. Наслідки зміни в облікових оцінках слід включати до тієї самої статті звіту про фінансові результати, яка раніше застосовувалась для відображення доходів або витрат, пов'язаних з об'єктом такої оцінки і слід включати до звіту в тому періоді, в якому відбулася зміна, а також і в наступних періодах, якщо зміна впливає на ці періоди.

Згідно ст.. 7 “Інструкції про прибутковий податок з громадян” від 21.04.93 року №12 громадяни, одержують доходи від здійснення будь-якої підприємницької діяльності, пов'язаної з виробництвом, зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат за ф. № 10. Підсумкові дані Книги обліку доходів і витрат за квартал (рік) є підставою для заповнення громадянами декларацій про доходи, що підлягають оподаткуванню. Декларація подається особисто платником до податкової інспекції за місцем проживання або надсилається поштою. При особистому поданні декларації, датою подання вважається дата реєстрації її у податковій інспекції, а при наданні декларації поштою -дата відправки на штампі відділення зв'язку.

Підприємство одночасно з поданням чеків на отримання коштів для виплати належних громадянам сум, подають до установ банків платіжне доручення на перерахування до бюджету утриманих сум прибуткового податку. Обчислення податку і перерахування проводиться підприємством до 1 лютого наступного за звітним роком, а до 15 лютого ці відомості подаються до податкової інспекції.

Підприємство, після закінчення кожного місяця, але не пізніше строку одержання в установі банку коштів на виплату заробітної плати, зобов'язане перерахувати до бюджету суми нарахованого і утриманого прибуткового податку за минулий місяць.

Підприємство, не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, подає до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний квартал, розраховану наростаючим підсумком з початку звітного фінансового року. Статистична звітність надсилається у встановленому порядку тільки на адресу органів державної статистики.

Платіжні доручення на перерахування податку до бюджету подаються підприємством до банківської установи до настання строку платежу.

Протягом кварталу підприємство сплачує авансові внески податку до бюджету за перший та другий місяць кварталу, визначеного наростаючим підсумком з початку року. Авансові внески сплачуються до 20 числа другого, третього місяця кварталу відповідно. Розрахунки авансового внеску здійснюються самостійно, без подання податкової декларації.

Суми податку на прибуток зараховуються до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням платника податку.

Підприємство на момент перевірки податковим органом, податкових декларацій про прибуток і розрахунків сплачують штраф у розмірі 10 нмдг за одноразове порушення; якщо не подано, або не своєчасно подано податкову декларацію про прибуток і розрахунок, сплачує штраф у розмірі 10% суми нарахованого податку за кожний випадок порушення. у разі приховання або заниження суми податку - 30% суми донарахованого податку, та пені, обчисленої виходячи із 120% облікової ставки НБУ.

Відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 1999 рік” від 31.12.98 № 378 XII підприємство є платником відрахувань до Інноваційного фонду. Ці відрахування здійснюються у розмірі 1% від обсягу реалізації продукції, зменшених на суму податку на додану вартість. Ці відрахування здійснюються до 15 числа місяця, слідуючого за звітним і відображаються у “Розрахунку внесків до Інноваційного фонду”.

Величина комунального податку, а також період за який він нараховується вказуються у “Розрахунку сум комунального податку” і подаються до ДПІ не пізніше терміну, встановленого органом місцевого самоврядування. Підприємство сплачує цей податок і подає розрахунок до 15 числа місяця наступного за звітним періодом.

Подання податкової декларації по податку на додану вартість передбачено підпунктом 7.7.2 ст. 7 Закону України від 03.04.97 року, № 168/97 - ВР “Про податок на додану вартість”. Підприємство подає декларацію за скороченою формою, яка подається до першого звітного періоду, в якому підприємством досягнуто обсяг оподаткованих операцій у розмірі 1200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. У першому звітному періоді, в якому зазначені обсяги оподаткованих операцій були досягнуті, платником подається податкова декларація з формою, встановленою наказом ДПА України від 30.05.97 року № 166, з урахуванням змін, внесених наказом ДПА України від 10.04.98 року № 179 та цим наказом.

Декларація складається із вступної частини та чотирьох розділів, з них платником заповнюються перші три розділи та вступна частина, четвертий розділ заповнюється працівниками податкової інспекції лише на оригіналі декларації, який залишається в податковій інспекції.

Відповідно до пункту 7.7.2. статті 7 Закону, подання декларації здійснюється в строки, передбачені для сплати податку, тобто не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним періодом.

Звітний період дорівнює одному календарному кварталу і одному календарному місяцю.

Оригінал декларації подається підприємством до податкового органу за місцем знаходження незалежно від того, чи виникло у звітному періоді у платника податкове зобов'язання чи ні. До декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний період, без наростаючого підсумку. Одночасно з декларацією повинні додаватись всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено розділом 5 цього Порядку.

Підприємство є платником збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття. Відповідно до Порядку справлення збору, який затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики від 03.10.97 року № 4 та зареєстровано у Міністерстві юстиції України 20.10.97 року за № 492/2296, підприємство щоквартально складає розрахункову відомість про нарахування і сплату збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття за встановленою формою та подають її у Державну службу зайнятості населення за місцем реєстрації не пізніше 15 числа наступним за звітним місяця.

Розрахункова відомість про нарахування і перерахування збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття складається на підставі даних бухгалтерського обліку платника збору по рахунках обліку витрат, розрахунків по зарплаті, розрахунків з соцстраху на випадок безробіття.

Відповідальність за правильність обчислення і сплати збору покладено на підприємство - платника збору.

Підприємство щоквартально складає у двох примірниках звіт про нарахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших надходжень коштів Пенсійного фонду за формою 4 - ПФ із зазначенням сум нарахованого і сплаченого збору та інших надходжень. усі примірники звіту підписуються керівником, головним бухгалтером підприємства і виконавцем та завіряються печаткою.

Підприємство щокварталу подає до органу Пенсійного фонду за місцем реєстрації один примірник звіту в такі строки: до 8 квітня, до 8 липня, до 8 жовтня, до 15 січня. Другий примірник звіту залишається в бухгалтерії підприємства.

Особи, винні в неподанні чи несвоєчасному поданні до органу Пенсійного фонду встановленої звітності, притягуються до відповідальності, згідно чинного законодавства.

Підприємство - платник збору до Фонду соціального страхування - щокварталу складає у двох примірниках розрахункові відомості за коштами Фонду за формою

Ф4 - ФСС, в якому зазначаються суми нарахованого та сплаченого збору та інших надходжень, а також суми, витрачені на виплату допомоги, санаторно-курортне лікування й оздоровлення та здійснення інших заходів, фінансування яких проводиться за кошти Фонду.

Один примірник розрахункової відомості не пізніше 12 числа наступного за звітним місяця подається до органу реєстрації, другий залишається в бухгалтерії страхувальника.

Органи реєстрації можуть, як виняток, встановлювати для окремих організацій більш пізні строки подання розрахункових відомостей, але не більше строку, встановленого для виплати заробітної плати за другу половину місяця.

У разі подання страхувальником відомостей про нарахування збору, інших надходжень та витрачення коштів Фонду (Ф4 - ФСС) із запізненням проти установленого строку більше ніж на 10 днів органи реєстрації мають право не приймати до заліку в рахунок збору середньомісячну суму витрат, включених до цієї відомості.

Розрахункова відомість складається наростаючим підсумком з початку року в двох примірниках, які підписуються керівником, головним бухгалтером і подаються у профком і вищий профспілковий орган або орган фонду за місцем реєстрації.

ВИСНОВОК

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма “Сагайдачний” є заснованим на колективній формі власності, діє на підставі Статуту та установчого договору.

Метою підприємства є одержання прибутку від господарської діяльності в інтересах підприємства. Веде свою діяльність згідно із Законами України “Про підприємство” і “Про підприємництво”.

Бухгалтерській облік на підприємстві організований згідно “Положення про організацію бухгалтерського обліку в Україні” за журнально-ордерною схемою.

У наш час - час прогресивної комп'ютеризації - підприємство повинно перейти на комп'ютерну форму обліку з використанням таких програмних продуктів, як “1С - Бухгалтерія”; “1С - Підприємство”, що значно полегшить роботу бухгалтера і зменшить випадки сплати санкцій і пені за неправильно здійснений облік, дозволить вчасно подавати звітність до певних установ.

На даний час підприємство ще діє за старими планами рахунків, тому у курсовій роботі був запропонований робочий план рахунків для здійснення обліку на підприємстві.

Підприємство сплачує 8 податків (7 з яких є загальнодержавними; 1 - місцевий), згідно з чинним законодавством України у відповідні строки і у необхідних сумах.

Основними формами первинних документів для обліку розрахунків по податках, зборах і платежах є: податкова накладна, товаротранспортна накладна, платіжне доручення, податкові декларації і розрахунки податків. Порівняно з іншими підприємствами дане не веде книгу обліку придбання товарів і книгу обліку продажу товарів. Всі первинні документи ведуться з дотриманням встановлених вимог до оформлення і змісту.

Аналітичний облік розрахунків за податками і платежами підприємство веде за їх видами. Облік платежів веде окремо по кожному податку.

Синтетичний облік ведеться за старим планом рахунків, в той час, коли більшість підприємств України застосовують новий план рахунків, що передбачено законодавством України.

Облік розрахунків за податками і платежами організований таким чином, що за кожний із них окремо можемо мати дані про нараховані і сплачені суми, заборгованість на кінець періоду. Реєстри аналітичного і синтетичного обліку відповідають своєму призначенню, дозволяють оперативно і без помилок узагальнити інформацію, отриману з первинних документів.

Також у курсовій роботі у 2-му розділі була наведена кореспонденція рахунків для ведення обліку розрахунків по податках, зборах і платежах за новим планом рахунків паралельно із старими рахунками, для кращого сприймання нових бухгалтерських записів.

На підприємстві ведеться бухгалтерська і податкова звітність, що подається до податкової інспекції і інших органів у відповідні строки і за певною формою згідно з чинним законодавством. Але погана і несвоєчасна проінформованість бухгалтерів із частими змінами у законодавстві України, а також низька кваліфікація працівників бухгалтерії ведуть до здійснення помилок, за які пізніше нараховуються штрафні санкції і пені.

Під час виконання курсової роботи були розширені і закріплені теоретичні знання ведення бухгалтерського обліку на практиці. Робота над курсовою роботою дала можливість досконало вивчити порядок нарахування і сплати податків, їх первинний, аналітичний і синтетичний облік, а також порядок подання звітності по податках. Опрацювання широкого кола нормативних законодавчих актів дало можливість відслідкувати останні зміни, що сталися в системі оподаткування, що дасть змогу уникати допущення помилок і прорахунків при подальшій роботі на підприємстві, а зараз - при розв'язуванні ситуаційних задач.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України “Про систему оподаткування” від 25.06.91 р № 1251 - XII.

2. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99р. № 996-XIV.

3. П(с) БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності” від 21.06.99 року.

4. П(с) БО 2 “Баланс” від 31.03.99 р.

5. П(с) БО 3 “Звіт про фінансові результати” від 31.03.99 р.

6. Закон України “Про податок на додану вартість” від3.04.97 р. № 168/97 - ВР.

7. Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.97 р. № 283/97 - ВР.

8. “Про прибутковий податок з громадян” декрет КМУ від 26.12.92 р.

9. Закон України “Про збір на обов'язкове соціальне страхування” від 3.06.1999 р. № 722 - XIV.

10. Закон України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 15.07.99 р. № 967 - XIV.

11. Закон України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів” від 14.12.94 р. № 287/94 - ВР.

12. Закон України “Про плату за землю” від 19.09.96 р. № 378/96 - ВР.

13. Постанова КМУ від 16.08.99 р. № 1494 “ Про затвердження Порядку справлення збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами ...”

14. “Інструкція про порядок справлення збору за геологорозвідувальні роботи, здійснювані за рахунок бюджету”

15. Декрет Кабінету Міністрів України “Про місцеві податки і збори” від 20.05.93 р. № 56/93.

16. Закон України “Про Державний бюджет України на 1999 рік” від 31.12.98 № 378 - XII.

17. “Інструкція про порядок застосування та стягнення фінансових санкцій органами державної податкової служби” від 20.04.95 р. № 28.

18. “Все про бухгалтерський облік” № 4, № 36, № 72, № 16, № 28, № 46, № 23, № 7, № 8, за 2000 рік; №80,88,89,117 за 1999 рік.

19. “Галицькі контракти” №2-3, №43 за 2000 рік.

20. “Вісник податкової служби України” №5, №7 лютий 2000 рік.

21. “Баланс” за вересень 2000 рік (спецвипуск).

22. “Фінанси України” №2.№5,№7, за 2000 рік.