1.6 Висновок:

аудитор робить висновок про те, що фінансова звітність відкритого акціонерного товариства (підприємства - емітента облігацій) відповідає встановленим вимогам чинного законодавства України та прийнятої облікової політики та реально і точно відображає його фінансовий стан на дату складання звітності.

1.7 Прикінцеві положення:

1.7.1 вищенаведені розділи аудиторського висновку є обов'язковими;

1.7.2 аудитор на власний розсуд може доповнити висновок іншими розділами, які, на його думку, є суттєвими для оцінки діяльності та підтвердження звітності відкритого акціонерного товариства (підприємства - емітента облігацій);

1.7.3 висновок завіряється підписом аудитора (керівника аудиторської фірми), що здійснював проведення аудиту, та печаткою.[8, ст.49-50]

3.2 Проблемні питання та істотні переваги аудиту

До проблемних питань аудиту слід віднести:

1) недостатню кількість методичних розробок з аудиторського контролю;

2) брак достатнього досвіду аудиторської діяльності;

3) недостатню кількість кваліфікованих аудиторських кадрів, а звідси - і неосвоєний ринок аудиторських послуг;

4) відсутність типових форм документів з аудиту;

5) відсутність методичних рекомендацій з питань комп'ютеризації аудиту тощо.

До істотних переваг аудиту слід віднести:

1) значна економія державних коштів, які витрачаються на утримання конрольно-ревізійного апарату;

2) надходження додаткових коштів до бюджету за рахунок сплати аудиторськими фірмами (аудиторами-підприємцями) податків;

3) незалежність, конкурентна боротьба, професіоналізм аудиторів, що сприяє підвищенню якості перевірок;

4) можливість вибору аудитора замовником тощо.

Аудит покликаний надавати допомогу представникам страхових компаній, бірж, акціонерних товариств, спільних підприємств, комерційних банків, різних іноземних фірм.

3.3 Перспективи розвитку аудиторської діяльності в Україні, а саме внутрішнього, операційного та фінансового видів аудиту

Внутрішній аудит визначає ефективність роботи підприємства і результати зовнішнього аудиту. У зв'язку з цим уявляється актуальним, використовуючи наявну інформацію, спробувати:

1) проаналізувати доцільність впровадження внутрішнього аудиту на підприємствах України;

2) визначити роль і функції внутрішнього аудиту;

3) розглянути об'єкти, виділити прийоми і способи внутрішнього аудиту.

Служба внутрішнього аудиту повинна бути укомплектована професійно придатними, кваліфікованими кадрами, які зможуть виконувати покладені на них функціональні обов'язки. Особливість організації внутрішнього аудиту полягає в тому, що він може здійснюватися одночасно із здійсненням господарської операції або слідом за нею, що дає змогу вчасно знайти недоліки в роботі підприємства і вжити заходів, спрямованих на їх усунення.

В Україні та інших пострадянських державах вже є перші результати проведення операційного аудиту.

Нині в процесі здійснення підприємницької діяльності особливого значення та актуальності набувають питання мінімізації витрат живої та уречевленої праці як основи вихідного матеріалу в ціноутворенні. Тільки ретельний аналіз та контроль за виробничими та торговельними витратами допоможуть вистояти в конкурентній боротьбі. Здійснення управлінсько-аналітичного обліку та аналізу, реалізація їх результатів сприятиме вдосконаленню бізнес-процесів (клієнти потребують більш досконалих товарів та послуг). Оскільки не кожне підприємство у своєму складі створює структурний підрозділ, який реалізує зазначені вище функції, виникає потреба залучення незалежних аудиторських фірм, які зможуть надати такі послуги, тобто здійснити операційний аудит. Зростання попиту на послуги з операційного аудиту потребує його задоволення та розуміння змісту й організації здійснення на підприємстві.

На сьогоднішній день фінансовий аудит стає невід'ємною часткою фінансового життя країни, успішна робота сучасного підприємства неможлива без знання його реального виробничого та фінансового стану та конкурентного становища на ринку, на основі чого здійснюється планування подальшої діяльності. Саме ці функції і бере на себе фінансовий аудит. Саме цей вид аудиту дозволяє виявити слабкі та сильні місця підприємства і діяти відповідно. Процес вдосконалення форм та методів проведення фінансового аудиту відбувається безперервно, враховуючи зміни в економічному житті суспільного ладу, держав та окремих підприємств. Він збагачується дослідженнями та розробками вчених і практиків як країн традиційної ринкової економіки, так і молодих країн, що розвиваються.

Проведення якісного фінансового аудиту на підприємствах України буде сприяти покращенню показників фінансово-комерційної діяльності окремих господарських одиниць та держави в цілому.

Висновки

Проведені в роботі дослідження дозволяють зробити наступні висновки, які підсумовують викладений матеріал щодо аудиторської діяльності в Україні.

Сьогодні у світовій практиці потреба в аудиторських послугах досить велика. Аудит знайшов широке застосування на урядовому рівні, у фінансових інститутах та в підприємницькому середовищі.

Аудит існує лише одинадцять років, та за цей короткий термін часу зроблено не так вже й мало. Саме в наш час, ми можемо з упевненістю сказати, що аудит є незалежним. Хоча сам по собі він не має значного впливу на виробничо-господарську діяльність підприємства, виконувана інформаційна експертиза дає змогу знизити підприємницький ризик, оскільки отримана в ході аудиту інформація дає можливість прийняти більш правильне, економічно доцільне рішення як у внутрішній діяльності самого підприємства, так і з боку потенційних інвесторів та ділових партнерів.

В роботі я розглянула такі основні питання як:

1) розвиток аудиту, його суть, мету та завдання;

2) функції та принципи встановлення внутрішнього, зовнішнього, операційного, фінансового, добровільного та обов'язкового видів аудиту на підприємствах України;

3) проблемні питання та переваги аудиту, перспективи розвиту деяких з видів аудиту, вимоги до аудиторського висновку.

Провівши дослідження, я можу сказати, що потрібно від імені держави наділити аудиторські фірми визначеними повноваженнями, тобто наділити їх обов'язками створення на підприємстві системи управління прибутком через систему управління виробничими витратами, основану на інформаційному потоці, отриманому в процесі аудиту. Така система має бути побудована за принципом розвитку обліку ресурсів і витрат за номенклатурою, у часі, у просторі і, нарешті, з новим кадровим забезпеченням.

Саме такий підхід, на мою думку, дасть змогу зсередини ознайомитися з усіма проблемами, що заважають успішному розвитку, і вжити відповідних заходів, спрямованих на підвищення ефективності підприємств.

Функціонування служби аудиту на підприємстві, за умов додержання вказаних вимог щодо її організації, є необхідною гарантією запобігання необґрунтованим діям працівників підприємства, зниження ризику прийняття неправильних і неефективних управлінських рішень.

На закінчення слід зазначити, що процес удосконалення форм і методів проведення аудиту відбувається безперервно, враховуючи зміни в економічному житті держави та її підприємств. Він збагачується дослідженнями й розробками вчених і практиків як країн традиційно ринкової економіки, так і країн, що розвиваються.

Ось чому, я вважаю, що проведення якісного аудиту на підприємствах України сприятиме поліпшенню діяльності окремих господарських одиниць і держави в цілому.

Список використаних джерел

1. Закон України “Про аудиторську діяльність” від 22 квітня 1993 року

№ 3125-ХІІ (зі змінами та доповненнями, внесеними Законами України від 14 березня 1995 року № 81-95-ВР, від 20 лютого 1996 року № 54-96-ВР.

2. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 року № 996-ХІV // Нове діло. 2000. - № 15 (34).

3. Закон України “Про внесення змін до статті 2 Закону України “Про систему оподаткування” від 15 січня 1998 року № 19/98-ВР // Урядовий кур'єр. - 1998.

4. Білоусов А. Внутрішній аудит: перспективи розвитку і методика організації на підприємствах України. / Науково-практичний журнал “Бухгалтерський облік і аудит”, 2002, № 2, ст. 54-58.

5. Білуха М. Бухгалтерська наука України в ХХІ столітті. / Науково-практичний журнал “Бухгалтерський облік і аудит”, 2001, № 2, ст. 21 та ст. 25.

6. Білуха М.Т. Теорія фінансово-господарського контролю і аудиту. - К.: Вища школа, 1994. - ст. 286.

7. Богомолов А.М., Голощапов Н.А. Внутрішній аудит. Організація та методика проведення. - М. 2000, ст. 192.

8. Величко О. Вимоги до аудиторського висновку. / Науково-практичний журнал “Бухгалтерський облік і аудит”, 2004, № 4, ст. 49-50.

9. Драгун Л., Вініченко О. Основні напрямки розвитку функцій аудиту. / Науково-практичний журнал “Бухгалтерський облік і аудит”, 2003, № 3, ст. 59-62.

10. Національні нормативи аудиту. Кодекс професійної етики аудиторів України. - К.: Основа, 1999. - ст. 274.

11. Нетикша О. Операційний аудит: поняття, функції, практика здійснення на підприємствах України. / Науково-практичний журнал “Бухгалтерський облік і аудит”, 2002, № 5, ст. 48-52.

12. Нетикша О. Організація процесу внутрішнього аудиту. / Науково-практичний журнал “Бухгалтерський облік і аудит”, 2002, № 8, ст. 39-42.

13. Нетикша О. Організація процесу внутрішнього аудиту. / Науково-практичний журнал “Бухгалтерський облік і аудит”, 2002, № 9, ст. 47-52.

14. Нетикша О. Основні елементи внутрішнього аудиту. / Науково-практичний журнал “Бухгалтерський облік і аудит”, 2004, № 4, ст. 20-22.

15. Редько О. Генезис аудиту в Україні - між вчора та завтра. / Науково-практичний журнал “Бухгалтерський облік і аудит”, 2003, № 4, ст. 22-28.

16. Редько О. Особливості професійної незалежності аудиту в Україні. / Науково-практичний журнал “Бухгалтерський облік і аудит”, 2003, № 5, ст. 48-53.

17. Рудницький В. Методологія і організація аудиту. - Тернопіль: Економічна думка, 1998. - ст. 190-192.

18. Сопко В., Балченко С. Аудиторський звіт і аудиторський висновок. / Бухгалтерський облік і аудит. - 1995. - № 10. - ст. 7-12.

19. Сопко В.В. Бухгалтерський облік.: Навчальний посібник. - К.: КНЕУ, 2000. - ст. 574-578.

20. Усач Б.Ф. Аудит. / Навчальний посібник. Знання -Прес. - К.: 2002, ст. 11-12 та ст. 17-18.

ДОДАТКИ

Додаток А

Відмінні ознаки зовнішнього та внутрішнього аудиту