Документація та інвентаризація - метод бухгалтерського обліку

Інвентаризація фінансових розрахунків допомагає уточненню розрахункових відносин з дебіторами і кредиторами, зміцненню розрахунково-фінансової дисципліни.

Залежно від повноти охоплення перевіркою засобів господарства розрізняють інвентаризацію повну і часткову.

Повна інвентаризація передбачає суцільну перевірку всього майна підприємства і стану розрахункових відносин. Часткова інвентаризація - охоплює окремі види засобів (грошових коштів у касі, готової продукції на складах тощо). Повна інвентаризація проводиться, як правило, перед складанням річного звіту, а також у випадках, передбачених чинним законодавством (при зміні матеріально відповідальних осіб, приватизації державних підприємств тощо). Вона дає найбільш повну інформацію, проте не завжди доцільна, оскільки трудомістка і відволікає значну кількість працівників від основної роботи.

За характером інвентаризації-поділяють на планові і позапланові. Планова інвентаризація проводиться за завчасно складеним планом відповідно до розробленого графіка її проведення (наприклад, перед складанням річного звіту). Позапланова інвентаризація проводиться за розпорядженням керівника господарства (за вимогою перевіряючого органу, у випадках пожежі, стихійного лиха тощо). Найбільш ефективними є раптові часткові інвентаризації, оскільки вони підвищують відповідальність матеріально відповідальних осіб у своєчасному оприбуткуванні і списанні матеріальних цінностей, правильності їх зберігання, запобігають зловживанням.

Інвентаризація проводиться в обов'язковому порядку:

1. При зміні власника або реорганізації підприємства (установи);

2. При ліквідації підприємства (установи);

3. Перед складанням річної звітності;

4. При зміні керівника підприємства (установи) або іншої матеріально відповідальної особи;

5. При зміні матеріально відповідальних осіб ( на день прийома-передачі справ);

6. При встановленні фактів розкрадання, пограбування або зловживання, а також псування цінностей;

7. Після пожежі або стихійних лих;

8. За рішенням контролюючих, судових і інших уповноважених на це органів.

На жаль ці вимоги часто не виконуються, внаслідок чого після звільнення матеріально відповідальних осіб нерідко розкриваються значні суми недостач матеріальних і грошових засобів, позови на стягнення яких згодом до винних не пред'являються, і списуються ці суми в кінці року в більшості випадків на фінансові результати, що робити категорично заборонено.

Вибіркові інвентаризації і контрольні перевірки протягом року дисциплінують працівників підприємства, дозволяють своєчасно розкрити порушення, зловживання і факти розкрадання, сприяють збереженню майна підприємства. Там, де матеріально відповідальні особи відчувають жорсткий контроль за своєю роботою з боку працівників бухгалтерської служби, вірогідність зловживання і фактів розкрадання майна зводиться до мінімуму. У справі забезпечення збереження матеріальних цінностей і грошових коштів важливе значення мають підбір, растановка і виховання працівників, що посідають посади, пов'язаних з матеріальною відповідальністю.

В цілях посилення відповідальності осіб за збереження увірених їм матеріальних цінностей і грошових коштів адміністрація підприємства укладає письмові угоди про повну відповідальність з працівниками, що досягли 18-річного віку, посідають посади або що виконують роботи, безпосередньо пов'язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпусткою), перевезенням або застосуванням в процесі виробництва, передані їм цінності.

2.2 Порядок проведення й оформлення інвентаризації

Порядок і строки проведення інвентаризації на підприємствах і в організаціях всіх форм власності регламентуються Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів та розрахунків, затвердженою наказом Мінфіну України від 11 серпня 1994р. №69.

Згідно даної Інструкції, відповідальність за організацію інвентаризації несе керівник підприємства, який повинен створити необхідні умови для її проведення в стислі терміни, визначити об'єкти, кількість і терміни проведення інвентаризації, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов'язковим. До переліку умов, які повинен створити керівник для результативного проведення інвентаризації, можна віднести : обмеження на період інвентаризації кількості прибутково-видаткових операцій, що проводяться на об'єкті інвентаризації; надання в розпорядження комісії необхідної техніки і відповідних працівників для проведення підготовчих робіт (угрупування, сортування, переміщення, укладання, обмір, переважування та ін.).

2.2.1 Інвентаризаційна комісія

Для проведення інвентаризаційної роботи письмовим наказом керівника на підприємстві створюється постійно діюча інвентаризаційна комісія у складі керівника структурного підрозділу, головного бухгалтера (старшого бухгалтера на правах головного) або його заступника (якщо таких немає - іншого працівника бухгалтерії). До складу комісії доцільно було б включати фахівців, добре обізнаних зі складськими справами (технологіями зберігання ТМЦ), інженерне-технічних працівників, здатних дати оцінку технічного стану засобу (об'єкта основних фондів), економістів та рахівників, спеціалістів з маркетингу (які добре знають облікову справу і можуть скласти ринкову вартість будь-якого активу). Комісію очолює керівник підприємства або його заступник (наприклад головний інженер).

Під час створення інвентаризаційної комісії керівникові слід пам'ятати, що до завдань, які ставляться перед її членами, належить оцінка активів та зобов'язань підприємства, а це:

1) визначення ринкової вартості будь-якого облікового об'єкта;

2) визначення технічного стану основних засобів та прийняття рішення про доцільність їх подальшого використання; визначення потреби в проведенні ремонтів технічних засобів та ефективності проведення незакінчених ремонтів;

3) аналіз стану дебіторської та кредиторської заборгованості підприємства та знаходження шляхів прискорення розрахунків;

4) здійснення оцінки первинної вартості інвестицій та їх оцінка на дату балансу тощо.

Вирішувати такі завдання під силу спеціалістам високої кваліфікації, які вільно й легко орієнтуються в області придбання та використання активів підприємства, обліку та контролю за цими активами, вміють і хочуть діяти на позитивний результат і далеку перспективу.

Керівник підприємства має право розпустити комісію, накласти на її членів адміністративні або матеріальні покарання, а в разі встановлення фактів подання навмисне неправдивої інформації, в результаті чого підприємству було завдано значних збитків, звернутися до органів правосуддя. Інструкція №69 досить повно перелічує права та обов'язки, визначає завдання, які покладаються на інвентаризаційну комісію. При цьому робоча комісія завжди підзвітна постійно діючій, зобов'язана безумовно виконувати її вказівки і розпорядження.

Постійно діючі інвентаризаційні комісії:

- проводять профілактичну роботу з забезпечення збереження цінностей, заслуховують на своїх засіданнях керівників структурних підрозділів з цього питання;

- організовують проведення інвентаризацій і здійснюють інструктаж членів робочих інвентаризаційних комісій;

- здійснюють контрольні перевірки правильності проведення інвентаризацій, а також вибіркові інвентаризації товарно-матеріальних цінностей у місцях зберігання та переробки в міжінвентаризаційний період.

Робочі інвентаризаційні комісії:

-- здійснюють інвентаризацію майна, товарно-матеріальних цінностей, коштів, цінних паперів та інших грошових документів і незавершеного виробництва у місцях зберігання та виробництва;

-- разом із бухгалтерією підприємства беруть участь у визначенні результатів інвентаризації і розробляють пропозиції щодо заліку нестач і надлишків за пересортицею, а також списання нестач у межах норм природного , убутку;

-- вносять пропозиції з питань упорядкування приймання, зберігання і відпуску товарно-матеріальних цінностей, поліпшення обліку та контролю за їх зберіганням, а також реалізації непотрібних підприємству матеріальних цінностей і майна;

-- несуть відповідальність за своєчасність і додержання порядку проведення інвентаризацій відповідно до наказу керівника підприємства, за повноту і точність внесення до інвентаризаційних описів даних про фактичні залишки майна, матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, цінних паперів та заборгованості в розрахунках;

-- оформляють протокол із зазначенням у ньому стану складського господарства, результатів інвентаризації і висновків щодо них, пропозицій про залік нестач та лишків за пересортицею, списання нестач в межах норм природного убутку, а також понаднормових нестач і втрат від псування цінностей із зазначенням вжитих заходів щодо запобігання таким втратам і нестачам.

2.2.2 Складання плану і графіків проведення інвентаризаціїї, підготовчі заходи

Інвентаризація проводиться, як правило, на 1-ше число місяця. Це полегшує наступне порівняння її результатів з показниками обліку. Якщо інвентаризація окремих цінностей не може бути закінчена за один день, її можна починати до і закінчувати після 1-го числа, а дані інвентаризації коригувати станом на 1-ше число.

До початку інвентаризації матеріальні цінності на складах повинні бути згруповані, розсортовані та розкладені за найменуваннями, сортами і розмірами в порядку, зручному для підрахунку. Це значно прискорює проведення їх інвентаризації.

Працівники бухгалтерії до початку інвентаризації повинні закінчити опрацювання всіх документів по надходженню і видатку матеріальних цінностей, визначити залишки на рахунках на день інвентаризації.

Матеріально відповідальні особи до початку інвентаризації дають розписки у тому, що всі прибуткові і видаткові документи здані ними до бухгалтерії і що ніяких неоприбуткованих або не списаних на видаток цінностей у них немає. Після цього деякі документи до уваги не приймаються.

Інвентаризація матеріальних цінностей проводиться за місцями їх зберігання в присутності матеріально відповідальних осіб. Наявність залишків матеріальних цінностей визначається шляхом підрахунку, зважування, обміру. При інвентаризації матеріальних цінностей, що зберігаються в непошкодженій тарі постачальників, дозволяється, в порядку винятку, їхню кількість встановлювати за документами (з обов'язковою вибірковою перевіркою в натурі правильності документальних даних), про що в інвентаризаційному опису роблять відповідні відмітки. Дані інвентаризації кожного виду матеріальних цінностей заносять в інвентаризаційні описи, які складаються в двох примірниках за місцями зберігання матеріальних цінностей і матеріально відповідальними особами. Після закінчення інвентаризації описи підписуються всіма членами комісії. Матеріально відповідальні особи на кожному опису ставлять свій підпис під текстом такого змісту: "Всі цінності, поіменовані в даному опису, комісією перевірені в моїй присутності і внесені в опис, у зв'язку з чим претензій до інвентаризаційної комісії не маю. Цінності, вказані в опису, знаходяться на моєму відповідальному зберіганні."

Один примірник опису залишається у матеріально відповідальної особи, другий - передається до бухгалтерії. Цінності, що не належать підприємству, але знаходяться у нього в користуванні або на відповідальному зберіганні, записують в окремий інвентаризаційний опис. На виявлені інвентаризаційною комісією зіпсовані матеріальні цінності складають акти, в яких вказують причини й осіб, що допустили псування цінностей.

При перевірці наявності грошових коштів у касі приймається до уваги тільки фактична наявність готівки. Ніякі документи або розписки в залишок готівки у касі не включаються. При виявленні нестачі або лишків грошових коштів в акті вказують їх суму і причини виникнення. Виявлена в касі готівка коштів, не виправдана прибутковими касовими ордерами, вважається лишком і підлягає зарахуванню в дохід підприємства; нестача коштів - підлягає стягненню з касира. Акт інвентаризації грошових коштів у касі наведено нижче.

Перевірка стану розрахункових відносин з іншими підприємствами й організаціями здійснюється за документами. Підприємства обмінюються контокорентними виписками, тобто виписками з особових рахунків дебіторів і кредиторів. Виписки надсилаються підприємствами-кредиторами підприємствам-дебіторам, які повинні в 10-денний строк підтвердити заборгованість або повідомити свої заперечення. Таким чином на рахунках розрахунків з дебіторами і кредиторами мають відображатися тільки погоджені суми. В окремих випадках, коли до кінця звітного періоду розбіжності не усунені або залишилися нез'ясованими, розрахунки з дебіторами і кредиторами відображаються кожною стороною у своєму балансі в сумах, що значаться в записах поточного обліку і визнаються нею правильними. В необхідних випадках справи по неурегульованих сумах заборгованості передаються до судових органів.

Суми заборгованості по розрахунках з банками, податковими та фінансовими органами мають відображатися у балансі тільки в погоджених сумах.

Неурегульовані суми заборгованості, суми заборгованості, по яких минули строки позовної давності, а також виявлена при інвентаризації безнадійна дебіторська заборгованість записуються в окремий інвентаризаційний опис із зазначенням причин їх виникнення і винних у цьому осіб.

Головний бухгалтер або особа, юридична або фізична, відповідальна за ведення бухгалтерського обліку, повинні забезпечити дотримання норм законодавства і правил її проведення. Матеріали інвентаризації і рішення інвентаризаційної комісії з регулювання розбіжностей затверджуються керівником підприємства з включенням результатів в звіт за період, в якому завершена інвентаризація, а також в річний звіт, і висловлюються в примітках до фінансової звітності.

2.3 Виявлення результатів інвентаризації і відображення їх в обліку

Розходження фактичної наявності матеріальних цінностей та коштів з бухгалтерським й даними, встановлені при проведенні інвентаризації та інших перевірках, регулюються підприємством в такому порядку.

1) Основні засоби, ТМЦ, цінні папери, кошти та інше майно, що виявилося у надлишку, підлягають оприбуткуванню та зарахуванню відповідно на результати фінансово-господарської діяльності, з наступним встановленням причин виникнення надлишку і винних у цьому осіб.

2) Убуток цінностей у межах затверджених норм списується за рішенням керівника підприємства відповідно до витрат виробництва. Норми природного убутку можуть застосовуватись лише в разі виявлення фактичних нестач.

3) Понаднормові втрати і нестачі ТМЦ, включаючи готову продукцію, в тих випадкам, коли винуватців не встановлено або у стягненні з винних осіб відмовлено судом, зараховуються на збитки. У документах, якими оформляються списання втрат і понаднормові нестачі, мають бути зазначені вжиті заходи щодо недопущення таких нестач у майбутньому.

До протоколу заносяться всі виявлені факти порушень чинного законодавства, встановленого порядку зберігання товарно-матеріальних цінностей, правил ведення обліку; встановлені нестачі, лишки, виявлені і доведені факти перевитрат, крадіжок майна, грошових коштів тощо; розроблені та проголосовані заходи щодо порядку врегулювання виявлених розходжень за конкретними об'єктами інвентаризації (залік за рахунок пересортиці, списання за рахунок прибутків підприємства або віднесення на винних осіб); затверджені заходи щодо їх недопущення в майбутньому; вказуються прийняті види покарання конкретних фізичних осіб, причетних до цих порушень (зловживань); рішення про направлення матеріалів на винних у крадіжках і зловживаннях осіб (фізичних або юридичних) до судово-слідчих органів.

До протоколу додаються всі документи інвентаризації, а також відомість результатів інвентаризації, складена бухгалтером на основі зданих до бухгалтерії матеріалів за проведеною інвентаризацією.

Матеріали інвентаризаційної комісії мають бути у 5-денний термін розглянуті і затверджені керівником підприємства. Усі прийняті рішення набирають юридичної сили і стають обов'язковими для виконання всіма працівниками підприємства після затвердження протоколу засідання комісії керівником підприємства.

Затверджені результати інвентаризації відображаються в бухгалтерському обліку підприємства в тому місяці, в якому закінчена інвентаризація, але не пізніше грудня звітного року.

Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення-псування матеріальних цінностей регулюється Постановою КМ України від 22 січня 1996 р. №116 «Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей», зі змінами від 27 серпня 1996 р., 20 січня 1997 року, 15 грудня 1997 р. (далі -- Постанова КМ №116). Цей порядок не поширюється на дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння та валютні цінності.

Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається за балансовою вартістю цих цінностей (з вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50 відсотків від балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які щомісяця визначає Мінстат відповідного розміру податку на додану вартість та розміру акцизного збору за формулою:

Рз =[(Бв-А)хІінф.+ПДВ+Азб]х2,

де: Р з -- розмір збитків (у грн);

Бв -- балансова вартість на момент встановлення факту розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей (у грн);

А -- амортизаційні відрахування (у грн);

Іінф. -- загальний індекс інфляції, який розраховується на підставі щомісяця визначених Мінстатом індексів інфляції;

ПДВ -- розмір податку на додану вартість (в грн);

Азб -- розмір акцизного збору (у грн).

Вартість вузлів, деталей, напівфабрикатів та іншої продукції, що виготовляється підприємством для внутрішньовиробничих потреб, а також вартість продукції, виробництво якої не закінчено, визначається виходячи із собівартості її виробництва з нарахуванням середньої по підприємству норми прибутку на цю продукцію із застосуванням коефіцієнта 2.

Вартість спирту етилового питного, спирту етилового ректифікованого, спирту етилового сирцю, спирту, що використовується для виготовлення вин, шампанського, коньяків оброблених, спирту коньячного, соків спиртових та спиртних настоїв визначається виходячи з оптової ціни підприємства-виробника з урахуванням акцизного збору (за встановленими ставками) та податку на додану вартість. До визначеної таким чином ціни застосовується коефіцієнт 3.

Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) бланків цінних паперів та документів суворого обліку обчислюється із застосуванням коефіцієнта:

5 -- до номінальної вартості, зазначеної на бланках цінних паперів та документів суворого-обліку або до вартості документів суворого обліку, встановленої законодавством;

50 -- до вартості придбання (виготовлення) бланків цінних паперів та документів суворого обліку, на яких не зазначена номінальна вартість або вартість яких не встановлена законодавством

У разі розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, що підлягають, списанню на видатки у міру відпуску їх у виробництво або експлуатацію та обліковуються лише у кількісному виразі, розмір збитків визначається виходячи з ринкових цін на аналогічні матеріальні цінності, зменшених пропорційно фактичному зносу, але не нижче ніж на 50 відсотків ринкової ціни.

Збитки, завдані підприємству, установі, організації працівниками, які виконують операції, пов'язані із закупівлею, продажем, обміном, перевезенням, доставкою, пересиланням, зберіганням, сортуванням, пакуванням, обробкою або використанням у процесі виробництва дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, ювелірних, побутових і промислових виробів та матеріалів, виготовлених з використанням дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, відходів та брухту, шо містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, а також валютні операції, і які є винними у розкраданні, знищенні (псуванні), недостачі або наднормативних їх втратах (крім втрат, шо сталися у зв'язку з непередбаченими порушеннями технологічного процесу), якщо вони допущені внаслідок недбалості у роботі, порушення спеціальних правил, інструкцій, визначаються у розмірах:

а) дорогоцінних металів -- золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо) -- у подвійному розмірі вартості цих металів у чистому вигляді за ринковими цінами, що діють на день виявлення завданих, збитків;

б) дорогоцінного каміння, крім огранованого, -- у подвійному розмірі їх вартості за ринковими цінами, що діють на день виявлення завданих збитків;

в) огранованого дорогоцінного каміння, ювелірних та побутових виробів, виготовлених з використанням дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, -- у потрійному розмірі їх вартості за ринковими цінами, що діють на день виявлення завданих збитків;

г) алмазних інструментів та алмазних порошків з природних алмазів -- у подвійному розмірі їх вартості за ринковими цінами, що діють на день виявлення завданих збитків;

д) іноземної валюти, а також платіжних документів та інших цінних паперів в іноземній валюті--у сумі, еквівалентній потрійній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день виявлення завданих збитків;

є) заборгованість працівників підприємства, установи, організації у разі неповернення у встановлений термін авансу, виданого в іноземній валюті на службове відрядження або господарські потреби, та в інших випадках нездачі іноземної валюти, одержаної у підзвіт, -- стягується у сумі, еквівалентній потрійній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день погашення заборгованості.

Із сум, стягнутих відповідно до вищевикладених порядків, здійснюється відшкодування збитків, завданих підприємству, установі, організації, а залишок коштів перераховується до Державного бюджету України.

ВО "Темп" Форма № інв.-15

^{(підприємство, організація)}

Акт № 12

інвентаризації наявних грошових коштів, що знаходилися у касі підприємства станом на 11 січня 2007 р.

На підставі наказу від 9 січня 2007 р. № 12 проведена інвентаризація грошових коштів станом на 11 січня 2007 р.

При інвентаризації виявлено:

наявність готівки 1800 грн.

поштових марок 200 грн.

талонів на бензин 3460 грн.

Разом 5460 грн.

П'ять тисяч чотириста шістдесят гривень

За обліковими даними - 5500 грн.

Результати інвентаризації: лишок -

нестача - 40 грн.

Останні номери касових ордерів: прибуткового № 12

видаткового № 13

Голова комісії: Керівник П.П. Петров

^{(посада) (підпис)}

Члени комісії: Головний бухгалтер В.К. Мєх

^{(посада) (підпис)}

Бухгалтер А.І. Мельниченко

^{(посада) (підпис)}

Розписка

Підтверджую, що грошові кошти, перелічені вище, знаходяться на моєму відповідальному зберіганні.

Матеріально відповідальна особа Т.А. Король _

^{(підпис) (дата)}

Пояснення причин лишків або нестач. Виявлена нестача грошових коштів у касі в сумі 40 гривень (сорок гривень) виникла в результаті моєї неуважності в роботі.

Рішення керівника підприємства. Нестача грошових коштів у сумі 40 гривень (сорок гривень) підлягає відшкодуванню касиром Король Т.А.

11 січня 2007 р. П.П. Петров

^{(підпис)}

2.3.1 Відображення результатів інвентаризації в бухгалтерському обліку

Результати інвентаризації відображають в обліку в такому порядку. Виявлені при інвентаризації лишки матеріальних цінностей (або грошових коштів у касі) прибуткують і зараховують на доходи підприємства записом:

Д-т рах. "Сировина і матеріали" (або рах. "Каса")

К-т рах. "Інші доходи"

Нестача матеріальних цінностей, виявлена при інвентаризації, незалежно від причин виникнення, оформляється записом:

Д-т субрах. "Нестачі і втрати від псування цінностей"

К-т рах. "Сировина і матеріали" та ін.

На вартість нестачі товарно-матеріальних цінностей, що підлягає відшкодуванню винними особами, в бухгалтерському обліку роблять запис:

Д-т рах. "Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків"

К-т рах. "Відшкодування раніше списаних активів".

При цьому слід мати на увазі, що розмір збитку, нанесеного господарству внаслідок нестач і псування матеріальних цінностей, що підлягає відшкодуванню матеріально відповідальними особами, визначається відповідно до Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. № 116 (з наступними змінами і доповненнями). Згідно з цим Порядком розмір збитку визначається за балансовою вартістю цінностей з урахуванням індексів інфляції, які щомісячно визначаються Держкомстатом України, відповідного розміру податку на додану вартість та акцизного збору (по підакцизних товарах). Сума відшкодованого збитку оформляється записом:

Д-т рах. "Каса"

К-т рах. "Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків"

З відшкодованої суми покриваються збитки господарства по нестачах і псуванню цінностей, решта суми підлягає перерахуванню до бюджету. Під час інвентаризації можуть бути виявлені випадки пересортиці, тобто лишки одних і нестачі інших матеріальних цінностей, як результат заміни одного сорту іншим при відпуску цінностей. Взаємний залік лишків і нестач матеріальних цінностей, що виникли в результаті пересортиці, може бути допущений, як виняток, якщо пересортиця виникла в однієї і тієї ж матеріально відповідальної особи, за один і той же період, по матеріальних цінностях одного і того ж найменування. Проте, якщо при заліку вартість нестачі матеріальних цінностей перевищить вартість лишку, то різниця у вартості підлягає відшкодуванню особами, що допустили пересортицю.

Висновок

Роблячи висновок з цієї роботи я можу з впевненостю сказати , що документація та інвентаризація - це методи бухгалтерського обліку, які тісно пов2язані один з одним .

Так як особливістю бухгалтерського обліку є суцільне і безперервне спостереження за всіма господарськими операціями, що здійснюються на підприємстві, то для забезпечення такого спостереження кожну господарську операцію оформляють відповідним документом. Документ є письмовим доказом фактичного здійснення господарської операції або письмовим розпорядженням на право її здійснення, інакше кажучи документація. Інвентаризація - це контроль за рухом цінностей. Документи мають важливе значення для забезпечення контролю за збереженням майна господарства, раціональним його використанням. Приймання і відпуск матеріальних цінностей, використання грошових коштів, здійснення розрахунків тільки на підставі належно оформлених документів запобігають зловживанням з боку посадових осіб. Практика свідчить, що нестачі, розтрати і безгосподарність, різні зловживання найчастіше бувають там, де документи оформляються неправильно і несвоєчасно, облік ведеться незадовільно. В свою чергу інвентаризація - це перевірка і документальне підтвердження наявності і стану, оцінка активів і зобов'язань (майно, вкладення підприємства до статутних фондів інших підприємств, розрахунки з дебіторами і кредиторами) підприємства.

В даній курсовій роботі я намагалась довести, що документація та інвентаризація є невідємним частинами один одного, тобто : інвентаризація - це обов'язкове доповнення до поточної документації господарських операцій, а документація не має сенсу якщо не буде проводитись інвентаризація; і що саме головне документація та інвентаризація - це методи бухгалтерського обліку, головні його скаладові.

Список використаної літератури

1. Бухгалтерський облік та фінансова звітність в Україні. Навчально-практичний посібник / За ред. С.Ф.Голова. - Дніпропетровськ, ТОВ “Баланс-Клуб”, 2000.

2. Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку. Підручник для студентів вузів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит”./ Вид. 2-е, доп. і перероб. - Житомир, ЖТІ, 2000. - 640 с.

3. Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник / За ред. проф. Бутниця Ф.Ф.- Житомир : ЖІТІ, 2000

4. Бухгалтерський облік та фінансова звітність в Україні. Навчально-практичний посібник / За ред. С.Ф.Голова. - Дніпропетровськ, ТОВ “Баланс-Клуб”, 2000. 768 с.

5. Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник / За ред. проф. Бутниця Ф.Ф.- Житомир : ЖІТІ, 2000. - 608 с.

6. Велш Глен А., Шорт Деніел Г. Основи фінансового обліку / Пер. з англ. О.Мінін, О.Ткач. - К.: Основи, 1999. - 943 с.

7. Кирьянова З.В. «Теория бухгалтерского учета», М., ФС, 1999;

8. "Настольная книга бухгалтера" в 3 т. /Сост. В.М.Прудников/ Т.1 - ИНФРА-М. 1995г.

9. "Принципы бухгалтерского учета" /Б.Нидлз/ - Финансы и статистика - 1994г.

10. Системи обліку в Україні: трансформація до міжнародної практики / За ред.проф. М.П.Войнаренка. - Київ: Наукова думка, 2002. - 718 с.

11. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України. Підручник для студ.вищ.навч.закл.екон.спец. - К.:А.С.К.,2000. - 784

12. "Теорія бухгалтерського обліку"/З.В.Кирьянова/ - Финансы и статистика - 1994г.

13. «Теоритичні основи та практика бухгалтерського обліку»/ Деващук Л.Д., Ярмолаєва В.І., Квач Я.П., Рудинська О.В./ - Х. «Одисей» - 2002 р.