Організація обліку розрахунків з покупцями та замовниками

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Для документального оформлення операцій по реалізації продукції покупцям і замовникам передбачені відповідні первинні документи.

На кожну партію зерна, насіння олійних культур і трав, відсилаєму на заготівельні пункти, виписують товарно-транспортну накладну на відправку-приймання зерна, насіння олійних культур і трав [форма № 1-сх (зерно)];

Для іншої продукції рослинництва - товарно-транспортну накладну на відправку-приймання овочів, плодів, ягід, продукції лубяних і інших культур [форма № 1-сх (хлопок)], цукрового буряку [форма №1-тп (свекла)].

При реалізації зерна з сортових посівів до товарно-транспортної накладної додають сортове свідотцтво (форма № 213) тощо.

На кожну партію молока, відправляємого на приймальні пункти, олійнодільні і сироваренні заводи, в магазини, дітячи заклади тощо, виписують товарно-транспортну накладну на відправку-приймання молока і молочних продуктів [форма № 1-сх (молсировина)].

На відправку тварин та птиці на приймальні пункти м'ясокомбінату складають товарно-транспортну накладну на відправку-приймання тварин та птиці [форма № 1-сх (тварини)], до якої докладають ветеринарне свідотцтво.

При відправці вовни застосовують товарно-транспортну накладну на відправку-приймання вовни [форма № 1-сх (вовна)] тощо.

Оскількі в сільськогосподарських підприємствах товарно-матеріальні цінності враховуються реалізованими не в момент оплати, а по мірі відпуску або відвантаження заготівельним і іншим організаціям, то товарно-транспортні накладні служать підставою для списання відправленої продукції в реалізацію.

При відправці продукції різним організаціям (крім заготівельних) виписують рахунки-фактури (тип. форма № 868) і здають на інкассо платіжні вимоги (форма № 0401001) з додатком виписаних рахунків-фактур.

Продукти на громадське харчування відпускають за накладними (внутрігосподарського призначення) (форма № 87) і лімітно-забірним карткам (форма № 117).

Відпуск продукції для реалізації на ринку оформлюють накладними. Систематично продавець продукції повинен складати в двох примірниках звіт про продаж сільськогосподарської продукції (форма № 125), в якому відображається як рух продукції, відпущеної для реалізації на ринку, так і рух грошової виручки.

При реалізації продукції окремим працівникам господарства і різним особам зі складу за готівку використовують накладні (форма № 87 і прибутковий касовий ордер (тип. форма № КО-1.

Відпуск продукції в рахунок оплати праці оформляють відомостями, в яких працівники, які отримують натуральну оплату праці ставлять свій підпис при її одержанні. Відомості підписуються керівником підприємства і головним бухгалтером.

На виконані на сторону роботи і послуги виписують рахунки-фактури і платіжні вимоги.

Усі заготівельні організації на отриману продукцію виписують приймальні квитанції. В них вказують, яка продукція була прийнята і в якій кількості, і належна за її оплата, а також проставляють натуральну і залікову вагу.

В залежності від виду реалізуємої сільськогосподарськими підприємствами продукції застосовують слідуючі види приймальних квитанцій: на закупівлю худоби, птиці і кролів у колгоспів, радгоспів і інших господарських господарств (форма № ПК-1), на закупівлю молока і молочних продуктів (форма № ПК-3), на закупівлю яєць (№ ПК-4), на закупівлю кортоплі (№ ПК-5), на закупівлю овочів (№ ПК-6), на закупівлю цукрового буряка (№ ПК-8), на закупівлю (здачу) зернових і олійних культур (№ ПК-9), насіння трав (№ ПК-10), сільськогосподарських продуктів і сировини (№ ПК-11), продукції льону, коноплі, кенафа (№ ПК-16), сортового насіння овочів (№ ПК-19), вовни (№ ПК-21), живсировини і пушніни (№ ПК-22). Кожна з перелічених форм включає в себе відповідні реквізити, які відображають особливі характеристики по зміні якості, ваги і інші необхідні параметри того чи іншого виду продукції.

Якщо документи по відправки продукції (товарно-транспортні накладні тощо) являються підставою для списання продукції з залишків і віднесення на реалізацію, то приймальні квітанції являються підставою для нарахування виручки за реалізовану продукцію.

Усі документи, які надійшли в бухгалтерію, в послідуючому, після перевірки, групують і регіструють в відповідних облікових регістрах.

Облік розрахунків підприємства з його контрагентами (покупцями) ведеться в типовій конфігурації в розрізі так званих документів-замовлень.

Документом-замовленням в програмі є перший документ пов'язаній за змістом послідовності документів, які впливали на стан розрахунків з контрагентом (регламентували відносини з ним). Прикладами такої послідовності можуть бути:

рахунок-фактура - видаткова накладна - банківська виписка (в цьому випадку замовленням є рахунок-фактура);

рахунок-фактура - банківська виписка - видаткова накладна (замовленням також є рахунок-фактура);

договір - прибуткова накладна - банківська виписка (замовленням є договір);

договір - рахунок-фактура - видаткова накладна - банківська виписка (замовленням є договір);

видаткова накладна - банківська виписка (замовленням є видаткова накладна);

вхідний рахунок - банківська виписка - прибуткова накладна (замовленням є вхідний рахунок).

Варіант обліку взаєморозрахунків з клієнтом - по рахунках/накладних або за договорами визначається для кожного клієнта в реквізиті "Вид взаиморасчетов" форми елементів довідника "Контрагент”. Наприклад, підприємство може вести облік взаєморозрахунків з постійними покупцями в розрізі договорів, а з випадковими покупцями - в розрізі рахунків/накладних. Разом з тим, вибір варіанту обліку взаєморозрахунків "По договорам" зберігає можливість ведення обліку розрахунків з тим же контрагентом в розрізі рахунків (накладних).

По одному й тому ж замовленню може бути декілька відвантажень і декілька оплат, однак не можна виконати відвантаження або оплату одразу по декількох замовленнях.

Основу розрахункових операцій становлять укладені договори . Для введення договору в програмі необхідно виконати команди: "Документи" - "Договор". При введенні договору потрібно: визначити контрагента з яким укладається договір; валюту, в якій проводитимуться розрахунки та її курс у гривнях; вид торгівлі; зазначити оподаткування ПДВ операцій по договору.,

Крім того, в договорі визначаться термін дії (через визначення дати початку та кінця його дії) та загальна сума договору. Як один з параметрів документу потрібно визначити відображення операцій по договору в податковому обліку та необхідної виписки податкових накладних.

Документом, відповідно до якого проводяться розрахунки з покупцями є "Счет-фактура".(додаток)

Документ “Рахунок-фактура ” (або просто “Счет”) призначений для оформлення попередніх домовленостей на продаж покупцям.

При заповненні документу необхідно вказати покупця , обравши його з довідника “Контрагенты” , валюту , в якій буде виписаний рахунок та її курс до національної валюти.

В табличній частині документу вносять наступні дані :

назва продукції , яка відпускається ;

кількість одиниць продукції , яка відпускається ;

одиниці виміру;

ціна за продукцію без ПДВ ;

ПДВ ;

сума знижки , якщо вона є.

Первинний облік в СТОВ “Вітчизна” знаходиться на належному рівні. Усі документи обробляються за допомогою програмного комплексу на комп'ютері. Складання первинних документів проводиться фахівцями дотримуючись усіх вимог згідно нормативної бази. Недоліком є некомплексність автоматизації та її недостатній рівень, що унеможливлює ведення автоматизованого обліку у відділках.

3.4 Синтетичний і аналітичний облік

Аналітичний облік розрахунків з покупцями і замовниками ведеться за кожним покупцем і замовником, ведеться за кожним пред'явленим до сплати рахунком СТОВ „Надія” аналітичний облік розрахунків з покупцями і замовниками ведеться по кожному покупцю в спеціально відведеній Відомості аналітичного обліку реалізацій продукції робіт і послуг ф. №11.4 с.-г. Синтетичний облік з покупцями і замовниками ведеться в журналі-ордері №11 с.-г. Потім ці записи ґрунтуються в реєстрі синтетичного обліку Головній книзі.

Етапи та ведення обліку розрахунків з покупцями та замовниками представлено на рис. 3.1

Рис. 3.1 Загальна схема бухгалтерського обліку розрахунків з покупцями та замовниками

Організація синтетичного обліку розрахунків з покупцями та замовниками передбачає ведення обліку на рахунку 36 “Розрахунки з покупцями та замовниками ”та представлена на рис. 3.2

На рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» ведеться узагальнення інформації про розрахунки з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи й послуги, крім заборгованості, яка забезпечена векселем.

Рис. 3.2 Організація синтетичного обліку розрахунків з покупцями та замовниками

За дебетом рахунка 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» відображується продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг (у тому числі на виконання бартерних контрактів), яка включає податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори (обов'язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджетів та позабюджетних фондів та включені у вартість реалізації, за кредитом - сума платежів, які надійшли на рахунки підприємства в банківських установах, у касу, та інші види розрахунків. Сальдо рахунка відображує заборгованість покупців та замовників за одержану продукцію (роботи, послуги).

На субрахунку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» аналітичний облік ведеться у гривнях та валюті, обумовленій договором.

На субрахунку 363 «Розрахунки з учасниками промислово-фінансової групи» узагальнюється інформація про розрахунки з учасниками промислово-фінансової групи.

На прикладі наступної таблиці ми розглянемо господарські операції, які виникають у господарства при розрахунках з покупцями та замовниками.

Обліковими регістрами по розрахунках з покупцями та замовниками є журнал - ордер № 11 с.-г. , який призначено для відображення інформації по кредиту рахунків 36 “Розрахунки з покупцями та замовниками”, 70 “Дохід від реалізації”, 71 “Інший операційний дохід”, 72 “Дохід від участі в капіталі”, 73 “Інші фінансові доходи ”, 74 “Інші доходи”, 75 “Надзвичайні доходи”, 79 “Фінансові результати”.

Господарські операції і їх запис на рахунках бухгалтерського обліку показані в додатку. Кредит рахунку 36 збирається на основі відомості 11.4 аналітичного обліку по рахунку 36 “Розрахунки з покупцями та замовниками”. В кінці місяця загальні суми з кредиту рахунку 36 в дебет рахунків 30 ,31, 38, 63, 685 переносять в журнал - ордер 11 с-.г. Помісячні кредитові обороти по рахунку 36 “Розрахунки з покупцями та замовника- ми ” переносять в Головну книгу.

4. Удосконалення розрахунків з покупцями і замовниками

В наш час інформаційні технології розвиваються швидкими темпами, що зумовлено прагненням людства полегшити своє існування. Тому суттєвим змінам піддалася і організація обліку а також методологія проведення обліку. При цьому найбільш доцільним є проведення саме комплексної автоматизації.

Організацію обліку при автоматизованому способі його ведення слід проводити в два етапи (варіанти):

При проведенні автоматизації на рівні центральної бухгалтерії первинні документи складаються в підрозділах вручну обліковцями та передаються до бухгалтерії, де бухгалтером на спеціалізованому АРМі (в якому створено базу даних). Подальша обробка облікової інформації проводиться в машинному варіанті, з створенням проводок, підготуванням та розпечеткою відповідних звітів та передачею інформації до відповідних регістрів та бухгалтерської фінансової та статистичної звітності. Перевагами цього варіанту є відносно невеликі затрати часу на обробку інформації та менша, порівняно з наступним методом вартість впровадження, він не потребує перепідготовки обліковців у виробничих підрозділах. Основним недоліком його є великі затрати часу на внесення інформації з первинних документів до машинної бази даних. Саме такий варіант застосовано на підприємстві.

Проведення автоматизації обліку як в центральній бухгалтерії так і в виробничих підрозділах. При цьому первинна облікова інформація відображається в електронному вигляді обліковцями в окремих виробничих підрозділах і по локальній мережі надходить до центральної бухгалтерії на АРМ бухгалтера де проводиться її подальша обробка та створення бухгалтерських проводок з внесенням до облікових регістрів та фінансової звітності. Цей варіант є найбільш досконалим, так як максиально знижує затрати часу на проходження та обробку інформації, забезпечує високу оперативність облікової інформації. Разом з тим через надто високу собівартість впровадження є неможливим для переважної більшості господарств.

Сучасна автоматизована система обліку, контролю та аудиту побудована на основі найновіших засобів обчислювальної техніки і повинна забезпечити:

- повне і своєчасне задоволення інформаційних потреб споживачів;

- виконання контрольних і аудиторських задач з метою отримання необхідної інформації про можливі відхилення;

- отримання комп'ютерних управлінських рішень;

- здійснення аналізу та прогнозування господарсько-фінансової діяльності підприємства.

Введення в практику автоматизованих інтегрованих систем обліку, контролю і аудиту та розподілених систем обробки даних дозволяє комплексно вирішувати задачі не лише по обліку, а і по контролю, аналізу і аудиту. За допомогою таких систем можна здійснювати оцінку фактичного стану підприємства, а також прогнозувати та моделювати управлінські рішення.

Автоматизація управлінських функцій побудована на найбільш раціональному перерозподілі навантаження між людиною і електронно - обчислювальною машиною, коли комп'ютер виконує багатосторонні розрахунки і видає рекомендації по прийняттю рішення, а людина робить кінцевий висновок і вибирає конкретне рішення.

Отже, сучасна економіка побудована так, що підприємство повинно всі господарські операції відображати на рахунках бухгалтерського обліку а також документально. Так як це досить трудомісткий процес, то доцільно на підприємстві зробити бухгалтерський облік автоматизованим. Це допоможе бухгалтерам скоротити затрати часу на заповнення документів, прискорить проведення математичних прорахунків а також полегшить роботу при складанні звітності.

Крім того під час застосування комп'ютерних програм у бухгалтерії, прискорюється проведення розрахунків з покупцями і замовниками, полегшує і прискорює отримання виписки банку, а також існує багато переваг в роботі з комп'ютерними програмами ведення бухгалтерського обліку.

Розглянемо, як організовується облік розрахунків з покупцями і замовниками за допомогою програми “1С : Бухгалтерія ”.

Набір програми “1С : Підприємство” є універсальною програмою автоматизації діяльності підприємства , яка використовується для будь-яких розрізів економічної діяльності підприємства , в тому числі й різних ділянок бухгалтерського обліку.

“1С : Бухгалтерія 7.7.” - це програма для ведення бухгалтерського обліку, що може застосовуватися на підприємствах різних форм власності та видів діяльності.

На першому етапі роботи з бухгалтерською програмою формують довідники, які служать для накопичення інформації про множину однотипних суб'єктів.

Довідники - це спеціальні засоби, що забезпечують ведення списків однотипних облікових об'єктів та зберігання параметрів, що характеризують ці об'єкти. Всі елементи довідника мають свій унікальний код, який дозволяє програмі їх ідентифікувати, незалежно від значень інших параметрів, у тому числі й назви. Як правило, кожному виду субконто відповідає окремий довідник.

За допомогою довідників організується введення стандартної інформації в документи, а також її перегляд, і якщо необхідно, коригування. Назва і структура кожного конкретного довідника визначається при його створення в конфігураторі . У любого довідника є два обов'язкових реквізита, які створюються автоматично - “Код” і “Найменуваня”. Інші реквізити довідника, які можуть містити різноманітну додаткову інформацію окрім найменування, визначаються в конфігураторі конкретно для кожного довідника, що створюється.

Крім того система 1 С : Підприємство дає можливість створювати багаторівневі довідники. За допомогою конфігуратора можна встановити кількість рівнів вмісту конкретного довідника .

В процесі своєї діяльності любе підприємство вступає в господарські взаємовідносини з іншими підприємствами. Тому може виникнути як дебіторська так і кредиторська заборгованість. Іноді один і той же партнер може виступати в двох якостях : як дебітор і як кредитор. В цих умовах для отримання достовірної картини двохсторонніх взаємовідносин необхідно, щоб бухгалтерська програма вміла враховувати роздільно і дебіторську і кредиторську заборгованість на одному і тому ж рахунку.

В програмі “1 С: Бухгалтерія” дана проблема вирішується автоматично при веденні аналітичного обліку. Рахунки , які можуть одночасно мати дебетове і кредитове сальдо, як відомо називаються активно-пасивними.

Всі розрахункові операції оформляються документально. Програма “1 С : Бухгалтерія” дозволяє автоматично формувати первинні документи: рахунки, платіжні доручення.

При розрахунках з покупцями та замовниками необхідно сформувати такі довідники: “ Контрагенты”.

Довідник “ Контрагенты” містить інформацію про всіх контрагентів підприємства - постачальниках, покупцях тощо, тобто про всіх юридичних і фізичних осіб з яким організація вступає в різноманітні відносини. Довідник використовується як при виписці первинних документів, так і для ведення аналітичного обліку на рахунках 36 та інших рахунках. Довідник має трирівневу структуру. Цю можливість слід використовувати на свій розсуд, створюючі різноманітні групи клієнтів, що може полегшити пошук нового клієнта при роботі з документами.

В довіднику “Виды субконто” в стандартній поставці програми завжди є позиція “Организации”, що призначена для організації аналітичного обліку в розрізі організацій - контрагентів. Краще скористатися цим стандартним видом субконто , що в значній мірі полегшить послідуючу настройку довідників.

В довіднику видів субконто вибираємо позицію “Организации” і відкриваємо відповідний йому довідник субконто. Вводимо в нього найменування постійного контрагента , потім розкриваємо список параметрів, натиснувши екранну кнопку “Параметры”.

В спискі параметрів міститься настроєний розробниками перелік основних реквізитів підприємства, необхідних для заповнення розрахунково - платіжних документів. Введемо в довідник параметрів значення реквізитів підприємства-покупця. Для цього в довіднику “Виды субконто” вибираємо “Организации” і розвертаємо список організацій за допомогою клавіші “Субконто”. Далі вводимо назву постачальника і відкриваємо список параметрів куди вводимо параметри організації.

Первинний облік - це початкова стадія облікового процесу . Цей облік являє собою єдиний повторюваний процес збору первинної інформації про господарські операції та її реєстрація в пояснюючих первинних документах . Первинна інформація , що містить систематизуючі і узагальнюючі в обліку первинні факти господарської діяльності підприємства , повинна бути документально оформлена . Спостереження (збір) та реєстрація первинних фактів господарської діяльності і документальне оформлення відповідної первинної облікової інформації реалізується первинним обліком господарських операцій підприємства .

Облік розрахунків підприємства з його контрагентами (покупцями) ведеться в типовій конфігурації в розрізі так званих документів-замовлень.

Всі розрахункові операції оформляються документально. Програма “1С : Бухгалтерія” дозволяє автоматично формувати первинні документи: рахунки, платіжні доручення. При формуванні первинних документів в автоматизованій системі обліку , контролю , аналізу і аудиту необхідне виконання наступних умов :

Відображення інформації на машиночитаємому носії ;

Придання машиночитаємому носію юридичної сили первинного документу ;

Забезпечення можливості послідуючого використання ( обробки та архівування ) первинної інформації ;

Забезпечення достовірності первинної інформації ;

Забезпечення надійності роботи системи .

Необхідність підготовки первинної облікової інформації для систематизації і узагальнення зумовлює певні вимоги як до самої інформації, так і до процесу її збору і реєстрації .

В сучасних умовах широко використовується автоматизований спосіб обробки інформації . Він дозволяє задовольнити вимоги методології бухгалтерського обліку , забезпечити порядок документування облікової інформації , підвищити достовірність і оперативність первинної інформації , полегшити трудоємність документування і підготовки первинної облікової інформації .

При настройці довідника рахунків для рахунків по розрахунках з організаціями повинно бути передбачено ведення аналітичного обліку в розрізі організацій . Повинні бути виділені необхідні види субконто і відповідні їм довідники субконто, тобто в довіднику “ Контрагенты” повинен міститися перелік організацій - контрагентів.

Склад реквізитів форми редагування інформації про контрагента, залежить від того - до якої категорії “Организации” чи “ “Частное лицо” належить контрагент. Тип контрагента встановлюється в самому першому реквізиті форми елемента.

Під контрагентом - організацією в конфігураторі розуміють будь-які підприємства, установи, з якими дане підприємство вступає в любі відносини в процесі своєї господарської діяльності.

Під контрагентом - приватною особою розуміють будь- які приватні особи в тому числі приватні підприємці, які не мають статусу юридичної особи, з якими організація вступає в будь - які громадянсько - правові відносини, але не в трудові.

Якщо контрагент має тип “Организация”, то для нього слід ввести наступні основні відомості: найменування і повну назву, фізичний та юридичну адресу, телефони, прізвища директора та головного бухгалтера, а також прізвища особи, через яку зазвичай відбуваються будь- які контакти з даним контрагентом.

Відмітимо, що в реквізит “Наименование”, слід ввести найменування покупця так, як воно буде вводитися в різноманітних документах, наприклад у виборі клієнта при складанні первинних документів.

В групі” Взаиморасчеты” необхідно встановити вид взаєморозрахунків з контрагентів , тобто вибрати, які види документів передбачається використати в якості документів -підстав для ведення взаєморозрахунків з даною організацією - договора або рахунки/ накладні.

Типова конфігурація дозволяє вести облік господарських операцій підприємства по кількох видах розрахунків - готівка , передоплата , бартер. Кожен з них має свої особливості у використанні і по-різному відображається в бухгалтерському обліку.

Результатом рішення задачі є вихідна інформація. Існує три способу відображення вихідної інформації:

Отримання повнооб'ємних і звітних документів на паперовому носії з метою їх використання, архівного зберігання і документальних ревізій .Такі документи оформляються з врахуванням довготривалого зберігання і мають юридичну силу.

Складання фрагментарних документів, що відрізняються від них тим, що містять лише вибіркову інформацію, яка в більшості випадків видається за запитом . Фрагменти відомості мають разовий характер використання і не мають юридичної сили.

Вихідна інформація відображується на дисплей комп'ютера.

Система формування вихідної інформації повинна будуватися на слідуючих принципах:

автоматизація відображення вихідної інформації ;

розмежування відповідальності за відображення вихідної інформації;

регламентування процесів відображення вихідної інформації із здійсненням контролю за їх дотриманням;

контроль вихідної інформації на всіх етапах відображення;

усунення надлишковості і забезпечення відповідності вихідної інформації потребам облікового персоналу;

забезпечення вимог юридичної повноцінності інформації ,що відображується.

Автоматизація відображення вихідної інформації передбачає автоматизовану обробку і перетворення вихідної інформації з широким використанням програмно - апаратних засобів.

Розмежування відповідальності за відображення вихідної інформації повинно забезпечуватись: на першому етапі відображення - обов'язковим автоматичним документуванням процесів обробки і перетворення вихідних документів чи їх фрагментів.

На другому етапі відображення - належними формами документів і обов'язковою реєстрацією моменту передачі користувачу. Контроль вихідної інформації на етапі перетворення забезпечує її достовірність та юридичну повноцінність. Контроль здійснюється шляхом перевірки готовності до преобразування вихідної інформації на машиночитаємому носії, перевірки правильності преобразування., а також шляхом контролю даних на машиночитаємому носії.

Різноманітні методи контроля вихідної інформації направлені на виявлення помилок , що були допущені при розв'язанні функціональних задач.

Загальний методичний принцип розробки різноманітних методів контролю заключається в тому , що любий контроль повинен бути здійснений до відображення вихідної інформації при розв'язанні функціональних задач. Такий підхід дозволяє якомога раніше виявити і локалізувати і виправити помилки , а також забезпечити представлення інформації в необхідний час по запису користувача.

До складу діалогових систем відображення входять компоненти методологічного і лінгвістичного забезпечення , інформаційного забезпечення і технічного забезпечення.

При автоматизації обліку розрахунків з постачальниками і підрядчиками одержують таку звітну інформацію як оборотно-сальдова відомість і оборотно-сальдова відомість по рахунку 36, аналіз субконто.

Сформувавши оборотно-сальдову відомість можна побачити і дебетовий і кредитовий оборот , а також сальдо ( або дебетове або кредитове).

Сформуємо оборотно- сальдову відомість по рахунку 36 в аналітичному розрізі , для цього треба звернутися в меню ( " Отчетность"- "Оборотно-сальдовая ведомость по счету" чи коли знаходимося в оборотно-сальдовій відомості ,тоді необхідно підвести курсор "миші" на зацікавивше нас кінцеве сальдо рахунка 36, і коли він перетвориться в "лупу", двічі клацнути "мишкою". Із запропонованого списка форм виберем "Ведомость по субконто" і сформуємо для всіх субконто.

Відомість "Анализ субконто" може бути викликана через головне меню: режим "Отчетность". Скористаємося нею для аналізу взаєморозрахунків з покупцями. З даної відомості можна також побачити, результати наших взаєморозрахунків ( дебіторську чи кредиторську заборгованість).

Також для аналізу взаєморозрахунків дуже корисна відомість “Карточка субконто”, яка відображає всі господарські операції зафіксовані на протязі звітного періоду по вибраному аналітичному об'єкту. Крім того в ній відображаються ті документи, що сформовані в режимі “Документы и расчёты” в яких фігурує субконто, що аналізується.

Автоматизація обліку значно полегшує роботу бухгалтерії , скорочуючи час та громіздкі розрахунки. Тому основним шляхом вдосконалення обліку на підприємстві є розширення автоматизованої мережі на підприємстві та заміна застарілого обладнання.

5. Економічне обґрунтування результатів дослідження

Економічні затрати для підприємства при первинному розширенні мережі та заміні обладнання будуть наступними:

Для СТОВ „Вітчизна” на сьогодні оптимальними є локалізовані робочі місця (АРМ) об'єднані в мережу з окремим сервером. В господарстві необхідно запровадити чотири АРМ : АРМ Головного бухгалтера, АРМ бухгалтера по заробітній платі, АРМ бухгалтера по розрахункам, АРМ бухгалтера по виробництву.

Конфігурацію серверу пропонується вибрати таку:

Athlon 64 3200+ / ASUS A8N-E / 128 GeForse 6600GT / ATX 300 W / DIMM 2*512 Mb DDR / HDD 160 Gb 7200 rpm / 1.44 Mb / DVD - RW NEC 4550 вартістю 4093 грн.

Крім того, пропонується придбати:

§ монітор 19" SAMSUNG 997 МВ - 1259 грн.;

§ МФУ CANON МР 130 - 816 грн.;

§ клавіатуру MITSUMI - 48 грн.;

§ маніпулятор “миша” А4 - 60 грн.;

§ коврик для маніпулятора “миша” - 5 грн.;

§ сітьовий фільтр 30 грн.

Конфігурацію кожної з робочих станцій пропонується вибрати такою:

Celeron D 310 / AsRock P4VM800 / w/video / ATX 300 W / DIMM 256 Mb DDR / HDD 40 Gb 7200 rpm / 1.44 Mb / CD - ROM LG - 1531 грн.*4

Крім того, для кожної робочої станції пропонується придбати:

§ монітор 17" SAMSUNG 797 МВ - 882 грн.*4;

§ клавіатуру MITSUMI - 48 грн.*4;

§ маніпулятор “миша” А4 - 60 грн.*4;

§ коврик для маніпулятора “миша” - 5 грн.*4;

§ сітьовий фільтр 30 грн.*4.

Ці комп'ютери треба об'єднати в мережу. Для цього потрібно придбати SWITCH 8 Port 10/100 Mb Surecom та кабель неекранований (Витая пара) довжиною 50 м для підключення комп'ютерів до SWITCH.

Наступним кроком є вибір програмного забезпечення. Для ведення бухгалтерського обліку треба придбати і встановити таке програмне забезпечення:

§ Windows XP *4;

§ Office XP OEM *4;

§ 1С: Бухгалтерія 7.7 мережева версія (файл - сервер);

Сумарна вартість розробки та впровадження КСБО:

В = Во + В1 + В2 + В3 + В4,

де Во - вартість проектування ІСТО;

В1 - вартість програмно-апаратних засобів;

В2 - вартість створення локальної мережі;

В3 - вартість розробки і налагодження прикладного програмного забезпечення;

В4 - вартість розробки документації і навчання спеціалістів.

В = 550 +26285 + 676 + 5068 + 2740 = 35319 грн.

Строк окупності витрат:

С = В/Пр, де

В - вартість розробки ІСТО;

Пр - прибуток отриманий

Строк окупності затрат при цьому складає близько 3 років, що є прийнятним і підтверджує доцільність проведення автоматизації.

Потім визначаємо економічну ефективність КСБО, тобто реальну економію при застосуванні засобів комп'ютерної техніки.

Економічна ефективність КСБО:

?В = ?Bpij - ?Bkij,

де ?Bpij - сума витрат до оновлення системи;

?Вkij - сума витрат після оновлення системи.

?В = 1720 - 1050 = 670 грн/міс

І найважливішим показником ефективності комп'ютеризації обліку є зменшення трудомісткості або скорочення трудових витрат на виконання облікових робіт.

Зменшення трудомісткості робіт:

Тек = Тр - Тк ,

де Тр - сума трудових витрат до оновлення системи;

Тк - сума трудових витрат після оновлення системи.

Тек = 14000 - 10000 = 4000 люд/год

Таким чином вдосконалення автоматизованої обробки даних на підприємстві є доцільним з економічної точки зору.

Висновки і пропозиції

У курсовій роботі було розглянуто облік розрахунків з покупцями і замовниками на прикладі СТОВ “Вітчизна”. Була наведена організаціно-економічна характеристика господарства за період господарювання підприємства з 2003 по 2005 рік.

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться згідно з Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та Наказу № 2 “Про облікову політику”.

Облікова робота здійснюється з використанням комп'ютерної форми обліку та використанням відповідних форм документів.

Синтетичний облік розрахунків з покупцями та замовниками ведуть на рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» для узагальнення інформації про розрахунки з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи й послуги, крім заборгованості, яка забезпечена векселем.

Рахунок 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» має такі субрахунки:

361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»;

362 «Розрахунки з іноземними покупцями»;

363 «Розрахунки з промислово-фінансовою групою».

За дебетом рахунка 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» відображується продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг (у тому числі на виконання бартерних контрактів), яка включає податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори (обов'язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджетів та позабюджетних фондів та включені у вартість реалізації, за кредитом - сума платежів, які надійшли на рахунки підприємства в банківських установах, у касу, та інші види розрахунків. Сальдо рахунка відображує заборгованість покупців та замовників за одержану продукцію (роботи, послуги).

Аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками ведеться за кожним покупцем та замовником, за кожним пред'явленим до сплати рахунком. Аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками ведеться в реєстрах 11 та відомостях , синтетичний облік ведуть в журналі-ордері № 11 с.г.

Вивчення досвіду ведення обліку процесу реалізації у господарстві та діючих інструктивних матеріалів показало, що останнім часом облік процесу реалізації стає більш складним, а тому періодично необхідно проводити незалежні аудиторські перевірки, які дали б змогу реально оцінити стан справ на підприємстві.

У зв'язку з проведеними дослідженнями можна внести такі пропозиції:

деталізувати питання щодо обліку дебіторської заборгованості в Наказі про облікову політику підприємства ;

для більш повнішого контролю для розрахунками з дебіторами звернути увагу на удосконалення аналітичного обліку;

для покриття дебіторської заборгованості пропонується створити на підприємстві резерв сумнівних боргів, використовуючи метод класифікації поточної дебіторської заборгованості за термінами її несплати та аналізу її фактичного непогашення за попередні звітні періоди;

посилити контроль за станом дебіторської заборгованості , проводячи у встановлені строки внутрішній аудит працівниками бухгалтерії.

Провести вдосконалення автоматизації облікової роботи.

Список використаної літератури

1. Закон Украины “О крестьянском (фермерском) хозяйстве” от 20.12.1991 г. №2009 - XII // ВВС Украины - 1991 - №14

2. Закон Украины “О собственности на землю” // Ведомости Верховного Совета - 1992 - №2

3. Закон Украины “ О собственности” // Голос Украины - 1994 - 24 апреля

4. Закон Украины “О предприятиях в Украине” №888 - 12 от 27.03.91 г. // ВВС Украины - 1991 - №24

5. Закон Украины “О хозяйственных обществах” // Ведомости Верховного Совета - 1991 - №142

6. Закон Украины “Об аудиторской деятельности” // ВВС Украниы - 1991 - №25

7. Закон Украины “О банках и банковской деятельности” №872 - XII от 20.03.91 г. [c изменениями] // Галицкие контракты - 1997 - №7

8. Закон України “Про податок на додану вартість” // 26 вересня 1997р. №550/97 ВР Галицькі контракти - 1997. - №43

9. Указ Президента України “Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки від 8.12.99 р. №1529/99 // Урядовий кур'єр - 1999 - № 230

10. Указ Президента “Про перехід України на загальноприйняті в міжнародній практиці систему обліку і статистики” // Оріентир - 1998 - №213- 214

11. Постанова Кабінету Міністрів України “Про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні” // Галицькі контракти - 1998 квітень №13

12. Постанова Верховної Ради України “Про застосування векселів в господарському обороті України” // Все про бухгалтерський облік - 1995. - №15-16

13. Инструкция №7 “О безналичных расчетах в хозяйственном обороте Украины” от 02.08.96 г. №204 // Баланс - 1998 - №50(227)

14. План рахунків та інструкція по його застосуванню, затверджені 30.11.99 р. // Галицькі контракти - 2000 - №4

15. Горицька Н. Закон України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” - правова основа переходу на нові національні стандарти // Галицькі контракти - 1999 - № 47

16. Гусев А.Ю. Проблемы организации расчетов // Экономика сельськохозяйственных и перерабатывающих предприятий - 1997 - №5

17. Горобец И.В. Как решать проблему взаиморасчетов // Деловой вестник - 1998. - №10

18. Дем'яненко М.Я. Кредитні відносини сільськогосподарських підприємств з банками у перехідний період до ринку. // Економіка АПК - 1995. - №4

19. Жихарева Л.Х. Бухгалтерский и налоговый учет бартерный операций на территории Украины. // Свiт бухгалтерського облiку - 1998 - №9

20. Завъялова Л. Учет векселей на предприятии // Бухгалтерский учет - 1996. - №5

21. Зиненко Ю.Как-то нерадостно // Бизнес - 1999 - №24(335)

22. Иванов Ю. О расчетах с сельськохозяйствеными предприятиями. // Налоги и бухгалтерский учет - 1996 - №31

23. Лебидь В., Коваленко С. Учет расчетных операций. Расчеты чеками. Расчеты с векселями. // Все о бухгалтеском учете - 1995 - 25 октября.

24. Левандовский О.Т. Безналичные расчеты, их суть и использование // Экономика АПК - 1996 - №3

25. Логутін В.Д. Гроші та грошовий обіг. К.: “Знання”, - 1998

26. Мaневич В.Е.,Перламутров В.Л. Вексельное обращение и вексельный кредит. // Финансы - 1996 . - №5

27. Николайчук О., Зиненко Ю. Верхи сделали выбор // Бизнес - 1999 - №23(334)

28. Пизенгольц М.З. Учет векселей.// Экономика сельськохозяйственных и перерабатывающих предприятий - 1997 - №9

29. Савблук П.Т., Демьяненко В.С. Механизм безналичных расчетов в условиях рынка // Экономика сельськохозяйственных и перерабатывающих предпиятий - 1994 - №8

30. Сусленко Д. “Ми вас застандартемо не боляче. Але потерпіть доведеться. // Галицькі контракти - 1999 - №46

31. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський облік на підприємствах з різними формами власності: Навчально-методичний посібник. - К.: ВТОВ “А.С.К.”, 1996 13. Зиненко Ю.Как-то нерадостно // Бизнес - 1999 - №24(335)

32. Трищ А.Г. Результат внедрения системы вексельного обращения в России. // Финансы - 1996 - №813. Зиненко Ю.Как-то нерадостно // Бизнес - 1999 - №24(335)

33.Фомін Ф.Ф., Медведюк І.М. Шляхи вдосконалення системи безготівкових розрахунків // Економіка АПК - 1995. - №5

34. Шпичак О.М. Экономические отношения производителей сельськохозяйсвенной продукции с заготовительными и перерабатывающими предприятиями в условиях инфляции // Экономика АПК. - 1995 - №8