Ноосферно-космічний напрямок розвитку України та світу

Цього літа я проголосив себе президентом космічного простору».

На наше глибоке переконання, абстрактне мистецтво якраз і виникло в речищі великого поступу еволюції до того явища, яке можна умовно назвати «інтегральний загальнолюдський кос- мізм». Ця зрозуміла всім універсальна художня мова є безперечним доказом руху людства до ноосфери. Ці поняття тісно пов'язані.

Ще одне зауваження: К. Малевич, як відомо, за своїм корінням був поляк, але живучи й працюючи в Москві, через добре зрозумілий бунтарський дух називав себе українцем. Бути духовно розвиненою, але незалежною в мисленні людиною, підкреслювати свою відособленість й окремість від зграї, але при цьому стверджувати певну прихильність до місця свого народження, висловлювати подяку йому, яким би воно не було, -- це нормально для особистості.

Висновки. Яка красива, виразна та благородна вибудовується послідовність, абсолютно нова, надихаюча, що відкриває щасливі горизонти майбутнього: Григорій Сковорода -- філософ, якого можна назвати предтечою всього російського космізму та ідей ноосфери; Володимир Вер- надський -- вчений, автор концепції ноосфери, а разом з ним Микола Холодний, академік, автор поняття антропокосмізму та Сергій Коро- льов, конструктор, який зробив реальним політ в космос; Казимир Малевич -- художник світового рівня, інтуїтивний косміст! Всі вони мали відношення до України! Та ще до них та після них -- велика кількість видатних наших співвітчизників, хто чи інтуїтивно, чи цілком свідомо рухався в цьому напрямку.

Так, потрібно говорити про український комізм! Як мінімум про величезний внесок українських мислителів, художників, вчених в цей загальносвітовий рух. Віримо, що ми, відстоюючи ідеї космізму, не єдині в сучасній Україні, хто своєю художньою творчістю, маніфестами та текстами прямо і послідовно закликає до повернення на ноосферо-космічний напрямок руху. Бачимо й інших художників, діячів культури, хто інтуїтивно близький до цього кола ідей і згодом, сподіваємося, піде за нами усвідомлено. Наприклад, ноосферно-космічні прозріння проявляються у творчості Віктора Сидоренка в його сферичних просторових структурах, де літають люди, у Арсена Савадова в його космічно величезних полотнах з різноманіттям персонажів, у Василя Цаголова в його іронічний серії про інопланетян, в роботах інших сучасних митців...

Отже, з нашої точки зору, тріумвірат -- Сковорода, Малевич, Вернадський -- це маяк і орієнтир для України. Український космізм як частина вселюдського космізму, що йде від Сковороди, через Малевича до Вернадського, Холодного і далі до Корольова -- це найпрекрасніший напрямок, альтернатива тому націоналістично-ксено- фобному курсу, який веде в глухий кут, до катастрофи. Хоча, зауважимо, і Вернадський, і Малевич, називаючи себе українцями, були переконаними космополітами. Але в цьому немає суперечності, а лише глибока мудрість.

Нам потрібна ідеологія толерантності, заклик до визнання реальної спільності жителів планети Земля. Такою високою і красивою може бути місія України! Нести в світ розуміння того, що людство повинно вчитися піднімати очі до неба, до зірок, долати розколи і шукати не поділ, ненависть і агресію один до одного, а інші, піднесені ідеї, які об'єднують.

Чи зможе людство сприйняти ноосферно-космічний світогляд і обрати мирне співіснування -- невідомо. Так, є великі сумніви в тому, що це реально для більшості. На жаль, невеликі сподівання й на те, що це стане можливим у найближчий час в Україні. Ну що ж, нехай гарантій немає, але вважаємо важливим і правильним хоча б спробувати, хоча б почати говорити про це. Як писав Ві- льям Батлер Йетс у вірші, який назвав «До свого серця, з благанням про мужність»:

Тихіше, серце, тихіше! страх успокоюй;

Згадай мудрості стародавньої урок:

Той, хто боїться хвиль і вогню І вітрів, гудящіх уздовж зіркових доріг,

Буде волею вітру, хвиль і вогню Стертий без сліду, бо він чужий Самотньому мужності буття.

Припускаючи і навіть передбачаючи утопічність цієї красивої і благородної ідеї в сучасних умовах, тим не менш не варто відмовлятися від неї. Зовсім не важливо, збудуться чи ні мрії про високе, воля до Безмірного, мрії про диво -- сама їх поява це вже перемога над відсталістю і приреченістю матеріального світу, над банальністю і невіглаством. Як чудово писав Блез Паскаль: «Не в просторі, займаному мною, повинен я вважати свою гідність, а в напрямку моєї думки. Я не зроблюся багатшим через володіння просторами землі. Відносно простору, всесвіт обіймає і поглинає мене як точку; думкою ж своєю я обіймаю її» [16].

Потужний потік енергії свободи духу, який рветься геть з обумовленого, причинного світу, зануреного в страждання і темряву, -- вже є, він здійснився. Він палає, сяє у вічності, він вже відправлений вгору, відбувся і навічно відображений в літописах Всесвіту.

Література

Вернадский В. И. Биосфера и ноосфера. Москва, Айрис-пресс, 2003. С. 278.

Вернадский В. И. Научная мысль как планетное явление. Москва: Наука, 1991. С. 90.

Вернадский В. И. Письма Н. Е. Вернадской (1886-1889). М.: Наука, 1988. С. 107.

Вернадский В. И. Философские мысли натуралиста. М., 1988. 100 с.

Вернадський В. И. Несколько слов про ноосферу // Мечты про землю и небо. Антология русского космизма. СПб.: Художественная литература, 1995. С. 108-112.

Владимир Вернадский. Жизнеописание. Избранные труды. Воспоминания современников. Суждения потомков. М.: Современник, 1993. 688 с. (Серия: Открытия и судьбы).

Воецкая Т. В., Чунаев А. А. Курс философии. Одесса, 1999. С. 382.

Гоголь М. В. Мертві душі. Тернопіль: Навчальна книга -- Богдан, 2004.

Іван Коваленко. Учитель. Поет. Десидент: сайт. URL: http://ivan-kovalenko.info/bibliography.html (дата звернення: 10.12.2021).

Ковалинский М. И. Жизнь Григория Сковороды // Сковорода Г. С. Соч. в 2 т. М., 1973. Т. 2. С. 378.

Кутырёв В. А. Насколько разумна «сфера разума»? // Философия биологии: вчера, сегодня, завтра (Памяти Регины Семеновны Карпинской) / отв. ред. И. К. Лисеев. М.: ИФ РАН, 1996. 300 с.

Лесков Л.В. О героическом энтузиазме. М.: Экономика, 2006. 248 с.

Очерки дегазации Земли / В. Шестопалов, А. Лукин, А. Згонник, А. Макаренко, Н. Ларин, А. Богуславский. Киев: ИГН НАН Украины; Науч.-инж. центр радиогидрогеоэкол. полигон. исслед. НАН Украины, 2018.

Русский космизм: Антология философской мысли. М.: Педагогика-Пресс, 1993. С. 288.

Святогор. Поэтика. Биокосмизм. (А)теология / сост. Е. Кичинов. Москва: Common Place, 2017.

Тарасов Б. Н. «Мыслящий тростник»: Жизнь и творчество [Паскаля в восприятии русских философов и писателей. М.: Языки славянских культур, 2009. С. 728.

Тичина Павло. Зібрання творів: у 12 т. / редкол.: О. Т. Гончар (голова) [та ін.]; АН УРСР, Ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка. Київ: Наук. думка, 1983-1990.

Холодный Н. Г. Мысли натуралиста о природе и человеке // Н. Г. Холодный. Избранные труды. Киев: Наукова думка, 1982. 444 с.

Эрн В. Ф. Г. Сковорода. Жизнь и учение // В. Ф. Эрн. Борьба за Логос. М., 2000. С. 491.

References

Vernadskiy V. I. Biosfera i noosfera. Moskva, Ayris-press, 2003. S. 278.

Vernadskiy V. I. Nauchnaya myisl kak planetnoe yavlenie. Moskva: Nauka, 1991. S. 90.

Vernadskiy V. I. Pisma N. E. Vernadskoy (1886-1889). M.: Nauka, 1988. S. 107.

Vernadskiy V. I. Filosofskie myisli naturalista. M., 1988. 100 s.

Vernadskiy V. I. Neskolko slov pro noosferu // Mechtyi pro zemlyu i nebo. Antologiya russkogo kosmizma. SPb.: Hudozhestvennaya literatura, 1995. S. 108-112.

Vladimir Vernadskiy. Zhizneopisanie. Izbrannyie trudyi. Vospominaniya sovremennikov. Suzhdeniya potomkov. M.: Sovremennik, 1993. 688 s. (Seriya: Otkryitiya i sudbyi).

Voetskaya T. V., Chunaev A. A. Kurs filosofii. Odessa, 1999. S. 382.

Gogol' M. V. Mertvi dushi. Ternopil': Navchal'na kny'ga -- Bogdan, 2004.

Ivan Kovalenko. Uchy'tel'. Poet. Desy'dent: sajt. URL: http://ivan-kovalenko.info/bibliography.html (last accessed: 10.12.2021).

Kovalinskiy M. I. Zhizn Grigoriya Skovorodyi // Skovoroda G. S. Soch. v 2 t. M., 1973. T. 2. S. 378.

Kutyiryov V. A. Naskolko razumna «sfera razuma»? // Filosofiya biologii: vchera, segodnya, zavtra (Pamyati Reginyi Semenovnyi Karpinskoy) / otv. red. I. K. Liseev. M.: IF RAN, 1996. 300 s.

Leskov L.V. O geroicheskom entuziazme. M.: Ekonomika, 2006. 248 s.

Ocherki degazatsii Zemli / V. Shestopalov, A. Lukin, A. Zgonnik, A. Makarenko, N. Larin, A. Boguslavskiy. Kiev: IGN NAN Ukrainyi; Nauch.-inzh. tsentr radiogidrogeoekol. poligon. issled. NAN Ukrainyi, 2018.

Russkiy kosmizm: Antologiya filosofskoy myisli. M.: Pedagogika-Press, 1993. S. 288.

Svyatogor. Poetika. Biokosmizm. (A)teologiya / sost. E. Kichinov. Moskva: Common Place, 2017.

Tarasov B. N. «Myislyaschiy trostnik»: Zhizn i tvorchestvo [Paskalya v vospriyatii russkih filosofov i pisateley. M.: Yazyiki slavyanskih kultur, 2009. S. 728.

Ty'chy'na Pavlo. Zibrannya tvoriv: u 12 t. / redkol.: O. T. Gonchar (golova) [ta in.]; AN URSR, In-t lit. im. T. G. Shevchenka. Ky'yiv: Nauk. dumka, 1983-1990.

Holodnyiy N. G. Myisli naturalista o prirode i cheloveke // N. G. Holodnyiy. Izbrannyie trudyi. Kiev: Naukova dumka, 1982. 444 s.

Ern V. F. G. Skovoroda. Zhizn i uchenie // V. F. Ern. Borba za Logos. M., 2000. S. 491.

Размещено на Allbest.ru