Історико-біографічне дослідження життя та творчості українського астрофізика професора Мстислава Сергійовича Саврона (1902-1943)

У 1940 р. було створено фізико-математичний факультет, до складу якого увійшли дві кафедри -- фізики та математики. На перший курс факультету було зараховано 100 студентів. Як вже зазначалося, першим деканом фізико-математичного факультету став професор Мстислав Сергійович Саврон, який докладав значних зусиль для забезпечення обладнанням фізичних лабораторій, робочих кабінетів [56]. У зв'язку з відкриттям нового факультету в травні 1940 р. призначено комісію з розгляду кандидатур на заміщення посад професорсько-викладацького складу фізико-математичного факультету, яку очолила директорка Інституту Є.В. Шачнєва; до її складу увійшов і проф. М.С. Саврон [34, арк. 131].

У 1940 р. Мстислав Сергійович продовжує в ХАО дослідження змінних зір на окремих полях. під його керівництвом налагоджено їх системне фотографування 160-мм камерою на 8-ми дюймовому рефракторі Цейса. В результаті цієї роботи отримано понад 100 фотоплатівок, проведено ґрунтовну підготовку для оброблення зібраних матеріалів [57, с. 267].

Влітку 1940 р., з метою створення можливостей для науково-дослідницької роботи, для кількох відповідальних співробітників ХДПІ, які поєднували викладацьку роботу з адміністративною, керівництво ХДПІ дозволяє вивільнити один день із шестиденного тижня «для роботи у бібліотеках, архівах, музеях і на дому».

Такими умовами скористалися сім співробітників ХДПІ (три заступника директорки і чотири декана); всі працювали над докторськими і кандидатськими дисертаціями, серед них і проф. М.С. Саврон [33, арк. 133].

У січні 1941 р. за високі показники у навчально-методичній, науковій та виховній роботі ХДПІ присуджено перше місце серед педагогічних вузів УРСР [58, с. 32]. У самому закладі також було відзначено кращіх працівників. Одним із тих, хто «продемонстрував високу якість лекційних курсів і організацію навчальних занять», урочисто визнано проф. М.С. Саврона [35, арк. 162].

З початком війни керівний склад ХДПІ в обов'язковому порядку здійснює чергування у гуртожитках Інституту та учбових корпусах: спочатку один день на тиждень, у серпні 1941 р. -- тричі на тиждень. Безпосередньо Саврон чергує в учбовому корпусі на вул. К. Маркса, де знаходився фізико-математичний факультет [36, арк.217, 246].

У другій половині вересня 1941 р. в Харкові розпочинається евакуація промисловості, культурно-освітніх установ і матеріальних цінностей. Згідно з наказом директора ХДПІ від 20.09.1941 р. № 122 в зв'язку з евакуацією ХДПІ весь професорсько-викладацький персонал звільняється [36, арк. 274]. За планом співробітники ХДПІ мали евакуюватися до Узбекистану, у м. Самарканд. Але через збіг обставин родина проф. Саврона залишилася в Харкові.

Напочатку 1942 р., згідно з карткою Харківської біржі праці, реєстрація на якій була обов'язковою, родина проф. Саврона переїхала зі зруйнованого будинку по вул. Зміївській, в якому Саврон мешкав з початку 1920-х років, у тимчасове житло на бульварі Здоров'я. Навесні 1942 р. вони оселяться на Пушкінському в'їзді, в центрі міста, у квартирі його тещі. За даними з картки він «росіянин, професор-астроном, працює в ХДУ» [26].

У квітні 1942 р. Комітет науково-дослідних інститутів при Харківській міській управі розпочав реєстрацію фахівців, які залишилися в окупованому місті. Комітет було створено з метою об'єднання діяльності понад 60 різних науково-дослідних установ, які обслуговували найважливіші галузі міста: промисловість, сільське господарство та охорону здоров'я.

17 квітня 1942 р. розпорядженням ВІКАДО Спеціальний підрозділ німецького командування, який займався налагодженням економіки на окупованих територіях. до сфери управління комітету було передано новоутворені Харківський університет, Політехнічний і Сільськогосподарський інститути, а також залишки інших учбових закладів -- Педагогічного, Інженерно-економічного, Фізичної культури та харківські наукові бібліотеки [17].

З анкети, власноруч заповненої М.С. Савроном: «Українець, безпартійний, закінчив Харківський університет у 1927 р.; спеціальність: астроном, астрофізик, педагогічна і наукова робота; стаж роботи за фахом 14 років; не працюю; працював у Харківському університеті і Педінституті; бажаю працювати в Харкові; одружений; народився в Полтаві в 1902 р.; дружина народилася в Києві в 1908 р.; донька -- 12 років; домашня адреса: Пушкінський в'їзд 7, кв. 33» [24, арк. 5].

У травні 1942 р. М.С. Савронзапише: «З жовтня 1941 р. і до квітня 1942 р. не працював; з 29 квітня 1942 р. почав працювати у новоутвореній Науковій управі на посаді заступника керівника відділу гуманітарних, природничих і медичних наук...» [25, арк. 186-об]. Про це свідчать і архівні документи: 11 травня 1942 р. керівництво Науково-технічної управи звертається до Харківської міської управи з проханням «видати постійну перепустку М.С. Саврону, заступнику керівника відділу гуманітарних, природничих і медичних наук» [22, арк. 25]. Разом із наданням перепустки Саврона включено до списку осіб, «які отримують німецький раціон (пайок)» у травні [20]. Також його прізвище (разом із утриманцями) зазначено у списку співробітників (доцентів) Харківського університету на отримання продуктів [23, арк. 42].

Станом на червень 1942 р. Харківська міська управа організувала харчування для жителів міста в їдальнях закритого типу. У першу чергу тут обідали співробітники управ і працівники міських підприємств. Науково-технічна управа розподіляла талони (перепустки) на обіди для фахівців підлеглих їй науково-дослідних інститутів. Згідно з документами Науково-технічної управи, за розпорядженням її президента, колишнього бургомістра Харкова проф. О.І. Крамаренка, починаючи з червня 1942 р. до основного списку співробітників Управи, які отримували перепустки для обідів у їдальню при харківській міській управі, додано М.С. Саврона [21, арк. 2, 12].

Відзначимо, що крім обідів деякі члени Науково-технічної управи (президент, віцепрезидент, начальники відділів, учений секретар, глава і секретар техради) отримували також німецький пайок (раціон). існувало два списки: тих співробітників Управи, хто отримує пайок, і тих, хто не отримує. списки уточнювалися щомісяця. За своєю посадою Саврон належав до другого, але у ньому є дописи від руки (в т. ч. біля його прізвища), що десятьом із сімнадцяти звичайних працівників пайок також видавався [23, арк. 59].

Необхідно зауважити, що такий «привілей» М.с. Саврону було надано лише тому, що до списку додавався перелік утриманців. Зокрема, у Саврона зазначено: «дружина Саврон (Кононарська) Ольга Романівна (33 роки), донька Кіра (12 років) [19, арк. 3].

Згодом Науково-технічною управою було складено та направлено на розгляд німецького командування «списки професорів, доцентів, асистентів, аспірантів і лаборантів», які працювали в Управі та підлеглих їй науково-дослідних установах, для отримання солдатського німецького пайка (загалом на 157 осіб), серед інших є прізвище проф. М.С. Саврона [23, арк. 143-144].

Наприкінці червня 1942 р. за розпорядженням німецького коменданта Харкова генерал-лейтенанта Шмідт-Логана створюється Рада наук. З наказу її Президента від 22 червня 1942 р.: «п. 1. На підставі повноважень, наданих мені штандарт командантом генерал-лейтенантом Шмідт-Логаном, визначених в його листі від 28 квітня 1942 р., з 15 червня утворюється Рада наук» [15, арк. 121; 59, с. 524].

Відповідно до п. 5 цього наказу було затверджено персональний склад Ради з 30 осіб. серед останніх було визначено дев'ять постійних членів, які сформували президію Ради (п. 6 наказу): очолив її проф. О.І. Крамаренко, віцепрезидентами стали професори Л.П. Крамаренко та М.І. Кузнєцов; ученим секретарем призначено проф. М.С. Саврона; також він увійшов до складу учбово-методичної секції Ради У фундаментальній праці «Історія Національної академії наук України (1941-1945)» [59, 60] проф. М.С. Саврона зазначено у «списку наукових співробітників АН УРсР у 1941-1945 рр.» [60, с. 309]. До цього списку включені штатні співробітники, академіки та члени-кореспонденти, які займали наукові посади в академічних наукових установах, а також у Бібліотеці АН УРсР у 1941-1945 рр., та співробітники, які працювали в академічних установах на окупованій території. [15, арк. 121-122; 59, с. 525-526].

Основні завдання Ради, вищого наукового органу міста, включали: розгляд усіх наукових питань, пов'язаних з промисловістю, сільським господарством та комунальним господарством Харкова; загальне та науково-методичне керівництво діяльністю науково-дослідних інститутів, вищої школи та наукових товариств та ін. [16, арк. 1].

22.06.1942 р. датовано ще один проєкт наказу за підписом проф. О.І. Крамаренка, згідно з яким з 15 червня 1942 р. передбачалося скасування харківської наукової управи; замість неї утворювалася Управа науково-дослідних інститутів. До персонального складу керівництва входили ті ж самі особи, які сформували постійний склад Ради наук, за винятком ученого секретаря: ця посада закріплювалася за проф. Ф.О. Бєляковим; проф. М.С. Саврон призначався членом управи щодо групи науково-методичних питань [15, арк. 135].

Упродовж кількох місяців М.С. Саврон працює на різних посадах в Науково-технічній управі: в липні -- заступник завідувача вищих шкіл; в серпні -- обіймає посаду одного із секретарів Управи (разом з інженером О.О. Гіршманом). Як штатний співробітник управи Саврон отримує лише одну перепустку до їдальні № 5 при харківській міській управі. слід зауважити, що інші співробітники, які також мали утриманців, з дозволу голови Управи О. Крамаренка отримували кілька перепусток до їдальні (про що писали заяву) [21, арк. 59]. Немає прізвища Саврона і серед тих, яким надавався німецький раціон (пайок, як і раніше, отримувала лише частина співробітників Управи). Єдине, що астроном заробляв на утримання членів родини (дружини і доньки), -- це невеличкий хлібний пайок [21, арк. 105].

Згідно з розпорядженням німецького командування Харкова від 31 серпня 1942 р. усі діючі науково-дослідні інститути, керовані Науково-технічною управою, підлягали передачі до КАДО. Цим персональний склад управи було суттєво скорочено. відповідно до наказу віцепрезидента проф. Л.П. Крамаренка з 01 вересня 1942 р. звільнюються кілька співробітників Управи, серед яких і М.С. Саврон [18, арк. 48].

Навесні 1943 р. розпочалися запеклі бойові дії так званої «третьої битви за Харків». Німецькі війська на початку березня впритул підійшли до міста; вже 10 березня в Харкові почалися вуличні бої. події, які відбулися 13 березня, у різній інтерпретації були переказані їх очевидцями -- мешканцями «будинків червоної професури» «будинки червоної професури» -- три житлові будинки по вул. Культури № 10, 16, 18 у м. Харкові. по вул. барачній (зараз вул. Культури), багато з яких працювали у харківському державному університеті.

У вуличних боях березня 1943 р. брали участь бійці елітної німецької танкової дивізії військ СС «Адольф Гітлер», відомі своїми військовими злочинами. всі, хто залишався в Харкові під час його захоплення есесівськими частинами, згадували, що це були страшні часи: багато жителів міста було розстріляно.

Доцент В.О. Михайлов, який у період окупації Харкова виконував обов'язки директора хАО, у березні 1943-го записав у своєму щоденнику: «15-го або 14-го дізнався про те, що М.С. Саврон був убитий у квартирі своєї сестри пострілом в обличчя. Напередодні спалено його квартиру» [9].

Збіг фатальних обставин (13 березня 1943 р.) для М.С. Саврона складався так: його родина залишила квартиру на Пушкінському в'їзді, яка суттєво постраждала після масованих обстрілів перед штурмом міста, і тимчасово переїхала до родичів на вул. Барачну. Можливо, того дня астроном спостерігав за німецькими солдатами на вулиці; або, випадково, опинився біля вікна. Його слабкий зір, зокрема окуляри з товстими лінзами, які він носив, зіграли цього разу «недобру службу»: сонячний відблиск від окулярів видався есесівцям склом військового бінокля. Вони з'ясували квартиру, Саврон відкрив двері, і солдати впритул розстріляли його [8, с. 59; 9].

31 серпня 1943 р., наступного дня після повного визволення Харкова від німців, до ректора Об'єднаного українського державного університету О.М. Руська, який тільки прибув до Харкова для відновлення Харківського державного університету, звернулася громадянка О.М. Кононацька з такою заявою: «Я, теща професора М.С. Саврона, убитого німцями 13 березня 1943 р. Дочку мою, його дружину, і мою онуку 8 серпня 1943 р. забрали німці. У Мстислава Сергійовича залишилася цінна наукова бібліотека, його особисті записи і документи. На згадку про його роботу в Університеті прошу забрати ці книги, документи і записи» [9]. Подання завізоване О.М. Русь- ком: «т. Михайлову. Терміново. Прошу Вас особисто прийняти бібліотеку і всі документи, склавши їх відповідний опис» [9].

В архіві НДІ астрономії ХНУ імені В.Н. Каразіна зберігся документ, згідно з яким В.О. Михайлов, який на той час опікувався обсерваторією, звернувся до міського будинкоуправління № 217: «Харківський держуніверситет імені Горького цим доручає доценту В.О. Михайлову отримати бібліотеку і наукові матеріали, що належать убитому німцями проф. Саврону, які передаються астрономічній обсерваторії його тещою О.М. Кононацькою» [9].

Слід зазначити, що на сьогодні «архів Саврона» -- згадані матеріали, записи та книги з його особистої бібліотеки -- в НДІ астрономії ХНУ імені В. Н. Каразіна не знайдено. Але пошуки тривають, адже відомо, що це був дуже об'ємний фонд, оскільки для його транспортування доц. В.О. Михайлову університетом було надано коня з возом [9].

Для астрономів увічнення пам'яті колег часто відбувається через назви астрономічних об'єктів. Проте серед імен представників харківської астрономії у космосі прізвища Саврона немає. Але колеги не забули про Мстислава Сергійовича. Йому та ще шести астрономам, співробітникам ХАО, які загинули при окупації Харкова під час Другої світової війни, встановлено пам'ятний знак, відкритий 22 червня 2011 р. на території НДІ астрономії ХНУ імені В.Н. Каразіна.

Висновки і перспективи подальших досліджень

астроном саврон вчений фізичний

Нами досліджено наукову біографію М.С. Саврона, який успішно працював у галузі зоряної, галактичної та позагалактичної астрономії в харківській астрономічній обсерваторії. Розглянуто адміністративно-педагогічну діяльність ученого в харківському державному університеті імені О.М. Горького, харківському державному педагогічному інституті імені Г.С. Сковороди, інших установах. висвітлено участь астронома в організації Ради наук в Харкові та його роботу в Науково-технічній управі під час німецької окупації міста у 1941-- 1943 роках.

В подальшому передбачається, що матеріали історико-біографічного дослідження життя і творчості проф. М.С. Саврона буде використано в науково-дослідній роботі, присвяченій історії астрономії у Харкові в першій половині ХХ ст.

Список літератури

1. Барабанов М.П., Лебединський Л., Саврон М.С., Шингарьов Л.Б спостереження тимчасової зірки Геркулеса. Публікації Харківської астрономічної обсерваторії. 1935. № 1. с. 1--2.

2. Андронов Л. гравімагнітні ротатори в катаклізмічних подвійних системах. Журнал фізичних досліджень. 2008. т 12. № 2. с. 1--11.

3. Вавилова И.Б. Планетная научная школа академіка Н.П. Барабашова // 200 лет астрономии в харьковском университете / под ред. проф. Ю.Г Шкуратова. Харьков: НУ, 2008. с. 175--179.

4. Багіров в.с., Духопельников В.М., Зайцев Б.п. та ін. харківський національний університет імені в. Н. Каразіна за 200 років. харків: Фоліо, 2004. 750 с.

5. 200 лет астрономии в харьковском университете / под ред. проф. Ю.Г Шкуратова. Харьков: хНУ, 2008. 632 с.

6. Кухтин А. в. Розвиток історичної освіти та науки в харківському державному педагогічному інституті у 1933--1941 роках: зб. наук. праць. харк. нац. пед. ун-т імені г.с. сковороди. серія «Історія та географія». харків, 2012. вип. 43. с. 120--126.

7. Пономаренко РО. Наукова діяльність у Харкові підчас окупації 1941--1943 рр. Питання історії науки і техніки. 2008. № 3. с. 65--70.

8. Зайцев Б., Посохов с.и. память о войне в документах. Universitates. Наука и Просвещение.2001. № 3. с. 48--59.

9. Архів Науково-дослідного інституту астрономії хНУ імені в.Н. Каразіна (1927-- 1943).

10. Архив Российской академии наук. (1931). Ф. 555. Оп. 4. спр. 552. 2 л.

11. Державний архів харківської області. Ф. Р-2792. (1934). Оп. 1. спр. 3. Арк. 10. (далі -- ДАхО).

12. ДАхО. (1934). Ф. Р-2792. Оп. 1. спр. 4. Арк. 3.

13. ДАхО. (1936). Ф. Р-2792. Оп. 1. спр. 20. Арк. 190.

14. ДАХО. (1936). Ф. Р-2792. Оп. 1. Спр. 21. Арк. 40-41, 44, 45.

15. ДАхО. (1941--1943). Ф. Р-3076. Оп. 1. спр. 1. 138 арк.

16. ДАхО. (1942). Ф. Р-3076. Оп. 1.спр. 4. 9 арк.

17. ДАхО. (1942). Ф. Р-3076. Оп. 1. спр. 5. Арк. 135.

18. ДАхО. (1942). Ф. Р-3076. Оп. 1. спр. 6. 80 арк.

19. ДАхО. (1942). Ф. Р-3076. Оп. 1. спр. 15. 19 арк.

20. ДАхО. (1942). Ф. Р-3076. Оп. 1. спр. 21. Арк.323.

21. ДАхО. (1942). Ф. Р-3076. Оп. 1. спр. 23. 107 арк.

22. ДАхО. (1942). Ф. Р-3076. Оп. 1. спр. 26. 43 арк.

23. ДАхО. (1942). Ф. Р-3076. Оп. 1. спр. 29. 172 арк.

24. ДАхО. (1942). Ф. Р-3076. Оп. 1. спр. 43. 57 арк.

25. ДАхО. (1942). Ф. Р-3076. Оп. 1. спр. 45. Арк. 186.

26. ДАхО. (1942). Ф. Р-3081. Оп. 1. спр. 55. Арк. 1--2.

27. ДАхО. (1936). Ф. 4293. Оп. 1. спр. 9. 215 арк.

28. ДАхО. (1936). Ф. 4293. Оп. 1. спр. 10. Арк. 115.

29. ДАхО. (1938). Ф. 4293. Оп. 1. спр. 23. Арк. 118--120.

30. ДАхО. (1938). Ф.4293.Оп.1.спр.24. Арк. 58.

31. ДАхО. (1939). Ф.4293.Оп.1.спр.50. Арк. 230.

32. ДАхО. (1939). Ф.4293.Оп.1.спр.51. Арк. 171.

33. ДАхО. (1940). Ф.4293.Оп.1.спр.60. Арк. 133.

34. ДАхО. (1940). Ф.4293.Оп.1.спр.66. Арк. 26; 60.

35. ДАхО. (1940). Ф.4293.Оп.1.спр.67. Арк. 101.

36. ДАхО. (1941). Ф. 4293. Оп. 1. спр. 76. Арк. 217; 246.

37. Архів харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Оп. ППс звільн.1933--1941. спр. 243, 4 арк.

38. Памятная книжка Полтавской губернии на 1915 год. Полтава: Типо-Литография Губерн. Правления, 1915. с. 231.

39. Саврон М.с. Розподіл позагалактичних туманностей. Публікації Харківської астрономічної обсерваторії. 1935. Т 5. с. 39--47.

40. Balyshev M.A. A Historical and Biographical Study of the Life and Scientific Work of Boris Semeykin (1900--1938). Kinematics and Physics of Celestial Bodies. 2018. Vol. 34. No. 2. P. 98--101.

41. Барабашов Н.П. Отчет харьковской астрономической обсерватории за 1931 год. Астрономический журнал. 1932. Т 9. Вып. 3--4. с. 294--298.

42. Балышев М.А. Историко-биографическое исследование жизни и творчества украинского астронома Прасковьи Георгиевны Пархоменко. Наука и науковедение. 2018. № 1. с. 114--137.

43. Балышев М.А. Siciturad astra: научная биография и трагическая судьба астронома Бориса Евгеньевича Семейкина. Историко-астрономические исследования. Дубна: Феникс, 2018. Т 40. с. 127--169.

44. Саврон М.с. Атмосферне вбирання (поглинання) фотографічних променів. Публікації Харківської астрономічної обсерваторії. 1935. Т 5. с. 49--54.

45. Барабашов Н.П. Отчет о деятельности Астрономической обсерватории харьковского государственного университета за 1933 год. Астрономический журнал. 1934. Т 11. вып. 3. с. 270.

46. Гнедин Ю.Н., Борисов Н.В., Нацвлишвили Т.М. Промежуточный поляр V603 Aql. Письма в Астрономический журнал (Астрономия и космическая астрофизика). 1990. Т 16. № 7. с. 635--641.

47. СавронМ.с. спостереження Nova Herculis1934. Публікації Харківської астрономічної обсерваторії. 1938. Т. 6. с. 47--49.

48. Dai Z.B., Qian S.B. Plausible explanations for the variations of orbital period in the old nova DQ Herculis. Astronomy and Astrophysics. 2009. Vol. 503. No 3. P. 883--888.

49. Михайлов В.О., СавронМ.с. Фотографічні спостереження комети 1935а (Джонсона) на 16-ти та 12-ти см. астрографі Цейса Астрономічної обсерваторії харківського державного університету. Публікації Харківської астрономічної обсерваторії. 1935. т 3. с. 3.

50. Kometen und Meteore. 6689: Sternwarten und Beobachter. Astronomischer Jahresbericht. 1936. Vol. 37. S. 184.

51. Барабашов Н.п. Об экспедиции АО ХГУ для наблюдения полного солнечного затмения 19 июня 1936 г. Мироведение. 1936. т 25. № 6. с. 14--22.

52. Саврон М. с. візуальні яскравості Nova 605 1936 Lacertae. Публікації Харківської астрономічної обсерваторії. 1938. т 6. с. 51--53.

53. Барабашов Н.п. Отчет о деятельности Астрономической обсерватории харьковского государственного университета за 1937 год. Астрономический журнал. 1938. т 15. вып. 3. с. 278--279.

54. Барабашов Н.П. Отчет о деятельности Астрономической обсерватории харьковского государственного университета за 1938 год. Астрономический журнал. 1939. X 16. вып. 2. с. 112--113.

55. Барабашов Н.П. Отчет о деятельности Астрономической обсерватории Харьковского государственного университета за 1939 год. Астрономический журнал. 1940. т 17. вып. 3. с. 94--96.

56. Из истории физико-математического факультета Харьковского государственного педагогического института имени Г.с. сковороды (к 180-летию института). Метод. рек. для преподавателей и студентов / сост. И.А. Наумов. Харьков: ХГПИ, 1991. 24 с.

57. Барабашов Н.П. Отчет о деятельности Астрономической обсерватории Харьковского государственного университета за 1940 год. Астрономический журнал. 1941. т 18. вып. 3. с. 267.

58. Шачнєва Є.В. Деякі питання історії Харківського державного педагогічного інституту ім. Г.С. Сковороди // Матеріали ювілейної наукової сесії, присвяченої 50-річчю Інституту. Харків: Видавництво Харківського університету, 1969. с. 31--33.

59. Історія Національної академії наук України (1941--1945): Частина 1. Документи і матеріали / Редкол.: О.с. Онищенко (відп. ред.) та ін. К., 2007. 808 с.

60. Історія Національної академії наук України (1941--1945): Частина 2. Додатки / Редкол.: О.с. Онищенко (відп. ред.) та ін. К., 2007. 576 с.

References

1. Barabashov, M.P., Lebedinsky, L., Sawron, M.S., Shingarev, L.I. (1935). Observation of a temporary star in the constellation of Hercules. Publications of the Kharkiv Astronomical Observatory, 5, 1--2 [in Ukrainian].

2. Andronov, I.L. (2008). Gravi-Magnetic Rotators іпCataclysmic Binary Stars. Journal of Physical Studies, vol. 12, issue 2, 1--11 [in Ukrainian].

3. Vavilova, I. B. (2008). Planetary scientific school of Academician N.P. Barabashov. In: 200 years of astronomy at Kharkiv University. Y.G. Shkuratov (ed.). Kharkiv: Kharkiv National University, 2008, 175--179 [in Russian].

4. Bakirov, V.S., Dukhopelnikov, УМ.,Zaytsev, B.P. et al. (2004). V.N. KarazinKharkiv National University over 200years.Kharkiv: Folio, 750 [in Ukrainian].

5. Shkuratov, Y.G. (Ed.) (2008). 200years of astronomy at Kharkiv University. Kharkiv: Kharkiv National University, 632 [in Russian].

6. Kukhtin, A.V (2012). Development of historical education and science at Kharkiv State Pedagogical Institute in 1933--1941. Collection of scientific works. SkovorodaKharkiv National Pedagogical University, 43, 120--126 [in Ukrainian].

7. Ponomarenko, R.O. (2008). Scientific activity in Kharkiv during the occupation in 1941-- 1943. Issues of History of Science and Technology, 3, 65--70 [in Ukrainian].

8. Zaytsev, B.P., Posokhov, S.I. (2001). Memories of the war in the documents. Universitates. Science and Enlightenment, 3, 48--59 [in Russian].

9. Personal documents of M.S. Sawron. (1927--1943). Archive of the Institute of Astronomy at KarazinKharkiv National University (1927--1943) [in Russian, in Ukrainian].

10. Archive of the Russian Academy of Science. (1931). Form 555, register 4, case 552, 2 sheets [in Russian].

11. State Archive of the Kharkiv Region (SAKhR). (1934). Form r-2792, register 1, case 3, sheet 10 [in Ukrainian].

12. SAKhR. (1934). Form r-2792, register 1, case 4, sheet 3 [in Russian, in Ukrainian].

13. SAKhR. (1936). Form r-2792, register 1, case 20, sheet 190 [in Ukrainian].

14. SAKhR. (1936). Form r-2792, register 1, case 21, sheets 40--41, 44, 45 [in Ukrainian].

15. SAKhR. (1941--1943). Form r-3076, register 1, case 1, 138 sheets [in Ukrainian].

16. SAKhR.(1942). Form r-3076, register1,case 4,9 sheets [in Ukrainian].

17. SAKhR.(1942). Form r-3076, register1,case 5,sheet 135 [in Ukrainian].

18. SAKhR.(1942). Form r-3076, register1,case 6,80 sheets [in Ukrainian].

19. SAKhR.(1942). Form r-3076, register1,case 15,19 sheets [in Ukrainian].

20. SAKhR.(1942). Form r-3076, register1,case 21,sheet 323 [in Ukrainian].

21. SAKhR. (1942). Form r-3076, register 1, case 23, 107 sheets [in Ukrainian].

22. SAKhR. (1942). Form r-3076, register 1, case 26, 43 sheets [in Ukrainian].

23. SAKhR. (1942). Form r-3076, register 1, case 29, 172 sheets (in Russian, in Ukrainian, in German].

24. SAKhR.(1942). Form r-3076, register1,case 43,57 sheets [in Ukrainian].

25. SAKhR.(1942). Form r-3076, register1,case 45,sheet 186 [in Ukrainian].

26. SAKhR, (1942). Form r-3081, register 1, case 55, sheets 1--2 [in Ukrainian].

27. SAKhR.(1936). Form r-4293, register1,case 9,215 sheets [in Ukrainian].

28. SAKhR.(1936). Form r-4293, register1,case 10, sheet 115 [in Ukrainian].

29. SAKhR. (1938). Form r-4293, register 1, case 23, sheets 118--120 [in Ukrainian].

30. SAKhR. (1938). Form r-4293, register 1, case 24, sheet 58 [in Ukrainian].

31. SAKhR.(1939). Form r-4293, register1,case 50,sheet 230 [in Ukrainian].

32. SAKhR.(1939). Form r-4293, register1,case 51,sheet 171 [in Ukrainian].

33. SAKhR.(1940). Form r-4293, register1,case 60,sheet 133 [in Ukrainian].

34. SAKhR.(1940). Form r-4293, register1,case 66,sheets 26, 60. [in Ukrainian].

35. SAKhR.(1940). Form r-4293, register1,case 67,sheet 101 [in Ukrainian].

36. SAKhR. (1941). Form r-4293, register 1, case 76, sheets 217, 246 [in Ukrainian].

37. Archive of V.N. Karazin Kharkiv National University (1933). Register of D.E.T. in 1933-- 1941, case 243, 4 sheets [in Ukrainian].

38. Memorial book of the Poltava Region for 1915. Poltava: Tipo-Litographiya Gubern. Pravlin- nya, 1915, p. 231 [in Russian].

39. Sawron, M.S. (1935). Distribution of extragalactic nebulae. Publications of the Kharkiv Astronomical Observatory, 5, 39--47 [in Ukrainian].

40. Balyshev, M.A. (2018). A Historical and Biographical Study of the Life and Scientific Work of Boris Semeykin (1900--1938). Kinematics and Physics of Celestial Bodies, vol. 34, issue 2, 98--101.

41. Barabashov, N.P. (1932). Report on the activities of the Astronomical Observatory Kharkov State University in 1931. Astronomical Journal, vol. 9, issue 3--4, 294--298 [in Russian].

42. Balyshev, М.А. (2018). The life and scientific work of Praskovia Parkhomenko, a Ukrainian astronomer: a historical and biographical study. Science and Science of Science, 1, 114--137 [in Russian].

43. Balyshev, М.А. (2018). Sic itur ad astra: Scientific biography and tragic destiny of astronomer Boris Evgenievich Semeykin (1900--1938). Studies in the History of Astronomy, 40, 127--169 [in Russian].

44. Sawron, М. (1935). Atmospheric absorption of photographic rays. Publications of the Kharkiv Astronomical Observatory, 5, 49--54 [in Ukrainian].

45. Barabashov, N.P. (1934). Report on the activities of the Astronomical Observatory Kharkiv State University in 1933. Astronomical Journal, vol. 11, issue 3, p. 270 [in Russian].

46. Gnedin, YN., Borisov, N.V., Natsvlishvili, TM. (1990). The Intermediate Polar V603-AQ- UILAE. Soviet Astronomy Letters, vol. 16, issue 7, 635--641 [in Russian].

47. Sawron, М^. (1938). Observation of Nova Herculis 1934. Publications of the Kharkiv Astronomical Observatory, 6, 47--49 [in Ukrainian].

48. Dai, Z.B., Qian, S.B. (2009). Plausible explanations for the variations of orbital period in the old nova DQ Herculis. Astronomy and Astrophysics, vol. 503, issue 3, 883--888.

49. Mikhaylov, УО., Sawron, М^. (1935). Photographic observations of comet 1935a Johnson on a 16-cm and 12-cm Zeiss astrographs at Kharkiv Astronomical Observatory of Kharkiv State University. Publications of the Kharkiv Astronomical Observatory, 3, p. 3 [in Ukrainian].

50. (1936). Kometen und Meteore. 6689: Sternwarten und Beobachter Astronomischer Jahresbericht, 37, s. 184.

51. Barabashov, N.P. (1936). About the expedition of the Astronomical Observatory of Kharkov State University to observe a total Solar eclipse on June 19, 1936. Mirovedenie, vol. 25, issue 6, 14--22 [in Russian].

52. Sawron, М. (1938). Visual brightness of Nova 605 1936 Lacertae. Publications of the Kharkiv Astronomical Observatory, 6, 51--53 [in Ukrainian].

53. Barabashov, N.P. (1938). Report on the activities of the Astronomical Observatory Kharkov State University in 1937. Astronomical Journal, vol. 15, issue 3, 278--279 [in Russian].

54. Barabashov, N.P. (1939). Report on the activities of the Astronomical Observatory Kharkov State University in 1938. Astronomical Journal, vol. 16, issue 2, 112--113 [in Russian].

55. Barabashov, N.P. (1940). Report on the activities of the Astronomical Observatory Kharkov State University in 1939. Astronomical Journal, vol. 17, issue 3, 94--96 [in Russian].

56. Naumov, IA. (Ed.) (1991). History of the Faculty of Physics and Mathematics of the H.S. Skovoroda Kharkiv State Pedagogical Institute (the 180th anniversary of the institute). Kharkov: Kharkov State Pedagogical Institute, 24 p. [in Russian].

57. Barabashov, N.P. (1941). Report on the activities of the Astronomical Observatory Kharkiv State University in 1940. Astronomical Journal, vol. 18, issue 3, p. 267 [in Russian].

58. Shachneva, E.V. (1969). Some issue of the history of H.S. Skovoroda Kharkiv State Pedagogical Institute. Proceedings of the scientific session dedicated to the 50th anniversary of the Institute. (pp. 31--33). Kharkiv: Kharkiv University Press [in Ukrainian].

59. Оnischenko, О^. (Ed.) (2007). History of the National Academy of Science of Ukraine (1941-- 1945). Part 1. КуК, 808 p. [in Ukrainian].

60. Оnischenko, О. (Ed.) (2007). History of the National Academy of Science of Ukraine (1941-- 1945). Part 2. КуК, 576 p. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru