Епізоотична ситуація в світі з транскордонних хвороб тварин

Серйозні епізоотії ящуру (FMDV) типу O/Asia/Mya-98 були зареєстровані в Японії й Південній Кореї в 2010 р. Під час ліквідації спалахів ящуру в південній Кореї лише у 2011 році було вбито 3 млн голів свиней (Park et al., 2013). В Індії, де ящур є ендемічним, зареєстрована повторна поява типу O/ME-SA/Ind-2001 в 2008 р. Цей тип виявлений в Індії, Бангладеш, Непалі й Бутані, Саудовській Аравії й Лівії в 2013 році й він спричинив декілька спалахів в Тунісі й Алжирі в 2014-2015 роках. В січні 2011 р. дикі кабани, заражені вірусом ящуру, були виявлені в Болгарії, де попередні спалахи захворювання реєстрували в 1996 році. Згодом у домашньої худоби було зареєстровано 12 спалахів, спричинених типом O/ME-SA/PanAsia2. В 2012 році ящур типу SAT2 спричинив спалахи в Єгипті й в Палестинській автономії. Значимою подією була поява вірусу ящуру типу Азія-1 Sindh-08 на Середньому Сході. В Південній Америці один спалах ящуру типу О, топотипу Euro-SA було зареєстровано в Парагваї в 2011 році (Brito et al., 2017).

В 2014-2015 роках і на початку 2016 року ящур реєстрували на території Азії та Африки, нових спалахів захворювання не реєстрували в Південній Америці. Спалахи були спричинені імунологічно відмінними серотипами О, А, Asia 1, SAT 1, SAT2, SAT3. Протягом цього періоду часу домінуючим серотипом був - серотип О. В останні роки не було повідомлень про спалахи, спричинені серотипом С (попередні спалахи реєструвались в Бразилії й Кенії в 2004 році). Як і в попередні роки, складну епізоотичну ситуацію формували серотипи О (ME-SA/Ind-2001) і A (AS/A/G-VII (G-18)) від Індійського субконтиненту до нових регіонів. Серотип O (ME-SA//nd-2001) розповсюдився в 2013-2015 роках на Близькому Сході (Об'єднані Арабські Емірати, Саудівська Аравія, Бахрейн) і Північній Африці (Лівія, Туніс, Алжир, Марокко). Цей серотип також виявлений в 2015 році в Південно-Східній Азії (Лаос). Серотип A (AS/A/G-VII (G-18)) був виявлений під час спалахів ящуру в 2010 році в М'янмі, і в 2015 році з'явився на Близькому Сході (Саудівська Аравія, Іран, Вірменія, Туреччина). Ці спалахи становили певну загрозу для сусідніх країн й був ризик занесення збудника ящуру на територію Європи. В европейських країнах спалахів ящуру після 2011 року не реєстрували (Болгарія). Приводом для занепокоєння стали також численні спалахи ящуру в Південній Кореї, спричинені серотипом О (SEA/Mya-98).

За період 2013-2023 рр. хворобу реєстрували в Алжирі (2014-2015, 2017-2019, 20222023), Туреччині (2013-2018, 2023), Омані (2013-2020, 2023), Ірані (2013- 2021), Індії (20132017, 2019), Афганістані (2013-2017, 2019-2022), Іраку (2013-2021, 2023), Нігері (2013-2015, 2019), Камбоджі (2013-2017, 2019, 2023), Непалі (2013-2020, 2023), Ефіопії (2013-2023), Беніні (2013-2017, 2019), Кенії (2013- 2015, 2018), Єгипті (2013-2020, 2023), Буркіна Фасо (2013-2019), В'єтнамі (2013-2021), Китаї (2013-2023), Малайзії (2013, 2015-2021, 2023), Танзанії (2013, 20152019), РФ (2013-2014, 2016-2018), Сомалі (2013, 2015-2021, 2023), ПАР (2013-2023), Лівії (2013, 2019-2021, 2023), Бутані (2013, 2015-2021), Катарі (2013, 2015), Зімбабве (2013-2022), Руанді (2013, 2017, 2020, 2023), М'янмі (2013-2019), Судані (20132017, 2019-2022), ДР Конго (2013-2019), Уганді (2013-2019), Нігерії (2013-2017, 2023), Шрі Ланці (2013-2014, 2016), Намібії (2013-2015, 2017-2022), Тайвані (2013, 2015), Монголії (2013-2022), Казахстані (2013, 2022), Чаді (2013, 2016-2017), Гані (2013, 2015-2017, 2019), Кот-д'Івуарі (2013-2021), Саудівській Аравії (2013, 2015-2017, 2019-2023), Таджикистані (2013), Ізраїлі (2013-2015, 2017-2023), Ботсвані (2013-2018, 2020, 2022), Гонконгу (20132019), Таїланді (2014-2021), Південній Кореї (2014-2019, 2023), Палестині (2014, 2021-2022), Палестинській Автономії (2019, 2023), Того (2014-2017, 2019), Південному Судані (2014 2017), Малі (2014, 2016- 2018), Мозамбіку (2014, 2016-2022), Катарі (2014, 2016-2017, 2019, 2023), Сенегалі (2014-2016, 2018-2019), Еритреї (2014, 2016-2020), Гвінеї (2014, 2018-2019), ОАЕ (2014, 2016-2022-2023), Гвінеї Бісау (2014, 2016, 2018-2019), Бахрейні (2014-2015), Киргизстані (2014), Мавританії (2014), Бурунді (2015-2017), Камеруні (2015-2017), Нігерії (2018-2019, 2021), Марокко (2015, 2019), Анголі (2015), Вірменії (2015), Йорданії (2017, 2021, 2023), Маврикії (2016, 2021), Кенії (2016-2016, 2019-2020), Кувейті (2016), Лаосі (2017- 2019), Південних Африканських територіях (2015-2018), Замбії (2016-2022), Малаві (2016-2023), Анголі (2016), Індонезії (2022-2023), Пакистані (2019-2021), Колумбії (2017-2018), Гамбії (2018), Тунісі (2017-2019, 2022), С'єрра Леоне (2018), Коморських островах (2019), ЦАР (2019), Бангладеш (2019-2020), Ємені (2020), Тунісі (2023).

епізоотичний транскордонний хвороба тварина

Таблиця 1.

Кількість країн, в яких реєструвались транскордонні хвороби

Висновок

Із наведених у статті 16 транскордонних інфекційних захворювань 2 (везикулярний стоматит, везикулярна хвороба свиней) не нотифікуються WOAH (OIE) з 2014 року. За аналізований період реєструємо незначну кількість неблагополучних країн з контагіозної плевропневмонії ВРХ (13 країн) та африканської чуми коней (18). Найбільша кількість неблагополучних країн виявилась за геморагічної септицемії (58), віспи овець і кіз (54), блутану і африканської чуми свиней (більше 60 країн за обох інфекцій), чуми дрібних жуйних (65), ящуру (86), заразного вузликового дерматиту (85), ньюкаслської хвороби птиці (98), високопатогенного грипу (115 країн).

References

1. Abutarbush, S. M., Hananeh, W. M., Ramadan, W., Al Sheyab, O. M., Alnajjar, A. R., Al Zoubi, I. G., Knowles, N. J., Bachanek-Bankowska, K., and Tuppurainen, E. S. (2016). Adverse Reactions to Field Vaccination Against Lumpy Skin Disease in Jordan. Transboundary and emerging diseases; 63(2):e213-e219. https://doi.org/10.1111/tbed.12257

2. Albina, E., Kwiatek, O., Minet, C., Lancelot, R., Servan de Almeida, R., and Libeau,G. (2013). Peste des Petits Ruminants, the next eradicated animal disease? Veterinary microbiology; 165(1-2):38-44. https://doi.org/10.1016/j.vetmic.2012.12.013

3. Alhaji, N. B., Ankeli, P. I., Ikpa, L. T., and Babalobi, O. O. (2020). Contagious Bovine Pleuropneumonia: Challenges and Prospects Regarding Diagnosis and Control Strategies in Africa. Veterinary medicine (Auckland, N.Z.); 11:71-85.

https://doi.org/10.2147/VMRR.S180025

4. Alnuqaydan, A. M., Almutary, A. G., Sukamaran, A., Yang, B. T. W., Lee, X. T., Lim, W. X., Ng, Y. M., Ibrahim, R., Darmarajan, T., Nanjappan, S., Chellian, J., Candasamy, M., Madheswaran, T., Sharma, A., Dureja, H., Prasher, P., Verma, N., Kumar, D., Palaniveloo, K., Bisht, D.,... and Chellappan, D. K. (2021). Middle East Respiratory Syndrome (MERS) Virus- Pathophysiological Axis and the Current Treatment Strategies. AAPS PharmSciTech; 22(5):173. https://doi.org/10.1208/s12249-021-02062-2

5. Al-Salihi, K. A., and Hassan, I. Q. (2015). Lumpy Skin Disease in Iraq: Study of the Disease Emergence. Transboundary and emerging diseases; 62(5):457-462.

https://doi.org/10.1111/tbed.12386

6. Alyami, M. H., Alyami, H. S., and Warraich, A. (2020). Middle East Respiratory Syndrome (MERS) and novel coronavirus disease-2019 (COVID-19): From causes to preventions in Saudi Arabia. Saudi pharmaceutical journal: SPJ: the official publication of the Saudi Pharmaceutical Society; 28(11):1481-1491. https://doi.org/10.1016/i.isps.2020.09.014

7. Azhar, E. I., El-Kafrawy, S. A., Farraj, S. A., Hassan, A. M., Al-Saeed, M. S.,

Hashem, A. M., and Madani, T. A. (2014). Evidence for camel-to-human transmission of MERS coronavirus. The New England journal of medicine; 370(26):2499-2505. https://doi.org/10.1056/NEJMoa1401505

8. Balamurugan, V., Singh, R. P., Saravanan, P., Sen, A., Sarkar, J., Sahay, B.,

Rasool, T. J., and Singh, R. K. (2007). Development of an indirect ELISA for the detection of antibodies against Peste-des-petits-ruminants virus in small ruminants. Veterinary research communications; 31(3):355-364. https://doi.org/10.1007/s11259-006-3442-x

9. Bello, M. B., Yusoff, K. M., Ideris, A., Hair-Bejo, M., Peeters, B. P. H., Jibril, A. H., Tambuwal, F. M., and Omar, A. R. (2018). Genotype Diversity of Newcastle Disease Virus in Nigeria: Disease Control Challenges and Future Outlook. Advances in virology; 6097291. https://doi.org/10.1155/2018/6097291

10. Bhanuprakash, V., Indrani, B. K., Hosamani, M., and Singh, R. K. (2006). The current status of sheep pox disease. Comparative immunology, microbiology and infectious diseases; 29(1):27-60. https://doi.org/10.1016/i.cimid.2005.12.001

11. Brito, B. P., Rodriguez, L. L., Hammond, J. M., Pinto, J., and Perez, A. M. (2017). Review of the Global Distribution of Foot-and-Mouth Disease Virus from 2007 to 2014. Transboundary and emerging diseases; 64(2):316-332. https://doi.org/10.1111/tbed.12373

12. Calkins, C. M., and Scasta, J. D. (2020). Transboundary Animal Diseases (TADs) affecting domestic and wild African ungulates: African swine fever, foot and mouth disease, Rift Valley fever (1996-2018). Research in veterinary science; 131:69-77. https://doi.org/10.1016/i.rvsc.2020.04.001

13. Castillo-Olivares, J. (2021). African horse sickness in Thailand: Challenges of controlling an outbreak by vaccination. Equine veterinary journal; 53(1):9-14. https://doi.org/10.1111/evi.13353

14. Clemmons, E. A., Alfson, K. J., and Dutton, J. W., 3rd (2021). Transboundary Animal Diseases, an Overview of 17 Diseases with Potential for Global Spread and Serious Consequences. Animals: an open access journal from MDPI; 11(7):2039.

https://doi.org/10.3390/ani11072039

15. Davies, F. G. (1991). Lumpy skin disease, an African capripox virus disease of cattle. The British veterinary journal; 147(6):489-503. https://doi.org/10.1016/0007- 1935(91)90019-J

16. Dimitrov, K. M., Bolotin, V., Muzyka, D., Goraichuk, I. V., Solodiankin, O.,

Gerilovych, A., Stegniy, B., Goujgoulova, G. V., Silko, N. Y., Pantin-Jackwood, M. J., Miller, P. J., and Afonso, C. L. (2016). Repeated isolation of virulent Newcastle disease viruses of subgenotype Vlld from backyard chickens in Bulgaria and Ukraine between 2002 and 2013. Archives of virology; 161(12):3345-3353. https://doi.org/10.1007/s00705-016-3033-2

17. EFSA Panel Animal Health and Welfare (2012). Scientific Opinion on Swine

Vesicular Disease and Vesicular Stomatitis. EFSA Journal; 10(4):2631.

https://doi.org/10.2903/i.efsa.2012.2631

18. FAO.STAT. Available online at: https://www.fao.org/faostat/en/#home (accepted on 4 April 2023).

19. Foster, J. P. (1934). Some historical notes on contagious bovine

pleuropneumonia. Journal of the American Veterinary Medical Association; 84:918.

20. Gao, L., Sun, X., Yang, H., Xu, Q., Li, J., Kang, J., Liu, P., Zhang, Y., Wang, Y., and Huang, B. (2021). Epidemic situation and control measures of African Swine Fever Outbreaks in China 2018-2020. Transboundary and emerging diseases; 68(5):2676-2686. https://doi.org/10.1111/tbed.13968

21. Gf-TADs (2020). African Swine Fever: An Unprecedented Global Threat-A Challenge to Livelihoods, Food Security and Biodiversity. Call for Action. Available online at: http://www.gf-tads.org/events/events-detail/fr/c/1152886 (accessed 26 October, 2020).

22. King, S., Rajko-Nenow, P., Ashby, M., Frost, L., Carpenter, S., and Batten, C. (2020). Outbreak of African horse sickness in Thailand, 2020. Transboundary and emerging diseases; 67(5):1764-1767. https://doi.org/10.1111/tbed.13701

23. Komal, J. (2020). Regional efforts in the Americas to prevent ASF introduction. African Swine Fever Unprecedented Global Threat: A Global Challenge to Livelihoods, Food Security, and Biodiversity. The Global Framework for theProgressive Control of Transboundary Animal Diseases (GF-TADs). Available online at: https://www.fao.Org/3/cb2148en/cb2148en.pdf

24. Kumar, N., Maherchandani, S., Kashyap, S. K., Singh, S. V., Sharma, S.,

Chaubey, K. K., and Ly, H. (2014). Peste des petits ruminants virus infection of small ruminants: a comprehensive review. Viruses; 6(6):2287-2327.

https://doi.org/10.3390/v6062287

25. Letchworth, G. J., Rodriguez, L. L., & Del cbarrera, J. (1999). Vesicular stomatitis. Veterinary journal; 157(3):239-260. https://doi.org/10.1053/tvjl. 1998.0303

26. Lin, F., and Kitching, R. P. (2000). Swine vesicular disease: an overview. Veterinary journal; 160(3): 192-201. https://doi.org/10.1053/tvil.2000.0505

27. Lu, G., Pan, J., Ou, J., Shao, R., Hu, X., Wang, C., and Li, S. (2020). African horse sickness: Its emergence in Thailand and potential threat to other Asian countries. Transboundary and emerging diseases; 67(5):1751-1753. https://doi.org/10.1111/tbed.13625

28. Luo, Y., Li, S., Sun, Y., and Qiu, H. J. (2014). Classical swine fever in China: a minireview. Veterinary microbiology; 172(1-2): 1-6.

https://doi.org/10.1016/i.vetmic.2014.04.004

29. Manso-Ribeiro J, Azevedo R, and Teixeira J. (1958) Peste porcine provoquйe par une souche diff/rente (Souche L) de la souche classique. Bulletin - Office international des epizooties; 50:516-534.

30. Miller, P.J., and Koch, G. (2013). Newcastle disease, In: Swayne, D.E., Glisson, J.R., McDougald, L.R., Nolan, L.K., Suarez, D.L., Nair, V. (Eds.) Diseases of Poultry (13th ed.) Wiley-Blackwell; Hoboken, NJ, USA; 89-138.

31. Muthuchelvan, D., Rajak, K. K., Ramakrishnan, M. M., Choudhary, D., Bhadouriya, S., Saravanan, P., Pandey, A.B. and Singh, R.K. (2015) Peste-des-petits-ruminants: An Indian perspective. Advances in Animal and Veterinary Sciences; 3(8):422-429.

doi.: 10.14737/journal.aavs/2015/3.8.422.429

32. Niedbalski, W. (2015). Bluetongue in Europe and the role of wildlife in the epidemiology of disease. Polish journal of veterinary sciences; 18(2):455-461. https://doi.org/10.1515/pivs-2015-0060

33. Park, J. H., Lee, K. N., Ko, Y. J., Kim, S. M., Lee, H. S., Shin, Y. K., Sohn, H. J., Park, J. Y., Yeh, J. Y., Lee, Y. H., Kim, M. J., Joo, Y. S., Yoon, H., Yoon, S. S., Cho, I. S., and Kim, B. (2013). Control of foot-and-mouth disease during 2010-2011 epidemic, South Korea. Emerging infectious diseases; 19(4):655-659. https://doi.org/10.3201/eid1904.121320

34. Provost, A., Perreau, P., Breard, A., Le Goff, C., Martel, J. L., and Cottew, G.

S. (1987). Contagious bovine pluropneumonia. Peripneumonie contagieuse bovine.

Revue scientifique et technique (International Office of Epizootics); 6(3):565-679.

https://doi.org/10.20506/rst.6.3.306

35. Rossiter, P. B., a n d Al Hammadi, N. (2009). Living with transboundary animal diseases (TADs). Tropical animal health and production; 41(7):999-1004. https://doi.org/10.1007/s11250-008-9266-7

36. Roychoudhury, P., Sarma, D. K., Rajkhowa, S., Munir, M., and Kuchipudi,

S. V. (2014). Predominance of genotype 1.1 and emergence of genotype 2.2 classical swine fever viruses in north-eastern region of India. Transboundary and emerging diseases; 61(1):69-77. https://doi.org/10.1111/tbed.12263

37. Sandvik, T., Crooke, H., Drew, T. W., Blome, S., Greiser-Wilke, I., Moennig, V., Gous, T. A., Gers, S., Kitching, J. A., BQhrmann, G., and BrQckner, G. K. (2005). Classical swine fever in South Africa after 87 years' absence. The Veterinary record; 157(9):267. https://doi.org/10.1136/vr. 157.9.267

38. Stehnii, M.Iu., and Voroshylov, I. S. (2012) Transmisiine infikuvannia liudei khvoroboiu Niukasla vid ptakhiv. Veterynarna medytsyna; 96:126-128. [in Ukrainian].

39. Taylor W. (2016). The global eradication of peste des petits ruminants (PPR) within 15 years--is this a pipe dream?. Tropical animal health and production; 48(3):559-567.

https://doi.orq/10.1007/s11250-016-0993-x

40. Transkordonni khvoroby tvaryn: naukova monohrafiia / L.Ie. Korniienko, O.M. Chechet, V.V. Ukhovskyi, O.A. Moroz, T.M. Tsarenko, A.P. Herilovych, M.Ie. Romanko, M.S. Karpulenko, I.F. Makovska, and N.P. Nenych.; Za red. L. Ye. Korniienka; Kharkiv: FOP Brovin O.V., 2023; 554 s. [in Ukrainian].

41. Tuppurainen, E. S., and Oura, C. A. (2012). Review: lumpy skin disease: an emerging threat to Europe, the Middle East and Asia. Transboundary and emerging diseases; 59(1):40-48. https://doi.org/10.1111/І.1865-1682.2011.01242.x

42. Vargas Teran, M., Calcaqno Ferrat, N., and Lubroth, J. (2004). Situation of classical swine fever and the epidemiologic and ecologic aspects affecting its distribution in the American continent. Annals of the New York Academy of Sciences; 1026:54-64. https://doi.org/10.1196/annals. 1307.007

43. Wainwrigh, S., El Idrissi, A., and Mattioli, R. (2013) Emergence of lumpy

skin disease in the Eastern Mediterranean Basin countries. EMPRES Watch. © FAO 2013. Available online at: http://www.fao. org/ag/empres.html.

44. World Organization for Animal Health. Animal Diseases; World Organization

for Animal Health: Paris, France, 2023. Available online at:

https://www.woah.org/en/what-we-do/animal-health-and-welfare/animal-diseases/ (accessed on 14 June 2023).

45. Wu, X., Li, L., Li, J., Liu, C., Wang, Q., Bao, J. Y., Zou, Y., Ren, W., Wang, H., Zhang, Y., Lv, Y., Liu, F., Wang, S., Ma, H., and Wang, Z. (2016). Peste des Petits Ruminants Viruses Re-emerging in China, 2013-2014. Transboundary and emerging diseases; 63(5):e441-e446. https://doi.org/10.1111 /tbed. 12308

46. Yeruham, I., Yadin, H., Van Ham, M., Bumbarov, V., Soham, A., and Perl, S. (2007). Economic and epidemiological aspects of an outbreak of sheeppox in a dairy sheep flock. The Veterinary record; 160(7):236-237. https://doi.org/10.1136/vr.160.7.236

47. Zaki, A. M., van Boheemen, S., Bestebroer, T. M., Osterhaus, A. D., and Fouchier, R. A. (2012). Isolation of a novel coronavirus from a man with pneumonia in Saudi Arabia. The New England journal of medicine; 367(19):1814-1820. https://doi.org/10.1056/NEJMoa1211721

Размещено на Allbest.ru