Еволюція удосконалення нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення

83734

Тростянецький

3756

31633

27319

77683

Шосткинський

1683

14174

12294

29278

Ямпільський

1733

14595

_-

29278

У середньому в Сумській області

3494

29426

26793

67555

Примітки. 1. НГО - нормативна грошова оцінка ріллі для адміністративних районів Сумської області.

2. НКРД - норматив капіталізованого рентного доходу для ріллі за природно- сільськогосподарськими районами Сумської області.

3. НКРД - норматив капіталізованого рентного доходу для земель сільськогосподарського призначення, який є єдиним для України.

Джерело: складено авторами за даними Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та доповнено власними розрахунками.

Дані табл. 6 свідчать, що нормативна грошова оцінка ріллі, розрахована за Методикою 1995 р. збільшилася за період її чинності у 8,42 рази як у цілому по області, так і за адміністративними районами. Відмітимо, що за Методикою 1995 р. визначено показники нормативної грошової оцінки земель саме для адміністративних районів Сумської області.

Згідно з Методикою 2016 р. визначено нормативи капіталізованого рентного доходу не для адміністративних, а для природно- сільськогосподарських районів, які можуть включати в себе землі кількох адміністративних районів. На основі нормативів капіталізованого рентного доходу визначена нормативна грошова оцінка земель, яка для ріллі Сумської області за цим методичним підходом у середньому становить 26793 грн/га.

Норматив капіталізованого рентного доходу, визначений згідно з Проєктом Методики, становить 27500 грн/га і є однаковим для земель сільськогосподарського призначення України.

За запропонованим методичним підходом нормативна грошова оцінка ріллі в середньому в Сумській області становить 67555 грн/га, що є більшим у понад 2 рази від результатів, що отримані за проаналізованими Методиками.

Відмітимо, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки визначається на основі нормативу капіталізованого рентного доходу з урахуванням корегування на бали бонітету (за Методикою 2016 р.) або корегування на певні коефіцієнти (Проєкт Методики). Однак за відсутності корегувань норматив капіталізованого рентного доходу можна розглядати як нормативну грошову оцінку угідь. З табл. 6 бачимо, що нормативна грошова оцінка за методикою 1995 р. та норматив капіталізованого рентного доходу за Методикою 2016 р. і Проєктом Методики мають близькі значення.

Відмінності в якості ґрунтів різних адміністративних та природно- сільськогосподарських районів відображені в результатах нормативної грошової оцінки за Методикою 1995 р., Методикою 2016 р. та за пропонованим методичним підходом. Найгірші землі розташовані в Середино-Будському районі, а найкращі - в Охтирському районі.

До запропонованих у Проєкті Методики та формули (2) цієї статті корегувальних коефіцієнтів пропонуємо додати коефіцієнти, що враховують характеристики землі як просторового базису, перераховані на рис. 1. Методичні положення визначення окремих коефіцієнтів викладено в роботах [30, с. 239-240; 31, с. 124; 32, с. 129; 33, с. 124]. Використання цих коефіцієнтів дасть можливість скорегувати визначену нами нормативну грошову оцінку для кожної окремої земельної ділянки, що матиме значення в умовах вільного ринку землі.

Слід відмітити, що визначена нами величина нормативної грошової оцінки землі на кращих і гірших землях коливається від 91252 грн/га до 24740 грн/га й у середньому становить приблизно 57 тис. грн, що значно перевищує розмір нормативної грошової оцінки, визначеної Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру станом на 01.01.2020 р., яка в середньому становить 26793 грн/га для ріллі Сумської області [34] (табл. 6).

Представимо порівняльну характеристику значень оцінки земель (табл. 7).

Таблиця 7

Порівняльна характеристика значень оцінки земель

Показники	За Методикою 2016 р.	За запропонованим підходом	Вартість землі в інших країнах
		для гірших земель	для кращих земель
НГО для ріллі Сумської області станом 01.01.20 р., грн/га	26793	24740	91252	х
США, дол./га	х	х	х	від 2000-3000 до 30000-4000
Європа, євро/га	х	х	х	від 4000 до 25000

Джерело: складено авторами.

Дані табл. 7 свідчать, що розрахована нами нормативна грошова оцінка ріллі для гірших земель приблизно відповідає значенню нормативної грошової оцінки ріллі, що визначена за Методикою 2016 р. Для кращих земель отримане нами значення значно перевищує фактичне.

Важливо зробити акцент, що в закордонних країнах вартість землі є значно вищою. Так, «у США ціни на землі сільськогосподарського призначення коливаються від 2-3 тис. дол./га в посушливих районах до 30-40 тис. дол. у Каліфорнії. У країнах Європи цінова шкала теж дуже висока: від 4 тис. євро за гектар у Фінляндії до 10-12 тис. євро/га у Франції та Німеччині, а в Нідерландах - 25 тис. євро/га» [35, с. 589]. У Польщі вартість одного гектара орної землі становить понад 7000 дол. США. За даними W. Edwards, вартість гектара землі в штаті Айова може становити понад 7000 дол. США [36], за даними S. A. Wentland та інших, вартість 1 акру земель сільськогосподарського призначення становить 4593 дол. США [37], що з розрахунку за гектар дорівнює 11350 дол. США. За нашими розрахунками, нормативна грошова оцінка землі становить приблизно 2 тис. дол. США, тобто така вартість землі в Україні перебуває на нижній межі діапазону цін на землю, що встановилися в закордонних країнах і, відповідно, може мати місце й для нашої країни. Також при збільшенні вартості землі відповідно підвищиться й сума земельного податку до бюджету.



Висновки

Для дальшого удосконалення нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення необхідно:

- провести сучасне бонітування ґрунтів;

- перед бонітуванням провести агрохімічне обстеження ґрунтів на предмет визначення вмісту не тільки поживних речовин та мікроелементів, а також і забруднюючих речовин;

- критерієм нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення є загальний рентний дохід, який визначається як сума диференціального рентного доходу та абсолютного рентного доходу;

- диференціальний рентний дохід слід визначати на основі порівняння нормативної урожайності та доходу від виробництва набору культур рекомендованої сівозміни на кращих і гірших за родючістю землях;

- при визначенні абсолютної ренти слід ураховувати не лише дані про витрати на орендну плату та підтримку державою сільського господарства, а й дані про потребу в коштах на фінансування землевпорядкувальних та землеохоронних робіт; окремою статтею слід виокремити кошти на підтримку галузі тваринництва, що сприятиме дотриманню сівозмін та збереженню родючості ґрунту;

- термін капіталізації слід встановити на рівні тривалості ротації сівозміни (10 років), після закінчення якої проводити нову оцінку земель для її актуалізації та підтримання контролю за якістю землі;

- під час визначення нормативної грошової оцінки слід урахувати характеристики землі як просторового базису, зокрема: відстань розташування від центрів реалізації продукції, якість шляхів сполучення, розташування стосовно місткого ринку збуту продукції та забезпеченість земельної території закладами соціальної сфери.

У перспективі необхідно приділити увагу розробці механізмів стимулювання раціонального землекористування та збереження родючості на основі нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, а також концептуальних положень грошової оцінки сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень і забруднених та порушених земель.



Список використаних джерел

1. Про методику грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів: Постанова Кабінету Міністрів України від 25.03.1995 р. № 213. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/213-95-%D0%BF/ed20111031.

2. Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення: Постанова Кабінету Міністрів України від 16.11.2016 р. № 831. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/831-2016- %D0%BF/paran11#n11.

3. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення : Закон України від 31.03.2020 р. № 552-IX. URL: https://ips.ligazakon.net/document/view/T200552?an=71.

4. Гнаткович Д. И. Земельный кадастр: экономика землепользования. Львов: Вища школа,1986. 136 с.

5. Месель-Веселяк В. Я., Федоров М. М. Нові методичні підходи щодо удосконалення нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення. Економіка АПК. 2016. № 2. С. 22-29

6. Мартин А. Г. Оновлення методичних засад нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення. Землеустрій і кадастр. 2013. № 3. С. 30-51.

7. Новаковський Л. Я. Проблеми методичного забезпечення нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення. Вісник аграрної науки. 2015. № 12. С. 11-16.

8. Федоров М. М., Третяк А. М., Канаш О. П., Месель-Веселяк В. Я., Трегобчук В. М., Лісовий М. В. та ін. Концептуальні основи удосконалення оцінки земель в Україні. Землевпорядкування. 2002. № 1. С. 58-66.

9. Mishenin Ye., Valentinov V., Maslak O., Koblianska I. Modern transformations in small-scale agricultural commodity production in Ukraine. Marketing and Management of Innovations. 2017. No. 4. Рр. 358-366.

http://doi.org/10.21272/mmi.2017.4-32.

10. Kobe I. H., Olamide O. E., Bamidele F. S., Benedict A. T., Yemisi B. K., Kamal D. A. Economic assessment of agricultural land market in rural Nigeria: pattern and drivers. Journal of Land and Rural Studies. 2018. Vol. 6. No. 1. Pр. 1-17. https: //doi.org/10.1177/2321024917732889.

11. Maurya S., Abraham J. S., Somasundaram S., Toteja R., Gupta R., Makhija S. Indicators for assessment of soil quality: a mini-review. Environmental Monitoring and Assessment. 2020. Vol. 192. 604. https://doi.org/10.1007/s10661- 020-08556-z.

12. Онегіна В., Вітковський Ю. Інвестиції та земельна реформа в сільському господарстві в Україні. Agricultural and Resource Economics. 2020. Vol. 6. No. 4. Pp. 187-210. https://doi.org/10.51599/are.2020.06.04.10.

13. Horst M., Gwin L. Land access for direct market food farmers in Oregon, USA. Land Use Policy. 2018. Vol. 75. Pp. 594-611.

https://doi.org/10.1016/j.landusepol.2018.01.018.

14. Sanz Sanz E., Martinetti D., Napolйone C. Operational modelling of periurban farmland for public action in mediterranean context. Land Use Policy. 2018. Vol. 75. Pp. 757-771. https://doi.org/10.1016yj.landusepol.2018.04.003.

15. Yagi H., Garrod G. The future of agriculture in the shrinking suburbs: the impact of real estate income and housing costs. Land Use Policy. 2018. Vol. 76. Pp. 812-822. https://doi.org/10.1016yj.landusepol.2018.03.013.

16. Koblianska І., Pasko О., Hordiyenko M., Yarova I. Are peasant households policy wise feasible? The debate on the future of semi-subsistence households in Ukraine. Eastern European Countryside. 2020. Vol. 26. Is. 1. Pp. 127-179. https://doi.org/10.12775/eec.2020.006.

17. Bartkowski B., Bartke S., Helming K., Paul C., Techen A. K., Hansjьrgens B. Potential of the economic valuation of soil-based ecosystem services to inform sustainable soil management and policy. PeerJ. Environmental Science. 2020. Vol. 8. e8749. https://doi.org/10.7717/peerj.8749.

18. Holms Ju., Arhipova I., Tulbure I., Vitols G. Ecosystem provisioning services automated valuation process model for sustainable land management. Procedia Computer Science. 2017. Vol. 104. Pp. 65-72,

https://doi.org/10.1016/j.procs.2017.01.063.

19. Fцrster J., Schmidt S., Bartkowski B., Lienhoop N., Albert C., Wittmer H. Incorporating environmental costs of ecosystem service loss in political decision making: a synthesis of monetary values for Germany. PLoS ONE. 2019. Vol. 14(2). e0211419. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0211419.

20. Schild J. E. M., Vermaat J. E., van Bodegom P. M. Differential effects of valuation method and ecosystem type on the monetary valuation of dryland ecosystem services: a quantitative analysis. Journal of Arid Environments. 2018. Vol. 159. Pp. 11-21. https://doi.org/10.1016/jjaridenv.2017.09.001.

21. Albert C., Schrцter-Schlaack C., Hansjьrgens B., Dehnhardt A., Dцring R., Job H., Kцppel J. et al. An economic perspective on land use decisions in agricultural landscapes: insights from the TEEB Germany study. Ecosystem Services. 2017. Vol. 25. Pp. 69-78. https://doi.org/10.1016/j.ecoser.2017.03.020.

22. Reydon B. P., Agurto Plata L. E., Sparovek G., Burstein Goldszmidt R. G., Telles T. S. Determination and forecast of agricultural land prices. Nova Economia. 2014. Vol. 24. No. 2. Pp. 389-408. https://doi.org/10.1590/0103-6351/1304.

23. Україна у цифрах 2019: стат. збірник. Київ: Державна служба статистики України, 2020. 46 с.

24. Про оцінку земель: Закон України від 11.12.2003 р. № 1378-IV. URL: http://zakon2 .rada.gov.ua/laws/show/1378-15.

25. Meng F., Qiao Y., Wu W., Smith P., Scott S. Environmental impacts and production performances of organic agriculture in China: a monetary valuation. Journal of Environmental Management. 2017. Vol. 188. Pp. 49-57.

https://doi.Org/10.1016/j.jenvman.2016.11.080.

26. Madalla N., Majule A. Economic value of agricultural land for community livelihoods within the context of REDD+. Journal of Agriculture and Ecology Research International. 2016. Vol. 2. Is. 3. Рр. 180-195 https://doi.org/10.9734/JAERI/2015/14132.

27. Дані офіційного сайту Національного Банку України. URL: https://bank.gov.ua/ua/monetary/stages/archive-rish.

28. Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земель: Проєкт Постанови Кабінету Міністрів України від 2020 р. URL: https://land.gov.ua/info/proekt-postanovy-kabinetu-ministriv-ukrainy-pro- zatverdzhennia-metodyky-normatyvnoi-hroshovoi-otsinky-zemel-2.

29. Харченко О. В. Основи програмування врожаїв сільськогосподарських культур. Суми: Університетська книга, 2003. 283 с.

30. Пилипенко В. В., Пилипенко Н. М., Ковальова О. М. Методологічні аспекти визначення земельного податку та плати за землекористування в сільському господарстві. Вісник Сумського державного аграрного університету. 1998. № 2. С. 234-241.

31. Ковальова О. М. Вплив соціальних умов на грошову оцінку земель. Економіка АПК. 2004. № 10. С. 122-125.

32. Ковальова О. М. Місткість ринку збуту продукції як фактор оцінки землі. Економіка АПК. 2003. № 3. С. 127-129.

33. Паляничко Н. І. Фінансово-економічне забезпечення збалансованого використання земельних ресурсів України: моногр. Київ: Аграрна наука, 2017. 240 с.

34. Офіційний сайт Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру. URL: http://land.gov.ua/icat/otsinka-zemel.

35. Кошель А.О. Міжнародний досвід оцінки та оподаткування земель сільськогосподарського призначення. Глобальні та національні проблеми економіки. 2015. Вип. 6. С. 588-590.

36. Edwards W. Evaluating a land purchase decision: economic analysis. File C2-76. URL: https://www.extension.iastate.edu/agdm/wholefarm/pdf/c2-76.pdf.

37. Wentland S. A., Ancona Z. H., Bagstad K. J., Boyd J., Hass J. L., Gindelsky M., Moulton J. G. Accounting for land in the United States: integrating physical land cover, land use, and monetary valuation. Ecosystem Services. 2020. Vol. 46. 101178. https://doi.org/10.1016/j.ecoser.2020.101178.

Размещено на Allbest.ru