Зональні особливості формування и резерви підвищення сталої конкурентоспроможності аграрних підприємств

Таблиця 12

Результати оцінки резервів підвищення сталої конкурентоспроможності аграрних підприємств України за рахунок поліпшення рівня менеджменту та/або використання ресурсів, 2016. р.

Джерело: авторські розрахунки на основі економетричної моделі (табл. 10).

Про це переконливо свідчать результати оцінки відносної ефективності управління формуванням сталої конкурентоспроможності на прикладі конкретних 20 підприємств і резерви її підвищення за рахунок поліпшення рівня менеджменту. Так, у 10 підприємств з відносно неефективним управлінням резерв росту SCI за рахунок поліпшення менеджменту коливався в межах 0,023-0,353, завдяки чому три з них можуть трансформуватися з аутсайдерів у конкурентоспроможні. Цікаво, що додатково виконані розрахунки з використанням дискримінантної моделі SCI на прикладі вказаних аграрних підприємств з різним рівнем відносної ефективності управління формуванням сталої конкурентоспроможності повністю підтвердили зроблені висновки. Наприклад, зазначені три підприємства за максимальним класифікаційним значенням потрапили в третю групу із середнім рівнем замість фактичного низького рівня конкурентоспроможності. І навпаки, два з 10 підприємств з відносно ефективним управлінням за максимальним класифікаційним значенням мали б потрапити в третю групу, а перебували в четвертій групі із високим рівнем конкурентоспроможності, що свідчить про відносно кращий рівень менеджменту й раціональніше використання ресурсів. За таким самим алгоритмом можна прогнозувати підвищення технологічної, економічної, маркетингової, екологічної та соціальної конкурентоспроможності аграрних підприємств за рахунок використання резервів, виявляти ці резерви й оцінювати відносний рівень ефективності управління її формуванням.

Висновки

Установлено, що аграрні підприємства зони лісостепу були конкурентоспроможними, хоч і на середньому рівні, а суб'єкти господарювання зон полісся та степу виявилися неконкурентоспроможними, причому за більшістю показників степова зона програвала поліській. Цікаво, що за окремими субіндексами конкурентоспроможності підприємства зони полісся перевершували не тільки показники степової, а й лісостепової зони. Найменше значення субіндекса конкурентоспроможності за балансом гумусу (0,146) свідчить про те, що підприємства Степу використовували землю з найнижчим ступенем раціональності, у той час як у Лісостепу землекористування було більш збалансованим за середній рівень, однак рекомендованої структури посівних площ не дотримувалися підприємства всіх зон. Для підвищення сталої конкурентоспроможності підприємствам зони степу необхідно першочергово нарощувати технологічну, лісостепу - екологічну, полісся - маркетингову конкурентоспроможність, які були їхніми найбільш слабкими сторонами. У розрізі культур виявлено свої зональні особливості. Наприклад, для підприємств усіх зон стратегічним пріоритетом забезпечення сталої конкурентоспроможності на ринку соняшника має стати істотне поліпшення її екологічного компонента через покращення балансу гумусу в Степу та приведення до нормативів його частки в структурі посівних площ у зоні полісся та лісостепу. У результаті потепління й зростання дефіциту вологи зона степу стає дедалі менш привабливою для організації конкурентоспроможного виробництва зерна кукурудзи та соняшника, у той час як у поліссі їх вирощування виявилося більш конкурентоспроможним.

У результаті дискримінантного аналізу вперше розроблено математичну модель класифікації підприємств для кожної групи залежно від рівня конкурентоспроможності. Здобуті результати апробації дискримінантної моделі на прикладі 10 аграрних підприємств різних ґрунтово-кліматичних зон показали, що прогнозні значення повністю співпали з тією ж групою, до якої фактично вони належали з огляду на фактичну величину SCI.

Побудована економетрична модель залежності SCI аграрних підприємств України від основних субіндексів витримала всі етапи перевірки на адекватність, статистичну значущість і достовірність, тому може бути використана власниками й/або менеджерами аграрних підприємств під час (1) виявлення резервів підвищення конкурентоспроможності, (2) експрес- визначення й прогнозування SCI, (3) оцінювання відносного рівня ефективності управління формуванням конкурентоспроможності, (4) прийняття рішень про доцільність нарощування рівня конкурентоспроможності, а також (5) іншими стейколдерами (напр., інвесторами, акціонерами, органами державного й регіонального управління тощо) під час ухвалення інвестиційних рішень, моделювання потенційного SCI нових підприємств, проектування заходів з поліпшення конкурентоспроможності й забезпечення сталого розвитку. Апробація розробленої економетричної моделі дала змогу виявити й кількісно оцінити резерви росту SCI аграрних підприємств України за рахунок поліпшення рівня менеджменту та/або використання ресурсів і розробити прогноз підвищення сталої конкурентоспроможності підприємств шляхом поступового підтягування гірших суб'єктів до кращих завдяки використанню внутрішніх резервів у середньостроковій перспективі (до 2025 р.). Перспективним напрямом досліджень у цьому контексті вважаємо обґрунтування організаційно-економічного механізму використання виявлених резервів підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств.

Список використаних джерел

1. Corrigan G., Crotti R., Drzeniek Hanouz M., Serin C. Assessing progress

toward sustainable competitiveness. In Global competitiveness report 2014-2015. Geneva: World Economic Forum, 2014. Pp. 53-83. URL:

http://www3.weforum.org/docs/GCR2014-15/GCR_Chapter1.2_2014-15.pdf.

2. Defining Sustainable Competitiveness. URL:

http://reports.weforum.org/global-competitiveness-report-2014-2015/defining- sustainable-competitiveness.

3. Andreoni V., Miola A. Competitiveness and Sustainable Development. EUR 28316 EN. Luxembourg (Luxembourg): Publications Office of the European Union;

2016. 89 p. https://doi.org/10.2788/64453.

4. Bilbao-Terol A., Arenas-Parra M., Onopko-Onopko V. Measuring regional sustainable competitiveness: a multi-criteria approach. Operational Research. 2019. Vol. 19. Is. 3. Pp. 637-660. https://doi.org/10.1007/s12351-017-0367-9.

5. Despotovic D., Cvetanovic S., Nedic V., Despotovic M. Social Aspects of

Sustainable Competitiveness in the Selected European Countries in the Period 20122015. Social Indicators Research. 2019. Vol. 141(2). Pp. 841-860.

https://doi.org/10.1007/s11205-018-1840-4.

6. Doyle E., Perez-Alaniz M. From the Concept to the Measurement of

Sustainable Competitiveness: Social and Environmental Aspects. Foreign

Entrepreneurs in China. 2017. Vol. 5. No. 4.

https://doi.org/10.15678/EBER.2017.050402.

7. Doyle E., Perez-Alaniz M. Sustainable Competitiveness & Eco-Innovation: Review of Concepts & Measurement Challenges. 2017. URL: https://www.ucc.ie/en/media/research/environmentalresearchinstitute/ReviewSustain ableCompetitivenessERI.pdf.

8. Farah A. B., Gomez-Ramos A. Competitiveness vs. Sustainability: An Assessment of Profitability as a Component of an Approach on «Sustainable Competitiveness» in Extensive Farming Systems of Central Spain. Sustainability.

2014. No. 6. Pp. 8029-8055. https://doi.org/10.3390/su6118029.

9. Kisefakova D., Sofrankova B., Cabinova V., Onuferova E. Competitiveness and sustainable growth analysis of the EU countries with the use of Global Indexes' methodology. Entrepreneurship and Sustainability Issues. 2018. Vol. 5. No. 3. Pp. 581-599. https://doi.org/10.9770/jesi.2018.5.3(13).

10. Mцbius P., Althammer W. Sustainable competitiveness: a spatial

econometric analysis of European regions. Journal of Environmental Planning and Management. 2019. https://doi.org/10.1080/09640568.2019.1593005.

11. Nadalipour Z., Imani Khoshkhoo M. H., Eftekhari A. R. An integrated model of destination sustainable competitiveness. Competitiveness Review. 2019. Vol. 29. Is. 4. Pp. 314-335. https://doi.org/10.1108/CR-12-2017-0086.

12. Tvaronaviciene M., Maciulis A., Lankauskiene T., Raudeliьnienи J., Dzemyda I. Energy security and sustainable competitiveness of industry development. Economic Research-Ekonomska Istrazivanja. 2015. Vol. 28. Is. 1.

Pp. 502-515. https://doi.org/10.1080/1331677X.2015.1082435.

13. Salimova T., Guskova N., Krakovskaya I., Sirota E. From industry 4.0 to Society 5.0: Challenges for sustainable competitiveness of Russian industry. IOP Conference Series: Materials Science and Engineering. 2019. Vol. 497(1), 012090. https://doi.org/10.1088/1757-899X/497/1/012090.

14. Urbaniec M. Sustainable competitiveness. Opportunities and challenges for Poland's economy. Ekonomia i Srodowisko. 2016. No. 4. Pp. 34-51.

15. Weresa M. A. Innovation and sustainable competitiveness: evidence from Poland. International Journal of Transitions and Innovation Systems. 2015. Vol. 4. Is. 3-4. Pp. 150-163. https://doi.org/10.1504/IJTIS.2015.077197.

16. Weresa M. A. ed. Poland competitiveness report 2015. Innovation and Poland's performance in 2007-2014. Warsaw: Warsaw school of economics press,

2015. 357 p.

17. Dovgal O. V., Kravchenko M. V., Demchuk N. I. et al. Methods of competitiveness assessment of agricultural enterprise in Eastern Europe. Regional Science Inquiry. 2017. Vol. IX. No. 2. Pp. 231-242.

18. Nowak A., Kaminska A. Agricultural competitiveness: The case of the European Union countries. Agricultural Economics. Czech. 2016. Vol. 62. No. 11. Pp. 507-516. https://doi.org/10.17221/133/2015-AGRICECON.

19. Мельник К., Пташник С. Теоретичні засади конкурентоспроможності та її роль у розвитку підприємницької діяльності. Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal. 2018. Vol. 4. No. 2. Pp. 97-114. URL: http://are-journal.com.

20. Бурковська А., Романчик М. Забезпечення конкурентоспроможності підприємств через стратегічне управління людськими ресурсами. Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal. 2016. Vol. 2. No. 4. Pp. 43-51. URL: http://are-journal.com.

21. Kowo S., Sabitu O., Adegbite G. Influence of competitive strategies on corporate performance of small and medium enterprises: a case from Nigeria. Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal. 2018. Vol. 4. No. 3. Pp. 14-33. URL: http://are-journal.com.

22. Дядюк М. Удосконалення методологічних засад управління конкурентоспроможністю підприємства в умовах кризи. Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal. 2016. Vol. 2. No. 4. Pp. 95105. URL: http://are-journal.com.

23. Дияк В., Ляшенко О. Формування конкурентної стратегії підприємств аграрного сектора на зовнішньому ринку. Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal. 2016. Vol. 2. No. 4. Pp. 85-94. URL: http://are- journal.com.

24. Патика Н. Пріоритети забезпечення конкурентоспроможності сільського господарства України на світових ринках. Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal. 2018. Vol. 4. No. 4. Pp. 130-145. URL: http://are-journal.com.

25. Kucher A. Development of rural areas based on rational agricultural land use: a case study of Ukraine. Strategies for the agri-food sector and rural areas - dilemmas of development: monograph; eds: M. Wigier, A. Kowalski. Warsaw: Institute of Agricultural and Food Economics - National Research Institute, 2017. Pp. 120-135.

26. Levkov K. Implementation of rural development policy in Bulgaria. European Agricultural and Environmental Policy. Nitra: Slovak University of Agriculture in Nitra, 2016. Pp. 97-110.

27. Левков К. Световното селскостопанско производство в началото на ХХІ век. Количествени и структурни изменения. Тенденции и перспективи. Ново знание. 2012. № 4. С. 31-37.

28. Mitiai O., Lagodiienko V., Safonov V. Competitiveness of agriculture enterprises as the main factor of sustainable development in agricultural sphere Economic Annals-XXl. 2015. No. 155(11-12). Pp. 59-62.

29. Nikolyuk O. Competitiveness of agricultural enterprises in the context of sustainable development policy. Management theory and studies for rural business and infrastructure development. 2011. No. 2(26). Pp. 177-185.

30. Papageorgiou A. Sustainable development as a solution to agricultural

competitiveness: the case of Greece in the era of European integration. Journal of Central European Agriculture. 2012. Vol. 13(3). Pp. 458-474.

https://doi.org/10.5513/JCEA01/13.3.1072.

31. Kucher A. Устойчивая конкурентоспособность аграрных предприятий. Sustainable development and competitiveness of regions: collective monograph. Editor: Prof. O. Stoichkova. Plovdiv: Academic publishing house «Talent», 2018.

32. Кучер А. В. Оцінка й кластерний аналіз сталої конкурентоспроможності аграрних підприємств. Вісник економічної науки України. 2019. № 1. С. 49-

33. Кучер А. Оцінка впливу якості земель на конкурентоспроможність підприємств. Agricultural and Resource Economics: International Scientific E- Journal. 2019. Vol. 5. No. 2. Pp. 99-120.

34. Чи є перспективи вирощування біотехнологічних культур в Україні?

URL: http://www.ucab.ua/ua/pres_sluzhba/novosti/chi_e_perspektivi_

viroschuvannya_biotekhnologichnikh_kultur_v_ukraini.

References

1. Corrigan, G., Crotti, R., Drzeniek Hanouz, M. and Serin, C. (2014), Assessing

progress toward sustainable competitiveness. In Global competitiveness report 2014 - 2015. Geneva: World Economic Forum, available at:

http://www3.weforum.org/docs/GCR2014-15/GCR_Chapter1.2_2014-15.pdf.

2. Defining Sustainable Competitiveness (2015), available at: http://reports.weforum.org/global-competitiveness-report-2014-2015/defining- sustainable-competitiveness.

3. Andreoni, V. and Miola, A. (2016), Competitiveness and Sustainable Development. EUR 28316 EN. Luxembourg (Luxembourg): Publications Office of the European Union. https://doi.org/10.2788/64453.

4. Bilbao-Terol, A., Arenas-Parra, M. and Onopko-Onopko, V. (2019),

Measuring regional sustainable competitiveness: a multi-criteria approach.

Operational Research, vol. 19, is. 3, pp. 637-660. https://doi.org/10.1007/s12351- 017-0367-9.

5. Despotovic, D., Cvetanovic, S., Nedic, V. and Despotovic, M. (2019), Social Aspects of Sustainable Competitiveness in the Selected European Countries in the Period 2012-2015. Social Indicators Research, vol. 141(2), pp. 841-860. https://doi.org/10.1007/s11205-018-1840-4.

6. Doyle, E. and Perez-Alaniz, M. (2017), From the Concept to the

Measurement of Sustainable Competitiveness: Social and Environmental Aspects. Foreign Entrepreneurs in China, vol. 5(4).

https://doi.org/10.15678/EBER.2017.050402.

7. Doyle, E. and Perez-Alaniz, M. (2017), Sustainable Competitiveness & EcoInnovation: Review of Concepts & Measurement Challenges, available at: https://www.ucc.ie/en/media/research/environmentalresearchinstitute/ReviewSustain ableCompetitivenessERI.pdf.

8. Farah, A. B. and Gomez-Ramos, A. (2014), Competitiveness vs. Sustainability: An Assessment of Profitability as a Component of an Approach on «Sustainable Competitiveness» in Extensive Farming Systems of Central Spain. Sustainability, vol. 6, pp. 8029-8055. https://doi.org/10.3390/su6118029.

9. Kisefakova, D., Sofrankova, B., Cabinova, V. and Onuferova, E. (2018), Competitiveness and sustainable growth analysis of the EU countries with the use of Global Indexes' methodology. Entrepreneurship and Sustainability Issues, vol. 5(3), pp. 581-599. https://doi.org/10.9770/jesi.2018.5.3(13).

10. Mцbius, P. and Althammer, W. (2019), Sustainable competitiveness: a spatial econometric analysis of European regions. Journal of Environmental Planning and Management, https://doi.org/10.1080/09640568.2019.1593005.

11. Nadalipour, Z., Imani Khoshkhoo, M. H. and Eftekhari, A. R. (2019), An integrated model of destination sustainable competitiveness. Competitiveness Review, vol. 29, is. 4, pp. 314-335. https://doi.org/10.1108/CR-12-2017-0086.

12. Tvaronaviciene, M., Maciulis, A., Lankauskiene, T., Raudeliьnienк, J. and Dzemyda, I. (2015), Energy security and sustainable competitiveness of industry development. Ekonomska Istrazivanja - Economic Research, vol. 28(1), pp. 502515. https://doi.org/10.1080/1331677X.2015.1082435.

13. Salimova, T., Guskova, N., Krakovskaya, I. and Sirota, E. (2019), From industry 4.0 to Society 5.0: Challenges for sustainable competitiveness of Russian industry. IOP Conference Series: Materials Science and Engineering, vol. 497(1), 012090. https://doi.org/10.1088/1757-899X/497Z1/012090.

14. Urbaniec, M. (2016), Sustainable competitiveness. Opportunities and challenges for Poland's economy. Ekonomia i Srodowisko - Economics and

Environment, vol. 4, pp. 34-51.

15. Weresa, M. A. (2015), Innovation and sustainable competitiveness: evidence from Poland. International Journal of Transitions and Innovation Systems, vol. 4(3- 4), pp. 150-163. https://doi.org/10.1504/IJTIS.2015.077197.

16. Weresa, M. A. ed. (2015), Poland competitiveness report 2015. Innovation and Poland's performance in 2007-2014. Warsaw school of economics press, Warsaw, Poland.

17. Dovgal, O. V., Kravchenko, M. V. and Demchuk, N. I. et al. (2017), Methods of competitiveness assessment of agricultural enterprise in Eastern Europe. Regional Science Inquiry, vol. IX(2), pp. 231-242.

18. Nowak, A. and Kaminska, A. (2016), Agricultural competitiveness: The case of the European Union countries. Agricultural Economics - Czech, vol. 62(11), pp. 507-516. https://doi.org/10.17221/133/2015-AGRICECON.

19. Melnuk, K. and Ptashnyk, S. (2018), Theoretical basis of competitiveness and its role in development of entrepreneurial activity. Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal, vol. 4, no. 2, pp. 97-114, available at: http://are-j ournal.com.

20. Burkovska, A. and Romanchyk, M. (2016), The ensuring of the competitiveness of the enterprises through the strategic human resource management. Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal, vol. 2, no. 4, pp. 43-51, available at: http://are-journal.com.

21. Kowo, S., Sabitu, O. and Adegbite G. (2018), Influence of competitive strategies on corporate performance of small and medium enterprises: a case from Nigeria. Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal, vol. 4, no. 3, pp. 14-33, available at: http://are-journal.com.

22. Dyadyuk, М. (2016), The improving of methodological principles of enterprise competitiveness management under the crisis. Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal, vol. 2, no. 4, pp. 95-105, available at: http://are-journal.com.

23. Dyyak, V. and Lyashenko, O. (2016), Formation of competitive strategy of enterprises of the agricultural sector in foreign market. Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal, vol. 2, no. 4, pp. 85-94, available at: http://are-journal.com.

24. Patyka, N. (2018), Priorities ensuring of the Ukraine's agriculture competitiveness in the world markets. Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal, vol. 4, no. 4, pp. 130-145, available at: http://are- journal.com.

25. Kucher, A. (2017), Development of rural areas based on rational agricultural land use: a case study of Ukraine. Strategies for the agri-food sector and rural areas - dilemmas of development; eds. M. Wigier, A. Kowalski. Institute of Agricultural and Food Economics - National Research Institute, Warsaw, Poland.

26. Levkov, K. (2016), Implementation of rural development policy in Bulgaria. European Agricultural and Environmental Policy. Slovak University of Agriculture in

Nitra, Nitra, Slovakia.

27. Levkov, K. (2012), World agricultural production at the beginning of the 21st century. Quantitative and structural changes. Trends and perspectives. Novo znanye - New knowledge, no. 4, pp. 31-37.

28. Mitiai, O., Lagodiienko, V. and Safonov, V. (2015), Competitiveness of agriculture enterprises as the main factor of sustainable development in agricultural sphere. Economic Annals-XXI, no. 155(11-12), pp. 59-62.

29. Nikolyuk, O. (2011), Competitiveness of agricultural enterprises in the context of sustainable development policy. Management theory and studies for rural business and infrastructure development, no. 2(26), pp. 177-185.

30. Papageorgiou, A. (2012), Sustainable development as a solution to agricultural competitiveness: the case of Greece in the era of European integration. Journal of Central European Agriculture, vol. 13(3), pp. 458-474. https://doi.org/10.5513/JCEA01/13.3.1072.

31. Kucher, A. (2018), Sustainable competitiveness of agricultural enterprises. Sustainable development and competitiveness of regions. Vol. 1. Ed. prof. O. Stoichkova. Academic publishing house «Talent», Plovdiv, Bulgaria.

32. Kucher, A. V. (2019), Assessment and cluster analysis of sustainable competitiveness of agricultural enterprises. Herald of the Economic Sciences of Ukraine, no. 1, pp. 49-59.

33. Kucher, A. (2019), Assessment of the impact of land quality on competitiveness of enterprises. Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal, vol. 5, no. 2, pp. 99-120, available at: http://are-journal.com.

34. Are there any prospects for growing biotechnological crops in Ukraine, available at: http://www.ucab.ua/ua/pres_sluzhba/novosti/chi_e_perspektivi_ viroschuvannya_biotekhnologichnikh_kultur_v_ukraini.

Размещено на Allbest.ru