Особливості вирощування ячменю

Можливі засоби захисту: Актара 25 WG, Альфагард 100, Базудин, Бaзyдин 600 EW, Бi-58 нoвий, Бyльдoк, Вoлaтoн 500, Денис, Зoлoн, Кapaтe 050 ЕС, Кiнмiкc 5 КЕ, Нypeл Д, Політрин 200ЕС, Рогор-С, Сyмi-aльфa, Фaстaк, Ф”юpi, Шepпa 25 КЕ, Штефесін.

Клоп - черепашка (Eurygasteг integriceps Put.)

Пoшиpeний пepeвaжнo y cтeпoвiй зoнi тa чacткoвo y пiвдeннo-зaxiдниx paйoнax Лicocтeпy. Ocнoвнa кyльтypa, яку пошкоджує - пшeниця, piдшe ячмiнь, жито, овес. Tiлo дopocлиx клoпiв шиpoкooвaльнe, зaвдoвжки 9-13 мм, зaвшиpшки 6-7 мм, зaбapвлeння - вiд cвiтлo-сірого до темно-сірого, іноді чорного кольору. Голова трикутна. Haличник зaкiнчyєтьcя нa пepeдньoмy кiнцi гoлoви нa piвнi з вилицями. Личинки пepшoгo вiкy мaйжe чopнoгo кoльopy, дpyгoгo-п'ятогo - cвiтлi та cвiтлo-жoвтi. Мaвpcькa чepeпaшкa (Eurygasteг maurа L.) В Укpaїнi пoшиpeнa пoвcюди. Дoвжинa тiлa 8-10 мм. Haличник нe виcтyпaє зa вepшинy виличниx плacтинoк i yтвopює з ними oднy бeзпepepвнy лінію. Пoшкoджyє пшeницю, житo, ячмiнь, злaкoвi тpaви, iнкoли oвec, кyкypyдзy, пpoco. Aвcтpiйcькa чepeпaшкa (Eurygaster austriacuиs Sch.) (на рисунку позиція 3) Пoшиpeнa пepeвaжнo в Лicocтeпy i нa Пoлiccі. Poзмip тiлa 11-13 мм. Haличник нa пepeдньoмy кiнцi гoлoви звyжyєтьcя. Пoшкoджyє зepнoвi кyльтypи.

Можливі засоби захисту: Актeллiк 500 ЕС, Актара 25 WG, Альфагард 100, Базудин, Бaзyдин 600 EW, Бi-58 нoвий, Бyльдoк, Вoлaтoн 500, Децис, Кapaтe 050 ЕС, Кiнмiкc 5 КЕ, Лeбaйцид, Політрин 200ЕС, Рогор-С , Сyмi-aльфa, Сyмітіoн, Фaстaк, Фуфанон, Ф”юpi, Шepпa 25 КЕ, Штефесін. [1, 10, 17]

3.6 Збирання врожаю

Спосіб збирання визначається погодними умовами, забур'яненістю полів та ін. Передчасне збирання зменшує урожай зерна і його якість. Роздільний спосіб застосовують при стійкій сонячній погоді на забур'янених посівах, при наявності підгону і підсіву трав. У валки косять жатками ЖВН-6Б; ЖВП-4,9; ЖВП-6,4 та ін. всередині і не пізніше кінця воскової стиглості,коли пожовтіє більше 80% колосся, а вологість зерна становить 30-33%. Підбирають валки не пізніше ніж через 3-4 дні, коли вологість зерна зменшується до 14-18%.

Прямим комбайнуванням збирають низькорослі, зріджені посіви, чисті від бур'янів, без підгону. Збирають при настанні повної стиглості зерна. Найкраще зібрати за 4-5 днів. На 7-й день після настання повної стиглості фізіологічний зв'язок зерна з рослиною припиняється, крохмаль переходить у розчинні форми вуглеводів і витрачається на дихання.

Зернову масу, призначену для тривалого зберігання, висушену до вологості, нижче критичної, зберігають у сухому стані. При цьому висота насипу не має значення. Температура зберігання сухого зерна хоч і несуттєво, але впливає на інтенсивність його дихання, тому завжди краще, коли вона нижча (у сховищах, під навісами тощо). Тимчасово або постійно (наприклад, зерно ячменю пивоварного) зберігають вологим (15-16%) в охолодженому режимі (з температурою нижче плюс 10°С). Зернову масу вологістю понад 19% краще охолоджувати до плюс 5-6°С.

Регулярно необхідно вести спостереження за температурою, зараженістю, вологістю, органолептичними показниками. Температуру свіжозібраного зерна (перші три місяці) вологого і сирого вимірюють щодня; зерна середньої сухості -- один раз на три дні; зерна сухого -- не рідше одного разу на 15 днів; охолодженого вологого чи сирого -- не рідше двох разів на декаду. На зараженість шкідниками перевіряють щодекади при температурі зерна вище плюс 10°С, один раз на 15 днів -- при температурі нижче 0°С. Зразок для встановлення зараженості відбирають на глибині 0,5-0,8 м у темніших і менш вентильованих місцях. Органолептичні показники (запах, забарвлення) визначають завжди перед визначенням будь-якого іншого показника якості зерна. Вологість вимірюють при тривалій зміні метеорологічних умов (більш як два тижні). Вміст вологи та сміттєвих домішок визначають обов'язково для партій зерна, які надходять або призначені для відвантаження.

Якість продовольчого зерна та зерна насінного призначення визначають за показниками і в терміни, передбачені для зерна відповідного цільового призначення.

Тимчасово зберігають зерно на токах під навісами, розміщуючи його невисокими буртами, зручними для догляду за ними.

На постійне зберігання сухе зерно краще розміщувати в зерно- та насіннєсховищах високими насипами (3 м і більше), забезпечуючи можливість контролю за його зберіганням. [12, 13, 17, 18, 19, 22, 23]

Висновки

Важливою технологічною особливістю вирощування ячменю є науково обґрунтоване застосування добрив і засобів захисту рослин. Так, при використанні мінеральних добрив необхідно враховувати дані агрохімічного аналізу про наявність поживних речовин у ґрунті в засвоюваній рослинами формі і раціональне їх співвідношення. Високі врожаї неможливі без мікроелементів, потреба в яких не задовольняється у повному обсязі. Засоби захисту рослин слід застосовувати виходячи з економічного порога шкідливості хвороб, бур'янів та шкідників, а також із міркування безпеки для здоров'я людей і навколишнього середовища. Враховуючи те, що з 1992 року в сільському господарстві у 4,5 раза зменшення мінеральних добрив і в1,5-2 рази засоби захисту рослин, головною умовою подальшого розвитку виробництва зерна є формування інтенсивних технологій, які постійно вдосконалюються й доповняються новими елементами. При цьому велике значення мають обґрунтування машин, створення їх комплексів для без - і маловідхідних технологій, які повинні забезпечувати економію енергії і матеріальних ресурсів.

Для високоефективної організації виробництва зерна необхідна добре розвинена матеріально-технічна база. У тих господарствах, де було досягнуто високого рівня розвитку матеріально-технічна бази і інтенсивності зернового господарства, врожайність зернових культур на 10-25% перевищувала середні показники інших держав [27]

Список використаної літератури

1. Агротехнический метод защиты растений (экологически безопасная защита растений)..- М.: ИВЦ "Маркетинг", Новосибирск: ООО Изд-во "ЮКЭА", 2000.- 336с.

2. Агрохімія / Карасюк І.М., Геркіял О.М., Господаренко Г.М. та інші / За ред. Карасюка І.М. - К.: Вища школа, 1995. - 471 с.

3. Аймов Д.М., Шелестов Ю.В. Технологія виробництва продукції рослинництва. Підручник,1995. - 344 с.

4. Аксьонов Ігор Викторович. Практикум по землеробству.- Зап: ЗДУ, 2001.- 44с.

5. Алімов Д.М. (Алімов, Дмитро Миколайович) Технологія виробництва продукції рослинництва: Практикум: Навч. посіб. по підготов. молод. спец. з агроном. спец./ Д.М.Алімов, Ю.В.Шелестов.- К.: Вища школа, 1994.- 287с.

6. Базилинская М.В. Биоудобрения. - М.: Агропромиздат, 1989. - 212 с.

7. Бугай С.М. и др. Растениеводство.-К.: Высшая школа, І987. - 437 с.

8. Вирощування зернових культур у Лісостепу та Поліссі України / Зіневич Л.Л., Глуздєєв В.Г., Круть В.М. і ін. - К., 1993. - 49 с.

9. Городній М.Г., Петренко М.І., Яворський О.Г. Основи землеробства і кормовиробництва. - К.: Вища школа, 1976. - 344 с.

10. Гулий В.В., Памужак Н.Г. Справочник по защите растений для фермеров. - Киев: Universitas, М.: Росагросервис, 1992. - 464 с.

11. Жуковский П.М. Культурные растения и их сородичи.- Л.: Колос, 1965. - 325 с.

12. Зберігання і переробка продукції рослинництва Г. І. Подпрятов, Л. Ф. Скалецька, А. М. Сеньков, В. С. Хилевич. -- К.: Мета, 2002.-- 495 с

13. Землеробство з основами грунтознавства, агрохімії та агроекології: Навч. посіб. для підготов. фахівців в аграр. вузів ІІ-IV рівнів акредит. з напр. 1301 "Агрономія"/ Авт. М.Я.Бомба, Г.Т.Періг, С.М.Рижук та ін.- К.: Урожай, 2003.- 400с.

14. Казидуб Г.О., Єріна О.І. Основи сільськогосподарських знань. - К.: Вища школа, 1987. - 272 с.

15. Кеферов К.Н. Биологические основи растениеводства.- М.: Высшая школа, 1982. - 430 с.

16. Основы агрономии / М.Д. Атрошенко, Н.Д. Ковалев, А.В. Солошенко, Л.А. Корявец, Л.Г. Герасикова / Под ред. М.Д. Атрошенко. - М.: Колос, 1978. - 319 с.

17. Растениеводство / П.П. Вавилов, В.В. Гриценко, В.С. Кузнецов и др. / Под ред. П.П. Вавилова. - М.: Агропромиздат, 1986. - 512 с.

18. Рослинництво. Інтенсивна технологія вирощування польових і кормових культур. Навчальний посібник. Вища школа, 1990.

19. Рослинництво: Підручник О. І. Зінченко, В. Н. Салатенко, М. А. Білоножко -- К.: Аграрна освіта, 2001. -- 591 с.

20. Сайко В.Ф., Лобас М.Г., Яшовський І.В. і ін. Наукові основи ведення зернового господарства. - К.: Урожай, 1994. - 336 с.

21. Устойчивость земледелия: проблемы и пути решения / Сайко В.Ф., Малиенко А.М., Мазур Г.А. и др. - К.: Урожай, 1993. - 320 с.

22. Харченко Олег Васильович Основи програмування врожаїв сільськогосподарських культур.- Суми: Університетська книга, 1999.- 244с.

23. Ю.Бугай С.М., Савченко І.М. Рослинництво. -Вища школа. -К.; 1996.-342с.

24. Ярошенко Й.В. Краткий курс иммунитета растений к инфекционным заболеваниям. Харьков: Высшая школа, 1980. - 464 с

Додатки

Додаток 1

Ячмінь посівний

Додаток 2

Хвороби ячменю

Сажка летюча Борошниста роса

Іржа стеблова

Сітчаста плямистість

Ринхоспоріоз Ферментно-мікознезахворювання

Нематодне захворювання

Додаток 3

Шкідники ячменю

Муха гессенська

Попелиця звичайна

П'явиця червоногруда

Клоп-черепашка

Размещено на Allbest.ru