Лісова фауна заповідника "Горгани" (Українські Карпати)

У 1996 році створено заповідник „Горгани” (5344,2 га). У ньому водяться такі рідкісні тварини як: тритон карпатський, тритон альпійський, саламандра плямиста, чорний лелека, глухар, пугач, двохвоста сова, лісовий кіт, рись та інші.

Висновки

Збіднення тваринного світу Карпат в порівнянні з недалеким минулим є незаперечним фактом.

Тваринне населення багате і різноманітне, має складну історію формування і складається із представників різного еволюційного рівня і неоднакового зоогеографічного походження. Більшість тварин мають велике промислове, санітарно-гігієнічне, лісогосподарське і естетичне значення. Проте їх цінність полягає не тільки у цьому. Живі організми беруть участь у біологічному кругообігу речовини. Вони впливають на формування рослинного покриву і ґрунтів. Тому збереження різноманітного тваринного світу Прикарпаття і Карпат особливо важливе. За останні роки тут вже не побачиш таких птахів, як чорний лелека, сірий журавель, білоголовий і чорний грифи, лебеді. На грані винищення знаходяться кіт лісовий, болотяна черепаха, куниця, горностай, а також карпатський глухар, білоспинний дятел, карпатська білка і карпатський тритон.

Науково-технічний прогрес викликав бурхливий ріст індустрії. Разом з тим різко зросли такі супутні прояви, як забруднення повітряного і водного басейнів, зменшення земельних і лісових площ, неохоплених активною господарською діяльністю людини. Значним негативним фактором стали промислові шуми. Усе це разом узяте порушує природний баланс, спричиняє зменшення дикої фауни і флори.

Досвід сучасної природничої науки, чисельних громадських природоохоронних організацій показує, що навіть при найвищих темпах індустріалізації дикий тваринний світ можна врятувати. Багато в цьому напрямі роблять аматори і фахівці, які ставляться з любов'ю до тваринного світу.

Складені методичні вказівки щодо обліку і таксації диких звірів і птахів у лісах. Прикарпаття 1977 року були першої спробою дати працівникам лісу усіх ланок у руки порадник для проведення цього заходу. Практика показала, що необхідно зробити деякі доповнення, а саме, дещо з біології облікованих тварин і птахів, та окремі рекомендації по охороні тварин.

Метою щорічного обліку фауни є перевірка накреслених завдань мисливським впорядкуванням та фіксація змін, які проходять в угіддях, виявлення динаміки росту чи складу мисливської фауни.

Спираючись на табличні факти ми можемо зробити висновок про те, що за два остання роки і минулі роки мисливська фауна іде до зменшення. Наприклад: кількість оленів зменшилась на 112 голів, козулі на 38 голів, кабан - 1000, заєць - 1200, лисиця - 1150, вовк - 15, ведмідь - 11, рись - 20. І зросла кількість: куниця - 200, качки - 1300, тетерів - 24, рябчик - 300.

Сума коштів виділена з бюджету на збереження мисливської фауни порівнюючи два останні роки зменшилась на 50 %.

Не вся лісова охорона, єгері та інші не спеціалісти обізнані з біологією і поведінкою диких звірів у природних умовах, в той же час кількісний облік тварин повинен ґрунтуватись на глибокому знанні способу життя звірів та птахів і тих біологічних і економічних особливостей, які необхідно знати кожному спостерігачеві, що на практиці займаються роботою. Добре вивчення теорії, звичок тварин на даній площі, напрям мандрівок і стацій, надзвичайно важлива для обліку і таксації фауни.

Від одягненої в золото виноградних грон притисенської низовини до позахмарних вершин Говерли пройшли ми через Карпатські гори, щоб ознайомитися з їх геологічним літописом, багатими і різноманітними скарбами рослинного і тваринного світу, з велично спокійними і в усі пори року чарівними ландшафтами. І як запам'ятовується на все життя ніжне звучання материнського слова і пісні, так назавжди залишаються в пам'яті обриси Карпатських краєвидів, золотистий захід сонця в горах, прохолодний вітер з полонини, луна неповторної симфонії гірських потоків.

Мандруючи стрімкими плаями, ми мали також змогу переконатися, які вони чутливі до небажаного зовнішнього впливу, що порушує природну рівновагу.

Гірська природа розвивається за своїми законами і їх потрібно знати, щоб розумно використовувати і примножувати багатства краю. Ми повинні завжди пам'ятати, що рідна природа - це щедра мати-годувальниця.

Список літератури

1. Авдеєнко Е.П., Крижанівський В.І. У злагоді з природою // Мисливець і рибалка. - 1993.

2. Бондаренко В.Д., Денегол І.В., Соловій І.П., Рудишин П.М. Облік диких тварин: практичні рекомендації. - Львів: Вільна Україна. 1989.

3. Бондаренко В.Д., Денегол І.В., Риток І.В. та ін. Мисливствознавство. 1993.

4. Борейко В. Історія охорони тваринного світу на Україні. - 1994.

5. Генчірук С.А. Ліси України. 1992.

6. Данилов Д.Н. Охотничье хозяйство СССР. Продуктивность охотничьих угодий. 1963.

7. Дебренюк Ю.М., Остапо М.Х., М'якуш І.І., Мельник О.С. Лісовирощування в західному регіоні України. Львів. 1994.

8. Рудишин М.П., Мурський Г.П., Татаринов К.А. Раціональне ведення мисливського господарства. - Львів. 1987.

9. Кузякин В. Служба учета ресурсов: проблемы и задачи. Охота и охотничьи хозяйства. - 1985.

10. Копій Л.І., Соловій І.П. Проблеми оптимізації ландшафтів західного регіону України. - 1991.

11. Бондаренко В.Д., Денегол І.В., Соловій І.П. Ситуаційні задачі з біології лісових птахів і звірів з основами мисливствознавства. - 1992.

Зведена відомість лісової фауни по природному заповіднику „Горгани”

Зведена відомість обліку диких тварин по свіжому випавшому снігуза станом на січень 2001 року по Черняківському лісництву

Чисельність тварин:

Чисельність рисі

Чисельність козулі

Чисельність тварин „ПО”

Чисельність

Чисельність тварин

Чисельність тварин

Чисельність:

Використання коштів

Розхід бюджетних коштів, використаних на біотехнічні заходи

Размещено на Allbest.ru