Досвід створення культур сосни звичайної

Відомо, що під час посух кількість вологи у верхніх горизонтах грунту незначна. Це згубно позначається на деревах з поверхневою кореневою системою. Тому для покращення росту і підвищення біологічної стійкості сосни звичайної в культурах на староорних землях, необхідно застосовувати заходи, що сприяють розвитку глибинної кореневої системи (Гордієнко М.І. 1995р) . З цією метою при створенні культур обробляють грунт розпушувачем РН-60 на глибину понад 60 см. Через 2-3 роки коренева система саджанців сосни, як правило, засвоює весь розпушений шар грунту. Щоб культури швидше зімкнулися, доцільно висаджувати 10-15 тис. сіянців на 1 га , що запобігає зараженню підкоровим клопом (Б.М. Литвинов , М.Д. Євтушенко, Г. В. Байдик 2005 рік). Для покращення росту і розвитку культур необхідно також внести мінеральні та органічні добрива, оскільки ріст і приживлюваність культур напряму залежать від вмісту поживних речовин в ґрунті, оскільки землі сільськогосподарського користування мають збіднілу структуру грунту, крім того на таких землях не існує корисного шару лісової підстилки, як це є в лісовому фонді, тож поживні речовини сіянці мають отримати саме від внесення добрив (Гордієнко М. І. 1995 рік). З досвіду Боярської ЛНДС в Київській області самим ефективним в районі Полісся виявилось внесення мінеральних добрив водночас із садінням сіянців на глибину 10-15 см. та на відстані 10 см. від посадкового ряду. Норма внесення добрив на всіх ділянках повинна розроблятись окремо, зваживши на вміст у ґрунті доступних сполук в елементах живлення. Особливо ефективні для вирощування сосни звичайної органічні добрива, як то торф. Проте, цей метод має також і мінусові сторони , так являючись якісним добривом торф дає змогу сіянцям у період 3-4 років розвинути сильну кореневу систему, проте, в подальші роки спостерігається нагромадження коріння саме в торф'яному субстраті. При виході коріння за межі добривної подушки спостерігається пригнічення росту культур ( Науковий звіт Новгород -Сіверської ЛНДС за 1977 рік). Також негативно впливає торфова суміш на насадження в стані жердняків (Гордієнко М.І.) , буває помітне пригнічення росту саджанців , а в посушливі роки їх загибель. Тому, торф рекомендовано вносити суворо за дозою та лише на поверхні грунту.

Також дуже корисно вводити в склад насадження люпин (Гордієнко М.І.) , який не тільки сприяє підвищенню родючості грунтів , а й знищує багаторічні бур'янисті рослини такі як пирій повзучій який розповсюджений майже всюди на староорних землях. Він є багаторічним і являє собою значну загрозу для культур, оскільки завдяки сильно розгалуженій кореневій системі дуже швидко проникає в розораний грунт.

Проте , невважаючи на значну користь , люпин має переваги лише в достатньо зволожених місцях , оскільки завдяки міцній кореневій структурі захоплює вологу з грунту, зневоднюючи тим самим сіянці сосни, тому його потрібно вводити в культури на більш багатих і зволожених ґрунтах.

Так, спостерігається, що після осінньої прокладки борозен, навесні в борознах вже проявляються паростки пирію повзучого. Боротьба з ним дуже складна ,оскільки потребує постійного розпушення міжрядь. Проте в умовах свіжого бору проводити часті розпушування міжрядь є шкідливим. Так, у 3-4 річних культурах сосни, створених в умовах свіжого бору при розпушуванні у середньому відрізається 56-68% бічного коріння першого порядку що позначається на стані сіянців. Так, після розпушування вміст води в ґрунті зменшується в 2-2,6 % (Гордієнко М.І.). Також супіщані ґрунти мають нестійку консистенцію тож легко зміщуються , оголяючи бічні корінці , внаслідок чого , сіянці зневоднюються і гинуть.Іншим важливим фактором при залісенні староорних земель є створення змішаних насаджень, які більш стійкі проти підкорового клопа і кореневої губки (Fomes annosus). Підбирають компоненти для культур з таким розрахунком, щоб підвищити запас органічного опаду, прискорити його розкладання і збільшити масу коріння, яке пронизує товщу грунту. У бідних і сухих борах, де листяні породи не ростуть, у насадження сосни звичайної бажано вводити сосну Банкса, а на більш родючих ґрунтах -- березу повислу, дуб звичайний, клен татарський, грушу звичайну. Сосну Банкса і листяні породи на староорних землях доцільно вводити в культури через 2-3 ряди сосни звичайної.

Багато сказано про те, що чисті культури, наприклад, ялини, у Середній Європі обов'язково повинні страждати від дії шкідників, хвороб та різних факторів абіотичного середовища. Проте , деякі факти свідчить про інше: кілька поколінь штучно створених ялинників у Німеччині не призвели до погіршення ґрунтів. Упорядкований за класами віку ялиновий ліс у Саксонії виявився вітростійким. Тому ,вважають що досвід саксонських лісоводів і свідчить, що вирощування чистих ялинників не потребує поправок.

У зімкнутих молодих соснових культурах накопичується значний шар підстилки. Внаслідок малої щільності заселення староорних грунтів безхребетними тваринами розкладання її уповільнюється. Ґрунтові безхребетні тварини не лише прискорюють розкладання органічних залишків, а й змінюють фізичні властивості грунту. При зміні сезонів в пошуках їжі безхребетні тварини мігрують, лишаючи нірки, які хоча і руйнуються, але систематичне їх поновлення покращує фізичні властивості грунту. Скрізь нірки проникає повітря, вода і коріння деревних рослин до більш глибоких горизонтів грунту. Ґрунтові безхребетні тварини є бажаним компонентом лісових ценозів. Збільшення щільності заселення грунту цими тваринами в культурах на староорних землях досягається шляхом внесення підстилки зі старих соснових насаджень. Через 10 років після такої інокуляції чисельність безхребетних збільшується у 9-22 рази порівняно з культурами, де підстилка не вносилася (контроль). Підстилку бажано вносити в культури до змикання крон у кількості 1,5-1,7 т/га і розміщувати купами вздовж рядів сосни на відстані 3-6 м одна від одної восени чи ранньою весною у період найактивнішої життєдіяльності тварин. Проте існує думка що не всі багаті видами ліси є стойкими. Так, чисті ліси (за Еленбергом), як правило, переважають за стійкістю мішані. Деякі автори (наприклад, Дж.Смітт, 1976) вважають, що ускладнення екосистеми не обов'язково призводить її до підвищення стійкості, буває й так, що вона стає менш стійкою. Таким чином, стійкість лісостану не є наслідком зростаючої його складності. Наприклад, сосняки-брусничники часто стійкіші за сосняки-кисличники або сосняки різнотравні.

У північно-східній частині Європейської рівнини сосна та ялина утворюють корінні лісові угруповання, тобто - первинні насадження (за Г.Ф.Морозовим). Тому створення чистих соснових і ялинових лісів не слід відносити до штучних монокультур, приписуючи їм усілякі недоліки, бо вони найкращим чином відповідають лісорослинним умовам. Можна навести приклади і по Дзвінківському лісництву Боярської ЛДС (Київська область). Чисті соснові культури у цих умовах забезпечують кращі деревостани, ніж мішані.

Багато дослідників вважають, що листяні породи, особливо широколистяні, суттєво поліпшують ґрунт. Проте, не завжди буває доречним вводити листяні породи у культури соснових. Наприклад, евтрофізація умов доцільна при вирощуванні більш вимогливих до родючості ґрунту екзотів. Якщо вирощуються корінні хвойні ліси, то потрібно враховувати, що вони зростають при участі грибів (мікоризи). Для нормальної життєдіяльності грибів потрібне кисле середовище у межах рН 3-4. Тому різні заходи у сосняках та ялинниках, які спрямовані на пониження кислотності ґрунтового розчину (вапнування, збереження листяних порід) часто не мають успіху. Зниження кислотності приводить до прискорення розкладання підстилки та короткострокового підвищення поточного приросту. Але потім продуктивність зменшується і, завдяки заміні грибної флори сапрофітними бактеріями, знижується стійкість лісостану до ураження кореневою губкою.

Евтрофізація ґрунтових умов змінює їх на користь листяних порід, особливо порід-піонерів: берези та осики, а це не завжди доцільно з точки зору ведення лісового господарства. Українські вчені П.С.Пастернак та І.І.Смольянінов дійшли висновку, що вплив на ґрунт насаджень, які ростуть добре (мають високі бонітети), буде тільки поліпшуючим, якщо на цей процес не вплине антропогенна чи якась інша дія.

У лісівницькій науці та лісогосподарській практиці давно поширена думка, що мішані листяно-ялинові, сосново-ялинові деревостани є більш стійкими до дії вітру порівняно з чистими ялинниками і сосняками. Але у 70-80-х рр. XX ст. коли на широких просторах Східно-Європейської рівнини часто проходили літні шквали, виявилося, що домішки берези не підвищують стійкість хвойних лісів, а, навпаки, знижують її. Вітростійкість чистих деревостанів була вищою. Справа у тім, що для лісу найнебезпечнішими є пориви вітру, а чисті хвойні насадження сприяють їх роздрібненню, порушенню, в цілому зменшують швидкість вітру шершавістю. Дерева берези й осики мають більшу вітрильність, що призводить до більшого ступеня їх пошкодження вітром. Особливо відчутні пошкодження при домішках листяних порід у вигляді біогруп. У цих випадках повітряні потоки проявляють турбулентність, яка більш відчутно впливає на лісостан.Створення сосняків на староорних землях майже гарантує їх захворювання та загибель від кореневої губки. Рекомендації щодо створення хвойно-листяних насаджень зі значною долею листяних порід себе не зовсім виправдали, оскільки доведено(А.А.Гаас, 1980)., що запас березових насаджень, у мішаних дерево станах до 20 років перевищує запас сосняка, проте після 30 років запас березових насаджень знижується. Товарність берези низька, ділова деревина становить не більше 50%. Тому, необхідно впровадити рубку березових після 30-35 річного віку, оскільки збереження великої домішки берези до 45-річного віку призводить до розкладу соснового молодняка, шкода від чого буде не меншою, ніж від ураження кореневою губкою.

Створення біологічно стійких високопродуктивних насаджень на староорних землях можливе за умов застосування комплексу заходів, до яких входять глибоке розпушення грунту, внесення добрив, створення змішаних насаджень, оптимальне розміщення посадочних місць, своєчасна рубка догляду.

Культури сосни в лісовому фонді.

Культури сосни в борах.

Бори формуються на пісках, надмірно зволожених торф'яних та інших бідних ґрунтах. На таких ґрунтах можуть виростати сосни звичайні й Банкса, береза повисла та деякі види верб( Воробьев, 1953 рік , Погребняк 1968 рік) .

У сухих борах для захисту саджанців сосни від перегріву, суховіїв, а також для прискорення розкладу органічного опаду в культури доцільно вводити червоний верболіз. Сосну і верболіз висаджують чистими рядами поперек напряму пануючих вітрів. В Середино -Будському агролісгоспі (в умовах Полісся) в сухих борах із сосною звичайною доцільно висаджувати сосну Банкса, яка у цих умовах відзначається високою біологічною стійкістю і в перші два десятиліття швидко росте. Вводити сосну Банкса в культури слід чистими рядами через 1-2 ряди сосни звичайної.

Сосна Банкса виконує таку ж меліоративну роль, що й верболіз, крім того, вона утворює багато підстилки, що значно прискорює накопичення органічних речовин у ґрунті, і має більш глибоку кореневу систему. Оскільки деревина сосни Банкса не має господарської цінності, дерева її після досягнення 20-25-річного віку постійно видаляють з насадження. По відмерлому корінню сосни Банкса в грунт проникає коріння сосни звичайної (Гордієнко М.І 1995 р) . При закладанні культур площах по низинах доцільно вводити в насадження сосни звичайної березу повислу. Вона в цьому випадку прискорює розкладання підстилки і підвищує родючість ґрунту.

У насадженнях Українського Полісся в органічному опаді берези вміст азоту в 2,1 раза, фосфору в 1,8, калію в 1,9 раза більше, ніж в опаді сосни. У гумусовому горизонті дерново-підзолистих супіщаних грунтів (свіжі субори) у культурах берези концентрація іонів водню нижча, але більше фосфору (на 12-70 %) і калію (на 83-190 %). У верхньому 10-сантиметровому шарі грунту сосново-березових насаджень з однаковою кількістю обох порід вміст гумусу на 12 % більше, ніж у чистих насадженнях сосни.

Враховуючи сприятливий вплив берези на грунт, у культури свіжих і вологих борів доцільно вводити один ряд берези через 4-5 рядів сосни. За цих умов у перші роки життя береза росте інтенсивніше за сосну. Тому в сосново-березових культурах необхідно своєчасно (через 4-7 років) проводити рубки догляду. Проте , відмічається ( Бабич 1978р.), що береза має розгалужену кореневу систему, яка в декілька разів більша від кореневої системи сосни і витісняє останню з верхніх шарів грунту у більш глибокі ( Гордієнко, Шаблий , Шлапак 1995 р.). Вва жають також що домішка берези сприяє розселенню хрущів. Дослідники відмічають що при наявності у складі лісових культур берези понад 10%, продуктивність сосняків зменшується, але зменшення продуктивності компенсується підвищенням біологічної стійкості сосняків та поліпшенням родючості грунтів (Бабич 1978 р.). Тому рекомендовано підтримувати частку берези на рівні 20-30% (Мірошников 1955 р. , Романов 1980 р.)Важливу роль відіграє домішка берези в середньовікових деревостанах, оскільки вони дуже часто уражаються кореневою губкою -грибом родини трутовикових. Уражуються переважно хвойні породи, проте коренева губка іноді розвивається на листяних -пнях, лісоматеріалах ,проте ніколи не уражуються коріння листяних порід .В умовах Середино -Будського лісгоспу ,де майже 30% насаджень має ураження кореневою губкою дотримання правильності змішування порід особливо важливо. У вогких і мокрих борах часткові культури закладають з введенням лише сосни звичайної, оскільки за цих умов спостерігається інтенсивне насіннєве відновлення берези і чагарників.

Культури сосни в суборах.

Порівняно з борами субори займають більш родючі ґрунти, які представлені пісками з прошарками супісків, суглинків та глин на доступній корінню глибині. Інколи субори формуються на однорідних легких супісках. На таких ґрунтах у природних насадженнях, крім сосни звичайної, ростуть дуб звичайний, ялина звичайна, береза повисла, осика, горобина звичайна та інші деревні рослини.

У сухих і дуже сухих суборах у культури сосни звичайної доцільно вводити також один чистий ряд берези повислої через кожні 3-5 рядів сосни із систематичним проведенням рубок догляду, починаючи з 3-5-річного віку. Щоб забезпечити порослеве поновлення берези, дерева її необхідно рубати у стані зимового спокою.

Враховуючи бідність ґрунту у сухих борах і суборах на поживні речовини, надмірність атмосферних опадів і високу вологість повітря Полісся, обмежену кількість і невеликі розміри трав'яних рослин те, що основним джерелом вологи для рослин є атмосферні опади, а також поширення коріння сосни у верхніх горизонтах ґрунту, догляд культур сосни у районах Полісся доцільно проводити лише у перші два роки.

У свіжих і вологих суборах кращим компонентом сосни є дуб звичайний. Його опад більше, ніж опад берези повислої, нейтралізує ґрунтовий розчин і збагачує грунт поживними речовинами. Пропонується вводити у склад культур приблизно однакову участь сосни і дуба ( Юхимець 1996 р.)

У культурах сосни краще вводити один чистий ряд дуба через кожні 3-5 рядів сосни. У цьому випадку гілки сосни змикаються над деревами дуба у віці 12-15 років ( при відстані між рядами 1,5-2 м). При введенні дуба одним рядом слід проводити своєчасні рубки догляду, щоб сформувати стійкий другий ярус з дуба, який потім зберігається до рубки головного користування ( Гордієнко 1995 р.).

У віці 80-100 років у сосново-дубових культурах запас стовбурової деревини дуба звичайного становить 40-50 м³/га. Для подовження інтенсивного зростання дуба у висоту його вводять у культуру з буферними рядами із супутніх порід. При ширині міжрядь 1,5-2 м в культурах з буферними рядами крона сосни над трирядними листяними кулісами змикається в 30-35-річному віці. Після чого крона сосни починає рідшати і пропускати багато світла й тепла під намет насадження. У дуба до цього віку розвивається досить могутня коренева система, і він досягає більш значних розмірів, ніж при введенні його в культури одним рядом. Слід відзначити, що введення буферних рядів виправдано у лісівницькому відношенні в культурах, де відстань між рядами становить до 2 м.У сосново-дубових культурах опаду в 1,5-2 рази більше, ніж у чистих соснових насадженнях. Навіть незначна домішка листя дуба (до 7 % маси) прискорює розкладання підстилки в соснових насадженнях у 2 рази. Домішка дуба в насадженнях сосни підвищує вміст гумусу в ґрунті в 1,3-1,9, кальцію і магнію -- в 1,2-4 рази і знижує його гідролітичну кислотність. У перші 7-10 років після висаджування на дерново-підзолистих ґрунтах дуб розвиває поверхневу кореневу систему, чим сприяє поглибленню коріння сосни і підвищує її біологічну стійкість.

У свіжих суборах на дерново-підзолистих супіщаних ґрунтах клен татарський біологічно стійкий, а інтенсивність росту до 12 років в нього така ж, як і у дуба. У нього в ранньому віці розвивається густооблистнена крона і глибинна коренева система. Він так само, як і берест, попереджає заростання трав'яною рослинністю куліс листяних порід і розростання коріння сосни у бік дуба. Проте з 15 років клен татарський починає рости повільніше за дуб звичайний.У суборах кращими породами для висаджування у буферні ряди є берест (в'яз листуватий), липа дрібнолиста, груша дика, клен татарський, а із чагарників -- ліщина звичайна. На більш родючих ґрунтах у буферні ряди можна висаджувати липу дрібнолисту і бузину чорну. Берест розвиває густооблистнену крону, яка попереджає задерніння ґрунту і добре затінює дуб з боків, а також обмежує розростання гілок і коріння сосни у бік листяних куліс. На порівняно бідних супіщаних ґрунтах свіжих суборів берест на відміну від насаджень на чорноземах не пригнічує дуб. Не відмічається пригнічення й сосни.

У груші дикої у свіжих суборах розвивається густооблистнена крона і глибинна коренева система. Вона попереджає розростання в культурах бур'янистих трав і добре затінює дуб з боків. У свіжих і вологих суборах 7-10-річна груша вища, а після 20 років -- нижча за дуб. У перші 10-15 років після садіння у верхніх шарах ґрунту переважає коріння груші, в наступні роки --дуба. У насадженні з участю груші у дерев дуба стовбури добре очищаються від сучків, рівні і малозбіжисті.

Серед чагарників ефективною для буферних рядів у насадженнях дуба і сосни є ліщина звичайна. Вона добре росте у свіжих і вологих суборах на дерново-підзолистих, глинисто-піщаних і супіщаних ґрунтах. У ліщини розвивається поверхнева коренева система, але вона не витісняє коріння дуба й сосни у нижні горизонти грунту. В неї слабка транспіраційна спроможність. Маса органічного опаду ліщини на одиниці площі перевищує його кількість в опаді липи, в'яза, скумпії та інших порід. В органічному опаді ліщини калію в 2,5 і кальцію в 2 рази більше, ніж в опаді дуба. Ліщина розвиває густооблистнену крону і цим попереджає розростання трав'яної рослинності. У перші роки життя вона добре затінює з боків дерева дуба, але на дерново-підзолистих супіщаних ґрунтах, як і інші чагарники, досягає висоти 5-6 м. Тому в буферних рядах разом з нею доцільно висаджувати деревні породи, які більш тривалий час створюватимуть сприятливі умови для росту дуба.

У вогких суборах і суборах на болотах створюються сприятливі умови для самосіву берези, осики і вільхи сірої, а також крушини ламкої та деяких видів чагарникових верб. За цих умов досить ввести лише сосну звичайну, створюючи часткові культури.

Культури сосни в сугрудках

Сугрудки (судіброви, складні субори) розміщуються на піщаних ґрунтах з потужними прошарками супісків і суглинків, що неглибоко залягають, на пісках, підстелених на глибині розташування коріння суцільним шаром суглинків, дерново-підзолистих супіщаних і сильноопідзолених суглинкових ґрунтах. У природних насадженнях на таких ґрунтах зустрічається сосна звичайна, ялина звичайна, клен гостролистий, граб звичайний, груша дика, осика, береза повисла та багато інших мезотрофних деревних порід.

Головною породою у цих лісорослинних умовах є сосна звичайна найчастіше І-ІІ класу бонітетів. Дуб звичайний у сухих сугрудках знаходиться у другому ярусі і має III - V класи бонітету. При закладанні штучних насаджень за цих умов доцільно 3-5 рядів сосни чергувати з одним рядом дуба звичайного. В ряди ланками (3-5 посадочних місць у ланці) можна вводити чагарник.

У насадженнях на свіжих сірих суглинкових ґрунтах дуб у перші роки росте у висоту повільніше, ніж клен гостролистий. Після жерднякового віку інтенсивність росту дерев клена знижується і він переходить у другий ярус, створюючи сприятливі умови для росту дуба.У свіжих і вологих сугрудках добре росте багато деревних порід. Однак при виборі головної породи перевагу слід віддавати сосні звичайній. Куліси з 3-5 рядів сосни треба чергувати з одним рядом дуба або з трьома рядами інших листяних порід. У середній ряд листяної куліси краще висаджувати дуб звичайний. Замість нього можна вводити модрину сибірську, ялину звичайну або дуб північний. Модрина і ялина в культурах, створених у свіжих сугрудках, знаходяться в одному ярусі з сосною. Дуб північний у культурах з сосною утворює стійкий другий ярус. У крайніх рядах листяної куліси бажано висаджувати разом з ліщиною звичайною, липу дрібнолисту, грушу дику, клени гостролистий і польовий, граб звичайний тощо.

Модрину сибірську і ялину звичайну в культурах сосни слід вводити у вологих сугрудках, де після жерднякового віку вони ростуть з однаковою інтенсивністю, а стовбури їх мають приблизно однакові діаметри та об'єми.

У крайніх рядах листяної куліси слід висаджувати деревні породи, що сприяють росту дуба, висота і діаметр якого у свіжих і вологих сугрудках звичайно менші, ніж у сосни. До таких порід належать липа дрібнолиста, клени, вільха та ін. Домішок липи дрібнолистої в насадженнях сосни і дуба прискорює розклад органічного опаду, підвищує родючість грунту і поліпшує їх ріст.Граб повертає у грунт поживних речовин менше, ніж дуб, і більше їх поглинає. До завершення жерднякового віку граб росте інтенсивніше за дуб, потім переходить у другий ярус і сприятливо впливає на зростання дуба. У вологих сугрудках у крайні ряди листяних куліс можна вводити вільху клейку. Протягом усього життя вона трохи більша (на 1-1,5 м) за дуб, але менша за сосну. У ранньому віці вільха розвиває конусоподібну густооблистнену крону і добре затінює дуб з боків. Органічний опад вільхи клейкої прискорює розклад опаду дуба і сосни. Домішок вільхи в культурах сосни збагачує грунт азотом. У вільхи клейкої відсутній стрижневий корінь. Бічне коріння її сильно розвинене, але не витісняє коріння дуба і сосни у нижні горизонти грунту. У вологих сугрудках дуб звичайний відрізняється слабким ростом внаслідок близького залягання ґрунтових вод, тому висаджувати його в культури за цих умов недоцільно. При створенні суцільних штучних насаджень за таких умов слід вводити один чистий ряд вільхи через 3-4 ряди сосни. При наявності на ділянці природного поновлення висаджують тільки сосну, створюючи при цьому часткові культури.

РОЗДІЛ 5. Проект створення лісових культур сосни звичайної на свіжих суборах та свіжих борах в Задеснянському лісництві ДП «Н.-Сіверське л/г»

5.1 Характеристика лісокультурних площ відведених під лісові культури на наступний рік

Характеристика лісокультурної площі № 1

Порядковий номер даної лісокультурної площі 1.Категорія площі ? свіжа незадернілий зруб з частковим природним поновленням Ділянка розташована в кварталі 31 виділ 4 Задеснянського лісництва. Площа ділянки 1,1 га. Форма ділянки прямокутна. Тип умов місця зростання даної ділянки ? свіжий субір (В2). Вирубка на ділянці проводилась взимку 2009 року. Склад насадження зрубаного деревостану (10Сз), запас на 1 га 497 м³, кількість пеньків 500 - 600 шт/га, середній діаметр пенька 45 см. Рельєф рівний. Ґрунти світло-сірі лісові. Будова профілю світло-сірого лісового грунту

А₀ - лісова підстилка потужна 3 - 5 см, бурого кольору

А₁ - гумусовий горизонт, сірий потужністю 3 - 15 см

А₂ - підзолистий шар горизонту світло-сірий, пронизаний гумусовими затьоками

В₁ - потужністю 35 і > см бурого кольору, горохуватий, структурний, ілювіальний, щільний, бурий або жовто-бурий

С - материнська порода.

Трав'яний покрив по території розміщений рівномірно. Глибина залягання ґрунтових вод знаходиться в межах 2 - 2, 5 м. Ділянка оточена з північної та східної сторони насадженням, з західної сторони ? молодими зімкнутими культурами. Ділянка частково поновилась сосною , березою. Підріст є рідким і розміщений по території нерівномірно. Висота підросту 0.2-0.3 м. На ділянці є приблизно 9тис.шт підросту, що складає 3 тис.шт /га.

Характеристика лісокультурної площі № 2

Порядковий номер даної лісокультурної площі 2.Категорія площі ? свіжа незадернілий зруб з частковим природним поновленням Ділянка розташована в кварталі 23 виділ 1 Задеснянського лісництва. Площа ділянки 4,3 га. Форма ділянки прямокутна. Тип умов місця зростання даної ділянки ? свіжий субір (В2). Вирубка на ділянці проводилась взимку 2009 року. Склад насадження зрубаного деревостану (10Сз), запас на 1 га 385 м³, кількість пеньків 450 - 550 шт/га, середній діаметр пенька 42 см. Рельєф рівний. Ґрунти світло-сірі лісові.

Ділянка частково поновлюється сосною звичайною і березою повислою. Середня висота підросту складає 0,3 см.

Характеристика лісокультурної площі № 3

Порядковий номер даної лісокультурної площі 2.Категорія площі ? свіжа незадернілий зруб з частковим природним поновленням Ділянка розташована в кварталі 18 виділ 11 Задеснянського лісництва. Площа ділянки 2,0 га. Форма ділянки прямокутна. Тип умов місця зростання даної ділянки ? свіжий субір (В2). Вирубка на ділянці проводилась взимку 2009 року. Склад насадження зрубаного деревостану (10Сз), запас на 1 га 404 м³, кількість пеньків 450 - 550 шт/га, середній діаметр пенька 42 см. Рельєф рівний. Ґрунти світло-сірі лісові.

Ділянка частково поновлюється березою повислою. Середня висота підросту складає 0,3 см.

5.2Запроектовані типи лісових культур та їх обгрунтування

Лісокультурна площа №1 представлена свіжим незадернілим зрубом з частковим природним поновленням, грунти дерново-середньопідзолисті супіщані, тип умов місцезростання свіжі субори. Площа ділянки 1,1 га.

Штучні насадження закладають сівбою насіння або садінням сіянців. У разі сівби насіння на лісокультурну площу відпадає потреба у вирощуванні садивного матеріалу і пересаджуванні його на постійне місце. У той же час з'являється необхідність своєчасного, частого і подовженого догляду за грунтом у культурах, оскільки сходи у перший рік життя не зможуть конкурувати з трав'яною рослинністю, яка інтенсивно розростається. Сіянці з розсадника до пересадки на постійне місце мають певну висоту надземної частини і довжину кореневої системи. У перші роки життя після посадки вони ростуть швидше, ніж сходи, легше переносять несприятливі погодні умови і краще конкурують з трав'яними рослинами. У зв'язку з цим штучне насадження краще створити посадкою сіянців.

Спосіб обробітку грунту. На зрубах суцільний обробіток грунту не знайшов розповсюдження, так як суцільному обробітку грунту повинна передувати суцільна корчування пнів. Корчування, трелювання пнів і витягання коріння корчувальником, планування ділянки бульдозером призводить до хаотичного перемішування генетичних горизонтів, особливо на легких піщаних і супіщаних грунтах. Порушення існуючого грунтового профілю супроводжується знищенням безхребетних тварин, ущільнення грунту, зменшенням в ньому вмісту гумусу, азоту, фосфору та калію. Щоб запобігти несприятливому впливу розкорчовування на свіжих зрубах без природного поновлення доцільно застосовувати частковий обробіток грунту. Корчування пнів не потрібне. Для кращого проходу агрегатів бажано лише знизити висоту пнів або зпиляти їх на рівні поверхні грунту. Частковий обробіток грунту при створенні суцільних культур прокладають смугами чи борознами. На бідних грунтах при садінні сіянців у дно борозни їх коренева система розміщується у збідненому поживними речовинами шарі грунту. Тому перші 5 років вони ростуть слабо. Лише після проникнення коріння в гумусовий горизонт і зникнення трав'яної рослинності інтенсивність росту надземної частини саджанців збільшується. Проте дерева сосни у таких культурах навіть після 20 років менші за розмірами, ніж у насадженнях із смуговою підготовкою грунту. Отже щоб збільшити інтенсивність росту сіянців у перші роки необхідно на ділянці провести частковий обробіток грунту смугами. Смуги прокладають плугом ПКЛ-70 з одночасним перевертанням родючого шару культиватором КЛБ-1.7.

Розміщення посадкових місць. При закладанні суцільних культур застосовують квадратне або прямокутне розміщення посадочних місць. При квадратному розміщенні фаза індивідуального росту саджанців дещо збільшується, а повне змикання крон, навпаки, настає раніше, ніж у культур із прямокутним розміщенням посадочних місць. Внаслідок більш швидкого змикання крон у культурах з квадратним розміщенням зменшується кількість доглядів, що важливо в економічному відношенні. При прямокутному розміщенні гілки у рядах змикаються швидше, що призводить до зменшення асиміляційної поверхні і як наслідок, надає інтенсивність фотосинтезу. Встановлено, що за однакових інших умов квадратне розміщення садивних місць у культурах підвищує запас деревини у середньому на 11%. У лісовому господарстві частіше застосовують прямокутне розміщення посадочних місць. Пояснюється це тим, що при квадратному розміщенні потрібної кількості рослин на одиниці площі утворюються вузькі міжряддя, що утруднює механізований догляд за культурами. При прямокутному розміщенні кількість доглядів у рядах завдяки більш швидкому змиканню крон, що полегшує механізацію виробничих процесів із застосуванням різних машин та знарядь. Отже, доцільніше буде впровадити лісові культури з прямокутним розміщенням посадочних місць. Відстань між рядами повинна становити 2,0 м., а в ряду - 0,5 м.

Головні породи добираються з урахуванням їх біологічних та екологічних особливостей, стану лісокультурних площ, грунтових і кліматичних умов, призначення насаджень і економічних факторів. Найвигіднішою з економічної точки зору та найпродуктивнішою у свіжих суборах є сосна звичайна. Тут формуються соснові насадження ІІІ, іноді ІІ класів бонітету.

При виборі супутніх порід необхідно враховувати їх лісівницькі та господарські особливості. Супутні породи повинні сприятливо впливати на ріст головних порід і підвищувати продуктивність насаджень.

Так у насадження Українського Полісся у суборах кращим компонентом сосни є дуб звичайний. Його опад більше, ніж опад берези повислої, нейтралізує грунтовий розчин і збагачує грунт поживними речовинами.

У сосново-дубових культурах опаду в 1,5-2 рази більше, ніж у чистих сонових насадженнях. Навіть незначна домішка листя дуба (до 7% маси) прискорює розкладання підстилки в соснових насадженнях у 2 рази. Домішка дуба в соснових насадженнях сосни підвищує вміст гумусу в грунті в 1,3-1,9, кальцію і магнію - в 1,2-4 рази і знижує його гідролітичну кислотність. У перші 7-10 років після висаджування на дерново-підзолистих грунтах дуб розвиває поверхневу кореневу систему, чим сприяє поглибленню коріння сосни і підвищує її біологічну цінність.

У культурах сосни краще вводити один чистий ряд дуба через кожні 3-5 рядів сосни. У цьому випадку гілки сосни змикаються над деревами дуба у віці 12-15 років. При введенні дуба одним рядом слід проводити своєчасні рубки догляду, щоб сформувати сітійкий другий ярус з дуба, який потім зберігається до рубки головного користування.

Враховуючи сприятливий вплив дуба на грунт, у культури свіжих суборів доцільно водити один ряд дуба через 5 рядів сосни.

Схема змішування деревних порід на лісокультурній площі №1-5р Сз 1р Дч.

Догляд за грунтом у культурах. Розпушування грунту у міжряддях та в рядах поліпшує обмін повітря і поглинання атмосферних опадів, зменшує випаровування вологи з грунту і сприяє розкладу органічних залишків. Основною мірою догляду за культурами є утримання грунту в рядах і міжряддях у чистому від бур'янів і пухкому стані. Грунт завжди містить багато насіння бур'янів, які за сприятливих умов здатні прорости протягом вегетаційного періоду. Чимало бур'янистої рослинності з'являється навесні і на початку літа, тому в цей період дуже важливим стає своєчасний догляд за культурами, від якого багато в чому залежить приживлюваність і ріст саджанців. Догляд за культурами проводиться механізовано культиватором КЛБ-1.7 та вручну на протязі перших 4-ох років. У перший рік - 4(3) догляди, у другий рік - 3(2) догляди, у третій рік - 2(1) догляд та у четвертий рік - 1 догляд. У дужках вказана кількість ручних доглядів.

Доповнення культур проводиться при відпаді вище 20%, як правило весною наступного року. Доповнення культур рекомендується проводити 2-3 річними саджанцями.

5.3 Технологія створення запроектованих лісових культур

Таблиця 5.1 Основні показники зі створення та вирощування лісових культур

Типи умов місцезростання	Категорія лісокультурних площ	Площа, га.	Спосіб створення культур	Спосіб обробітку грунту	Запропоновані породи	Схеми змішування деревних рослин у культурах	Розміщення садивних місць у рядах і міжряддях, м.	Потреба в садивному матеріалі за породами	Кількість доглядів за грунтом по роках
								сіянців, тис. шт.	насіння, кг.	рік	механізованих	вручну
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
В3	свіжий зруб з частковим природним поновленням	1,1	посадка сіянців	частковий борознами	сосна дуб	5рСз1рДч	2Ч0,5	61111222		2010 2011 2012 2013	4 3 2 1	3 2 1
В3	свіжий зруб з частковим природним поновленням	4,3	посадка сіянців	частковий борознами	сосна дуб	5рСз1рДч	2Ч0,5	238864777		2010 2011 2012 2013	4 3 2 1	3 2 1
В3	свіжий зруб з частковим природним поновленням	2,0	посадка сіянців	частковий борознами	сосна дуб	5рСз1рДч	2Ч0,5	111102222		2010 2011 2012 2013	4 3 2 1	3 2 1

Таблиця 5.2 Потреба і вартість садивного матеріалу для створення культур

Тип умов місцезростання	Категорія лісокультурних площ	Запропоновані породи	Вік садивного матеріалу	Потреба садивного матеріалу, тис. шт.	Вартість тис.шт. сіянців, грн.	Вартість садивного матеріалу, грн.	Примітка
				на 1га.	на доповнення	на всю площу з доповненням
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
В3	свіжий зруб з частковим природним поновленням	сосна дуб	1 2	5555 1111	1333	7444 1222	99,06 113,50	737,40 138,70
В3	свіжий зруб з частковим природним поновленням	сосна дуб	1 2	5555 1111	1333	25219 4777	99,06 113,50	2498,19 542,19
В3	свіжий зруб з частковим природним поновленням	сосна дуб	1 2	5555 1111	1333	12443 2222	99,06 113,50	1232,60 252,20

5.4 Запроектовані типи лісових культур та їх обґрунтування

Підбір порід для створення лісових культур на зрубах і землях які вийшли з під сільськогосподарського користування обумовлений необхідністю створення оптимальних умов для росту і розвитку тієї чи іншої породи, та залежить від багатьох факторів: на свіжих зрубах лісові культури створюються чистими або змішаними в залежності від типу лісу і виду рубки. Так на зрубах де проводилась РГК ,тип лісу А2С краще створювати мішані насадження сосни звичайної і берези похилої, опад якої прискорює розклад підстилки і посилює родючість грунту так як в органічному опаді берези вміст азоту в2,1 раза,фосфорув1,8, калію в 1,9раза більше ніж в опаді сосни. У гумусовому горизонті дерново -підзолистих супіщаних грунтів у культурах берези концентрація іонів водню нижча, але більше фосфору (на 12-70%) і калію (на 83-190%). У верхньому 10 -сантиметровому шарі грунту сосново -березових насаджень з однаковою кількістю обох порід вміст гумусу на 12%більше, ніж у чистих насадженнях сосни.

Враховуючи сприятливий вплив берези на грунт, у культури свіжих і вологих борів доцільно вводити один ряд берези через 4-5 рядів сосни.

На зрубах -де очікується поновлення головних або другорядних порід краще створювати чисті насадження ,які в подальшому стануть змішаними за рахунок природного поновлення.

На зрубах з типом лісу В2ДС кращім компонентом сосни є дуб звичайний. Його опад більше, ніж опад берези повислої, нейтралізує ґрунтовий розчин і збагачує грунт поживними речовинами. Але враховуючи особливість клімату Середини -Будського району де ріст дуба набагато гірший порівняно з іншими районами, коли дуб в насадженнях досягає максимум ІІІ класу бонітету вважається за краще вводити в культури сосни березу через кожні 6-7 рядів один ряд чистої берези.

Особливістю створення культур сосни звичайної на староорних землях дерново-підзолистих, глинисто-піщаних та супіщаних грунтів лісової зони є мала потужність гумусового горизонту і несприятливі фізико-хімічні властивості. Розпушування таких грунтів призводить до швидкого винесення органічних речовин у нижчі, недоступні для рослин, горизонти. Збіднення грунтів відбувається внаслідок щорічного збирання врожаю. Порівняно із цілинними ґрунтами в староорних землях міститься менше гумусу

За таких умов у сосни інтенсивно розвивається коріння у верхніх горизонтах грунту. Після того, як коренева система сосни встигає засвоїти усі поживні речовини з верхнього родючого шару грунту, коріння її поступово заглиблюється у грунт.

Уповільнений ріст коріння сосни супроводжується не лише гальмуванням росту надземної частини, а й загальним ослабленням організму рослини. Ослаблені дерева пошкоджуються підкоровим клопом, масове розмноження якого призводить до відмирання дерев і утворення галявин у культурах. Розріджені соснові молодняки заселяються личинками хрущів. Все це остаточно послаблює культури, і частина дерев через 12-15 років засихає.

Соснові культури, створені на староорних землях, іноді переживають фазу хащі. Критичний період у таких насаджень настає у 25-30-річному віці і навіть у 40 років.

Підвищити біологічну стійкість сосни у культурах на староорних землях можна шляхом внесення добрив і боротьбою із шкідливими комахами. Проте слід мати на увазі, що добрива підвищують родючість верхніх горизонтів грунту. Це супроводжується тимчасовим покращенням росту сосни, оскільки коренева система лишається поверхневою. Тимчасово може покращити стан дерев також боротьба зі шкідливими комахами, зокрема з підкоровим клопом, який здорові дерева не пошкоджує через великий вміст в них смолистих речовин.

Іншим важливим фактором при залісенні староорних земель є створення змішаних насаджень, які більш стійкі проти підкорового клопа і кореневої губки. Підбирають компоненти для культур з таким розрахунком, щоб підвищити запас органічного опаду, прискорити його розкладання і збільшити масу коріння, яке пронизує товщу грунту

5.5 Собівартість та економічна оцінка запроектованих лісових культур

Собівартості запроектованих лісових культур визначають з урахуванням витрат на їх виробництво.

До собівартості відносяться такі витрати:

1. Тарифна заробітна плата робітникам.

2. Інші види заробітної плати.

3. Відрахування на соцстрах.

4. Вартість робіт, що виконуються на тракторній тязі.

5. Вартість робіт, що виконуються на кінній тязі.

6. Вартість садивного матеріалу.

7. Вартість хімікатів, добрив та інших матеріалів.

Інші види зарплати (графа 6), у т.ч. виплата робітникам премій за приживлення культур та якість робіт, за перевиконання норми, оплата відпусток, складають 10% суми заробітної плати робочих (графа 5).

Нарахування на зарплату передбачає затрати на виплату робочим грошових допомог по соціальному страхуванню у випадку хвороби. Розмір нарахування в лісовому господарстві складає 4.4% суми тарифної та інших видів зарплат. Підсумки даних, що вказані в стп. 5, 6, 7 складає загальний фонд заробітної плати (стп.8).

Дані про вартість садивного матеріалу заповнюються за даними таблиці 5.3. У стп. 11 показується технологічна собівартість запроектованих лісових культур. Її одержують додаванням прямих затрат, що наведені в стп. 8, 9, 10.

Таблиця 5.4 Кошторис прямих витрат на створення лісових культур у Смілянському лісництві на 2005 р.

№ діл.	Категорія лісокультурної площі	Площа ділянки, га	Спосіб створення культур	Види витрат на 1 га ( на всю площу) у грн.
				Тарифна зп робочих	Інші види зп	Відрахування на соцстрах	Разом затрат по зп	Тракторна тяга	Вартість садивного матеріалу	Разом затрат
1	Свіжий не задернілий зруб з частковим природним поновленням	1,1	Садіння	1053,05 1158,35	105,30 115,8	46,33 50,97	1204,68 1325,12	374,50 5842,25	796,45 876,1	686,96 10716,56
2	Свіжий не задернілий зруб з частковим природним поновленням	4,3	Садіння	4528,09	452,8	199,24	5180,13	490,31	3040,38	872,12 1133,75
3	Свіжий не задернілий зруб з частковим природним поновленням	2,0	Садіння	2106,09	210,6	92,67	2409,36	539,92	1484,8	1000,44 1800,80

РОЗДІЛ 6. Безпека життєдіялльності при виконанні лісокультурних робіт

Охорона праці важливим фактором продуктивності праці. Охорона праці передбачає систему міроприємств направлених на створення безпечних і нормальних умов праці Вона включає всі правові‚ технічні та санітарно-гігієнічні норми. Правила охорони праці є обов'язковими для дотримання всіма працівниками лісового господарства

Основою охорони праці є проведення інструктажів та виробничого стажування на робочому місці. Інструктажі повинні проводитись з усіма працівниками незалежно від терміну роботи. Після проведення інструктажів всі робітники повинні розписатись в журналах по техніці безпеки про те, що вони прослухали правила техніки безпеки при виконанні даних робіт. При цьому повинні бути перевірені знання проінструктованих працівників.

При виконанні лісокультур них робіт основними правилами , яких потрібно дотримуватись є такі:

перед початком робіт всі працівники зобов'язані пройти інструктаж по техніці безпеки‚ про що повинні розписатися в спеціальному журналі;

до роботи допускаються робітники які досягли необхідного віку та пройшли стажування на робочому місці;

до спеціальних робіт, які потребують певної кваліфікації, допускаються робітники які мають відповідне посвідчення;

при роботі агрегатів заборонено стороннім знаходитись поблизу;

заборонено знаходитись на тракторі та агрегаті, якщо це не передбачено умовами виконання роботи;

при переїздах на нове місце та при розворотах всі працівники повинні злізти з агрегатів;

між трактористом та робітниками , які знаходяться на агрегаті повинна бути встановлена двостороння сигналізація;

перезаправку тракторів пальним потрібно проводити тільки в спеціально відведених місцях;

трактористові заборонено виглядати з кабіни та покидати її при русі;

машини‚ що працюють у зчіпці з тракторами‚ повинні мати жорстке з'єднання;

не можна працювати на несправних машинах;

перед початком руху трактора з навісною машиною потрібно впевнитись‚ що немає небезпеки зачепити когонебудь піднятою машиною;

забороняється їздити на піднятій навісній машині;

поворот трактора з піднятою навісною машиною потрібно виконувати плавно і впевнившись‚ що в межах його досягання немає людей;

при зустрічному роз'їзді тракторів необхідно дотримуватись відстані 2 м один від одного;

під час зупинки трактора та після закінчення роботи робоче знаряддя опускається на землю;

після закінчення тракторист повинен прийняти міри для недопущення використання трактора іншими особами;

опускання і піднімання машини в робоче положення дозволяється тільки на прямолінійних ділянках руху;

забороняється працювати в нічний час без відповідного освітлення;

не можна повертати агрегат‚ якщо його робочі органи занурені в ґрунті;

пере заправку сівалок та саджалок потрібно проводити на спеціально відведених майданчиках;

не можна їздити на причіпних машинах‚ ставати під час роботи між трактором і причіпними машинами під час руху;

для від'єднання навісної машини від трактора необхідно опустити машину в крайнє нижнє положення і тільки після цього відокремити від трактора;

на роботах‚ що пов'язані з використанням хімічних отруйних речовин‚ необхідно суворо дотримуватися наступних правил безпеки:

всі робітники повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту;

всі роботи‚ де використовуються отруйні речовини‚ повинні виконуватись під керівництвом керівника робіт;

особи‚ що працюють з отрутами повинні суворо дотримуватися правил особистої гігієни;

при перевезені отрути потрібно ретельно їх запакувати і перевозити в герметичній тарі;

не можна одночасно перевозити отрутохімікати і продукти харчування;

ділянки‚ де проводяться хімічні заходи потрібно закрити для доступу сторонніх осіб не менше, ніж на одну добу;

на оброблених ділянках необхідно встановити попереджувальні знаки‚ що забороняють доторкатися до обробленої рослинності;

після закінчення роботи робочі повинні прийняти душ та вдягти чистий одяг;

25) ручний інструмент повинен бути справним та гострим;

26) при роботі всі бригади повинні бути забезпечені питною водою та аптечками;

27) при виникненні нещасного випадку потерпілому потрібно надати першу допомогу та негайно відправити до лікарні;

28) про інцидент необхідно повідомити на підприємство.

Нагляд за правильним проведенням робіт проводять майстри та бригадири.

Правильна організація праці та дотримання правил техніки безпеки є запорукою вчасного та якісного виконання робіт.

Пропозиції виробництву.

І.Підготовку грунту проводити на глибину 0,30-35 см.Створення глибоких борозенок дає змогу корінню сіянців розташуватись у більш вологих горизонтах і отримати у перші роки максимально можливу кількість вологи. Застосовувати плоско- різи для без відвальної оранки.Проте, глибші горизонти є бідніші на поживні речовини ,що теж відіграє важливу роль у перші роки після посадки культур. Тому ,дуже важливо внесення мінеральних добрив.

На староорних землях , у рік що передує посадці культур, по можливості провести внесення гербіцидів ( типу Раундап) та інсектицидів, з метою знищення багаторічних бур'янів та комах -шкідників.

ІІ.Розпушування грунту у міжряддях в умовах піщаних та супіщаних грунтів проводити на глибину не більше 8-10см, По можливості збільшити кількість ручних доглядів, зменшивши механізовані, особливо в лісорослинних умовах А2 , де переважають легко сипучі піщані ґрунти.

ІІІ. Створювати лісові культури виключно з участю листяних порід як на староорних землях , так і на зрубах , плануючи процент їх присутності не менше 25-30% від основного складу. Обов'язково , особливо в умовах А2 на піщаних легкоструктурних ґрунтах вводити в склад культур чагарникові, оскільки у насадженнях Українського Полісся в органічних опадах берези вміст азоту в 2,1 рази , фосфору в 1,8, калію в 1,9 рази більше ніж в опадах сосни. В гумусовому горизонті дерново -підзолистих супіщаних грунтів у культури берези концентрація іонів водню нижча , проте більше фосфору -17-70%, калію -83-100%. У верхньому 10-ти сантиметровому шарі грунту сосново -березових насаджень вміст гумусу на 12% більше ніж у чистих насадженнях, що дуже важливо у перші роки після посадки, особливо при розміщені на староорних землях.

IV.На більш багатих грунтах, в лісотипологічних умовах С2 створювати деревостани сосни з участю дуба, оскільки перевагою дуба є виключно висока якість деревини. Проектуючи насадження культур сосни звичайної на більш багатих ґрунтах С2, потрібно відавати перевагу сосново -дубовим деревостанам, вводячи у склад культур дуб за схемою 1Дз5Сз, оскільки товарність інших деревних порід , зокрема берези ,є набагато нижчою,ніж дуба. У сосново - дубових деревостанах опадів у 1,5-2 рази більше ніж у сосново -березових. Окрім того, навіть незначна домішка опаду дуба прискорює розклад опаду сосни у 2 рази.

V. У середньовікових змішаних насадженнях сосни звичайної з березою похилою ( за схемою 7Сз3Бп, 8Сз2Бп) 30-35 річного віку обов'язково провести вирубку берези, яка є швидкоростучою породою, і до 30-річного віку досягає товарної структури, оскільки присутність берези у деревостанах сосни після 30-35 річного віку призводить до втрати продуктивноті сосни.

VI. У старшовікових соснових насадженнях 60-70-річного віку з участю дуба провести вирубку соснових деревостанів, які вже є пристигаючими, тобто такими , деревина яких вже має товарні якості.

Кіровське лісництво - кв.28, вид.15, пл. - 2,8 га.

Вирощування лісових культур Сосни звичайної на схилах

Кіровське лісництво - кв.47, вид.5, пл. - 2,0 га.

Лосківське лісництво - кв.72, вид. 11.1, пл. - 4,5 га.

Лісові культури Сосни звичайної 2002 року переведені в покриту лісом площу в 2007 році.

Список літератури

1.Алексеев И.А. Лесохозяйственные меры борьби с корневой губкой М.: Лесная промышленность , 1969.

2. Бабич А.Г. Способы повышения биологической устойчивости и продуктивности молодых сонових насаджений на старопахотях Западного Полесья Украинской ССР:. -Львов: ЛЛТИ, 1978год

3. Ведмідь М.М. ,Шкудор В.Д. .Бузун В.О. Відновлення лісостанів Західного Полісся. Видавництво « Полісся» 2008рік.

4. Висиляускас А. Корневая губка и устойчивость экосистем хвойных лесов: «Мокслас», 1989рік.

5. Воробйов Д.В., Погребняк П.С. Лісовий типологічний визначник Українського Полісся //Труди з ліс.досвід.справи. -Харків 1929. -Вип. ХІ.

6. Гордієнко М.І., Корецький Г.С., Маурер В.М. Лісові культури.

Видавництво «Сільгоспосвіта». Київ 1995рік.

7.Гордиенко И.И. Культуры сосны обыкновенной. Киев: УСХА, 1979рік.

8.Гордиенко М.И., Шаблий И.В., Шла пак В.П. Сосна звичайна, її особливості, створення культур, продуктивність. -Киев :Либідь, 1995рік.

9. Гордієнко М.І., Шлапак В.П., Рибак В.О., Маурер В.М. Культури сосни звичайної в Україні. -Київ, 2002рік.

10.Зябченко С.С. Соснові ліси Європейської Півночі . 1974 рік.

11. Єфимов Н.В. Торф'яні добрива . Россілгоспвидав.1980 року .

12.Єфименко Ф. М. Холодилова Л.Д. Формування складу і продуктивності сосново - березових насаджень. Гомель . 2000 рік.

13. Клімат України. Л: Гідрометеорологічне вид-во, 1967 -С.78-95.

14. Каппер О. Г. Хвойні породи .Гослестехиздат. 1954 рік

15. Логгінов Б.І. Підвищення продуктивності лісів України. ЛЛТА 1957рік.