Економічна ефективність молочного скотарства

Таблиця 2.1 Динаміка показників розміру ПАОП «Зоря» Красноградського району Харківської області

Показники	2005р.	2006р.	2007р.	2008р.	2009р.	2009р. у % до 2005р.
Валова продукція у спів ставних цінах 2005р, тис. грн.	28833,4	26753,8	26107,1	31477,6	26605,8	92,3
У т.ч. : у рослинництві	16939,7	15575,5	15164,4	18793,1	12585,2	74,3
у тваринництві	11893,7	11178,3	10942,7	12684,6	14020,6	117,9
Вироблено валової продукції на 1 середньорічного працівника, тис. грн.	77,1	67,2	85,6	115,3	109,5	142,0
У т.ч. : у рослинництві	217,2	213,4	159,6	195,8	116,5	53,6
у тваринництві	52,7	52,9	52,1	71,7	103,9	197,2
Товарна продукція у фактичних цінах реалізації, тис. грн.	21422,6	28650,9	34799,8	30370,8	52941,6	247,1
Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн.	30081,8	36266,0	36349,1	41812,0	46276,0	153,8
Середньорічна вартість оборотних активів, тис. грн.	40794,8	61240,0	26118,0	45135,0	40428,0	99,1
Середньорічна чисельність працівників, чол.	303	284	305	273	243	80,2
У т.ч. : у рослинництві	78	73	95	96	108	138,5
у тваринництві	225	211	210	177	135	60,0
Чисельність тварин переведена в ум. поголів'я, гол.	2932,9	3431,6	3075,9	2993,4	3138,6	107,0
Чиста продукція, тис. грн.	6783,0	2498,6	12011,1	6628,5	9679,7	142,7
Прибуток(збиток), тис. грн.	4269,1	1707,9	9969,1	2586,5	-3472,3	зм. на 7741,4
Рівень рентабельності ,%	24,9	6,3	40,1	9,3	-6,2	зм. на 31,1
Норма прибутку, %	6,8	4,5	20,3	29,9	-5,1	Зм. на 11,9

Спеціалізація сільського господарства - це переважний розвиток однієї або кількох галузей у виробництві товарної продукції в окремих господарствах, областях, районах, регіонах. Розвиток цих галузей і виробництво відповідних продуктів визначають виробничий напрямок сільського господарства.

У сільському господарстві виробляється значна кількість різноманітних видів продукції, окремі з яких розміщуються практично по всій території країни. Значення окремих районів і областей у виробництво того чи іншого виду сільськогосподарської продукції неоднакове Раціональне розміщення сільського господарства сприяє зростанню сільського виробництва на основі ефективного використання землі, засобів виробництва та трудових ресурсів [ Ільчук М. Економічний стан розвитку молочного скотарства, Екон. АПК 2003 р. №5 254 с.]. Спеціалізація господарства - це його виробничий напрямок. Її визначають за структурою грошової виручки від реалізації сільськогосподарської продукції (товарна продукція). Для розрахунку структури загальний обсяг грошової виручки приймають за 100 % і знаходять питому вагу кожного виду продукції. Той вид продукції, частка якого буде найбільша і виконуватиме виробничий напрямок господарства.

За допомогою таблиці 2.2 визначимо, яку спеціалізацію має ПАОП «Зоря» Красноградського району Харківської області.

Як свідчать наведені дані ПАОП «Зоря» спеціалізується у 2009 році на виробництві у рослинництві - зернові і у тваринництві - молока. У товарній продукції зернові займають найбільшу питому вагу у рослинництві - 39,6%, потім теж значну питому вагу займають насіння соняшнику - 13,5%. Щодо тваринництва, то на протязі 5 років провідне місце в структурі товарної продукції тваринництва належить все ж молоку - 25,2% , за ним ВРХ - 11,4%, а потім свині - 9,6%. Отже, досліджуване господарство має зерново-молочний напрям господарського виробництва продукції.

Таблиця 2.2 Обсяг і структура товарної продукції ПАОП «Зоря» Красноградського району Харківської області

Види продукції	2005 р.	2006 р.	2007 р.	2008 р.	2009 р.
	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%
Зернові та зернобобові включаючи зерно кукурудзи	3394,8	15,8	5770,7	20,1	1133	32,6	9063,2	29,8	20963,	39,6
Цукрові буряки	5262,8	24,6	5917,0	20,7	2785,1	8,0	3403,5	11,2	-	-
Насіння соняшнику	1748,1	8,2	2155,4	7,5	9302,5	25,9	422,2	1,4	7138,8	13,5
Інша продукція рослинництва	8,2	0,04	366,9	1,3	84,3	0,2	17,5	0,1	66,5	0,01
Разом по рослинництву	10413,9	48,6	14210,0	49,6	23504,1	67,5	12906,4	42,5	28168,8	53,2
ВРХ (жива маса)	294,4	1,7	835,3	2,9	2104,1	6,05	2631,9	8,7	6050,6	11,4
Свині	210,3	1,0	1181,1	4,1	1172,8	3,4	3957,9	13,0	5094,3	9,6
Молоко	7270,1	33,9	5659,5	19,8	8010,9	23,0	10872,8	35,8	13318,9	25,2
Інша продукція тваринництва	6,0	0,03	-	-	7,9	0,02	1,8	0,01	-	-
Разом по тваринництву	7780,8	36,3	7675,9	26,8	11295	32,5	17464	57,5	24463	46,2
Промислова продукція	2844,7	13,3	5529,9	19,2	-	-	-	-	-	-
Реалізація іншої продукції, робіт послуг	214,1	0,99	1047,2	3,4	-	-	-	-	309,0	0,6
Реалізація товарів	167,9	0,79	292,2	1,0	-	-	-	-	-	-
Всього по господарству	21422	100	28650	100	34799	100	30370	100	52941	100

Щоб визначити рівень спеціалізації сільськогосподарського виробництва в ПАОП «Зоря» Красноградського району Харківської області зробимо розрахунок коефіцієнта зосередження товарного виробництва, який наведено в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 Визначення коефіцієнта зосередження товарного виробництва ПАОП «Зоря» Красноградського району Харківської області в 2009 році

Види продукції	Вартість товарної продукції	Ранжирований ряд	2*і-1	Р*(2*і-1)
	тис. грн..	%
Зернові, - всього	20963,5	39,6	1	1	39,6
соняшник	7138,8	13,5	3	5	67,5
інша продукція рослинництва	66,5	0,01	7	13	0,1
Разом по рослинництву	28168,8	53,2	х	х	х
Жива маса худоби
у т.ч. ВРХ	6050,6	11,4	4	7	79,8
свині	5094,3	9,6	5	9	86,4
молоко	13318,9	25,2	2	3	75,6
інша продукція тваринництва	-	-	-	-	-
Разом по тваринництву	24463,8	46,2	х	х	х
Реалізація іншої продукції, робіт послуг	309,0	0,6	6	11	6,6
Всього по господарству	52941,6	100	х	х	355,6

Коефіцієнт зосередження товарного виробництва в 2009 році становить: 100/355,6=0,281. Таким чином можна зробити висновок, що господарство ПАОП «Зоря» має слабкий рівень спеціалізації по зерну та молоку, тому що знаходиться в межах показника 0,21 - 0,30.

ПАОП «Зоря» має дуже добре налагоджені міжгосподарські зв'язки і взаємодіє з іншими організаційними структурами, налагоджені зв'язки і з постачанням по Харківській області, а також і з іншими областями. У Красноградському районі ПАОП «Зоря» є постачальником продукції в: педагогічний коледж, дитячі садочки, центральну районну лікарню, відділ освіти, центр реабілітації дітей, гослісхоз і т.д. ПАОП «Зоря» дуже добре співробітничає з іншими організаційними структурами району, такими як ТОВ «Мрія», ТОВ «Ранок», ТОВ «Деснагрейн», агрофірма «Пісчанська» і т.д.

Також до міжгосподарських зв'язків підприємства можна віднести операції з постави продукції, як до «Шамагро», «Бенефит СОИС», «Українське зерно», «Плюс», «Вовчанський м'ясокомбінат», «Магрок-м'ясокомбінат», «Караванський спирт завод», «Первухінський цукрозавод», «Райз ЗАТ Водолаза», «Бісквітна фабрика», «Харківський м'ясокомбінат», «Втормет», «Салтівський м'ясокомбінат», «Рейнфорд(молоко)», «Молочний дім Павлоград», «Юні тек», «Мураховський цукровий завод», а також багато шкіл по областям.

Таким чином, можна впевнено сказати, що ПАОП «Зоря» веде багатогалузеву діяльність, розмірює свої площі і багато співробітничає не тільки у своєму районі, а й по усіх областях України, налагоджуючи свої міжгосподарські і міжобласні зв'язки.

2.2 Забезпеченість виробничими ресурсами та рівень їх використання

Розвиток сільського господарства значною мірою залежить від стану матеріально-технічної бази, головною ланкою є основні засоби, їх якісний склад і раціональне співвідношення, економічне значення основних засобів полягає в тому, що вони є мірилом і основою розвитку продуктивних сил сільського господарства, забезпечуючи відповідний рівень і темпи збільшення виробництва продукції та підвищення продуктивності праці. Виробництво продукції в сільському господарстві здійснюється на основі органічної єдності таких факторів, як земля, трудові ресурси, засоби і предмети праці.

Виробничі ресурси підприємства ПАОП «Зоря» включають землю (площу сільськогосподарських угідь), основні і оборотні фонди та трудові ресурси. Сукупність цих ресурсів відповідної кількості і структури дає змогу господарству виробляти певний обсяг сільськогосподарської продукції і становить його ресурсний потенціал. Рівень ресурсозабезпеченості дослідного господарства зумовлює результати їх господарської діяльності, а також ефективність використання виробничих ресурсів. У процесі виробництва засоби і предмети праці продуктивно споживаються, в результаті чого створюється і реалізується сільськогосподарська продукція, а виручені кошти використовуються на відновлення засобів виробництва.

Як відомо, земля - це головний засіб виробництва, без якого неможливий сам процес виробництва продукції рослинництва і тваринництва. Земля одночасно є предметом і засобом праці, а отже, і головним засобом виробництва. Земля значною мірою визначає темпи розвитку і рівень ефективності сільського виробництва.

До земель, які використовуються підприємством належать:

1. земельні паї колишніх членів КСП «Зоря комунізму» складають земельний масив, що є спільною власністю громадян до виділення їх в натурі згідно з Положеннями, затвердженими Загальними зборами співучасників;

2. землі, що є у власності та користуванні яких посвідчується відповідними державними актами;

3. підприємство має у тимчасовому користуванні і орендовані земельні ділянки, в тому числі і ті, що складаються із земельних паїв колишніх членів колективного сільськогосподарського підприємства, інших громадян та юридичних осіб.

Склад і структура земельних угідь господарства ПАОП «Зоря» наведено в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4. Склад і структура земельних угідь ПАОП «Зоря» Красноградського району Харківської області

Види земельних угідь	2005 р.	2006 р.	2007 р.	2008р.	2009р.
	га	%	га	%	га	%	га	%	га	%
Сільськогосподарські угіддя	9763,9	100	10106,6	100	10062,6	100	9963,6	100	9876,3	100
у т.ч.: рілля	9015	92,3	9358,2	92,6	9351,0	92,9	9252,0	92,9	9164,6	92,8
сінокоси	233	2,4	232,7	2,3	-	-	-	-	-	-
пасовища	478	4,9	477,8	4,7	-	-	-	-	-	-
Плодово-ягідні насадження	37,9	0,4	37,9	0,4	-	-	-	-	-	-
Інші землі	-	-	-	-	711,6	7,1	711,6	7,1	711,7	7,2
Загальна земельна площа	9763,9	100	10106,6	100	10062,6	100	9963,6	100	9876,3	100

З даних таблиці можна зробити висновок, що порівняно з 2005 р. сільськогосподарські угіддя у 2009р. збільшилися на 112,4 га.

Економічна ефективність використання земельних угідь у досліджуваному господарстві характеризується системою натуральних і вартісних показників. Натуральні показники характеризують рівень використання певної частини сільськогосподарських угідь при виробництві окремих видів продукції рослинництва і тваринництва. Вартісні показники найбільш повно характеризують економічну ефективність використання землі і дають змогу порівнювати та об'єктивно оцінювати рівень використання земельних ресурсів у господарстві.

Землезабезпеченість та ефективність використання земельних угідь можемо розглянути в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5. Землезабезпеченість та ефективність використання земельних угідь ПАОП «Зоря» Красноградського району Харківської області

Показники	2005р.	2006р.	2007р.	2008р.	2009р.	2009р. у % до 2005р.
Припадає на 1 працівника, га сільськогосподарських угідь	32,2	35,6	32,9	36,5	40,6	126,1
ріллі	29,6	32,9	30,7	33,9	37,7	127,4
Натуральні показники ефективності використання земельних угідь
Вироблено на 100 га с.-г. угідь, ц:	х	х	х	х	х	х
м'яса ВРХ	30,5	36,3	38,4	46,6	53,2	174,4
молока	720,6	604,7	544,4	537,0	639,7	88,8
Вироблено на 100 га ріллі, ц:	х	х	х	х	х	х
зерна	2186,3	1190,6	2019,4	3176,2	2420,7	110,7
цукрових буряків	3819,8	4767	1924,4	1765,7	х	х
свинини	17,3	25,2	28,3	43,2	42,8	247,4
соняшнику	335,2	342	396	442,3	386,6	115,3
Урожайність, ц/га:	х	х	х	х	х	х
зерна	52,2	32,1	10,9	50,4	38,1	73,0
соняшнику	19,2	19,1	26,7	27,1	25,9	134,9
цукровий буряк	370,3	262,1	133,1	302,5	х	х
Вартісні показники ефективності використання земельних угідь
Одержано на 100 га с.-г. угідь, тис. грн.:	х	х	х	х	х	х
валової продукції в порівняних цінах	295,3	264,7	259,4	315,9	269,4	91,2
товарної продукції	219,4	270,1	377,9	304,8	536,0	244,3
чистої продукції	71,3	26,2	171,1	66,5	98,0	137,4
прибутку	55,3	43,7	126,1	26,0	-35,2	зм. в 1,5 раза

З даної таблиці можна зробити висновок, що у 2009р. на 1 працівника

припадає 40,6 га. сільськогосподарських угідь, що на 26,1 % більше ніж у 2005 році (32,2 га.). Вироблено центнер молока на 100 га. сільськогосподарських угідь у 2009 році значно зменшилося порівняно з 2005р. на 11,2%. Рівень інтенсивності використання земельних ресурсів в господарстві ПАОП «Зоря» наведено в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6 Рівень інтенсивності використання земельних ресурсів ПАОП «Зоря» Красноградського району Харківської області

Показники	2005р.	2006р.	2007р.	2008р.	2009р.
Ступінь господарського використання землі, %	100	100	100	100	100
Ступінь розораності, %	92,3	92,3	92,9	92,9	92,8
Ступінь меліорованості , %	99,9	99,9	99,9	99,9	99,9
Питома вага інтенсивних культур у загальній посівній площі, %	63,3	62,0	80,7	45,2	30,1

З даних таблиці видно, що ступінь господарського використання землі на протязі 5 років був незмінним і становив 100%, ступінь розораності у 2009 р. збільшився на 0,5% порівняно з 2005 р. Питома вага інтенсивних культур у загальній посівній площі у 2009 р. порівняно з 2005 р. зменшилася на 33,2 % .

Для здійснення виробничої діяльності сільськогосподарським підприємствам потрібні основні засоби або, інакше кажучи, засоби праці. Від предметів праці вони відрізняються тим, що беруть участь у виробництві протягом кількох років, зберігаючи при цьому свою натуральну форму і фізичні властивості. Засоби праці зношуються поступово, а отже, переносять свою вартість на виробництво продукції частинами.

За функціональним призначенням розрізняють виробничі основні засоби, що безпосередньо беруть участь у виробничому процесі або сприяють його здійсненню (будови, споруди, силові машини і обладнання, робочі машини тощо, що діють у сфері матеріального виробництва) і невиробничі основні засоби, призначені в основному для обслуговування комунальних і культурно-побутових потреб робітників (будови, споруди, обладнання побутових потреб робітників, що використовуються у невиробничій сфері).

Ефективне використання основних фондів в сільськогосподарських господарствах має досить важливе значення, тобто сприяє зростанню продуктивності суспільної праці, збільшенню обсягів виробництва та зниженню собівартості продукції.

Розглянемо наявність, стан і рух основних засобів ПАОП «Зоря» в таблиці 2.7.

Таблиця 2.7 Наявність, стан і рух основних засобів в ПАОП «Зоря» Красноградського району Харківської області

Показники	2005р.	2006р.	2007р.	2008р.	2009р.	2009р. у % до 2005р.
Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн.	30081,8	36266,0	36349,1	41812,0	44044,0	146,4
Знос основних засобів за рік, тис. грн.	9889,1	11959,1	13155,6	2972,0	4441,0	44,9
Вибуло за рік, тис. грн.	772,1	1240,3	2592,4	450,0	983,0	127,3
Надійшло за рік, тис. грн.	6554,6	7523,0	3338,3	5540,0	5447,0	83,1
Коефіцієнт швидкості обороту основних засобів.	0,328	0,329	0,362	0,073	0,101	30,8
Коефіцієнт зростання 0З.	1,213	1,199	1,021	1,139	1,107	91,3
Коефіцієнт вибуття 0З.	0,028	0,038	0,072	0,012	0,024	85,7
Коефіцієнт оновлення 0З.	0,199	0,190	0,090	0,132	0,118	59,3
Коефіцієнт сукупного відтворення ОЗ.	0,199	0,190	0,091	0,151	0,130	65,3
Коефіцієнт зносу 0З.	0,328	0,329	0,346	0,081	0,106	32,3
Фондооснащеність.	3,08	3,59	3,61	4,20	4,46	144,8
Фондоозброєність.	99,3	103,9	119,2	153,2	181,3	182,6

Розглянувши дані таблиці, можемо зробити висновок, що кожного року вартість основних засобів збільшувалась, у 2009 р. становить 44044 тис. грн., що більше порівняно з 2005 р. на 46,4 %. Коефіцієнт оновлення основних засобів у 2009 р. становив 0,118, порівнюючи з 2005 р. (0,199) він зменшився на 40,7%. Коефіцієнт вибуття основних засобів у 2009 р. в порівнянні з 2005р. зменшився на 14,3 %. Коефіцієнт швидкості обороту основних засобів у 2009 р. зменшився порівняно з 2005 р. на 69,2 %. Фондооснащеність збільшилася у 2009 р.(4,46%) в порівнянні з 2005 р. (3,08%) на 44,8 %, фондоозброєність праці також збільшилася у 2009 р. (181,3 %) порівняно з 2005 р.(99,3%) на 82,6%.

Забезпеченість основними засобами та ефективність їх використання в ПАОП «Зоря» можемо розглянути в таблиці 2.8.

Таблиця 2.8 Забезпеченість основними засобами та ефективність їх використання в ПАОП «Зоря» Красноградського району Харківської області

Показники	2005р.	2006р.	2007р.	2008р.	2009р.	2009р. у % до 2005р.
Загальна вартість основних засобів, тис. грн.	30081,8	36266	36349	41812	25921	86,2
Фондозабезпеченість 100 га с/г угідь, грн.	308092	358834,8	361228,7	297763,9	262457	85,2
Фондоозброєність праці одного середньорічного працівника, грн.	99279,9	127697,2	119177	108674	106670	107,4
Фондовіддача (з розрахунку на 1000 грн. основних виробничих засобів с/г призначення), грн.	0,958	0,738	0,718	0,753	1,026	107,1
Фондомісткість (з розрахунку на 1000 грн. валової продукції), грн.	1,043	1,356	1,392	1,328	0,974	93,4
Норма прибутку, %	6,8	4,5	20,3	29,9	-5,1	зм. на 11,9

Розглянувши показники даної таблиці, можемо зробити висновок, що кожного року вартість основних засобів збільшувалась, окрім 2009 року - 25921 тис. грн., що менше порівняно з 2005р. на 13,8%. Видно, що фондовіддача збільшилася, у 2009р. порівняно з 2005р. на 7,1%. , а фондомісткість навпаки зменшилась. У 2005р. вона становила 1,043, а у 2009р. - 0,974 , що на 6,6% менше. Норма прибутку у 2005 р. становила 6,8%, що на 11,9 % менше ніж у 2009 р., так як підприємство понесло збитків (-5,1%).

Нормальне функціонування сільськогосподарських підприємств забезпечується як основними фондами, так і оборотними засобами, які включають оборотні виробничі фонди і фонди обігу.

В аграрному виробництві оборотні фонди набувають особливого економічного значення. На відміну від основних фондів у процесі виробництва вони повністю споживаються протягом одного виробничого циклу і переносять свою вартість на вироблені продукти . У зв`язку з цим оборотні засоби мають вирішальне значення у формуванні собівартості і вартості сільськогосподарської продукції. Обсяг оборотних засобів підприємства залежить від розмірів виробництва сільськогосподарської продукції і строків її реалізації. Протягом року потреба в оборотних засобах коливається.

Склад оборотного капіталу аграрних підприємств досить різноманітний. Процентне співвідношення між окремими елементами оборотного капіталу називають його структурою. По окремих підприємствах вона може істотно різнитися, що зумовлено їх виробничим напрямком і рівнем розвитку економіки. Структуру оборотного капіталу ПАОП «Зоря » за 2009 рік можна розглянути в таблиці 2.9.

Розрахувавши показники даної таблиці, можемо сказати, що в 2009 році в структурі оборотного капіталу найбільшу частку займають фонди обігу - 62,6% . В їх структурі вагоме місце приділяється готовій продукції ( 29,1%). Оборотні фонди займають 37,4 % всього оборотного капіталу підприємства, що складаються з виробничих запасів ( 15,9 %), поточних біологічних активів (14,0 %) та незавершеного виробництва ( 7,5 %).

Таблиця 2.9 Структура оборотного капіталу ПАОП «Зоря» Красноградського району Харківської області за 2009 рік

Структурні елементи	Структура оборотного капіталу	Структура оборотних фондів	Структура фондів обігу
	тис. грн..	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%
Виробничі запаси	6427	15,9	6427	42,6	х	х
Поточні біологічні активи	5652	14,0	5652	37,4	х	х
Незавершене виробництво	3027	7,5	3027	20,0	х	х
І. Всього оборотних фондів	15106	37,4	15106	100	х	х
Готова продукція	11782	29,1	х	х	11782	46,5
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги	5622	13,9	х	х	5622	22,2
Дебіторська заборгованість за розрахунками	2504	6,2	х	х	2504	10,0
Інша поточна дебіторська заборгованість	5255	13,0	х	х	5255	20,7
у національній валюті	137	0,3	х	х	137	0,5
в іноземній валюті	-	-	х	х	-	-
Інші оборотні активи	22	0,1	х	х	22	0,1
ІІ. Всього фондів обігу	25322	62,6	х	х	25322	100
ІІІ. Оборотний капітал	40428	100	х	х	Х	Х

Ефективність використання оборотного капіталу в ПАОП «Зоря» можемо розглянути в таблиці 2.10.

Забезпеченість оборотними засобами в 2009 році в порівнянні з 2005 роком зменшилась на 11,9%. Співвідношення між оборотними і основними засобами в 2009 році становить 0,9 , що на 35,7% менше ніж у 2005 році. Але при цьому зріс коефіцієнт обороту оборотного капіталу на 118,4%, що є позитивним для підприємства, так само як і зменшення тривалості одного обороту до 326 днів, що на 54,3% менше ніж у 2005 році. Ефективність використання оборотних засобів зменшувалася, адже матеріаловіддача знижувалася і в порівнянні 2009 року з 2005 роком знизилася на 19,7%, а показник матеріаломісткості збільшився на 24,7%.

Таблиця 2.10 Ефективність використання оборотного капіталу в ПАОП «Зоря» Красноградського району Харківської області

Показники	2005р.	2006р.	2007р.	2008р.	2009р.	2009р. у % до 2005р.
Фондооснащеність виробництва оборотним капіталом, тис. грн.	4,2	6,1	2,6	3,9	3,7	88,1
Співвідношення між оборотним і основними фондами	1,4	1,9	0,7	1,1	0,9	64,3
Коефіцієнт обороту: оборотного капіталу	0,512	0,44	1,062	0,887	1,118	218,4
Коефіцієнт завантаженості	1,952	2,272	0,942	1,127	0,894	45,8
Тривалість одного обороту, днів	713	830	344	412	326	45,7
Фондовіддача оборотного капіталу	0,707	0,437	1,000	0,697	0,658	93,1
Матеріаломісткість, грн.	0,592	0,843	0,889	1,040	0,738	124,7
Матеріаловіддача, грн.	1,688	1,186	1,125	0,961	1,355	80,3
Одержано прибутку з розрахунку на:	х	х	х	х	х	х
1 грн. оборотного капіталу, грн.	0,1	0,1	0,5	0,1	-0,1	зм. на 0,2
1 грн. матеріальних витрат, грн.	0,3	0,2	0,5	0,1	-0,1	зм. на 0,4
Одержано чистої продукції з розрахунку на:	х	х	х	х	х	х
1 грн. оборотного капіталу, грн.	0,2	0,04	0,7	0,1	0,2	100,0
1 грн. матеріальних витрат, грн.	0,4	0,1	0,7	0,2	0,3	75,0
Норма прибутку, %	6,8	4,5	20,3	29,9	-5,1	зм. на 11,9

Важливою складовою виробничих ресурсів господарства являються його трудові ресурси. Трудові ресурси сільського господарства - це працездатне населення, яке зайняте в сільськогосподарському виробництві. Вони включають працездатних робітників від 16 до 60 років та жінок віком від 16 до 55 років. Крім працездатних у виконанні сільськогосподарських робіт беруть участь підлітки від 12 до 16 років та особи пенсійного віку, які вступили у відповідні договірні відносини з підприємствами.

Стрімко зменшується чисельність працівників, зайнятих безпосередньо в сільськогосподарському виробництві. Такий відтік працівників не компенсується підвищенням фондоозброєності праці, тому дедалі більше відчувається нестача трудових ресурсів, що значно погіршує демографічну структуру сільського населення. В умовах зменшення чисельності працівників сільського господарства важливо забезпечити їх найбільш повне і раціональне використання у виробництві. Основними показниками, що характеризують рівень використання трудових ресурсів, є кількість відпрацьованих людино-годин за рік одним працездатним та коефіцієнт використання трудових ресурсів. Рівень забезпеченості й ефективності використання трудових ресурсів в господарстві ПАОП «Зоря» Красноградського району Харківської області розглянемо в таблиці 2.11. Проаналізувавши показники таблиці, ми можемо зробити висновок, що середньорічна чисельність працівників з кожним роком істотно знижується. В 2009 році (243 чол.) порівняно з 2005 роком (303 чол.) середньорічна чисельність працівників зменшилася на 19,8 % , тобто на 60 чоловік. До таких змін призвели новітні технології: доїльні апарати, нові удосконалені ферми, комбайни, машини тощо. Товарної продукції на 1 середньорічного працівника було одержано на 208,2 % більше у 2009 році ніж у 2005 р., а чистої продукції, навпаки, менше на 44,2 %. На 1 середньорічного працівника у 2005 році (55,3) було одержано прибутку на 69,6 % більше ніж у 2009 році (-14,3).

Таблиця 2.11 Рівень забезпеченості та ефективності використання трудових ресурсів ПАОП «Зоря» Красноградського району Харківської області

Показники	2005р.	2006р.	2007р.	2008р.	2009р.	2009р. у % до 2005р.
Середньорічна чисельність працівників, осіб всього	303	284	305	273	243	80,2
у т.ч.: в рослинництві	78	73	95	96	108	138,5
в тваринництві	225	211	210	177	135	60,0
Теж на 100 га с.-г. угідь, осіб, всього:	3	3	3	3	3	100,0
у т.ч.: в рослинництві	1	1	1	1	1	100,0
в тваринництві	2	2	2	2	2	100,0
Одержано на 1 середньорічного працівника:	х	х	х	х	х	х
валової продукції в порівняних цінах 2005 року, тис. грн. всього	77,1	67,2	85,6	115,3	109,5	142,0
у т.ч.: у рослинництві	217,2	213,4	159,6	195,8	116,5	53,6
у тваринництві	52,7	52,9	52,1	71,7	103,9	197,2
товарної продукції	70,7	101,3	124,7	111,6	217,9	308,2
чистої продукції	71,3	26,2	171,1	66,5	39,8	55,8
прибутку	55,3	43,7	126,1	26	-14,3	зм. на 69,6

Інтенсивність праці не можна розглядати як компенсуючий фактор, оскільки вона має раціональні межі, встановлені відповідно до фізичних і психічних можливостей людини. Тому стає зрозумілим, що збільшити виробництво сільськогосподарської продукції можна лише завдяки підвищенню продуктивності праці.

Під продуктивністю праці розуміють реалізовану здатність конкретної праці (праці конкретних працівників) в одиницю робочого часу виробляти певну кількість продукції або виконувати відповідний обсяг роботи.

Вартісні показники продуктивності та ефективності праці ПАОП «Зоря» наведено в таблиці 2.12.

Таблиця 2.12 Вартісні показники продуктивності та ефективності праці ПАОП «Зоря» Красноградського району Харківської області

Показники	2005р.	2006р.	2007р.	2008р.	2009р.	2009р. у% до 2005р.
Одержано на 1 середньорічного працівника: ВП в порівняних цінах, тис. грн., всього	77,1	67,2	85,6	115,3	109,5	142,0
у т. ч.: у рослинництві	217,2	213,4	159,6	195,8	116,5	53,6
у тваринництві	52,7	52,9	52,1	71,7	103,9	197.2
товарної продукції	70,7	101,3	124,7	111,6	217,9	308,2
чистої продукції	71,3	26,2	171,1	66,5	39,8	55,8
прибутку	55,3	43,7	126,1	26,0	-14,3	зм. на 69,6
Вироблено на 1 люд.-день: ВП грн., всього	327,6	332,0	294,0	394,2	371,7	113,5
у т. ч.: у рослинництві	1285,6	1451,8	967,0	1147,6	1014,5	78,9
у тваринництві	440,7	414,4	422,1	600,4	573,9	130,2
Вироблено на 1 люд.-год.: ВП грн., всього	46,8	46,0	42,0	56,3	53,1	113,5
у т. ч.: у рослинництві	107,9	207,4	138,1	164,0	144,9	134,3
у тваринництві	63,0	59,2	60,3	85,8	82,0	130,2

З даних таблиці можна зробити висновок, що на 1 середньорічного працівника одержано валової продукції у 2009р. (109,5 тис. грн.), що на 42% більше ніж у 2005р.(77,1 тис. грн.). Зменшення відбулося в рослинництві на 46,4 %, а в тваринництві, навпаки, збільшення на 97,2 %. Товарної продукції на 1 середньорічного працівника у 2009р. одержано більше ніж у 2005р. , на 208,2%. Чистої продукції отримано у 2009р. на 44,2% менше ніж у 2005р.. Так як 2009 р. підприємство понесло збитки, то порівняно з 2005 р. прибуток зменшився на 69,6 тис. грн. Вироблено валової продукції на 1 люд. - день на 13,5% більше у 2009 р. (371,7) ніж у 2005 р. (327,6). Вироблено валової продукції на 1 люд. -год. збільшилось також на 13,5% : у 2009 р.- 56,3 тис. грн.; у 2005 р. - 46,8 тис. грн..

З чисельних факторів, що зумовлюють рівень продуктивності праці, найважливішими є її стимулювання, що зумовлюється різними чисельниками, зокрема характером і умовами роботи, однорідністю трудового колективу та професійною майстерністю його членів, економічним станом підприємства, відносинами його з державою, характером власності на землю і засоби праці та ін. Досвід показує, що при виробництві окремих видів сільськогосподарської продукції можна досягти підвищення продуктивності праці завдяки впровадженню індустріальних технологій.

Важливою економічною категорією є рентабельність виробництва. Вона означає доходність, прибутковість підприємства. Характеризуючи рентабельність виробництва, окремих видів продукції, галузей і господарств у цілому недостатньо визначити величину прибутку. Необхідно зіставити її з виробничими витратами за допомогою такого показника як рівень рентабельності. Він показує величину прибутку на 1грн. витрат виробництва і характеризується ефективність їх використання в поточному році. При цьому кожний процент рентабельності відповідає отриманню однієї копійки прибутку з розрахунку на гривню виробничих витрат.

Сільськогосподарські підприємства реалізують вироблену продукцію, в обмін на виручені кошти купують засоби виробництва і товари, необхідні для їх соціального розвитку. Товарні фонди підприємств складаються з готової продукції, що включає вартість спожитих засобів виробництва, витрати на оплату праці, а також вартість додаткового продукту.

У таблиці 2.14 представлена динаміка виробництва валової і товарної продукції ПАОП «Зоря».

Аналізуючи дані таблиці 2.14 , можна сказати, що рівень товарності різних видів продукції за останні 5 років змінювався по різному. Так рівень товарності зерна в 2009 р. збільшився на 56,4 % порівняно з 2008 р., порівняно з 2007 роком збільшився на 33,8 %, порівняно з 2006 роком збільшився на 0,8 % та порівняно з 2005 роком збільшився на 55,3 %. Рівень товарності соняшнику у 2009 році становив 113,9 %, що на 110 %. більше ніж у 2008 році, на 7,7 % менше ніж у 2007 році, на 15,6 % більше ніж у 2006 році. та на 47,1 % більше за показник 2005 року. Рівень товарності молока у 2009 році становив 92,1 %, що на 2,8 % більше ніж у 2008 році, на 6,2 % більше ніж у 2007 році, на 6,4 % більше ніж у 2006 році та на 7,1 % більше ніж у 2005 році. Рівень товарності приросту ВРХ склав у 2009 році 134,3 % , що на 72,9 % більше ніж у 2008 році, на 28,2 % більше ніж у 2007 році, на 90,1 % більше ніж у 2006 році та на 117,9 % більше за показник 2005 року. Рівень товарності приросту свиней у 2009 році склав 97,9 % , що на 11,9 % більше за 2008 рік, на 26,6 % за 2007 рік та на 24,4 % більше ніж у 2006 році. Порівняно з 2005 роком показник 2009 року збільшився в 11 разів.

Таблиця 2.14 Динаміка виробництва валової і товарної продукції ПАОП «Зоря» Красноградського району Харківської області

Види продукції	2005р.	2006р.	2007р.	2008р.	2009р.
	Валова продукція	Товарна продукція	Рівень товарності %	Валова продукція	Товарна продукція	Рівень товарності %	Валова продукція	Товарна продукція	Рівень товарності %	Валова продукція	Товарна продукція	Рівень товарності %	Валова продукція	Товарна продукція	Рівень товарності %
Зерно	197099	92739	47,1	111419	113214	101,6	188836	129509	68,6	293864	135102	46,0	221846	227165	102,4
Цукровий буряк	344351	305064	88,6	446603	338249	75,7	179952	179952	100,0	163367	163367	100,0	-	-	-
Соняшник	30220	20176	66,8	32003	31447	98,3	37027	45007	121,6	40926	1603	3,9	35430	40353	113,9
Молоко	70362	59804	85,0	61111	52356	85,7	54781	47092	85,9	53500	47800	89,3	63180	58190	92,1
Приріст: ВРХ	2979	488	16,4	3672	1623	44,2	3863	4099	106,1	4642	2852	61,4	5259	7063	134,3
свиней	1556	136	8,7	2354	1730	73,5	2650	1862	70,3	4001	3442	86,0	3918	3835	97,9

Размещено на http://allbest.ru

Важливою умовою підвищення ефективності господарської діяльності сільськогосподарського підприємства та його підрозділів є зниження собівартості виробництва продукції.

Собівартість є одним з найважливіших показників господарської діяльності аграрних підприємств, оскільки показує, у що саме обходиться господарству виробництво відповідного виду продукції і наскільки економічно вигідним воно є в конкретних природно - економічних умовах господарювання.

Показник собівартості дає можливість глибоко аналізувати економічний стан підприємства і виявляти резерви підвищення ефективності виробництва. За інших однакових умов підприємство тим більше одержуватиме прибутку на одиницю продукції, чим нижча її собівартість, і навпаки. Із зниженням собівартості зростає цінова конкурентоспроможність продукції, а отже, і зміцнюються позиції підприємства на товарному ринку.

Для розробки заходів, спрямованих на зниження собівартості продукції, робіт і послуг, підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва в майбутньому періоді, використовуються результати аналізу структури виробничих витрат та показників повної і виробничої собівартості.

За економічним змістом і видами витрат, що включаються у собівартість продукції, розрізняють виробничу і повну (комерційну) собівартість. Виробничу собівартість формують витрати, що пов'язані з виробництвом і доробкою продукції, її транспортуванням до місця зберігання.

Звичайно, як і у будь-якому іншому аграрному підприємстві України, найбільша питома вага у структурі виробничої собівартості молока належить кормам. Причиною цього є висока ціна на купівлю кормів, тому можна сказати, що для зменшення вартості даної статті витрат необхідно розвивати свою кормову базу, і більше уваги приділяти вирощування культур на зелений корм.

Ще однією затратною статтею являються витрати на оплату праці та відрахування на соціальні заходи. Для їх зменшення можливо підприємству необхідно переглянути систему оплати праці, або ж застосовувати досягнення НТП, що забезпечують зниження затрат праці, а разом з тим і витрат на їх оплату.

Всі інші статті затрат становлять не високу питому вагу у структурі, і майже не відходять від середніх стандартів по Україні. Звичайно необхідно застосовувати певні заходи по зменшенню їх вартості, але до суттєвого зниження собівартості це не приведе.

Виробнича собівартість 1 ц основних видів продукції у ПАОП «Зоря» відображена в таблиці 2.15.

Таблиця 2.15 Виробнича собівартість 1 ц основних видів продукції у ПАОП «Зоря» Красноградського району Харківської області, грн.

Вид продукції	2005р.	2006р.	2007р.	2008р.	2009р.
Зерно - в середньому	28,3	49,8	42,3	45,3	66,2
тому числі: пшениця озима	28,6	51,7	34,8	45,9	61,1
кукурудза	29,6	57,2	43,8	41,0	58,1
ячмінь ярий	21,4	39,9	59,9	45,8	76,9
Цукровий буряк	12,2	14,8	31,8	16,7	-
Соняшник	54,2	89,6	80,1	68,6	91,1
Молоко	54,8	89,4	80,5	150,9	201,0
Жива маса: ВРХ	534,6	491,9	790,8	1065,7	1223,0
свиней	627,5	556,0	675,3	873,9	1014,7

Дані таблиці показують, що по всім зерновим культурам істотно зросла собівартість 1 ц продукції, так собівартість пшениці озимої зросла на 32,5 грн. за 1 ц, кукурудзи на 28,5 грн., ярого ячменя на 55,5 грн. в порівнянні 2005р. до 2009р.. Цукровий буряк у 2009 р. зовсім перестали вирощувати, а виробнича собівартість соняшнику зросла на 36,9 грн.. Виробнича собівартість молока зросла на 146,2 грн., ВРХ на 688,4 грн., свиней на 327,2 грн..

2.3 Економічна ефективність молочного скотарства в господарстві

Молочне скотарство - традиційно важлива і невід'ємна складова сільського господарства, яка зумовлює соціально-економічний стан усіх категорій господарств України. Протягом тривалого часу галузь перебуває у кризовій ситуації і зазнала найбільш руйнівних деструктивних змін. Через відсутність достатньої офіційної підтримки національних програм відповідних галузей сільського господарства, виробництво в цілому поки що не зорієнтоване на кінцевий результат, не має визначених напрямків концентрації ресурсів, використання інвестиції, виваженої політики протекціонізму на зовнішньому ринку щодо імпорту продукції тваринного походження, тощо.

Поряд із кризовим станом скотарства у переважній частині реформованих сільськогосподарських підприємств не поліпшилося становище і в селянському подвір'ї, яке у багатьох регіонах занепадає, позбавлене соціальних гарантій, робочих місць, необхідного побутового і культурного обслуговування. По суті особисте селянське господарство залишається підсобним і, отже, не може бути базовою основою галузі, її відродження і розвитку в такій державі як Україна.

Таким чином, чим довше скотарство залишатиметься на роздоріжжі щодо напрямів його прискореного відтворення, тим глибшими будуть його проблеми, які стосуються формування великого спеціалізованого конкурентоспроможного молочного скотарства.

Розвиток молочного скотарства у сільськогосподарських підприємствах має ряд значних переваг. До них належать: можливість нарощування поголів'я корів; застосування механізації виробничих процесів; раціональний режим праці і відпочинку зайнятих у галузі; організація постачання кормів з зеленого конвеєра тощо. Крім того, виробництво у великих масштабах дає можливість економити на постійних затратах, суттєво знизуючи собівартість продукції вести виробництво на інтенсивній основі.

Ефективність виробництва, як економічна категорія, відображує дію об'єктивних економічних законів, яка виявляється в результативності виробництва. Вона є тією формою, в якій реалізується мета суспільного виробництва. Економічна ефективність показує кінцевий корисний ефект від застосування засобів виробництва і живої праці, а також сукупних їх вкладень.

На думку Е.Долана, ефективність виробництва це така ситуація, в якій, при наявності певних виробничих ресурсів та існуючому рівні знань, неможливо виробити більшу кількість одного товару, не жертвуючи при цьому можливістю виробити певну кількість іншого товару. Поняття «ефективність у виробництві», як і більш широке поняття «економічна ефективність», включає в себе загальновизнане тлумачення - уникнути втрат.

Процес формування результатів та ефективності виробництва показано на рисунку 2.1.

Рис. 2.1. Принципова схема формування результатів та ефективності виробництва

Показники ефективності виробництва молока залежать від застосування способів удосконалення організації і технології виробництва. Істотно впливають на них наслідки виробничої діяльності господарства в цілому, що й треба врахувати при розробленні заходів для підвищення ефективності роботи ферм і комплексів.

Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва означає одержання певної кількості продукції, валового і чистого доходу, прибутку з гектара землі, від голови худоби з розрахунку на одиницю праці та сукупних витрат виробництва. Підвищення економічної ефективності означає зростання обсягів виробництва продукції, грошових надходжень, різного виду доходів відносно наявних виробничих ресурсів і витрат виробництва.

Виробнича собівартість 1 ц молока показано в таблиці 2.16.

Таблиця 2.16 Виробнича собівартість 1 ц молока у ПАОП «Зоря» Красноградського району Харківської області, грн.

Вид продукції	Роки
	2005р.	2006р.	2007р.	2008р.	2009р.
Молоко	54,8	89,4	80,5	150,9	201,0

Розглянувши показники даної таблиці можемо сказати, що за досліджуваний період собівартість 1 ц молока мала тенденцію до збільшення. Порівнюючи 2009 р. (201 грн.) з 2008 р. (150,9 грн.) бачимо зростання на 50,1 грн. , порівняно з 2007 р. збільшився на 120,5 грн. , з 2006 р. збільшився на 111,6 грн. та порівнюючи з 2005 р. збільшився в 3,7 разів.

Динаміку виробничої собівартості 1 ц молока детальніше можемо розглянути на рисунку 2.2.

Рис. 2.2. Динаміка виробничої собівартості 1 ц молока

Тваринництво належить до однієї з провідних галузей сільського господарства і являє собою комплекс самостійних галузей, від розвитку яких значною мірою залежить рівень забезпеченості потреб населення в продуктах харчування, легкої і харчової промисловості - в сировині.

Ця галузь є основним джерелом виробництва м'яса, молока, яєць, вовни, пуху, шкури та інших видів продукції.

Так, як тваринництво є однією з найважливіших галузей сільськогосподарського виробництва, то воно потребує аналізу показників розвитку тваринництва, які відображені в таблиці 2.17.

Таблиця 2.17 Показники розвитку тваринництва у ПАОП «Зоря» Красноградського району Харківської області

Показники	2005р.	2006р.	2007р.	2008р.	2009р.
Поголів`я на кінець року, гол.
великої рогатої худоби	2008	2011	1826	1991	1939
в тому числі: корів	1210	1346	1422	1140	1197
свиней	1727	2930	1861	2196	2156
Валове виробництво продукції, ц
молоко	70362	61111	54781	53500	63180
приросту живої маси ВРХ	2979	3672	3863	4642	5259
приросту живої маси свиней	1556	2354	2650	4001	3918
Надій молока на 1 корову, кг	5815,0	4540,2	3852,4	4693,0	5278,2
Середньодобовий приріст живої маси, гр.
великої рогатої худоби	413	500	579	639	743
свиней	254	362	280	499	498
Вихід приплоду на 100 маток, гол
корів	89	91	87	96	93
свиней	647	683	701	689	673
Витрати кормів на 1ц, ц к. од.
молока	1,7	1,5	2,1	2,3	2,6
приросту живої маси ВРХ	12,2	10,7	19,1	19,8	20,2
приросту живої маси свиней	12,6	11,2	14,9	15,1	15,3
Щільність поголів`я, гол на 100 га с/г угідь:
великої рогатої худоби	21	20	18	20	20
в тому числі: корів	12	10	9	11	12
на 100 га ріллі: свиней	18	29	21	24	24

З даних таблиці видно, що збільшилась чисельність поголів'я свиней, чого не можна сказати про поголів'я ВРХ та корів. У 2009р. поголів'я ВРХ та корів зменшилося на 69 та 13 гол. відповідно, порівняно з 2005р. Валове виробництво молока знизилося на 7182 ц і становило 63180 ц. Надій молока на 1 корову у 2009 р. склав 5278,2 кг , що на 9,2 % або на 536,8 кг менше ніж у 2005 р.(5815 кг). Середньодобовий приріст живої маси ВРХ зріс на 330 г, свиней на 244 г. Витрати кормів на 1 ц за досліджуваний період по всіх видах продукції мали тенденцію до збільшення. Зокрема по молоку вони зросли на 52,9 %.

Одним із важливих показників ефективності виробництва продукції тваринництва є надій молока на 1 корову. Його динаміку в досліджуваному господарстві розглянемо на рисунку 2.3.

Рис. 2.3. Динаміка надою молока на 1 корову, кг

Отже, вирівняна динаміка надою молока на 1 корову за рівнянням прямої лінії має такий вигляд: y = -92,08х + 5112. Це означає, що в 2004 році, тобто році який передує досліджуваному періоду, вирівняний надій молока становив 5112 кг , а середнє щорічне зниження надою складало 92,08 кг.

За рівнянням параболи другого порядку динаміка надою має такий вигляд: y = 374,89x² - 2341,4x - 7736,2. Це означає, що в 2004 році вирівняний надій молока становив 7736,2 кг , а середнє щорічне зниження надою складало 2341,4 кг, а середнє щорічне прискорення або сповільнення зниження рівня надою молока складало 374,89 кг.

Висока економічна ефективність виробництва молока у господарстві досягається за рахунок того, що всі фактори інтенсифікації приведені в дію і використовуються комплексно. Слід зазначити, що ПАОП «Зоря» - одне з не багатьох підприємств Харківської області, в якому збереглося поголів'я, у досліджуваному господарстві дуже важливе значення приділяється організації інтенсивного кормо виробництва, достатньої і повноцінної годівлі.

Економічну ефективність виробництва продукції скотарства ми можемо розглянути в таблиці 2.18.

Таблиця 2.18 Економічна ефективність виробництва продукції молочного скотарства в ПАОП «Зоря» Красноградського району Харківської області

Показники	Молоко	2009р. у % до 2005р.
	2005р.	2006р.	2007р.	2008р.	2009р.
Поголів'я, гол.	1210	1346	1422	1140	1197	98,9
Одержано продукції на 1 гол., кг .	5815,0	4540,2	3852,4	4693,0	5278,2	90,8
Виробнича собівартість 1 ц., грн. .	54,8	89,4	80,5	150,9	201,0	зб. в 3,7 рази
Витрати кормів всього, ц. к. од. з розрахунку на: 1 голову	135,3	151,0	88,9	77,3	57,8	42,7
1 ц. молока	1,7	1,5	2,1	2,3	2,6	152,9
у тому числі концентратів, ц. к. од. з розрахунку на : 1 голову	70,7	61,0	39,5	31,7	26,5	37,5
1 ц. молока	1,2	1,3	1,0	0,8	0,5	15,6
Рівень товарності, %	85,0	85,7	85,9	89,3	92,1	108,4
Повна собівартість 1 ц., грн.	54,9	89,4	80,5	164,4	237,6	зб. в 4,3 рази
Ціна реалізації 1 ц., грн.	148,2	138,9	213,2	227,5	228,9	154,5
Прибуток (збиток), грн./гол.	3383,6	420,2	3684,2	2077,1	-1695,6	зм. на 5079,2
Рентабельність, %	87,1	8,0	85,2	23,6	-11,3	зм. на 98,4

З наведених даних можна сказати, що поголів'я корів у 2009р., порівняно з 2005 р. зменшилося на 13 гол.. У 2009 р. кількість продукції на 1 голову зменшилося в порівнянні з 2005р. на 536,8 кг. За рахунок збільшення собівартості 1 ц. у 2009 р. на 146,2 грн., збільшилася ціна реалізації на 80,7 грн. з 1 ц. продукції. Так як, господарство у 2009 році понесло збитків, то порівнюючи 2009 р. (-1695,6 грн.) з 2005 р. (3383,6 грн.) прибуток на 1 гол. Зменшився на 5079,2 грн.. Рентабельність молока у 2005 р. становила 87,1 %, що на 98,4 % більше ніж у 2009р..

Витрати кормів на 1 ц молока за досліджуваний період можемо розглянути на рисунку 3.4.

Рис. 2.4. Динаміка витрат кормів 1 ц молока, ц к. од.

З даного рисунку видно, що починаючи з 2006 р. витрати кормів на 1 ц молока поступово збільшувалися, від 1,5 ц к. од. до 2,6 ц к. од.. Порівнюючи 2009 р. з 2005 р. (1,7 ц к. од.) спостерігається збільшення на 53 % або на 0,9 ц к. од..

Отже, для підвищення економічної ефективності виробництва господарству необхідно знижувати собівартість продукції . Це передбачає збільшення виробництва сільськогосподарської продукції і зменшення витрат праці і виробничих ресурсів на її одиницю.

РОЗДІЛ ІІІ. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ МОЛОЧНОГО СКОТАРСТВА

3.1 Удосконалення системи управління якістю продукції молочного скотарства

Загальний менеджмент і менеджмент якості взаємопов'язані . Основою загального менеджменту і менеджменту якості є система Ф. Тейлора, який створив концепцію наукового менеджменту і оцінив важливість її контроля. У середині 60 -х років почала зароджуватись фаза менеджменту якості. Необхідність розвитку цієї фази пов'язана з розвитком світового ринку товарів і послуг, різким загостренням конкуренції і політикою державного захисту споживачів. Основні положення нової фази сформулював у своїх роботах Генеті Татугі . Він запропонував функцію втрат якості, розробив методику планування промислових експериментів.

Вимоги до якості встановлюються і фіксуються в нормативних і нормативно-технічних документах: державних, галузевих, фірмових стандартах, технічних умовах на продукцію, у технічних завданнях на проектування або модернізацію виробів, у кресленнях, технологічних картах і технологічних регламентах, у картах контролю якості тощо.

Нестійкість, мінливість якості продукції виявляється не тільки в двох загальних тенденціях фізичного і морального старіння. Мають місце так звані приватні відхилення якості від встановлених вимог. Вони надзвичайно різноманітні й обумовлені вже не економічною і технічною природою, а умовами зовнішнього характеру: порушеннями правил і умов експлуатації, помилками розробників і виробників, порушеннями виробничої дисципліни, дефектами устаткування, за допомогою якого виготовляється і використовується продукція тощо. Нестійкість якості, обумовлена випадковими відхиленнями від заданих параметрів, має, відповідно, випадковий характер. Час їхньої появи можна очікувати тільки з певним ступенем імовірності.

Існує ще один фактор, який впливає на нестійкість оцінок якості - це нестійкість і мінливість потреб. Параметри продукції можуть суворо відповідати нормативній і технічній документації, але змінюються вимоги споживачів і якість при незмінних параметрах погіршується або втрачається зовсім.

У практичній діяльності люди відслідковують процес втрати властивостей якості, вимірюють і оцінюють ці зміни. Для того, щоб сповільнити процес фізичного старіння, встановлюються сприятливі експлуатаційні режими й умови збереження, використовуються різні профілактичні заходи для технічного обслуговування і поточного ремонту. Якщо погіршення якості переходить за межі допустимих значень, проводиться капітальний ремонт.

При організації раціональної й ефективної роботи з якості, незалежно від її масштабів, форм і методів здійснення, завжди діють приблизно за такою схемою: визначення потреби і формулювання вимог до якості продукції (план, програма якості); надання початковому матеріалу необхідних властивостей (виконання плану, програми якості); перевірка відповідності отриманої якості пред'явленим вимогам (виявлення відхилень) або констатація відповідностей; вплив для усунення відхилень отриманої якості від заданого (зворотний зв'язок).

У реалізації заходів маркетингової товарної політики головним є управління якістю і конкурентоспроможністю продукції. Якість продукції -- це сукупність її властивостей і характеристик, що зумовлюють спроможність даної продукції задовольнити потреби споживачів згідно з її цільовим призначенням.

Інтегрування в європейське й світове співтовариство вимагає ретельної підготовки, бо від цього залежить і виживання наших підприємств. Водночас, за даними Всесвітнього економічного форуму в Давосі, в 2005 р. Україна за рівнем конкурентоспроможності з 117 країн посіла лише 84 місце. Саме тому нашим підприємствам необхідно якнайшвидше підтягуватися до світового рівня якості. Як результат, ця проблема набула загальнодержавного економічного статусу. Не зважаючи на це вітчизняні споживачі не ставлять жорстких вимог до якості багатьох видів продукції. Хоча деякі підприємства і почали застосовувати сучасні методи підвищення якості та ділової досконалості, які базуються на принципах всеосяжного управління якістю (TQM), немає системи підтримки та обміну досвідом між такими підприємствами.

Відповідно до міжнародного стандарту ISO серії 9001 версії 2000 р. у світі сертифіковані вже понад 800 тисяч систем управління якістю.

Світовими лідерами у цій сфері є Китай, Італія, Велика Британія, Японія, Іспанія, США, Франція та Німеччина. У Європі найбільша кількість сертифікованих систем управління якістю у Чеській Республіці (понад 11 тис.), Угорщині (понад 10 тис.), Польщі (майже 6,5 тис.), Румунії (6 тис.). Лідерами з активізації робіт щодо впровадження і сертифікації систем управління якістю є Латвія (приріст у 6 разів), Чехія, Росія та Словенія (приріст у 4 рази).

Нині Україні налічується 1630 підприємств, що отримали сертифікати на систему управління якістю (за даними Реєстру УкрСЕПРО, ВVQI Україна, SIC в Україні, ТЮФ НОРД Україна), у тому числі 54 на систему екологічного управління. Така ситуація пов'язана з відсутністю необхідних знань у сфері управління якістю. На підприємствах не проводять роз'яснювальних робіт, немає системи підготовки фахівців, що призводить до неправильного ранжування цілей керівництвом: прибуток, витрати, якість. Деякі підприємства намагаються інтерпретувати систему менеджменту якості TQM якнайзручніше для себе. Тобто вибирають ті елементи, які не вимагають додаткових витрат і відповідають діючим стандартам. Тим більше, що інвестування в якість належать до довгострокових вкладень і не кожен підприємець має бажання працювати на перспективу. Однак що відродження економіки країни, її міжнародне визнання та авторитет пов'язані з якістю її продукції. Саме держава повинна забезпечити всі необхідні умови для реалізації цих процесів. Виділені такі стратегічні цілі у сфері якості: постійне підвищення якості та конкурентоспроможності вітчизняної продукції; поліпшення умов і рівня життя; забезпечення стійкого розвитку економіки; збереження та відновлення довкілля; пропагування та впровадження принципів всеосяжного управління якістю; формування позитивного іміджу України на міжнародному рівні. З метою стимулювання робіт із впровадження систем управління якістю на малих підприємствах надаються консультаційні послуги щодо створення систем управління консалтинговими фірмами, забезпечується державна підтримка через компенсації частини витрат на розробку та впровадження цих систем за рахунок бюджетних коштів. В Україні постійно здійснюється моніторинг упровадження і сертифікації систем управління якістю підприємствами, на яких потім розміщують державні замовлення на поставку їх продукції. Розпочато підготовку фахівців з якості. Отже, поступово в країні створюються сприятливі умови для ефективної реалізації політики менеджменту якості та впровадження систем управління якістю на підприємствах відповідно до міжнародних стандартів ISO.

Одержання сертифікату відповідності є гарантією високої культури виробничо-збутового процесу та прав споживачів. Цим займається спеціалізована фірма за контрактом. Основна її робота полягає у порівнянні поточного рівня якості з запланованим (рис.3.1).