Вміст волокна у стеблі, %

ліміти

21,4

19,0

25,6

25,8

3,66

2,72

4,23

3,64

17,36

14,46

17,08

14,26

19,1-26,1

17,0-22,9

22,8-30,7

23,2-29,9

Гнучкість волокна, мм

ліміти

75,9

67,8

62,7

63,3

14,25

11,02

14,0

15,66

18,18

17,26

22,84

24,74

70,9-79,6

52,2-78,8

46,2-74,2

50,1-73,2

Міцність волокна, кГс

ліміти

10,9

13,8

10,5

14,5

2,41

3,07

2,46

3,44

22,02

21,66

23,46

23,20

10,7-11,7

11,8-15,6

9,4-11,8

12,4-16,0

Тонина волокна, мм/мг

ліміти

240,3

202,1

222,6

180,3

29,91

27,17

31,41

18,11

12,66

13,54

13,98

10,62

226,8-249,4

187,2-213,3

207,5-229,9

163,3-194,4

Розрахункова добротність пряжі, км

ліміти

15,00

14,24

13,27

13,67

14,27-15,54

13,91-15,03

11,29-14,84

12,83-14,34

Якщо за масою стебел рослини сортів першої групи перевищували рослин четвертої групи на 14,7%, то за масою волокна, навпаки, найбільш продуктивними виявились сорти четвертої групи (на 12,5%).

Найбільш суттєво розрізнялись схрещуванні сорти за вмістом волокна у стеблах. Сорти четвертої групи за прядильними властивостями мали волокна на 5,5% (або на 27,2% відносних) більше ніж сорти першої групи. Важливо й те, що ця цінна господарська ознака характеризується середнім ступенем варіювання і, тому разом з висотою стебла являється більш надійним у селекційному процесі.

Ще більш контрастні показники інструментальної оцінки волокна, які визначають його прядильну здатність. Так, гнучкість волокна, яка за думкою багатьох дослідників, більшою мірою визначає його прядильну здатність, у сортів першої групи складає 71,8 мм, в той час, як у сортів четвертої групи она не перевищувала 63,0 мм, і була менше на 13,4%. За мінливістю дану ознаку можна віднести до середнього ступеня варіювання (V=17,26-24,74), що також має суттєве значення для селекції.

За міцністю волокна особливих відмінностей між сортами першої та четвертої груп в середньому не спостерігається, хоча можна виділити як найкращі за цим показником сорти Верхньоволжський та Зоря 87. Варіювання цього показника якості волокна було на рівні гнучкості волокна.

Тонина також відіграє велику роль у визначенні прядильної здатності волокна. У сортів першої групи вона складає 221,2, а у сортів четвертої групи - 201,4 або на 9,8% менше. При цьому слід зазначити, що сорти як першої групи за прядильною здатністю можуть мати задовільну тонину (202,1 мм/мг сорт Зоря 87), так і волокна сортів четвертої групи може характеризуватися хорошою тониною (222,6 мм/мг сорт Томський 10). Як позитивний показник характеристики цієї ознаки відмічаємо низьку його варіабельність (V=10,62-13,98%).

Розрахункова добротність пряжі є комплексним показником якості волокна, в якому згідно відомої формули А.А. Шукшина [50] включені показники гнучкості, міцності та тонини волокна. За цим показником батьківські форми контрасних за якістю сортів також суттєво відрізняються. Сорти першої групи в середньому мають РДП 14,62 км, а сорти четвертої - 13,47 км або на 8,5% менше.

Таблиця 4.2 Частота розподілу гібридів за ступенем домінування господарсько цінних ознак при схрещуванні сортів льону-довгунця, контрастних за якістю волокна у системі діалельних схрещувань, %

Ознака	Рік	Покоління	Ступінь домінування
			проміжне	часткове	неповне	повне	наддомінування	депресія
Висота рослин	2012	2	--	8,3	16,6	--	58,3	16,6
	2013	2	--	16,6	16,6	--	50,0	16,6
	2014	3	--	--	16,6	--	33,3	50,0
	середнє			10,0	10,0		46,6	31,6
Діаметр стебла	2012	2	--	16,6	--	8,3	33,3	41,6
	2013	2	16,6	--	--	--	83,3	--
	2014	3	16,6	8,3	--	8,3	50,0	16,6
	середнє		10,0	6,6	3,3	3,3	48,3	28,3
Кількість насіннєвих коробочок	2012	2	--	16,6	--	--	8,3	75,0
	2013	2	16,6	8,3	--	16,6	33,3	25,0
	2014	3	8,3	8,3	--	--	50,0	33,3
	середнє		8,3	8,3	5,0	5,0	33,3	40,0
Маса стебла	2012	2	25,0	8,3	8,3	8,3	50,0	--
	2013	2	8,3	8,3	8,3	--	75,0	--
	2014	3	--	16,6	8,3	--	41,6	33,3
	середнє		15,0	11,6	6,6	3,3	46,6	16,7
Маса волокна	2012	2	41,6	--	--	8,3	50,0	--
	2013	2	33,3	16,6	--	8,3	33,3	8,3
	2014	3	--	--	--	--	33,3	66,6
	середнє		31,6	3,3		10,0	26,6	28,3
Вміст волокна в стеблі	2012	2	--	8,3	--	16,6	41,6	33,3
	2013	2	16,6	16,6	8,3	--	--	58,3
	2014	3	8,3	8,3	--	--	8,3	75,0
	середнє		5,0	13,3	3,3	3,3	21,6	53,3
Гнучкість волокна	2012	2	16,6	16,6	--	--	25,0	41,6
	2013	2	--	--	16,6	--	58,3	25,0
	2014	3	--	--	--	--	50,0	50,0
	середнє		6,6	6,6	5,0	--	31,6	50,0
Міцність волокна	2012	2	16,6	--	8,3	--	50,0	25,0
	2013	2	--	16,6	16,6	--	33,3	33,3
	2014	3	--	8,3	--	--	58,3	33,3
	середнє		3,3	6,6	6,6	--	31,6	51,6
Тонина волокна	2012	2	--	8,3	33,3	--	16,6	41,6
	2013	2	--	16,6	25,0	--	25,0	33,3
	2014	3	--	25,0	--	--	8,3	66,6
	середнє		1,7	13,3	13,3	--	30,0	41,6
Розрахункова добротність пряжі	2012	2	8,1	8,3	16,6	--	41,6	25,0
	2013	2	--	--	8,3	--	66,6	25,0
	2014	3	--	--	--	--	41,6	58,3
	середнє		1,7	5,0	6,6		33,3	53,3

При наслідуванні висоти рослин проявилась максимальна кількість ефектів наддомінування - в 46,6% випадків. Депресія проявилась в 31,6%, неповне домінування - в 10,0%, при чому тільки в 2013 та 2014 роках, часткове домінування - також в 10,0% випадків, повного і проміжного домінування не було зафіксовано.

Аналогічно відбувалось успадкування діаметра стебла: максимальна кількість ефектів наддомінування проявилось в 48,3%, а депресія - в 28,3% випадків. На відміну від висоти рослин за цією ознакою проявилось 10,0% випадків проміжного спадкування, ефекти ж часткового, повного й неповного домінування займали незначну питому вагу.

У спадкуванні кількості насіннєвих коробочок найбільш за все проявилось ефектів депресії (40%), на другому місці - наддомінування (33,3%), всі інші типи спадкування проявились в однаковому ступені.

У спадкування маси стебла також, як і висоти рослин, переважає ефект наддомінування (46,6%), депресія проявилась в 16,7% випадків. Також слід зазначити високу ступінь проміжного спадкування цієї ознаки (15,0%), а у 11,6% проявилось часткове домінування.Маса волокна, навпаки, більшою мірою успадковується проміжно (31,6%). Ефекти наддомінування і депресій займають приблизно однакову питому вагу (26,6 та 28,3%), а у 10,0% випадків проявилось повне домінування.

Із усіх господарсько-цінних ознак вміст волокна в стеблі при гібридизації проявив найбільшу кількість випадків депресії (53,3%), наддомінування цієї ознаки спостерігалось у 21,6%, а часткове домінування - у 13,3% випадків. Всі інші типи спадкування проявились невиразно і приблизно в однаковому ступені. В той же час слід зазначити, що наддомінування ознаки вмісту волокна в стеблі проявляється в різні роки та покоління нестабільно.

Наприклад, у другому поколінні в 2013 р. ефект наддомінування повністю був відсутнім, а у третьому і четвертому поколіннях 2013 та 2014 роках він був незначним (8,3%).

Аналізуючи характер спадкування ознак, що визначають прядильну здатність волокна - гнучкості, міцності та тонини, помічаємо, що за ступенем домінування вони практично рівнозначні.

Перш за все слід зазначити, що ознаки якості волокна при схрещуванні різних за прядильною здатністю сортів в середньому по всій схемі діалельних гібридів у більшості проявили ефект депресії (41,6-51,6%випадків). Найважливішим для практичної селекції є те, що у третьої частини гібридів (30,0-31,6%) проявився ефект наддомінування. Всі інші ефекти фенотипового домінування проявились у незначній кількості, а повного домінування зовсім не було відмічено.

З наведених даних можна зробити висновок, що оцінку якості волокна доцільно починати на ранніх етапах селекції для того, щоб виявити комбінації схрещування і селекційні сім'ї, у яких більшою мірою проявилось спадкування бажаних ознак і в подальшому здійснювати цілеспрямований селекційний процес.

У практичній селекційній роботі з льоном-довгунцем на підвищення якості волокна важливе значення має характер успадкування ознак, які визначають його прядивні властивості в залежності від того, у ролі якої батьківської форми при гібридизації використовується сорт, тому що ознаки змінюються в наступних поколіннях.

У таблиці 4.3 наведені дані про домінування ознак вмісту волокна в стеблі в залежності від сорту та гібридного покоління. Як раніше зазначалося у таблиці 4.1 наддомінування ознаки вмісту волокна в стеблі в середньому по всій діалельній схемі схрещування проявилось у 21,6% випадків і в 53,3% - депресія. По сортах і в залежності від поколінь прояв цих ефектів виявився різним. Так, по сорту Оршанський 2 при використанні його в якості материнської форми повне домінування і наддомінування у другому поколінні спостерігалось в 33,2% випадків, а в 50,0% - депресія. У третьому та четвертому поколіннях ефектів повного домінування і наддомінування не спостерігалось взагалі, але збільшилась кількість випадків депресії. При використанні сорту Оршанський 2 в якості батьківської форми ефектів наддомінування і повного домінування не спостерігалось, проте значно збільшилась питома вага депресії. У третьому та четвертому поколіннях гібридів ефектів повного домінування і наддомінування не проявилось при використанні цього сорту, як у якості материнської, так і у якості батьківської форми.

Таблиця 4.3 Частота розподілу гібридів льону-довгунця за ступенем домінування вмісту волокна в стеблі у системі діалельних схрещувань в залежності від сорту, % (2012-2014рр.)

Сорт	Поко-ління	Використання сорту в якості
		материнської форми	батьківської форми
		Пр	Ч	Н	П	З	Д	Пр	Ч	Н	П	З	Д
Оршанський 2	2	16,6	--	--	16,6	16,6	50,0	16,6	16,6	--	--	--	66,6
	3	--	--	16,6	--	--	83,3	16,6	--	--	--	--	83,6
	4	--	33,3	--	--	--	66,6	--	33,3	--	--	--	66,6
Зоря 87	2	16,6	16,6	--	--	33,3	33,3	16,6	16,6	16,6	16,6	--	33,3
	3	--	16,6	--	--	33,3	50,0	--	--	16,6	--	33,3	50,0
	4	--	--	--	--	--	100,0	--	66,6	--	--	--	33,3
Томський 10	2	--	16,6	16,6	--	16,6	50,0	--	--	--	16,6	16,6	66,6
	3	16,6	16,6	--	--	50,0	16,6	--	--	--	--	33,3	66,6
	4	--	33,3	--	--	33,3	33,3	--	--	--	--	--	100,0
Верхньовол-жський	2	--	16,6	--	16,6	--	66,6	--	16,6	--	--	50,0	33,3
	3	--	--	--	--	33,3	66,6	--	16,6	--	--	50,0	33,3
	4	--	--	33,3	--	--	66,6	--	--	--	--	33,3	66,6

Примітка: Домінування: Пр - проміжне; Ч - часткове; Н - неповне; П - повне; З - наддомінування; Д - депресія.

По сорту Зоря 87 спостерігається аналогічна ситуація: при використанні його в якості материнської форми ефект наддомінування у другому та третьому поколіннях проявився у 33,3% випадків, а депресія збільшилась з 33,3% у другому поколінні до 100,0% у четвертому. При використанні цього сорту в якості батьківської форми дещо збільшився процент повного домінування і наддомінування, але зменшилась кількість депресії.

У високоволокнистих сортів з низькою якістю волокна при схрещуванні відбувалось дещо по-іншому спадкування вмісту волокна. Наприклад, у сорту Томський 10 ефект наддомінування також, як і депресії спостерігається у всіх поколіннях гібридів (16,6-50,0% випадків), у дещо більшій кількості випадків проявилось часткове домінування (16,6-33,3%). При використанні сорту Томський 10 в якості батьківської форми ефекти повного домінування і наддомінування проявились у 16,6-33,3% випадків, вдвічі збільшилась кількість ефектів депресії, і були відсутні всі інші ефекти домінування. Вивчення ознак, що визначають якість волокна, показало, що існує певна закономірність спадкування його гнучкості при схрещуванні контрастних за прядильними властивостями сортів льону-довгунця (табл.4.4).

Таблиця 4.4 Частота розподілу гібридів льону-довгунця за ступенем домінування гнучкості волокна у системі діаллельних схрещувань в залежності від сорту, % (2012-2014рр.)

Сорт	Покоління	Використання сорту в якості
		материнської форми	батьківської форми
		Пр	Ч	Н	П	З	Д	Пр	Ч	Н	П	З	Д
Оршанський 2	2	16,6	--	--	--	83,3	--	16,6	33,3	16,6	--	33,3	--
	3	--	16,6	16,6	--	50,0	16,6	--	--	--	--	33,3	66,6
	4	--	33,3	--	--	--	66,6	--	--	--	--	33,3	66,6
Зоря 87	2	16,6	--	16,6	--	33,3	33,3	16,6	--	--	--	33,3	49,9
	3	--	--	--	--	--	100,0	16,6	--	16,6	--	16,6	50,0
	4	--	--	--	--	--	100,0	--	--	--	--	33,3	66,6
Томський 10	2	--	33,3	--	--	33,3	33,3	--	--	16,6	--	33,3	49,9
	3	16,6	--	--	--	66,6	16,6	--	16,6	--	--	16,6	66,6
	4	--	--	--	--	33,3	66,6	--	--	--	--	--	100,0
Верхньоволжський	2	--	16,6	--	--	16,6	66,6	--	--	--	--	66,6	33,3
	3	16,6	--	--	--	16,6	66,6	16,6	--	--	--	16,6	66,6
	4	--	--	--	--	--	100,0	--	--	--	--	--	100,0

По-перше, у сортів I групи за прядильними властивостями при використанні їх у якості материнської форми у другому і третьому поколінні проявляється від 16,6 до 83,3% випадків ефекту наддомінування. При використанні цих сортів у якості батьківської форми ефект наддомінування проявився значно менше (16,6-33,3%). По-друге, у сортів IV групи за прядивними властивостями наддомінування гнучкості волокна проявляється меншою мірою, а у четвертому поколінні гібридів переважала депресія (за винятком використання сорту Томський 10 в якості материнської форми).

Таблиця 4.5 Частота розподілу гібридів льону-довгунця за ступенем домінування міцності волокна у системі діалельних схрещувань в залежності від сорту, % (2012--2014 рр.)

Сорт	Поко-ління	Використання сорту в якості
		материнської форми	батьківської форми
		Пр	Ч	Н	П	З	Д	Пр	Ч	Н	П	З	Д
Оршанський 2	2	16,6	16,6	--	--	--	66,6	16,6	--	--	--	66,6	16,6
	3	--	16,6	--	--	66,6	16,6	--	--	--	--	33,3	66,6
	4	--	--	--	--	--	100,0	--	33,3	33,3	--	--	33,3
Зоря 87	2	16,6	--	33,3	--	16,6	33,3	16,6	16,6	16,6	--	49,9	--
	3	--	--	--	--	50,0	50,0	--	--	--	--	33,3	66,6
	4	--	33,3	--	--	--	66,6	--	--	--	--	--	100,0
Томський 10	2	--	16,6	--	--	33,3	50,0	--	--	33,3	--	33,3	33,3
	3	--	--	--	--	16,6	83,3	--	--	--	--	66,6	33,3
	4	--	--	--	--	--	100,0	--	--	--	--	--	100,0
Верхньо-волжський	2	--	--	33,3	--	33,3	33,3	--	16,6	--	--	16,6	66,6
	3	--	--	--	--	16,6	83,3	--	16,6	--	--	16,6	66,6
	4	--	--	33,3	--	--	66,6	--	--	--	--	--	100,0

Спадкування тонини волокна відбувається дещо по-іншому (табл. 4.6). Перш за все важливим є те, що ефект домінування цієї ознаки у потомстві гібридів зберігся в наступних поколіннях, а в багатьох випадках він навіть збільшився. Збільшилась також кількість випадків часткового і неповного домінування.

Таблиця 4.6 Частота розподілу гібридів льону-довгунця за ступенем домінування тонини волокна у системі діалельних схрещувань в залежності від сорту, % (2012-2014 рр.)

Сорт	Покоління	Використання сорту в якості
		материнської форми	батьківської форми
		Пр	Ч	Н	П	З	Д	Пр	Ч	Н	П	З	Д
Оршанський 2	2	--	16,6	66,6	--	--	16,6	--	16,6	33,3	--	16,6	33,3
	3	--	16,6	--	--	50,0	33,3	--	33,3	--	--	33,3	33,3
	4	--	--	--	--	--	100,0	--	--	33,3	--	33,3	33,3
Зоря 87	2	--	33,3	16,6	--	33,3	16,6	--	--	33,3	--	33,3	33,3
	3	16,6	--	--	--	16,6	66,6	--	33,3	--	--	33,3	33,3
	4	--	--	33,3	--	33,3	33,3	--	--	--	--	66,6	33,3
Томський 10	2	--	--	16,6	--	33,3	50,0	--	--	50,0	--	16,6	33,3
	3	--	16,6	--	--	--	83,3	--	--	--	--	16,6	83,3
	4	--	33,3	--	--	33,3	33,3	--	--	--	--	66,6	33,3
Верхньо-волжський	2	--	16,6	--	--	16,6	66,6	--	33,3	--	--	16,6	50,0
	3	--	33,3	--	--	33,3	33,3	16,6	--	--	--	16,6	66,6
	4	--	--	--	--	66,6	33,3	--	33,3	--	--	66,6	--

Важливо також зазначити, що успадкування ознак якості волокна залежить як від сорту, так і від використання його в якості материнської чи батьківської форми. Наприклад, по сорту Оршанський 2 при використанні його в якості материнської форми у другому і третьому поколінні гнучкість волокна домінувала в 50,0-83,3% випадків, а при використанні в якості батьківської - всього у 33,3% випадків. Проте в четвертому поколінні в тому і інших випадках проявилась депресія в однаковій мірі (66,6%).

По сорту Зоря 87, навпаки, при використанні його в якості материнської форми кількість ефектів наддомінування у другому поколінні було 33,3% випадків, а у третьому поколінні не проявилось зовсім. В той же час в третьому і четвертому поколінні переважала депресія. При використанні цього сорту у якості батьківської форми кількість ефектів наддомінування було значно більше і проявилось воно у всіх поколіннях, що вивчаються, а депресія - менше.

Аналогічно з сортом Оршанський 2 проходило успадкування гнучкості волокна і у сорту Томський 10, хоча він належить до IV групи за прядивними властивостями. Можна помітити таку ж аналогію у характері успадкування гнучкості волокна в залежності від використання сортів в якості материнської та батьківської форми у сортів Верхньоволжський і Зоря 87, хоча вони також належать до протилежних груп за прядильними властивостями.

За міцністю волокна і тониною також не можна однозначно стверджувати про характер спадкування цих ознак, в залежності від сорту, та батьківських форм. У кожному окремому випадку необхідно проведення інструментальної оцінки розміру ознак, якості волокна, для того, щоб виявити його ефективність при використанні в селекційному процесі.

Для селекційної практики важливе значення має як успадкування, так і характер мінливості господарсько-цінних ознак в наступних поколіннях, в залежності від покоління гібридів.

Аналізуючи отримані дані, можна сказати, що для всіх ознак, які характеризують якісні показники волокна, проявляється загальна закономірність спадкування і мінливості їх, в залежності від покоління гібридів.

Таким чином, при схрещуванні сортів з різною якістю волокна в залежності від гібридного покоління виникає зменшення ефектів домінування і збільшення депресії за всіма основними ознаками, які характеризують якість волокна. У другому-третьому гібридних поколіннях домінування ознак якості волокна складає 39,4-77,2%.

4.2 ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК ПОКАЗНИКІВ, ЯКІ ВИЗНАЧАЮТЬ ЯКІСТЬ ВОЛОКНА, З МОРФОЛОГІЧНИМИ І ГОСПОДАРСЬКО-ЦІННИМИ ОЗНАКАМИ РОСЛИН ЛЬОНУ-ДОВГУНЦЯ

Кореляційний аналіз взаємозв'язку ознак, які визначають прядильну здатність волокна, поміж собою та з іншими господарсько-цінними і морфологічними ознаками, проведений в системі діалельного схрещування сортів, контрастних за якістю волокна, дозволив виявити ряд важливих моментів, які необхідно враховувати в селекційній практиці при створенні сортів з хорошою якістю волокна. Ці дані наведені в таблиці 4.7.

Із таблиці випливає, що вміст волокна має від'ємну або середню кореляцію з діаметром стебла (r = -0,13±0,69), кількістю насіннєвих коробочок на рослині (r = - 0,38±0,42) і доволі високий невід'ємний взаємозв'язок з масою волокна з однієї рослини (r = 0,58-0,79). Отже, найбільш високоволокнисті рослини мають тонке стебло і більшу кількість волокна.

Таблиця 4.7 Зміна взаємозв'язку між ознаками, які визначають якість волокна льону-довгунця, їх морфологічними і господарсько-цінними ознаками при схрещування сортів, контрастних за прядивною здатністю, 2012-2014 рр.

Корелюючі ознаки	Покоління
	F2	F3	F4
	r ± Sr	r ± Sr	r ± Sr
Вміст волокна у стеблі х висота рослин	-0,15±0,091	0,20±0,090	-0,01±0,092
Вміст волокна у стеблі х діаметр стебла	-0,54±0,077	-0,13±0,091	-0,69±0,066
Вміст волокна у стеблі х кількість коробочок	-0,41±0,084	-0,42±0,083	-0,38±0,085
Вміст волокна у стеблі х маса стебла	-0,26±0,089	0,28±0,088	-0,23±0,089
Вміст волокна у стеблі х маса волокна	0,58±0,075	0,75±0,061	0,79±0,056
Вміст волокна у стеблі х гнучкість волокна	-0,25±0,089	-0,43±0,083	-0,45±0,082
Вміст волокна у стеблі х міцність волокна	0,44±0,082	-0,47±0,081	-0,38±0,085
Вміст волокна у стеблі х тонина волокна	-0,29±0,088	-0,56±0,076	-0,70±0,065
Вміст волокна у стеблі х розрахункова добротність пряжі	-0,15±0,091	-0,64±0,071	-0,60±0,074
Гнучкість волокна х висота рослин	-0,11±0,091	-0,15±0,091	-0,67±0,068
Гнучкість волокна х діаметр стебла	0,27±0,089	-0,12±0,085	0,20±0,09
Гнучкість волокна х кількість коробочок	0,27±0,089	0,01±0,092	0,02±0,092
Гнучкість волокна х маса стебла	-0,21±0,090	-0,04±0,092	-0,28±0,088
Гнучкість волокна х маса волокна	-0,27±0,089	-0,24±0,089	-0,63±0,071
Гнучкість волокна х міцність волокна	-0,25±0,089	-0,42±0,083	-0,45±0,082
Гнучкість волокна х тонина волокна	0,36±0,086	0,27±0,089	0,41±0,084
Гнучкість волокна х розрахункова добротність пряжі	0,16±0,091	0,62±0,072	0,89±0,042
Міцність волокна х висота рослин	-0,06±0,092	-0,06±0,092	-0,18±0,090
Міцність волокна х діаметр стебла	-0,26±0,089	-0,03±0,089	0,24±0,089
Міцність волокна х кількість коробочок	-0,10±0,091	0,27±0,089	0,24±0,089
Міцність волокна х маса стебла	-0,10±0,091	-0,08±0,092	0,04±0,092
Міцність волокна х маса волокна	0,16±0,091	-0,38±0,085	-0,24±0,089
Міцність волокна х тонина волокна	-0,11±0,091	0,46±0,082	-0,51±0,079
Міцність волокна х розрахункова добротність пряжі	-0,02±0,092	0,73±0,063	0,23±0,089
Тонина волокна х висота рослин	-0,23±0,089	0,04±0,092	-0,01±0,092
Тонина волокна х діаметр стебла	0,03±0,092	0,31±0,087	0,18±0,090
Тонина волокна х кількість коробочок	-0,01±0,092	0,44±0,082	0,12±0,085
Тонина волокна х маса стебла	-0,30±0,088	0,13±0,091	-0,03±0,092
Тонина волокна х маса волокна	-0,50±0,080	-0,32±0,087	-0,08±0,092
Тонина волокна х розрахункова добротність пряжі	0,71±0,065	0,55±0,077	0,41±0,084

Найбільш цікавим для селекції є наявність взаємозв'язку вмісту волокна в стеблі з ознаками, які визначають якість волокна. Встановлено, що існує зворотня залежність цієї ознаки з гнучкістю волокна (r = - 0,25±0,45), тониною (r = - 0,29±0,70) та розрахунковою добротністю пряжі (r = - 0,15±0,64). Наявність такого взаємозв'язку свідчить про те, що з підвищенням вмісту волокна в стеблах знижується його гнучкість і зменшується тонина. З міцністю волокна кореляція змінювалась від +0,44 до - 0,47.

Розглянемо далі, як взаємопов'язані гнучкість, міцність, тонина волокна, розрахункова добротність пряжі поміж собою і морфологічними та господарсько-цінними ознаками рослин льону-довгунця. Перш за все слід відзначити, що з морфологічними ознаками вони або не взаємозв'язані зовсім, або цей взаємозв'язок змінюється від - 0,67 до +0,27.

Гнучкість волокна. Ця ознака багатьма спеціалістами текстильного матеріалознавства і селекціонерами вважається однією з основних, від якої залежать прядивні властивості волокна. З масою стебла у цієї ознаки проявився негативний недостовірний кореляційний взаємозв'язок (r = - 0,04±0,28), з масою волокна - також негативний - від слабкого до середнього (r = - 0,24±0,63).

Заслуговує на увагу взаємозв'язок цієї ознаки з іншими ознаками, що визначають якість волокна. Так, негативна кореляція існує з міцністю (r = - 0,25±0,45) і невід'ємна - з тониною (r = 0,27±0,41). Наявність цих взаємозв'язків визначило наявність його з розрахунковою добротністю пряжі (r = 0,16±0,89).

Таким чином, позитивний взаємозв'язок гнучкості і тонини сприяє підвищенню розрахункової добротності пряжі і покращенню прядивної здатності волокна. Але при цьому необхідно мати на увазі, що можливе зниження міцності волокна, що також може відбитися на прядивній здатності, але в бік її погіршення.

Міцність волокна. Також відіграє важливу роль в текстильній промисловості. Та все ж слід зазначити, що ні з однією господарсько-цінних ознак і ознак, які визначають прядивні властивості волокна, стійкого взаємозв'язку у неї не проявилось, крім відзначеної раніше негативної - з гнучкістю. З іншими ознаками міцність волокна корелює від - 0,38 до +0,73. Напевне, це пов'язано з сильним впливом фенотипових факторів, в першу чергу грунтово-кліматичних умов на процеси лігніфікації, здерев'яніння волокна, умов достигання, умов вилежування трести і т.п. При цьому в більшості випадків підвищується міцність волокна, але різко знижуються його технологічні якості.

Тонина волокна. Багатьма дослідниками ця ознака також вважається однією з основних, які визначають прядивну властивість волокна. Велика її заслуга в тому, що існує прямий взаємозв'язок з гнучкістю волокна, що позитивно вплинуло на підвищення показника комплексної оцінки якості - розрахункової добротності пряжі (r = 0,41-0,71). З всіма іншими ознаками рослин взаємозв'язок тонини або відсутній, або він змінюється від -0,50 до +0,44.

РОЗДІЛ 5. ОХОРОНА ПРАЦІ

Однією з найважливіших соціально-економічних проблем є охорона праці. Вона передбачає широку систему законодавчих, соціально-економічних, організаційних, технічних, гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на створення безпечних умов, збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. їх роль підвищується в процесі впровадження інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур.

Проблемами, пов'язаними із забезпеченням здорових і безпечних умов праці, займається охорона праці. Охорона праці виявляє і вивчає можливі причини виробничих нещасних випадків, професійних захворювань, аварій, пожарів і розробляє систему заходів і вимог з ціллю усунення цих причин і створення безпечних і сприятливих для людини умов праці.

Охорона праці - система законодавчих, соціально-економічних, організаційних, технічних, санітарних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, забезпечуючи безпеку, збереження здоров'я і робото спроможності людини в процесі праці -ДСТУ 12.0.002-80 (СТ СЕВ 1084-78)[].

Дослідна станція луб'яних культур знаходиться в приміській зоні м. Глухів, охорона праці на виробництві займає важливе місце. В господарстві керівники ділянок слідкують за справністю тракторів, комбайнів, сільськогосподарських механізмів. Не допускають до роботи осіб, які не мають на це дозволу, а головні спеціалісти виробничих ділянок, контролюють дотримання технологічних процесів. Інженер по охороні праці координує роботи по техніці безпеки в процесі виробництва. Перед ним ставлять такі завдання:

§ проводити аналіз та давати оцінку всіх підрозділів;

§ проводити контроль і планування охоронних заходів;

§ забезпечувати правову основу поліпшення умов праці.

Основна політика України в галузі охорони праці, відображена в Законі « Основні завдання по забезпеченню охорони праці в рослинництві », впроваджувати у виробництво більш досконалу техніку і технологію, які забезпечують безпечні умови праці, забезпечити високу трудову й виробничу дисципліну працюючих, розробляти і здійснювати організацію та технічні заходи з техніки безпеки і по оздоровленню умов праці у рослинництві.

Показники, які характеризують стан охорони праці у господарстві надані в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1 Показники, що характеризують стан охорони праці

№	Показники	Роки
		2011	2012	2013
1.	Середньомісячна кількість працівників	10	99	87
2.	Кількість нещасних випадків (в тому числі смертельних)	2/0	2/0	1/0
3.	Кількість днів непрацездатності	1	34	23
4.	Матеріальні збитки (витрати за лікарняними листами, грн.)	60	320	194
5.	Коефіцієнт частоти травм (Кч)	8,2	20,2	11,5
6.	Коефіцієнт тяжкості травматизму (Кт)	9,1	10,1	11,5
7.	Коефіцієнт втрат робочого часу (Кв)	65,6	204,0	132,5
8.	Фінансування заходів безпеки, грн.	50	1024	1200

Основні травми отримують під час ремонту техніки та сільськогосподарських знарядь, внаслідок вислизання та ламання інструментів при пуску двигунів вручну. З таблиці видно, що проблема охорони праці в господарстві стоїть досить гостро і для її вирішення потрібно прикласти якомога більше зусиль, знань та уваги. Часто при експлуатації машин, деякі вимоги техніки безпеки порушуються, що нерідко призводять до травм чи професійного захворювання. Тому потрібно стежити, щоб частина машин, що рухаються та обертаються були огороджені захисними кожухами із запобіжними написами.

Загальні вимоги до тракторів і самохідних сільськогосподарських машин встановлені ДСТУ 12.2.019-76, а їх технічний стан та укомплектованість повинні відповідати вимогам правил техніки безпеки й заводським інструкціям.

Трактори та самохідні сільськогосподарські машини повинні бути зручними і безпечними при технічному обслуговуванні. Усі машини повинні мати безпечний доступ на робоче місце. Всі параметри мікроклімату мають відповідати санітарним нормам. Усі машини не повинні забруднювати навколишнє середовище (повітря, ґрунт, водойми), шкідливими викидами, бути безпечними і не шкідливими для людей. Спеціальними правилами безпеки передбачені вимоги до сидінь, електрообладнання, робочих органів тощо. До роботи допускаються лише технічно справні машини і знаряддя, що повністю відповідають вимогам безпеки. Нові, відремонтовані, а також машини що тривалий час не працювали, допускають до роботи лише після їх обкатки і ретельної перевірки роботи всіх органів та вузлів .

Відповідно до статистичної звітності нещасні випадки класифікують:

1. Конструктивні недоліки машин, механізмів, обладнання пристроїв та інструменту.

2. Несправність машин, механізмів, обладнання, пристроїв й інструменту.

3. Незадовільний стан технічних будівель, споруд та їх елементів.

4. Порушення технологічних процесів.

5. Порушення правил дорожнього руху.

6. Незадовільна організація робіт.

7. Незастосування засобів індивідуального захисту.

8. Недоліки навчання працівників з питань безпечних прийомів праці.

9. Використання працівників не за призначення.

Таблиця 5.2 Аналіз потенційних-небезпечних і шкідливих факторів, які можуть виникнути при технології вирощування льону-довгунця

Технологічна Операція	Шкідливий фактор	Небезпечні Умови	Небезпечна ситуація	Заходи безпеки
1	2	3	4	5
Лущення стерні	При ремонті і очищенні	На лущильнику нема пристосування для фіксації батареї	Самовільне опускання батареї	При ремонті, очищенні необхідно фіксувати положення батарей, користуватись справним інструментом
Внесення добрив	При завантажувальних роботах вдихання пилових часток добрив	Ламання вузла агрегату, кардана, цепної передачі, що призводить до травмування працівників	Захоплення одежі обертовими частинами	При роботі з добривами використовувати засоби захисту-респіратор, спец, одяг. Закрити рухомі деталі
Культивація	При ремонті і очищенні, при настройці на задану глибину	Відсутній пристрій для фіксації положення Культиватора	Обрив гідрошлангів, самовільне опускання	Ремонтувати агрегат в зафіксованому положенні
Протруєння насіння	Отруєння, при потраплянні хімічної рідини до організму людини	Потрапляння препарату на відкриті місця тіла. Захват одягу рухомими частинами	Не передбачувана поломка машини, що призводить до травмування, смерті обслуговуючих машину	До роботи допускати проінструктованих працівників у спец. Одязі
Сівба	Робота з протруєним насінням і добривами, які вносяться локально може призвести до отруєння	При завантажені насіння, добрив, а також руху працівник може оступитись і Впасти	Чистка висіваючих апаратів під час руху агрегату	Робоче місце Обслуговуючого робітника сівалку повинно мати перила, виконувати роботи при повній зупинці агрегату
Догляд за посівами.	Отруєння пестицидами	При приготуванні робочого розчину, попадання його на шкіру і у організм	Продув форсунок, ремонт знаряддя, з ввімкнутим ВВП	Роботи з пестицидами проводити тільки у спец. одязі, після роботи вимитись водою з милом
Збирання врожаю	Працівник, який розкладає на причепі може отримати сонячний удар, потрапляння вдихальні шляхи пилу	Захват одягу обертаючими деталями	Ремонт та очистка з невиключеним ВВП. Робітник, який розкладає ворох може впасти з причепа і який розкладає тресту при вивозі її з поля	До роботи допускати проінструктованих робітників, будь-які роботи виконувати при виключеному двигуні або ВВП

Перед виконанням сільськогосподарських робіт необхідно поле звільнити від каміння і інших предметів, які можуть призвести до негативних наслідків. Встановити запобіжні знаки й провести контрольні борозни. Необхідно розробити та затвердити маршрути агрегатів і транспортних засобів, ознайомити з ними трактористів, шоферів та комбайнерів. Виділити людей на місце роботи. При видачі нарядів на виконання боронування, оранки, культивації, транспортні роботи та переїзди до місць роботи проконтролювати щоб передні та задні колеса тракторів були встановлені в найбільшу ширину колії. Завчасно на полях відвести спеціальні місця для відпочинку і прийняття їжі, а у ночі освітлювати безпечним у протипожежному відношенні ліхтарем. Усі роботи пов'язані із застосуванням пестицидів, обов'язково реєструвати у спеціальному журналі, який є офіційним документом для органів санітарного нагляду. При виборі проб сільськогосподарської продукції, для визначення в них залишків пестицидів і розслідування можливих випадків отруєння людей, тварин, забруднення навколишнього середовища. Робочі розчини, суспензії, емульсії готують лише механізованим способом, а резервуари оприскувачів заповнюють механізованим способом за допомогою насосів, шлангів та інших пристроїв. Після закінчення робіт з пестицидами, техніку, що застосовували, слід обробити на спеціальному майданчику хлорним вапном з наступним промиванням водою.

Праця жінок регламентується відповідно до Конституції України. Забороняється застосування праці жінок на важких роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці і переміщення вантажів, маса яких перевищує встановлені для них допустимі норми.

Забороняється застосування праці осіб молодше 18 років на важких роботах, зі шкідливими і небезпечними умовами, а також до нічних робіт і робіт у вихідні дні.

Стандартом передбачено, що організація і проведення технологічних процесів в рослинництві повинні забезпечувати комплексну механізацію, автоматизацію технологічних процесів, додержання норм гранично допустимих навантажень при підйомі і переміщенні вантажів вручну, забезпечення безпеки праці при приготуванні робочого розчину пестицидів, проведення контролю: за вмістом пестицидів в ґрунті, за строками виходу людей в поле оброблене пестицидами.

Для захисту органів дихання, зору і відкритих кожних покровів від впливу пестицидів і мінеральних добрив, обслуговуючий персонал повинен використовувати засоби індивідуального захисту (очки захисні, респіратори або протигази і комбінезони х/б). Для працюючих з протравленими матеріалами видаються комбінезони, шлеми із полезахисної тканини, рукавиці марки КР, резинові чоботи або брезентові бахіли. Для захисту очей використовуються очки марки ПО-3.

Дихальні шляхи потрібно захищати респіратором з протипильовим або протигазовим патроном в залежності від властивостей препарату. По закінченню роботи з пестицидами і мінеральними добривами, спецодяг, спецвзуття а також інші засоби індивідуального захисту, слід відправити на сушіння і здати відповідальній особі на зберігання в спеціалізованому приміщенні. Руки і лице необхідно помити водою з милом.

Обприскування рослин при допомозі наземної апаратури, внесення гранульованих препаратів в ґрунт не допускається при швидкості вітру більше 4 м/с.

При розкиданні мінеральних добрив (особливо порошкових) напрямок руху агрегату слід вибрати з урахуванням напрямку вітру. Виробничий арсенал повинен пройти інструктаж по техніці безпеки, періодичний медичний огляд.

Самохідні машини, виробничі приміщення повинні бути укомплектовані медичними аптечками і справним протипожежним інвентарем. Машини для внесення мінеральних добрив і пестицидів повинні мати попереджуючі написи про необхідність припинення оператором індивідуального захисту. Експлуатувати машини без захисних огороджень обертаючих і рухомих частин, пофарбованих в червоний або жовтий колір, забороняється.

Отже, можна зробити такі висновки, що для усунення нещасних випадків в господарстві потрібно суворо дотримуватись правил поводження з технікою, добривами, засобами захисту рослин. А керівники господарства повинні забезпечити охорону праці в рослинництві, слідкувати за чітким дотриманням працівниками всіх вимог та виконувати їх самим .

РОЗДІЛ 6. ЕКОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА

Однією з найважливіших проблем в наш час є незадовільний екологічний стан навколишнього природного середовища. Екологічна ситуація, яка склалася у світі на початку XXI століття, спонукала все цивілізоване людство усвідомити, що подальше безвідповідальне споживацьке ставлення до природи та природних ресурсів може завершитися глобальною катастрофою.

Збільшення об'ємів виробництва й використання мінеральних добрив, паливно - мастильних матеріалів, отрутохімікатів та інших речовин обумовили виникнення нових проблем, пов'язаних із забрудненням ґрунтів, водойм, ґрунтових вод та атмосферного повітря. Джерелами забруднення є біогенні елементи, які є в добривах, а також в них токсичні домішки, що потрапляють у ґрунт. Забруднювачі також є відпрацьовані гази автомобілів та інші викиди, все те, що надходить в навколишнє середовище в кількості, що гранично перевищує межі. На перших етапах розвитку людства, вплив на навколишнє середовище був незначний, а виробнича діяльність базувалась на використані природної сили навколишнього середовища (енергія води, вітру, природні ресурси та інше). В наш час людина має можливість досить активно впливати на довкілля та використовувати природні ресурси, які раніше були недоступними.

Найважливішу роль у регулюванні, функціонуванні та розвитку природно-господарських систем є види діяльності спрямовані на стійкий розвиток регіону. Кваліфіковані експертизи дозволили в ряді країн докорінно поліпшити екологічну ситуацію. Експертиза, як метод прогнозу й контролю, в більшості країн світу зведена в ранг закону й забезпечена відповідною нормативною базою.

Екологічна експертиза- це встановлення відповідності намічуваної господарської й іншої діяльності екологічним вимогам і визначення допустимості реалізації об'єкта екологічної експертизи з метою попередження можливих несприятливих впливів цієї діяльності на навколишнє природне середовище та пов'язаних з ними соціальних,екологічних й інших наслідків реалізації об'єкта цієї експертизи.

Екологічна експертиза проводиться при будівництві нових, реконструкції діючих заводів, фабрик, шахт, рудників, машин, устаткування, а також при використаних матеріалів, приладів, надання послуг, і можуть мати забруднення навколишнього середовища та руйнування екосистем. Крім того нераціональне використання природних ресурсів завдає шкоди здоров'ю населення, рослинному й тваринному світу .

Основні закони та законодавчі акти України в галузі охорони довкілля, що діють на території держави, регулюють відносини у сфері технологічної взаємодії суспільства і природи, визначають економічні санкції. До їх числа належать:

· Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" (25.06.1991 року, № 1264-XII).

· Закон України "Про охорону атмосферного повітря" (16.10.1992 року).

· Кодекс України про надра (27.07.1994 року, № 133/94-ВР).

· Водний кодекс України (06.06.1995 року, № 213/95-ВР).

· Закон України "Про екологічну експертизу" (09.02.1995 року).

· Закон України "Про альтернативні джерела енергії"(20.02.2003 р. №555).

Відповідно до місця проходження практики ( Сумського Інситуту АПВ) та теми дипломної роботи інформацію про стан довкілля та можливі зміни його якості ми отримували від моніторингових станцій м. Суми.

Охорона земель включає систему правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на її раціональне використання, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарської сівозміни, захист від шкідливих антропогенних впливів, а також на відтворення та підвищення родючості грунтів, продуктивності земель лісового фонду, забезпечення захисту земель природоохоронного, оздоровчого та історико - культурного призначення.

На полях Дослідної станції луб'яних культур Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН основний тип грунтів - темно-сірі опідзолені легкосуглинкові. Кількість гумусу в орному шарі грунту 2 - 3,2%.

В науково-дослідному центрі вирощуються такі культури як: озима і яра пшениця, ярий ячмінь, овес, горох, гречка, багаторічні трави, картопля, льон, коноплі. Для проведення сільськогоподарських робіт використовується така техніка: К-700, Т-150К, Т-70, Т-25, Т-40, МТЗ-80(82), ГАЗ-53А, ВАЗ-2121, ОПШ-15, ДОН-1500 і інші, а також повний комплект знарядь.

Під час сільськогосподарських робіт трактори, комбайни, автомобілі, ущільнюють грунт. При цьому порушується структура ріллі. При підвищенні щільності грунту зменшується загальна аерозія, збільшується об'єм недоступної для рослин вологи, зменшується її рухомість. Окрім того, ущільнення грунту сприяє розвитку шкідників і хвороб.

Деякий відсоток грунтів знаходиться в ерозійному стані. Основною причиною посилення процесів ерозії грунтів є руйнування, розпилення їх структури внаслідок втрати значної кількості органічної речовини, використання потужної сільськогосподарської техніки.

В господарстві використовують такі протиерозійні заходи: проводять без відвальний обробіток грунту зі збереженням стерні на поверхні поля, мульчування, обробіток грунту і сівбу в поперек схилів, у напрямку горизонтального рельєфу, глибоку оранку у поперек схилів із застосуванням щілювання, посів культур проводять в оптимальні строки, ґрунтозахисна сівозміна, створені лісозахисні смуги, які служать не тільки для боротьби з вітровою ерозією, але й для створення сприятливого мікроклімату.

В господарстві використовують мінеральні і органічні добрива для підтримання і підвищення родючості грунту.

Нераціональне використання добрив приводить до попадання нітратів і сульфатів у грунтові води, нагромадження у рослинах, фітотоксична дія (при занадто високих дозах внесення) та порушення природного кругообігу елементів. Для зменшення негативної дії добрив в ДСЛК ІСГПС вносять їх локальним способом підбирають оптимальні форми добрив, строки і способи їх внесення. А також для підвищення ефективності хімізації дотримуються прогресивних технологій вирощування правильних сівозмін.

В результаті вирощування сільськогосподарських культур, значна частина елементів живлення виноситься з ґрунту. Тому в господарстві систематично проводять заходи по відновленню родючості ґрунтів, вносячи мінеральні та органічні добрива. Токсичні речовини потрапляють у ґрунт з органічними добривами, так як мікроелементи використовуються в тваринництві в якості кормових домішок. Крім того, органічні добрива можуть бути засмічені повареною сіллю, содою та іншими дезинфікуючими та лікарськими речовинами.

Великі дози і невміле застосування добрив, особливо азотних, приносить велику шкоду, надлишок азоту у ґрунті призводить до накопичення нітратів у продукції рослинництва в кількості шкідливій для здоров'я людини і тварин.

Висновки: Для зменшення втрат вмісту і запасу гумусу в ґрунтах у ДС ЛК ІСГПС НААНУ Глухівського району, потрібно запровадити збалансовані ґрунтозахисні безплужні системи землеробства, основані на мінімізації обробітку ґрунту. За існуючих обсягів використання органічних добрив такий обробіток здатний наблизити процеси гуміфікації до природних і забезпечити вихід землеробства на позитивний баланс гумусу.

Потрібно звести до мінімуму негативний вплив хімічних речовин, які застосовують в товаристві. Для цього потрібно чітко дотримуватись правил застосування добрив і хімічних засобів захисту рослин.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

1. При схрещуванні сортів льону-довгунця, що розрізняються за прядивними здатностями, ефект наддомінування в середньому по всій діалельній схемі за 2012-2014 рр. спостерігався в 21,65-31,6% випадків, в 41,6-53,3% випадків проявлялась депресія.

2. Ефект наддомінування у більшості випадків проявлявся у другому і третьому поколінні гібридів. У четвертому у більшості переважала депресія.

3. Встановлено середній від'ємний кореляційний взаємозв'язок вмісту волокна в стеблах з гнучкістю (r = - 0,25±0,45), тониною (r = - 0,29±0,70) та розрахунковою добротністю пряжі (r = - 0,15±0,64).

4. Визначено середній негативний кореляційний взаємозв'язок гнучкості волокна з його міцністю (r = - 0,25±0,45), і середній позитивний - з тониною (r = 0,27±0,41) та розрахунковою добротністю пряжі (r = 0,16±0,89).

5. Встановлено середня позитивна кореляція між тониною та розрахунковою добротністю пряжі (r = 0,41±0,71).

6. Стійкий взаємозв'язок міцності з жодною із ознак волокна не встановлено але існує зворотній взаємозв'язок між вмістом волокна в стеблах і його якістю.

ПРОПОЗИЦІЇ

1. В селекційній роботі на підвищення якості волокна його оцінку доцільно визначати на ранніх етапах селекції - у другому і третьому поколіннях гібридів з тим, щоб виявити комбінації схрещувань, у яких більшою мірою проявилось успадкування ознак і в подальшому вести цілеспрямований селекційний процес у заданому напрямку.

2. При селекції на підвищення якості волокна необхідно контролювати цю ознаку на перших, ранніх етапах селекційного процесу в індивідуальних рослинах льону-довгунця.

селекція льон урожайність волокно

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Атрашкевич Л.С. Селекция льна-долгунца и оценка качества волокна / Л.С. Атрашкевич. - М: Колос, 1980. - С.134-139.

2. Бахирева А.В. К вопросу о методике определения волокнистости в отдельных стеблях и малых пробах лубяных культур / А.В. Бахирева.- М: ВНИИЛК, 1950. - С.155-168.

3. Бачялис К.К. Индуцированные мутанты льна для селекции / К.К. Бачялис.- 1976. - С.24-26.

4. Бачялис К.К. Индуцированные мутанты льна для селекции / К.К. Бачялис. - 1976. - С.24-26.

5. Богук А.М. Селекция льна-долгунца в условиях Белорусской ССР/ А.М. Богук.- Б: Жодино, 1974. - 20 с.

6. Богук А.М. Селекция льна-долгунца на повышение содержания волокна / А.М. Богук, М.В. Сосновская . - М, 1985. - С.45-48.

7. Введенский Д.И. Изменчивость и корреляции признаков конопляного стебля / Д.И. Введенский.- Л., 1929. - С.453-474.

8. Введенский Д.И. К методике и ближайшим задачам селекции конопли / Д.И. Введенский.- Л., 1928. - С.356-406.

9. Гращенко М.Г. О прочности льняного волокна / М.Г. Гращенко. - 1958.- С. 15-18.

10. Грига А.О. Наследование ряда количественных признаков льна культурного и их селекционное использование/ А.О. Грига. - Киев, 1987 23 с.

11. Гришко Н.Н. Изменчивость признаков стебля конопли и корреляция их с выходом и урожаем волокна / Н.Н. Гришко. - Киев-Харьков: Держсільгоспвидав, 1935. - С. 32-39.

12. Гришко Н.Н. Изменчивость признаков стебля конопли и корреляция их с выходом и урожаем волокна / Н.Н. Гришко. - Киев-Харьков: Держсільгоспвидав, 1935. - С. 32-39.

13. Давидян Г.Г. Лен-долгунец. Резервы увеличения производства и повышения качества волокна / Г.Г.Давидян ,1974. - С. 183-189.

14. Дейнека В.П. Влияние удобрений на качество волокна / В.П. Дейнека. - 1973. - № 3. - С. 32-33.

15. Дейнека В.П. Изменение урожая и качества льна высоковолокнистых сортов / В.П. Дейнека. - К., 1975. - 28 с.

16. Доспехов В.А. Методика полевого опыта / В.А. Доспехов.-М.: Колос. - 1973. - 336 с.

17. Дудина А.Н. Анатомическое строение стебля и качество волокна новых сортов льна-долгунца в государственном сортоиспытании /А.Н. Дудина.-Пермь: Кировский СХИ, 1979. - С. 56-62.

18. К материалам по изучению конопляного стебля / А.П. Дьяконов. - М., 1927. - С.34-47.

19. Дьяконов Н.А. К вопросу определения относительного содержания волокна во льне по его наружным морфологическим признакам. / Н.А. Дьяконов. - 1928. - С. 5-24.

20. Евминов В.Н. Основные вопросы селекции и семеноводства льна-долгунца / В.Н. Евминов. - Харьков, 1973. - 48 с.

21. Евминов В.Н. Хозяйственно полезные признаки гибридов льна / В.Н. Евминов, В.П. Дынник. - 1981. - С. 27-28.

22. Евстратова А. Определение содержания волокна в стеблях кенафа и канатника по их отрезкам / А. Евстратова. - М.: Сельхозиз, 1950. - С. 292-298.

23. Жученко А.А. Сбор, сохранение, изучение и использование генетических ресурсов / А.А. Жученко, Т.А. Рожмина. - Торжок: ВНИИЛ, 1994. - С. 75-94.

24. Жученко А.А. Генетическая коллекция льна / А.А. Жученко, И.В. Ущаповский. - 1992.- С. 2-8.

25. Земит В.Э. Современное состояние данных о наследственной изменчивости льна / В.Э. Земит.- М. - Л.: Сельхозиз, 1934. - С. 2-47.

26. Куделич В.С. Содержание и качество волокна у межсортовых гибридов льна-долгунца/ В.С. Куделич. - Л., 1974. - 26 с.

27. Матвеев Н.Д. Методика селекции льна-долгунца на волокно / Н.Д. Матвеев. - Л.: Сельхозгиз, 1934. - С. 45-84.

28. Матвеев Н.Д. О результатах изучения корреляционной зависимости между некоторыми количественными признаками льна / Н.Д. Матвеев. - 1928.- С. 48-56.

29. Методика государственного сортоиспытания сельскохозяйственных культур. - М.: Колос, 1972. - С. 131-145.

30. Методические указания по селекции льна-долгунца / Торжок, 1987. - 64 с.

31. Методические указания по фитопатологическим работам со льном-долгунцом. - М.: Колос, 1969. - 31 с.

32. Муковоз В.Ю. Вивчення генофонду Української колекції льону-довгунця для цілей селекції / В.Ю. Муковоз, М.І.Логінов. - Чабани, 1996. - Частина І. - С. 127.

33. Причины изменения прядильной способности льноволокна / Е.Л. Пашин. - 1994.- С. 22-25.

34. Пашина Л.В. Особенности наследования основных хозяйственно-ценных признаков льна-долгунца в системе диаллельных скрещиваний / Л.В. Пашин . - Глухов, 1990. - 177 с.

35. Пашина Л.В. Характер проявления количественных признаков сортов льна-долгунца и их гибридов / Л.В. Пашина. - Глухов: 1994. - С. 45-48.

36. Поляков А.В. Перспективы селекции льна на качество волокна/ А.В. Поляков, Т.А. Александрова. - Торжок: ВНИИЛ, 1986. - Вып. 23. - С. 8-11.

37. Полякова А.К. Наследование элементов качества волокна гибридами льна-долгунца / А.К. Полякова. - Торжок: ВНИИЛ, 1980. - С. 8-10.

38. Особенности подбора родительских пар по качеству волокна льна-долгунца / Т.В. Ремизова.- Торжок: ВНИИЛ, 1982. - C. 18-23.

39. Рогаш А.Р. Создание высоковолокнистых источников для селекции льна-долгунца / А.Р. Рогаш. - Торжок: ВНИИЛ, 1988. - С. 46-55.

40. Рогаш Ю.И. Наследование и изменчивость льна-долгунца к полеганию / Ю.И. Рогаш. - Торжок: ВНИИЛ, 1975. - С. 18-24.

41. Рысева Т.А. Получение исходного материала льна-долгунца, методы возвратного скрещивания / Т.А.Рысева. - Л., 1978. - 24 с.

42. Сенченко Г.И. Изменение взаимосвязи между основными признаками растений конопли при селекции на волокнистость / Г.И. Сенченко, М.И. Логинов. - Глухов: ВНИИЛК, 1974. - С. 3-7.

43. Сенченко Г.И., Логинов М.И. Хозяйственно ценные признаки растений конопли и их взаимосвязь в процессе селекционной и семеноводческой работы / Г.И. Сенченко, М.И. Логинов. - Глухов: ВНИИЛК, 1974. - Вып. 36. - С. 62-69.

44. Сенченко Г.И. Взаимосвязь морфологических признаков стебля конопли с содержанием первичного и вторичного волокна / Г.И. Сенченко, Н.И.Таракан. - 1970. - С. 28-29.

45. Слинин А.А. Методы и результаты селекции льна-долгунца / А.А. Слинин. - Минск, 1965. - С. 182-189.

46. Способ предварительной оценки селекционного материала льна-долгунца на качество волокна/ Афонин М.И., Кошелева Л.Т., Миронова Е.Д., Бахнова К.В. - Опубл. 07.04.82, Бюл. № 13 - 4 с.

47. Таракан Н.И. Взаимосвязь признаков стебля конопли в разреженных посевах с содержанием первичного и вторичного волокна / Н.И. Таракан. - Глухов: ВНИИЛК, 1971. - С. 60-65.

48. Таракан Н.И. Изменчивость и взаимосвязь признаков у конопли / Н.И. Таракан. - 1973. - Вып. 23. - С. 63-68.

49. Тимонин М.А.Метод оценки качества волокна в индивидуальных растениях льна-долгунца на первых этапах селекции / М.А. Тимонин, М.И. Логинов. - Томск: Томская ГОСХОС, 1997. - С. 50-53.

50. Шушкин А.А. Технологическая оценка селекционных сортов льна/ А.А. Шушкин. М.: Россельхозиздат, 1962. - 104 с.

Размещено на Allbest.ru