Наукове обґрунтування способів регулювання шкодочинності бур’янів в агроценозах зернових і олійних культур степової зони України

препаратів. Фактично жоден з існуючих простих та комбінованих гербіцидів не здатний в однаковій мірі викликати одночасно глибоку депресію таких віддалених за резистентністю біологічних груп бур'янів, як однорічні тонконогові та двосім'ядольні, а також багаторічні коренепаросткові.

Таблиця 6 Біологічна ефективність гербіцидів на посівах кукурудзи

Варіанти	Доза л(кг)/га	Засміченість	Біологічна ефективність, %	Врожайність зерна, т/га
		шт/м2	г/м2
1990-1992 рр.
Контроль		70,1	429	0	1,75
Тітус, 25% в.г.	0,05	9,1	84	80,3	5,52
Дворазово Тітус	0,03 0,02	4,3	55	87,2	6,25
НІР 0,05, т/га 0,16-0,24
1996-1998 рр.
Контроль		76,4	546		1,25
Мерлін, 75% в.г.	0,13	16,3	223	59,2	3,02
Харнес, 98% к.е. Мерлин	1,5 0,10	10,6	46	91,6	4,48
НІР 0,05, т/га 0,17-0,21
1994-1996 рр.
Контроль		123,5	200		1,3,6
Фронтєр, 90% к.е. Банвел 4S, 48% в.р.к.	1,2 0,4	3,8	27	89,3	4,56
НІР 0,05, т/га 0,16-0,23
2000-2003 рр.
Контроль		50,8	189		1,73
Харнес, 90% к.е.	3,0	2,8	15	92,1	4,85
Харнес Базис, 75% в.г.	1,5 0,02	1,6	10	94,7	5,06
НІР 0,05, т/га 0,15-0,22
1998-1999 рр.
Контроль		48,4	331		2,64
Харнес	1,5	1,0	14	95,8	5,29
Раундап Біо, 48% в.р.	2,5
НІР 0,05, т/га 0,16-0,18

Основний принцип підвищення технічної ефективності гербіцидів полягав у розширенні спектру фітотоксичної дії різних комбінацій і послідовному використанні препаратів для внесення в грунт та по вегетуючих рослинах культури. Завдяки трьохкомпонентному складу діючої речовини (ацетохлор + римсульфурон + тифенсульфурон) найбільш ефективним виявилося поєднання харнесу 1,5 л/га з базисом 20 г/га. В результаті практично

рівноцінної фітотоксичної дії цієї гербіцидної комбінації проти всіх біологічних груп бур'янів їх маса знижувалася з 189 г/м² до 10 г/м² (94,7%), в той час як при внесенні харнесу 3,0 л/га даний показник становив 15 г/м² (92,1%).

В цілому такі поєднання ґрунтових і страхових гербіцидів як харнес з 2,4-Д амінною сіллю, тітусом, базаграном, базисом забезпечили технічну ефективність в межах 91,5-94,7%, що було вищим за сумішки харнесу з мерліном, примекстрою та стомпом на 2,1-13,7%. Таким чином, посилення фітотоксичної дії гербіцидів на бур'яни можливо досягти за рахунок поєднання харнесу зі страховими препаратами.

Розширення межі ефективності хімічного способу боротьби з бур'янами можливо досягти шляхом впровадження трансгенних форм кукурудзи, стійких до гліфосату як гербіцидної речовини із загальновинищувальними фітотоксичними властивостями.

Порівняно з ґрунтовим гербіцидом харнес 3,0 л/га обробка посівів кукурудзи раундапом біо дозою 3,0 л/га у фазі 4-5 листків або 2,5 л/га на фоні харнесу 1,5 л/га дозволяє збільшити технічну ефективність на 0,3-6,1% і довести її до 95,8-90,0%.

Структура резистентності і чутливості фітоценозів бур'янів та спрямованість фітотоксичної дії гербіцидів в результаті значної мінливості видового складу приводить до розходжень, які стають причиною зниження біологічної ефективності хімічного способу. Для розширення параметрів оцінки фітотоксичної дії гербіцидів запропоновано показник потенційної ефективності гербіцидів та методику його розрахунків. За такими показниками можливо визначити прогнозну біологічну ефективність гербіцидів виходячи з видового складу бур'янів:

П = () : 10,

П - коефіцієнт потенційної ефективності гербіцидів;

3 - кількість загиблих бур'янів, шт/м²;

К - кількість контрольних бур'янів, шт/м²;

n - кількість видів бур'янів, шт.

На прикладі 10 видів найбільш поширених бур'янів кукурудзяного агроценозу та їх індивідуальної резистентності встановлено, що коефіцієнт потенційної ефективності для харнесу, внесеного в оптимальній дозі, становить - 0,71, базису - 0,63, амінної солі 2,4-Д - 0,56. Більш високий показник коефіцієнту потенційної ефективності свідчить про меншу залежність фітотоксичної дії гербіцидів від структури фітоценозу бур'янів і надійні гарантії контролю бур'янів в межах агроценозів степового екотипу.

Захист посівів соняшника від бур'янів має свої особливості, які полягають в підвищеній конкурентноздатності і обмеженості використання видів гербіцидів через вищу чутливість цієї культури. На відміну від кукурудзи, яка передбачає регламентну багатоваріантність застосування гербіцидів на посівах соняшника з чистих препаратів та сумішок найбільшу ефективність забезпечував харнес 3,0 л/га та сумішок харнес 1,5 л/га + гезагард 2,0 кг/га. Однак, враховуючи динаміку зростання показників ефективності в залежності від дози харнесу оптимальною тут слід вважати дозу 2,5 л/га (табл. 7). Серед таких гербіцидів як трефлан, гоал, гвардіан, тарга супер, харнес дозою 2,5 л/га забезпечував знищення 90,5% бур'янів і одержання 2,63 т/га маслонасіння, що на 7,5 ц/га вище контролю без проведення заходів боротьби з бур'янами.

Внесення харнесу нового - препарату на основі ацетохлору та рослинної олії ефективно проявилось на однорічних бур'янах, кількість яких зменшилась з 81,8 шт./м² до 6,9 шт./м², а біологічна маса з 373 г/м² до 51 г/м².

Відносно висока фітоценотична стійкість посівів озимої пшениці створює специфічні умови для розвитку пристосованих до її біологічних циклів бур'янів.

Динамічні коливання ступеня засміченості озимої пшениці на етапах її органогенезу свідчить, що максимальна кількість бур'янів (64,8%)

Таблиця 7 Залежність шкодочинності фітоценозу бур'янів в посівах соняшника від ефективності гербіцидів (середнє 1998-2001 рр.)

Варіанти	Доза, л(кг)/га	Засміченість	Біологічна ефективність, %	Врожайність зерна, т/га
		шт./м2	г/м2
Контроль без гербіцидів		87,2	302		1,88
Харнес, 90% к.е.	2,5	6,2	34	92,5	2,63
Трефлан, 48% к.е.	2,0	9,0	48	86,2	2,45
Тарга супер, 5% к.е.	2,0	11,9	60	83,2	2,30

НІР _0,05, т/га 0,06-0,17

фіксується перед виходом в трубку, а в осінній період відмічається значно менша чисельність (23,9%). В цьому випадку фактор найбільшої масовості вегетуючих бур'янів є визначальним для встановлення строків обробки посівів гербіцидів, які для даної культури вважаються оптимальними в період відновлення весняної вегетації.

При домінуванні в фітоценозі бур'янів дескуренії Софії (26,2%), сухоребрика Льозеля (27,2%) та талабана польового (8,2%) внесення гербіцидів (діален, бюктрил Д, амінна сіль 2,4-Д, ковбой, гранстар, гармоні) до виходу озимої пшениці в трубку забезпечило зниження ступеня засміченості на 37,0-85,7% та зростання врожайності на 0,24-0,65 т/га (табл. 8).

Кращими за комплексом показників впливу на бур'яни були гербіциди діален та бюктрил Д, які включали до свого складу сполуки похідні 2,4-дихлорфеноксиоцтової кислоти і дикамбу.

Внесення гербіцидів з коротким періодом фітотоксичної експозиції (гранстар, ковбой) внаслідок відновлення ростових процесів у бур'янів приводило до того, що їх органічна маса знижувалась лише на 37,0-39,0%.

Узагальнююча оцінка впливу гербіцидів на бур'яни в посівах просапних і зернових колосових культур показує, що для абсолютного усунення шкодочинності бур'янів хімічний спосіб необхідно доповнювати механічними прийомами. В залежності від біологічної ефективності гербіцидів проведення міжрядного обробітку на посівах кукурудзи сприяло зниженню біомаси бур'янів на 28-58 г/м² та зростанню врожайності зерна на 0,42-0,70 т/га. Роль міжрядного обробітку як фактору регулювання водно-фізичних властивостей грунту і взаємодії їх з реакцію кукурудзи і соняшника проявилась лише в межах найменшої істотної різниці.

Таблиця 8 Вплив гербіцидів на ступінь засміченості та врожайності озимої пшениці (середнє за 1996-2000 рр.)

Варіанти	Доза, л(кг)/га	Засміченість	Біологічна ефективність, %	Врожайність зерна, т/га
		шт./м2	г/м2
Контроль без гербіцидів		20,6	92		4,14
Діален, 40% в.р.	1,5	3,1	19	85,7	4,79
Гармоні, 75% в.г.	0,015	4,3	30	67,4	4,58
Ковбой, 48% в.р.	0,14	5,7	56	39,0	4,39
Гранстар, 75% с.т.с.	0,025	6,0	58	37,0	4,30

НІР _0,05, т/га 0,10-0,18

Біоенергетичні та економічні параметри оцінки способів регулювання засміченості.

Розвиток технологій виробництва зерна супроводжується постійним зростанням питомих енерговитрат та втратою потенціалу родючості грунтів. Для ефективного контролю процесів енергетичного кругообігу важливими є моделі, які дозволяють встановити напрямки покращання балансу в системі „грунт - технологічні витрати - культура”.

На підставі аналізу біоенергетичного балансу на прикладі вирощування кукурудзи розроблено модель розрахунку коефіцієнту, який характеризує напрямок і швидкість енергообмінних процесів на основі найбільш визначальних компонентів функціонування агробіоценозів:

V = (D - A - В)/H,

де V - коефіцієнт біоенергетичного кругообігу в агробіоценозах;

D - біоенергетичний потенціал добрив, ГДж;

A - енергія гумусу, витрачена на формування урожаю, ГДж;

B - енергія гумусу, витрачена на формування бур'янів, ГДж;

H - біоенергетичні запаси гумусу, ГДж

При вирощуванні кукурудзи коефіцієнт біоенергетичного кругообігу є регресивним - V = - 9,9•10^-3. За збереження сучасних тенденцій в майбутньому енергетичний ресурс чорнозему звичайного вичерпається протягом 103 найближчих років.

Максимальний біоенергетичний потенціал кукурудзи формується при забезпеченні знищення бур'янів за допомогою гербіцидів та агротехнічних прийомів, який становить для ранньостиглого гібриду Дніпровський 172 - 161,4 ГДж, середньопізнього ДНОД 417 - 175,1 ГДж.

Внесення гербіцидів харнес 2,5 л/га та базис 25 г/га забезпечує збільшення обсягів накопичення сукупної енергії в основній продукції кукурудзи на 21,8-44,1 ГДж.

Як показують розрахунки, досягти зміни в біоенергетичному кругообігу на відновлення енергетичних ресурсів грунту можливо за рахунок використання сонячної радіації, яка дозволяє створити в біологічній масі урожаю значно вищий біоенергетичний потенціал, ніж той, який формується завдяки грунтовому живленню. Так, завдяки поверненню в грунт рослинного субстрату побічної продукції гібриду кукурудзи ДНОД 417 можливо поновити біоенергетичний ресурс чорнозему на 83,0 ГДж, або в 2,9 рази більше, ніж витрачається при його вирощуванні енергії, акумульованої в гумусі.

Основні критерії економічної ефективності - собівартість продукції, загальна рентабельність виробництва, додатковий прибуток, окупність витрат дозволили всебічно розкрити їх динаміку в залежності від ефективності гербіцидів та ступеня засміченості посівів. Значна більшість гербіцидів та їх сумішків на посівах озимої пшениці, кукурудзи і соняшника в різній ступені сприяла зростанню економічних показників відносно технологій вирощування без впровадження хімічного способу (табл. 9).

Аналіз економічних показників використання практично всіх базових гербіцидних речовин показав, що рівень приросту врожаю значно перевищує мінімальний критерій, необхідний для покриття витрат, пов'язаних з їх внесенням. Так, при обробці посівів озимої пшениці діаленом супер 1,5 л/га „нульова” окупність настає при збільшенні врожайності на 0,16 т за фактичного приросту 0,65 т/га. Аналогічне економічне порівняння становить на посівах кукурудзи: „нульовий” варіант окупності харнесу 2,5 л/га 0,65 т/га, фактичний приріст 3,81 т/га; на соняшнику харнес 2,0 л/га відповідно 0,24 т/га „нульова” окупність врожаєм і фактично - 0,68 т/га.

В цілому найбільш ефективні гербіциди на посівах озимої пшениці (діален супер, бюктрил Д, гармоні) забезпечили рентабельність 138,0-145,8%, кукурудзи (харнес, гвардіан, примекстра, тітус + банвел 4S) - 89,1-105,3%, соняшника (харнес, трефлан) - 157-192%.

Важливим для економіки застосування гербіцидів є випереджаюче підвищення показників ефективності на фоні досягнутих валових приростів врожаю.

Гербіциди виявилися впливовим фактором формування показників енергоємності та біоенергетичної ефективності вирощування зернових та олійних культур.

Встановлено, що найбільш енергоємною була валова продукція кукурудзи, яка при внесенні гербіцидів досягала 90,9-97,6 ГДж/га, а найменшою (42,4-47,4 ГДж/га) соняшнику при проміжному положенні озимої пшениці - 75,3-78,8 ГДж/га. Практично в такому ж рейтинговому порядку змінювалися показники біоенергетичного коефіцієнту, який становив для кукурудзи 3.50-3,71, озимої пшениці 2,05-2,15, соняшнику - 1,75-1,91.

Таблиця 9 Економічна ефективність гербіцидів на посівах зернових і олійних культур

Гербіциди	Доза л(кг)/га	Врожайність, т/га	Вартість застосування гербіцидів, грн./га	Собівартість 1 т зерна, грн.	Рентабель-ність,%
Озима пшениця (1996-2000 рр.)
Контроль		4,14	0	302	131,8
Діален	1,5	4,79	114	285	145,8
Гранстар + Ковбой	0,015 0,09	4,42	93	304	130,4
Кукурудза (1996-2000 рр.)
Контроль		2,27	0	560	-1,7
Фронт'єр + Банвел 4S	1,5 0,6	6,10	275	279	97,1
Харнес	2,5	6,08	251	268	105,4
Базис	0,025	5,05	208	318	72,7
Соняшник (1997-2000 рр.)
Контроль		1,88		362	149,4
Харнес	2,5	2,63	242	361	157,1
Трефлан	2,0	2,45	112	323	178,5

Таким чином, використання гербіцидів є одним з найбільш радикальних заходів підвищення економічної ефективності виробництва зерна озимої пшениці, кукурудзи і соняшника.

Висновки

В дисертації наведено теоретичне узагальнення і вирішення наукової проблеми по обґрунтуванню способів обмеження розповсюдження і шкодочинності бур'янів в агроценозах зернових і олійних культур в Степу України на основі встановлення закономірностей формування фітоценозів бур'янів під впливом сівозмін і основного обробітку грунту, особливостей конкурентних відносин в агроценозах різної фітоценотичної стійкості, системної динаміки видової структури бур'янів, фітотоксичних властивостей нових гербіцидів та їх біологічної ефективності в посівах кукурудзи, озимої пшениці, соняшника, що виявилось у наступному:

1. Ступінь потенційної та надземної засміченості, що склався в землеробстві степової частини України при відсутності комплексних заходів боротьби з бур'янами є небезпечним і приводить до втрат урожаю сільськогосподарських культур - 10-20% озимої пшениці, 30-50% кукурудзи та 20-30% соняшника.

В умовах розширення асортименту гербіцидів з новими фітотоксичними властивостями, активної трансформації фітоценозів бур'янів надзвичайної актуальності набувають питання оптимізації заходів контролю бур'янів та системного введення гербіцидів в існуючі моделі землеробства і технології вирощування зернових і олійних культур.

2. Одним з найбільш радикальних напрямків зменшення забур'яненості та сприяння впровадженню грунтозахисних способів обробітку грунту в сівозміні є введення чорного пару. При збільшенні на початку ротації в паровому полі сумарної кількості бур'янів, які проростали протягом періоду парування, на фоні чизельного основного обробітку в 2,0 рази відносно оранки зростала очисна ефективність чорного пару, що сприяло вирівнюванню забур'яненості між способами обробітку грунту в наступних культурах сівозміни.

3. Комплексні заходи боротьби з бур'янами в сівозміні, побудовані на застосуванні агротехнічних та хімічних прийомів догляду за посівами, на фоні протиерозійного чизельного обробітку грунту, забезпечують високу біологічну ефективність в контролі бур'янів і одержання високих врожаїв зерна. Для попередження розповсюдження бур'янів і підвищення культури землеробства важливим є нерозривний контроль бур'янів у всіх циклах їх розвитку в сівозміні, включаючи чорний пар, в якому проростає 67,3% бур'янів від ротаційної суми, просапні культури (17,6%), колосові суцільного способу сівби (12,6%) та допосівний і післяжнивний періоди (15%).

4. Важливим фактором формування засміченності посівів є рівень концентрації насіння бур'янів в окремих шарах грунту, який регулюється різними способами основного обробітку грунту. Беззмінне (3 роки) вирощування кукурудзи на фоні оранки, безполицевого спушення на 27-30 см і мілкого обробітку грунту на 12-14 см, при застосуванні рекомендованих агротехнічних та хімічних заходах боротьби з бур'янами, сприяє в однаковій мірі зниженню потенційної засміченості орного шару на 22,0-29,4%. Проте, при концентрації на оранці в верхньому шарі 0-10 см 32 млн./га насіння бур'янів проведення безполицевого спушення зберігає більшу (37-46 млн/га) небезпеку засмічення посівів.

5. При високій потенційній засміченості грунту (273-325 млн/га) позитивний результат в очищенні посівів забезпечують технології вирощування сільськогосподарських культур, які базуються на використанні грунтових та страхових гербіцидів. Завдяки внесенню в грунт гербіциду харнес та обробці вегетуючих посівів кукурудзи страховим препаратом базис рівень потенційної засміченості знижується на 1,3-28,4 млн. шт./га, що створює перспективні фітосанітарні передумови для підвищення культури землеробства і його продуктивності.

6. Ефективність безполицевого обробітку грунту під кукурудзу на зерно в ланці сівозміни “чорний пар - озима пшениця”, за характеристикою грунтового середовища і рівня урожайності зерна є рівноцінною до традиційної оранки. Введення замість чорного пару кукурудзи молочно-воскової стиглості при близьких показниках вологості і щільності грунту в результаті негативного впливу стерні озимої пшениці на мікробіологічну сферу та збільшення засміченості в 2,0 рази призводить до зниження урожайності зерна кукурудзи на 0,35 т/га.

7. В порівнянні з глибокою оранкою нульовий основний обробіток приводить до зростання щільності грунту до 27,8 кг/см² та зниження запасів вологи в 1,5-метровому шарі грунту на 21 мм. Перспективним на такому фоні є застосування посівного комплексу “Amazone”, який в єдиному технологічному процесі виконує операції по розпушенню грунту, сівбі, заробці добрив і рослинних решток. Порівняно з прямою сівбою сівалкою “Kinze” комплекс “Amazone” формує оптимальні показники об'ємної маси (1,28 г/см³), щільності (19,9 кг/см²), а також високу ефективність (92,7%) комплексу заходів щодо контролю бур'янів.

8. Враховуючи критичний період конкурентних відносин між культурою та бур'янами, завдання комплексу заходів по боротьбі з ними в посівах кукурудзи полягає в забезпеченні чистоти посівів протягом перших 50-60 днів вегетації, після якого втрати урожаю зерна зводяться до мінімуму і складають 8,0-3,7%. Після проходження 50-60-денного періоду вегетації кукурудзи нові генерації бур'янів втрачають шкодочинність і досягають маси 33,7-8,9 г/м², яка не викликає суттєвих обмежень в факторах життєзабезпечення культури. Біологічні аспекти проблеми конкурентних відносин в агроценозах засвідчують посилення інтенсивності пригнічення кукурудзи в другій половині вегетації, в результаті чого добові втрати зерна на цих фазах розвитку досягають 0,028 т/га.

9. Використання способу контролю вологоресурсів, який побудований на вихідних даних з біологічної маси культур та бур'янів показало, що включення в технології вирощування гербіцидів є найбільш ефективним прийомом водорегулювання і покращання водозабезпеченості сільськогосподарських культур. Внесення в грунт 2,5-3,0 л/га гербіциду харнес сприяє попередженню втрат вологи через транспірацію бур'янами, яке становить на посівах кукурудзи 201,7 мм, сої - 169 мм та соняшника - 136,7 мм.

10. Висока конкурентоздатність найбільш розповсюджених та шкодочинних бур'янів в посівах кукурудзи проявляється внаслідок більш інтенсивного засвоєння основних елементів живлення. Якщо в складі кукурудзяного агроценозу бур'яни займають 40,1%, то відносно виносу доступних форм азоту їх частка зростає до 54,7%, фосфору 45,6% і калію 56,1%. Одержані стабільні характеристики трофічної конкурентоздатності окремих біологічних груп бур'янів, які свідчать про те, що тонконогові види викликають непродуктивні втрати 52 кг/га суми NPK в розрахунку на тону їх сухої маси, двосім'ядольні - 66 кг/га та багаторічні коренепаросткові - 65 кг/га.

11. До групи бур'янів, які сприяють збільшенню біомаси агроценозу (на 22,1-73,2%) відносно чистого посіву кукурудзи, відносяться щириця біла, чорнощир нетреболистий, лобода біла. Решта видів бур'янів (мишій сизий, плоскуха звичайна, осот рожевий, осот жовтий) викликають депресію процесів накопичення органічної маси як культури, так і агроценозу в цілому.

12. Розрахована на базі дослідних даних прогнозна оцінка закономірностей динаміки вологозабезпеченості, виносу поживних речовин та формування врожаю сільськогосподарських культур показує, що збільшення повітряно-сухої маси комплексу бур'янів степового екотипу на 1 т/га приводить до зниження вологозабезпеченості кукурудзи на 58 мм, виносу суми основних елементів живлення на 30 кг/га діючої речовини та втрати 0,92 т/га врожаю зерна культури. З підвищенням конкурентоздатності соняшника коефіцієнт шкодочинності (регресії) бур'янів відносно кукурудзи знижувався, що сприяло зменшенню втрат урожаю насіння (0,4 т/га) на 1 т/га маси бур'янів.

13. За оцінкою розповсюдження бур'янів по Раункієру виявлено, що за період з 1958 по 2002 роки в північному Степу відбулися радикальні зміни у видовій структурі бур'янів кукурудзяного агроценозу, які привели до суттєвої трансформації спектру реакції бур'янів до гербіцидів. При цьому, домінуючими елементами фітоценозу бур'янів стали види, зустрічність яких прогресувала і зросла - по плоскусі звичайній з 1 до 88%, щириці звичайній з 0 до 93%, амброзії полинолистній з 0 до 39%. Одночасно з цим роль щириці білої, лободи білої, фалопії берізковидної помітно зменшилась.

14. Системний аналіз реакції бур'янів агроценозу кукурудзи на застосування різноспектрових грунтових та страхових гербіцидів показав, що найбільш високий коефіцієнт потенційної ефективності (0,71), ступінь пригнічення та спектрово-видовий діапазон забезпечив харнес 2,5 л/га, а також примекстра 5 л/га (0,69) та базис 25 г/га (0,63). Вузькоспектрові препарати (тітус, фронт'єр, 2,4-Д амінна сіль) поступаються за глибиною контролю бур'янів, що підтверджено зниженим коефіцієнту потенційної ефективності (0,22-0,55).

15. Проведені на фоні різної фітоценотичної ситуації випробування широкого асортименту торговельних марок і формуляцій гербіцидів для використання на посівах кукурудзи, соняшника, озимої пшениці із заробкою в грунт або по вегетуючих рослинах показали, що при відповідності видової структури фітоценозу бур'янів цільовому спектру фітотоксичної дії гербіцидів забезпечується технічна ефективність на рівні 84-97%, а на фоні комплексного типу засміченості від 55 до 96%.

16. При високій потенційній засміченості грунту та надземній забур'яненості посівів зернових і олійних культур застосування гербіцидів є найбільш ефективним і окупним технологічним заходом. При внесенні гербіцидів складається вигідне співвідношення між вартістю валової продукції та затратами, спрямованими на хімічні заходи боротьби з бур'янами. Якщо в структурі виробничих витрат при вирощуванні кукурудзи застосування гербіцидів становило 10,6%, то приріст вартості валової продукції прогресивно зростав до 167,2%, на посівах озимої пшениці відповідні показники становили 2,6 і 15,5%, соняшника 18,9 і 51,2%. При цьому максимальний рівень рентабельності на посівах кукурудзи (105,4%) забезпечує внесення харнесу, соняшника (178%) - трефлану, озимої пшениці (148,5%) - діалену супер.

Рекомендації виробництву

Для забезпечення високої врожайності зернових і олійних культур, зниження засміченості грунту і втрат врожаю від бур'янів та скорочення енергетичних витрат на виробництві продукції необхідно здійснити комплекс організаційно-технологічних заходів і впровадити їх в систему степового землеробства.

З метою радикального зниження засміченості зернопаропросапної сівозміни впровадження різноглибинного енергозберігаючого чизельного основного обробітку грунту агрегатом “Consertill” розпочинати з поля чорного пару, в якому вузькосмугове розпушення з гребенистим внутрішньогрунтовим профілем забезпечує високу протиерозійну стійкість, ефективне вологонакопичення і зниження засміченості в 2,4-3,1 рази. В чистому пару чизелювання виконується за схемою: суцільне розпушення грунту на 8 см з локальним поглибленим обробітком на 30 см смугами через 45 см. Під ярий ячмінь глибина обробітку в зоні інтенсивного розпушення агрегату “Consertill” зменшується до 25 см. Схема консервуючого обробітку під просапні культури (кукуруза, соняшник) включає суцільне безоборотне розпушення на глибину 10 см і мікросмугове з частковим обертанням скиби через 45 см на глибину 28-30 см.

Для прямої сівби кукурудзи без проведення зяблевої підготовки грунту застосовувати комбінований агрегат “Amazone” по типу консервуючого вузькосмугового через 50 см на глибину 18 см плоскорізною лапою і вслід суцільне ротором на 6-8 см.

Нульовий обробіток грунту і пряма сівба по принципу розпушення грунту тільки в зоні сошника сівалкою “Кіnzе” доцільно проводити на обмеженій частині площ, до яких відносяться сільськогосподарські ландшафти з крутизною схилів більше 5^о, поля з інтенсивним змивом грунту, легкі за механічним складом чорноземи здатні підтримувати оптимальні агрофізичні параметри, а також площі зі ступенем засміченості багаторічними та однорічними бур'янами нижче середнього.

На полях із середнім та високим ступенем потенційної засміченості вирощування кукурудзи та соняшнику повинно обов' язково включати застосування грунтових і страхових гербіцидів. Для підвищення ефективності хімічного методу боротьби з бур'янами необхідно враховувати характер і ступінь засміченості, фітотоксичну спрямованість дії гербіцидів та рівень їх біологічної ефективності в типових фітоценозах бур`янів степового екотипу.

При однорічному змішаному типові засміченості на посівах кукурудзи перевагу слід надавати препаратам - харнес 90% к.е. (2,0-3,0 л/га), гвардіан 79% к.е. (2,5 л/га), харнес (1,5 л/га) + примекстра голд 72% к.с. (2,5 л/га), харнес (1,5 л/га) + мерлін 75% в.г. (0,075 кг/га), які вносити під передпосівну культивацію або після сівби із заробкою в грунт зубовою бороною. Вузькоспекторові грунтові гербіциди, фронт`єр 90% к.е. і дуал 96% к.е. потрібно застосовувати в сумішках з харнесом, або в поєднанні зі страховими препаратами протидводольного спрямування фітотоксичної дії - амінну сіль 2,4 Д 70% в.р., банвел 4S 48% в.р.к., діален 40% в.р. та ін. При цьому оптимальними є суміш харнес (1,5 л/га) + дуал (1 л/га), фронт'єр - до сівби (1,2 л/га) з наступним обприскуванням у фазі 3-5 листків банвелом 4S 0,5 л/га.

За умов складного типу засміченості, який включає однорічні і багаторічні види бур'янів, добір гербіцидів повинен включати внесення харнесу (1,5 л/га) в грунт в період сівби та посходове обприскування у фазі 3-5 листків кукурудзи препаратами вегетативної дії амінна сіль 2,4-Д 70% в.р. (0,7 л/га), базис 75% в.г. (20 г/га). Технологічне поєднання грунтового внесення харнесу (1,5 л/га) з обробкою вегетуючих посівів кукурудзи базисом (20 г/га) найбільш ефективним є при значному розповсюдженні резистентного виду - амброзії полинолистої. Раціональним з економічних позицій є впровадження комплексних заходів: внесення 1,5-2,0 л/га харнесу та проведення міжрядного обробітку посівів.

На посівах соняшника з високим ступенем засміченості вносити в грунт із заробкою у посівному шарі 2,0-2,5 л/га харнесу і харнесу нового 90% к.е., а при помірному трефлан 48% к.е. 2 л/га.

На посівах озимої пшениці з недостатньою фітоценотичною стійкістю в результаті часткового недобору оптимальної густоти та високого ступеня засміченості вносити у фазі весняного кущення діален 40% в.р. 1,5 л/га, амінну сіль 2,4 Д 1,5 л/га. На оптимально ущільнених посівах доцільно застосовувати гербіциди з більш високими екологічними стандартами гармоні 75% в.г. (15 г/га), гранстар 75% в.г. (20г/га), суміш ковбою 40% в.р. (100 мл/га) з гранстаром (10 г/га).

Список робіт, опублікованих за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях

1. Циков В.С., Матюха Л.А., Коваленко В.Д., Шевченко М.С. Погодные условия и фитотоксичность гербицидов // Кукуруза и сорго.- 1986.-№ 3.- С.14-15. (Особистий внесок здобувача 50%. Одержання експериментальних даних в дослідах, розробка концепції статті та її написання).

2. Циков В.С., Пабат И.А., Шевченко М.С. Почвозащитная обработка в системе интенсивной технологии // Кукуруза и сорго.-1986.- № 6.- С.11-13. (Особистий внесок здобувача 60%. Розробка програми і проведення дослідів, аналітична обробка матеріалу, написання статті).

3. Матюха Л.А., Шевченко М.С. Прогнозирование засоренности посевов // Кукуруза и сорго.- 1988.- №5.- С.44-45. (Особистий внесок здобувача 70%. Розробка методичних основ, експериментальне формування бази вихідних даних, написання статті).

4. Циков В.С., Матюха Л.А., Шевченко М.С. Борьба с сорняками при почвозащитных технологиях // Земледелие.- 1988.- №3.- С.54-56. (Особистий внесок здобувача 70%. Проведення досліджень, комплектування бази експериментальних даних, написання статті).

5. Шевченко М.С. Эффективность гербицидов на почвозащитной обработке почвы под кукурузу // Бюл. ВНИИ кукурузы. - Днепропетровск. - 1988. - №2. - С.101-107.

6. Циков В.С., Матюха Л.А., Шевченко М.С. Агротехника и гербициды при возделывании кукурузы // Вестник с.-х. науки.- 1989.- №2.- С.50-56. (Особистий внесок здобувача 65%. Розробка програми досліджень і виконання дослідів, аналіз даних, підготовка статті).

7. Циков В.С., Матюха Л.А., Шевченко М.С. Проблемы эффективной борьбы с сорняками в природоохоронных технологиях // Земледелие.- 1990.- №5.- С.27-30. (Особистий внесок здобувача 70%. Розробка схем дослідів, проведення спостережень і обліків, наукове оформлення статті).

8. Литвиненко Ю.В., Шевченко М.С. Винос основних поживних речовин бур'янами у посівах кукурудзи // Енергозберігаючі технології вирощування зернових культур в Степу України // Зб.наук. ст. Інститут кукурудзи. - Дніпропетровськ: 1995.- С.79-85. (Особистий внесок здобувача 80%).

9. Рыбка В.С., Пабат И.А., Шевченко М.С. Резервы повышения экономической эффективности производства озимой пшеницы в условиях рыночной экономики // Бюл. Ин-та зернового хоз-ва.- Днепропетровск.- 1996.- №1.- С. 10-17. (Особистий внесок здобувача 70%. Планування досліджень і одержання експериментальних даних, розробка схеми економічного аналізу, підготовка статті).

10. Хмара В.В., Пащенко Ю.М., Шевченко М.С. Ефективність гербіцидів партнер, бюктрил Д і титус при обробці кукурудзи в різні строки // Бюл. Ін-т зернового гос-ва.- Дніпропетровськ.- 1996.-№2.- С.58-63. (Особистий внесок здобувача 55%. Розробка програми досліду, аналіз конкурентоздатності, наукова підготовка статті до публікації).

11. Хмара В.В., Пащенко Ю.М., Шевченко М.С. Шкодочинність бур'янів в посівах кукурудзи залежно від тривалості конкурентного періоду // Бюл. Ін-т зернового гос-ва.- Дніпропетровськ.- 1996.-№2.-С.95-102. (Особистий внесок здобувача 55%. Розробка методології і схеми дослідів, аналіз результатів, підготовка до наукової публікації).

12. Шевченко М.С., Литвиненко Ю.В., Рибка В.С., Шевченко Н.М. Посходові гербіциди на посівах зернової кукурудзи // Захист рослин.- 1997.- №4.- С.10-11. (Особистий внесок здобувача 80%. Розробка програми досліджень, проведення дослідів, аналіз і написання статті).

13. Якунін О.П., Шевченко М.С., Бондарь В.П., Коваленко В.Д. Ефективність гербіциду пенітран у посівах кукурудзи // Бюл. Ін-т зернового гос-ва.- Дніпропетровськ.- 1998.-№6-7.- С.106-108. (Особистий внесок здобувача 75%. Розробка схеми дослідів, аналіз результатів, формування результатів для публікації).

14. Рибка В.С., Ільченко Т.В., Пащенко Ю.М., Шевченко М.С., Бондар В.П. Резерви економії паливно-мастильних і других матеріально-грошових ресурсів при вирощуванні кукурудзи // Бюл. Ін-т зернового гос-ва.- Дніпропетровськ.- 1999.-№11.-С.28-31. (Особистий внесок здобувача 60%. Одержання експериментального матеріалу, підготовка концепції економічного аналізу, написання статті).

15. Пабат І.А., Шевченко М.С. Нові способи мінімального і протиерозійного обробітку грунту // Бюл./ІЗГ УААН.- Дніпропетровськ.- 1999.- №9.- С.7-11. (Особистий внесок здобувача 60%. Проведення досліджень, аналіз результатів, формування наукових положень, підготовка статті).

16. Шевченко М.С., Пішта С.Д., Робу В.Т. Ефективність захисту від бур'янів різних біотипів кукурудзи // Бюл. Ін-т зернового гос-ва.- Дніпропетровськ.- 1999.-№10.- С.48-52. (Особистий внесок здобувача 70%. Розробка програми досліджень, аналіз результатів, написання статті).

17. Шевченко М.С. Бур'яни в посівах кукурудзи. Заходи та засоби урегулювання їх чисельності за нинішньої екологічної ситуації // Захист рослин.- 2000.- №12.- С.7-9.

18. Шевченко М.С, Рибка В.С. Вплив гербіцидів та строків сівби на вологість зерна кукурудзи і енергозатратність виробництва // Бюл. Ін-т зернового гос-ва.- 2000.-№14.- С.38-42. (Особистий внесок здобувача 75%. Одержання бази даних в польових дослідах, аналіз результатів, написання статті).

19. Шевченко М.С., Пішта С.Д., Робу В.Т. Вплив заходів боротьби з бур'янами в посівах кукурудзи на потенційну засміченість // Бюл. Ін-т зернового гос-ва.- Дніпропетровськ.- 2000.-№12-13.- С.42-45. (Особистий внесок здобувача 75%. Розробка програми досліджень, науковий аналіз результатів, підготовка статті).

20. Крамарьов С.М., Шевченко М.С., Кляв зо С.П. Экологическая оценка комплексного применения удобрений и гербицидов в посевах кукурузы. - 2000. - №1-2. - С.27-30. (Особистий внесок здобувача 70%. Дослідження і аналіз питань застосування гербіцидів, розробка моделей детоксикації, написання статті).

21. Шевченко М.С., Жарій В.О. Забур'яненість та волого-забезпеченість посівів просапних культур // Бюл. ІЗГ УААН.- Дніпропетровськ.- 2001.- № 15-16.- С. 24-29. (Особистий внесок здобувача 90%. Розробка програми досліджень, проведення дослідів, підготовка статті до публікації).

22. Шевченко М.С., Жарій В.О. Засміченість посівів соняшнику // Захист рослин.- 2001.- №10.- С. 15-17. (Особистий внесок здобувача 90%. Розробка схеми і проведення дослідів, аналіз результатів, підготовка статті).

23. Шевченко М.С., Робу В.Т. Конкуренція між кукурудзою та бурянами щодо основних елементів живлення в південно-західному регіоні // Бюл. Ін-т зернового гос-ва.- Дніпропетровськ.- 2001.-№17.- С.24-26. (Особистий внесок здобувача 75%. Розробка схеми дослідів, аналіз результатів, наукове викладення результатів в статті).

24. Рибка В.С., Матюха Л.О., Шевченко М.С., Горобець Н.М., Компанієць В.О. Економічна ефективність застосування озимої пшениці у північному Степу України // Економіка АПК.- 2001.- №9.- С.81-84. (Особистий внесок здобувача 70%. Одержання експериментальних даних в дослідах, формування екологічної концепції, написання статті).

25. Шевченко М.С., Жарій В.О. Забур'яненість та вологозабезпеченість посівів просапних культур // Бюл. ІЗГ УААН: Дніпропетровськ.- 2001.- № 15-16.- С.24-29. (Особистий внесок здобувача 90%. Розробка програми і проведення дослідів, обробка і аналіз результатів, написання статті).

26. Шевченко М.С., Рибка В.С., Жарій В.О. Економічна доцільність застосування гербіцидів при вирощуванні пшениці озимої і кукурудзи // Вісник аграрної науки. - 2002. - №2. - С.66-69. (Особистий внесок здобувача 90%. Забезпечення експериментальних даних і їх аналізу, підготовка статті).

27. Шевченко М.С. Методика екстраполяції при проведенні оцінки ефективності гербіцидів // Бюл. Ін-т зернового гос-ва.- Дніпропетровськ.- 2002.-№18-19.- С. 29-32.

28. Пабат І.А., Шевченко М.С., Матюха Л.О. Агроценотична оцінка бур'янів та ефективність гербіцидів у посівах пшениці озимої // Вісник аграрної науки.- 2002.- №7.- С.25-28. (Особистий внесок здобувача 70%. Планування програми досліджень, проведення дослідів, формування наукових положень, підготовка статті).

29. Шевченко М.С. Оцінки можливостей мінімалізації обробітку грунту при вирощуванні кукурудзи в Степу // Вісник Полтавської ДАА.- 2002.- № 1.- С. 19-20.

30. Шевченко М.С., Рибка В.С. Харнес - гербіцид базовий // Захист рослин. - 2003. - №7. - С.14-16. (Особистий внесок здобувача 90%. Проведення і аналіз досліджень, підготовка звіту).

31. Шевченко М.С. Закони та пріоритети сучасного землеробства // Бюл. Ін-т зернового госп-ва. - Дніпропетровськ. - 2003. - №20. - С.7-9.

32. Пабат І.А., Шевченко М.С. Індустріальні технології вирощування соняшнику // Вісник аграрної науки. - 2004. - грудень. - С.10-13. (Особистий внесок здобувача 85%. Одержання експериментального матеріалу, аналіз результатів, підготовка публікації).

33. Шевченко М.С. Природоохоронна модернізація базових елементів землеробства як фактор оптимізації агроценозів // Бюл. Ін-т зернового господарства. - Дніпропетровськ. - 2005. - №26-27. - С.7-11.

Патенти

34. Пабат І.А., Лебідь Є.М., Шевченко М.С. Пат. 256 Україна, МКП А01В23/06. Робочий орган дискового знаряддя; №97062574; Заявл. 03.06.97; Опубл.30.10.98; Бюл., №5 (ІІ ч.). (Особистий внесок здобувача 50%. Патентний пошук, розробка формули винаходу).

35. Пабат І.А., Лебідь Є.М., Шевченко М.С. Пат. 38051А. Україна, МКП А01В79/02, А0С7/00/. Спосіб передпосівного обробітку грунту і сівби насіння № 2000052915; Заявл. 23.05.2000; Опубл. 15.05.2001 Бюл. №4 (ІІ ч.). (Особистий внесок здобувача 50%. Патентний пошук, розробка формули винаходу).

36. Пабат І.А., Лебідь Є.М., Горобець А.Г., Горбатенко А.І., Шевченко М.С. Пат. 8629 Україна, МКП А01В79/02.Спосіб накопичення вологи в грунті; Заявл. 25.01.2005; Опубл. 15.08.2005 Бюл. №8. (Особистий внесок здобувача 50%. Патентний пошук, розробка формули винаходу).

37. Лебідь Є.М., Шевченко М.С., Мойсєєнко В.П., Шевченко О.М., Шевченко С.М. Пат. 13812 Україна, МКП А01В79/02. Спосіб боротьби з бур'янами; Заявл. 31.10.2005; Опубл. 17.04.2006 Бюл. №4. (Особистий внесок здобувача 80%. Патентний пошук, розробка формули винаходу).

38. Лебідь Є.М., Шевченко М.С., Горобець А.Г. та ін. (Україна). Пат. 21526 Україна, МПК А01В79/02. Спосіб боротьби з бур'янами на полях, вкритих пожнивними рештками. - №u 200610835; Заявл. 13.10.2006; Опубл. 15.03.2007, Бюл. №3, 2007. - 6 с. (Особистий внесок здобувача 80%. Патентний пошук, розробка формули винаходу).

Тези

39. Рыбка В.С., Шевченко М.С. Биоэнергетическая оценка почвозащитной технологии выращивания кукурузы // Материалы 4-ой Всесоюз. науч.-техн. Конф. Молодых ученых по проблемам кукурузы.- Ч.ІІ.-Дн-ск: 1985.- С. 127-129. (Особистий внесок здобувача 85%. Розробка програми досліджень, проведення дослідів, підготовка матеріалів до видання).

40. Шевченко М.С. Вредность сорных растений и повышение достоверности методов ее определения // Материалы 4-ой Всесоюз. Науч.-техн. конф. молодых ученых по проблемам кукурузы.- Ч.1.- Дн-ск: 1985.- С. 159-161.

41. Шевченко М.С., Ковтун Н.В. Єффективность протравителей семян против пузырчатой головни кукурузы на фоне применения гербицидов // Тез. пятой Всесоюзной науч.-техн. конф. молодых ученых и специалистов по пробл. кукурузы.- Днепропетровск.- 1987.- С. 190-191. (Особистий внесок здобувача 80%. Розробка схеми і проведення дослідів, підготовка до видання).

42. Хейлик С.И., Шевченко М.С. Тип засоренности и эффективность гербицидов // Тез. пятой Всесоюзной науч.-техн. конф. молодых ученых и специалистов по пробл. кукурузы.- Днепропетровск.- 1987.- С. 188-189. (Особистий внесок здобувача 75%. Підготовка схеми і проведення дослідів, аналітичне обгрунтування і написання тезисів).

43. Лебедь Е.М., Пабат И.А., Шевченко М.С. Факторы стабилизации степного земледелия // Міжнародна конференція „Україна в світових земельних, продовольчих і кормових ресурсах і економічних відносинах”.- Вінниця: 1996.- С. 14-15. (Особистий внесок здобувача 60%. Проведення дослідів, узагальнення експериментального матеріалу, підготовка тез до видання).

44. Лебідь Є.М., Шевченко М.С. Стабільність зернового господарства в Степу України // Тези доповідей міжнародної конференції “Наукові основи стабілізації виробництва продукції рослинництва”. - Харків. - 1999. - С. 347-348. (Особистий внесок здобувача 60%).

45. Е.Лебедь, М.Шевченко. Возделывание и производство кукурузы на Украине: состояние и задачи улучшения // Материалы международного совещания “Производство и улучшение кукурузы в Центральной Азии и Закавказье”. - Алматы. - 2000. - С.165-172.

46. Шевченко М.С., Робу В.Т., Жарій В.О. Методика визначення втрат вологи при засміченості посівів просапних культур // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів з проблем виробництва зерна в Україні. - Дн-ськ: 2002. - С.97-98. (Особистий внесок здобувача 90%).

47. Шевченко М.С. Формування агроценозу бур'янів в системі ґрунтозахисного землеробства // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції „Раціональне використання рекультивованих та еродованих земель”. - Дніпропетровськ. - Орджонікідзе: 2002. - С.127-129.

48. Жеребко В.М., Веселовский И.В., Литвиненко Ю.В., Шевченко М.С. Защита сельскохозяйственных культур от сорняков и использование генетически модифицированных растений // Трансгенные растения - новое направление в биологической защите растений. Материалы научно-практической конференции.- Краснодар: 2003.- С.226-229. (Особистий внесок здобувача 50%).

Методики і рекомендації

49. Особенности выращивания сельскохозяйственных культур по интенсивным технологиям в Днепропетровской области с учетом агрометеорологических условий 1988 года (Методические рекомендации / Циков В.С., Кивер В.Ф., Пикуш Г.Р, Шевченко М.С. и др. - Днепропетровск: Всесоюзный научно-исследовательский институт кукурузы, 1988. - 40 с. (Особистий внесок здобувача 14%. Розробка прогнозу розвитку бур'янів).

50. Ресурсосберегающая технология выращивания кукурузы (методические рекомендации) / Лебедь Е.М., Дзюбецкий Б.В., Циков В.С., Шевченко М.С. и др. Под ред. Ю.М.Пащенко. - Днепропетровск: Институт зернового хозяйства УААН, 2002. - 20 с. (Особистий внесок здобувача 12%. Основний обрабіток грунту, застосування гербицидів).

51. Технології вирощування ярих зернових культур (практичні поради) / Шевченко О.О., Любович О.А., Лебідь Є.М., Шевченко М.С. та ін. - Дніпропетровськ: Інститут зернового господарства УААН, 2002. - 10 с. (Особистий внесок здобувача 10%. Обробіток грунту. Догляд за посівами.)

52. Технології вирощування соняшнику та круп'яних культур (практичні поради) / Шевченко О.О., Любович О.А., Лебідь Є.М., Шевченко М.С. та ін. - Дніпропетровськ: Інститут зернового господарства УААН, 2002. - 7 с. (Особистий внесок здобувача 14%. Розробка технологічних регламентів і написання системи боротьби з бур'янами).

53. Технології вирощування озимих культур (практичні поради) / Шевченко О.О., Любович О.А., Лебідь Є.М., Шевченко М.С. та ін. - Дніпропетровськ: Інститут зернового господарства УААН, 2002. - 11 с. (Особистий внесок здобувача 15%. Обробіток грунту під озимі культури. Боротьба з бур'янами.)

54. Досвід високоефективного виробництва продовольчого зерна пшениці озимої і жита (на прикладі Дослідного господарства „Дніпро”) / Рибка В.С., Пабат І.А., Шевченко М.С. та ін. - Дніпропетровськ: Інститут зернового господарства УААН, 2002. - 16 с. (Особистий внесок здобувача 22%. Підготовка матеріалу по боротьбі з бур'янами та обробітку грунту).

55. Економіка виробництва озимої пшениці (практичні поради) / Шевченко О.О., Любович О.А., Лебідь Є.М., Шевченко М.С. та ін. - Дніпропетровськ: Інститут зернового господарства УААН, 2002. - 14 с. (Особистий внесок здобувача 30%. Написання технологічної частини, розробка економічної концепції).

56. Научнообоснованная система земледелия Днепропетровской области / Редкол.: Циков В.С., Козырь В.С. и др. - Дн-ск.: Облполиграфиздат, 1988. - 336 с. (Особистий внесок здобувача 34%. Раздел: Система мероприятий по борьбе с сорной растительностью. Застосування гербіцидів).

57. Рекомендації по виробництву високоякісної продукції зернових культур / Лебедь Е.М., Дзюбецкий Б.В., Черенков А.В., Шевченко М.С. та ін. - Дніпропетровськ: Інститут зернового господарства УААН, 2003. - 40 с. (Особистий внесок здобувача 15%. Написання системи захисту від бур'янів).

58. Рекомендації до сівби озимої пешниці у 2003 році в Дніпропетровській області / Волосянко М.І., Любович О.А., Лебідь Є.М., Шевченко М.С. та ін. - Дніпропетровськ: Інститут зернового господарства УААН, 2003. - 9 с. (Особистий внесок здобувача 12%. Рекомендації з прийомів підготовки грунту та боротьбі з бур'янами).

59. Особливості вирощування сільськогосподарських культур в умовах 2005 року / Любович О.А., Хан дога В.Ф., Лебідь Є.М., Шевченко М.С. та ін. - Дніпропетровськ: Інститут зернового господарства УААН, 2005. - 21 с. (Особистий внесок здобувача 19%. Підготовка матеріалів щодо системи обробітку грунту та боротьби з бур'янами).

60. Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Степу України / Редкол.: М.В.Зубець (голова редакційної колегії) та ін. - К.:Аграрна наука, 2004. - 844 с. (Особистий внесок здобувача 8%. Розділи: Раціональне використання й

охорона земельних ресурсів, безпека агро ландшафту і селітебних територій. Рослинництво. Особливості функціонування галузі, розробка загальної концепції книги).

61. Система ведення сільського господарства Дніпропетровської області / Редкол.: О.А.Любович, Є.М.Лебідь, В.І.Шемавньов, Шевченко М.С. та ін. - Дніпропетровськ: Інститут зернового господарства УААН, 2005. - 431 с. (Особистий внесок здобувача 8%. Розділи: Система обробітку грунту в сівозмінах. Система боротьби з бур'янами. Особливості технології вирощування сільсько-господарських культур).

Анотації

Шевченко М.С. Наукове обґрунтування способів регулювання шкодочинності бур'янів в агроценозах зернових і олійних культур степової зони України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.01 - загальне землеробство. - Дніпропетровський державний аграрний університет, Дніпропетровськ, 2007

Дисертацію присвячено вивченню процесів формування засміченості посівів зернових і олійних культур та розробці ефективних способів обмеження розповсюдження і зниження шкодочинності бур'янів. Встановлено видову і кількісну динаміку бур'янів в сівозміні при проведенні полицевої оранки та ґрунтозахисного чизельного обробітку грунту. Розкриті закономірності профільної міграції насіння бур'янів в орному шарі грунту в залежності від основного обробітку грунту та особливості формування фітоценозу бур'янів при різній концентрації в біологічно активізованому шарі грунту. Розглянуто окремі аспекти впливу агрофізичних властивостей грунту на ступінь забур'яненості посівів та продуктивність сільськогосподарських культур. Виявлено спрямованість мікроеволюції фітоценозу бур'янів внаслідок довгострокового сільськогосподарського використання земель та традиційних технологічних засобів вирощування. Розкрито роль агротехнічних та хімічних заходів боротьби з бур'янами в підвищені конкурентноздатності зернових і олійних культур. Розроблено регресивні моделі і параметри, що характеризують взаємозв'язок між ступенем засміченості та вологоспоживанням, виносом поживних речовин і продуктивністю кукурудзи і соняшника. Запропоновано методичну базу оцінки вологоспоживання в забур'янених агроценозах, прогнозу визначення біологічної ефективності гербіцидів різного спектру фітотоксичної дії в складних фітоценозах бур'янів. Виходячи з науковообгрунтованих принципів функціонування засмічених агроценозів та фітотоксичних властивостей гербіцидів рекомендовано оптимізовані регламенти та добір препаратів, що значно підвищує ефективність заходів щодо попередження втрат врожаю.

Розроблено модель біоенергетичного кругообігу в посівах кукурудзи та встановлена роль елементів системи боротьби з бур'янами в акумуляції фотосинтетичної енергії агроценозами цієї культури.

Ключові слова: бур'яни, гербіциди, обробіток грунту, сівозміни, фітотоксичність, засміченість, зернові і олійні культури, конкурентоздатність, біологічна ефективність.

Шевченко М.С. Научное обоснование способов регулирования вредоносности сорняков в агроценозах зерновых и масличных культур степной зоны Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.01 - общее земледелие. - Днепропетровский государственный аграрный университет, Днепропетровск, 2007.

Диссертация посвящена изучению процессов формирования засоренности посевов зерновых и масличных культур, разработке эффективных способов ограничения распространения и снижения вредоносности сорняков. Раскрыта фитоценотическая регуляторная роль способов основной обработки почвы, агротехнических приемов ухода за посевами и гербицидов, а также установлены технологические и регламентные параметры по оптимизации системы мер борьбы с сорняками. Выяснены видовая и количественная динамика сорняков в зернопаропропашном севообороте при проведении отвальной вспашки и почвозащитной чизельной обработки почвы. Научно обоснованы направления изменения структуры видового состава, а также комплексного взаимодействия в процессе регулирования засоренностью чередования культур и способов обработки почвы. Раскрыты закономерности профильной миграции семян сорняков в пахотном слое почвы в зависимости от способа основной обработки почвы и особенности формирования фитоценоза сорняков при различной их концентрации в биологически активном слое чернозема. Определены уровни надземной засоренности посевов и технологические способы их достижения, при которых наступает динамика снижения потенциальной засоренности.

Рассмотрены отдельные аспекты влияния агрофизических свойств почвы на степень засоренности посевов и продуктивность сельскохозяйственных культур. Изучены вопросы зависимости равновесного агрофизического состояния чернозема обыкновенного от степени и длительности минимализации обработки почвы. Доказано положительное влияние на противоэрозионную устойчивость почв и засоренность посевов комбинированных почвообрабатывающих и посевных агрегатов “Amazone”. Выявлена направленность микроэволюции фитоценоза сорняков вследствие долгосрочного использования земли на основе существующих технологий выращивания сельскохозяйственных культур. Установлено, что систематическое использование избирательных гербицидов, определенных способов обработки почвы и концентрации культур в севооборотах ведет к доминированию устойчивых видов сорняков. Раскрыта роль химических и агротехнических приемов борьбы с сорняками в повышении конкурентоспособности зерновых и масличных культур. Приведена оценка критических периодов конкуренции и зависимости вредоносности сорняков от фаз развития культур и степени засоренности посевов. Предложены модели регрессивных уравнений и параметры, которые характеризуют взаимосвязь между степенью засоренности, влагопотреблением, выносом питательных веществ и урожайностью кукурузы и подсолнечника. Установлена возможность перспектив урожая в зависимости от технической эффективности гербицидов и агротехнических приемов. Разработана методическая база оценки влагопотребления в засоренных агроценозах и прогноза биологической эффективности гербицидов разного спектра фитотоксического действия в сложных фитоценозах сорняков.