Репродуктивна здатність сосни звичайної різного едафічного походження та ріст її потомства в умовах свіжого бору Київського Полісся

8. Сандул Т. Р. Вплив лісорослинних умов на особливості шишконошення насаджень і ефективність лісовідновлення сосни звичайної в свіжих борах / Сандул Т. Р., Фучило Я. Д., Сбитна М. В. // Науковий вісник Національного аграрного університету. - 2007. - Вип. 113. - С. 37-44. (Проведено польові дослідження, обробку та аналіз дослідних даних, сформульовано висновки).

9. Сандул Т. Р. Вплив лісорослинних умов на якісні та кількісні характеристики шишок і насіння сосни звичайної та на ріст її культур в умовах свіжого бору : матеріали ХІ Погребняківських читань [“Лісова типологія в Україні : сучасний стан, перспективи розвитку”], (Харків, 10-12 жовт. 2007 р.) / Т. Р. Сандул, Я. Д. Фучило, М. В. Сбитна. - Х. : УкрНДІЛГА, 2007. - С. 152 - 154. (Проведено польові дослідження, обробку та аналіз дослідних даних, сформульовано висновки).

Тези доповідей та матеріали конференцій

10. Бондар І. П. Успішність культур сосни звичайної в умовах свіжого бору Центрального Полісся залежно від едафічного походження насіння : матер. міжнар. наук.-прак. конф. присвяченої 150-річчю витоків кафедри лісівництва НЛТУ України [“Лісівництво України в контексті світових тенденцій розвитку лісового господарства”], (Львів, 20-23 верес. 2006 р.) / І. П. Бондар, Т. Р. Сандул // Нац. лісотехн. університет. - Львів : НЛТУУ, 2006. - С. 186-187.

11. Ониськів М. І. Особливості впливу лісорослинних умов на морфологічні та біохімічні властивості насіння сосни звичайної та успішність створених культур в умовах свіжого бору / М. І. Ониськів, І. П. Бондар, Т. Р. Сандул // Конф. наук.-педагог. працівників, наук. співроб. і асп. та 61-а студент. наук.-вироб. конф., 4-5 квіт. 2007 р. : тези доп. - К., 2007. - С. 59-60.

12. Сандул Т. Р. Зв'язок між кольором насіння сосни звичайної та успішністю її лісовідновлення в умовах свіжого бору : матер. III міжвуз. наук.-прак. конф. [“Техногенно-екологічна безпека України : стан та перспективи розвитку Національного університету Державної податкової служби України, обліково-економічного факультету, кафедри техногенно-екологічної безпеки”], (Ірпінь, 18 квіт. 2008 р.) / Т. Р. Сандул, Я. Д. Фучило, М. В. Сбитна. - Ірпінь, 2008. - С. 80-82.

13. Сандул Т. Р. Вплив кольору насіння сосни звичайної на успішність її лісових культур у борових умовах / Т. Р. Сандул, Я. Д. Фучило // Конф. наук.-педагог. працівників, наук. співроб. і асп. та 62-а студент. наук.-вироб. конф., 10-11 квіт. 2008 р. : тези доп. - К., 2008. - С. 70-71.

14. Колір насіння сосни звичайної та його вплив на успішність лісовідновлення в умовах свіжого бору / Т. Р. Сандул, Я. Д. Фучило, М. В. Сбитна // I Всеукраїнська науково-практична конференція присвячена п'ятій річниці відкриття Васильківської філії ВНЗ Університет “Україна”[“Васильків - південні ворота столиці”], 17-19 лют. 2007 р. : тези доп. - Васильків : Колофон, 2008. - ч. ІІ. - С. 42-43.

Методичні рекомендації

15. Раціональні типи соснових культур в борових і суборових умовах Центрального Полісся : методичні рекомендації / [М. І. Ониськів, М. В. Юр, Т. Р. Сандул, М.В. Сбитна, Я.Д. Фучило, Ю.М. Позивайло]. - К : ННЦ “Інститут аграрної економіки”, 2005. - 57 с. (Проведено аналітичний огляд літератури, польові дослідження, обробку та аналіз дослідних даних).

16. Сандул Т. Р. Використання поліпшеного садивного матеріалу для лісовідновлення та лісорозведення в борових умовах приміських лісів / Т. Р. Сандул // Особливості ведення лісового господарства у приміських лісах : науково-методичні рекомендації. - К. : 2008. - С. 50-57.

Сандул Т.Р. Репродуктивна здатність сосни звичайної різного едафічного походження та ріст її потомства в умовах свіжого бору Київського Полісся. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.01 - лісові культури та фітомеліорація. - Національний університет біоресурсів і природокористування України Кабінету Міністрів України. - м. Київ, 2009.

Робота присвячена визначенню інтенсивності шишконошення, морфологічних ознак шишок і морфофізіологічних характеристик насіння сосни звичайної різних едафотопів та виявленню особливостей росту її сіянців і лісових культур в умовах свіжого бору Київського Полісся.

Багаторічними дослідженнями встановлено, що насадження сосни свіжого бору в 1,2 і 1,1 раза інтесивніше плодоносять, ніж у свіжому субору і сугрудку, а їх шишки мають на 15,2 та 8,5 % більше повнозернистого насіння.

Маса насіння сосни звичайної борового походження в 1,2 раза переважає таку суборового і сугрудкового, а вирощеним з нього сіянцям притаманні краща збережуваність та вищі біометричні показники.

Вивчалася мінливість сосни звичайної за формою апофіза луски шишки та кольором насіння. Доведено, що в опаді соснових насаджень свіжого бору переважно зустрічаються шишки з пірамідальною формою апофіза луски (50,2%), а за кольором в цих умовах переважає темне насіння (60,7%).

Встановлено, що при створенні культур сосни звичайної в умовах свіжого бору доцільно використовувати її насіння такого ж походження. Саджанці, що одержані з нього, відзначаються довшою кореневою системою, більшою висотою, масою хвої і приживлюваністю.

Потомство сосни звичайної борового едафотопу темнонасінних, гачкувато- та пірамідальношишкової форм, у порівнянні зі світлонасінними і гладкошишковою формами, відрізняється вищими показниками росту і приживлюваності, що може бути використано для створення високопродуктивних насаджень в умовах свіжого бору.

Ключові слова: сосна звичайна, лісові культури, лісовідновлення, плодоношення, формова мінливість, едафотопи, походження, насіння, схожість, приживлюваність.

Сандул Т.Р. Репродуктивная способность сосны обыкновенной разного эдафического происхождения и рост ее потомства в условиях свежего бора Киевского Полесья. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.03.01 - лесные культуры и фитомелиорация. - Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины Кабинета Министров Украины. - г. Киев, 2009.

Работа посвящена определению интенсивности плодоношения, морфологических признаков шишек и морфофизиологических характеристик семян сосны обыкновенной разных эдафотопов и выявлению особенностей роста ее сеянцев и лесных культур в условиях свежего бора Киевского Полесья.

Многолетними исследованиями установлено, что насаждения сосны свежего бора в 1,2 и 1,1 раза интенсивнее плодоносят нежели в условиях свежей субори и судубравы, а их шишки имеют на 15,2 и 8,5 % больше полнозернистых семян.

Масса семян сосны обыкновенной борового происхождения в 1,2 раза превышает такую суборевого и судубравного экотипов, а выращенные из них сеянцы отличаются лучшей сохранностью и более высокими биометрическими показателями. Эти особенности тесно связаны с накоплением семенами жироподобных веществ, которых в семенном материале сосны свежего бора было на 3,5 и 2,6 % больше, чем в семенах свежей субори и судубравы.

Изучалась изменчивость сосны обыкновенной по форме апофиза чешуи шишки и по цвету семян. Доказано, что в опаде сосновых насаждений свежего бора преимущественно встречаются шишки с пирамидальной формой апофиза чешуи (50,2%), а по цвету семян в этих лесорастительных условиях преобладают темные вариации (60,7%). В условиях свежей субори шишки сосны с гладкой и пирамидальной формой апофиза встречаются в одинаковом количестве (42,4 и 43%). В этих условиях не выявлено также различий по встречаемости цветосеменных вариаций. Шишки сосны обыкновенной судубравного происхождения преимущественно имеют гладкую форму апофиза чешуи (55,8%), а ее семена на 47,6% состоят из светлых полнозернистых экземпляров.

На основании многолетних исследований сделан вывод о целесообразности при создании культур сосны обыкновенной в свежем бору использовать ее семена такого же происхождения, от которых получают саженцы с более развитой корневой системой и более высокими показателями высоты, массы хвои и приживаемости. В шестилетнем возрасте эти насаждения имеют высоту и прирост по высоте, соответственно, на 12,2 та 14,1% больше, нежели производственные культуры.

Исследования показали, что при лесовосстановлении в борах возможно эффективное использование посадочного материала борового происхождения, выращенного в богатых лесорастительных условиях (С2) без внесения минеральных и органических удобрений.

Для поднятия приживаемости и продуктивности сосновых насаждений в условиях свежего бора можно успешно использовать потомство 10-11-летних деревьев-лидеров сосны обыкновенной аналогичного происхождения.

Потомство сосны обыкновенной борового эдафотопа темносеменных, пирамидально- и крючковатошишечной форм, в сравнении со светлосеменными и гладкошишечной формами, имеет лучшие показатели роста и приживаемости, что может быть использовано для создания высокопродуктивных насаждений в условиях свежего бора.

Однолетние культуры сосны обыкновенной с потомства ее пирамидально- и крючковатошишечной форм борового происхождения в условиях свежего бора имеют приживаемость на 13,9 и 8,5% выше в сравнении с гладкошишечной.

Насаждения созданные саженцами из семян сосны обыкновенной темносеменных форм борового происхождения в аналогичных условиях уже в однолетнем возрасте имеют преимущества над светлосеменными, а в двухлетнем и трехлетнем их высота и прирост по высоте были соответственно на 30,1; 25% и 24,7; 31% большими.

При выращивании сеянцев сосны обыкновенной в условиях свежего бора эффективно использовать притеняющие щиты, которые пропускают 50 и 25% света. В первом случае обеспечивается наивысший уровень выхода посадочного материала, а во втором - увеличение массы корневой системы на 33,3% относительно контроля (выращивание сеянцев без использования притенения).

Ключевые слова: сосна обыкновенная, лесные культуры, лесовосстановление, плодоношение, формовая изменчивость, эдафотопы, происхождение, семена, всхожесть, приживаемость.

Sandul T.R. Genesial ability of scots pine of different origin and growth of its posterity in the conditions of the fresh coniferous forest of Kyiv Polissya. - Manuscript.

Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of agricultural sciences on specialty 06.03.01 - forest plantations and phytomelioration. - National University of Life and Enviroment Sciences of Ukraine of Cabinet of Ministry of Ukraine. - Kyiv, 2009.

Work is devoted the study of influence of forest terms on intensity of cones productivity pine stand, form of apophysis scale of cones, morphometric indexes of seed, seedlings and safety and growth of stands of pine-tree ordinary in the conditions of the fresh coniferous forest.

It is set five-year researches, that planting of the fresh coniferous forests in 1,2 and 1,1 times better productive than in fresh subors and complex subors, and their cones have on 15,2 and 8,5 % more full grainy seed.

Mass of seed of the coniferous forest origin in 1,2 times prevails mass of fresh subors and complex , and the seedlings reared from him have the best stored and higher biometrical indexes.

Changeability of pine-tree of ordinary on a form a apophysis scale cone was studied and by the color of seed. It is well-proven that in the fresh coniferous forests there mainly are cones with the pyramidal form of scale apophysis (50,2%), and in color the dark prevail pip (60,7%).

It is set that at creation of cultures pine-tree of ordinary in the fresh coniferous forests it is expedient to utilize the seed of the same origin which gives posterity with more developed root age, has a greater height and mass of pine-needle.

Posterity of dark seeds, gibba cones and reflexa cones forms of pine-tree ordinary of coniferous forest origin have the best indexes after the basic parameters of growth which can be utilized for creation of the highly productive planting in the conditions of the fresh coniferous forest.

Keywords: Scots pine, forest crops, reforestation, fruiting, mold-baked changeability, forest site conditions, origin, seeds, likeness, safety, stored.

Размещено на Allbest.ru