Теоретичне і експериментальне обгрунтування повноцінного протеїнового і амінокислотного живлення корів для центральної зони лісостепу
Обґрунтування повноцінного протеїнового живлення високопродуктивних корів за їх репродуктивно-лактаційними циклами в умовах Центрального Лісостепу України. Визначення хімічного та амінокислотного складу, легко- і важкорозчинних фракцій сирого протеїну.
Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
Вид | автореферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 29.07.2015 |
Размер файла | 197,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Середньодобові надої 4 % молока за 90 днів досліду в контрольній групі склали 32,88 кг, в дослідних коливались від 34,06 до 36,59 кг. Найвищими вони були у корів 3-ї дослідної групи, які переважали аналогів контрольної групи, відповідно, на 3,72 кг або на 11,3 % (P<0,05).
Щодо вмісту жиру і білка в молоці, то суттєвої різниці за цими показниками між групами не встановлено.
Гематологічні показників піддослідних корів були в межах фізіологічної норми.
Оскільки макуха сої у своєму складі містить у середньому 69,3 % легкорозчинної фракції сирого протеїну, а екструдування та гранулювання знижує розкладання протеїну в рубці до 55,4-59,7 %, то досліджувані нами раціони з різними рівнями DL-метіоніну, напиленого на макуху сої, а потім гранульовану, могли вплинути на бродильні процеси в передшлунках корів, зокрема в рубці. Оскільки легкорозчинна фракція сирого протеїну разом з клітковиною, крохмалем та іншими вуглеводами є основним чинником, що визначає швидкість ферментації кормів у рубці, характер кислотоутворення і реакцію середовища вмісту передшлунків. У свою чергу величина водневого показника впливає на склад мікроорганізмів, які беруть участь у процесах ферментації кормів і визначають тип кислотоутворення. Тому визначення величини рН вмісту рубця стає індикатором стану обміну речовин у складному шлунку жуйних (табл. 7).
Таблиця 7
Показники рубцевої рідини у піддослідних корів, (М±m, n=3)
Показник |
Група |
|||||
контрольна |
дослідна |
|||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
||
Величина рН |
6,99±0,166 |
7,08±0,210 |
7, 19±0,178 |
7,09±0,220 |
7,12±0,178 |
|
Азот загальний, ммоль/л |
90,04± 3,236 |
93,25± 0,9 |
95,32± 0,6* |
93,29± 0,9 |
94,82± 0,6 |
|
Азот аміачний, ммоль/л |
12,28± 0,179 |
12,17± 0,293 |
12,09± 0,168 |
12,11± 0,310 |
12,10± 0,178 |
|
ЛЖК, ммоль/л |
81,2±2,22 |
88,2±1,35 |
89,4±0,98 |
87,3±1,36 |
86,8±0,88 |
|
Інфузорії, тис. /мл |
585±45,7 |
686±51,3 |
753±43,9 |
678±56,8 |
699±43,7 |
Збільшення в раціонах корів дослідних груп рівня DL-метіоніну в гранульованій сої зсувало реакцію їх рубцевої рідини в лужний бік (рН=7,08-7, 19), що сприяло інтенсифікації перебігу бродильних процесів у рубці.
За вмістом у рубцевій рідині загального азоту показники у корів дослідних груп переважали контрольні на 3,21-5,28 ммоль/л (Р>0,05), що свідчить про краще забезпечення раціонів протеїном. Щодо вмісту в рубцевій рідині аміачного азоту, то у корів дослідних груп цей показник був нижчим, ніж у тварин 1-ї групи, на 0,11-0,19 ммоль/л або 0,9-1,5 %. Показники ЛЖК у рубці корів 2-ї і 3-ї груп переважали показники 1-ї контрольної групи, відповідно, на 7,05 і 8,28 ммоль/л або 8,6-10,1 % (Р>0,05). Також відбулося збільшення концентрації мікроорганізмів у вмісті рубця піддослідних корів. При цьому різниця за показниками вмісту інфузорій у рубцевій рідині корів 2-ї, 3-ї, 4-ї і 5-ї дослідних груп, порівняно з тваринами 1-ї групи, становила, відповідно, 101, 168 і 114 тис. /мл, або більше в межах 17,2-28,7 % (Р<0,05).
Отже, підвищення рівня метіоніну у раціоні до 0,52-0,64 г/кг сухої речовини сприяє зростанню надоїв корів на 3,87-11,3 %, підвищенню жирності молока - на 0,01-0,05 %, зменшенню витрат кормів на молоко - на 2,5-7,9 %, кращій відтворній здатності, підвищенню вмісту у крові еритроцитів, гемоглобіну та загального білка, у тому числі г-глобулінової фракції, позитивно впливає на рубцевий метаболізм лактуючих корів. Найбільш ефективною дозою метіоніну є 0,64 г/кг сухої речовини раціону.
Ефективність різних способів підготовки натурального зерна сої до згодовування дійним коровам. Відомо, що під дією низькомолекулярних кислот (оцтової, пропіонової та їх сумішей) частково знешкоджуються антипоживні речовини сої і змінюються фізико-хімічні властивості протеїну кормів, у тому числі сої, підвищується вміст важкорозчинної фракції протеїну.
Оскільки низькомолекулярні кислоти наявні у молочній сироватці, останню було використано, як засіб "захисту" кормового білка від розкладу в рубці і для одночасного знешкодження антипоживних речовин у зерні сої. Для цього було сформовано п'ять груп корів-аналогів чорно-рябої української молочної породи. Різниця в годівлі між групами полягала в тому, що коровам контрольної групи згодовували зерно сої подрібненим, 2-ї дослідної групи - після витримки у воді протягом двох діб і пробудженим до проростання, 3-ї - екструдованим після витримки у воді і пробудженим до проростання, 4-ї - після витримки у молочній сироватці протягом трьох діб і 5-ї дослідної групи - екструдованим після витримки у молочній сироватці протягом трьох діб. Підготовлена такими способами нативна соя позитивно вплинула на ріст молочної продуктивності піддослідних корів (табл.8).
Таблиця 8. Продуктивність піддослідних корів у середньому за основний період, (Мm, n=10)
Показник |
Група |
|||||
контрольна 1 |
дослідна |
|||||
2 |
3 |
4 |
5 |
|||
Середньодобовий надій, кг |
||||||
Молоко натуральної жирності |
35,10 0,43 |
36,42 0,61 |
39,02 0,58 |
38,57 0,47 |
38,42 0,74 |
|
Молоко 4 % -ї жирності |
29,80 0,58 |
31,23 0,45 |
33,17 0,62** |
31,86 0,55 |
33,23 0,61** |
|
Жирність молока, % |
3,40±0,01 |
3,43±0,02 |
3,44±0,02 |
3,44±0,01 |
3,46±0,01 |
|
Білковість молока, % |
3,05±0,03 |
3,04±0,02 |
3,05±0,03 |
3,00±0,01 |
3,05±0,01 |
За даними табл.8, середньодобові надої молока натуральної жирності корів дослідних груп перевищували аналогічний показник корів контрольної групи на 3,8 - 11,2 %, а середньодобові надої молока 4 % -ї жирності - на 4,8 - 11,5 % (Р<0,01). Слід зазначити, що найвищі надої виявилися у корів 3-ї та 5-ї дослідних груп, яким згодовували екструдовану сою після витримки у воді і пробуджену до проростання та після витримки у молочній сироватці. При цьому вміст жиру і білка в молоці корів усіх груп був практично однаковим.
Витрати кормів на 1 кг молока 4 % -ї жирності знаходилися у межах 0,73-0,81 к. од.
Результати перетравності поживних речовин раціону показали, що спостерігалася тенденція до підвищення коефіцієнтів перетравності сирого протеїну - на 0,7 і 6,3 %; сирого жиру - на 1,1 і 2,8 %; сирої клітковини - на 2,3 і 4,3 % та безазотистих екстрактивних речовин (БЕР) - на 2,1 і 4,2 %. Різниця статистично невірогідна.
За показниками середньодобового споживання азоту корови дослідних груп переважали тварин контрольної групи на 4,2-27 г, проте екскреція його з сечею у цих тварин, навпаки, була на 11,6-19,2 г нижчою, це свідчить про повніше засвоєння азоту в організмі корів, що підтверджується і вищими середньодобовими надоями.
Отже, на синтез молока у корів 2-ї, 3-ї, 4-ї та 5-ї дослідних груп витрачалося щодоби відповідно на 14,0 г; 19,2; 14,8 та 28,9 г азоту більше, ніж у корів 1-ї групи. У корів контрольної групи щодобово виділялося азоту з молоком менше на 2,0-3,7 % порівняно з дослідними групами. Загальний баланс азоту у корів усіх груп був позитивним і дорівнював 4,6-52,2 г/гол. /добу.
Таким чином, застосування різних способів підготовки натурального зерна сої до згодовування дійним коровам у перші 100 днів лактації дає змогу не лише знешкодити небажані в ній антипоживні речовини, а також підвищити перетравність і засвоєння поживних речовин в організмі тварин. Особливо ефективним є процес замочування сої у воді, пророщування і подальше її екструдування.
Використання азоту мікроорганізмами рубця за різних рівнів цукру в раціонах дійних корів. У високопродуктивних корів на початку лактації виникає дефіцит енергії, білка та інших речовин, що цілком закономірно, оскільки на утворення молока вони витрачають їх більше, ніж споживають з кормами. З метою усунення дефіциту енергії і білка в перший період лактації у раціони корів уводили високоякісні легкоперетравні та легкозасвоювані корми.
Для корів 1-ї контрольної, 4-ї і 5-ї дослідних груп такими кормами були: дерть кукурудзяна - 2 кг, дерть ячмінна - 2 кг, кормові буряки - 20 кг і меляса - 1 кг; для 2-ї і 3-ї дослідних груп - дерть кукурудзяна - 4 кг, дерть ячмінна - 2 кг і меляса - 1 кг; для 6-ї - дерть кукурудзяна - 4 кг, дерть ячмінна - 1 кг, кормові буряки - 20 кг і меляса - 1,5 кг.
Для балансування раціонів за білком в 1-й контрольній групі використовували дерть горохову; в 2-й і 4-й дослідних групах - зерно сої після його дводобової витримки у воді; у 3-й і 5-й дослідних групах - екструдоване зерно сої; у 6-й дослідні групі - зерно сої після його дводобової витримки у воді та екструдоване зерно сої. Спожиті корми забезпечили рівень сирого протеїну від 15,1 до 17,8 %; вміст важкорозчинної фракції сирого протеїну від 32,4 до 41,4%; лізину - від 0,73 до 0,88 г і метіоніну - від 0,55 до 0,65 г на 1 кг сухої речовини. При концентрації енергії в 1 кг сухої речовини раціону 0,99-1,07 к. од.
Згодовування піддослідним коровам підвищеного рівня сирого протеїну за різного цукро-протеїнового відношення і відношення суми цукру і крохмалю до протеїну привело до зсування реакції рубцевої рідини корів дослідних груп у лужний бік.
Це пояснюється більшим надходження в рубець легкорозчинної фракції сирого протеїну (на 6,3-23,9 %, порівняно з контролем), що сприяло інтенсифікації перебігу бродильних процесів у рубці (табл.9).
Таблиця 9
Показники рубцевої рідини у дослідних корів, ммоль/л (М±m, n=3)
Показник |
Група |
||||||
контрольна 1 |
дослідна |
||||||
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|||
рН |
6,62± 0,104 |
7,09± 0,177** |
7,08± 0,144** |
7,06± 0,167** |
7,08± 0,114** |
7, 19± 0,123** |
|
Азот загальний |
89,8± 1,82 |
92,4± 1,49 |
100,8± 1,68* |
92,9± 1,99 |
102,5± 1,72*** |
106,5± 1,34 |
|
Азот білковий |
67,3± 1,22 |
70,2± 1,58 |
73,1± 1,08*** |
70,0± 1,86 |
76,2± 1,39*** |
79,3± 1,42*** |
|
Азот залишковий |
22,5± 0,51 |
22,2± 1,03 |
27,7± 0,58 |
21,9± 0,55 |
26,3± 0,52 |
27,2± 0,50 |
|
Азот аміачний |
9,9± 0,18 |
8,6± 0,33 |
7,5± 0,14** |
8,4± 0,31 |
6,2± 0,15** |
6,4± 0,18 |
|
ЛЖК |
131,6± 2,32 |
102,8± 3,80 |
105,1± 3,74 |
107,2± 2,81 |
109,9± 2,53 |
123,6± 3,22*** |
За показниками вмісту загального азоту у рубцевій рідині корови дослідних груп переважали контрольних аналогів на 2,7-16,7 ммоль/л (Р<0,01), що свідчить про повніше забезпечення їх раціонів протеїном.
Щодо вмісту в рубцевій рідині аміачного азоту, то у корів дослідних груп цей показник був меншим, ніж у тварин контрольної групи на 1,3-3,7 ммоль/л, тоді як у корів 5-ї та 6-ї дослідних груп вони виявилися майже однаковими (6,2 проти 6,4 ммоль/л).
Отримані дані свідчать, що вміст аміачного азоту повною мірою залежав від забезпеченості раціону цукром і крохмалем. Концентрація білкового азоту в хімусі рубця дослідних корів, у раціонах яких використовували екструдовану сою, зросла відносно контролю в 3-й дослідній групі на 5,8 ммоль/л, або 8,6 %; у 5-й - на 8,9 ммоль/л, або 13,2 %; у 6-й - на 10 ммоль/л, або 14,9 % (Р<0,001). У дослідних групах, у раціонах яких використовувалася нативна соя, показник вмісту білкового азоту зріс у 3-й дослідній групі, порівняно з 2-ю - на 2,9 ммоль/л, у 5-й порівняно з 4-ю - на 6,2 ммоль/л.
Підвищення у раціонах корів дослідних груп рівня сирого протеїну за рахунок нативного та екструдованого зерна сої сприяло утворенню 102,8-123,6 ммоль/л ЛЖК за різної кількості крохмалю та цукру від сухої речовини. Різниця за показниками ЛЖК була вірогідною (Р<0,001) між контролем та дослідними групами.
Забезпечення піддослідних корів у період роздоювання енергією, протеїном, важкорозчинною його фракцією, лізином і метіоніном сприяло швидшому їх роздоюванню та підвищенню надоїв молоко, порівняно з контрольною групою. В середньому за 100 днів лактації середньодобові надої в контрольній групі склали 26,8 кг молока, в дослідних вони коливались від 30,0 до 38,03 кг. Оскільки більш об'єктивною оцінкою молочної продуктивності корів є валовий надій молока 4 % -ї жирності, то за цим показником різниця між коровами 2-ї дослідної групи і контролем становила 298 кг, або 12,29 % (Р<0,01); 3-ї дослідної - 414 кг, або 17,07 % (Р<0,001); 4-ї - 460 кг, або 19,00 % (Р<0,001); 5-ї - 746 кг, або 30,76 % (Р<0,001); 6-ї дослідної групи і контролем - 1064 кг, або 43,88 % (Р<0,001), за рахунок підвищеного жиру в молоці дослідних корів на 0,01-0,05 %.
У молоці корів дослідних груп, порівняно з контролем, хоча й не надто інтенсивно, але помітно зростав вміст білка (3,22-3,29 проти 3,20 % у контролі).
Витрати кормів на 1 кг молока 4% -ї жирності визначались у межах 0,74-0,90 к. од. Витрати перетравного протеїну на 1 корм. од. дорівнювали 103-123,3 г.
Перетравність сухої і органічної речовин, сирого протеїну, сирої клітковини і БЕР була інтенсивнішою у 4-й, 5-й і 6-й дослідних групах, у раціонах яких рівень сирого протеїну становив 17,0-17,5 % сухої речовини при цукро-протеїновому відношенні 0,9: 1,0, порівняно з 2-ю і 3-ю дослідними групами, у раціонах яких рівень сирого протеїну був 17,6-17,8 % сухої речовини, але цукро-протеїнове відношення становило 0,5: 1.
Найоптимальніші умови для травлення забезпечують раціони з вмістом сирого протеїну у межах 17,0-17,5 % сухої речовини за достатньої кількості в них цукру.
Вивчення балансу азоту у високопродуктивних корів показало, що всмоктування азоту прямо залежить від кількості та якості сирого протеїну, а також рівня цукру і крохмалю у раціонах (табл. 10).
Таблиця 10
Середньодобовий баланс азоту, г (M±m, n=3)
Показник |
Група |
||||||
контрольна 1 |
дослідна |
||||||
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|||
Усього спожито |
555,3± 4,51 |
646,3± 6,40 |
650,9± 5,72 |
659,8± 2,74 |
671,4± 1,63 |
711,3± 1,82 |
|
Виділено: з калом |
180,3± 6,84 |
179,4± 5,42 |
172,0± 4,63 |
183,8± 2,11 |
179,9± 3,92 |
195,7± 2,84 |
|
з сечею |
221,2± 9,43 |
289,9± 8,54 |
290,8± 4,32 |
281,1± 3,60 |
279,8± 1,91 |
268,7± 1,70 |
|
з молоком |
153,4± 4,52 |
175,7± 3,33** |
183,2± 2,83*** |
185,3± 6,94*** |
199,9± 6,31*** |
230,7± 6,30*** |
|
всього |
554,9± 7,60 |
645,0± 8,42*** |
646,0± 7,91*** |
650,2± 7,73*** |
659,6± 15,72*** |
695,1± 15,74*** |
|
Відкладено в тілі |
0,4±0,14 |
1,3±0,22 |
4,9±1,43 |
9,6±2,91 |
11,8±3,12 |
16,2±2,52 |
|
Відкладено до спожитого, % |
0,072 |
0, 20 |
0,75 |
1,46 |
1,76 |
2,28 |
Найвища всмоктуваність азоту у травному каналі встановлена у корів 5-ї і 6-ї дослідних груп, які отримували 175 і 169 г сирого протеїну в 1 кг сухої речовини раціону. Різниця цих показників з такими корів контрольної групи, які отримували сирого протеїну 151 г/кг сухої речовини, становила, відповідно, 116,5 і 140,6 г, або 31,1 і 37,5 % (Р<0,001).
У корів 2-ї дослідної групи, порівняно з 4-ю дослідною групою (дерть сої), та у корів 3-ї дослідної групи, порівняно з 5-ю (дерть сої екструдованої), зменшувалося виділення азоту з калом, відповідно, на 4,4 і 7,9 г, або 2,45 і 4,59 % і збільшувалося виділення з сечею - на 8,8 і 11,0 г, або 3,13 і 3,93 %.
Виділення більшої кількості азоту з молоком підтверджується і вищими середньодобовими надоями корів дослідних груп. Зокрема, під час балансового досліду середньодобовий надій корів 1-ї контрольної групи становив 29,6 кг; а 2-ї, 3-ї, 4-ї, 5-ї і 6-ї дослідних груп - відповідно 33,8; 35,0; 35,4; 37,7; 43,8 кг. На синтез молока у корів 2-ї, 3-ї 4-ї, 5-ї і 6-ї дослідних груп витрачалося азоту щодоби на 22,3 г; 29,7; 31,8; 46,4 і 77,3 г, або на 14,5 %, 19,3, 20,7, 30,2 і 50,3 % (Р<0,001) більше, ніж у корів 1-ї групи.
Вміст сирого протеїну у раціоні корів 6-ї дослідної групи на рівні 169 г/кг сухої речовини, цукро-протеїнове відношення 0,94: 1 і відношення суми цукру і крохмалю до протеїну 2,11: 1 зумовили найвищий показник відкладення азоту в тілі - 3,14 %. Загальний баланс азоту у корів усіх груп був позитивним і становив 0,4-16,2 г/гол. /добу.
Отже, використання азоту мікроорганізмами рубця за різних рівнів цукру в раціонах дійних корів позитивно впливає на молочну продуктивність у перші 100 днів лактації, перетравність поживних речовин корму та показники рубцевого метаболізму.
Дріжджоване зерно злакове змішане, з соєю та екструдоване, у раціонах дійних корів. У центральній зоні Лісостепу в годівлі тварин традиційно використовують зерно пшениці, кукурудзи, ячменю і гороху, а в останні роки - сої. Кукурудза, ячмінь та пшениця бідні на протеїн, але багаті на крохмаль. Збільшити кількість протеїну в ячмені, пшениці та кукурудзі можна шляхом їх дріжджування.
Дріжджування зерна пшениці проводили впродовж 8 годин за температури +30 єС, рН середовища 5,7, одеськими хлібопекарськими дріжджами. Дріжджоване зерно пшениці змішували з подрібненим зерном гороху і сої та екструдували на зерновому екструдері ЕЗ-150 за температури +120°С та тиску пари 2-3 МПа.
В екструдовану суміш № 1включали зерна пшениці 5, гороху 45 та нативної сої 50%, в екструдовану суміш № 2 - зерна гороху 45, сої 50 і 5 % дріжджованого зерна пшениці, в екструдовану суміш № 3 - зерна гороху 40, сої 50 і 10 % дріжджованого зерна пшениці, в екструдовану суміш № 4 - зерна гороху 35, сої 50 і 15 % дріжджованого зерна пшениці і в екструдовану суміш № 5 - зерна гороху 30, сої 50 і 20 % дріжджованого зерна пшениці. В сумішах містилося, відповідно, %: 27,18; 28,53; 29,07; 30,16 і 30.44 % сирого протеїну.
В дослідний період коровам-аналогам у перші 100 днів лактації протягом 80 діб згодовували однакові корми. Різниця полягала в тому, що коровам контрольної групи згодовували суміш №1, коровам 2-ї, 3-ї, 4-ї і 5-ї дослідних груп суміш № 2, № 3, № 4 і № 5, відповідно.
Концентрація енергії в 1 кг сухої речовини раціонів коливалася від 1,13 до 1,15 к. од., концентрації протеїну - 19,2 - 19,6 % в сухій речовині, за концентрацій лізину 8,83 - 9,1, метіоніну 5,74 - 5,84 і триптофану 3,17 - ш 3,18 г на 1 кг сухої речовини. Клітковини в 1 кг сухої речовини у спожитих кормах містилося 19-20 %. Цукро-протеїнове відношення становило 0,55-0,56: 1, крохмально - цукро-протеїнове - було найнижчим у 5-й дослідній групі і дорівнювало 1,88, найвище - у 4-й дослідній групі - 2,23.
Різниця раціонів за вмістом енергії, протеїну, важко - і легкорозчинних його фракцій, лізину, метіоніну і триптофану, позначилося на молочній продуктивності піддослідних корів. Середньодобовий надій натурального молока коливався від 40,4 кг (контрольна група) до 44,9 кг (4-а дослідна група) при вмісту жиру в молоці, відповідно, від 3,65 % до 3,68 %.
За 80 діб основного періоду досліду середній валовий надій 4 % -го молока від кожної корови становив: у контрольній групі - 2952 кг, у 2-й дослідній - 3128 кг, або на 6,0 % більше; у 3-й - 3208 кг, або на 8,7 % більше; у 4-й - 3304 кг, або на 11,9 % більше; у 5-й - 3152 кг, або більше на 6,8 %, ніж надій контрольної групи (Р<0,05 і Р<0,01).
Вміст білка в молоці корів 2-ї, 3-ї, 4-ї і 5-ї дослідних груп був, відповідно, на 0,08 %; 0,11; 0,10 і 0,04 % вищим від контролю (Р<0,001), а концентрація азоту зросла на 0,004 %; 0,011, 0,002 і 0,003 %.
Густина, вміст молочного цукру, золи, фосфору, магнію, заліза, марганцю, міді в молоці знаходилися в межах фізіологічної норми. Включення дріжджованої маси до складу комбікорму сприяє зростанню рівня амінокислот у білках молока. Вміст метіоніну в молоці корів контрольної групи становив 0,05 г %; 2-ї дослідної - 0,053 г %, 3-ї - 0,065 г %, 4-ї - 0,068 г %, 5-ї - 0,052 г. Молоко корів 2-, 3-, 4 - і 5-ї дослідних груп помітно різнилося за вмістом лізину від контролю, де його рівень був вищим, відповідно на 6,9 %; 9,5; 15,3, 5,6 %. Найбільша кількість гістидину відмічена у молоці тварин 4-ї дослідної групи - 0,087 г. Вміст лейцину виявився найвищим у молоці корів 4-ї дослідної групи - 0,310 г %, що на 3,6 % більше порівняно із контролем. Вміст аргініну у молоці піддослідних корів становив від 0,116 до 0,119 г %. Тирозину в молочному білку корів 2-ї дослідної групи було 0,006 г %; 3-ї - 0,007; 4-ї - 0,008 і 5-ї - 0,003 г %. Умолоці корів дослідних груп спостерігалася тенденція до зростання вмісту аспарагіну, серину, глутамінової кислоти, проліну, гліцину, аланіну, валіну, ізолейцину, порівняно з контрольною групою, що свідчить про зв'язок між енергопротеїновим забезпеченням раціону і процесами утворення вищеперерахованих амінокислот під час синтезу білків молока.
Дещо вищі рівні лізину, метіоніну і триптофану у раціонах високопродуктивних корів сприяли кращому перетравленню поживних речовин кормів за майже однакового в усіх раціонах рівня сирого протеїну (19,2-19,6 % від сухої речовини). Коефіцієнт перетравності сухої речовини у 4-й дослідній групі був вищим на 8,1 %; органічної речовини - на 7,7; сирого протеїну - на 6,2; сирого жиру - на 4,1; сирої клітковини та БЕР - на 4,0 %, порівняно з контрольною групою.
Показник виділення азоту з калом, сечею і з молоком у корів дослідних груп був значно нижчим від контролю (табл. 11).
Таблиця 11
Баланс азоту в організмі піддослідних корів, г (М±m, n=3)
Показник |
Група |
|||||
контрольна 1 |
дослідна |
|||||
2 |
3 |
4 |
5 |
|||
Усього спожито |
812,1 |
821,1 |
837,4 |
862,0 |
857,9 |
|
Виділено: з калом |
221,7 |
217,6 |
206,8 |
181,9 |
202,5 |
|
з сечею |
314,8 |
303,4 |
291,7 |
290,2 |
312,6 |
|
з молоком |
221,3 |
239,6 |
247,4 |
253,4 |
239,0 |
|
усього |
757,8 |
760,6 |
745,9 |
725,5 |
754,1 |
|
Відкладено в тілі |
54,3 |
60,5 |
91,5 |
136,5 |
103,8 |
|
Відкладено до спожитого, % |
6,69 |
7,37 |
10,9 |
15,8 |
12,1 |
Якщо корови контрольної групи виділяли азоту з калом 27,3 %, з сечею 38,8 і з молоком 27,3 % від спожитого, то корови дослідних груп відповідно, %: 2-ї - 26,5; 36,9 і 29,2; 3-ї - 24,7; 34,8 і 29,5; 4-ї - 21,41, 33,7 і 29,4 та 5-ї - 23,6; 36,4 і 27,9 %.
Показник засвоєння азоту був високим у всіх дослідних групах, але найвищим у 4-й - 20,1 %, у раціони якої включали 15 % дріжджованого зерна пшениці. Використання у раціонах 5-ї дослідної групи 20 % дріжджованої пшениці позитивно вплинуло на засвоєння азоту кормів. Баланс азоту у цій групі становив +103,8 г і був вищим на 8,0 % від контрольної групи (Р<0,001). Проте при цьому більші втрати азоту спостерігалися із сечею, а не з молоком, як це сталося у 4-й дослідній групі.
Доведено, що шляхом екструдування дріжджованої та необробленої зернової суміші у співвідношенні від 10: 90 до 20: 80 можна отримати оброблену зернову суміш з вмістом "сирого" протеїну на 2,5 % більше (2,8 % на суху речовину), ніж у необробленій за вмісту вологи до 12-13 %, що усуває необхідність застосування енергоємного процесу сушіння. Амінокислотний склад екструдованого зерна пшениці, гороху і сої, збагаченого дріжджами, поліпшився за рахунок підвищення вмісту лізину на 33 %, метіоніну - 38, треоніну - на 29 %.
Таким чином, аналіз показників молочної продуктивності корів і оплати кормів молоком свідчить про максимальний вплив рівня енергії і протеїну на підвищення продуктивності корів, що проявляється за включення до складу комбікорму дріжджованої суміші на рівні 15 % від загальної його маси.
Визначення оптимальних рівнів сирого протеїну, його фракцій, лізину і метіоніну у раціонах корів по періодах лактації. Відомо, що в протеїні сої не вистачає метіоніну, а в макусі соняшнику - лізину. Тому L-лізином збагачували макуху соняшнику, DL-метіоніном - макуху сої. Для цього застосовували метод адсорбції, зволожуючи макухи розчинами L-лізину та DL-метіоніну. Розчинником для амінокислот була звичайна водопровідна вода. Іммобілізацію проводили за кімнатної температури 18-20 єС. На 1 г макухи соєвої або соняшникової було іммобілізовано від 10 мг до 75 мг відповідних амінокислот. Оптимальне приєднання DL-метіоніну на 1 г макухи сої становило 24,8 мг, до 1 г макухи соняшнику - 28,9 мг L-лізину. Таким чином, у 1 кг макухи сої метіоніну після іммобілізації знаходилося 38 г, а в макусі соняшнику - лізину було 43 г.
Рівень сирого протеїну підвищували по періодах лактації у контрольній групі за рахунок різної добової даванки макухи соняшникової та соєвої. У дослідних - за рахунок іммобілізованої макухи сояшникової та соєвої, які підвищували вміст лізину та метіоніну у раціонах. Збільшували важкорозчинну фракцію сирого протеїну у корів дослідних груп за рахунок екструдованого гороху та сої.
В результаті у раціонах корів 1-ї контрольної групи в перші 100 днів лактації концентрація становила: сирого протеїну - 17,5 %, лізину - 0,72 %, метіоніну - 0,52 %, важкорозчинної фракції сирого протеїну - 31,6 %, у другі 100 днів лактації, відповідно - 15,1 %; 0,56, 0,44, 23,2 %; у треті 100 днів лактації відповідно - 12,0 %; 0,61, 0,46, 23,2 %. У раціонах корів дослідних груп у перші 100 днів лактації концентрація коливалася: сирого протеїну - від 17,5 до 18,7 %; лізину - від 0,87 до 0,97%; метіоніну - від 0,52 до 0,62 %; важкорозчинної фракції сирого протеїну - від 32,4 до 39,7 %; у другі 100 днів лактації, відповідно - від 15,2 до 17,0 %; від 0,625 до 1,5 %; від 0,46 до 0,63 %; від 28,4 до 41,7 %; у треті 100 днів лактації - від 14,0 до 15,5 %; від 0,61 до 1,25 %; від 0,48 до 0,60 % і від 28,4 до 39,7 %.
Як показав аналіз результатів дослідження, від корів контрольної групи за 280 днів досліду отримано 7968 кг молока натуральної жирності, а від корів 2-ї, 3-ї, 4-ї і 5-ї дослідних груп - відповідно, на 287 кг, 781, 317 і 525 кг, або 3,6 %; 9,8; 4,0 і 6,6 % більше. Жирність молока по групах за дослідний період коливалася від 3,48 до 3,52 %. У молоці корів дослідних груп порівняно з контролем, хоч і не надто помітно, зменшився вміст білка (3,07-3,08 проти 3,10 % у контролі).
Витрати кормів на 1 кг молока у середньому за 280 днів лактації виявилися найменшими у корів 3-ї дослідної групи, у раціонах яких було сирого протеїну до 18,6 % у період роздоювання, 16,3 % - у період виробництва молока і 14,3 % - у період запуску, вміст лізину - до 1,1 %, метіоніну - 0,52-0,63 %.
Підвищені рівні сирого протеїну, лізину, метіоніну та важкорозчинної фракції сирого протеїну позитивно вплинули на зменшення живої маси корів під час їх роздоювання та збільшення - при виробництві молока та запуску. Жива маса у корів контрольної групи зменшилася на 35,8 кг, або 6,48 %; 2-ї дослідної групи - на 31,3 кг, або 5,61 %; 3-ї - на 24,5 кг, або 4,35 %; 4-ї - на 29,8 кг, або 5,32 %; 5-ї дослідної групи - на 26,2 кг, або 4,67 %. За 280 днів основного періоду досліду жива маса корів контрольної групи зросла на 27,2 кг, тоді як 2-ї дослідної - на 31,3 кг, або 15,1%; 3-ї - на 33,8 кг, або на 24,3%; 4-ї дослідної - на 31,7, або 16,5 %. Найбільший приріст живої маси відзначено у корів 5-ї дослідної групи (34,9 кг, Р<0,001), порівняно з контролем цей показник вищий на 28,3%.
Додавання до раціону корів макухи соняшникової, збагаченої L-лізином, і макухи соєвої, збагаченої DL-метіоніном, позитивно впливало на відтворні здатності корів. У корів 2-ї, 3-ї, 4-ї і 5-ї дослідних груп, порівняно з контролем, сервіс-період був менш тривалим - на 34 дні, 41, 35 і 37 днів, а індекс осіменіння нижчим відповідно на 20,0 %; 26,7, 20,0 і 26,7 %.
При цьому показники перетравності сирого протеїну зросли у корів 3-ї дослідної групи в період роздоювання та виробництва молока порівняно з показниками контрольної групи, відповідно, на 5,2 і 5,1 % (Р<0,01). Вища перетравність протеїну встановлена також у корів 5-ї дослідної групи як у перший, так і в другий періоди лактації, відповідно, на 3,2 (Р<0,05) і 7,6 % (Р<0,001) до контролю. За перетравністю жиру корови 2-ї дослідної групи поступалися перед коровами контрольної групи на 0,9 - у період роздоювання та на 1,5 % - у період виробництва молока. Корови 3-ї, 4-ї і 5-ї дослідних груп за цим показником перевершували аналогів контрольної групи у зазначені періоди лактації, відповідно, на 2,6 %; 0,2 і 0,8 та 2,3; 0,3 і 0,5 %.
Найвищі показники перетравлення клітковини виявлено у корів 3-ї дослідної групи за обидва періоди лактації, де вони перевищували корів контрольної групи на 3,6 та 6,2 %. Корови 2-ї, 4-ї і 5-ї груп за перетравністю клітковини переважали контрольних у період роздоювання, відповідно, на 0,7; 0,3 та 2,3 %, а у період виробництва молока - на 1,5; 3,3 та 5,3 %. За показниками перетравності БЕР корови 3-ї та 5-ї дослідних груп переважали корів контрольної групи в період роздоювання, відповідно, на 5,0 та 1,7 %, а у період виробництва молока - на 6,3 та 6,1 %.
Отже, найвищі показники перетравності протеїну, жиру, клітковини і БЕР встановлено у корів, яким у період роздоювання згодовували раціони з вмістом: сирого протеїну - 18,3 %, лізину - 1,1 %, метіоніну - 0,63 % та важкорозчинної фракції протеїну - 40,3 %.
За результатами фізіологічного досліду, баланс азоту в організмі піддослідних корів був позитивний, а використання його - високим (табл. 12).
Найбільшу кількість азоту було спожито коровами 5-ї групи - на 11,7 % (Р<0,05) більше від контрольних у період роздоювання і на 19,6 % (Р<0,01) - у період виробництва молока. Корови 3-ї групи за кількістю спожитого азоту поступалися перед аналогами 5-ї дослідної групи за періодами, відповідно, на 3,5 і 5,6 %, але переважали контрольну групу на 7,9 і 12,9 %.
Найбільше азоту з молоком виділяли корови 3-ї дослідної групи: на 12,1 % (Р<0,01) більше від контролю у період роздоювання та на 6,8 % - у період виробництва молока. Корови 2-ї, 4-ї і 5-ї дослідних груп виділяли азоту з молоком у період роздоювання, відповідно, на 4,6 %; 6,4 і 7,8 % більше, у період виробництва молока - на 1,9 %; 1,5 і 6,1 % більше порівняно з контрольною групою.
Таблиця 12
Баланс азоту в піддослідних корів, г (М±m, n=3)
Показник |
Група |
|||||
контрольна 1 |
дослідна |
|||||
2 |
3 |
4 |
5 |
|||
Період роздоювання (90-97 день лактації) |
||||||
Усього спожито |
770,2 |
781,0 |
831,3 |
840,4 |
860,2 |
|
Виділено: з калом |
191,8 |
189 |
163,8 |
187,4 |
186,7 |
|
з сечею |
324,2 |
324,7 |
315,1 |
332,9 |
325,5 |
|
з молоком |
235,8 |
246,7 |
264,4 |
250,8 |
254,2 |
|
усього |
751,8 |
760,4 |
743,3 |
771,1 |
766,4 |
|
Відкладено в тілі |
18,4 |
20,6 |
88,0 |
69,5 |
93,8 |
|
Відкладено до спожитого, % |
2,39 |
2,64 |
10,59 |
8,27 |
10,9 |
|
Період виробництва молока (190-197 день лактації) |
||||||
Усього спожито |
471,81 |
481,21 |
532,73 |
520,10 |
564,41 |
|
Виділено: з калом |
112,29 |
104,9 |
99,62 |
100,48 |
91,43 |
|
з сечею |
184,39 |
187,16 |
192,33 |
190,95 |
198,77 |
|
з молоком |
145,63 |
148,35 |
155,53 |
147,87 |
154,51 |
|
усього |
442,31 |
440,41 |
447,48 |
439,3 |
444,71 |
|
Відкладено в тілі |
29,5 |
40,8 |
85,25 |
80,8 |
119,7 |
|
Відкладено до спожитого, % |
6,25 |
8,48 |
16,00 |
15,53 |
21,2 |
Використання у годівлі високопродуктивних корів кормів з підвищеним рівнем сирого протеїну, лізину, метіоніну та важкорозчинної фракції протеїну зумовлює зменшення втрат азоту з калом та сечею.
За годівлі високопродуктивних корів раціонами з різним рівнем сирого протеїну, лізину, метіоніну та важкорозчинної фракції сирого протеїну в крові дослідних груп виявлено збільшення кількості еритроцитів (на 0,18-0,36 Т/л) та гемоглобіну (на 1,0 і 3,6 г/л). Щодо лейкоцитів у крові корів, то їх кількість була меншою у тварин дослідних груп, що можна вважати позитивним явищем, яке свідчить про стан резистентності організму тварин.
Рівень білка у сироватці крові вказує на повноцінність протеїнового живлення тварин. У корів дослідних груп вміст білка був вищим, порівняно з контролем, на 1,1-2,7 г/л. Цей показник переважав у корів 3-ї дослідної групи, у раціонах якої містилося: сирого протеїну - 18,0 %, лізину - 1,1 %, метіоніну+цистину - 0,63 % та важкорозчинної фракції сирого протеїну - 40 %.
Підвищення вмісту альбумінів та глобулінів свідчить про інтенсивність перебігу окислювально-відновних процесів у тканинах та органах корів. Істотної різниці за показниками вмісту у крові корів кальцію, неорганічного фосфору і лужного резерву не встановлено.
Про інтенсивність мікробіологічних процесів у рубці свідчать дані таблиці 13.
Величина рН рубцевої рідини у дослідних корів зміщувалася у лужний бік і порівняно з контролем, зростала до 7,09-7,28 (Р<0,05-0,001).
Таблиця 13
Показники рубцевої рідини піддослідних корів, ммоль/л (M±m, n=3)
Показник |
Група |
|||||
контрольна 1 |
дослідна |
|||||
2 |
3 |
4 |
5 |
|||
Величина рН |
6,98± 0,012 |
7,09± 0,032* |
7,25± 0,014 *** |
7,21± 0,012 *** |
7,28± 0,019 *** |
|
Азот загальний, ммоль/л |
122,4±1,83 |
118,6±1,49 |
105,9±1,63* |
109,5±1,60* |
107,4±1,94* |
|
Азот білковий, ммоль/л |
91,9±0,78 |
89,3±1,38 |
77,7±1,02** |
79,3±1,32** |
76,7±1,35** |
|
Азот залишковий, ммоль/л |
30,5±0,56 |
29,3±0,89 |
28,2±0,45 |
30,2±0,55 |
30,7±0,34 |
|
Азот аміачний, ммоль/л |
12,6±0,11 |
11,1±0,23* |
10,5±0,12** |
10,7±0,22** |
10,8±0,32** |
|
ЛЖК, ммоль/100 мл |
7,12±0,21 |
7,35±0,34 |
7,82±0,23 |
7,72±0,33 |
7,97±0,43 |
|
Інфузорій, тис. /мл |
285±12,3 |
314±18,6 |
341±14,9* |
340±16,8* |
389±20,4*** |
Вміст загального азоту, порівняно з показниками контрольної групи знижувався на 3,8-16,5 ммоль/л, або 3,2-13,5 % (Р<0,05), що вказує на інтенсивніше всмоктування його у кров.
Щодо білкового азоту, то його вміст у рубцевій рідині дослідних корів вірогідно знижувався на 15,5-16,5 %. Дослідні корови також відрізнялися від контрольних вірогідно нижчим вмістом у рубцевій рідині аміачного азоту на 12,0-16,7 %, що можна вважати позитивним явищем (Р<0,01).
У рубцевій рідині корів дослідних груп показник ЛЖК був вищим, порівняно з контролем, на 0,23-0,85 ммоль/100 мл (різниця невірогідна). Щодо інфузорій, то їхня кількість у рубцевій рідині корів дослідних груп перевищувала контроль на 29-104 тис. /мл (Р<0,05-0,001).
Отже, підвищені рівні сирого протеїну, лізину, метіоніну та важкорозчинної фракції протеїну поліпшують процеси травлення корів.
Показники економічної ефективності використання різних рівнів сирого протеїну, його фракцій, лізину та метіоніну у раціонах корів по періодах лактації наведені у табл. 14.
Таблиця 14
Економічна ефективність використання різних рівнів сирого протеїну, його фракцій, лізину та метіоніну в раціонах корів по періодах лактації
Показник |
Група |
|||||
контрольна 1 |
дослідна |
|||||
2 |
3 |
4 |
5 |
|||
Кількість корів у групі, голів |
10 |
10 |
10 |
10 |
10 |
|
Валовий надій молока 4 % -ї жирності на одну корову, кг |
6936 |
7176 |
7709 |
7290 |
7411 |
|
Валовий надій молока базисної жирності на одну корову, кг |
8160 |
8442,4 |
9069,4 |
8576,5 |
8718,8 |
|
до контролю, ± |
- |
+282,4 |
+909,4 |
+416,5 |
+558,8 |
|
Реалізаційна ціна 1 кг молока, грн |
2,65 |
2,65 |
2,65 |
2,65 |
2,65 |
|
Вартість усієї продукції, грн |
21624 |
22372,4 |
24099,9 |
22727,7 |
23104,8 |
|
Загальні виробничі витрати, грн |
17136 |
17429 |
18245,7 |
17910,6 |
18239,5 |
|
У тому числі: зарплата |
4121,2 |
4263,8 |
4580,5 |
4331,5 |
4403,4 |
|
корми |
10358,7 |
10417,2 |
10713,2 |
10787,4 |
10998,1 |
|
інші прямі витрати |
1713,6 |
1772,9 |
1904,5 |
1801,1 |
1831 |
|
накладні витрати |
942,5 |
975,1 |
1047,5 |
990,6 |
1007 |
|
Прибуток, грн |
4488 |
4943,4 |
5854,2 |
4817,1 |
4865,3 |
|
до контролю, грн, (±) |
- |
+455,4 |
+1366,2 |
+329,1 |
+407,3 |
|
до контролю, % |
- |
+10,2 |
+30,4 |
+7,3 |
+9,1 |
|
Рентабельність, % |
26,2 |
28,4 |
32,1 |
26,9 |
26,7 |
За даними табл. 14, забезпечення упродовж перших 100 діб лактації корів сирим протеїном у кількості 18,6 %; лізином - 1,1 %; метіоніном - 0,63 % і важкорозчинною фракцією сирого протеїну (ВРФСП) - 40,3 %; у наступні 100 діб лактації: сирим протеїном - 16,3 %; лізином - 1,1 %; метіоніном - 0,53 % і ВРФСП - 40,5 % та в останні 100 днів лактації: сирим протеїном - 14,3 %; лізином - 1,05 %; метіоніном - 0,52 % та ВРФСП - 39,8 % дало змогу отримати додатково 909,4 кг базисного молока і забезпечило додатковий прибуток у розмірі 1366,2 грн, або на 30,4 % більше порівняно з контрольними аналогами.
Отже, звідси вищі рівні сирого протеїну в раціонах годівлі високопродуктивних корів за одночасного контролю кормів за лізином, метіоніном і важкорозчинною фракцією сирого протеїну, сприяють підвищенню ефективності виробництва молока.
Висновки
На основі експериментальних досліджень проаналізовано хімічний склад та поживність основних кормів центральної зони Лісостепу України, які використовуються в молочному скотарстві, удосконалено технології виробництва, збагачення та використання високоякісних рослинних кормів місцевого виробництва; встановлені особливості протеїнового та амінокислотного живлення високопродуктивних корів, які покладено в основу розроблених рекомендацій щодо оптимізації їх годівлі, що суттєво покращує фізіологічний стан тварин, процеси рубцевого травлення, стан здоров'я і відтворні функції корів, збільшує період їх господарського використання, забезпечує високу молочну продуктивність та харчову і технологічну якість молока.
1. Розроблені й апробовані технології заготівлі та зберігання сіна, силосу, сінажу та підготовки бобових трав до згодовування і способи покращення кормових якостей зерна дають змогу нормалізувати метаболічні процеси травлення у передшлунках корів, забезпечити підвищення рівня трансформації поживних речовин кормів у молоко і таким чином знизити дефіцит білкових кормів у раціонах корів на 10-15 %, зменшити обсяги закупівлі імпортних макух і шротів та знизити собівартість молока.
2. На основі дослідження вмісту сирого протеїну, його легко - та важкорозчинних фракцій, лізину, метіоніну і триптофану в кормах центральної зони Лісостепу показано, що серед зелених кормів найвищий рівень нерозчинного протеїну міститься у вико-вівсяно-гороховій сумішці - 10,95-13,65 г/кг; серед грубих - у сіні конюшина+тимофіївка - 57,22-62,83 г/кг; серед соковитих - у сінажі люцерновому - 21,08-22,9 г/кг; з відходів технічного виробництва у дробині пивній сухій - 93,64-97,59 г/кг; у шроті сої та макусі сої і льону цей показник становить, відповідно, 140,7-153,65 г/кг; 113,1-125,4 і 113,2-135,2 г/кг, або 35 %, 40 та 30 % від загального вмісту сирого протеїну, найвищий показник виявлено у макусі сої екструдованої - 42 %. У висівках пшеничних та житніх вміст вказаних компонентів становить відповідно, 71,28-81,54; 72,28-79,56 г/кг нерозчинної фракції, або 54 і 52 % від сирого протеїну. Лізину найбільше містить зелена маса конюшини - 1,55-2,40 г/кг; метіоніну - зелена маса люцерни - 1,06-1,96 г/кг; триптофану - зелена маса озимої пшениці - 0,68-1,10 г/кг. З грубих кормів підвищеним вмістом лізину та триптофану характеризується сіно люцерни - відповідно, 5,84-7,34 та 1,68-2,02 г/кг; метіоніну - сіно люцерна+тимофіївка - 8,92-9,52 г/кг. Щодо соковитих кормів, то найвищий вміст лізину виявлено в сінажах з люцерни - 3,65-4,07 г/кг та конюшини - 2,49-3,48 г/кг; метіоніну - у сінажі люцерновому - 2,38-3,68 г/кг і дробині пивній сухій - 3,48-5,99 г/кг; триптофану - в дробині пивній сухій - 0,98-1,24 г/кг і в сінажі вико-вівсяному - 0,62-1,12 г/кг. З концентрованих кормів найбільше лізину міститься в зерні сої - 21,1-24,6 г/кг та сої після екструдування - 20,9-24,4 г/кг; метіоніну - в макусі після екструдування соняшнику - 7,81-15,6 г/кг, сої - 11,1-14,8 г/кг; триптофану - в макусі соняшнику, отриманій за допомогою екструдування - 5,34-6,54 г/кг.
3. Показано, що заміна у раціонах для високопродуктивних корів на роздоюванні соняшникової макухи на соєву з напиленням синтетичного DL-метіоніну дозволяє підвищити вміст сирого протеїну на 4,94 %; важкорозчинної фракції сирого протеїну на - 10,88 %; надої молока - на 8,2 % (р<0,01), вміст жиру у молоці на 0,15 % (р<0,01), білка - на 0,21 % (р<0,01).
4. Встановлено, що використання люцернового сіна, заготовленого у фазі бутонізації та цвітіння, замість люцернового сіна, заготовленого у фазі стеблування, або згодовування сінажу заготовленого у фазі бутонізації, сприяє максимальному поїданню цих кормів коровами у період роздоювання і забезпечує підвищення рівня в раціоні сирого протеїну на 1,1-1,5 %, що становить 16,4-16,8 % від сухої речовини; важкорозчинної фракції відповідно 49,4-50,9 % від сирого протеїну, при концентрації лізину, метіоніну і триптофану в 1 кг сухої речовини, відповідно, 5,85-6,04; 5,12-5,34 і 3,07-3,22%, що зумовлює покращення відтворних функцій корів, зростання надоїв молока на 234 і 351 кг більше, порівняно з контрольною групою (Р<0,01, Р<0,001 відповідно), підвищення жирності молока - на 0,03-0,05 %; вмісту білка в молоці до 3,21-3,24 % проти 3,18 % у контролі, лізину (від 2,533 до 2,574 г/л), метіоніну (від 0,0377 до 0,0390 г/л) і триптофану (від 0,0377 до 0,0390 г/л), та знижує витрати кормів на синтез молока на 8,3 %.
5. Встановлено, що використання в раціонах високопродуктивних корів екструдованої повножирової сої забезпечує більш високий рівень їх енергетичного та протеїнового живлення, що сприяє підвищенню молочної продуктивності за 305 днів лактації на 615,5 кг, або 14,95 % (Р<0,001), жирності молока - на 0,31% (Р<0,001) та зниженню витрат кормів на 10,64 %.
6. Обґрунтовано, що уведення в раціони дійних корів сирої повножирової сої у кількості 5-20 % від сухої речовини в останні два періоди лактації суттєво підвищує валовий надій молока за 180 днів досліду. Зокрема, за вмісту сої 10 % валовий надій за час досліду становив 3164,4 кг; за вмісту 5 % - 3085,2 кг, або на 79,2 кг менше; за вмісту 15% - 3211,2, або на 468 кг більше; за вмісту 20 % - 3045,6 кг, або на 118,8 кг менше, ніж за вмісту сої 10 % від сухої речовини.
7. Відмічено, що доведення рівня метіоніну в раціоні високопродуктивних лактуючих корів до 6,5-8,3 г/кг СР сприяє підвищенню їхніх середньодобових надоїв на 3,9-11,8 %, вмісту в молоці жиру на 0,01-0,05 %, зменшенню витрат кормів на молоко, покращенню відтворних функцій, гематологічних показників та показників рубцевого метаболізму. Найбільш оптимальною дозою метіоніну для лактуючих корів є 7,0 г/кг сухої речовини раціону.
8. Показано, що витримка зерна сої в молочній сироватці протягом двох діб з наступним її екструдуванням сприяє підвищенню рівня сирого протеїну від 16,8 до 17,2 % від сухої речовини, вмісту важкорозчинної фракції - від 48,1 до 52,8 % від сирого протеїну, збільшенню коефіцієнтів перетравності сухої та органічної речовини, сирого протеїну, сирого жиру, сирої клітковини і БЕР та позитивно впливає на баланс азоту, молочну продуктивність, а також знижує витрати кормів на синтез молока від 0,81 до 0,73 к. од.
9. Встановлено, що використання в зимових раціонах високопродуктивних корів кормових буряків і меляси разом із соєю нативною та екструдованою оптимізує процеси рубцевого метаболізму, що супроводжується активізацією синтезу загального і білкового азоту, збільшенням кількості інфузорій, що веде до суттєвого зростання молочної продуктивності та покращення якості молока.
10. Обґрунтовано, що дріжджування зерна з подальшим його екструдуванням збільшує концентрацію сирого протеїну у сухій речовині на 2,8; лізину - на 33; метіоніну - на 38 і триптофану - на 29 %, а згодовування підготовленого таким способом зерна коровам у кількості 15 % від маси комбікорму дозволяє підвищити молочну продуктивність на 11,9 % за 80 днів.
11. Показано, що використання у годівлі високопродуктивних корів раціонів з підвищеним рівнем протеїну за рахунок екструдованої суміші, в яку включали 5 % дерті пшеничної, 45 % дерті горохової і 50 % дерті соєвої із уведенням іммобілізованого L-лізину до макухи соняшнику та іммобілізованого DL-метіоніну до макухи сої разом з використанням грубих і соковитих кормів, заготовлених в оптимальні фази вегетації, забезпечує зростання рівня сирого протеїну до 18,6 %, а вмісту його важкорозчинної фракції - до 40,3 % від спожитого сирого протеїну; лізину до 1,1 %; метіоніну до 0,63 % від сухої речовини, що істотно підвищує перетравність поживних речовин та засвоєння їх організмом корів. Згодовування вказаних раціонів у перший період лактації корів сприяло збільшенню виробництва молока 4 % -ї жирності на 15,8 % (P<0,001), скороченню сервіс-періоду на 19 діб і зниженню собівартості молока на 0,6 %; у другий період лактації найвищі результати за молочною продуктивністю були отримані за вмісту в раціоні сирого протеїну 16,3 % від сухої речовини, важкорозчинної фракції - 40,5 %; лізину 1,1 % і метіоніну 0,53 %; у третій період лактації найбільш оптимальні показники молочної продуктивності виявилися при рівні сирого протеїну 14,3 %; лізину - 1,05 %; метіоніну - 0,48 %.
12. Впровадження розробленої технології приготування і згодовування кормів з підвищенням у їх складі рівня протеїну, його важкорозчинних фракцій та синтетичних амінокислот лізину і метіоніну в раціонах високопродуктивних корів у господарствах з виробництва молока у центральній зоні Лісостепу України дає можливість суттєво підвищити молочну продуктивність, покращити якість молока та знизити собівартість його виробництва.
Пропозиції виробництву
1. З метою забезпечення високої молочної продуктивності, отримання молока високої харчової і технологічної якості та підвищення рентабельності його виробництва рекомендується у господарствах центральної зони Лісостепу України у раціонах високопродуктивних корів (45 кг і більше молока за добу) довести рівень сирого протеїну у період роздоювання до 18 %; у період виробництва молока до 16 %; у період сухостою до 14 %; рівень лізину до 1,1 %, метіоніну до 0,63 %; вміст важкорозчинної фракції протеїну до 40-50 % від його загальної кількості.
2. З метою підвищення ефективності використання протеїну зерна сої та знешкодження в ньому антипоживних речовин, рекомендується перед згодовуванням лактуючим коровам замочувати нативне зерно сої в молочній сироватці на дві доби з наступним його екструдуванням.
Список опублікованих праць за темою дисертації
1. Бомко В.С. Вплив рівня годівлі корів на їх молочну продуктивність / В.С. Бомко // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - 1998. - Вип.4. - Ч.1. - С.168-173.
2. Бомко В.С. Використання сої та продуктів її переробки в годівлі дійних корів / В.С. Бомко // Аграрні вісті. - 2001. - № 1. - С.16-17.
3. Бомко В.С. Сира повножирова соя в раціонах молочних корів / В.С. Бомко // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - 2001. - Вип.17. - С.12-16.
4. Бомко В.С. Вплив рівня протеїнового живлення на якість молозива у корів / В.С. Бомко // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - 2002. - Вип.22. - С.16-21.
5. Бомко В.С. Вплив різного рівня протеїнового живлення на перетравність поживних речовин та використання азоту корму коровами у сухостійний період / В.С. Бомко // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини. - 2002. - Т 4, Ч.3. - № 2. - С.3-7.
6. Бомко В.С. Ефективність використання в годівлі високопродуктивних корів сіна та сінажу люцерни, заготовлених у різні фази її росту / В.С. Бомко // Аграрні вісті. - 2007. - № 1. - С.26-28.
7. Бомко В.С. Вплив різних рівнів сирого протеїну і критичних амінокислот на якість молока та гематологічні показники у високопродуктивних корів. / В.С. Бомко // Вісник Сумськ. нац. аграр. ун-ту. - 2008. - № 6 (14). - С.8-13.
8. Бомко В.С. Вплив різних рівнів сирого протеїну і критичних амінокислот на рубцевий метаболізм у високопродуктивних корів / В.С. Бомко // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: зб. наук. праць - Харків, 2008. - Ч.1. - № 16. - С.108-117.
9. Бомко В.С. Вміст сирого протеїну, його фракцій і критичних амінокислот у кормах зони Лісостепу України / В.С. Бомко // Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва: зб. наук. праць. - Біла Церква, 2010. - Вип.3. - С. 197-200.
10. Бомко В.С. Вплив дерті соєвої та сої екструдованої за різних джерел легкозасвоюваних вуглеводів на живу масу і молочну продуктивність високопродуктивних корів / В.С. Бомко // Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва: зб. наук. праць. - Біла Церква, 2010. - Вип.4 (77). - С.55-60.
11. Бомко В.С. Вплив різних рівнів сирого протеїну і критичних амінокислот на перетравність поживних речовин високопродуктивними коровами / В.С. Бомко // Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва: зб. наук. праць. - Кам'янець-Подільський, 2010. - Вип.18. - С.16-18.
12. Бомко В.С. Вплив різних способів підготовки натурального зерна сої на продуктивність та перетравність раціонів у високопродуктивних корів / В.С. Бомко // Зб. наук. праць Вінницьк. нац. аграр. ун-ту. - Вінниця, 2010. - Вип.4. - С.9-15 (Серія "Сільськогосподарські науки").
13. Бомко В.С. Перетравність поживних речовин корму та баланс азоту у високопродуктивних корів за різних способів підготовки зерна сої / В.С. Бомко // Науковий вісник ЛНУВМБТ ім. С.З. Гжицького. - Львів, 2010. - Т.12, № 4 (46). - С.18-22.
14. Бомко В.С. Вплив DL-метіоніну на гематологічні показники високопродуктивних корів / В.С. Бомко // Вісник ДДАУ. - 2011. - № 1. - С.97-99.
15. Бомко В.С. Влияние различных уровней энергии и протеина на рубцовый метаболизм у высокопродуктивных коров / В.С. Бомко // Экологические и селекционные проблемы племенного животноводства. - Брянск, 2011. - Вып.7. - С.58-60.
16. Бомко В.С. Вплив DL-метіоніну на молочну продуктивність корів / В.С. Бомко // Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва: зб. наук. праць. - Кам'янець-Подільський, 2011. - Вип. 19. - С.16-18.
17. Бомко В.С. Вплив DL-метіоніну на показники рубцевого метаболізму у високопродуктивних корів / В.С. Бомко // Зб. наук. праць Вінницьк. нац. аграр. ун-ту. - Вінниця, 2011. - Вип.6 (46). - С 16-19 (Серія "Сільськогосподарські науки").
18. Бомко В.С. Перетравність кормів, обмін речовин за різних рівнів енергії, протеїну та лізину і метіоніну в раціонах високопродуктивних корів / В.С. Бомко // Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва: зб. наук. праць. - Біла Церква, 2011. - Вип.5 (82). - С.8-11.
19. Бомко В.С. Показатели воспроизводства высокопродуктивных коров при разных уровнях энергии и протеина в рационах / В.С. Бомко // Экологические и селекционные проблемы племенного животноводства. - Брянск, 2011. - Вып.7. - С.29-30.
20. Бомко В.С. Вплив DL-метіоніну на показники відтворної здатності високопродуктивних корів / В.С. Бомко // Таврійський науковий вісник. - Херсон, 2011. - Випуск 76. - С.3-5.
21. Бомко В.С. Еффективность использования различны источников сырого протеина, лизина и метионина а кормлении высокопродуктивных коров / В.С. Бомко // зоотехническая наука Беларуси: сб. науч. трудов. - Жодино, 2011. - Т 46, ч.2. - С.10-13.
22. Бомко В.С. Використання соєвої макухи в годівлі дійних корів / В.С. Бомко, А.С. Даниленко. - Біла Церква, 1995. - С.134-135. (Дисертант самостійно провів експериментальну частину роботи, біометричну обробку даних та їх аналіз).
Подобные документы
Видовий склад шкідників цукрових буряків. Вивчення ґрунтово-кліматичних особливостей лісостепу України. Розробка системи захисту цукрових буряків від бурякових блішок, листкової бурякової попелиці. Аналіз впливу інсектицидів на чисельність шкідників.
дипломная работа [3,0 M], добавлен 19.10.2013Система підвищення ефективності виробництва і використання кормів за цілорічно однотипної годівлі високопродуктивних корів на основі застосування найбільш врожайних кормових культур, економії енергії і кошт на прикладі молочного комплексу "Кутузівка".
автореферат [281,8 K], добавлен 11.04.2009Характеристика ПАТ "Племзавод "Червоний Велетень". Поширеність, сезонність та вікова залежність прояву ендометритів корів. Розробка та впровадження способу лікування корів з післяродовими ендометритами, його терапевтична та економічна ефективність.
дипломная работа [496,1 K], добавлен 22.06.2012Аналіз розповсюдження бактерій р. Azotobacter у ґрунтах лісостепу України та виділення штамів з комплексом агрономічно цінних властивостей для застосування в сільському господарстві. Здатність штамів азотобактера до мобілізації мінеральних фосфатів.
автореферат [72,2 K], добавлен 30.06.2012Продуктивні якості корів української чорно-рябої молочної породи. Характеристика господарсько-корисних ознак корів української чорно-рябої молочної породи. Технологічні особливості вим’я корів. Оцінка корів за придатністю їх до машинного доїння.
дипломная работа [68,5 K], добавлен 28.11.2010Організація годівлі корів, корми, їх підготовка до згодовування, засоби роздавання. Водопостачання і поїння тварин. Доїння корів та обробка молока. Видалення гною на фермі. Вирощування ремонтного молодняку. Розрахунок потреби в кормах для поголів’я.
курсовая работа [69,8 K], добавлен 18.03.2014Поняття повноцінної годівлі тільних корів у сухостійний період, вплив цього фактору на їх фізіологічний стан та продуктивність. Зоотехнічні вимоги до якості кормів. Симптоми та профілактика отруєнь корів. Технологія заготівлі кормів, аналіз раціону.
курсовая работа [75,3 K], добавлен 23.11.2014Основи ведення господарства та охорона праці. Молочна продуктивність корів. Фактори, які впливають на неї: тривалість сухостійного та сервіс-періоду у корів; морфологічні та функціональні властивості вим'я; вплив віку та живої маси при першому осіменінні.
курсовая работа [234,8 K], добавлен 01.12.2013Годівля корів у перші дні після отелення. Організація повноцінної годівлі дійних корів з використанням преміксів та балансуючих кормових добавок. Норми введення преміксів протягом виробничого циклу. Спосіб приготування комбікорму для молочних корів.
реферат [29,2 K], добавлен 03.11.2014Вплив глибин основного зяблевого обробітку ґрунту на умови вирощування і формування врожаю льону олійного після пшениці озимої в південній частині правобережного Лісостепу України. Розрахунок економічної і енергетичної оцінки цих елементів технології.
автореферат [48,7 K], добавлен 11.04.2009