Організація відтворення поголів'я свиней

Застосування методу контрольного відгодівлі з подальшим забоєм молодих, нерідко цінних тварин обходиться досить дорого. У зв'язку з цим П. Є. Ладан з співробітниками рекомендують впровадити в широку виробничу практику оцінку племінних тварин за власною продуктивності. Для прижиттєвої оцінки м'ясо-сальних якостей свиней використовують ультразвуковий прилад ТУК-2. На відміну від контрольного відгодівлі такий метод оцінки плідників за якістю потомства отримав назву контрольного вирощування. У господарствах, де організовані станції контрольного відгодівлі, прижиттєвої оцінкою потомства виробників можна значно скоротити термін їх випробування

Існує гіпотеза про можливість оцінки кнурів-плідників за якістю потомства, отриманого від гетероспермного осіменіння маток. Цей метод полягає в одночасній оцінці кількох кнурів на одних і тих же матках, що досягається осіменінням маток змішаної спермою 2-3 і більше кнурів і наступним імуногенетичними контролем за походженням поросят по батькові. При цьому методі виключається вплив генотипического різноманітності свиноматок на потомство, максимально вирівнюються паратипових умови, за рахунок чого збільшується вірогідність оцінки виробників.

РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ ОСІМЕНІННЯ (ПАРУВАННЯ) І ОПОРОСІВ У ГОСПОДАРСТВІ ТА ЗАХОДИ ЩОДО УДОСКОНАЛЕННЯ ВІДТВОРЕННЯ ПОГОЛІВ'Я

Правильна організація відтворення стада свиней є запорукою успішного розвитку галузі в господарстві. Відтворення залежить від ряду зоотехнічних заходів: годівлі, утримання тварин, підготовки їх до осіменіння, дотримання техніки осіменіння, проведення опоросу, вирощування поросят тощо.

Опороси свиноматок слід планувати з метою одержання необхідної кількості поросят тоді, коли саме це потрібно. Одним з основних завдань в свинарстві є ефективне використання свиноматок і одержання від них великої кількості добре розвинених поросят. Свині відрізняються від інших сільськогосподарських тварин високою плодючістю. Потенційна багатоплідність свиноматки - кількість дозрілих за один статевий цикл яйцеклітин - досягає 20 і більше. При бонітуванні свиноматок під багатоплідністю розуміють середнє число живих поросят, народжених за один опорос. Відомі випадки, коли від свиноматки за один опорос одержували 34 і навіть 36 поросят.

Багатоплідність свиноматок залежить від ряду факторів: спадковості, віку при першому паруванні, організації парування, умов утримання та годівлі свиноматок і кнурів перед паруванням та під час поросності маток тощо.

Оскільки багатоплідність спадкова ознака, молодняк для вирощування ремонтних свинок відбирають від багатоплідних свиноматок.

Фізіологічна зрілість свинок настає вже в 5-7 місячному віці. Але від таких свиноматок, як правило, одержують малоплідні гнізда, жива маса поросят при народженні невисока. В подальшому вони не досягають необхідної живої маси. Особливо небезпечно це при недостатній годівлі. Перший раз ремонтних свинок слід парувати при досягненні господарської зрілості - в 9-10-місячному віці з живою масою 120-130 кг, а ремонтних кнурів пускають у парування в 12-місячному віці, масою 150 кг і більше.

Щоб запобігти яловості, при організації парування свиноматок слід враховувати те, що хоч статеве збудження триває 3-4 дні, найвища запліднюваність буває, коли свиноматку осіменяють в період охоти - через 2 дні після початку тічки. Її треба осіменити два рази - вранці і ввечері.

В товарних господарствах, де впроваджується промислове схрещування, для збільшення виходу поросят свиноматок в одну охоту парують з двома кнурами різних порід або осіменяють змішаною спермою. У товарних господарствах найчастіше застосовують ручне парування. Свиноматок і кнурів утримують окремо, зганяють їх тільки на 10-15 хв для парування. Ні в якому випадку не можна на довгий час залишати кнура з свиноматкою - це виснажує його і призводить до яловості свиноматок.

Ведення племінної роботи на сучасному рівні, переведення свинарства на промислову основу неможливі без застосування штучного осіменіння, яке дає можливість максимально використовувати висококласних плідників, швидко підвищувати продуктивність свиноматок господарств, окремих районів і навіть областей.

На великих промислових комплексах завдяки застосуванню штучного осіменіння є можливість в 5-10 разів скоротити кількість кнурів, за рахунок чого підвищити питому вагу плідників вищого класу і скоротити витрати на утримання великої кількості низько класних кнурів.

Існує дві системи опоросів: сезонна та цілорічна . У товарних господарствах застосовують сезонні опороси, основних свиноматок парують восени та навесні, а опороси в середній частині України відбуваються в січні-лютому та липні-серпні. При цьому кращих поросят одержують від зимових опоросів, тому що свиноматки до парування та в період поросності (кінець літа - осінь) одержують кращі корми. Поросята, які народжуються влітку, як правило, гірші зимових. При сезонній системі опоросів, коли всі свиноматки поросяться за короткий період, приміщення використовуються нерівномірно протягом року, так само як і відправлення на м'ясокомбінат відгодованих тварин.

Сезонні опороси можуть бути безсистемними і туровими. В період випадку парування свиноматок і формування груп для кожної свинарки провадиться безсистемно. При турових або ущільнених опоросах для кожної свинарки формують групу маток, які поросяться протягом 7-10 днів. Це звичайно полегшує догляд за тваринами і сприяє формуванню груп однакових за масою відлучених поросят та підсвинків на відгодівлі. Всі господарства повинні переходити на турову систему опоросів як найбільш доцільну.

На комплексах, де основним завданням є максимальне використання приміщень, обладнання, робочої сили і одержання свинини рівномірно протягом року, застосовується цілорічна система опоросів, коли щомісяця пороситься однакова кількість свиноматок. У таких господарствах поросят одержують рівними групами через короткі і рівномірні проміжки часу (2-10 днів) залежно від виробничої програми господарства. Така ритмічність є особливістю роботи великих комплексів.

Найбільший вплив на якість майбутнього приплоду та виходу поросят мають годівля та умови утримання тварин.

Свиноматки і кнури повинні мати заводську вгодованість. Від свиноматки поганої вгодованості, так само як і від ожирілої, не можна одержати велику кількість добре розвинених поросят і високу молочність.

Серед багатьох способів виявлення охоти у свиноматок найпоширенішим є рефлексологічний. Суть його полягає в тому, що статеве збудження свиноматок визначають за зовнішніми ознаками, а рефлекс нерухомості - за допомогою кнура-пробника. З цією метою кнура-пробника проганяють проходом уздовж станків з індивідуальним та груповим утриманням свиноматок і спостерігають за їх поведінкою. Тих, що перебувають у стані статевого збудження, випускають у прохід до кнура. Свиноматок зі встановленим рефлексом нерухомості мітять аніліновими фарбами та розміщують в індивідуальні станки для штучного осіменіння. Використовують кнурів-пробників один раз у 2-3 дні по 35-45 хвилин уранці та ввечері при дворазовому виявленні свиноматок в охоті. При більш частому і тривалому використанні кнури втрачають жвавість, що призводить до неточного виявлення свиноматок в охоті. Особливо ретельно необхідно виявляти охоту в маток у період від 14-ї до 30-ї доби після осіменіння. Щоб не спричинити гальмування статевих рефлексів, кнурів - пробників допускають до природного парування один раз на тиждень. Використовують їх протягом 6-7 місяців, після чого вибраковують. Поповнюють кнурів-пробників молодими кнурцями, жвавими, з сильним урівноваженим типом нервової системи.

Виявляють свиноматок в охоті в основному один раз на добу - уранці. У цьому разі перше осіменіння проводять після обіду або ввечері цього самого дня, а друге - уранці наступного. Такий режим роботи найбільш раціональний, оскільки економиться робочий час і одне з осіменінь завжди збігається з інтервалом часу, протягом якого відбувається овуляція. У господарствах, де техніки із штучного осіменіння мають великий досвід роботи, при одноразовому виявленні маток в охоті (уранці) дозволяється одноразове осіменіння в цей самий день о 18-19 годині.

Якщо свиноматок в охоті виявляють двічі на день (уранці і ввечері), то перший раз їх осіменяють через 12 годин після встановлення охоти, а другий - через такий самий проміжок часу після першого осіменіння.

Осіменіння свиноматок проводять двома способами: фракційним і нефракційним. У першому разі сперму в статеві шляхи вводять пофракційно: спочатку 35-40 мл розбавленої сперми, а потім 70-80 мл глюкозо-сольового заповнювача (в 1 л дистильованої води розчиняють 30 г медичної глюкози і 4,5 г хлористого натрію). При цьому в одній дозі повинно бути не менше 1,75-2,0 млрд. сперміїв з прямолінійно поступальним рухом.

Для осіменіння свиноматок нефракційним способом сперму попередньо розбавляють з таким розрахунком, щоб в одній дозі об'ємом 100 мл містилось 3-5 млрд. сперміїв.

Слід пам'ятати, що в перший період поросності відбувається закладка майбутніх тканин та органів приплоду.

Народження слабих, часто нежиттєздатних поросят також спостерігається тоді, коли в свинарниках не створені оптимальні умови мікроклімату та буває скупченість поголів'я. Групове утримання свиноматок після їх осіменіння може призвести до того, що частина або всі запліднені яйцеклітини загинуть.

У другу половину поросності відбувається інтенсивний ріст кісткової та м'язової тканини, що обумовлює масу поросят при народженні, їх ріст, майбутню м'ясну продуктивність.

На четвертому тижні поросності свиноматок слід виділяти в групи по 3-5 голів, закріпити за свинарками, що вирощуватимуть підсисних поросят, а за 10 днів до очікуваного опоросу тварин перевести в індивідуальні станки. З поросними свиноматками потрібно поводитися лагідно і обережно, особливо під час прогулянок

РОЗДІЛ 4. ДОСВІД КРАЩИХ ПІДПРИЄМСТВ РЕГІОНУ, УКРАЇНИ І СВІТУ У ОРГАНІЗАЦІЯ ВІДТВОРЕННЯ ПОГОЛІВ'Я СВИНЕЙ

Свинарство, галузь тваринництва -- розведення свиней для одержання м'яса і сала, а також шкіри і щетини.

Завдяки багатоплідності, скоростиглості, великій забійній вазі при порівняно незначній витраті кормів на одиницю продукції, свинина відіграє головну роль в загальному виробництві м'яса (в УРСР 1970 -- 46%). Вона майже вдвічі поживніша за яловичину і баранину. Завдяки цим прикметам значення свинарства постійно зростає, зокрема з пол. 19ст. -- з збільшенням попиту на м'ясні продукти швидко зростаючого населення міст. Зростання кількості свиней у світі (у млн тонн): 1938-39 -- 296, 1965-66 -- 588, і вже зараз поголів'я свиней у світі становить понад 850 млн голів, більше половини його зосереджено в Азії. Китай посідає перше місце у світі за кількістю свиней (майже 50% світового виробництва). За обсягом свинарства вирізняються також США (10,3% світового виробництва), Бразилія, ФРН, Данія, Франція, Великобританія, Нідерланди, Угорщина. Нині існує понад 600 порід свиней різних напрямків продуктивності (м'ясні, сальні, беконні, м'ясо-сальні).

Дочірнє підприємство фірма «Деметра» знаходиться у с. Кам'янка Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області.

Господарство розташоване на підвищеній місцевості. Клімат помірно-континентальний, що дозволяє розвиватися всім галузям сільського господарства.

Дане господарство спрямоване на утримання ВРХ та свиней. В даному господарстві утримується понад 2500 голштинської породи та 300 голів молодняка.

Свиней у ДПФ «Деметра» налічується понад 600 голів породи Українська велика біла.

Ферма ДПФ «Деметра» відноситься до закритого типу господарства, так як молоко і м'ясо переробляється безпосередньо в господарстві. З молока виготовляють різні тверді сири, масло та молочні продукти, а з м'ясної сировини - ковбасні та м'ясні вироби.

Господарство «Золота Нива» має філію ПраТ «Зерно продукт МХП» у селі Носівці, Гайсинського району,Вінницької області.

Філія налічує великої рогатої худоби 67 голів,свиней 123.
господарство знаходиться неподалік від районного центру, тому продукція йде на реалізацію.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

На підставі обґрунтування основних перспективних напрямів розвитку тваринництва в господарстві вибирають галузі, визначають їхні параметри і види продукції, яку доцільно виробляти. Ураховуючи встановлений обсяг виробництва і визначену продуктивність худоби, планують її поголів'я.

На особливу увагу при цьому заслуговує зоотехнічне й економічне обґрунтування раціональної структури стада. Остання характеризується таким співвідношенням окремих вікових і статевих груп худоби у стаді даного виду тварин на певну дату, за якого виробляється найбільша кількість високоякісної продукції при найменших затратах праці й коштів. Критеріями оптимальної структури стада можуть бути максимальна сума чистого (валового) доходу чи товарної (валової) продукції.

Плануючи структуру стада, ураховують такі фактори: спеціалізацію галузі в господарстві, на фермі; рівень інтенсивності вирощування і вік реалізації надремонтного молодняку; строк виробничого використання маточного поголів'я, систему відтворення стада (проста чи розширена) і темпи росту поголів'я худоби, вік уведення маточного поголів'я в експлуатацію. Наприклад, у господарстві м'ясо-молочного напряму із закінченим оборотом стада корови становлять 35%, нетелі - 6, ремонтні телиці - 15, надремонтний молодняк - 44% загального поголів'я, а в господарствах, що спеціалізуються на виробництві незбираного молока, - відповідно 60, 11, 25 і 4%.

Структура стада свиней у першу чергу залежить від напряму свинарства і спеціалізації галузі в господарстві. За м'ясної і беконної відгодівлі питома вага свиноматок вища, ніж за сальної і напівсальної. У першому випадку питома вага свиноматок не перевищує 5-6%. Більш високий рівень цього показника свідчить про низьку інтенсивність використання маток. У господарствах-репродукторах питома вага свиноматок становить 16-20%.

У господарствах, що застосовують циклічну систему опоросів, може бути така структура стада свиней (%): основні матки - 7-8, свинки, старші за 9 місяців, - 15-16, кнури-виробники - 1, ремонтні кнури, старші за 6 місяців, - 2, поросята 2-4 місяців - 11, відгодівельне поголів'я - 62-64. На свинарських комплексах і фермах індустріального типу, де застосовують цілорічні рівномірні опороси, питому вагу основних маток може бути знижено до 4-6%.

При перспективному (так само як і при поточному) плануванні особливу увагу звертають на вибір раціонального співвідношення основних і разових маток. У разі широкого використання разових маток питома вага основних зменшується. При цьому детально аналізується ефективність використання разових маток порівняно з основними; вона залежить від продуктивності як основних, так і разових маток.

За інтенсивного використання основних маток (1,8-1,9 опоросу і 15-16 поросят на свиноматку) використання разових маток дає ефект, коли від них одержують не менш ніж 7-8 поросят. У цьому разі собівартість відлучених від разових маток поросят на 15-20% нижча, ніж від основних. До того ж собівартість приросту під час відгодівлі разових маток на 25-30% нижча, ніж звичайного відгодівельного поголів'я, що досягається за рахунок високих середньодобових приростів разових маток. Коли ж вихід поросят від основної свиноматки не перевищує 10-12 голів на рік, ефективне використання разових маток досягається за умови одержання від них не менше шести поросят. Якщо одержують п'ять поросят від разової матки, використання їх уважається неефективним.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Василенко Д.Я., Меленчук О.Й. Свинарство i технология виробництва свинини - К.: Вища школа, 1996.

2. Герасимов В.І., Рибалко В.П., Цицюрський Л.М. та інші. Свинарство i технологія виробництва свинини. - К: Урожай, 1996.

3. Мережа інтернет http://skotnyidvor.ru/dovidnyk-zooinzhenera.html.

4. Мережа інтернет http://znyva.org.ua/.

5. Бусенко О.Г. Технологія виробництва продукції тваринництва. - К.: Аграрна освіта, 2001.

6. Ібатулін 1.1., Сривов А.І. та ін. Впрошування ремонтного молодняку сільськогосподарських тварин. - К.: Урожай,1993.

7. Журнали: "'Гваринництво України" №5 - 2011.

8. Журнали: "'Гваринництво України" №1 - 2014.

9. Журнали: "'Гваринництво України" №2 - 2014.

10. Журнали: "'Гваринництво України" №6 - 2014.

11. Журнали: "'Гваринництво України" №10 - 2014.

12. Журнали: "'Гваринництво України" №12 - 2014.

13. Журнал "Пропозиція" №4 - 2013.

14. Журнал "Пропозиція" №8 - 2013.

15. Журнал "Пропозиція" №2 -2014.

16. Мережа інтернет https://svuni.wordpress.com/about/

17. Мережа інтернет http://ua-referat.com/Розвиток_свинарства

18. . Практикум із свинарства і технології виробництва свинини / В.І. Герасимов, Ю.В. Засуха, В.М. Нагаєвич та інші. - Харків: Еспада, 2003.

19. Засуха Ю. Г. Нагаєвич В.М. та інші технологія виробництва продукції тваринництва - Вінниця Нова Нива 2008

20. Мережа інтернет http://www.propozitsiya.com/

21. Мережа інтернет http://buklib.net/books/34600/

22. Мережа інтернет http://pidruchniki.com/

23. Довідник зооінженера / За ред. М.І. Машкіна. - К.: Урожай, 1981.

24. Гегемян Н. Состояние отрасли и пути повышения рентабельности производства свинины // Свиноводство. - 2004.

Размещено на Allbest.ru