Запропонована технологія є економічно вигідною і дає змогу отримати більші і якісніші врожаї. Чистий дохід визначається як різниця між вартістю основної продукції і всіма затратами на її виробництво. Додатковий чистий доход становить різницю між чистим доходом, який в середньому за рік отримувало господарство від всієї валової продукції культури, і доходом який воно може отримати за основну продукцію при повному запровадженні розроблених у роботі агрозаходів. В табл. 4.9.2 приведені дані економічної ефективності запропонованих заходів.

Таблиця 4.9.2 Економічної ефективності запропонованих заходів при вирощуванні за інтенсивною технологією

Витрати на 1 т продукції складають 43,67 (заробітна плата) + 93,5 (насіння) + 239,7 (добрива) + 137,54 (ПММ) + 121,15 (амортизація) + 101,97 (ремонт) + 17,7 (транспортні витрати) + 68,36 (інші матеріальні витрати) + 42,27 (страхові платежі) + 31,7 (загальновиробничі витрати) = 897,56 грн.

Рівень виробничої рентабельності (РВР) визначається за формулою:

РВР = Чд * 100 / Зп

де, Чд - чистий дохід з 1га, грн.;

Зп - всього затрат на 1га, грн.;

РВР = 302,44 * 100 / 2897,56 = 10 %

За розрахунками табл. 4.9.2 рівень рентабельності при запропонованих заходах складає 10 %.

Висновки і пропозиції

В даній курсовій роботі я пропоную вирощування вівса в ФГ "Українець" Миколаївської області Братського району.

Овес є перспективною культурою для вирощування. Але лімітуючим фактором для вирощування в умовах Степу є вологозабезпечення посівів. Ґрунти Миколаївської області придатні для вирощування вівса.

Рентабельність в господарстві за пропонованою технологією складає 34%.

Для підвищення врожайності необхідно проводити якісний догляд за посівами. Вчасно проведені обприскування проти хвороб і шкідників, боротьба з бур'янами підвищують якість і кількість урожаю. Не менш важливу роль також відіграє удобрення посівів і передпосівна підготовка насіння. Оброблене насіння менше вражається хворобами і шкідниками, що робить рослини на перших етапах росту і розвитку сильнішими, посіви вирівняними. Внесені під попередник органічні добрива, на посівах вівса проявляють найбільш кращу післядію, ніж на третій рік внесення. Вони сприяють підвищенню якості ґрунтів, що впливає безпосередньо на врожай. Мінеральні добрива забезпечують рослини поживними елементами на перших етапах розвитку, сприяють кращому росту. Все це підвищує якість і кількість урожаю.

Необхідні заходи:

- внесення азотних добрив під час виходу в трубку, що дозволяє підвищити якість і кількість урожаю;

- застосування в основному обробітку ґрунту покращеного зябу, оскільки такий підхід дозволить досягти зниження засміченості посіву бур'янами;

- збирання врожаю прямим комбайнуванням, що зменшує витрати;

- розміщення вівса в сівозміні після ярого ячменю.

Бібліографічний список

1. Авговський О.С. Овес. - К.: Урожай, 1985. -188с.

2. Зінченко О.І., Салатенко В.М., Білоножко М.А., Рослинництво: Підручник. - Київ.: Аграрна освіта, 2001. - 591 с.: іл..

3. Анохін А.Н. Система удобрення зернових культур. - М.:Колос,1998. -165с.

4.Вирощування вівса за індустріальною технологією / О.С. Алексеева та ін - К.: Урожай, 1991. - 65с.

5. Вавилов П.П. Растениеводство. - М.: Агропромиздат, 1986, - 512с.

6. Давидов С.К. Зернові культури у Степу. - Дніпропетровськ: Промінь, 1989.- 187с.

7. Демиденко П.М. Зернові колосові. - Дніпропетровськ: Промінь, 1994. -298с.

8. Ефименко Д.Я. Барабаш Г.И. Индустриальная технология производства зерна. - М.: Россельхозиздат, 1986. - 163с.

9. Лихочвор. Рослинництво. - К.: Вища школа, 2001. - 368с.

10. Пооперационные технологические проекты выращивания сельскохозяйственных культур на юге Украины. Николаев. 1983 Ю.Якименко А.Ф. Зернові колосові в інтенсивних сівозмінах. - К.: Урожай, 1983.- 187с.

Размещено на Allbest.ru