Фенольні сполуки є також неспецифічними інгібіторами ферментів, тому досліджено їх вплив на активність амілази Fusarium gibbosum var. acuminatum у ґрунті. Встановлено, що протягом 3-7 діб після посіву вони не пригнічували активність амілази гриба, їх активність у ґрунті проявлялася через 10-20 діб. Більш активними виявилися інфер 2 (? 25% на 10-у і 60% на 20-у добу від контролю) і інфер 3 (? 40% порівняно з контролем). Необхідно зазначити, що дані біохімічних досліджень співпадають з результатами польових дослідів (r = 0,6-0,8).

За допомогою фунгіцидостійких штамів встановлено, що оксиароматичні сполуки фенольного ряду істотно не впливають власне на мікроорганізми, а інактивують безпосередньо екзоферменти грибів. Таким чином, фенольні сполуки мають подвійну дію: елісують реакцію стійкості рослин до патогенів за рахунок активації оксиредуктазних ферментів, і, в той же час, є потужними неспецифічними інгібіторами екзоферментів ґрунтових фітопатогенних грибів.

Вивчено вплив інферу 2 в складі ЗСР на ростові процеси проростків та ураження коренеїдом на інфекційному фоні 9-и видів грибів (табл. 8).

Таблиця 8 - Вплив інферу 2 в складі захисно-стимулюючих речовин на розвиток проростків цукрових буряків та їх ураженість коренеїдом на інфекційному фоні основних видів грибів-збудників, ІЦБ УААН, середнє за 1997-1998 рр.

Примітка: І - Ф + СК-К - еталон; ІІ - Ф + СК-К + інфер 2 Ф - фурадан, 50 мл/пос. од.; СК-К - сульфокарбатіон-К, 6 г/пос. од.; інфер 2, 1,5 г/пос. од.

Ефективність інферу 2 найбільше проявилася в фазі другої пари справжніх листків. Так, у фазі “вилочки” зниження ступеня розвитку коренеїда порівняно з еталоном, в середньому, склало 14,4%, а в фазі 2-ої пари - 24,7%. Маса 100 ростків, відповідно, підвищилася на 112,4% і 130,2%. Найсильніше індукування стійкості відзначено на фоні Rhizoctonia solani - у фазі “вилочки” маса 100 ростків порівняно з еталоном підвищилася на 113%, а в фазі 2-ої пари справжніх листків - на 178%. Ступінь розвитку хвороби зменшився на 57,4% та 43,0%, відповідно. Подібні показники зареєстровано відносно видів F. sambucinum var. minus та F. oxysporum.

Вивчення активності оксиароматичних сполук фенольного ряду сумісно з культуральними екстрактами фітопатогенів та лимонною кислотою в якості індукторів стійкості цукрових буряків до коренеїда сходів показало їх низьку синергічну дію.

В ході дослідження потенціалу практичного використання оксиароматичних сполук фенольного ряду у складі ЗСР для обробки насіння встановлена їх висока ефективність проти коренеїда сходів у різних зонах бурякосіяння (табл. 9).

Таблиця 9 - Ступінь розвитку коренеїда (%) залежно від застосування оксиароматичних сполук фенольного ряду в складі захисно-стимулюючих речовин при обробці насіння (БЦДСС, ЯДСС, ІДСС, 1997-1999 рр.)

Примітка: Ф - фурадан, 50 мл/пос. од.; СК-К - сульфокарбатіон-К, 6 г/пос. од.; Р - регулятор росту (бетастимулін), 22,5 мкл/пос. од.

Так, в умовах Ялтушківської ДСС високою ефективністю відзначався інфер 3 - в 1998 році в еталонному варіанті ступінь розвитку коренеїда складав 10,7%, а в варіантах з інфером 3 - лише 2,6%; у 1999 р. в еталонному варіанті - 5,8% і 2,1% при використанні інферу 3 з бетастимуліном, та 2,9% - без бетастимуліну.

В Білоцерківській і Іванівській ДСС найефективнішим виявився інфер 2. Доведено, що застосування оксиароматичних сполук фенольного ряду сприяє підвищенню врожайності, у середньому, на 5-7%. В окремих варіантах, особливо, при використанні інферу 2 і інферу 3 сумісно з регулятором росту, спостерігалося підвищення врожайності цукрових буряків на 10%.

Результати виробничого випробування оксиароматичних сполук фенольного ряду у складі ЗСР підтвердили дані польових дослідів. У виробничих дослідах 1998 року найвищу врожайність цукрових буряків - 44,2 т/га (середнє по трьох станціях) одержано в варіанті з застосуванням інферу 2, в еталоні вона становила 40,0 т/га. У 1999 р. обробка насіння цукрових буряків інфером 2 і інфером 3 сприяла підвищенню врожайності та збору цукру, в середньому, на 9-10%.

Результати аналізу економічної ефективності показали, що при використанні інферу 2 на 1 грн. витрат на НДР отримано 8 грн. прибутку. При обробці насіння цукрових буряків інфером 2 і інфером 3 сумісно з регулятором росту бетастимуліном, окупність витрат становила, відповідно, 5,5 грн. і 5,2 грн.

Таким чином, застосування оксиароматичних сполук фенольного ряду в складі захисно-стимулюючих речовин для обробки насіння знижує ураженість сходів коренеїдом на 20-30% і підвищує врожайність коренеплодів цукрових буряків на 5-10%, що свідчить про їх значну практичну цінність як принципово нових і перспективних засобів захисту рослин.

ВИСНОВКИ

Теоретично обґрунтовано новий підхід до вирішення важливої фітопатологічної проблеми - підвищення стійкості цукрових буряків до збудників ризоманії, гнилей коренеплодів та коренеїда сходів, згідно з яким пропонується використовувати розроблені польові, біотехнологічні та статистичні методи оцінки селекційних матеріалів, а також спосіб індукування стійкості цукрових буряків до ґрунтових фітопатогенів.

Ураження цукрових буряків вірусом некротичного пожовтіння жилок буряків - збудником ризоманії - призводить до зниження їх врожайності на 60-80%. Уточнено дані відносно шкідливості гнилей коренеплодів і коренеїда сходів цукрових буряків: маса уражених гнилями коренеплодів зменшується в 1,5-2,0 разу, а вміст в них цукру - на 10-15%. При ступені розвитку коренеїда сходів 9% врожайність цукрових буряків знижується на 7%.

Вірус некротичного пожовтіння жилок буряків вперше діагностовано у 72 районах 17 областей та 4 районах АР Крим. Разом із інтенсивним зростанням ареалу ризоманії відбувається процес активного накопичення ВНПЖБ на заражених територіях. Найбільше інфекційне навантаження встановлене в західних областях (Львівській, Рівненській та Івано-Франківській). За своїми морфологічними показниками ізолят вірусу ризоманії з Рівненської області відповідає структурній організації ВНПЖБ. Переносник вірусу - гриб Polymyxa betae виявлений у 69-78% проб з усіх зон бурякосіяння, у т.ч. із зони вирощування безвисадкових насінників.

При вирощуванні 8 сприйнятливих до ВНПЖБ сортів та гібридів на інфікованих ділянках зафіксовано значне зростання (в 1,2-8,0 разу) концентрації вірусу в коренеплодах, його акумуляції в ґрунті та збільшення ураженості коренеплодів гнилями, що пов'язано з підвищенням чисельності (до 45%) в їх ризосфері патогенних мікроорганізмів, зокрема грибів роду Fusarium, порівняно зі стійкими сортами. Обробка насіння сприйнятливих сортів цукрових буряків біологічними та хімічними засобами не призводить до пригнічення розвитку ризоманії на заражених ділянках.

Аналіз залежності поширеності ризоманії в Україні від ґрунтових умов показав, що ВНПЖБ ідентифікований, в першу чергу, в бідних за вмістом гумусу та карбонатних ґрунтах з легко- і середньосуглинковим механічним складом; також виявлено меншу кількість вірусу в ґрунтах з високим вмістом рухливих форм кобальту, марганцю і цинку.

Розроблено методи фітосанітарного моніторингу ризоманії для обмеження темпів її поширення в Україні. Рекомендованими профілактичними та карантинними заходами є діагностика вірусу, контроль проникнення і переміщення всередині країни та між господарствами потенційних джерел інфекції та вирощування стійких сортів та гібридів цукрових буряків на заражених територіях.

У пунктах досліджень (БЦДСС, ВДСС, ІДСС, ЯДСС) уточнено видовий склад грибів-збудників гнилей коренеплодів та коренеїда сходів. Серед збудників гнилей коренеплодів домінують гриби видів Fusarium spp., Alternaria spp., Penicillium spp., тощо, а серед збудників коренеїда - Fusarium (F. oxysporum, F. gibbosum та ін.), P. debaryanum, A. cochlioides і R. solani. Участь у патогенезі коренеїда та гнилей коренеплодів видів грибів-збудників визначається, більшою мірою, фазою розвитку цукрових буряків та агресивністю видів, ніж чисельністю їх зачатків у ґрунті.

Схема оцінки при створенні стійких до ВНПЖБ селекційних матеріалів цукрових буряків полягає у їх випробуванні в польових та вегетаційних дослідах, підборі оптимальних способів та строків обліків, адаптованих до агрокліматичних умов України.

Оцінка і добір потомства F₁, ВС₁ та ВС₂ від беккросних схрещувань перспективної диплоїдної багатонасіннєвої лінії Я/Пер з донорами стійкості до ризоманії АС 48 та АС 50 дали можливість виділити високостійкі гібридні комбінації в потомстві ВС₂, з показниками продуктивності, які не поступаються стандартам. Добрані на природному інфекційному фоні диплоїдні запилювачі (03-414-2, 03-397-1, 03-417-2 та інші) рекомендовані для використання в міжлінійній гібридизації.

Серед матеріалів вітчизняної селекції як нове джерело стійкості до ВНПЖБ виділені лінії (AR 19, AR 64 MC, AR 100 та інші). Вони демонструють високу стійкість при дворазовій оцінці на інфекційному фоні ризоманії, в той же час доведено відсутність в них відомого гена стійкості до хвороби Rz₁.

Розроблені методи оцінки стійкості цукрових буряків до грибів роду Fusarium (F. culmorum, F. oxysporum, F. solani, F. gibbosum) в умовах in vitro - подвійних культур та селективних середовищ - підвищують ефективність добору, дозволяють прискорити селекційний процес і відповідають методам оцінки в польових умовах.

Застосування способу польової оцінки стійкості цукрових буряків до гнилей коренеплодів за допомогою механічного ушкодження їх поверхні і цілковитого зрізання листків дозволяє підвищити ефективність добору стійких генотипів у 1,3-2,5 разу. На основі даного методу триразовим добором створено стійкі до гнилей коренеплодів селекційні лінії 01-87 та 01-91. Дослідження лінії 01-87 за допомогою генетико-біохімічних маркерів показало, що вона є гомозиготною за локусами ІСD, ME і MDG.

Методом статистичного моделювання встановлено парні кореляційні залежності між ураженням гнилями коренеплодів та морфологічними і господарсько-цінними ознаками цукрових буряків. При доборах стійких до гнилей коренеплодів селекційних матеріалів доцільно застосовувати інфекційний фон коренеїда, захищати проростки від ґрунтових шкідників і добирати коренеплоди з урахуванням їх морфологічних показників та цукристості. Визначено рівняння множинної лінійної регресії.

Синтетичні оксиароматичні сполуки фенольного ряду індукують стійкість цукрових буряків до коренеїда сходів: підвищують активність пероксидази у проростках (на 14-65%), покращують їх ростові процеси (на 12-30%), а також інгібують амілазу гриба F. gibbosum var. acuminatum у ґрунті (на 25-60%) і зменшують ураженість проростків 9-ма видами патогенів (на 25-60%).

Включення до складу захисно-стимулюючих речовин інферу 2, а також обробка насіння цукрових буряків інфером 2 і інфером 3 сумісно з регулятором росту є ефективними як у польових, так і виробничих дослідах - зниження ураженості сходів коренеїдом складає 20-30%, а підвищення врожайності - 5-10%.

Рекомендації щодо практичного використання

У селекційних програмах зі створення гібридів цукрових буряків на чоловічо-стерильній основі рекомендується використовувати:

– диплоїдні багатонасіннєві лінії-запилювачі, стійкі до ризоманії (03-414-2, 03-397-1, 03-417-2, 03-393-1, 03-374-10) та гнилей коренеплодів (01-87, К І/10, К І/6, К XVI, К ХХІІІ/1, 87/1, 206/1);

– розроблені методи оцінки стійкості до ВНПЖБ на природному інфекційному фоні та в умовах теплиці;

– селективні середовища (на основі культурального екстракту або фільтрату гриба Fusarium oxysporum) та подвійні культури калусів і грибів Fusarium для оцінки стійкості цукрових буряків до гнилей коренеплодів в умовах in vitro;

– спосіб дворазового ушкодження поверхні коренеплодів зі зрізанням листків для польової оцінки стійкості селекційних матеріалів до гнилей коренеплодів;

– для підвищення ефективності доборів при створенні селекційних матеріалів, стійких до гнилей коренеплодів, використовувати параметри, отримані методами статистичного моделювання інфекційного фону коренеїда, морфологічні та біохімічні показники цукрових буряків і контролювати рівень їх пошкодження ґрунтовими шкідниками.

Для обмеження подальшого поширення ризоманії в регіонах бурякосіяння та в зоні вирощування безвисадкових насінників цукрових буряків застосовувати розроблені методи моніторингу хвороби та рекомендовані профілактичні та карантинні заходи.

Для індукування стійкості до збудників коренеїда сходів рекомендувати реєстрацію оксиароматичних сполук фенольного ряду - інфер 2 і інфер 3 для подальшого їх використання при передпосівній обробці насіння цукрових буряків.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Роїк М. В., Нурмухаммедов А.К., Корнієнко А. С. Хвороби коренеплодів цукрових буряків: коренеїд сходів, гнилі коренеплодів у період вегетації, ризоманія, непаразитні хвороби. - Київ: “ПоліграфКонсалтинг”, 2004. - 213 с. (Особистий внесок здобувача 60%. Автору належать підрозділи 1.1. і 1.4. розділу 1, розділи 2 і 3, а також підрозділи 5.2., 5.3. і 5.4. розділу 5).

Брошурі

2. Мовчан О.М., Устинов І.Д., Мельник П.О., Заєць Є.М., Роїк М.В., Нурмухаммедов А.К., Васильєва Н.О., Даньков В.Я., Хом'як М.В. Методичні рекомендації з виявлення та ідентифікації ризоманії цукрових буряків. - Чернівці: “Прут”, 2003. - 34 с. 3. (Особистий внесок здобувача 50%. Автору належать частково розділ 1, підрозділи 1. і 3.3. розділу 3, а також частково розділи 4 та 5).

3. Роїк М.В., Нурмухаммедов А.К., Васильєва Н.О., Шаюк Л.В., Куць О.І., Острик І.М., Савчук О.В. Методичні рекомендації для діагностики вірусу некротичного пожовтіння жилок буряків. - Київ: ”Колобіг”, 2005. - 27 с. (Особистий внесок здобувача 60%. Автору належить розділ з методів обстеження та відбору проб для визначення ризоманії та частково розділи з діагностики гриба Polymyxa betae та ВНПЖБ).

Статті у наукових фахових виданнях

4. Нурмухаммедов А.К. Динамічні зміни і структурна різноманітність популяцій грибів-збудників коренеїда цукрових буряків // Збірник наукових праць ІЦБ “Наукові осн. виробн. цукрових буряків та ін. культур буряк. сівозміни в сучасн. екон. та екол. умовах”. - К.:ІЦБ. - 1998. - Т.2. - С. 31-36.

5. Саблук В.Т., Нурмухаммедов А.К. Новий компонент захисно-стимулюючих речовин // Цукрові буряки. - 1999. - № 5. - С. 14-15. (Особистий внесок здобувача 80%. Визначено завдання, проведено експериментальні дослідження, сформульовано висновки, написано статтю).

6. Нурмухаммедов А. К., Панюта О. О. Вплив синтетичних інгібіторів на ферментативну активність ґрунтових мікроміцетів та їх ефективність проти коренеїда цукрових буряків // Захист і карантин рослин - 2000. - Вип. 46. - С. 112-116. (Особистий внесок здобувача 70%. Визначено завдання, проведено дослідження, проаналізовано матеріал, написано статтю).

7. Нурмухаммедов А. К. Вплив культурального фільтрату Fusarium gibbosum var. acuminatum Bilai. на розвиток коренеїда цукрових буряків // Бюл. Ін-т. с. - г. мікробіол. УААН - 2000. - № 6. - С. 66-67.

8. Саблук В.Т., Нурмухаммедов А. К. Розробка нових способів захисту сходів від коренеїда // Збірник наукових праць ІЦБ. - 2000. - Вип. 2. - С. 9-14. (Особистий внесок здобувача 80%. Визначено завдання, проведено дослідження, проаналізовано матеріал, сформульовано висновки, написано статтю).

9. Нурмухаммедов А. К. Удосконалення методів оцінки стійкості селекційних матеріалів цукрових буряків до хвороб коренеплодів // Збірник наукових праць ІЦБ. - 2000. - Вип. 3. - С. 37-43.

10. Редько В.І., Нурмухаммедов А.К., Недяк Т.М. Подвійна культура калусу буряків і грибів роду Fusarium // Захист рослин. - 2000. - № 7. - С. 20-21. (Особистий внесок здобувача 60%. Визначено завдання, проведено дослідження, сформульовано висновки, написано статтю).

11. Саблук В.Т., Нурмухаммедов А.К., Яковець В.А., Педос В.П., Панченко Ю.В., Кулик Г.А., Табачук В.З. Новый способ борьбы с корнеедом всходов // Защита и карантин растений. - 2000. - № 4. - С.21. (Особистий внесок здобувача 60%. Проведено дослідження, проаналізовано матеріал, сформульовано висновки, написано статтю).

12. Роїк М.В., Нурмухаммедов А.К., Манько О.А. Перспективи селекції цукрових буряків на стійкість до ризоманії // Цукрові буряки. - 2001. - № 2. - С. 14. (Особистий внесок здобувача 60%. Визначено завдання, проаналізовано матеріал, написано статтю).

13. Роїк М.В, Нурмухаммедов А.К., Васильєва Н.О., Костенюк Н.М. Проблема ризоманії цукрових буряків в Україні // Вісник аграрної науки. - 2001. - № 10. - С. 21-24. (Особистий внесок здобувача 60%. Визначено завдання, проведено дослідження, проаналізовано матеріал, сформульовано висновки, написано статтю).

14. Нурмухаммедов А.К., Ермантраут Е.Р., Коротич П.П., Панченко Ю.В. Моніторинг розвитку гнилей коренеплодів та моделювання процесу відбору стійких форм цукрових буряків //Захист і карантин рослин - 2001. - Вип. 47. - С. 80-86. (Особистий внесок здобувача 80%. Визначено завдання, проведено дослідження, проаналізовано матеріал, сформульовано висновки, написано статтю).

15. Роїк М.В, Нурмухаммедов А.К. Сучасний стан захворюваності цукрових буряків та шляхи її контролювання // Цукрові буряки. - 2002. - № 4. - С. 12, 21. (Особистий внесок здобувача 70%. Проведено дослідження, проаналізовано матеріал, сформульовано висновки, написано статтю).

16. Нурмухаммедов А.К. Как определить устойчивость к гнилям корнеплодов // Сахарная свекла. - 2002. - № 3. - С. 24-25.

17. Нурмухаммедов А.К., Васильева Н.А. Прогноз распространения ризомании в Украине // Сахарная свекла. - 2003. - № 2. - С. 26-27. (Особистий внесок здобувача 80%. Визначено завдання, проведено дослідження, проаналізовано матеріал, написано статтю).

18. Нурмухаммедов А.К., Рой А.О., Кістень О.Г. Використання штамів спороутворюючих бактерій роду Bacillus для боротьби з коренеїдом цукрових буряків // Збірник наукових праць ІЦБ. - 2003. - Вип. 5. - С. 307-314. (Особистий внесок здобувача 70%. Визначено завдання, проведено дослідження, проаналізовано матеріал, написано статтю).

19. Роїк М.В, Нурмухаммедов А.К., Васильєва Н.О. Ризоманія цукрових буряків // Цукрові буряки. - 2003. - № 5. - С. 12-14. (Особистий внесок здобувача 70%. Визначено завдання, проведено дослідження, проаналізовано матеріал, сформульовано висновки, написано статтю).

20. Роїк М.В, Нурмухаммедов А.К., Васильєва Н.О. Особливості українського ізоляту вірусу некротичного пожовтіння жилок буряків // Вісник аграрної науки. - 2003. - № 12. - С. 22-24. (Особистий внесок здобувача 70%. Визначено завдання, проведено дослідження, проаналізовано матеріал, сформульовано висновки, написано статтю).

21. Нурмухаммедов А.К., Мельник П.О., Васильєва Н.О., Даньков В.Я. Відбір зразків для визначення ризоманії цукрових буряків і методи ідентифікації її збудника і переносника // Цукрові буряки. - 2004. - № 2. - С. 16-17. (Особистий внесок здобувача 60%. Визначено завдання, проведено дослідження, проаналізовано матеріал, написано статтю).

22. Нурмухаммедов А.К. Стійкість цукрових буряків до ризоманії // Цукрові буряки. - 2004. - № 4. - С. 16-17.

23. Роїк М.В., Нурмухаммедов А.К., Редько В.І., Недяк Т.М. Нова методика оцінки стійкості цукрових буряків проти збудників гнилей // Вісник аграрної науки. - 2004. - № 5. - С. 24-26. (Особистий внесок здобувача 70%. Визначено завдання, проведено дослідження, сформульовано висновки, написано статтю).

24. Роїк М.В., Редько В.І., Нурмухаммедов А.К., Кулік О.Г. Оптимізація методів клонального мікророзмноження цукрових буряків // Цукрові буряки. - 2004. - № 5. - С. 12-13. (Особистий внесок здобувача 20%. Проведено дослідження, сформульовано висновки, написано статтю).

25. Роїк М.В., Редько В.І., Нурмухаммедов А.К., Недяк Т.М., Костенко О.І. Селекція цукрових буряків, стійких проти гнилей коренеплодів // Вісник аграрної науки. - 2004. - № 8. - С. 40-42. (Особистий внесок здобувача 50%. Визначено завдання, проведено дослідження, сформульовано висновки, написано статтю).

Патенти

26. Патент України № 22306 А. Спосіб обробки насіння цукрових буряків захисно-стимулюючими речовинами: А. с. 22306 А Україна, МКИ А01С1/06, А01С1/08. / Нурмухаммедов А.К., Саблук В.Т., Пшеничук Р.Ф. - № 97041716; Заявлено 11.04.97; Опубл. 30.06.98. - Промислова власність. Офіц. Бюл. - № 3. - С. 3.1.3. (Особистий внесок здобувача 70%. Визначено завдання, проведено дослідження та патентний пошук, сформульовано висновки, підготовлено документи для подання в Держпатент).

27. Деклараційний патент України № 50163 А. Спосіб польової оцінки стійкості цукрових буряків до гнилей коренеплодів та пристрій для його здійснення А. с. 50163 А Україна, МКИ А01Н1/04, А01D1/06. / Нурмухаммедов А.К., Коротич П.П., Панченко Ю.В. - № 20011007377; Заявлено 30.10.2001; Опубл. 15.10.02. - Промислова власність. Офіц. Бюл. - № 10. - С. 4.4. (Особистий внесок здобувача 80%. Визначено завдання, проведено дослідження та патентний пошук, сформульовано висновки, підготовлено документи для подання в Держпатент).

Матеріали конференцій і тези доповідей

28. Редько В.І., Нурмухаммедов А.К., Недяк Т.М. Подвійна культура калусних тканин буряків і грибів роду Fusarium // Тези доп. міжнар. наук. - практ. конфер. “Наукові основи стабілізації виробництва продукції рослинництва”. - Харків. - 1999. - С. 254-255.

29. Роик Н.В, Нурмухаммедов А.К., Васильева Н.А., Костенюк Н.Н., Петриченко С.Н., Хельман Л.В. Ризомания в Украине // Труды Всероссий. конфер. “Сельскохозяйственная микробиология в ХІХ - ХХІ веках”. - Санкт-Петербург: ВНИИСХМ. -2001. - С. 71.

30. Red'ko V., Nurmukhammedov A., Nedyak T, Syumka А. The use of biotechnological methods for selection of sugar beet biotypes resistant to Fusarium sp.// Sbornik z konference “Шepaшstvi 2002”. - Praha: CZU. - 2002. - S. 51-54.

31. Roik M.V., Nurmukhammedov A.K., Vasilyeva N.O., Kostenyuk N.M. Spread of sugar beet rhizomania disease in Ukraine // Abstr. III Int. Confer. “Bioresourses and viruses”. - Kyiv. (Ukraine). -2001. - P. 203.

32. Роик Н.В., Нурмухаммедов А.К. Мониторинг развития гнилей корнеплодов и моделирование процесса отбора устойчивых форм сахарной свеклы // Труды 1^-й Всероссий. Конфер. по иммунитету растений к болезням и вредителям, посвященная 300-летию Санкт-Петербурга. - СПб - Пушкин.: 2002. - С. 219-220.

33. Нурмухаммедов А.К. Методы оценки устойчивости сахарной свеклы к гнилям корнеплодов // Труды 1^-й Всероссий. Конфер. по иммунитету растений к болезням и вредителям, посвященная 300-летию Санкт-Петербурга. - СПб -Пушкин.: 2002. - С. 209-210.

34. Роик Н.В., Нурмухаммедов А.К. Перспективы селекции сахарной свеклы на устойчивость к ризомании в Украине // Труды 1^-й Всероссий. Конфер. по иммунитету растений к болезням и вредителям, посвященная 300-летию Санкт-Петербурга. - СПб - Пушкин.: 2002. - С. 221.

35. Глазко В.И., Нагорнюк Т.А., Роик Н.В., Нурмухаммедов А.К. Дифференциация культурной и дикой свеклы по полиморфизму локусов, кодирующих ферменты // Генетично модифіковані рослини: перспективи та проблеми. - К.: Парламентське видавництво. - 2003. - С. 140-142.

36. Roik M.V., Nurmukhammedov A.K., Vasilyeva N.O. The rhizomania of sugar beet in Ukraine: State of problem, prognosis of speeding and development of protection methods // Информационный бюллетень ВПРС МОББ. - Черновцы: 2004. - № 34. - С. 190-196

АНОТАЦІЇ

Нурмухаммедов А. К. Підвищення стійкості цукрових буряків до збудників ризоманії, гнилей коренеплодів та коренеїда сходів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.11 - фітопатологія. - Національний аграрний університет, Київ, 2005.

В результаті моніторингу збудників ризоманії, гнилей коренеплодів та коренеїда сходів розроблено прийоми підвищення стійкості цукрових буряків із застосуванням нових польових і біотехнологічних методів оцінки, методів та індукування стійкості та статистичного моделювання.

Досліджено морфологію вірусу некротичного пожовтіння жилок буряків (ВНПЖБ). Встановлено ареал ВНПЖБ та його переносника - гриба Polymyxa betae в Україні. Вивчено вплив біотичних та абіотичних факторів на розповсюдженість ризоманії. Проведено оцінку селекційних матеріалів цукрових буряків на інфекційному фоні ризоманії і пошук нових джерел стійкості до ВНПЖБ.

Встановлено, що домінування грибів-збудників у патогенезі коренеїда і гнилей коренеплодів більше залежить від фази розвитку цукрових буряків і агресивності грибів, ніж від їх чисельності в ґрунті. Розроблено нові методи оцінки стійкості цукрових буряків до гнилей коренеплодів в умовах in vitro (метод подвійних культур та метод селективних середовищ) і спосіб їх польової оцінки. Створено статистичну модель для добору форм, стійких до гнилей коренеплодів. Розроблено спосіб індукування стійкості цукрових буряків за допомогою синтетичних оксиароматичних сполук фенольного ряду.

Ключові слова: цукрові буряки, ризоманія, гнилі коренеплодів, коренеїд сходів, моніторинг, методи оцінки стійкості, статистичне моделювання, індукування стійкості.

Нурмухаммедов А. К. Повышение устойчивости сахарной свеклы к возбудителям ризомании, гнилей корнеплодов и корнееда всходов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.11 - фитопатология. - Национальный аграрный университет, Киев, 2005.

В работе рассмотрены аспекты повышения устойчивости сахарной свеклы к возбудителям наиболее вредоносных болезней корнеплодов сахарной свеклы - ризомании, гнилей корнеплодов и корнееда всходов. В результате мониторинга возбудителей, использования полевых и биотехнологических методов оценки, методов статистического моделирования, индуцирования устойчивости растений разработаны новые приемы повышения устойчивости сахарной свеклы к возбудителям ризомании, гнилей корнеплодов и корнееда всходов.

Исследован возбудитель ризомании - опасной карантинной вирусной болезни сахарной свеклы. При изучении морфологии изолята вируса из Ровненской области установлено соответствие его структурной организации структуре вируса некротического пожелтения жилок свеклы (ВНПЖС) - по молекулярной организации данный изолят относится к патотипу А. В течение 1997-2003 гг. вирус ризомании идентифицирован в 4-х районах АР Крым и в 72 районах 17 областей Украины, а переносчик болезни - гриб Polymyxa betae - в 69-78% всех проанализированных проб. Изучено влияние биотических и абиотических факторов на распространенность ризомании. Разработаны методы фитосанитарного мониторинга ризомании и предложен комплекс мероприятий по ограничению распространения болезни и снижению ее вредоносности.

При выращивании восприимчивых к ризомании сортов и гибридов на инфицированных территориях происходит резкое снижение их урожайности (на 60-80%). Такие генотипы служат основным источником и резерватором инфекции в почве. Выявлена тесная зависимость между развитием ризомании и гнилей корнеплодов. Было исследовано влияние на распространение ризомании типа и механического состава почвы, содержание в ней подвижных форм некоторых металлов и обработки семян сахарной свеклы биологическими и химическими средствами защиты.

Проведена оценка селекционных материалов сахарной свеклы, полученных от скрещивания комбинационно-ценной линии Я/Пер с донорами АС 48 и АС 50. Оценка и последующий отбор устойчивых гибридных комбинаций среди потомства F₁, BC₁ и BC₂ дали возможность выделить перспективные материалы (03-414-2, 03-397-1, 03-417-2 и др.). В результате оценки среди отечественных селекционных материалов выделены устойчивые линии, в которых отсутствовал известный ген устойчивости к ризомании Rz₁. Данные линии могут представлять интерес как новые источники устойчивости к ВНПЖС.

В зонах свеклосеяния уточнен видовой состав грибов-возбудителей корнееда всходов и гнилей корнеплодов. В модельных опытах с помощью фунгицидоустойчивых штаммов установлено, что доминирование видов грибов-возбудителей корнееда и гнилей корнеплодов в патогенезе болезни в большей степени зависит от их агрессивности и фазы развития сахарной свеклы, чем от их численности в почве.

Разработаны новые методы оценки устойчивости селекционных материалов сахарной свеклы, в частности, к грибам Fusarium в условиях in vitro (двойных культур и селективных сред) и установлена зависимость между разработанными методами в культуре in vitro и в полевых исследованиях. Представлен способ полевой оценки устойчивости сахарной свеклы к гнилям корнеплодов с использованием механического повреждения их поверхности и срезания листьев, который позволяет повысить эффективность отбора в 1,3-2,5 раза.

С использованием данного метода создан устойчивый к гнилям корнеплодов селекционной номер 01-87, который оказался гомозиготным по локусам ІС, ME и MDG. Применение метода статистического моделирования позволило установить зависимость между морфологическими и хозяйственно-ценными признаками сахарной свеклы и поражением гнилями корнеплодов, что необходимо учитывать при отборе устойчивых селекционных материалов. Разработан способ индуцирования устойчивости сахарной свеклы к возбудителям корнееда всходов с помощью синтетических оксиароматических соединений фенольного ряда. Обработка семян сахарной свеклы этими веществами позволила снизить поражаемость всходов корнеедом на 20-30% и повысить урожайность на 5-10%.

Ключевые слова: сахарная свекла, ризомания, гнили корнеплодов, корнеед всходов, мониторинг, методы оценки устойчивости, статистическое моделирование, индуцирование устойчивости.

Nurmukhammedov А. K. Increasing Sugar Beet Resistance to Causative Agents of Rhizomania, Root Rots and Black Leg of Seedlings. - Manuscript.

A thesis for obtaining scientific degree of Doctor of agricultural sciences in speciality 06.01.11. - phytopathology. - National Agrarian University, Kyiv, 2005.

The monitoring of causative agents of rhizomania, root rots and black leg of seedling resulted in working out the ways for increasing resistance of sugar beets through the use of new field and biotechnological methods of evaluation, methods of statistical modeling and inducing their resistance.

Morphology of the Beet Necrotic Yellows Vein Virus (BNYVV) was investigated. The area of BNYVV and its vector - the fungus Polymyxa betae-was established in Ukraine. The influence of biotic and abiotic factors on rhizomania spreading was studied. Evaluation of the breeding materials of sugar beet on the infectious background of rhizomania was realized; a search for new sources of resistance to BNYVV was conducted.

It was established that the dominance of causal fungi in pathogenesis of black leg and root rots depends more on sugar beet development stage and on level of aggressivity of fungi than on their number in soil.

New methods of evaluation of resistance of sugar beet to root rots under in vitro conditions (a method of double cultures and selective media) and a technique of their field evaluation were worked out. A statistical model for selecting forms resistant to root rots was developed. A method for inducing resistance of sugar beet with the help of synthetical oxiaromatic compounds of the phenolic series was worked out.

Key words: sugar beet, rhizomania, root rots, black leg of seedlings, monitoring, methods of resistance evaluation, statistical modeling, induction of resistance.

Размещено на Allbest.ru