Хронічний нітратно-нітритний токсикоз курей та його профілактика

Тому вони більше поглинають кисень і менше утворюють молочну кислоту із глюкози, що сприяє диханню та активізує фагоцитоз. Слабше виражену імуностимулюючу дію на організм курчат, за нашими даними, проявляють метіонін та фенарон.

Для вивчення впливу антиоксидантів на формування поствакцинального імунітету курчатам до корму упродовж 20-и діб додавали нітрат натрію у дозі 0,8 г/кг м. т.

На 20-у добу встановлено посилення гуморальної ланки імунітету (збільшення кількості лейкоцитів та Т-лімфоцитів) та пригнічення неспецифічної резистентності організму (БАСК, ЛАСК, ФАЛ). На 21-у добу курчат вакцинували проти хвороби Ньюкасла та досліджували у них показники гуморального і клітинного імунітету, а за титрами антигемаглютинінів і антитіл визначали напруженість поствакцинального імунітету. Контролем були вакциновані курчата, до корму яких нітратів не додавали. Встановлено, що у сироватці крові інтактних курчат, яких вакцинували проти хвороби Ньюкасла (контроль), на 7-у добу кількість лейкоцитів збільшилася на 6%, Т-лімфоцитів - на 7%. Вірогідно підвищилися показники неспецифічної резистентності імунного захисту: БАСК на 9%, ЛАСК-6% і ФАЛ-12%. Фагоцитарне число та фагоцитарний індекс збільшувалися, відповідно, на 15 і 25% та на 8% підвищився рівень лізоциму у сироватці крові. Подальше підвищення величин показників гуморального імунітету та неспецифічної резистентності організму курчат встановлено на 14-у добу, які стабілізувалися на 21-у добу досліду.

У цей період титр антигемаглютинінів складав 8,43 ± 0,22 ОД., а титр антитіл 4,27 ± 0,04 ОД. (Р < 0,001). У курчат, вакцинованих проти хвороби Ньюкасла на тлі нітратного навантаження, кількість Т-лімфоцитів, БАСК, ЛАСК і ФАЛ підвищились аналогічно до показників у курчат контрольної групи. Проте, титр антигемаглютинінів був меншим на 7-у добу на 15%, 14-у добу - на 19% і 21-у добу - 17%. Титр антитіл також був на 52% нижчим, порівняно з курчатами, які нітратів з кормом не отримували. Результати досліджень свідчать, що нітрати знижують напруженість поствакцинального імунітету. При додаванні до корму з високим рівнем нітратів аскорбінової кислоти з одночасною вакцинацією курчат проти хвороби Ньюкасла величини показників фагоцитарної системи (фагоцитарна активність, фагоцитарне число, фагоцитарний індекс лейкоцитів) на 21 добу були такі, як у курчат контрольної групи та високою була концентрація лізоциму в сироватці крові (5,25 ± 0,25 мкг/л). Титр антигемаглютинінів складав 8,20 ± 0,04 ОД., а титр антитіл 4,30 ± 0,05 ОД.

Отже, аскорбінова кислота запобігає прояву пригнічуючої дії нітратів на імунну систему та забезпечує адекватну імунну відповідь на вакцину. Це відбувається внаслідок її впливу на клональну проліферацію і диференціацію імунокомпетентних клітин а також покращення анаеробного дихання і глюкогенезу в лейкоцитах. Вплив антиоксидантів на метаболічні процеси в інтактних курчат. У наших дослідах встановлено, що при наявності у кормі нітратів понад МДР антиоксиданти запобігають проявленню НН токсикозу. Для вивчення механізмів профілактичної дії антиоксидантів досліджували їх вплив на морфологічні і біохімічні показники крові інтактних курчат при відсутності нітратів у кормі. Упродовж 30-и діб до корму додавали аскорбінову кислоту (50 мг/кг), метіонін (80 мг/кг) і фенарон 200 мг/кг корму. Встановлено, що антиоксиданти стимулюють гемопоетичну функцію кісткового мозку. Упродовж досліду кількість еритроцитів збільшувалася після введення аскорбінової кислоти на 6-9%, метіоніну на 5-6% і фенарону на 8-12%. За аналогією змінювався також рівень гемоглобіну крові. У дослідних курчат встановлено підвищення рівня загального білка у сироватці крові після застосовування аскорбінової кислоти на 9%, метіоніну на 5% і фенарону - 6%. Рівень альбумінів зростав, відповідно, на 25%, 17% і 20%, що вказує на активізацію антиоксидантами білоксинтезуючої функції печінки внаслідок посилення метаболічних процесів в організмі курчат. На тлі дії антиоксидантів у сироватці крові зростає активність ферментів.

Зокрема, на 10, 20 і 30 доби досліду під впливом аскорбінової кислоти активність каталази підвищується у порівнянні з показниками контрольної групи курчат, відповідно, на 58%, 43% і 46%, метіоніну - на 39%, 43% і 33%, фенарону - на 32%, 29% і 27%. Активність лактатдегідрогенази при застосуванні аскорбінової кислоти зростає на 21-24%, метіоніну на 16-17% і фенарону на 19-21%. Аскорбінова кислота і фенарон підвищують у сироватці крові активність лужної фосфатази, відповідно, на 11% і 5%, а метіонін такого впливу не проявляє. Активність амінотрансфераз на тлі застосування вищезазначених антиоксидантів вірогідно не змінюється.

Фармако-токсикологічна доцільність та економічна ефективність застосування “Метіфену”. У дослідах встановлено, що кожен із вивчених нами антиоксидантів при нітратно-нітритному токсикозі має свої особливості позитивної дії. З метою поєднання фармакологічної дії окремих компонентів нами створено препарат “Метіфен”. До складу останнього в оптимальних дозах введено метіонін (80 мг), фенарон (200 мг.) і наповнювач - до 1 г. Компоненти препарату сумісні за фізико-хімічними властивостями та проявляють у складі “Метіфену” синергізм фармакологічної дії. У дослідах на курчатах встановлено, що при нітратному навантаженні (1,6 г/кг м. т.) додавання до корму препарату “Метіфен” сприяє зниженню у сироватці крові рівня нітратів і нітритів на 7-9% порівняно з курчатами, яким до корму “Метіфен” не задавали. У дослідженнях Б.І. Назара (2003) повідомляється, що фенарон у складі корму проявляє високі окиснювальні властивості. Ймовірно, що завдяки окисненню нітрати у менших кількостях відновлюються у нітрити і надходять у кров.

Тому рівень метгемоглобіну крові у дослідних курчат був у межах 7-12%, у той час, як у курчат, що “Метіфен” не отримували, цей показник становив 18-19%. На тлі невисокої концентрації нітритів і метгемоглобіну “Метіфен” підвищував білоксинтезуючу функцію печінки - рівень загального білка і альбумінів у сироватці крові курчат упродовж досліду був високим. Отже, “Метіфен” активізує метаболічні процеси в організмі курчат та діє гепатопротекторно, що особливо важливо при наявності у кормі нітратів понад максимально допустимий рівень.

Поряд з дослідженнями профілактичної дії “Метіфену” при НН токсикозі ми також визначали економіко-господарські показники діяльності Самбірської птахофабрики, де було проведено апробацію препарату.

Встановлено, що у курчат, у кормі яких був високий рівень нітратів, добові прирости маси тіла складали 22 г., а при додаванні до корму “Метіфену” - 26 г.

Включення до корму інтактних курчат “Метіфену” сприяло отриманню середньодобових приростів 34 г.

Вважаємо, що “Метіфен” необхідно застосовувати не лише при наявності у кормі високого рівня нітратів для профілактики токсикозу, а також для покращення росту та підвищення продуктивності курей. Економічні показники господарської діяльності птахофабрики при застосуванні “Метіфену” значно покращилися, а рентабельність складала 43,2% проти 31,4% без застосування “Метіфену”. Узагальнюючи результати наших досліджень і повідомлень у літературі з вивчення механізмів токсичної дії нітратів, представляємо схему патогенезу хронічного нітратно-нітритного токсикозу у курей (рис. 10).

Рис. 10. - Схема хронічного нітратно-нітритного токсикозу у курей:

У травному каналі курчат, під впливом денітрифікуючих бактерій нітрати відновлюються до нітритів, відтак до нітрозамінів і аміаку. Після резорбції нітрати порушують іонну рівновагу крові, але швидко виводяться з організму, не проявляючи токсичної дії. Нітрозаміни є індукторами мутагенезу та канцерогенезу, що може проявлятися за умов тривалої дії у субтоксичних дозах. Аміак діє подразнююче на хеморецетори кишечника, нирок та кровоносної системи. У патогенезі такого токсикозу вирішальна роль належить нітритам. Основними “мішенями” токсичної їх дії є кров і печінка. Нітрити є класичними метгемоглобінутворювачами. За цих умов у крові накопичуються вільнорадикальні агресивні форми кисню - NО2, О2, ОН, НО2. Вони спричиняють перекисне окиснення ліпідів. При утворенні надмірного рівня гідроперекисів, руйнуються захисні антирадикальні механізми, внаслідок чого настає деструкція біологічних мембран гепатоцитів та проникнення в кров внутрішньоклітинних ферментів.

Отже, метгемоглобіноутворення є першим етапом токсикозу, який відразу переходить у другий - окиснювальний стрес, наслідком якого є зниження білоксинтезуючої, дезінтоксикаційної та антиоксидної функцій печінки та проявлення синдрому ендогенної інтоксикації.

Поряд із розладами морфологічного і біохімічного складу крові необхідно відзначити вплив нітратів на імунну систему. Встановлено прямий зв'язок між ураженням печінки нітратами та імунним гомеостазом. Адже, власне у печінці відбувається синтез імунорегуляторних білків. Нітрати знижують бактерицидну і фагоцитарну активність сироватки крові та рівень в ній лізоциму, зменшується кількість Т-лімфоцитів та знижуються титри антитіл при вакцинації внаслідок пригнічення процесів імуногенезу. Імуносупресивна дія нітратів проявляється опосередковано через деструкцію гепатоцитів, у яких синтезуються імунні білки системи комплемента, деструкцію мембран імунокомпетентних клітин та зміни гомеостазу в організмі. У наших дослідженнях встановлено, що при тривалому надходженні в організм нітратів у субтоксичних дозах у курчат із часом настає звикання. Це біологічна форма адаптації організму до отруйних речовин. Вона характеризується тим, що після відповідного періоду прояву функціональних і морфологічних змін в організмі настає стадія відносної нормалізації. Звикання курчат до нітратів розвивається у три фази.

Фаза первинної реакції - це період становлення адаптації організму до дії нітратів. Нами доведено, що на цьому етапі відбувається функціональна активація антиоксидної системи печінки, яка бере участь у біотрансформації нітратів та зменшенні агресивної дії продуктів метгемоглобінутворення. Дана фаза характеризується суттєвими змінами морфологічного складу крові, підвищенням активності ферментів окиснення, фосфорилювання та переамінування, лейкоцитозом та еозинофілією.

Друга фаза звикання характеризується зниженням реакції організму на дію нітратів і нітритів. У цей період найбільш інтенсивно нейтралізуються продукти метгемоглобіноутворення, в напруженому ритмі функціонує печінка і в такий спосіб досягається максимальне зниження токсичної дії нітратів.

Третя фаза звикання проявляється не завжди. Вона може бути при “зриві” звикання внаслідок надмірного напруження адаптивних механізмів, коли вони змінюються компенсаторними процесами. Описані фази звикання курчат до дії нітратів не були обмежені відповідним проявом у часі. Встановлено, що перша фаза звикання досить рано проявляється змінами гематологічних показників. У пізніші періоди були встановлені зміни активності ферментів окиснення, фосфорилювання та переамінування. Конкретним результатом наших досліджень є експериментальне підтвердження ефективності антиоксидантів в якості засобів, що запобігають “зриву” адаптації.

Розкриття механізмів нітратно-нітритного токсикозу стало основою розробки цілеспрямованого антиоксидного захисту із застосуванням препаратів, що проявляють антиоксидну, мембраностабілізуючу та гепатопротекторну дію. Антиоксиданти - аскорбінова кислота, метіонін та фенарон активізують мікросомальні ферменти гепатоцитів і підвищують метаболічні процеси, спрямовані на дезінтоксикацію чужерідних агентів екзогенного і ендогенного походження, у тому числі нітратів і нітритів. Ендогенні антиоксиданти характеризуються тісним зв'язком із процесами вільнорадикального окиснення ліпідів. Введені в організм в оптимальній дозі, вони вступають у взаємодію із радикалами жирних кислот, підвищують стійкість ліпідів біологічних мембран і запобігають розвитку ланцюгової реакції перекисного окиснення ліпідів. Особливо слід відзначити стимулюючу дію аскорбінової кислоти на активність каталази і пероксидази, адже саме цим ферментам належить основна роль у запобіганні окиснювального стресу. Вони розщеплюють перекиси - найбільш агресивні кисневі метаболіти метгемоглобінутворення, доповнюють фізіологічну антиоксидну систему печінки та проявляють гепатопротекторну дію. Поєднання позитивних фармакологічних якостей метіоніну та фенарону знайшло своє відображення у створенні нового препарату “Метіфен” для профілактики НН токсикозу.

У проведених нами дослідженнях встановлено, що при наявності в кормі нітратів понад МДР, у курчат настає скритий хронічний натратно-нітритний токсикоз. Він проявляється пригніченням еритропоезу, зниженням білоксинтезуючої функції печінки, деструкцією мембран гепатоцитів та проникненням з них у кров внутрішньоклітинних ферментів - АлАТ, АсАТ, ЛФ. Для профілактики токсикозу застосовували аскорбінову кислоту, метіонін та фенарон. Кожен із вказаних антиоксидантів відповідно до фармакологічної дії у більшій чи меншій мірі нормалізує відповідні ланки гомеостазу. Аскорбінова кислота найбільш інтенсивно забезпечує окисно-відновні процеси і бере участь у системі антирадикального захисту печінки проти агресивних форм кисню.

Як антиоксидант, вона біологічно і хімічно найбільш активна сполука, входить до складу біологічних мембран клітин і ефективно захищає їх від перекисного окиснення та стабілізує сульфгідрильні групи ферментів. Аскорбінова кислота стимулює активність ферментів окиснення - каталази, пероксидази і лактатдегідрогенази, а тому запобігає окислювальному стресу, проявляючи гепатопротекторну дію.

Метіонін є амінокислотою - донатором метильних груп для утворення біологічно активних речовин, необхідних для метаболічних процесів. Активізуючи перетворення нейтральних жирів у фосфоліпіди метіонін стабілізує субклітинні мембрани і забезпечує їх антиоксидний захист, підвищує стійкість гепатоцитів до токсичної дії нітратів та запобігає розвитку жирової дистрофії печінки. Фенарон як комплексна сполука, що містить фенозан-кислоту і захищає жири від окиснення, вступає у взаємодію із радикалами жирних кислот та попереджує розвиток ланцюгової реакції окиснювального стресу і посилює дезінтоксикаційну функцію печінки.

Отже, на основі проведених досліджень розкриті механізми вільно радикальних реакцій та їх кінетика при НН токсикозі, вивчені процеси переокиснення ліпідів, що стали основою для цілеспрямованого пошуку засобів антиоксидного захисту та активації дезінтоксикаційної системи і розробки ефективних методів профілактики токсикозу. Встановлено виключно важливу роль антиоксидантів у забезпеченні адаптативного антиоксидного захисту організму при НН токсикозі.

ВИСНОВКИ

У дисертації представлено науково-теоретичне узагальнення і нове практичне вирішення поставленого завдання, що полягає у з'ясуванні особливостей токсикодинаміки та стану захисних систем печінки при хронічному нітратно-нітритному токсикозі курей.

Підтверджено провідну роль метгемоглобіноутворення та розкрито нові наукові аспекти токсикозу, які проявляються посиленням вільнорадикальних процесів окиснення ліпідів та пригніченням антиоксидної функції печінки, що призводить до окиснювального стресу.

Розв'язання поставленої проблеми здійснено шляхом вивчення морфологічних і біохімічних показників крові, дослідження гістологічної і електронно-мікроскопічної структури внутрішніх органів, встановлення білоксинтезуючої, дезінтоксикаційної і антиоксидної функцій печінки та визначення стану імунної системи. Вперше встановлено корегуючий вплив аскорбінової кислоти, метіоніну, фенарону та “Метіфену” на морфологічні і біохімічні показники крові курей при наявності в кормах високого рівня нітратів. Запропоновано застосування вказаних антиоксидантів для корекції гомеостазу та профілактики нітратно-нітритного токсикозу.

За наявності в кормах курчат допустимої добової дози нітратів (0,4 г/кг маси тіла) впродовж 30 діб вірогідних змін морфологічних і біохімічних показників крові не встановлено. Це вказує на стабільність метаболічних процесів в організмі.

За тривалого експериментального нітратного навантаження (0,8 г/кг маси тіла) в організмі курчат встановлені зміни біохімічних та морфологічних показників крові, збільшення кількості еритроцитів та підвищення рівня гемоглобіну, високу активність ферментів фосфорилювання і переамінування, які вказують на порушення гомеостазу, що виникають на тлі захисної реакції організму на надмірну кількість нітратів та включення компенсаторно-пристосувальних механізмів.

За наявності у кормах нітратів у кількості, вдвічі більшій за добову допустиму дозу, на 9% зменшується кількість еритроцитів та на 13% знижується рівень гемоглобіну, у сироватці крові підвищується активність ферментів окиснення (лактатдегідрогенази на 7-11%), фосфорилювання (лужної фосфатази на 13%, креатинфосфокінази на 33%) і переамінування (АсАТ і АлАТ, відповідно, на 19% і 30%) та на 9-11% знижується синтез білка в печінці.

За тривалого надходження до організму курчат нітратів у субтоксичній дозі (1,6 г/кг м. т.) настає скритий нітратно-нітритний токсикоз. Він розвивається в два етапи. На першому - відбувається посилене метгемоглобіноуворення. Максимальний рівень метгемоглобіну досягає 29%. На другому етапі продукти метгемоглобіноутворення - агресивні форми кисню (NO2, НО2, НО, О2) - спричиняють перекисне окиснення ліпідів. За цих умов утворюється надмірна кількість ендогенних перекисів жирних кислот (75-90%), які знижують антиоксидний захист печінки, що призводить до окиснювального стресу, рівень гідроперекисів ліпідів підвищується на 90%, а швидкість перекисного окиснення ліпідів зменшується на 31%. Вони спричиняють деструкцію біологічних мембран гепатоцитів та еритроцитів, що супроводжується вивільненням у кров АлАТ, АсАТ, ЛФ та на 9-11% знижується білоксинтезуюча функція печінки. Високу активність ферментів на тлі гіпопротеїнемії слід вважати тестом ранньої діагностики нітратно-нітритного токсикозу у курей.

За токсичної дії нітратів порушується інтрацелюлярний гомеостаз, внаслідок чого у сироватці крові на 26% підвищується концентрація кальцію. Посилений його вихід з ендоплазматичного ретикулуму гепатоцитів через мембрани, деструковані агресивними формами кисню, зумовлює активацію кальцій-залежних фосфатаз.

Інтенсивне виведення з організму хлору (26%) та зниження рівня фосфору (45%) свідчить про посилену утилізацію їх у процесах фосфорилювання та тканинного дихання.

За нітратно-нітритного токсикозу встановлено зниження у сироватці крові рівня загального білка на 11% і альбумінів на 20%, що є результатом пригнічення білоксинтезуючої функції печінки (підтверджено електронно-мікроскопічними дослідженнями) та посиленої утилізації альбумінів для пластичних процесів (на що вказує висока активність амінотрансфераз і фосфатаз у сироватці крові). Нітрити не виявляють прямої гепатотоксичної дії, але опосередковано, внаслідок переокиснення фосфоліпідів біологічних мембран клітин продуктами метгемоглобіноутворення, пригнічують білоксинтезуючу та знижують дезінтоксикаційну функції печінки.

При нітратно-нітритному токсикозі у сироватці крові на 75% збільшується рівень гідроперекисів ліпідів, підвищується активність глутатіонпероксидази і каталази, відповідно, на 17% і 79% та на 15% збільшується швидкість перекисного окиснення ліпідів, що є результатом токсичного ураження печінки та зниження її антиоксидної функції.

При гістологічних дослідженнях у печінці курчат за токсичної дії нітратів встановлено розлади мікроциркуляції крові, білкову дистрофію і вакуолізацію гранулярної ендоплазматичної сітки та деструкцію мітохондрій гепатоцитів. У нирках настає зернисте переродження епітелію видільних канальців. У дослідах на щурах за кількістю еритроцитів з мікроядрами встановлено, що нітрит натрію в дозі Ѕ ЛД50 за умови гострого досліду проявляє мутагенну дію. У дозі 1/5 ЛД50 мутагенної дії нітратів не виявлено. У хронічному експерименті нітрат натрію діє мутагенно лише у субтоксичній дозі (1,6 г. NО3- /кг м. т.) і сприяє збільшенню кількості хромосомних та хроматидних аберацій у клітинах кісткового мозку на 5-7%.

Нітрати у кількості, вдвічі більшій за МДР у кормах, пригнічують систему імунітету. Вони знижують бактерицидну і лізоцимну активність сироватки крові, відповідно, на 20% і 8%, зменшують фагоцитарну активність лейкоцитів на 13%. При цьому знижується неспецифічна резистентність організму та зменшується напруженість поствакцинального імунітету (титр антигемаглютинінів на 15-18%, титр антитіл на 8-17%). Імуносупресивна дія нітратів і нітритів є наслідком окиснювального стресу, токсичної дії продуктів метгемоглобінутворення та зниження білоксинтезуючої функції печінки.

Антиоксиданти (аскорбінова кислота, метіонін, фенарон і “Метіфен”) при нітратно-нітритному токсикозі проявляють гепатопротекторну дію. Вони нормалізують розлади гомеостазу, підвищують неспецифічну резистентність організму, стабілізують цитоплазматичні мембрани та підвищують стан гуморального і клітинного імунітетів, сприяють посиленню активності комплементу та здатності нейтрофілів до фагоцитозу.

Гепатопротекторна дія антиоксидантів зумовлена нормалізацією процесів перекисного окиснення ліпідів, сповільненням процесів утворення активних вільнорадикальних сполук, що запобігає розвитку окиснювального стресу. При наявності в кормі нітратів понад максимально допустимий рівень для профілактики токсикозу необхідно до корму додавати аскорбінову кислоту в дозі 50 мг/кг, метіонін - 80 мг/кг, фенарон - 200 мг/кг або “Метіфен” - 280 мг/кг. птиця тварина гомеостаз

ПУБЛІКАЦІЇ

1. Гунчак В.М. Імунодепресантна дія нітрату натрію на білих щурів // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету ”Проблеми неінфекційної патології”. - Біла Церква, 1998. - В. 5, Ч. 1. - С. 38-42.

2. Зміни процесів обміну у дослідних тварин під впливом сполук амонію/Гунчак В.М., Харів І.І., Коваленко П.П., Кравчук Л.М. // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького. - Львів, 1999. - В. 3, Ч. І. - С. 31-33 (дисертант опрацював літературні дані і результати власних досліджень, йому належить участь в їх аналізі та написанні статті).

3. Метгемоглобінемія - як тест ранньої діагностики нітратно-нітритної інтоксикації / Гуфрій Д.Ф., Скорохід В.Й., Гунчак В.М., Хомик Р.І. // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького. - Львів, 2000. В. 1, Ч. І. - С. 33-37 (дисертант брав участь у виконанні експериментальних досліджень, аналізі результатів та написанні статті).

4. Гунчак В.М. Окремі аспекти впливу нітрату натрію на організм птиці // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького. - Львів, 2000. - Т. 2, №3-4. - С. 110-112.

5. Вплив окремих вітамінних препаратів на нагромадження нітритних сполук у крові і сечі / Гунчак В.М., Васів Р.О., Гуфрій Д.Ф., Скорохід В.Й., Хомик Р.І. // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького. - Львів, 2000. - Т. II, №2, Ч. І. - С. 47-51 (дисертант є співавтором ідеї, покладеної в основу статті. Йому належить участь в опрацюванні робочої схеми експерименту, отриманні та аналізі результатів).

6. Гунчак В.М. Морфологічні показники крові птиці за експериментального нітратного навантаження // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького. - Львів, 2001. - Т. 3, №4, В. 3. - С. 38-42.

7. Гунчак В.М., Гуфрій Д.Ф., Скорохід В.Й. Особливості сучасних тлумачень токсикодинаміки нітратно-нітритних інтоксикацій в організмі щурів за умов навантаження його свинцем // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького. - Львів, 2001. - Т. 3, №3. - С. 34-38 (дисертанту належить ідея, покладена в основу статті, опрацювання робочої схеми експерименту, участь у проведенні досліджень, аналізі результатів та написанні статті).

8. Гунчак В.М. Вплив нітратного навантаження організму курчат на активність окремих ферментів крові // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького. - Львів, 2001. - Т. 3, №1. - С. 82-83.

Размещено на Allbest.ru