Фасціольоз великої рогатої худоби: імунологічний статус та терапія хворих тварин в умовах тривалого впливу іонізуючого випромінювання

Вплив роленолу і тималіну на імунологічні показники крові тварин, уражених фасціолами, у забрудненій радіоактивними речовинами та умовно чистій зонах. Визначення впливу роленолу та імуномодулятора тималіну на показники імунітету корів, спонтанно уражених фасціолами, проводили на 20 тваринах. Корів розділяли на три групи по 10 голів у кожній, одна з яких знаходилась в забрудненій радіоактивними речовинами, а друга - в умовно чистій зонах (дослідні) і третя (контрольна). Тваринам дослідних груп внутрішньом'язово вводили роленол у дозі 4 см³ на 100 кг маси тіла, тималін - 30 мг на голову за ДР. Ефективність лікувальних препаратів визначали копроовоскопічними дослідженнями через 15, 21, 60 та 160 діб після їх введення. До дегельмінтизації ЕІ в дослідних тварин досягала 100%, ІІ у першій групі - 17,6; другій - 17,2 екз/яєць в 1 г фекалій. Вірогідну різницю в показниках імунітету виявляли на 15-ту та, особливо, 30-ту добу після введення препаратів тваринам обох дослідних груп. Через 15 діб після їх застосування у корів дослідних груп яєць гельмінтів не виявляли.

Вивчення динаміки Т- і В-лімфоцитів у дослідних тварин забрудненої радіонуклідами зони показало збільшення їх кількості на 30-ту добу після введення препаратів відносно вихідних показників. Так, якщо до застосування препарату кількість Т-лімфоцитів становила 39,6±0,6, то на 30-ту добу - 43,9±0,9% (збільшувалася на 9,8%; Р<0,001), В-лімфоцитів - 12,4±0,9 і 14,2±1,0% відповідно (на 12,7% більше; Р<0,01). Після введення препаратів кількість ТФР-РУК суттєво підвищувалася і досягала максимального значення на 30-ту добу (28,6±1,4 і 32,1±1,6 відповідно; Р<0,001).

Кількість сегментоядерних нейтрофілів збільшувалася із 16,0±0,90 до 26,0±0,37, еритроцитів - з 4,70±0,2 до 5,26±0,2 Т/л. Вірогідне зниження до фізіологічних показників кількості еозинофілів, лейкоцитів та моноцитів у тварин спостерігали на 30-ту добу після дегельмінтизації, що видно з наведених даних (табл. 4).

Таким чином, роленол і тималін сприяли більш стійкому підсиленню імунної системи тварин дослідної групи в зоні, забрудненій радіонуклідами.

В умовно чистій зоні вірогідну різницю в показниках імунітету виявляли на 7-му добу після застосування препаратів (відносно вихідних показників).

Динаміка Т- і В-лімфоцитів у дослідних тварин умовно чистої зони засвідчила збільшення їхньої кількості на 7-му добу (при ІІ - 10,1 екз/яєць в 1 г фекалій) на 4,6% (відповідно 40,3±0,7 проти 42,3±0,7%; Р<0,05), В-лімфоцитів - на 4,3% (13,6±0,9 проти 14,2±0,9%). Ці показники досягали максимального значення на 30-ту добу і становили відповідно 45,8±1,0 та 15,4±1,2%, тобто зростали на 12,1 і 11,7% (Р<0,001). Після введення препаратів кількість ТФР-РУК та ТФЧ-РУК суттєво підвищувалася на 7-му і досягала максимального значення на 30-ту добу. Кількість ТФР-РУК збільшувалася з 28,1±1,4 до 29,3±1,4% на 30-ту добу до 31,4±1,6%, (на 10,6%; Р<0,001), ТФЧ-РУК (з 12,2±0,8 до 13,0±0,9% і 14,4±1,1%, на 15,3%; Р<0,01). На 7-му реєстрували вірогідне зростання фагоцитарної активності нейтрофілів крові (із 45,3±1,7 до 47,3±1,6% на 30-ту відповідно 51,9±1,4%, на 12,6%, Р<0,01), бактерицидної активності сироватки крові (з 57,8±0,7 до 59,9±0,5% і 64,6±0,6%, на 10,6%, Р<0,001), лізоцимної активності (з 28,9±2,2 до 31,5±2,2% і 36,6±1,8% на 30-ту, на 21,1%, Р<0,01).

Максимальне збільшення кількості паличкоядерних нейтрофілів реєстрували на 30-ту добу - із 17,0±0,9 до 28,0±0,4, еритроцитів на 15-ту добу - з 4,7±0,1 до 5,2±0,2), гемоглобіну - з 83,8±1,9 до 101,8±4,2. Зниження до фізіологічних показників кількості лейкоцитів, моноцитів та еозинофілів спостерігали на 30-ту добу після введення препаратів.

Таблиця 4. Динаміка показників імунітету у хворої на фасціольоз великої рогатої худоби в зоні, забрудненій радіоактивними, речовинами при застосуванні роленолу і тималіну (М±m; n=10)

Вони проявляли достатньо виражені стимулюючі властивості. Так, застосування тималіну під час дегельмінтизації тварин роленолом сприяло більш стійкому підсиленню імунної відповіді в умовно чистій зоні відносно забрудненої радіоактивними речовинами, про що свідчило збільшення показників гуморального та клітинного імунітету вже на 7-му добу до початкових показників. Збільшення показників імунітету на 15 і 30-ту добу після застосування препаратів свідчить про послаблення функціонування імунної системи тварин в умовах підвищеного іонізуючого випромінювання.

Вірогідне зниження до фізіологічних показників кількості еозинофілів та моноцитів у тварин після дегельмінтизації свідчить про те, що випробувані препарати нормалізують кількість цих клітин, тобто підтверджувало їхню лікувальну дію та відсутність сенсибілізуючих властивостей.

Вплив бровальзену і левамізолу на показники імунітету корів, уражених фасціолами, в зоні, забрудненій радіоактивними речовинами. Визначення впливу бровальзену та імуностимулятора левамізолу проводили на 10 тваринах у зоні, забрудненій радіоактивними речовинами, із сумарною річною експозиційною дозою гамма-випромінювання на об'єктах утримання тварин 6,47 ^. 10 -⁵±0,09 ^. 10 -⁵ Кл/кг, щільністю забруднення ґрунтів ¹³⁷Cs 37-370 кБк/м². Корів розділили на дві групи: першу (дослідну) групу становили тварини, спонтанно уражені фасціолами, другу - клінічно здорові. Тваринам обох дослідних груп бровальзен застосовували перорально з розрахунку 20 мг/кг маси тіла (за ДР), 10%-ний розчин левамізолу вводили внутрішньом'язово в дозі 75 мг/100 кг (за ДР).

До дегельмінтизації ЕІ у тварин дослідної групи становила 100%, ІІ у першій групі - 12,9 екз/яєць в 1 г фекалій. Через 7 діб після застосування препаратів у корів першої дослідної групи реєстрували 9,8 екз/яєць, на 15, 21, 60 та 160 добу яєць фасціол не виявляли. Ефективність лікувальних засобів становила 100%.

Вірогідну різницю в показниках клітинного імунітету спостерігали на 7-му добу після застосування препаратів. Так, якщо до їх введення фагоцитарна активність нейтрофілів крові становила 45,3±1,7, на 7-му добу - 47,4±1,6%, що на 4,5% більше (Р<0,05), фагоцитарний індекс зріс із 10,9±1,1 до 11,9±1,0 (на 9,9%), абсолютний фагоцитоз - із 14,5±0,2 відповідно до 15,7±0,3 (на 8,5%; р<0,001), бактерицидна активність сироватки крові суттєво підвищувалася - з 57,8±0,7 до 59,9±0,5%, або на 9,3% (Р<0,001).

У лейкоцитарній формулі крові тварин значних змін не виявляли.

Показники гуморального та клітинного імунітету зростали і досягали максимального значення на 30-ту добу: ФА нейтрофілів - 51,9±1,4% (зросла на 12,8%), ФІ - 13,7±1,1 (на 21,8%), АФ - 17,8±0,4 (на 19,6%), БАСК - 64,6±0,6% (на 10,5%), ЛАСК - 36,6±1,8% (на 19,6%; Р<0,01).

У динаміці вмісту сегментоядерних нейтрофілів збільшення кількості клітин виявляли на 30-ту добу - з 18,0±0,9 до 30,0±0,4 (Р<0,01). Вірогідне зниження кількості еозинофілів та моноцитів до фізіологічних показників спостерігали на 15-ту добу після дегельмінтизації.

Таким чином, застосовані препарати, починаючи з 7-ї доби після введення, сприяли підвищенню клітинного та гуморального імунітету. Проте на 30-ту добу після дегельмінтизації кількість сегментоядерних нейтрофілів, ФА нейтрофілів крові, БАСК, ЛАСК, ФІ та АФ перевищували показники клінічно здорових тварин до введення їм препаратів. Стимулююча дія бровальзену та левамізолу у другій дослідній групі (клінічно здорових тварин) максимально проявлялася на 30-ту добу після застосування препаратів. До їх введення фагоцитарна активність нейтрофілів крові становила 50,1±2,2, на 30-ту добу - 54,1±1,5%, або на 7,4% більше, абсолютний фагоцитоз зростав із 16,2±0,3 до 18,8±0,4 (на 11,6%), фагоцитарний індекс - з 11,6±0,8 до 14,9±1,1 (22,7%), а лізоцимна активність сироватки крові - з 33,0±2,0 до 36,5±1,9%, або на 9,6% (Р<0,001). У лейкоцитарній формулі крові цієї групи тварин значних змін не виявляли.

Вплив препаратів на стан клітинного і гуморального імунітету проявлявся збільшенням показників у першій групі тварин на 7-му, а в другій дослідній - на 30-ту добу, що свідчило про формування у тварин стійкої імунної відповіді. Це пов'язано, як із безпосереднім впливом препаратів на механізми стимуляції природної резистентності, так і антигельмінтною їх дією, оскільки імуносупресивний вплив токсинів фасціол на організм при цьому усувався.

Динаміка кількості еритроцитів з мікроядрами в крові, вмісту жирних кислот загальної фракції ліпідів, морфологічних змін у печінці корів, хворих на фасціольоз, на фоні дегельмінтизації та імуностимуляції. Вивчення мікроядер в еритроцитах крові, вмісту жирних кислот, екстрагованих із лейкоцитів, морфологічних змін у печінці за фасціольозу на фоні дегельмінтизації та імуностимуляції проводили на 15 тваринах. Корів розділили на три групи (n=5) - дві дослідних (хворі тварини) і одну контрольну (здорові тварини). Тваринам дослідних груп вермітан (20%-вий гранулят) застосовували перорально із розрахунку першій дослідній 9 мг/кг, комбіферон - 4 млн МО на голову, другій дослідній - у дозі 10 мг/кг живої маси за ДР та комбіферон - 3 млн МО на голову внурішньом'язово. Корови контрольної групи препаратів не отримували. Ефективність препаратів визначали копроовоскопічними дослідженнями через 15, 21, 35, 60 та 160 діб після їх введення. До дегельмінтизації ЕІ дослідних тварин становила 100%, ІІ у першій дослідній групі - 17,8, другій - 14,2 екз/яєць в 1 г фекалій. Через 35 днів після застосування препаратів у корів першої і другої дослідних груп яєць гельмінтів не виявляли.

Дослідженнями встановлено, що при інвазії 22,0 екз/яєць в 1 г фекалій та дослідженні 1328 еритроцитів крові в них було виявлено 16 мікроядер (1,2%). На 15-ту добу після введення препаратів кількість яєць фасціол в 1 г фекалій зменшилась до 6,0 і дослідженні 1334 еритроцитів - 11 мікроядер (0,82%), на 35-ту добу в 1348 еритроцитах - 8 мікроядер (0,59%). Різниця відносно здорових тварин була на 5,6% вищою, порівняно з початком досліджень, а на 15-ту та 35-ту добу - вищою на 9%; 4%.

При наявності 15,0 екз/яєць та дослідженні 1288 еритроцитів крові, було виявлено 14 мікроядер (0,56%), на 15-ту добу після введення препаратів при відсутності інвазії і дослідженні 1296 еритроцитів - 10 мікроядер (0,72%), на 35-ту добу в 1302 еритроцитах - 8 мікроядер. Різниця була вищою відносно здорових тварин на 0,56%, порівняно з початком досліду, а на 15-ту та 35-ту добу - на 7%; 3%; 1%.

На початку досліду за наявності 12,0 екз/яєць та дослідженні 1496 еритроцитів з 12 мікроядрами, складало 0,80%; на 15-ту добу після лікування виявлено в 1496 еритроцитах - 9 мікроядер, (0,47%) відносно до здорових тварин, що складало на 0,48% вище (відповідно до початку, 15-ту на 4%; 1%, 35-ту добу різниці не виявлено).

Таким чином, нами встановлено, що в крові корів, уражених фасціолами, спостерігається збільшення кількості еритроцитів, які містять мікроядра. Їх динаміка залежала від ступеня інвазії. Дегельмінтизація корів вермітаном та стимуляція комбіфероном сприяли зменшенню кількості мікроядер в еритроцитах крові тварин, порівняно зі здоровими, на 35-ту добу після введення препаратів.

Значні зміни відбулися у кількісному вмісту жирних кислот загальної фракції ліпідів, екстрагованих із лейкоцитів крові тварин після введення препаратів. На початку досліджень ІІ у тварин дослідної групи становила 14,2 екз/яєць в 1 г фекалій, через 15 діб після застосування препаратів - 2,1 екз/яєць фасціол; на 35-ту добу яєць гельмінтів не виявляли. При вивченні рівня насичених жирних кислот у крові тварин на 15-ту добу після введення препаратів зафіксували зміни, порівняно з початковими даними вірогідне збільшення вмісту ізостеаринової С_18:0 кислоти - з 0,04±0,03% до 0,09±0,03%, або на 55% (Р<0,01). Кількість міристинової С_14:0 кислоти зменшилась - з 0,41±0,05% до 0,30±0,05% (на 26%), ізопальмітинової С_16:0 - з 0,05±0,01 до 0,03±0,01%, або на 40%, (Р<0,01). Також виявлено вірогідне збільшення рівня докозанпентаєнової С_22:5 ненасиченої жирної кислоти - з 0,10±0,02 до 0,20±0,03% (на 50%).

На 35-ту добу після застосування препаратів виявляли вірогідне збільшення в крові рівня кількості насичених жирних кислот: лауринової С_12:0 - з 0,08±0,02 до 0,14±0,02 (на 43%), міристинової С_14:0 - з 0,41±0,05 до 0,46±0,04 (на 11%), ізостеаринової С_18:0 - з 0,04±0,03 до 0,39±1,2, стеаринової С_18:0 - з 12,0±0,03 до 15,1±1,5%, або на 21% (Р<0,01). Рівень насичених жирних кислот знижувався на 35-ту добу: пентадеканової С_15:0 - з 0,10±0,03 до 0,07±0,02%, (на 30%; Р<0,01), маргаринової С_17:0 - з 0,52±0,20 до 0,25±0,04% (на 42%). Поряд з цим зменшувалася також кількість ненасичених кислот, порівняно з початковими показниками: міростолеїнової С_14:1 - з 0,11±0,03 до 0,08±0,02,% (на 28%; Р<0,01); гептадеценової С_17:1 - з 0,46±0,05 до 0,18±0,04% (на 61%); олеїнової С_18:1 - з 25,0±2,30 до 21,05±2,6% (на 16%; Р<0,01). Вірогідне підвищення рівня ненасичених кислот до початкових показників відмічали на 35-ту добу після введення препаратів: пальмітолеїнової С_16:1 - з 2,0±0,02 до 2,29±1,2% (на 56,4%), докозантриєнової С_22:5 - з 0,10±0,02 до 0,15±0,05% (на 45%), арахідинової С_{20 : 4} - з 2,54±0,50 до 3,27±0,03% (на 24,7; Р<0,01). Отже, стимуляція тварин комбіфероном і дегельмінтизація вермітаном суттєво не порушували співвідношення найбільш важливих жирних кислот - пальмітинової, стеаринової, олеїнової, лінолевої та ліноленової, що в цілому свідчило про відсутність негативного впливу на гомеостатичні процеси в обміні ліпідів. Виявлено сумарне збільшення вмісту насичених та зменшення ненасичених жирних кислот, що корелює зі зменшенням кількості яєць фасціол. Ці позитивні зміни, мабуть, пов'язані зі зменшенням енергетичних витрат, які відбувалися за наявності інвазійного агента, а також при збереженні енергоємних насичених жирних кислот в організмі. У свою чергу збільшення вмісту насичених жирних кислот сприяло зменшенню виходу в кров та подальшому окисненню ненасичених жирних кислот, які беруть активну участь у відновленні клітинних мембран.

Таким чином, встановлено, що препарати, не проявляли негативного впливу на основні процеси обміну ліпідів і сприяли покращенню метаболічних процесів.

Комплексна терапія сприяла деяким зворотним процесам у печінці на ранній стадій розвитку хвороби. Так, після діагностичного забою таких тварин при мікроскопічному дослідженні печінки спостерігали відновлення формування печінкових часточок. Однак міжчасточкова сполучна тканина у окремих тварин була ще сильно виражена. У тварин з високим ступенем ураження фасціолами, лікувальна терапія не сприяла відновленню морфологічної структури печінки. Дегельмінтизація тварин вермітаном із комбіфероном позитивно впливала на відновлення морфологічної структури печінки лише на ранніх стадіях розвитку патологічного процесу.

Виробничі випробування та економічна ефективність комплексної терапії при фасціольозі корів. Враховуючи позитивні результати експериментальних досліджень із застосування антигельмінтиків та імуностимуляторів при фасціольозі корів, ми провели випробування препаратів із метою визначення терапевтичної та економічної ефективності їх в умовах виробництва. У КСП ім. Шевченка Народицького району Житомирської області (3-я зона забруднення радіоактивними речовинами) випробування роленолу проводили на 100 коровах (із них 20 були в контролі), спонтанно уражених фасціолами. Роленол вводили тваринам дослідної групи в дозі 4 см³ на 100 кг маси тіла, або 2 мг/кг за ДР, тималін - у дозі 30 мг за ДР на голову. При фасціольозній інвазії (ЕІ - 100%, ІІ - 14,2 екз/яєць в 1 г фекалій) препарати забезпечували 100% ефективність. Середньодобовий надій на одну корову протягом двох місяців збільшувався на 0,7 кг і становив 8,2 кг при 7,5 кг у контролі. Річний удій молока від однієї корови зріс із 2025 до 2214, або на 189 кг. Вартість додаткової продукції на одну корову з урахуванням закупівельної ціни 1 кг молока на час проведення досліджень (0,55 грн) становила 103,95 грн. При витратах на проведення заходів (вартість роленолу - 6,28 грн, імуностимулятора - 2,48 грн, фіксація тварин - 0,40 грн) окупність додаткових витрат становила 12,3 грн на одну тварину.

У ПСП “Вереси” Житомирського району Житомирської області (умовно чиста зона), вермітан та імуностимулятор комбіферон проводили на 65 коровах (15 з них були у контролі), спонтанно уражених фасціолами. Вермітан (20%-ий гранулят) вводили в дозі 9 мг/кг маси за ДР орально, комбіферон - 4 млн МО на голову внутрішньом'язово.

При екстенсивності та інтенсивності фасціольозної інвазії відповідно 100% і 17,8 екз/яєць фасціол в 1 г фекалій на 21-ту та 35-ту добу ефективність лікарських засобів становила 100%. Продуктивність дослідних тварин за цей час зросла на 0,74 кг. Середньорічний надій збільшився з 2130,3 кг до 2330,1 кг (199,8 кг на корову). Вартість додаткової продукції на тварину з урахуванням закупівельної ціни 1 кг молока на час проведення досліджень 0,60 грн, становила 119,88 грн. При проведенні заходів (вартість вермітану становить - 7,84 грн, комбіферону - 3,14 грн, фіксація тварин - 0,40 грн) додаткові витрати є окупними (12,58 грн на одну корову).

Отже, застосування антигельмінтиків (роленолу і вермітану) та імуностимуляторів (тималіну і комбіферону) сприяє оздоровленню стада від фасціольозу та значно підвищує молочну продуктивність тварин.

ВИСНОВКИ

1. Встановлено, що фасціольоз великої рогатої худоби має широке розповсюдження на території Центрального Полісся України. Суттєву роль при цьому відіграють природно-кліматичні умови та рівень забруднення радіоактивними речовинами місць розташування господарств. Максимальна екстенсивність інвазії у господарствах другої і третьої зон забруднених радіонуклідами (¹³⁷Cs) досягала 70,1-74,5%; умовно чистої щодо забруднення радіонуклідами - 46,6-63,3%. У тварин, які народилися і постійно утримувались на території із щільністю забруднення ґрунтів за ¹³⁷Cs 37-185, 185 - 370, 370 - 555 Бк/м² при сумарній річній експозиційній дозі гамма-випромінювання 6,47 ^. 10 -⁵±0,09 Кл/кг та сумарним забрудненням кормів у межах 2218,8-3229,6 Бк за добу на одну голову, порівняно з тваринами відносно чистих зон, виявлено пригнічення функціональної активності імунної системи організму. Розроблено новий спосіб гельмінтооволярвоскопії та визначено імуносупресивну дію фасціол на організм тварин.

2. Зареєстровано два періоди інтенсивного зараження тварин фасціолами: з кінця травня до кінця червня та з середини серпня до закінчення пасовищного сезону. Захворювання великої рогатої худоби на фасціольоз має виражену сезонну динаміку з максимальним проявом у зимово-весняний період в зоні Полісся, де пік інвазії припадає на середину грудня - середину березня, у господарствах другої і третьої зон забруднених радіонуклідами - на початок березня. Інтенсивність зараження тварин у сезонному аспекті зростає влітку.

3. Для діагностики фасціольозу вперше запропоновано метод гельмінтооволярвоскопії з використанням камери на рентгенівських фотоплівках, що забезпечує виявлення яєць у 99,5% тварин уражених статевозрілими гельмінтами і підтверджує його високу ефективність в порівнянні з іншими.

4. встановлено, що у хворих на фасціольоз тварин в умовно чистих зонах щодо забруднення радіонуклідами показники імунітету, порівняно зі здоровими тваринами, є зниженими: фагоцитарна активність - на 4,8%, фагоцитарний індекс - на 13,9%, абсолютний фагоцитоз - на 17%, бактерицидна активність сироватки крові - на 4,4%, лізоцимна активність - на 6,0%, кількість Т-лімфоцитів - на 5,2%, В-лімфоцитів - на 5,9% (р<0,001). Це зумовлено імуносупресивною дією фасціол на організм тварин.

5. Порушуються механізми імунорегуляції, еритроцитопоезу, клітинних процесів у враженої фасціолами худоби, що супроводжується збільшенням кількості еозинофілів (на 8%), лейкоцитів (на 9,5%), моноцитів (на 4%), мікроядер в еритроцитах крові (на 5-8%), насичених жирних кислот у ліпідах крові (на 23,2%), фосфоліпідів (фосфотидилхоліну та лізофосфатидилхоліну) у нативній крові (на 22,3-29,8%), активності ферментів (аспартатамінотрансферази, глутамілтрансферази) (на 31,4-43,2%) в порівнянні зі здоровими тваринами в умовно чистих зонах.

6. У хворої на фасціольоз великої рогатої худоби, порівняно зі здоровими тваринами в зоні забрудненій радіонуклідами, зменшується вміст загального білка в сироватці крові (на 12,5%), альбумінів (на 19,5%), сечовини (на 9,5%), глюкози (на 2,4%), вітаміну А (на 3,6%), вітаміну Е (на 6,25%), креатиніну (на 14,3%), аланінамінотрансферази (на 7,25%), сегментоядерних нейтрофілів (на 5%), ненасичених жирних кислот (на 22,6%).

7. Опромінення тварин іонізуючою радіацією негативно впливало на імунну систему тварин, що проявлося Т-лімфопенією, дефіцитом теофілінрезистентних і теофілінчутливих клітин, олігохромією, гіпоальбумінемією, гіпопротеїнемією та гіповітамінозами.

8. За інтенсивного ураження печінки великої рогатої худоби (60 фасціол і більше) спостерігається атрофія гепатоцитів та їх жирову інфільтрацію. У паренхімі часто виявляються осередки грануляційної тканини, наявність фібробластів, лімфоїдних і велетенських клітин, великих макрофагів, а також руйнування клітин паренхіми печінки. З розвитком патологічного процесу спостерігається збільшення кількості жирових крапель у цитоплазмі клітин паренхіми печінки, що свідчить про їх жирову дистрофію.

9. Дегельмінтизація тварин вермітаном в комплексі з комбіфероном сприяли відновленню на 60-ту добу після лікування морфологічної структури печінки лише на ранніх стадіях розвитку патологічного процесу (при незначному ураженні печінки).При високій інтенсивності інвазії (понад 60 фасціол в печінці) печінкові часточки набували характерної їм форми в окремих ділянках, що свідчило про незворотні процеси гістологічних змін органу.

10. Високоефективними препаратами при гострому перебігу фасціольозу корів виявилися роленол, івомек-плюс та ацемідофен. Вони мали незначну імуносупресивну дію на механізми імунного стану тварин як в забрудненій радіонуклідами так і умовно чистій зонах.

11. Вперше застосований імуностимулятор Т-активін через 14-ть діб після його введення телятам, які утримувалися в умовах підвищеної дії іонізуючого опромінення, забезпечив виражене посилення морфофункціональної активності клітинного та гуморального імунітету, збільшення кількості еозинофілів, вмісту гемоглобіну та еритроцитів.

12. Застосовані хворим на фасціольоз коровам в забрудненій радіоактивними речовинами та умовно чистих зонах імуностимулятори комбіферон, тималін, та левамізол сприяли посиленню морфофункціональної активності Т- і В-систем імунітету, зменшенню кількості еозинофілів та моноцитів на 30-35-ту добу після їх введення.

13. Запропоновані комбіновані методи застосування антигельмінтиків та імуностимуляторів (роленол і тималін, а також бровальзен, івомек-плюс і левамізол) підвищували ефективність лікарських засобів до 100% у забрудненій радіонуклідами та умовно чистій зонах.

14. Застосування антигельмінтиків (вермітан і роленол) та імуностимуляторів (комбіферон і тималін) для лікування хворих на фасціольоз корів сприяли нормалізації імунологічних показників крові: загальної кількості лейкоцитів, а також Т- і В-лімфоцитів, фагоцитарної активності нейтрофілів, фагоцитарного індексу, бактерицидної та лізоцимної активності сироватки крові, паличко- і сегментоядерних нейтрофілів, еозинофілів, моноцитів, вмісту гемоглобіну, мікроядер в еритроцитах крові, насичених і ненасичених жирних кислот загальної фракції ліпідів до рівня показників здорових тварин.

15. Розроблені схеми профілактичних та лікувальних заходів з урахуванням одержаних результатів забезпечили оздоровлення 9-ти господарств від фасціольозу у забруднених радіонуклідами та умовно чистих зонах Центрального Полісся України.

16. Використання для лікування хворих на фасціольоз корів антигельмінтиків в комбінації з імуностимуляторами сприяє збільшенню добового надою молока від однієї корови на 0,70 - 0,79 кг. Окупність додаткових витрат становила 10,86 - 12,80 грн на протязі 2-х місяців.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Для ветеринарної медицини запропоновано нові методи діагностики фасціольозу великої рогатої худоби:

1. Спосіб проведення гельмінтооволярвоскопії (метод Довгія). Патент на винахід №58689А від 15 серпня 2003 р., Бюл. №8.

2. Пристрій для реєстрації яєць і мертвих личинок гельмінтів (камера Довгія). Патент на винахід №58688А від 15 серпня 2003 р.,. Бюл. №8.

3. Удосконалення пристрою для реєстрації яєць і мертвих гельмінтів (камера Довгія). Патент на винахід А61В10/00 від 15 листопада 2004 р., Бюл. №11.

Розроблені, випробувані та запропоновані оптимальні схеми гельмінтоовоскопічних обстежень і строки проведення лікувально-профілактичних заходів проти фасціольозу великої рогатої худоби у забрудненій радіонуклідами та умовно чистій зонах Центрального Полісся України. Ці дані увійшли до вузівського посібника “Особливості розповсюдження інвазійних захворювань та заходи боротьби в умовах довготривалого впливу іонізуючого випромінювання в зоні Центрального Полісся України”, затвердженого вченою радою Державної агроекологічної академії України (протокол №5 від 19 січня 2002 року).

При фасціольозі великої рогатої худоби в забрудненій радіонуклідами та умовно чистих зонах необхідно впроваджувати комплексну терапію з використанням антигельмінтиків (роленолу, івомеку-плюс, вермітану) та імуностимуляторів (тималіну, левамізолу, комбіферону). Вона знайшла відображення в “Рекомендаціях по боротьбі з трематодозами великої рогатої худоби в зоні Центрального Полісся України”, схвалених вченою радою ДАУ (протокол №4 від 27 грудня 2000 року) та секцією “Ветеринарна медицина” НТР Міністерства аграрної політики України (протокол №7 від 27 грудня 2001 року).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Рекомендації по боротьбі з трематодозами (фасціольозом, дикроцеліозом, парамфістоматозом) великої рогатої худоби в зоні Центрального Полісся України. Затверджені на засіданні секції “Ветеринарна медицина” науково-практичної ради Міністерства аграрної політики України, протокол №1 від 27 грудня 2001 року / Довгій Ю.Ю. - Житомир, 2001. - 23 с.

2. Довгій Ю.Ю. Вплив фасціольозу на природну резистентність великої рогатої худоби і лікування хворих тварин у зоні радіоактивного забруднення // Вет. медицина України. - 1998. - №4. - С. 32-33.

3. Довгій Ю.Ю. Івомек-плюс у лікуванні фасціольозу великої рогатої худоби // Тваринництво України. - 1998. - №8-9. - С. 15-16.

4. Довгій Ю.Ю. Епізоотологічні особливості фасціольозної інвазії та імунної системи молодняку, вирощеного на радіоактивно забрудненій місцевості // 80-й випуск міжвід. тем. наук. збірника “Ветеринарна медицина”, присвячений 80-й річниці ІЕКВМ. - Харків, 2002. - Вип. 80. - С. 209-211.

5. Довгій Ю.Ю., Житова О.О. Особливості епізоотології фасціольозу в зоні Центрального Полісся України // Тваринництво України. - 1999. - №5-6. - 22 с. (Дисертант визначав щільність популяції молюсків у біотопах пасовищ та ступінь ураження їх личинками фасціол).

6. Довгій Ю.Ю. Вплив ацемідофену на імунобіологічні показники організму великої рогатої худоби, хворої на фасціольоз // Вет. медицина України. - 1999. - №11. - С. 26-27.

7. Довгій Ю.Ю. Патолого-гистологические изменения в печени крупного рогатого скота и овец при фасциолезе // Материалы Всерос. науч.-метод. конф. патологоанатомов вет. медицины (Омск, 20-22 сентября 2000 г.). - Омськ. - 2000. - С. 65-66.

8. Довгій Ю.Ю., Галат В.Ф. Динаміка неспецифічної резистентності у здорової і хворої фасціольозом худоби під дією альбендазолу // Тваринництво України. - 1997. - №12. - С. 12-13. (Дисертант визначав ефективність застосування альбендазолу та вивчав імуноморфологічні зміни в організмі корів до та після дегельмінтизації).

9. Довгій Ю.Ю. Ефективність комплексної терапії при фасціольозі великої рогатої худоби у зоні радіоактивного забруднення // Вет. медицина України. - 1998. - №11-12. - С. 21-22.

10. Довгій Ю.Ю. Вплив роленолу і тималіну на функціональний стан імунної системи великої рогатої худоби при фасціольозі // Вет. медицина України. - 2001. - №4. - С. 21-22.

11. Довгій Ю.Ю., Ваховський І.Л., Семененко Р.Д. Захворювання великої рогатої худоби, викликане паразитуванням фасціол в асоціації з бактеріями і грибами // Вісник Держ. агроекол. акад. України: Наук.- теор. зб. - Житомир, 2000. - Випуск 2. - С. 115-118. (Дисертант встановив наявність високопатогенної мікрофлори в печінці корів, уражених фасціолами).

12. Довгій Ю.Ю., Ковальчук Ю.В., Деркач С.Т. Ефективність альбендазолу, левамізолу, івомеку-плюс, бровальзену проти фасціольозу великої рогатої худоби // Вісник Держ. агроекол. акад. України: Наук.-теор. зб. - Житомир, 1998. - Вип. 2. - С. 154-155. (Дисертант поставив досліди, розрахував дози препаратів, обрахував результати досліджень).

13. Довгій Ю.Ю. Вплив вермітану на біохімічні показники імунного статусу організму великої рогатої худоби // Вет. медицина України. - 2002. - №10. - С. 26-27.

14. Галат В.Ф., Довгій Ю.Ю. Вплив іонізуючої радіації та фасціольозної інвазії на гуморальні, клітинні фактори захисту організму худоби // Тваринництво України. - 2000. - №7-8. - С. 17-18. (Дисертант дослідив негативний вплив іонізуючого опромінення та фасціольозної інвазії на організм тварин).

15. Довгій Ю.Ю. Ефективність комплексної терапії при захворюванні великої рогатої худоби, викликаної паразитуванням фасціол в асоціації з бактеріями і грибами // Зб. наук. праць V з'їзду паразитоценологів України (м. Харків, 5-6 квітня 2001 року). - 2001. - Вип. 7 (31). - С. 90-92.

16. Бреславец В.В., Довгий Ю.Ю., Пилипейко С.А. Влияние ионизирующей радиации на показатели естественной резистентности крупного рогатого скота // Материалы учред. конф. Междун. ассоциации паразитоценологов Витебской гос. акад. вет. медицины. - Витебск, 1999. - С. 77-78. (Дисертант поставив дослід, узагальнив одержані результати, написав статтю).

17. Довгий Ю.Ю., Бреславец В.В., Деркач С.Т. Динамика интенсивности инвазии и показатели естественной резистентности крупного рогатого скота под действием ионизирующей радиации // Материалы учред. конф. Междун. ассоциации паразитоценологов Витебской гос. акад. вет. медицины. - Витебск, 1999. - С. 83-84. (Дисертант особисто отримав результати досліджень, провів їх узагальнення).

18. Епізоотична ситуація та основи профілактики фасціольозу жуйних на Поліссі // Ю.Ю. Довгій, А.В. Березовський, В.Ф. Галат, І.Л. Ваховський. Вет. медицина України. - 2001. - №7. - С. 32-33. (Дисертант особисто виявив максимальну ураженість великої рогатої худоби фасціолами).

19. Amaha T., Galat V., Dovgiu Yu. The influence of fasciola hepatica and ionizing radiations on the indexes of the natural resistance of cattle // IX th international congress of parasitology, 24-28 august, 1998. - Chiba, Japan. - 1998. - P. 281. (Дисертант особисто провів радіологічні дослідження показників імунної системи).

20. Довгій Ю.Ю., Калиновський Г.М., Ваховський І.Л. Зміни функціонального стану імунної системи у здорової і хворої фасціольозом великої рогатої худоби в умовах тривалого впливу іонізуючого випромінювання // Наукові праці Полтав. держ. аграр. акад. - Т. 2 (21). Ветеринарні науки. - Полтава, 2002. - С. 229-231. (Дисертант особисто виявив збільшення інтенсивності інвазії в зоні радіоактивного забруднення).

21. Комбіновані препарати - шлях підвищення ефективності терапії трематодозів жуйних тварин // А.В. Березовський, В.Ф. Галат, Ю.Ю. Довгій, І.Л. Ваховський. Наук. вісн. Нац. аграрн. ун-ту. - К., 2001. - Вип. 36. - С. 95-97. (Дисертант особисто розробив схеми комплексної терапії при трематодозах великої рогатої худоби).

22. Довгій Ю.Ю., Шеремет С.І. Т-активін як засіб підвищення резистентності молодняку великої рогатої худоби на радіаційно забруднених територіях // Науковий вісник НАУ. - К., 2000. - Вип. 28. - С. 285-287. (Дисертант особисто дослідив вплив Т-активіну на клітинний і гуморальний імунітет, розрахував дозу препарату і визначив схему введення).

23. Довгій Ю.Ю. Вплив альбендазолу і левамізолу на резистентність овець при фасціольозі // Тваринництво України. - 1997. - №12. - С. 14.

24. Довгій Ю.Ю., Шеремет С.І. Ефективність комплексного лікування новонароджених телят з гострими розладами травлення // Науковий вісник НАУ. - К., 1998. - Вип. 11. - С. 238-240. (Дисертант особисто розробив комплексну терапію при гострих розладах травлення).

25. Довгій Ю.Ю., Калиновський Г.М., Олійник І.А. Ефективність “Бовітоксу” для профілактики гострих розладів харчотравлення у новонароджених телят // Вісник Держ. агроекол. акад. України. - 1998. - №1. - С. 47-48. (Дисертант особисто визначив ефективність “Бовітоксу” при гострих розладах харчотравлення).

26. Пристрій для реєстрації яєць і мертвих личинок гельмінтів (камера Довгія). Патент на винахід від 15.08.03 р. - Бюл. №8. - 58688А (Довгій Ю.Ю., Журавльов В.Д., Журавльова О.Д., Ваховський І.Л., Дідківський А.В.). (Дисертант особисто виготовив камеру для реєстрації яєць і мертвих личинок).

27. Спосіб проведення гельмінтооволярвоскопії (метод Довгія Ю.Ю.). Патент на винахід від 15.08.03 р. - Бюл. №8. - 58689А.

28. Удосконалення пристрію для реєстрації яєць і мертвих личинок гельмінтів (камера Довгія). Патент на винахід від 15.11.2004 р. - Бюлл. №11. - А61В10/00 (Довгій Ю.Ю., Журавльов В.Д., Журавльова О.Д., Ваховський І.Л., Дідівський А.В.). (Дисертант особисто виготовив та удосконалив камеру для реєстрації яєць і мертвих личинок).

29. Довгій Ю.Ю. Паразитоценоз і асоціативні хвороби сільськогосподарських тварин. - Житомир, 1999. - 70 с.

30. Довгій Ю.Ю. Фасціольоз сільськогосподарських тварин.- Житомир, 1999 р. - 26 с.

31. Довгій Ю.Ю. Фасціольоз великої рогатої худоби // Довідник лікаря ветеринарної медицини. - Урожай., К., 2004. - С. 292-297.

32. Довгій Ю.Ю., Грищук Г.П., Мартиненко Д.Л. Вплив вермітану в комплексі з комбіфероном на жирні кислоти загальної фракції ліпідів, екстрагованих з лейкоцитів крові корів, хворих фасціольозом // Ветеринарна медицина: Міжвід. темат. зб. наук. праць. - Харків., 2003. - Вип. 82. - С. 209-212. (Дисертант особисто визначив ефективність препаратів та їх вплив на організм тварин).

33. Довгій Ю.Ю. Вплив бровальзену і левамізолу на показники імунітету корів, уражених фасціолами в асоціації з бактеріями в зоні радіоактивного забруднення /Наукові праці Луган. Нац. аграр. ун-ту. - №31/43. Ветеринарні науки. - Луганськ, 2003. - С. 181-184.

34. Довгій Ю.Ю., Грищук Г.П. Зміни мікроядер в еритроцитах крові у корів хворих фасціольозом // Ветеринарна медицина України. - 2003. - №2. - С. 24-25. (Дисертант особисто визначив ефективність препаратів та їх вплив на організм тварин).

35. Довгій Ю.Ю., Грищук Г.П. Зміни біохімічних показників організму великої рогатої худоби, хворої фасціольозом в залежності від рівня інтенсивності інвазії // ветеринарна медицина: міжвід. темат.зб. наук. праць. - Харків., 2004. - Вип.. 84. - С. 295-298. (Дисертант особисто визначив вплив інтенсивності інвазії на організм тварин).

36. Довгій Ю.Ю., Грищук Г.П. Симптоми при фасціольозі великої рогатої худоби в умовах іонізуючого випромінювання // Труды IV-й Международной научно-практ. конф. паразитологов Витебского гос. мед. университета. - Витебск, 2004. - С. 307-310. (Дисертант особисто встановив клінічні симптоми).

37. Терапевтична оцінка комбітрему при фасціольозі та вплив його на гематологічні і біохімічні показники великої рогатої худоби // Ю.Ю. Довгій, А.В. Березовський, Г.П. Грищук, І.Ю. Горальська, Т.І. Мокрицькі. Вісн. Сум. нац. аграр. ун-ту. - Суми., 2004. - Вип. 2 (11). - С. 41-44. (Дисертант особисто визначав ефективність препаратів та їх вплив на організм тварин).

38. Довгий Ю.Ю., Грищук Г.П. Изменения показателей фосфолипидов в организме крупного рогатого скота, больного фасциолезом // Материалы Междун. науч.-прак. конф. “Актуальные проблемы ветеринарной медицины и зоотехнии Витебской гос. акад. вет. медицины”. - Т. 40(1). - Витебск, 2004. - С. 199-200.(Дисертант поставив дослід, узагальнив одержані результати, написав статтю).

39. Довгій Ю.Ю. Показники неспецифічної резистентності у хворої фасціольозом великої рогатої худоби в зоні радіоактивного забруднення // Мат. Міжн. наук.-практ. конф. молодих вчених (м. Харків, 1-2 квітня 1997 р.). - Харків, 1997. - С. 25-26.

40. Довгій Ю.Ю. Ефективність левамізолу та динаміка показників природної резистентності при фасціольозі великої рогатої худоби в зоні радіоактивного забруднення // Наукові статті конференції, присвяченої 175-річчю від дня народження Луї Пастера. - Рівне, 1998. - С. 52-54.

41. Довгій Ю.Ю. Неспецифічна резистентність великої рогатої худоби при інвазії в зоні радіоактивного забруднення // Проблемы и перспективы паразитологии: Матер. 5-й межсъездовской конф. паразитологов Украины (29-30 октября 1997 г.). - Харьков-Луганск, 1997. - С. 58-59.

42. Довгій Ю.Ю., Пилипейко С.О. Розповсюдження фасціольозної інвазії великої рогатої худоби в умовах Центрального Полісся // Матеріали наук.-практ. конф. паразитологів (Київ, 3-5 листопада 1999 р). - К., 1999. - С. 60-62. (Дисертант особисто вивчив розповсюдження фасціольозу в умовах Полісся).

43. Довгій Ю.Ю., Деркач С.Т. Показники природної резистентності у телят, отриманих від здорових і хворих фасціольозом корів // Матеріали наук.-практ. конф. паразитологів (Київ, 3-5 листопада 1999 р). - К., 1999. - С. 63-65. (Дисертант особисто вивчив показники природної резистентності у телят і написав статтю).

44. Морфометричні показники органів і тканин у сільськогосподарських тварин // Л.П. Горальський, Ю.Ю. Довгій, Ф.І. Кропивницький, О.Я. Калтаєва, Л.В. Корейба, С.С. Заїка. Актуальні питання морфології: Наук. праці III Національного конгресу анатомів, гістологів, ембріологів і топографів України (Київ 21-23 жовтня 2002 р.) - Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. - С. 79-80. (Дисертант особисто здійснив патолого-анатомічний розтин дослідних тварин і відібрав матеріал для досліджень, обрахував результати досліду).

45. Морфологічні зміни в печінці при ураженні корів фасціолами і на фоні дегельмінтизації та імуностимуляції // Ю.Ю. Довгій, Л.П. Горальський, Г.П. Грищук, О.В. Пінський. Матеріали III-ї конференції Всеукраїнського товариства ветеринарних патологів (Харків, 21-23 квітня 2004 р.). - Харків, 2004. - С. 22-23. (Дисертант особисто вивчив морфологічні особливості у печінці при фасціольозі корів на фоні дегельмінтизації та імуностимуляції і написав статтю).

АНОТАЦІЯ

Довгій Ю.Ю. Фасціольоз великої рогатої худоби: імунологічний статус та терапія хворих тварин в умовах тривалого впливу іонізуючого випромінювання - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.11 - паразитологія, гельмінтологія. Національний аграрний університет, Київ, 2005.

Дисертація присвячена вивченню розповсюдження і сезоної динаміки фасціольозу великої рогатої худоби, що постійно утримувалась в умовах другої

та третьої зон забруднення радіоактивними речовинами. З'ясовані строки зараження тварин фасціолами на пасовищах. Порівняно із контрольними тваринами умовно чистої зони виявлено, що в корів та молодняку, які постійно перебувають на територіях із підвищеним рівнем іонізуючого випромінювання, виникають певні зміни імунологічного стану організму. Досліджені зміни показників клітинного та гуморального імунітету при паразитуванні фасціол.

Визначені ефективні протифасціольозні препарати та вперше застосовані імуномодулятори - тималін, Т-активін і комбіферон. Розроблені та впроваджені у виробництво комплексні схеми застосування антигельмінтиків та імуномодуляторів, які сприяли підвищенню ефективності лікувальних заходів, нормалізації імунологічних показників крові, відновленню імунодефіцитного стану в органах імунної системи та підвищенню продуктивності тварин в умовах дії іонізуючого випромінювання та умовно чистої зони.

Ключові слова: іонізуюче випромінювання, фасціольоз, антигельмінтики, епізоотологія, імунітет, імуномодулятори, імунокорегувальна терапія.

АННОТАЦИЯ

Довгий Ю.Ю. Фасциолез крупного рогатого скота: иммунологическое состояние и терапия больных животных в условиях длительного влияния ионизирующего излучения. - Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени доктора ветеринарных наук по специальности 16.00.11 - паразитология, гельминтология. Национальный аграрный университет, Киев, 2005.

Диссертационная работа посвящена изучению распространения и сезонной динамики фасциолеза крупного рогатого скота во второй и третьей зонах радиоактивного загрязнения. Установлена максимальная зараженность животных фасциолами в зимний период. Средняя экстенсивность фасциолезной инвазии у крупного рогатого скота в Ровенской области составляет 42,45%, Волынской - 40,54%, Житомирской - 62,18%. В зоне Полесья доминирующее положение занимала фасциолезная инвазия у крупного рогатого скота в хозяйствах второй и третьей зон ионизирующего излучения: в Народицком районе - 70,1-74,5%, Овруцком - 62,3-64,2%, Емильчинском - 63,1-67,8%.

Установлено, что повышение уровня ионизирующего облучения отрицательно влияет на морфофункциональные показатели иммунной системы организма как здоровых животных так и коров больных фасциолезом. Повышенная интенсивность инвазии обнаружена у коров, больных фасциолезом, которые выращены в условиях второй и третьей зон, загрязнённых радионуклидами.

Изучены иммунитет и патогенез фасциолезной инвазии. Установлено, что иммунодефицитное состояние организма животных после заражения фасциолами сопровождается супресорной активностью Т- и В-лимфоцитов, увеличением количества эозинофилов до 28,0%, моноцитов - до 14,2%, снижением фагоцитарной активности нейтрофилов крови, бактерицидной и лизоцимной активности сыворотки крови. Выявлены морфологические изменения в печени в зависимости от степени её инвазирования фасциолами (единичные возбудители, до 50-ти, 60-ти и выше). Установлено значительное уменьшение количества витаминов А и Е, общего белка, альбуминов и креатинина в сыворотке крови при высокой интенсивности фасциолезной инвазии.

Доказано, что у животных, больных фасциолезом, в эритроцитах крови увеличивается количество микроядер, насыщенных жирных кислот и уменьшается уровень ненасыщенных жирных кислот. Применение антигельминтиков обеспечивало высокую терапевтическую эффективность при фасциолезе животных. ЭЭ и ИЭ роленола, альбендазола, ивомека-плюс при фасциолезе достигала 100%, вермитана (20%-ного гранулята альбендазола): ЭЭ - 90,0%, ИЭ - 86,6%. Однако препараты не восстанавливали нарушенного иммунного баланса в организме животных.

Разработанная и внедрённая в производство комплексная схема применения антигельминтиков и иммуностимуляторов оказалась более эффективной как в условиях повышенного уровня ионизирующего облучения так и в условно чистой зоне. Дегельминтизация роленолом и иммуностимуляция тималином обеспечивали 100%-ную эффективность при фасциолезе. Аналогичные результаты получили при использовании вермитана и иммуностимулятора комбиферона, а также ивомека-плюс в сочетании с левамизолом. Комплексное лечение фасциолеза, кроме высокой эффективности, обеспечивает восстановление в организме животных нарушенного иммунного баланса.

Изменения в органах иммунной системы после применения препаратов проявлялись нормализацией иммунологических показателей крови до уровня здоровых животных.

При незначительном поражении печени животных фасциолами, отмечали формирование печеночных частичек.

Производственными испытаниями доказано увеличение суточного надоя молока от одной коровы на 0,70-0,76 кг. Окупаемость дополнительных затрат составила 12,30-12,58 грн. за 2 месяца.

Ключевые слова: ионизирующее излучение, фасциолез, антигельминтики, эпизоотология, иммунитет, иммуномодуляторы, иммунокоррегирующая терапия.

ANNOTATION

Dovgiy Yu. Yu. Fasciolosis in cattle: immunologic status and therapy of sick animals under long-term ionizing radiation - manuscript. Thesis for a Doctor's Degree (Veterinary Sciences), speciality 16.00.11 - Parasitology, Helminthology. National Agrarian University, Kiev, 2005

The thesis is dedicated to the investigation into spread and seasonal dynamics of fasciolisis in cattle permanently kept in the 2nd and 3rd zones of radionuclide contamination. The periods when animals may become infested with fasciolae on pastures have been established. The cows and young cattle permanently kept in areas with higher levels of ionizing radiation show certain changes in the immunologic Alterations of cellular and humoral immunity in case of helminthic parasitism have also been studied.

Efficient antifasciolosis preparations have been identifiedand - for the first time-such immunomodulators as tymalin (thymaline), T - aktivin (activine) and combiferion have been administered. In order to increase treatment efficiency, to normalize immunologic haematological indices, to restore the immune status in the system organs and to improve producing capacity of animals under the conditions of both ionizing radiation and conditionally clean zones complex schemes of administering antihelminthics and immunomodulators have been developed and used in practice.

Key words: ionizing radiation, fasciolosis, antihelminthics, epizooty, immunity, immunomodulators, immunocorrecting therapy.

Размещено на Allbest.ru