Нами також встановлено, що застосування касетного способу вирощування розсади, в середньому за 1993-1995 рр. сприяло підвищенню врожайності маточників до 90,4 т/га, при їх товарності 90,1%, що на 10,2 т/га та 6,8% більше, порівняно з контролем (розсада вирощена в холодному розсаднику). При цьому, в період вегетації, ураженість рослин слизовим бактеріозом знизилась у 1,8, а судинним - у 1,4 рази, порівняно з контролем і в 1,6 та 1,9 рази - з безрозсадним способом. За період зберігання ураженість маточників, вирощених з касетної розсади, слизовим бактеріозом знизилась у 1,4 рази, порівняно з контролем та знаходилась на рівні безрозсадного способу, а судинним - знизилась відповідно у 1,5 і 1,3 рази. Маточники, розсаду яких вирощували в касетах, сприяли одержанню більш здорових насінників із ураженням хворобами 9,8% проти 15,2% у контролі. Це сприяло зменшенню випадів у 1,6 рази та підвищенню насіннєвої продуктивності рослин і якості насіння. Урожайність насіння при цьому на 60,0 кг/га перевищувала контроль. Отже строки сівби та садіння розсади і способи вирощування її суттєво впливали на вихід стандартних маточників, їх ураженість хворобами та насіннєву продуктивність рослин і якість насіння. Найбільш здорові маточники з максимальною насіннєвою продуктивністю рослин та високою якістю насіння капусти сорту Ліка нами одержано за сівби його у зоні Полісся 20 травня, садіння розсади - 27 червня і застосуванні касетного способу вирощування.

Передзбиральне підрізання кореневої системи маточників, застосування десикантів і регуляторів росту в насінництві капусти білоголової. У Поліссі на дослідній станції „Маяк” протягом 1997-2000 рр. досліджено вплив передзбирального підрізання маточників на їх урожай, товарність, лежкість і насіннєву продуктивність та якість насіння капусти білоголової. Встановлено, що підрізання кореневої системи на глибині 12-14 см за 30 днів до збирання капусти зменшувало масу рослин на 0,2 кг, за 20 - на 0,5, а за 10 днів - на 0,4 кг, порівняно з контролем і сприяло формуванню маточників середніх розмірів (1,5-1,8 кг). Аналогічні дані одержані нами за підрізання кореневої системи на глибині 16-18 см. Маса головки маточників змінювалась в основному за рахунок зменшення їх діаметру, висота - залишалася такою ж або навіть збільшувалася. Збільшення середньої маси рослин і діаметра головок капусти сприяло отриманню найвищої - 64,9 - 71,6 т/га врожайності маточників у контролі (без підрізання кореневої системи). Застосування передзбирального підрізання зменшувало врожайність маточників залежно від терміну його проведення: за 30 днів - на 7,0 - 10,2 т/га, за 20 - на 10,1-12,2 і за 10 днів - на 7,5 -8,5 т/га відповідно. Вихід стандартних маточників складав 80,3 - 80,8%, у контролі - 86,7%. За період зберігання краще за інших (90,2% проти 86,6% у контролі) зберігались маточники кореневу систему яких підрізали на глибині 16-18 см за 10 днів до їх збирання.

Урожайність насіння різко коливалася за роками вирощування. Найбільш сприятливим був 1999 рік. Максимальна врожайність (16,2 ц/га) отримана нами за підрізання кореневої системи маточників за 10 днів до їх збирання на глибині 16-18 см (приріст до контролю - 32,8%). За несприятливих погодних умов 2000 року таке підрізання кореневої системи маточників сприяло підвищенню врожайності насіння капусти на 17,1%, порівняно з контролем. Середня врожайність насіння за 1998-2000 рр. у контролі становила 720 кг/га. За підрізання кореневої системи маточників на глибині 12-14 і 16-18 см за 30 днів до їх збирання врожайність насіння змінювалась не суттєво і знаходилась на рівні контролю, за 20 - збільшувалась на 50 і 100, а за 10 днів - підвищувалась на 140 і 170 кг/га відповідно, порівняно з контролем. Збільшення врожайності насіння капусти, за підрізання кореневої системи маточників за 10 днів до їх збирання, очевидно, зв'язано з підвищенням їх лежкості (на 3,6%) та покращанням умов для приживлення, росту і розвитку рослин. Так, на час збирання врожаю, кількість насінників що випали, зменшилась на 2,2 - 2,7 тис. шт/га, або на 8,4 -10,3%, а насінин у стручку і насіннєва продуктивність однієї рослини підвищувались відповідно на 1,6 - 1,7 штук і 1,8 - 3,1 грамів, порівняно з контролем. При цьому формувалась найбільша кількість насіння (60,4%) середньої фракції (1,6-2,0 мм), у контролі - 56,7% та були найвищими лабораторна схожість - 87,6% і енергія проростання 83,3%, проти 82,6 і 78,6 % - у контролі. Маса 1000 насінин складала 4,0 г і знаходилась на рівні контролю.

Таким чином, враховуючи формування маточників середнього розміру, за рахунок зменшення їх маси на 20-25%, високий вихід (90,2%) після зберігання, зменшення на 10% кількості насінників, що випали, кореневу систему маточних рослин доцільно підрізати на глибині 16-18 см за 10 днів до збирання, оскільки це забезпечує підвищення врожайності насіння на 25% покращує фракційний склад і посівну якість його, порівняно з контролем та іншими строками. Дослідження ефективності десикантів на насінниках капусти сорту Амагер 611 проводили на дослідній станції „Маяк” у 1988-1990 рр. Вивчали препарат едил у дозі 2, 3, 4 і 5 кг/га, порівнюючи його з реглоном (1 кг/га) та з контролем - 1 (без обробки) і контролем - 2 при скошуванні насінників у валки. Рослини обприскували на початку повної стиглості насіння за загальної його вологості 35%. Встановлено, що на 10 день після обприскування насіннєвих рослин едилом у дозі 4,0 кг/га вологість стебел знижувалась з 72,1 до 20,2%, стручків - з 44,3 до 16,5, а насіння - з 34,5 до 11,6% і знаходилась на рівні контролю - 2. Це сприяло також підвищенню посівної якості насіння: лабораторної схожості та енергії проростання в 1,2 рази, а маси 1000 насінин на 12,8% порівняно з контролем - 2. Урожайність насіння при цьому підвищувалась не суттєво і складала 511-546 кг/га, проти 471 кг/га у контролі. Протягом 1999-2002 рр. нами вивчено вплив регуляторів росту на насіннєву продуктивність і якість насіння капусти білоголової. Встановлено, що застосування різних строків і способів пінцирування обумовлює формування неоднакових за продуктивністю насінників. Так, проведення ручного пінцирування насінників на 5-й день після їх масового цвітіння істотно не впливало на насіннєву продуктивність і якість насіння капусти білоголової.

Ручне пінцирування на 10-й день сприяло підвищенню врожайності насіння капусти на 130 кг/га, порівняно з контролем. При цьому кількість насіння понад 2,0 мм збільшувалась на 1,5%, а середньої фракції (1,6-2,0 мм) - зменшувалась на 2,1%. Спостерігалась тенденція до підвищення дрібної фракції (1,2-1,5 мм) і зниження енергії проростання та лабораторної схожості насіння, порівняно з контролем. Ручне пінцирування насінників на 15-й день після їх масового цвітіння підвищувало врожайність насіння не істотно (на 90,0 кг/га) порівняно з контролем і знижувало на 40,0 кг/га, порівняно з урожайністю насінників, на яких пінцирування проводили на 10-й день. По якості насіння спостерігалась аналогічна закономірність, як і при проведенні ручного пінцирування на 10-й день після масового цвітіння насінників. Хімічне пінцирування насінників сприяло підвищенню насіннєвої продуктивності рослин капусти білоголової. Проте, істотний приріст урожаю (150 кг/га) порівняно з контролем, одержано лише при проведенні його на 10-й день після масового цвітіння насінників, з дозою витрати препарату гідрозид малеїнової кислоти (ГМК) 80 г/га. За посівними якостями насіння відповідало вимогам ДСТУ 2240-93. Енергія проростання становила 80,3% (на рівні контролю), а лабораторна схожість - 82,0%, що на 1,4% перевищувала його. У цьому варіанті досліду формувалось найбільше (10,8%) насіння діаметром понад 2,0 мм і найменше - дрібного (1,2-1,5 мм). За збільшення дози ГМК з 80 до 100 г/га спостерігалось зниження насіннєвої продуктивності та якості насіння капусти білоголової. Розроблені нами технологічні заходи включені до Національного стандарту України „Вирощування насіння капусти білоголової. Типовий технологічний процес”.

7.Біоенергетична оцінка та економічна ефективність технологічних заходів

Про доцільність впровадження у виробництво розроблених технологічних заходів вирощування капусти білоголової для продовольчих і насіннєвих цілей можна судити, виходячи з розрахунків економічної ефективності. Доведено, що для підвищення продуктивності рослин, слід вирощувати нові вітчизняні, високоадаптивні сорти капусти білоголової ранньостиглої: Веснянка та Димерська-7, середньостиглий - Росава і пізньостиглі сорти: у Поліссі - Харківська зимова, у Лісостепу - Яна, Харківська зимова, Княгиня, які забезпечують приріст урожайності від 7,0 до 30,0 т/га і дохід - 2,5 -10,0 тис. грн./га. Дохід від кращої ланки сівозміни овес - капуста; горох - капуста; ячмінь - капуста становив 5779 грн./га, від кращих попередників: вико-овес, горох-3817 грн./га, від смугового внесення добрив у дозі N90P90K60 - 3440 грн./га та від застосування ППР-5,4 у період догляду за посівами - 1525 грн./га (табл.9). Дослідженнями також встановлено, що найбільш ефективним є краплинне зрошення капусти за передполивної вологості грунту 80% НВ. Застосування його сприяє зменшенню зрошувальної норми на 25,5%, а коефіцієнту водоспоживання на 29,7% порівняно із дощуванням за 80% НВ (контроль).

При цьому дохід складав 5400 грн./га. За вирощування насіння визначено оптимальний строк сівби його в касети - 20 травня, який забезпечував підвищення врожайності - 110 кг/га і найвищий дохід - 4080 грн./га, порівняно з контролем, а також встановлено переваги касетного способу вирощування розсади з метою одержання здорових маточників. При цьому врожайність насіння підвищувалась на 60 кг/га, а дохід від заходу становив 1140 грн./га (табл.10). Підрізання кореневої системи маточників за 10 днів до їх збирання на глибині 16-18 см забезпечувало приріст урожайності насіння 170 кг/га і дохід - 5350 грн./га, а застосування едилу в дозі 4,0 кг/га відповідно 44 кг/га і 1260 грн./га, порівняно з контролем. Економічно вигідним було і застосування хімічного пінцирування гідрозид малеїновою кислотою в дозі 80 г/га, на 10-й день після масового цвітіння насінників. Це забезпечувало приріст урожайності насіння 150 кг/га і дохід від заходу 7450 грн./га, порівняно з контролем. Всі розроблені та удосконалені нами елементи технології характеризувались підвищеним коефіцієнтом біоенергетичної ефективності від 1,1 до 11,9.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Висновки

У дисертаційній роботі теоретично обґрунтовано, експериментально розроблено і узагальнено шляхи підвищення продуктивності та покращання якості продукції вітчизняних сортів капусти білоголової в умовах Лісостепу та Полісся України. Це дозволяє зробити наступні висновки:

1. Виявлено закономірності та методичні підходи, які є науковою системою щодо визначення дії еколого-географічних факторів на біологічний і адаптивний потенціал рослин, основою агробіологічного обґрунтування технологічних заходів вирощування капусти білоголової для продовольчих і насіннєвих цілей. Уточнено тривалість етапів органогенезу, фази і стадії розвитку рослин капусти в умовах Лісостепу та Полісся. На основі визначення статистичних показників температурного фактору, вологості грунту та повітря розраховано коефіцієнти еластичності.

2. Встановлено, що товарна продукція капусти білоголової з високими показниками якості формується в умовах Лісостепу і Полісся в межах суми ефективних температур 2970-3700 0С. Величина врожайності мала пряму залежність з кількістю опадів і, особливо, з відносною вологістю повітря. Збільшення суми опадів на 1 мм забезпечувало приріст урожайності на 10,8 кг/га, підвищення відносної вологості повітря на 1% - на 276 кг, а підвищення суми температури повітря на 1ОС спричиняло зниження врожайності на 7,4 кг/га.

Розраховано коефіцієнт стабільності (Kst) врожаю капусти білоголової за період досліджень 1985-2000 рр., який становив 93,8%, при середній врожайності в Україні 16,4 т/га і варіабельності 24,8%.

Коефіцієнт агрономічної стабільності врожайності залежно від погодних умов року коливався від 33,3 до 78,6%.

3. Стабільний врожай капусти на рівні 90,0 т/га пізньостиглих та 25,0 т/га - ранньостиглих сортів можна одержати за дотримання розроблених нами елементів технології: при вирощуванні в короткоротаційній сівозміні за кращими попередниками: вико-овес на сіно, горох, люпин на силос; застосування ефективних способів внесення добрив у Лісостепу зменшеної дози на 1/3 (N90P90K60 внесеної смугою, проти N120P120K90 внесеної врозкид). У Поліссі - 40-60 т/га гною та N120P120К140, внесених врозкид під зяблеву оранку. Раціонально орати грунт на зяб на глибину 18-20 см, з періодичним поглибленням до 23-25 см, першу весняну культивацію проводити на глибину 8-10 см, другу - 10-12, а на зрошувальних землях - на 14-18 см. Оптимальний строк садіння розсади ранньостиглих сортів у кінці березня - першій декаді квітня, а пізньостиглих - у останній декаді травня - першій декаді червня, з густотою 40,8-47,6 і 28,6-31,7 тис/га, що забезпечує площу живлення рослин 0,21-0,24 і 0,31-0,35 м2 відповідно. Доцільно застосовувати краплинне зрошення за передполивної вологості грунту 80% НВ та використовувати робочі органи ППР-5,4 в період догляду за рослинами.

4. Доведено, що оптимальні умови для інтенсивного росту і розвитку рослин капусти створювалися при застосуванні розроблених нами технологічних заходів. Фотосинтетичний потенціал у фазі розетки листків збільшувався на 2,4 тис. м2-днів/га, у фазі зав'язування головки - на 78 і перед збиранням врожаю - на 140 тис. м2-днів/га, порівняно із рекомендованою технологією (контроль). Відмічена тенденція до підвищення чистої продуктивності фотосинтезу (ЧПФ) та коефіцієнту використання фотосинтетично активної радіації (ФАР). При цьому біологічний врожай підвищувався на 11,1 т/га, а господарський - на 7,7 т/га, порівняно із контролем.

5. Дослідження у взаємопов'язаній системі “вода - грунт - рослина” показали, що грунти дослідних полів характеризувалися помірно-небезпечною категорією забруднення рухомими формами важких металів (ВМ), що зумовлено локальним техногенним атмосферним забрудненням унаслідок викидів підприємств чорної металургії та ДРЕС. Найбільш інтенсивне забруднення орного шару грунту від підприємств чорної металургії в середньому за 1996-1998 рр. відбувалося в 1,5 кілометровій, а від ДРЕС - в 14-кілометровій зонах. Збільшення відстані з 1,5 до 2,0-3,0 км від підприємства чорної металургії зменшувало інтенсивність забруднення грунту ВМ на 28,8-48,2%. За збільшення відстані до 28-35 км від ДРЕС вміст ВМ у грунті зменшувався на 12,2-31,2% відповідно. Традиційні органічні та мінеральні добрива містили незначну кількість ВМ.

6. При вирощуванні капусти білоголової на чорноземах типовому і звичайному карбонатному та сірих лісових грунтах з помірно небезпечною категорією забруднення ВМ і використанні для зрошення води другого класу якості (обмежено придатна) не встановлено накопичення ВМ понад ГДК.

7. За тривалого зберігання капусти білоголової активність ферментів: каталази, пероксидази і частково поліфенолоксидази, інтенсивність дихання та тепловологовиділення головок визначалися їх ступенем визрівання та умовами зберігання. Залежно від метаболізму клітин капусти процес зберігання головок умовно можна поділити на три періоди: перший - максимальна інтенсивність дихання, другий - різкий спад в грудні та посилення інтенсивності дихання в лютому, третій - посилення інтенсивності дихання, пов'язаний з пробудженням верхівкових бруньок.

8. Встановлено, що оптимальною температурою зберігання капусти білоголової сорту Харківська зимова для продовольчих цілей є 00С. За такої температури зберігання головки переходили в стан вимушеного спокою, який тривав до квітня місяця. Вихід стандартної продукції через шість місяців зберігання складав 78,0-79,5% при збиранні капусти у фазі технічної стиглості. Зберігання капусти за температури 4-6 0С приводило до зниження вмісту хімічних речовин з січня місяця і зменшенню тривалості вимушеного спокою до 2-4 місяців. При цьому підвищувалася активність ферментів, збільшувалося виділення головками тепла на 78,3-100%, вологи - на 16,7-33,3%, а дихальний коефіцієнт зріс у 1,5-2,0 рази. Вихід стандартної продукції зменшився на 16,0 і 10,5%, а загальні втрати збільшилися до 38,0 і 31,0% відповідно.

9. За зберігання маточників капусти ефективним було застосування препарату “Полікар” у дозі 10,0-15,0 кг/т. “Полікар” підсушував верхні листки капусти, сприяв зменшенню в 1,4 рази розвитку сірої та білої гнилей і збільшенню виходу якісних маточників, що забезпечувало кращу приживлюваність їх у полі і як результат вищу на 152 кг/га врожайність насіння. Енергія проростання та схожість насіння в цьому варіанті підвищувалися на 12,0%, а маса 1000 насінин - на 25,0 % порівняно з контролем.

10. Серед способів обробки насіння найкраще стимулювали його життєздатність ЗВЧ + барботування, ЗВЧ + мікроелементи, ВОПОС + В35 та гідротермічна обробка. Застосування гідротермічної обробки та ЗВЧ + мікроелементи сприяло підвищенню польової схожості насіння ІІ класу на 8,0-16,0% порівняно з контролем. Найвищу врожайність стандартних маточників 54,8 і 50,7 т/га одержано за передпосівної обробки насіння ВОПОСом + В35 і ЗВЧ + барботування, що на 15,6 і 11,5 т/га більше, порівняно з контролем. Товарність маточників при цьому була високою і складала 94,5 %. Обробка насіння І і ІІ класу ЗВЧ + барботування сприяла також збільшенню продуктивності однієї рослини до 32,8 і 31,8 грамів і врожайності до 930 і 880 кг/га, що на 60 і 20 кг/га більше контролю. При цьому посівна якість насіння знаходилась на рівні контролю.

11. Виявлено, що в умовах Полісся отримання високоякісного маточного матеріалу забезпечував касетний спосіб вирощування розсади. Застосування його сприяло підвищенню врожайності маточників до 90,4 т/га, при їх товарності - 90,1%, проти 80,2 т/га і 83,3% в контролі. При цьому рослини були морфологічно виріняні і в період вегетації в 1,4-1,9, а за зберігання - в 1,3-1,5 рази менше уражувалися судинним і слизовим бактеріозами. Це забезпечило отримання більш здорових насінників і як результат зменшувало випади у 1,6 рази та підвищувало насіннєву продуктивність на 60,0 кг/га і покращувало якість насіння, порівняно із контролем.

12. Встановлено, що найкращим строком сівби насіння в касети з метою отримання здорового посадкового матеріалу є 20 травня. Цей строк сівби забезпечував високу врожайність маточників 84,3 т/га, найвищу їх товарність - 94,5% та незначне (0,8%) ураження слизовим і відсутнє - судинним бактеріозами. Внаслідок кращого галуження насінників вирощених з маточників цього строку сівби врожайність насіння підвищувалась на 110 кг/га, а маса 1000 насінин - на 0,5 г, порівняно з контролем. Оптимальним строком садіння розсади капусти маточників у зоні Полісся є третя декада червня. Більш ранні строки призводили до розтріскування головок, пізніші - стримували ріст рослин, а при липневих - рослини не встигали сформувати головку.

13. Доведено, що кореневу систему маточників сорту Ліка в умовах Полісся доцільно підрізати на глибині 16-18 см, за 10 днів до їх збирання. Це забезпечувало формування маточників середнього розміру, за рахунок зменшення їх маси на 20,0-25,0%, високий (90,2%) вихід після їх зберігання, зменшення на 10,0% кількості насінників, які випали і як результат підвищення врожайності насіння на 25,0%, покращання фракційного складу і посівної якості його, порівняно з контролем та іншими строками.

14. Суттєвому зниженню вологості стебел, стручків і насіння сприяло застосування едилу в дозі 4,0 кг/га. Так, на 10-й день після обприскування насіннєвих рослин вологість стебел знижувалась з 72,1 до 20,2%, стручків - з 44,3 до 16,5, а насіння - з 34,5 до 11,6% і знаходилась на рівні контролю (скошування насінників у валки). Це сприяло також підвищенню лабораторної схожості та енергії проростання насіння в 1,2 рази, а маси 1000 насінин - на 12,8%, порівняно з контролем. Урожайність насіння при цьому підвищувалася несуттєво і складала 514 кг/га, проти 471 кг/га у контролі.

15. Встановлено, що застосування різних строків і способів пінцирування обумовлює формування неоднакових за продуктивністю насінників. Істотний приріст урожаю насіння (150 кг/га), порівняно з контролем, одержано лише за хімічного пінцирування на 10-й день після масового цвітіння насінників, з дозою витрати гідрозиду малеїнової кислоти (ГМК) 80 г/га. За посівними якостями насіння відповідало вимогам ДСТУ 2240-93.

16. Розроблені елементи технології вирощування капусти білоголової для продовольчих і насіннєвих цілей економічно вигідні, пройшли виробничу перевірку і впроваджені в господарствах різних форм власності та забезпечили дохід від 1140 до 7450 грн./га. Біоенергетична ефективність рекомендованих елементів технології була високою, її коефіцієнти складали 1,1-11,9.

Список опублікованих праць