Обгрунтування і розробка превентивних заходів для корекції природної резистентності організму свиней за умов впливу паратипових факторів

Застосування феролізину для підвищення природної резистентності організму свиней

Об'єктом дослідження були свині великої білої породи у віці 3-150 днів. Дослідним тваринам вводили “Феролізин” - препарат біологічної природи, до складу якого входить набір мікроелементів у вигляді біологічних комплексів (хелатних сполук): заліза - 10 мг %, міді - 50 мг %, цинку - 20 мг %, марганцю - 0,12 мг % і кобальту - 3,5 мкг. Це чистий продукт гідролізу (рН- 6,0). Вплив феролізину на клітинний та гуморальний імунітет вивчений недостатньо.

Препарат розроблений співробітниками Інституту ветеринарної медицини УААН. На препарат затверджено нормативнотехнічну документацію ТУ У 19024865001-93 ГУВ Міністерства сільського господарства і продовольства України. Препарат застосовували згідно із “Настановою по використанню...”, затвердженою Головним управлінням ветеринарії Міністерства сільського господарства і продовольства України від 23 травня 1993 року. Після обробки поросятсисунів феролізином спостереження за ними проводили протягом 150 діб.

Результати досліджень морфологічних показників крові свідчать про те, що при введенні феролізину в дозі 1,5 мл/гол дворазово з інтервалом 16 діб, починаючи із 14ї доби досліджень, вміст гемоглобіну зріс до 95,91,19 г/л у досліді та 80,11,14 г/л у контролі (р<0,05; 45а доба); еритроцитів - до 4,611,18 Т/л у досліді та 4,201,12 Т/л у контролі (р<0,05). Статистично вірогідного впливу препарату на вміст білків не виявлено.

Застосування феролізину через 30 діб після першого введення сприяло зростанню відносного вмісту Тлімфоцитів - до 38,191,29 % у досліді та 36,201,22 % у контролі (р<0,01). При цьому спостерігали незначне зміцнення рецепторного апарату плазмолеми в бік збільшення середньоавидних клітин (р<0,05) при значному вмісті низькоавидних лімфоцитів. Суттєвого впливу на субпопуляції лімфоцитів (Тактивні, теофілінрезистентні) не спостерігали (р>0,5). На кінець спостережень дія феролізину знижувалася до рівня контрольної групи. Реєстрували підвищення Влімфоцитів із віком у контрольній та дослідних групах тварин. Різниці в активності рецепторного апарату плазмолеми клітин гуморального імунітету в поросят не виявлено. Спостерігали поступове зниження кількості 0лімфоцитів в онтогенезі, особливо в дослідних тварин (р<0,05), із збереженням цієї тенденції до завершення експерименту (р>0,1). В онтогенезі в дослідних свиней титр лізоцимної активності збільшувався (р<0,05) і досягав максимальних значень на 60ту добу експерименту - 1:49,00,44 у досліді та 1:390,82 у контролі. Вивчення впливу феролізину на продуктивність поросят на свинофермах Київської та Вінницької областей показало, що препарат сприяє підвищенню збереженості молодняку свиней (на 8-12 %) та продуктивних якостей (на 18-34,5 %; р<0,05).

Обгрунтування застосування електромагнітних випромінювань надвисокої частоти з метою підвищення активності біологічно активних препаратів

В останнє десятиріччя особлива увага приділяється вивченню дії електромагнітного випромінювання надвисокої частоти (ЕМВ НВЧ), до чого спонукали теоретичні розробки вчених, які базуються на взаємодії енергії активації біомакромолекул, коливальної енергії молекул, енергії водневих зв'язків із енергією кванта, що можуть впливати на стан складових біологічних систем подібно до дії ендогенних інформаційних сигналів, які синтезуються і використовуються для регуляції певних процесів самим організмом (Дев'ятков М.Д. та ін., 1991; Чиркова Е.Н., 1992; Колбун М.Д., 1996). Вода, як відомо, є основою життя. Тому вивчення властивостей її займає важливе місце в різних галузях науки. Вода змінює агрегатний стан, піддається впливу різноманітних чинників, найважливішими з яких є електромагнітні, магнітні, торсійні та хрональні поля. Об'єктом досліджень була бідистильована, дистильована, питна, річкова вода, розчини кухонної солі (0,1-1,5 % ний) та вода із вмістом сірководню. Як джерело ЕМВ НВЧ використовували прилад “Політон”. Воду та її розчини опромінювали в експозиції 0,5-27 хвилин. Численними дослідженнями встановлено, що вода є первинною мішенню дії електромагнітних випромінювань надвисокої частоти. Вона реагує на електромагнітне випромінювання, у результаті чого змінюються її оптичні властивості. Оптимальною експозицією для зміни оптичної густини води є опромінення її приладом “Політон” протягом 3-5 хвилин, для води із вмістом сірководню - 15 хвилин. Чутливість води залежить від концентрації в ній солей. Так, найнижчі показники оптичної густини, порівняно з контролем, були в бідистильваній воді - 0,200,001 %, у дистильованій - 3,500,001 % (р>0,5). Певні відхилення були виявлені при вивченні оптичних властивостей розчинів кухонної солі (0,1-1,5 % ного) . При цьому оптична густина розчинів перебувала в діапазоні від 1,500,002 % до 6,500,003 % (р<0,05). При 15хвилинній експозиції ЕМВ НВЧ води із вмістом сірководню відхилення оптичної густини становило 13,100,06 % у досліді проти 1,00,03 % у контролі (р<0,01). Період дії ЕМВ НВЧ для води та її розчинів складав до трьох діб, а води із вмістом сірководню - до восьми діб.

Визначення впливу електромагнітних випромінювань широкочастотного діапазону на життєдіяльність війчастої інфузорії Tetrahymena pyriformis та функціональну активність формених елементів крові молодняку свиней

Експериментальними дослідженнями будьяких відхилень від нормального росту і розвитку найпростіших під впливом електромагнітних випромінювань надвисоких частот “Політон” не виявлено. ЕМВ НВЧ активує процеси життєдіяльності (ділення) війчастої інфузорії (11,0-16,3 %; р<0,05). Електромагнітне випромінювання надвисокої частоти не проявляє мутагенного впливу на клітини найпростіших. Оптимальною експозицією щодо впливу на процеси життєдіяльності інфузорії є 5 хвилин. Електромагнітні випромінювання міліметрового діапазону “Політон-2” позитивно впливають на функціональну активність і здатність формених елементів крові поросятсисунів виживати в умовах інкубації в безсироватковому та сироватковому середовищах. Найбільш чутливими виявилися лімфоцити свиней. Оптимальною експозицією, що підвищує збереженість клітин на 12,9-30,6 %, є 10 хвилин.

Результати виробничого випробування та апробації фераміну після його модифікації

Вивчення впливу модифікованого фераміну на морфологічні показники проводили на тваринах від 3-денного до 9місячного віку. Годівля та умови утримання тварин контрольної та дослідної груп були однаковими. Дослідним тваринам вводили модифікований препарат у дозі 2,0 мл/кг живої маси, внутрішньом'язово, одноразово; контрольним - ізотонічний розчин у такій же дозі. Кров для досліджень відбирали на початку досліду та на 14у; 30у; 60у; 90у; 150у та 270у добу після введення препарату.

Результати морфологічних досліджень показали, що використання модифікованого фераміну сприяє активації проліферативних процесів еритроцитарного ланцюга - зростанню із 14ї доби вмісту гемоглобіну до 101,00,29 г/л у досліді проти 89,90,34 г/л у контролі (р<0,05), який досягав максимальних значень на 60ту добу (р<0,01). Одночасно збільшувався вміст еритроцитів - до 7,320,21 Т/л у досліді проти 6,250,14 Т/л у контролі (р<0,05). Введення препарату сприяло збільшенню вмісту клітин, що беруть участь в інфекційнотоксичному захисті організму, а саме - паличкоядерних нейтрофілів та моноцитів, особливо із 30ї доби від початку експерименту (р<0,05).

Під дією активованого препарату поступово зростав уміст загального білка та білкових фракцій - гаммаглобулінів (р<0,05). У тварин, яким застосовували модифікований ферамін, виявлено активацію процесів трансамінування, про що свідчило підвищення активності амінотрансфераз: АсАТ- на 27,4 % (р<0,05), АлАТ - на 19,6 % (р<0,05), яке, однак, перебувало в межах норми. Вміст глюкози, лужної фосфатази, сечовини, креатиніну, білірубіну та холестерину не перевищував показників контрольних тварин і свідчив про те, що активація метаболізму відбувається за рахунок анаболічних процесів. Вивчення вмісту заліза в сироватці крові свиней показало, що його кількість поступово підвищувалася і до кінця спостережень не знижувалася (становила 212,516,6 мкг % у досліді проти 121,035,2 мкг % у контролі; р<0,01). Впливу препарату на вміст загального кальцію, міді та цинку не спостерігали.

Модифікований ферамін сприяв активації проліферативних процесів у клітинах лімфоїдної системи. Аналіз одержаних даних свідчить про те, що відносна кількість Тлімфоцитів у дослідних тварин зростала на 32,0 % (р<0,001; 150-270а доба спостережень), порівняно з контролем. Уміст субпопуляцій клітин (Тактивних, теофілінрезистентних) при цьому також збільшувався (р<0,05).

Для визначення оптимальної експозиції модифікації препарату в умовах виробництва за принципом аналогів були сформовані вісім груп тварин віком від трьох діб по 8-10 голів у кожній. Дослідним тваринам ферамін, оброблений ЕМВ НВЧ, вводили в дозі 2,0 мл/кг живої маси з експозицією 1; 2; 3; 4; 5 та 6 хвилин.

Встановлено, що оптимальною є експозиція 4 хвилини. У свиней, яким вводили ферамін без ЕМВ НВЧ, збереженість тварин становила 88,8 %, при введенні модифікованого фераміну - 95,0 %. Середньодобові прирости живої маси цих тварин, порівняно з контролем при застосуванні фераміну були вищими на 14,9 % (р<0,05) та на 39,0 % (р<0,01) - модифікованого фераміну. Збільшення середньодобового приросту складало 24,1 %. Такі результати були підтверджені і виробничими випробуваннями в господарствах Київської області.

Вивчення впливу модифікованого фераміну на якість продуктів забою свиней показало, що він не викликає вірогідних змін біохімічних показників м'яса свиней (рН, у реакціях на пероксидазу, із 5 %ним розчином сульфату міді, аміноаміачному азоті, вологоутримуючої здатності, порівняльній біологічній цінності). Статистично вірогідної різниці в органолептичних показниках у пробах м'яса обох груп не виявляли навіть після зберігання його упродовж 8 днів.

Виробниче випробування та апробація модифікованого КАФІ

Вивчення впливу модифікованого КАФІ на морфологічні показники крові проводили на тваринах віком від 3 діб до 9 місяців. Дослідним тваринам застосовували модифікований препарат у дозі 0,1 мл/кг живої маси, підшкірно, одноразово або дворазово (через 12 діб), контрольним - ізотонічний розчин у такій же дозі. Кров для досліджень відбирали на початку досліду та на 14у, 30у, 60у, 90у, 150у та 270 добу після введення препарату.

Результати морфологічних досліджень свідчать про те, що застосування модифікованого КАФІ сприяло активації проліферативних процесів еритроцитарного та лімфоцитарного ланцюга кровотворення, починаючи із 30ї доби експерименту. До кінця досліджень вміст гемоглобіну, еритроцитів, паличкоядерних нейтрофілів та моноцитів не знижувався (р<0,05). Максимальних значень ці показники досягали на 270у добу досліджень. Препарат проявляв певну дію і на вміст білків сироватки крові свиней. Так, кількість загального білка зростала на 7,2 %, загальних глобулінів - на 11,0 % (р<0,01). Можна стверджувати, що саме це є основним фактором підвищення продуктивності тварин. Модифікований КАФІ впливав також на активність ферментів класу трансфераз та лактатдегідрогенази. Виявлено, що в дослідних свиней АсАТ і АлАТ підвищувалися - на 23,5 і 34,5 % (р<0,05) відповідно, а ЛДГ - на 39,4 % (р<0,01). Підвищення ферментативної активності після застосування препарату свідчить про активацію енергетичних та пластичних потреб організму, а також про формування основних метаболічних шляхів його функціонування.

Упродовж досліджень спостерігали активацію рецепторного апарату плазмолеми Тлімфоцитів і їхніх субпопуляцій, на що вказувало підвищення авидності в умовах інкубації з еритроцитами вівці. Процес супроводжувався зміцненням рецепторного поля основної частки тимусзалежних лімфоцитів, головним чином, до Тхелперів та меншою мірою - Влімфоцитів (р<0,05). Зниження вмісту 0лімфоцитів із 14ї доби експерименту свідчить про активацію проліферації, диференціації та спеціалізації імунокомпетентних клітин. Кількість цих клітин становила 44,251,01 % у досліді і 50,991,71 % у контролі (р<0,05), набувала найнижчих значень на кінець досліджень - складала 21,151,49 % у досліді та 38,171,39 % у контролі (р<0,001). Про активацію антигеннеспецифічного імунітету свиней свідчить збільшення вмісту комплементу сироватки крові на 18,4 % (р<0,05), порівняно з контролем. Підвищення на 90у добу вмісту сіалових кислот на 32,1 % (р<0,001) вказувало на зміцнення гуморальної ланки захиснокомпенсаторних механізмів організму свиней.

Результати визначення вмісту глюкози, сечовини, лужної фосфатази, креатиніну, білірубіну та холестерину в сироватці крові вказують на те, що зміни метаболізму в організмі дослідних тварин відбуваються за рахунок анаболічних процесів, оскільки різниці в цих показниках між групами не виявляли. У дослідних групах під впливом модифікованого препарату “КАФІ” відбувалась активація проліферативних процесів клітин лімфоїдної системи, у тому числі Тлімфоцитів, - на 25,7 % (р<0,001) відповідно. Аналогічні якісні зміни були характерні і для Тактивних та теофілінрезистентних лімфоцитів (р<0,01). При застосуванні модифікованого КАФІ із 30ї доби досліджень у периферичній крові спостерігали поступове зростання абсолютної та відносної кількості Влімфоцитів (р<0,05). Виявляли перерозподіл авидності клітин у бік зростання середньоавидних і високоавидних лімфоцитів при одночасному зниженні вмісту низькоавидних форм лімфоцитів, що свідчить про зміцнення рецепторного апарату імунокомпетентних клітин (р<0,01). Застосування модифікованого КАФІ посилює функціональну активність макрофагів. Щодо клітин з антигенним навантаженням ефект був більш вагомий і статистично вірогідний: кількість їх при застосуванні КАФІ становила 12,702,60 %; ЕМВ НВЧ - 13,402,70 %; КАФІЕМВ НВЧ - 18,702,20 %, у контролі - 8,503,20 % (р<0,01; рис. 4). Із підвищенням індукованої (р0,001) та резервної (р0,01) бактерицидної активності крові свиней одночасно виявляли зниження спонтанної активності (р<0,05), тобто сингенний вплив значно підвищував окиснювальновідновний потенціал перитонеальних макрофагів та нейтрофілів молодняку свиней, що є важливим показником посилення фагоцитарних функцій цих клітин (р<0,01; рис. 5).

Рис. 4. Вплив ЕМВ НВЧ та модифікованого КАФІ на активність перитонеальних макрофагів щурів

Для визначення оптимальних параметрів модифікації КАФІ в умовах виробництва за принципом аналогів були сформовані одинадцять груп тварин віком від 3 діб по 10-13 голів у кожній. Дослідним тваринам модифікований КАФІ застосовували в дозі 0,1 мл/кг живої маси з експозицією 1; 2; 3; 4; 5 ; 6; 7; 8; 9 і 10 хвилин.

Примітка. Р - *< 0,05; ** - < 0,01



Примітка. Р - *< 0,05; ** - < 0,01

Рис. 5 Функціональна активність нейтрофілів крові свиней (бактерицидна активність, %), n=10

Встановлено, що оптимальною експозицією є три хвилини. У контрольних тварин збереженість складала 80,0 %, при застосуванні немодифікованого КАФІ - 92,3 %, а модифікованого препарату - 100,0 %. Середньодобові прирости живої маси при застосуванні КАФІ були вищими на 18,5 % (р<0,05), модифікованого КАФІ - на 32,0 % (р<0,01), або ж були більшими в 1,7 рази. Одержані дані були підтверджені виробничими випробуваннями в господарствах Київської та Вінницької областей.

Визначення оптимальних параметрів модифікації КАФІ приладом “ІХТПоріг” показало, що активований препарат покращує еритроцитарний та лімфоцитарний ланцюг кровотворення. Модифікований КАФІ підвищував процеси метаболізму, нормалізував клітинний та гуморальний імунітет, сприяв профілактиці імунодефіциту. Оптимальною експозицією для модифікації КАФІ є три хвилини. Продуктивність молодняку свиней при використанні немодифікованого КАФІ підвищувалась на 18,6 %, а модифікованого препарату - на 22,4 % (в 1,2 рази). Збільшення середньодобового приросту свиней відгодівельного віку складало 81,5 г, або 30,0 % (р<0,05). За період досліду від тварин додатково було отримано 4,8 кг живої маси (КСП “Піщанське” Білоцерківського району Київської області).

Вивчення впливу модифікованого КАФІ на якість продуктів забою свиней показало, що застосування модифікованого КАФІ не викликає вірогідних змін біохімічних показників м'яса свиней. Показники дегустаційної оцінки проб від дослідних тварин, а саме: аромат та прозорість бульйону, ніжність і соковитість м'яса - не відрізнялись від проб контрольних тварин. Статистично вірогідної різниці в органолептичних показниках у пробах м'яса обох груп не виявляли навіть після зберігання його протягом 8 днів.

Оптимізація технологічних методів модифікації феролізину та його вплив на морфологічні показники крові та ріст свиней

Вплив модифікованого феролізину на показники крові вивчали на тваринах віком від 3 до 9 місяців. Дослідним тваринам застосовували модифікований препарат у дозі 1,5 мл/кг живої маси одноразово, внутрішньомязово, контрольним - ізотонічний розчин у такій же дозі. Кров для досліджень відбирали на початку досліду та на 14у, 30у, 60у, 90у, 150у та 270у добу після введення препарату.

Результати морфологічних досліджень показали, що застосування модифікованого феролізину сприяло активації проліферативних процесів еритроцитарного та лімфоїдного ланцюгів кровотворення. Починаючи із 14ї доби експерименту та до завершення досліджень, у периферичній крові вміст гемоглобіну, еритроцитів та моноцитів не знижувався (р<0,05). Максимальних значень ці показники набували на 150у добу досліджень.

Препарат впливав і на вміст білків. Так, кількість загального білка зростала на 8,0 % (р<0,05), загальних глобулінів - на 16,9 % (р<0,05). Модифікований феролізин впливав також і на активність ферментів класу трансфераз. Так, у дослідних свиней підвищувалася активність АсАТ- на 15,6 %, АлАТ - на 20,0 % (р<0,05), вміст мікроелемента заліза - на 57,0 % (р<0,001). Дії на вміст цинку не виявляли: вміст його становив 33710,6 мкг % у досліді проти 331,830,8 мкг % у контролі (р>0,5).

Упродовж експерименту спостерігали зростання відносного вмісту Тлімфоцитів та їхніх субпопуляцій, особливо теофілінрезистентних клітин: Тлімфоцити - на 21,4 % (р<0,01); теофілінрезистентних - на 16,6 % (р<0,05). Зростання кількісного складу тимусзалежних клітин супроводжувалося активацією рецепторного апарату плазмолеми лімфоцитів (р<0,05). Статистично вірогідного впливу препарату на Влімфоцити не виявлено. Зниження вмісту 0лімфоцитів із 14ї доби спостережень вказує на те, що модифікований феролізин сприяє активації проліферації, диференціації та спеціалізації імунокомпетентних клітин, особливо із 14ї по 60у добу досліду (р<0,05).

Про активацію антигеннеспецифічного імунітету у свиней свідчить підвищення вмісту комплементу сироватки крові - на 22,0 % (р<0,01), особливо з 30ї по 90у добу досліджень. Підвищення вмісту сіалових кислот на 23,3 % (р<0,01; 30а доба) та зниження кількості циркулюючих імунних комплексів на 23,5 % (р<0,01; 90а доба) вказує на зміцнення гуморальної ланки захиснокомпенсаторних механізмів в організмі свиней.

Для визначення оптимальних параметрів модифікації феролізину в умовах виробництва за принципом аналогів було сформовано вісім груп тварин віком від трьох діб по 9-10 голів у кожній. Дослідним тваринам модифікований феролізин вводили в дозі 1,5 мл/кг живої маси із експозицією 1; 2; 3; 4; 5 та 6 хвилин.

Встановлено, що оптимальною експозицією є чотири хвилини. Збереженість контрольних тварин, яким застосовували ізотонічний розчин, складала 87,0 %, тих яким вводили феролізин - 92,0 %, а тваринам, яким застосовували модифікований препарат - 96,5 %. Середньодобовий приріст маси тіла при застосуванні феролізину був вищим на 16,5 % (р<0,05), модифікованого феролізину - на 26,0 % (р<0,05) відповідно. Одержані нами дані були підтверджені рядом виробничих випробувань у господарствах Київської області (підвищення збереженості складало в середньому 5,9 %, збільшення середньодобового приросту - 35,2 %, а додатковий приріст маси тіла однієї голови - 1,9 кг).

Виробничі випробування та економічна ефективність застосування природних імуномодулюючих препаратів

Економічна ефективність від застосування немодифікованих фераміну, КАФІ, феролізину та модифікованих препаратів складається із підвищення збереженості на (5,0-20,0 %) та продуктивності (на 18,0-45,0 %), зниження витрат на лікування та корми, а також із отримання приросту живої маси та скорочення технологічного процесу вирощування молодняку свиней за рахунок більш швидкого одержання живої маси тварин (КСП “Піщанське”, КСП ”Дослідницьке ім. 9го січня” Білоцерківського району, ТОВ “Покрова” Володарського району, КСП “Перемога” Рокитнянського району, АСП “Устимівський” Васильківського району Київської області). Економічну ефективність застосування імуномодулюючих препаратів визначали згідно із загальноприйнятими методиками, у результаті чого було встановлено, що фактичний економічний ефект від введення препаратів свиням становив відповідно 5,5-15,7 грн на одну тварину.



Висновки

1. У дисертації теоретично обґрунтовано і доведено супресуючий вплив паратипових факторів на природну резистентність організму свиней. Поруч із заходами по дотриманню технологічних вимог, запропоновано нові препарати для превентивної терапії. Розроблено технології отримання імуномодулюючого препарату “Ферамін” та методики його застосування, вивчено вплив КАФІ та феролізину на процеси формування імунної системи, які сприяють підвищенню збереженості та продуктивних якостей свиней різних вікових груп в умовах погіршення екологічного стану довкілля. Доведено позитивний вплив електромагнітних випромінювань надвисокої частоти на підвищення фармакологічної дії біологічно активних препаратів. Розроблені режими модифікації використання природних імуномодулюючих препаратів, що позитивно впливають на морфологічні, біохімічні та імунологічні показники крові, підвищують природну резистентність та енергію росту свиней, не знижуючи якості свинини.

2. Порушення технології вирощування маточного поголів'я свиней призводить до затримки розвитку ембріонів свиней, народження поросят із низькою живою масою (0,9 кг), зниження збереженості, енергії росту відлучених поросят та продуктивних якостей тварин відгодівельного віку.

3. Відхилення від нормативних показників мікроклімату у приміщеннях (температури - на 9,0 %, відносної вологості - на 10,2 %, вмісту аміаку - на 18,5 %, освітленості - на 16,4 %) супроводжується ослабленням захисних сил організму та збільшенням загибелі поросятсисунів на 12,0 %, свиней групи дорощування - на 8,5 % та зниженням середньодобових проростів тварин на відгодівлі - на 16,1 %.

4. Забезпеченість раціонів для тварин усіх технологічних груп кормовими одиницями складала 70,3-76,5 %, обмінною енергією - 50,6-76,1 %, сирим протеїном - 54,1-63,4 %, перетравним протеїном - 54,1-61,8 %, амінокислотами (лізин, метіонін і цистин) - 40,3-78,2 % при надмірній кількості клітковини (110,6-142,2 %). Нестача мінеральних речовин становила 70,4-35,6 %, вітамінної поживності - 83,1-24,6 %, що вказує на незбалансованість і неповноцінність раціонів.

5. Вирощування тварин на радіаційно забруднених територіях призводить до затримки розвитку імунної системи через пригнічення процесів дозрівання і спеціалізації імунокомпетентних клітин, що проявляється зниженням їхнього вмісту на 21,4 % (р<0,05). Тривала і зростаюча супресія (на 19,2 %; р<0,05) зумовлена інволюцією тимуса.

6. Розроблена технологія виготовлення нетоксичного і нешкідливого для організму тварин природного імуномодулюючого препарату “Ферамін” з активністю 8,0-10,0 одиниць дії тимозину в 1 мл. Препарат містить біологічно активні речовини, хелатні сполуки заліза, міді, марганцю, кобальту і низькомолекулярні гуморальні фактори тимуса. Застосування фераміну сприяє помірній активації метаболізму: підвищенню вмісту гемоглобіну - на 24,8 % (р<0,01); кількості еритроцитів - на 26,6 % (р<0,01); загального білку - на 15,6 %, активності аспартатамінотрансферази - на 11,6 %, аланінамінотрансферази - на 12,6 %, вмісту заліза - на 11,2 % та цинку - на 10,6 % (р<0,05).

7. Введення фераміну прискорює процеси проліферації, диференціації та спеціалізації Тлімфоцитів - на 20,8 % (р<0,01), підвищує активність рецепторного апарату плазматичної мембрани клітин - на 49,7 %, Тактивних клітин - на 32,4 % та теофілінрезистентних - на 44,6 % (р<0,01), активує гуморальні фактори антигеннеспецифічного імунітету тварин, що проявляється зростанням активності стану рецепторного апарату плазматичної мембрани Влімфоцитів - на 18,5 % (р<0,05), комплементу сироватки крові - на 11,9 %, вмісту сіалових кислот - на 12,5 %, знижує вміст циркулюючих імунних комплексів - на 48,6 % (р<0,05) ісприяє підвищенню збереженості поголів'я свиней на 8,3 % та їхньої енергії росту - на 24,5 % (р<0,01).

8. Розроблені параметри застосування імуномодулюючого препарату “КАФІ”(оптимальна доза, кратність та інтервал введення) для свиней групи дорощування та відгодівлі. Використання КАФІ зумовлювало активацію обміну речовин, зокрема підвищувало вміст гемоглобіну на 12,0 % (р<0,01), кількість еритроцитів - на 11,6 % (р<0,01), вміст загального білка - на 4,8 % (р>0,1) та загальних глобулінів - на 14,2 % (р<0,01); активність процесів трансамінування - на 14,8 % (р<0,01), вміст цинку - на 6,1 % (р< 0,05), а також сприяло збільшенню кількості носіїв імунної системи Тклітин - на 12,6 % (р< 0,01), Влімфоцитів - на 11,2 % (р>0,1 %) та зменшенню вмісту 0клітин - на 24,3 %, циркулюючих імунних комплексів - на 42,0 % (р<0,01). При цьому збереженість тварин збільшувалася на 5,6 %, а їхні продуктивні якості - на 20,4 % (р<0,05).

9. Використання феролізину прискорює дозрівання імунної системи молодняку свиней - на 17,6 % (р<0,05), покращує метаболізм - на 24,2 % (р<0,05), що профілактує розвиток імунодефіцитного стану тварин і супроводжується зниженням захворюваності та підвищенням їхніх продуктивних якостей на 18,6 % (р<0,05).

10. Використання електромагнітних випромінювань надвисокої частоти (1018-1019 Вт/Гц.см2) вірогідно (р<0,01) підвищує стійкість формених елементів крові молодняку свиней у безсироватковому і сироватковому середовищах - відповідно на 21,6 % (лейкоцити) та 203,5 % (лімфоцити) при оптимальній експозиції 10 хвилин.

11. Опромінення імуномодулюючих препаратів (“Фераміну”, “КАФІ” та “Феролізину”) електромагнітними випромінюваннями надвисокої частоти підвищує їхню активність в 1,5 рази (р<0,05). Оптимальною експозицією обробки препаратів є 3-4 хвилини.

12. Застосування тваринам модифікованих імуномодулюючих препаратів активує їхню природну резистентність, що проявляється активацією процесів гемопоезу - на 21,4 % (р<0,01), підвищенням білкового обміну - на 19,8 % (р<0,05), трансамінування - на 23,4 % (р<0,01); прискоренням процесів проліферації, диференціації та спеціалізації Тлімфоцитів - на 28,4 % (р<0,01). При цьому значно підвищується вміст Тактивних клітин - на 43,2 %; теофілінрезистентних - на 52,8 % (р<0,01); Влімфоцитів - на 24,6 % (р<0,05) та зменшується кількість 0клітин - на 32,4 % (р<0,05), нормалізується вміст гуморальних факторів імунітету, зокрема сіалових кислот, циркулюючих імунних комплексів та комплементу сироватки крові свиней (р<0,01).

13. Стимуляція приросту живої маси у свиней природними імуномодулюючими препаратами “Ферамін”, “КАФІ”, “Феролізин” та модифікованими біологічно активними речовинами супроводжується збільшенням кількості м'язової тканини - на 18,6 % (р<0,05). М'ясо і топлений жир, одержані від таких свиней, за органолептичними, біохімічними та санітарними показниками не відрізнялися від проб контрольних тварин. Бульйон дослідних тварин за ароматом, прозорістю та смаковим якостям відповідав ветеринарносанітарним вимогам.

14. Економічна ефективність застосування природних імуномодуляторів та модифікованих біологічно активних речовин складається із зниження захворюваності тварин, підвищення їхньої збереженості (на 5,0-12,0 %), середньодобового приросту маси тіла (на 26,6 %), зменшення затрат на одиницю продукції (на 8-15 %) та зниження собівартості тваринницької продукції на одну голову за період досліду на 5,2-20,4 грн.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. При оцінці ефективності застосування тваринам різних доз і режимів немодифікованих і модифікованих препаратів доцільно досліджувати та враховувати стан гемоглобінсинтезувальної і білоксинтезувальної функцій організму, трансамінуючої системи та показники клітинного і гуморального імунітету.

2. З метою превентивної терапії за умов впливу паратипових факторів, для підвищення природної резистентності, збереженості та енергії росту свиней доцільно застосовувати імуномодулюючий препарат “Ферамін”: поросятамсисунам - починаючи з третьої доби життя, у дозі 2,0 мл/гол., свиням на дорощуванні і відгодівлі - 3,0 мл/гол., внутрішньом'язово одноразово або дворазово з інтервалом 12 діб (згідно з технічними умовами ТУ У 46.15.412-99, затвердженими Державним департаментом ветеринарної медицини Міністерства агропромислового комплексу України від 12.06.1999 року, настановою щодо застосування препарату “Ферамін” №15-14/203, затвердженою Державним департаментом ветеринарної медицини Міністерства агропромислового комплексу України від 28.10.1999 року, та рекомендаціями, затвердженими Науковотехнічною радою Міністерства аграрної політики України, протокол №1 від 25.12. 2001 р.).

3. З метою підвищення природної резистентності, збереженості і продуктивних якостей свиней необхідно використовувати природний імуномодулюючий препарат “КАФІ”: тваринам групи дорощування - у дозі 0,2 мл/гол., свиням відгодівельного віку - 0,5 мл/гол., одноразово або дворазово (згідно з рекомендаціями, затвердженими Науковотехнічною радою Міністерства аграрної політики України, протокол №1 від 22.12. 2000 та 25.12.2001 рр.).

4. Для профілактики розвитку імунодефіцитного стану, активації природної резистентності, підвищення збереженості та продуктивних якостей свиней слід застосовувати модифіковані електромагнітними випромінюваннями надвисокої частоти препарати “Ферамін”, “КАФІ” і “Феролізин” (згідно з рекомендаціями щодо використання у свинарстві імуномодулюючого препарату “КАФІ”, структурованого приладом “Політон-2”, 2001 р.).



Список праць, опублікованих за темою дисертації

Методичні рекомендації

1. Рекомендації по використанню природного імуномодулюючого препарату КАФІ” - комплексу активуючих факторів імунітету у ветеринарній медицині / А.М. Нікітенко, В.В. Малина, В.П. Лясота, В.П. Кириченко, В.А. Журбенко, В.І. Шарандак, Т.П. Ткаченко, В.С. Акетін, С.І. Пономар, М.В. Козак. - Біла Церква. - 1998. - 16 с.

Дисертант брав участь у розробці оптимальних доз для молодняку свиней та визначенні ефективності препарату.

2. Рекомендації по використанню природного імуностимулюючого препарату “КАФІ” при вирощуванні поросят / А.М. Нікітенко, В.В. Малина, В.П. Лясота, В.П. Кириченко, В.А. Журбенко, В.І. Шарандак, Т.П. Ткаченко, В.С. Акетін, В.Л. Єфімець, А.М. Трофимчук, І.М. Денисенко, І.В. Перцьовий, С.І. Пономар, М.В. Козак. - Біла Церква. - 2000. - 15 с.

Дисертант брав участь у розробці оптимальних доз для свиней групи дорощування та визначенні ефективності препарату, написав рекомендації.

3. Рекомендації з технології використання імуномодулюючого препарату “КАФІ” у свинарстві / А.М. Нікітенко, В.В. Малина, В.П. Лясота, Т.П. Ткаченко, А.І. Липова, А.М. Трофимчук, Ю.М. Лещенко, М.В. Козак. - Біла Церква. - 2001.- 11 с.

Дисертант брав участь у розробці оптимальних доз для свиней відгодівельного віку, розробці режимів застосування КАФІ по замкнутому циклу, написав рекомендації.

4. Рекомендації по використанню у свинарстві імуномодулюючого препарату “КАФІ", структурованого приладом “Політон -2” / А.М. Нікітенко, В.П. Лясота, В.В. Малина, Ю.К. Сидорук, І.М. Денисенко. - Біла Церква. - 2001. - 14 с.

Дисертант розробив оптимальну експозицію для модифікації КАФІ, провів лабораторні дослідження і визначив його ефективність.

5. Рекомендації щодо технології використання імуномодулюючого препарату “Ферамін” у свинарстві / А.М. Нікітенко, В.Г. Квачов, В.П. Лясота, В.В. Малина, М.В. Козак, В.Л. Єфімець, І.М. Денисенко. - Біла Церква. - 2002. - 13 с.

Дисертант розробив оптимальні дози, провів лабораторні дослідження, визначив ефективність препарату та написав рекомендації.

6. Показники фізіологічної норми клітинного та гуморального факторів природної резистентності свиней: Рекомендації / А.М. Нікітенко, В.П. Лясота, В.В. Малина, В.А. Журбенко, В.С. Акетін, В.Л. Єфімець, А.М. Трофимчук, І.М. Денисенко, М.В. Козак // Біла Церква; Львів, 2002. - 18 с.

Дисертант провів імунологічні дослідження, біометричну обробку одержаних даних і написав рекомендації.

Статті в журналах і збірниках наукових праць

7. Лясота В.П. Щодо проблеми фізіологічної незрілості поросят // Вісник Білоцерків. держ. аграр. унту. - Вип. 2, ч. 1. - Біла Церква. - 1997. - С. 189-192.

8. Стан клітин лімфоїдної тканини плодів свиней в залежності від екологічних умов / Лясота В.П., Нікітенко А.М., Малина В.В., Козак М.В. // Аграрний вісник Причорномор'я: Зб. наук. праць. - Вип. 2(7). - Одеса, 1999. - С. 99-103.

Дисертант особисто взяв участь у постановці досліду, проведенні експериментальних досліджень, їх аналізі та написанні роботи.

9. Лясота В.П. Імунологічна реактивність плодів свиней в залежності від екологічних умов // Аграрний Вісник Причорномор'я: Зб. наук праць. - Вип. 2(7). - Одеса, 1999 - С. 103-106.

10. Лясота В.П., Нікітенко А.М., Малина В.В. Активність тимічного сироваткового фактора поросятсисунів в залежності від екологічних умов // Науковотехнічний бюлетень Інституту землеробства і біології тварин. - Вип. 1(3). - Львів, 1999. - С. 264-267.

Дисертант взяв участь у проведенні експериментальних досліджень, визначив титр гуморального фактора, проаналізував одержані результати і написав статтю.

11. Адаптаційні можливості свиней у зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС / В.П. Лясота, А.М. Нікітенко, В.В. Малина, Ю.М Лещенко, І.В. Перцьовий, М.П. Архипов, М.В. Козак // Сільський господар.- 1999. - № 11-12. - С. 47-49.

Дисертант взяв участь у постановці досліду, проведенні експериментальних досліджень, їх аналізі та написанні роботи.

12. Обмін сіалових кислот та циркулюючих імунних комплексів у поросят після застосування КАФІ та феролізину / В.П. Лясота, А.М. Нікітенко, В.В. Малина, В.Г. Квачов // Вісник Білоцерків. держ. аграр. унту. - Вип. 9. - Біла Церква, 1999. - С. 224-227.

Дисертант взяв участь у постановці досліду і відборі матеріалу, дослідив уміст сіалових кислот та циркулюючих імунних комплексів, проаналізував та біометрично обробив результати, написав статтю.

13. Корекція гомеостазу поросятсисунів за допомогою феролізину / В.П. Лясота, В.В. Малина, А.М. Нікітенко, В.Г. Квачов // Вісник аграрної науки. - 1999. - № 10. - С. 43-45.

Дисертант взяв участь у проведенні наукововиробничих дослідів, експериментальних досліджень, їх аналізі та написанні статті.

14. Лясота В.П. Рівень гуморальних факторів тимусу плодів свиней залежно від екологічних умов // Сільський господар. - 2000. - № 5-6. - С. 51-52.

15. Вплив комплексу активуючих факторів імунітету на якість продуктів забою свиней / В.П. Лясота, В.В. Малина, А.М. Нікітенко, А.М. Трофимчук // Вісник аграрної науки. - 2000. - № 4. - С. 36-38.

Дисертант організував проведення експерименту, брав участь у проведенні досліджень, аналізі і біометричній обробці результатів та написанні статті. Ним особисто проведено дослідження впливу препарату на якість продуктів забою свиней (печінки, внутрішнього жиру).

16. Вплив КАФІ, опроміненого електромагнітними випромінюваннями надвисокої частоти “Політон-2”, на показники периферичної крові свиней / В.П. Лясота, А.М. Нікітенко, В.В. Малина, Ю.К. Сидорук, М.В. Козак // Тваринництво України. - 2000. - № 11-12. - С.18-20.

Дисертант брав участь у постановці досліду, відборі матеріалу, експериментальних дослідженнях, аналізі та біометричній обробці одержаних результатів. Ним особисто проведені дослідження вмісту білкових фракцій, глюкози, АСАТ, АЛАТ, сечовини, креатиніну, ЛДГ, холестерину, білірубіну, кальцію, міді, заліза та цинку.

17. Вплив електромагнітних випромінювань надвисокої частоти на оптичну густину води та розчинів солей / В.П. Лясота, А.М. Нікітенко, В.В. Малина, Ю.К. Сидорук // Вісник Білоцерків. держ. аграр. унту. - Вип.12. - Біла Церква, 2000. - С. 78-81.

Дисертант провів експериментальні дослідження, статистичну обробку, аналіз і опис отриманих результатів, написав статтю.

18. Вплив низькоінтенсивного електромагнітного випромінювання на функціональну активність формених елементів крові свиней / В.П. Лясота, А.М. Нікітенко, В.В. Малина, Ю.К. Сидорук // Вісник Білоцерків. держ. аграр. унту. - Вип. 14 - Біла Церква, 2000. - С. 69-75.

Дисертант провів експериментальні дослідження, біометричну обробку отриманих результатів, їх аналіз та написав статтю.

19. Якість продуктів забою свиней після застосування активованого “Політон-2” КАФІ / В.П. Лясота, А.М. Нікітенко, П.В. Микитюк, В.В. Малина, М.Г. Бережанський, М.В. Козак // Сільський господар. - 2000. - № 11-12. - С. 17-19.

Дисертант особисто провів наукововиробничий дослід, брав участь у відборі матеріалу, проведенні ветеринарносанітарної оцінки якості м'яса, жиру та внутрішніх органів, біометричній обробці результатів досліджень, написав статтю.

20. Вплив фераміну на імунологічні показники периферичної крові поросят/ В.П. Лясота, А.М. Нікітенко, В.В. Малина, М.В. Козак, В.Г. Квачов // Вісник Білоцерків. держ. аграр. унту. - Вип. 17. - Біла Церква, 2001. - С. 79-86.

Дисертант особисто провів дослід, визначив уміст імунокомпетентних клітин в організмі поросят та написав статтю.

21. Підвищення резистентності і продуктивності свиней при застосуванні КАФІ, опроміненого приладом “Політон2” / В.П. Лясота, А.М. Нікітенко, В.В. Малина, Ю.К. Сидорук, М.В. Козак // Тваринництво України. - 2001. - № 3. - С. 19-21.

Дисертант підготував експеримент, брав участь у проведенні досліджень, аналізі та біометричній обробці результатів і написанні статті. Ним особисто проведені дослідження з визначення вмісту імунокомпетентних клітин у молодняку свиней.

22. Лясота В.П. Використання приладу “Політон-2”для оптимізації життєдіяльності інфузорії Tetrahymena pyriformis // Тваринництво України. - 2001.- № 6. - С. 22-23.

23. Ферамін та якість продуктів забою свиней / В.П. Лясота, А.М. Нікітенко, В.В. Малина, В.Г. Квачов, М.В. Козак // Сільський господар. - 2001. - № 5-6. - С.14-16.

Дисертант підготував експеримент, проводив дослідження, аналіз і біометричну обробку результатів, написав статтю.

24. Лясота В.П. Активність клітин крові тварин під впливом біологічних і фізичних факторів // Вісник аграрної науки. - 2001. - № 10. - С. 38-39.

25. Сингенна дія інформаційно модифікованого КАФІ на показники периферичної крові свиней / В.П. Лясота, А.М. Нікітенко, В.В. Малина, М.Д. Колбун // Вісник Білоцерків. держ. аграр. унту. - Вип. 19. - Біла Церква, 2001. - С. 70-76.

Дисертант організував проведення досліду, визначив гематологічні і біохімічні показники до застосування та після введення модифікованого препарату, провів статистичну обробку експериментальних даних і написав статтю.

26. Ферамін як засіб підвищення резистентності та продуктивності свиней / Нікітенко А.М., Лясота В.П., Малина В.В., Козак М.В. // Аграрні вісті. - 2001. - №4. - С. 23-26.

Дисертант брав участь в організації експерименту і наукововиробничих дослідів. Ним особисто досліджено вміст загального білка та білкових фракцій, глюкози, АлАТ, АсАТ, сечовини, креатиніну, білірубіну, ЛДГ, лужної фасфатази, холестерину, кальцію, магнію та заліза і написано статтю.

27. Лясота В.П. Вплив КАФІ та фераміну на метаболізм сіалових кислот у молодняку свиней // Тваринництво України. - 2001. - № 1. - С. 20-21.

28. Якість продуктів забою свиней після застосування модифікованого сольового препарату / В.П. Лясота, А.М. Нікітенко, В.В. Малина, П.В. Микитюк, М.Г. Бережанський // Аграрні вісті. - 2002 . - № 1. - С. 28-29.

Дисертант організував проведення досліду, особисто проводив відбір внутрішніх органів і тканин, дослідив біологічну цінність м'яса, провів статистичну обробку даних і написав статтю.

29. Інформаційно модифікований ферамін для профілактики імунодефіцитів свиней / В.П. Лясота, А.М. Нікітенко, В.В. Малина, М.В. Козак, В.Л. Єфімець // Вісник Білоцерків. держ. аграр. унту. - Вип. 22. - Біла Церква, 2002. - С. 99-105.

Дисертанту належить ідея проведення досліду, дослідження кількісних та якісних показників імунокомпетентних клітин крові тварин, їх статистична обробка та написання статті.

30. Корекція метаболізму та активація функцій клітинного та гуморального імунітету поросят за допомогою інформаційно модифікованого КАФІ / В.П.Лясота, А.М. Нікітенко, В.В. Малина // Сільський господар. - 2002. - № 1-2. - С. 12-13.

Дисертант провів дослідження біохімічних та імунологічних показників крові тварин, біометричну обробку одержаних даних та написав статтю.

31. Лясота В.П. Стан природної резистентності свиней при різних технологіях вирощування // Сільський господар. - 2002. - № 7-8. - С. 16-18.

32. Лясота В.П., Нікітенко А.М., Малина В.В. Імунологічні показники крові свиней після застосування модифікованого ізотонічного розчину // Вісник аграрної науки. - 2003. - №12. - С. 33-35.

Дисертант організував проведення досліду, провів визначення Т, В і 0лімфоцитів у периферичній крові свиней, написав статтю.

33. Досвід застосування імуномодулятора “КАФІ” при використанні системи програмного забезпечення умов утримання та годівлі свиней / А.М. Нікітенко, В.В. Малина, В.П. Лясота, Т.П. Ткаченко, О.В. Бугайова // Ветеринарна медицина України. - 2004. - №1. - С. 40-42.

Дисертант провів аналіз отриманих результатів, біометричну обробку одержаних даних та написав статтю.

Патенти України

34. Патент України 38678А61К35/00. Засіб для підвищення імунобіологічної реактивності та метаболізму організму тварин / Нікітенко А.М. Квачов В.Г., Лясота В.П., Малина В.В. № 2000084899; Заявл. 17.08.2000; Опубл. 15.05.2001. Бюл.№ 4.

Дисертант визначив оптимальні дози препарату для свиней різних вікових груп, провів лабораторні дослідження з визначення його ефективності.

35. Патент України 43972АА61N1/00. Спосіб одержання біологічно активної речовини із тимуса / Нікітенко А.М., Сидорук Ю.К., Лясота В.П., Малина В.В. №2000084900; Заявл. 17.08.2000; Опубл.15.01.2002; Бюл. №1.

Дисертант визначив оптимальну експозицію та провів лабораторні дослідження з визначенням ефективності препарату.

36. Патент України 43972АсоF1/30. Спосіб активації води / Нікітенко А.М. Лясота В.П., Малина В.В., Сидорук Ю.К. № 2000084901; Заявл.17.08. 2000; Опубл. 15.01.2002; Бюл. №1.

Дисертант провів лабораторні дослідження та визначив оптимальну експозицію активації води.

37. Патент України 55585А Спосіб розширення адаптивних можливостей живих істот / Нікітенко А.М., Лясота В.П., Малина В.В., Сидорук Ю.К. №2001053637; Заявл. 29.05.2001; Опубл. 22.04.2003; Бюл. №2.

Дисертант провів лабораторні дослідження та визначив оптимальну експозицію активації життєдіяльності інфузорії Tetrahymena pyriformis.

38. Деклараційний патент України 53174А. Спосіб активації ізотонічного розчину / Нікітенко А.М., Лясота В.П., Малина В.В., Сидорук Ю.К. №2002032426; Заявл. 27.03.2002; Опубл. 15.01.2003; Бюл. №1.

Дисертант провів лабораторні дослідження, визначив оптимальну експозицію активації ізотонічного розчину, провів апробацію структурованого препарату в умовах виробництва та брав участь в оформленні документації для патенту.

Нормативнотехнічна документація

39. Нікітенко А.М., Лясота В.П., Квачов В.Г., Малина В.В. Ферамін. Технічні умови України ТУ У 46.15.412-99, затверджені Державним департаментом ветеринарної медицини від 12.06.1999 р.

Дисертант брав участь у написанні та оформленні документації.

40. Нікітенко А.М., В.П. Лясота, Квачов В.Г., Малина В.В. Настанова по застосуванню препарату “Ферамін” №15-14/203, затверджена Державним департаментом ветеринарної медицини Міністерства агропромислового комплексу України від 28.10.1999 р.

Дисертант брав участь у написанні та оформленні документації.

Матеріали конференцій і тези доповідей

41. Нікітенко А.М., Лясота В.П., Ткаченко Т.П. Вплив іонізуючого випромінювання на гомеостаз тварин // Тез. доп. наук.практ. конф. “Вчені БЦДАУ - виробництву” - Біла Церква, 1994. - С. 157-158.

Дисертант провів морфологічні дослідження крові тварин.

42. Никитенко А.М., Гринчук Ю.П., Лясота В.П. Влияние КАФИ на иммунобиологическую реактивность животных, выращиваемых в условиях 30км зоны ЧАЭС // Материалы VI Межгос. науч.техн. конф. - Том. №1 “Итоги 8 лет работы по ликвидации последствий аварии на ЧАЭС”.- Чорнобыль, 1996. - С. 403-418.

Дисертант визначив уміст імунокомпетентних клітин у крові тварин.

43. Нікітенко А.М., Лясота В.П. Вплив електромагнітних випромінювань надвисокої частоти на продуктивні якості поросятсисунів // Матеріали Iої Міжнарод. наук.вироб. конф. “Використання позитивних ефектів електромагнітних випромінювань в біології”. - Біла Церква, 1996. - С. 23-24.

Дисертант проводив визначення продуктивних якостей тварин.

44. Нікітенко А.М., Лясота В.П., Морозов М.Е. Взаємозв'язок експозиції ЕМВ НВЧ та рівня активації дистильованої води // Матеріали Iої Міжнарод. наук.вироб. конф. “Використання позитивних ефектів електромагнітних випромінювань в біології”. - Біла Церква, 1996. - С. 41-42.

Дисертант провів лабораторні дослідження.

45. Нікітенко А.М., Лясота В.П., Малина В.В. Показники фізіологічної норми клітинного та гуморального факторів природної резистентності свиней // Науковотехнічна рада Державного департаменту ветеринарної медицини України. - К., 1997. - 10 с.

Дисертант провів дослідження вмісту імунокомпетентних клітин у крові свиней.

46. Нікітенко А.М., Лясота В.П., Малина В.В. Використання тестів оцінки клітинних та гуморальних факторів природної резистентності свиней // Науковотехнічна рада Державного департаменту ветеринарної медицини України - К., 1997. - 12 с.

Дисертант провів аналіз матеріалів та написав рекомендації.

47. Особливості впливу інформаційно модифікованого КАФІ на метаболізм молодняку свиней / А.М. Нікітенко, В.П. Лясота, В.В. Малина, М.Д. Колбун // Матеріали Міжнарод. наук.практ. конф “Інформаційнохвильова терапія: досвід, проблеми, перспективи”. - К.,1999. - С. 47-49.

Дисертант визначив уміст сіалових кислот та циркулюючих імунних комплексів у крові тварин.

48. Лясота В.П., Никитенко А.М.,Малина В.В. Феррамин - комплексный высокоэффективный препарат биологической природы для ветеринарии // Материалы 13й Междунар. межвуз. науч.практ. конф. “Новые фармакологические средства в ветеринарии “. - СПб., 2001. - С. 58-59.

Дисертант провів дослід, визначив ефективність застосування препарату, написав статтю.



Лясота В.П. Обґрунтування і розробка превентивних заходів для корекції природної резистентності організму свиней за умов впливу паратипових факторів - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.06 - гігієна тварин та ветеринарна санітарія. - Львівська національна академія ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького, м. Львів, 2004.

Дисертація присвячена дослідженню впливу технології вирощування, умов утримання і годівлі свиней та дії радіоактивних елементів на організм тварин, розробці превентивних заходів з метою підвищення природної резистентності свиней. Розроблено технологію отримання природного імуномодулюючого препарату “Ферамін”, визначено вплив його на морфологічні показники крові свиней, з'ясовано роль імуномодулятора у формуванні резистентності організму, продуктивних якостей свиней та якості отриманої тваринницької продукції. Експериментально визначено режими застосування імуномодулюючого препарату “КАФІ” для свиней, виявлено активуючу дію його на стан імунної системи тварин та активацію обміну речовин в організмі тварин.

Визначені імуномодулюючі характеристики дії феролізину. Доведено коригуючий вплив препарату на Тклітини. Встановлено, що застосування електромагнітних випромінювань надвисокої частоти підвищує оптичну густину води та розчинів солей, активує функціональну активність формених елементів крові свиней, життєдіяльність найпростіших (інфузорія Tetrahymena pyriformis) та підсилює біологічну активність імуномодулюючих препаратів в 0,5-2 рази. Визначено вплив препаратів на якість отриманої продукції. Проведено розрахунки економічної ефективності використання імуномодуляторів та модифікованих препаратів для свиней. Розроблені й експериментально обгрунтовані параметри застосування імуномодуляторів і модифікованих біологічно активних речовин для підвищення збереженості та інтенсивності росту свиней усіх вікових груп.

Ключові слова: імуномодулятори, ферамін, КАФІ, феролізин, електромагнітні випромінювання надвисокої частоти, резистентність організму, клітинний і гуморальний імунітет, продуктивність, якість продукції.



Лясота В.П. Обоснование и разработка превентивных методов для коррекции естественной резистентности организма свиней в условиях влиянии паратипичных факторов. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени доктора ветеринарных наук по специальности 16.00.06 - гигиена животных и ветеринарная санитария. - Львовская национальная академия ветеринарной медицины имени С. З. Гжицкого, г. Львов, 2004.

Диссертация посвящена изучению влияния технологии выращивания, условий содержания и кормления свиней, действия радиоактивных елементов на организм животных, разработке превентивних методов для повышения защитных свойств организма свиней всех возрастных групп. Полученные результаты исследований показали, что нарушение технологии выращивания супоросных свиноматок, несбалансированность и неполноценность рационов отрицательно влияют на развитие эмбрионов свиней. У 19,0 % свиноматок установлена агалактия и маститы. Количество рождавшихся поросят от свиноматок составляло 8 голов при живой массе в среднем 0,9 кг. Отход животных с живой массой 0,7 кг составлял 83,0 %, 0,8 кг - 26,0 %, а 1,1 кг - 3,5 %. В месячном возрасте масса поросят составляла 5-6 кг, а в двухмесячном - 12,0 при норме 17-19 кг. Несоблюдение технологии выращивания животных группы доращивания приводило к снижению естественной резистентности свиней, энергии их роста и развития, потери части свинопоголовья. В 67,0 % обследованных поросят на седьмойдесятый день после отъема наблюдали снижение аппетита, растройства желудочнокишечного тракта, энергии роста. У большинства животных отмечали гастроэнтериты (76,0 %), (14,0 %) - язвы тонкого кишечника, (6 %) - микотоксикозы, и (4,0 %) - аскаридозы. Нарушение технологических процессов при выращивании свиней на откорме обуславливало снижение естественной резистентности, обмена веществ, и следовательно - продуктивности животных. Живая масса свиней в семимесячном возрасте составляла 55-60 кг. Период, за который животные достигали живой массы 105-110 кг, составлял 10-11 месяцев. Отмечали случаи проявления каннибализма среди животных. Розработана технология получения естественного иммунномодулирующего препарата “Ферамин”. Определены влияние препарата на морфологические показатели крови свиней, роль иммуномодулятора в формировании резистентности организма и продуктивных качеств свиней, качестве полученной от животных продукции, а также иммуномодулирующие характеристики действия ферролизина. Корригирующее действие препарата направлено на Тклетки.