Продуктивність лучних травостоїв за різних систем удобрення і режимів використання на суходолах Лісостепу України

Кургак В.Г., Лук'янець О.П. Формування лучних травостоїв на угіддях, виведених із ріллі // Вісник Білоцерківського ДАУ - Біла Церква, 2002. - Вип. 24. - С. 137-145.

Кургак В.Г., Лук'янець О.П. Продуктивність відтворених суходільних луків північного Лісостепу // Зб. наук. пр. Інституту землеробства УААН. - К.: Фітосоціоцентр, 2003. - Вип. 1-2. - С. 93-97.

Кургак В.Г., Тітова В.М., Лук'янець О.П. Біохімічний склад корму лучних травостоїв залежно від удобрення та режиму використання // Зб. наук. пр. Інституту землеробства УААН. - К.: Фітосоціоцентр, 2003. - Вип. 3. - С. 70-75.

Лук'янець О.П. Формування лучних травостоїв на орних землях // Вісник аграрної науки. - 2003. - № 12. - С. 76-79.

Кургак В.Г., Лук'янець О.П. Вплив типу травостою, систем удобрення та використання на продуктивність суходільних лучних угідь північного Лісостепу України // Зб. наук. пр. Вінницького ДАУ. - Вінниця, 2004 - Вип. 17. - С. 9-15.

Лук'янець О.П. Продуктивність різних типів лучних травостоїв на колишніх орних землях північного Лісостепу України // Мат. між. наук. конф.: “Актуальні проблеми землеробства на початку нового тисячоліття та шляхи їх вирішення.” - Херсон, 2002. - С. 175-178.

Лук'янець О.П. Порівняльна продуктивність різних типів лучних травостоїв на орних землях північного Лісостепу // Мат. наук.-практ. конф.: “Проблеми сучасного землекористування”. - Чабани-Київ: Фітосоціоцентр, 2003. - С. 113-114.

Кургак В.Г., Лук'янець О.П., Тітова В.М. Особливості формування лучних травостоїв на орних землях північного Лісостепу України // Мат. міжн. наук. конф.: “Наукові основи раціонального використання земель виведених з обробітку”. - Чабани-Київ: Фітосоціоцентр, 2003. - С. 73-77.

10. Лук'янець О.П. Біохімічний склад корму залежно від режимів використання та систем удобрення лучних травостоїв // Мат. міжн. наук.-практ. конф.: “Стабілізація землекористування та сучасні агротехнології”. - Чабани-Київ: Фітосоціоцентр, 2003. - С. 90-91.

11. Лук'янець О.П. Продуктивність, ботанічний склад та біохімічний склад корму лучних травостоїв // Мат. наук.-практ. конф.: “Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи”. - Вінниця, 2004. - С. 8-11.

АНОТАЦІЯ

Лук'янець О.П. Продуктивність лучних травостоїв за різних систем удобрення і режимів використання на суходолах Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.12 - кормовиробництво і луківництво. - Інститут землеробства УААН, Київ, 2004.

У дисертації викладено результати чотирирічних досліджень з відтворення суходільних природних кормових угідь північної частини правобережного Лісостепу України на орних землях шляхом, залуження злаковою і бобово-злаковими травосумішками, самозаростання у поєднанні з підсіванням суміші насіння дикорослих лучних рослин та застосування різних систем удобрення і режимів використання.

Досліджено вплив цих факторів на ботанічний склад, густоту, висоту та продуктивність травостоїв, використання лучними травостоями ФАР, біохімічний склад корму за вмістом у ньому органічних речовин, макро- і мікроелементів та важких металів, агрохімічні показники родючості грунту, нагромадження кореневої маси та симбіотичного азоту, баланс азоту, фосфору і калію та коефіцієнти їх використання з грунту і добрив, протиерозійну стійкість лучних ценозів.

Встановлено, що найвищі показники продуктивності (94,7-112,4 ц/га корм. од.), використання ФАР (1,06-2,46%), нагромадження симбіотичного азоту, найкращі показники якості корму, а також економічної та енергетичної ефективності забезпечує люцерно-злакова сумішка. Азотні добрива на продуктивність та якість корму найбільше позитивно впливають на злакових травостоях.

Ключові слова: ботанічний і біохімічний склад корму, відтворення і продуктивність лучних угідь, економічна та енергетична ефективність, режим використання, родючість грунту, система удобрення.

Аннотация

Лукьянец А.П. Продуктивность луговых травостоев при разных системах удобрения и режимах использования на суходолах Лесостепи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.12 - кормопроизводство и луговодство. - Институт земледелия УААН, Киев, 2004.

В диссертации изложены результаты четырехлетних исследований по восстановлению суходольных природных кормовых угодий в северной части правобережной Лесостепи Украины на пахотных землях путем залужения злаковой и бобово-злаковыми травосмесями, спонтанного самозарастания совместно с подсевом смесью семян дикорастущих луговых растений с применением различных систем удобрения и режимов использования.

Исследовано влияние этих факторов на ботанический состав, плотность, высоту и продуктивность травостоев, использование ФАР, биохимический состав корма по содержанию в нем органических веществ, макро- и микроэлементов, тяжелых металлов, агрохимические показатели плодородия почвы, накопление корневой массы и симбиотического азота, баланс азота, фосфора и калия, а также коэффициенты использования их с почвы и удобрений, противоэрозионную устойчивость луговых ценозов.

При совмещении процесса самозарастания пашни с подсевом дикорастущих луговых растений переложная стадия наступает на третьем году. В люцерно-злаковом травостое высокое участие люцерны посевной сохраняется во все годы.

Установлено, что наиболее высокие показатели продуктивности (94,7-112,4 ц/га корм. ед.), коэффициенты использования ФАР (1,06-2,46%) и накопление симбиотического азота обеспечивает люцерно-злаковая смесь, что на 17-39% больше по сравнению с клеверо-злаковым травостоем, на 22-106% - с сеяным злаковым и на 69-216 - с перелогом.

Люцерно-злаковая смесь характеризовалась наилучшими показателями биохи-мического состава корма. Больше всего здесь накапливалось сырого протеина, белка, кормовых единиц, обменной энергии, сырого жира, сырой золы, кальция, цынка, некоторых микроэлементов и тяжелых металлов. За этими показателями клеверо-злаковый травостой в первые два года приближался к люцерно-злаковому, в последующие - к злаковому. Азотные удобрения на продуктивность и качество корма в наибольшей степени положительно влияют на злаковый травостой. Сенокосный режим за выходом с 1 га сухой массы и валовой энергии оказался более урожайным, а за выходом кормовых единиц, обменной энергии и сырого протеина - он был равноценным с многоукосным (по типу пастбищного использования). Между режимами использования травостоев лучшим качеством корма характеризовался многоукосный режим.

Под луговыми травостоями в 5-10 раз больше накапливается корней, а также выше их противоэрозионная устойчивость. Внесение N₁₄₀ на злаковые травостои как и добавление к ним бобовых увеличивает эти показатели. Коэффициенты использования азота выше на злаковых травостоях, фосфора и калия - на бобово-злаковых.

Ключевые слова: ботанический и биохимический состав корма, восстанов-ление и продуктивность луговых угодий, экономическая и энергетическая ефективность, режим использования, плодородие почвы, система удобрений.

ABSTRACT

Lukyanets O.P. Meadow stand productivity under different fertilizer systems and use regimes on waterless valleys of the Ukrainian Forest-Steppe. - Manuscript.

Thesis for the degree of Candidate of Agricultural Scienses in the speciality 06.01.12. - fodder production and grassland science. - Institute of Agriculture of the UAAS, Kyiv, 2004.

The thesis states the results of four-year investigations on the reestablishment of waterless valley natural grasslands of the northern part of the Ukrainian rightcoast Forest-Steppe on arable lands by means of grassing with grass and legume-grass mixtures, self-overgrowing coupled with undersowing of wild meadow plant seed mixture and the application of different fertilizer systems and use regimes.

The effect of those factors on botanical composition, density, the height and productivity of grass lands, the use of photosynthetically active radiation by meadow stands, feed biochemical composition on organic matter, macro- and microelement and heavy metal content in it, agrochemical indices of soil fertility, the accumulation of root mass and symbiotic nitrogen, nitrogen, phosphorus and potassium balance and their utilization coefficients from the soil and fertilizers, erodible resistance of meadow cenoses is studied.

It is established thet the alfalfa-grass mixture secures the highest production indices (94.7-112.4 hkg/ha feed units), the photosynthetic active radiation use (1.06-2.46%), symbiotic nitrogen accumulation, the best indices of feeding quality as well economic and energy efficiency. Nitrogenous fertilizers have the most positive effect on the productivity and feeding quality in grass stands.

Key words: feed botanical and biochemical composition, the reestablishment and productivity of meadow lands, economic and energy efficiency, use regime, soil fertility, fertilizer system.

Размещено на Allbest.ru