4,02±0,03

32,0±0,4

322

891,3±8,9

4,00±0,03

35,7±0,4

3

314

754,5±9,4

4,01±0,03

30,3±0,4

322

858,9±8,6

3,92±0,03

33,7±0,4

4

314

698,3±8,9

4,04±0,03

28,2±0,4

322

795,7±8,1

3,96±0,03

31,5±0,4

5

314

668,5±8,6

4,10±0,03

27,4±0,4

322

763,4±7,6

3,99±0,03

30,5±0,3

6

314

623,3±7,7

4,12±0,03

25,4±0,3

322

728,1±7,0

4,05±0,03

29,5±0,3

7

314

585,6±7,6

4,18±0,03

24,5±0,3

322

690,6±6,9

4,14±0,03

28,6±0,3

8

314

544,3±7,4

4,19±0,03

22,8±0,3

322

647,3±6,4

4,15±0,03

26,9±0,3

9

311

492,9±7,4

4,31±0,04

21,2±0,3

321

600,9±6,5

4,17±0,03

25,1±0,3

10

300

410,6±8,6

4,43±0,04

18,2±0,4

321

516,4±7,4

4,25±0,03

21,9±0,3

За лактацію

314

6311,9±65,2

4,15±0,02

261,8±2,7

322

7317,8±47,2

4,08±0,02

298,3±2,4

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вихід білка на 100 г жиру був найвищим на третьому місяці лактаційного періоду. Коефіцієнти кореляції між складовими компонентами молока по місяцях лактації найбільш високими і статистично вірогідними виявилися між сухою речовиною та білком, казеїном, білками сироватки, вмістом жиру в молоці, сухим знежиреним молочним залишком, сумарним вмістом жиру з білком, а також між білком та жиром, казеїном, сумарним вмістом жиру з білком. Вони знаходилися в межах від 0,426 до 0,989 при Р<0,01-0,001.

Аналіз динаміки якісного складу молока корів західного внутрішньопородного типу в залежності від рівня молочної продуктивності показав, що із зростанням добових надоїв вміст сухих речовин і СОМЗ зменшувався. Вміст жиру спочатку знижувався, а в подальшому з невеликими коливаннями залишався незмінним. Кількість білка і казеїну в молоці залишалася майже незмінною. Сумарний вміст жиру з білком із збільшенням середньодобових надоїв зменшувався (табл.11).

Біохімічні показники крові. Нами досліджено морфологічні та біохімічні показники крові у телиць, бугайців, корів-первісток та сухостійних корів західного внутрішньопородного типу. У всі вікові періоди вони знаходилися в межах фізіологічної норми. У телиць коефіцієнти кореляції між середньодобовими приростами та білком, АСТ, АЛТ, сульфгідрильними групами знаходилися в межах 0,141-0,721, між молочною продуктивністю корів-первісток та вищеназваними показниками - в межах 0,363-0,816, між надоєм високопродуктивних корів по місяцях лактації та цими ж показниками - в межах 0,167-0,423 при Р<0,001.

Слід відмітити, що у телиць і бугайців показники бактерицидної, лізоцимної та фагоцитарної активності сироватки крові з віком збільшувалися (табл.12). Найвищими вони виявилися у тварин 15-місячного віку, а у корів-первісток - на 8-9 місяці лактації. Лейкограма у телиць і бугайців у всі вікові періоди знаходилася в межах фізіологічної норми. Комплексна оцінка природної резистентності за морфологічними, біохімічними показниками крові, білковим складом, лейкограмою, резервною лужністю, фагоцитарною, лізоцимною, бактерицидною активністю, фагоцитарним числом, фагоцитарним індексом, кількістю Т- і В-лімфоцитів крові в залежності від віку телиць складала 51-55, бугайців - 50-56 і корів-первісток - 58-60 балів. При аналізі взаємозв'язків між середньодобовими приростами та показниками природної резистентності бугайців встановлено значні позитивні коефіцієнти кореляції (r=0,277-0,388).

Легеневий газообмін та енергетичні процеси у тварин західного внутрішньопородного типу. Абсолютні величини легеневого газообміну з віком телиць зростали, але непропорційно збільшенню маси тіла. Жива маса телиць з 6- до 15-місячного віку збільшувалася в 2,16, вентиляція легенів і споживання кисню - в 1,77, виділення вуглекислоти - в 1,69 та утворення теплопродукції - в 1,76 раза. Вентиляція легенів, споживання кисню, виділення вуглекислого газу та теплопродукція на 1 кг живої маси за годину з віком тварин знижувалися (табл. 13).

Аналіз розпаду речовин в організмі телиць показує, що в середньому на 1 кг живої маси за добу розпадалося біля 1 г білка, 1 г жиру та 4-6 г глікогену. За рахунок білка в залежності від віку тварин утворювалось 12-20 % теплової енергії, за рахунок жиру - 6-37 і за рахунок глікогену - 50-74 %.

Размещено на http://www.allbest.ru/

10. Динаміка кількісних і якісних показників молока по місяцях лактації у повновікових високопродуктивних корів західного внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи (n=65)

Місяць лактації

Суха речовина, %

Білок, %

в тому числі

Жир, %

СОМЗ, %

Жир+ білок, %

Надій за місяць, кг

Молочний жир, кг

Молочний жир+ молочний білок, кг

Білка на 100 г жиру, г

казеїн, %

білки сироватки, %

1

12,45±0,11

3,51±0,03

2,84±0,03

0,67±0,01

4,18±0,08

8,32±0,09

7,69±0,09

766±23

32,03±0,90

58,91±1,76

84,0

2

12,60±0,12

3,40±0,04

2,75±0,03

0,65±0,01

4,06±0,06

8,57±0,07

7,46±0,08

799±22

32,45±0,97

59,66±1,69

83,7

3

12,54±0,11

3,48±0,04

2,81±0,03

0,67±0,01

3,99±0,05

8,53±0,07

7,47±0,07

774±18

30,88±0,80

57,88±1,44

87,2

4

12,59±0,13

3,42±0,03

2,76±0,02

0,66±0,01

4,02±0,06

8,52±0,05

7,44±0,06

716±17

28,81±0,70

53,31±1,52

85,1

5

12,91±0,16

3,44±0,02

2,77±0,02

0,65±0,01

4,08±0,07

8,79±0,08

7,52±0,07

662±15

27,05±0,72

49,88±1,24

84,3

6

13,11±0,12

3,48±0,01

2,82±0,01

0,66±0,01

4,23±0,06

8,65±0,07

7,73±0,06

605±18

25,61±0,70

46,85±1,18

82,3

7

12,87±0,10

3,47±0,01

2,81±0,01

0,66±0,01

4,11±0,07

8,55±0,07

7,58±0,07

577±14

23,74±0,70

43,76±1,10

84,4

8

12,81±0,12

3,48±0,02

2,82±0,01

0,66±0,01

4,32±0,09

8,51±0,04

7,80±0,09

499±14

21,58±0,80

38,94±1,31

80,6

9

13,08±0,12

3,52±0,01

2,85±0,01

0,67±0,01

4,34±0,07

8,60±0,05

7,86±0,07

432±13

18,79±0,59

33,96±0,98

81,1

10

13,02±0,11

3,49±0,02

2,82±0,01

0,67±0,01

4,34±0,09

8,62±0,05

7,83±0,09

342±17

14,85±0,70

26,81±1,27

80,4

В середньому за лактацію

12,73±0,07

3,46±0,02

2,80±0,01

0,66±0,01

4,15±0,04

8,56±0,04

7,61±0,04

6172±158

255,79±0,74

469,96±12,20

83,4

11. Показники середньодобових надоїв, основних компонентів та хімічного складу молока у корів західного внутрішньопородного типу в залежності від рівня молочної продуктивності

Показник	Градація надою, кг
	11,1-14,0	14,1-17,0	17,1-20,0	20,1-23,0	23,1-26,0	26,1-29,0
Кількість корів, голів	3	7	20	18	14	3
Середньодобовий надій, кг	12,77	16,09	18,77	21,80	23,97	27,12
Надій за 305 днів лактації, кг	3873	4750	5528	6629	7196	8188
Суха речовина, %	13,03	12,81	12,72	12,69	12,70	12,36
Суха речовина, кг	504,65	608,48	703,16	841,22	913,89	1012,04
Суха речовина в середньому за добу, г	166,39	206,11	238,75	276,64	304,42	335,20
Жир, %	4,31	4,21	4,17	4,21	4,12	4,18
Молочний жир, кг	166,93	199,98	230,52	279,08	296,48	342,26
Молочний жир в середньому за добу, г	55,04	67,74	78,27	91,78	98,76	113,36
Білок, %	3,44	3,44	3,46	3,46	3,47	3,46
В т.ч. казеїн, %	2,78	2,78	2,80	2,80	2,81	2,80
Білок, кг	133,23	163,40	191,27	229,36	249,70	283,30
В т.ч. казеїн, кг	107,67	132,05	154,78	185,61	202,21	229,26
Молочний білок в середньому за добу, г	43,93	55,35	64,94	75,43	83,18	93,84
В т.ч. казеїн в середньому за добу, г	35,50	44,73	52,56	61,04	67,36	75,94
Жир+білок, %	7,75	7,65	7,63	7,67	7,59	7,64
Молочний жир + молочний білок, кг	300,16	363,38	421,79	508,44	546,18	625,56
Молочний жир + молочний білок в середньому за добу, г	98,97	123,09	143,21	167,21	181,94	207,20
Виробництво білка на 100 г жиру, г	79,81	81,71	82,97	82,18	84,22	82,77
СОМЗ, %	8,66	8,52	8,57	8,56	8,58	8,48
СОМЗ, кг	335,40	404,70	473,75	567,44	617,42	694,34
СОМЗ в середньому за добу, г	110,59	137,09	160,86	186,61	205,66	229,98

Розпад речовин в організмі телиць у різному віці був неоднаковим. З віком тварин обмінна енергія, енергія приросту та енергія підтримки збільшувалися. Так, обмінна енергія з 6-ти до 15-місячного віку телиць збільшилася в 1,68, енергія приросту - в 1,44, теплопродукція - в 1,76, енергія підтримки - в 1,75 та приріст теплопродукції - в 1,77 раза. Аналіз даних показує, що у тварин 6-місячного віку енергія приросту становила 25,19 % від обмінної енергії, 9-місячного - 21,27, 12-місячного - 21,34 і 15-місячного - 21,65 %. Це пояснюється тим, що у телиць у різні вікові періоди різниця за середньодобовими приростами була незначною, а саме: до 6-місячного віку середньодобові прирости становили 723, від 6- до 9-місячного - 696, від 9- до 12-місячного - 736 і від 12- до 15-місячного - 743 г. Енергія підтримки організму у 6-місячному віці тварин становила 46,23 % від обмінної енергії, у 9-місячному - 45,10, у 12-місячному - 45,44 та в 15-місячному - 48,19 %.

12. Морфологічні й біохімічні показники крові та показники природної резистентності у телиць і бугайців західного внутрішньопородного типу (n=5, M±m)

Показник	Телиці	Бугайці
	вік тварин, місяці
	6	12	15	6	12	15
Кількість: еритроцитів, млн.	6,50±0,07	5,76±0,12	5,92±0,09	6,68±0,10	7,08±0,12	7,06±0,11
лейкоцитів, тис.	7,20±0,16	7,44±0,25	8,12±0,09	8,26±0,13	8,66±0,29	8,80±0,28
гемоглобіну, г/л	96,00±1,40	119,20±2,9	88,40±2,50	119,40±1,83	123,74±1,52	132,62±1,68
Кальцій, мг%	9,58±0,21	9,36±0,12	10,18±0,20	10,54±0,17	10,38±0,18	11,40±0,35
Фосфор, мг %	4,82±0,09	4,72±0,11	5,32±0,17	5,48±0,14	6,28±0,08	6,40±0,08
Каротин, мг%	0,240±0,007	0,252±0,018	0,387±0,023	0,340±0,010	0,360±0,020	0,430±0,020
АСТ, од/л	47,76±0,74	43,14±0,51	42,54±0,48	36,00±0,79	40,20±0,65	45,00±0,79
АЛТ, од/л	24,16±0,44	23,80±0,51	23,14±0,63	19,20±0,79	21,00±0,79	25,00±0,79
Загальний білок, г%	6,68±0,12	7,26±0,07	7,80±0,14	6,28±0,10	6,86±0,15	7,18±0,12
в тому числі: альбуміни, %	33,68±0,75	43,96±2,06	45,68±0,82	51,27±0,12	52,77±0,15	52,37±0,18
глобуліни, %	66,32±0,75	56,04±2,06	54,32±0,82	48,73±0,12	47,23±0,15	47,63±0,18
із них: б, %	14,38±0,17	15,76±0,22	15,80±0,82	8,60±0,40	10,79±0,70	7,66±0,20
в, %	16,24±0,11	18,60±1,24	21,40±0,18	9,56±0,60	11,66±0,70	7,38±0,30
г, %	35,70±0,94	21,68±0,94	17,12±0,77	30,57±0,80	24,78±0,90	32,59±0,98
Бактерицидна активність, %	58,66±0,83	65,42±1,7	71,58±1,72	54,98±0,73	65,24±0,84	72,36±1,36
Лізоцимна активність, %	20,22±0,53	23,40±0,44	23,60±0,48	21,48±0,69	24,70±0,29	25,48±0,19
Фагоцитарна активність, %	54,92±0,81	65,36±0,52	68,16±1,57	36,00±1,04	38,60±0,57	46,84±1,81
Базофіли, %	0,12±0,02	0,12±0,02	0,14±0,02	0,14±0,03	0,14±0,03	0,12±0,02
Еозинофіли, %	3,80±0,14	3,42±0,40	3,16±0,31	4,14±0,13	2,10±0,08	2,14±0,06
Нейтрофіли: паличкоядерні, %	4,04±0,17	4,10±0,36	4,00±0,14	2,62±0,17	2,18±0,13	2,22±0,08
сегментоядерні, %	20,08±0,62	20,60±0,31	27,54±1,94	13,24±0,35	20,54±0,39	21,12±0,32
Лімфоцити, %	67,52±0,39	69,10±0,63	61,04±1,60	76,32±0,8	71,88±0,57	71,26±0,35
Моноцити, %	4,44±0,19	3,66±0,12	4,14±0,16	3,54±0,18	3,04±0,14	3,14±0,06
Комплексна оцінка природної резистентності, бали	51,0	54,0	55,0	50,0	53,0	56,0

13. Абсолютні та відносні показники газообміну у телиць західного внутрішньопородного типу (n=3, M±m)

Показник	Вік тварин, місяці
	6	9	12	15
Середня жива маса, кг	170,3±1,45	233,7±4,18	300,7±2,19	368,3±1,77
Частота дихання за хвилину, рази	27,8±2,3	20,6±1,3	29,4±2,2	24,5±1,9
Вентиляція легенів, л/хв	30,76±2,69	36,03±2,10	50,67±4,58	54,38±2,32
Глибина дихання, мл	1120,0±91	1774,0±87	1740,0±70	2251,0±86
Спожито кисню, мл/хв	860,3±41	1176,7±35	1385,0±45	1519,3±47
Виділено вуглекислоти, мл/хв	845,7±39	1043,3±40	1290,3±49	1430,3±46
Спожито кисню за добу, л	1238,9±54	1694,4±50	1994,5±76	2187,8±79
Виділено вуглекислоти за добу, л	1217,8±51	1502,4±53	1858,2±81	2053,2±69
Теплопродукція за добу, МДж	25,99±1,53	34,79±1,18	41,56±1,79	45,75±1,65
Теплопродукція за год., МДж	1,08±0,06	1,45±0,05	1,73±0,08	1,91±0,07
Дихальний коефіцієнт	0,98±0,01	0,89±0,02	0,93±0,02	0,94±0,02
Вентиляція легенів, л/год/кг	10,85±0,08	9,25±0,49	10,11±0,10	8,86±0,07
Спожито кисню, мл/год/кг	303,1±12,9	302,1±3,8	276,4±8,4	247,5±9,5
Виділено вуглекислоти, мл/год/кг	297,9±10,1	267,9±5,1	257,5±8,8	233,6±8,6
Теплопродукція, кДж/год/кг	6,36±0,31	6,20±0,33	5,76±0,23	5,18±0,21
Спожито кисню, л/год/кг0,75	1,09±0,06	1,18±0,02	1,15±0,04	1,08±0,04
Виділено вуглекислоти, л/год/кг0,75	1,08±0,05	1,04±0,03	1,07±0,05	1,03±0,02
Теплопродукція, кДж/год/кг0,75	22,97±0,81	24,20±0,49	23,96±0,93	22,68±0,85

Размещено на http://www.allbest.ru/

Генетичний поліморфізм ферментів і білків крові, білків молока та еритроцитарні антигени крові тварин. При електрофоретичному дослідженні крові у тварин західного внутрішньопородного типу виявлено сім генотипів трансферинового локусу, один - гемоглобіну, три - амілази, п'ять - лужної фосфатази, п'ять - церулоплазміну (табл. 14), а при електрофорезі білків молока встановлено п'ять генотипів бета-лактоглобулінів, п'ять - бS1-казеїну і три - в-казеїну (табл.15).

14. Генетична структура чорно-рябої худоби західного регіону України за поліморфними системами ферментів і білків крові

Локус	Генотип	n	%	Алель	Частота алеля, M±m
Трансферин (Тf)	АА	98	14,50	ТfА	0,249±0,012
	Д1Д1	217	32,10	Тf Д 1	0,401±0,013
	Д2Д2	216	31,95	Тf Д 2	0,345±0,013
	АД1	104	15,98	Тf(Д1+Д2)	0,746±0,012
	АД2	34	5,03	ТfE	0,005±0,002
	ДЕ	4	0,59
	АЕ	3	0,45
	Всього	676	100,0
Гемоглобін (Нb)	АА	676	100,0	НbA	1,00
Амілаза (Аm)	ВВ	352	59,26	АmB	0,667±0,014
	СС	154	25,93	AmC	0,333±0,014
	ВС	88	14,81
	Всього	594	100,0
Лужна фосфатаза (Рр)	1-1	436	73,40	Pp1	0,819±0,011
	2-2	53	8,92	Pp2	0,159±0,011
	3-3	4	0,68	Pp3	0,022±0,004
	1-2	83	13,97
	1-3	18	3,03
	Всього	594	100,0
Церулоплазмін (Ср)	АА	178	29,97	CpA	0,429±0,014
	ВВ	122	20,54	CpB	0,275±0,013
	СС	10	23,54	CpC	0,296±0,013
	АВ	83	13,97
	АС	71	11,95
	Всього	594	100,0

Проведені нами дослідження на 376 тваринах чорно-рябої худоби західного регіону України показують, що їх ріст живої маси в значній мірі залежав від рівня гомо- і гетерозиготності за поліморфними системами ферментів та білків крові й молока. Рівень гетерозиготності тварин вираховували в процентах гетерозиготних локусів. Встановлено, що із збільшенням рівня гетерозиготності різниця за живою масою телиць між віковими групами збільшувалася. Так, при 37,5 % рівні гетерозиготності в порівнянні з гомозиготними тваринами в залежності від віку вона становила 8,6-18,1 кг при Р<0,001, а при 50 % рівні - відповідно 11,0-22,2 кг при Р<0,05-0,001.

15. Генетична структура чорно-рябої худоби західного внутрішньо породного типу за поліморфними системами білків молока

Локус	Генотип	n	%	Алель	Частота алеля, M±m
в-лакто-глобуліни (в-Lg)	АА	113	21,90	в-LgА	0,463±0,016
	ВВ	142	27,57	в-LgВ	0,526±0,011
	СС	2	0,39	в-LgС	0,011±0,003
	АВ	252	48,84
	ВС	7	1,36
	Всього	516	100,0
б-казеїни	АА	28	5,62	бs1-CnА	0,082±0,009
	ВВ	457	88,58	бs1-CnВ	0,915±0,009
	СС	1	0,19	бs1-CnС	0,003±0,002
	АВ	29	5,62
	ВС	1	0,19
	Всього	516	100,0
в-казеїни (в-Сn)	АА	452	87,60	в-СnА	0,918±0,009
	ВВ	21	4,07	в-СnВ	0,082±0,009
	АВ	43	8,33
	Всього	516	100,0

При 50 % рівні в порівнянні із групою при 12,5 % рівні гетерозиготності різниця за живою масою у 9-місячному віці телиць становила 14,5 кг (Р<0,05), у 18-місячному віці - 14,0 кг (Р<0,01), а в порівнянні із групою при 25 % рівні гетерозиготності - відповідно 10,8 (Р<0,10) і 12,4 кг (Р<0,05). Слід відмітити, що надій молока за лактацію мав тенденцію до збільшення із зростанням у тварин рівня гетерозиготності. Так, при 25 % рівні гетерозиготності в порівнянні з гомозиготними коровами за поліморфними системами надій молока в залежності від лактації був більшим на 194,1-391,7 при Р<0,05-0,001, при 37,5 % рівні - відповідно на 263,6-408,8 кг при Р<0,02-0,01 та при 50 % рівні - на 260,8-459,6 кг при Р<0,10.

Встановлено, що коефіцієнти кореляції між рівнем гетерозиготності і живою масою телиць залежно від віку складали 0,120-0,292 (Р<0,05-0,001), між рівнем гетерозиготності і надоєм залежно від лактації - 0,173-0,211 (Р<0,01-0,001) та між рівнем гетерозиготності і кількістю молочного жиру - 0,249-0,285 (Р<0,002-0,001). Частка впливу рівня гетерозиготності на ріст живої маси становила 5,72-17,14, на надій - 6,75-9,98 та на кількість молочного жиру - 9,79-13,67 %. Коефіцієнт кореляції між рівнем гетерозиготності та заплідненістю корів складав 0,311 (Р<0,001), а частка впливу - 12,49 %. Результатами наших досліджень виявлено відмінності в імуногенетичній структурі між дослідженими плідниками голландської, голштинської порід та західного внутрішньопородного типу. Більшість досліджених ліній характеризувалася невисоким ступенем консолідованості і міжлінійних відмінностей.

Племінна цінність бугаїв-плідників. Встановлено, що середня тривалість життя бугаїв-плідників західного внутрішньопородного типу складала 75,14±0,57, а тривалість використання - 56,88±0,57 місяця. У розрізі ліній спостерігалася вірогідна різниця за тривалістю життя і тривалістю використання бугаїв. За живою масою і промірами статей тіла плідники мали добре і пропорційно розвинутий тулуб.

Виявлено, що племінна цінність бугаїв-поліпшувачів за надоєм залежно від присвоєної їм категорії коливалася від 165,5 до 793,0 кг (табл.16). Проведений нами дисперсійний аналіз по вивченню частки впливу надою матері, індексу родоводу, надою дочок батька, батька матері і батька батька показав, що на результати оцінки плідників значно впливає молочна продуктивність їх предків (2,45-37,50 %).

16. Категорії бугаїв-поліпшувачів

Категорія бугая	n	Враховано дочок, голів	Племінна цінність бугая (ПЦ), кг	Продуктивність дочок бугая
				надій, кг	жир, %	кількість молочного жиру, кг
				M±m	мінімум	максимум	M±m	мінімум	максимум	M±m	мінімум	максимум
А1	5	114	793,0	4105,2±132,8	3864	4605	3,65±0,05	3,52	3,79	149,8±5,3	136,0	165,8
А1 Б1	3	52	310,0	3286,7±119,6	2875	3916	3,60±0,08	3,57	3,65	118,3±11,1	102,9	139,8
А2	15	281	609,5	3470,7±57,5	3041	3736	3,62±0,03	3,41	3,78	125,7±2,1	112,4	137,4
А2 Б1	1	15	600,0	3425,0±11,1	-	-	3,83±0,03	-	-	131,2±1,2	-	-
А2 Б2	1	20	433,0	3400,0±17,0	-	-	3,65±0,02	-	-	124,1±1,2	-	-
А2 Б3	1	37	570,0	3692,0±25,0	-	-	3,66±0,03	-	-	135,1±1,3	-	-
А3	83	1509	272,0	3132,2±22,9	2803	3785	3,57±0,01	3,34	3,91	111,8±0,9	100,9	132,9
А3 Б1	4	99	209,5	3202,5±116,5	2958	3434	3,72±0,06	3,61	3,84	119,2±6,1	107,4	131,9
А3 Б2	2	31	165,5	2999,5±18,5	2984	3018	3,55±0,08	3,47	3,63	106,5±1,7	104,7	108,2
А3 Б3	13	219	277,7	3246,9±87,6	2977	3906	3,65±0,03	3,49	3,81	118,6±3,3	106,1	138,9

Із результатів наших досліджень випливає, що бугаї-плідники західного внутрішньопородного типу за спермопродуктивністю і запліднювальною здатністю сперміїв досягали високих показників вже у трирічному віці.

Вплив живої маси бугаїв на кількість отриманих еякулятів, кількість сперми, об'єм еякуляту, концентрацію сперміїв, загальну кількість сперміїв в еякуляті, рухливість сперміїв, стійкість сперміїв до заморожування, запліднюваність від першого осіменіння і на загальну запліднюваність становив від 15,31 до 42,20 %, а віку на ці ж показники - від 4,53 до 38,12 %. Виділено чотири основні періоди становлення статевої функції бугаїв.

ВИСНОВКИ

1. Теоретично обґрунтовано і практично підтверджено доцільність комплексного вивчення особливостей онтогенезу, екстер'єру й конституції, молочної та м'ясної продуктивності, відтворної здатності, селекційно-генетичних параметрів, якісного складу молока, газоенергетичних процесів, біохімічних показників крові та природної резистентності, генетичної структури за поліморфними системами і групами крові тварин західного внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи, що вносить нові положення у розведення і селекцію молочної худоби.

2. Встановлено, що ріст і розвиток теличок і бугайців різних генотипів у різні вікові періоди відбувається нерівномірно. Відносна швидкість росту живої маси у молодняку з віком знижується. Найбільшою вона виявилася у піддослідних тварин у період від народження до 3-місячного віку. Інтенсивність росту теличок і бугайців у висоту, ширину, довжину і глибину у різні вікові періоди відбувається неоднаково. У всі вікові періоди вони мали широкий та глибокий тулуб і добре розвинену грудну клітку. Частка впливу генотипу на динаміку росту живої маси теличок в залежності від віку складала 4,08-14,40 (Р<0,05-0,001), бугайців - 3,96-22,22 % (Р<0,05).

3. На ріст живої маси молодняку значно впливають бугаї-плідники. Від народження до 18-місячного віку кратність збільшення живої маси у дочок різних батьків коливалася від 8,4 до 18,9 раза, у бугайців різних батьків від народження до 15-місячного віку - від 11,8 до 14,8 раза. Частка впливу батьків на живу масу в залежності від статі у новонароджених тварин складала 18,37-25,25, 3-місячних - 21,25-29,42, 6-місячних - 24,33-29,26, 9-місячних - 13,41-31,95 і 12-місячних - 20,28-27,35 %, а у 15- та 18-місячних телиць вона становила відповідно 24,13 та 27,45 % при Р<0,001.

4. У 15-місячному віці бугайці мали добрі м'ясні якості: передзабійна жива маса складала 455,6±2,4, маса туші - 259,6±3,4, маса внутрішнього жиру - 8,52±0,79 та забійна маса - 268,14±3,01 кг, вихід туші становив 56,98±0,54, забійний вихід - 58,85±0,48 %. Питома вага м'якоті в туші складала 79,14±0,27, кісток - 19,29±0,28, сухожилок і хрящів - 1,57±0,04 %, вихід м'якоті на 1 кг кісток - 4,1±0,06. Біоконверсія сухої речовини корму становила 2,06, перетравного протеїну - 14,84 та доступної обмінної енергії - 4,69 %.

5. Частка впливу генотипу на рівень молочної продуктивності корів в залежності від лактації складала 5,84-14,61, матерів - 29,83-32,87, батьків - 33,56-42,26 %. Для отримання високої молочної продуктивності корови при народженні повинні мати живу масу 28-36 кг, у 6 місяців - 160-180, у 12 - 280-300, у 18 - 440-480 і при першому осіменінні - 360-440 кг. Частка впливу живої маси новонароджених телиць на їх подальшу молочну продуктивність в залежності від лактації становила 8,21-9,17, 6-місячних - 24,25-33,07, 12-місячних - 32,01-40,42, 18-місячних - 24,80-42,87 і при першому осіменінні - 24,14-35,37 %. Найбільш продуктивними були корови з висотою в холці 129-138, глибиною грудей - 69-78, шириною грудей - 46-49, обхватом грудей за лопатками - 191-200, косою довжиною тулуба - 160-170, шириною в маклаках - 53-59 та обхватом п'ястка - 18-19 см. Частка впливу висоти в холці на надій залежно від лактації складала 12,09-16,15, глибини грудей - 11,38-15,85, ширини грудей - 8,37-8,88, косої довжини тулуба - 9,78-13,06, обхвату грудей за лопатками - 10,53-13,10, ширини в маклаках - 8,31-9,17 та обхвату п'ястка - 2,44-3,05 %. Найвищу молочну продуктивність мали корови, які вперше осіменялися у віці 16-18 місяців з живою масою 360-400 кг і телилися у віці 26-27 місяців. Частка впливу віку першого осіменіння на надій залежно від лактації становила 8,06-9,02 та першого отелення - 6,10-9,88 %.

6. Корови західного внутрішньопородного типу характеризувалися високою молочною продуктивністю. Надій за лактацію коливався від 4587,3±26,9 (перша) до 5486,4±35,0 кг (найвища). Найвища молочна продуктивність спостерігалася у корів з тривалістю сухостійного періоду 50-60 днів, сервіс-періоду - 90-120 та міжотельного періоду - 375-405 днів. Частка впливу тривалості сухостійного періоду на надій в залежності від лактації складала 18,64-24,29, сервіс-періоду - 33,79-39,67 та міжотельного періоду - 36,47-42,31 %.

7. У високопродуктивних корів найвищі надої за першу, другу, третю і найвищу лактації були на другому місяці лактаційного періоду і складали відповідно 12,3, 12,6, 12,7 і 12,2 % від загального надою за лактацію. Оцінка характеру лактаційної кривої показала високу її стабільність. Обхват вим'я у них становив 144,90±1,62, довжина - 43,14±0,83, ширина - 35,53±0,71 см та швидкість молоковіддачі - 1,98±0,08 кг/хв.

8. Середня тривалість використання корів західного внутрішньопородного типу складала 2266,1±49,1 дня з коливаннями в залежності від генотипу тварин від 1499,0±128,5 до 2497,3±91,4 дня. На тривалість використання корів значно впливають їх батьки. Найбільшою вона була у дочок бугая Іртиша 2983 (3219,3±330,1 дня), а найменшою - у дочок Легенда 85 (1481,0±126,7 дня). Частка впливу генотипу на тривалість використання становила 8,44, а батьків - 29,48 % при Р<0,001. Встановлено, що внаслідок порушення відтворювальної здатності вибувало 46,24 % корів, низької продуктивності - 26,57, захворювання кінцівок - 8,30, захворювання вим'я - 5,68 та внаслідок травм і нещасних випадків - 5,38 %.

9. Встановлено, що у корів на протязі лактаційного періоду зміна вмісту сухої речовини, білка, казеїну, білків сироватки, жиру, сухого обезжиреного молочного залишку, сумарного вмісту жиру з білком відбувалася нерівномірно. Вихід білка на 100 г жиру найвищим виявився на третьому місяці лактаційного періоду. Коефіцієнти кореляції між складовими компонентами молока по місяцях лактації найбільш високими і статистично вірогідними були між сухою речовиною і білком, сухою речовиною і казеїном, сухою речовиною і білками сироватки, сухою речовиною і вмістом жиру в молоці, сухою речовиною і сухим обезжиреним молочним залишком, сухою речовиною і сумарним вмістом жиру з білком, білком і жиром, білком і казеїном, білком і сумарним вмістом жиру з білком (r=0,426-0,989 при Р<0,01-0,001).

10. З віком телиць кількість еритроцитів, резервна лужність, активність АЛТ, АСТ, вміст загальних, білкових і залишкових SH-груп, а у бугайців - кількість еритроцитів, лейкоцитів, гемоглобіну, резервна лужність, вміст фосфору, кальцію, каротину, глютатіону, цукру, активність АЛТ і АСТ з віком тварин зменшувалися. У корів-первісток на протязі лактаційного періоду кількість еритроцитів, лейкоцитів, гемоглобіну, вміст кальцію, фосфору, резервна лужність змінювалися незначно. Активність АСТ і АЛТ впродовж лактації і в сухостійний період підвищувалася. У телиць коефіцієнти кореляції між середньодобовими приростами та білком, АСТ, АЛТ, сульфгідрильними групами знаходилися в межах 0,141-0,721, між молочною продуктивністю корів-первісток та вищеназваними показниками - в межах 0,363-0,816 і між надоєм високопродуктивних корів по місяцях лактації та цими ж показниками - в межах 0,167-0,423 при Р<0,001. У бугайців між інтенсивністю росту та кількістю гемоглобіну, загального білка, альбумінів, альфа-глобулінів, бета-глобулінів, гама-глобулінів, окисленого глютатіону, вмістом фосфору, кальцію, каротину, активністю АЛТ і АСТ виявлені значні коефіцієнти кореляції (r=0,271-0,599).

11. Встановлено, що у телиць і бугайців бактерицидна, лізоцимна і фагоцитарна активність сироватки крові з віком збільшувалася. Найвищими ці показники у них були в 15-місячному віці, а у корів-первісток - на 8-9 місяці лактації. За комплексною оцінкою природної резистентності за морфологічними, біохімічними показниками крові, бактерицидною, лізоцимною, фагоцитарною активністю, лейкограмою в залежності від віку телиці мали оцінку 51-55, бугайці - 50-56 та корови-первістки - 58-60 балів. Між середньодобовими приростами та показниками природної резистентності бугайців виявлені значні взаємозв'язки (r=0,277-0,388).

12. Абсолютні показники легеневого газообміну з віком телиць зростали, а відносні - зменшувалися. Встановлено, що в організмі телиць в залежності від віку на 1 кг живої маси за добу розпадалося біля 1 г білка, 1 г жиру і 4-6 г глікогену. За рахунок білка утворювалося 12-20 % теплової енергії, за рахунок жиру - 6-37 та за рахунок глікогену - 50-74 %. Розпад речовин в організмі телиць у різному віці був неоднаковим. З віком у них обмінна енергія, енергія приросту та енергія підтримки збільшувалися.

13. У корів виявлено сім генотипів трансферину, один - гемоглобіну, три - амілази, п'ять - лужної фосфатази, п'ять - церулоплазміну, п'ять - бета-лактоглобулінів, п'ять - бSI-казеїну і три - в-казеїну. Встановлено, що коефіцієнти кореляції між рівнем гетерозиготності за поліморфними системами та живою масою в залежності від віку тварин складали 0,120-0,292 (Р<0,05-0,001), між рівнем гетерозиготності і надоєм в залежності від лактації - 0,173-0,211 (Р<0,01-0,001) та між рівнем гетерозиготності і кількістю молочного жиру - 0,249-0,285 (Р<0,002-0,001). Частка впливу рівня гетерозиготності на ріст живої маси становила 5,62-17,14, на надій - 6,75-9,98 та на кількість молочного жиру - 9,79-13,67 %. Коефіцієнт кореляції між рівнем гетерозиготності та заплідненістю корів складав 0,311 (Р<0,001), а частка впливу - 12,49 %. Встановлено відмінності імуногенетичної структури за групами крові між плідниками голландської і голштинської порід та західного внутрішньопородного типу.

14. Середня тривалість життя бугаїв-плідників західного внутрішньопородного типу складала 75,14±0,57, а тривалість використання - 56,88±0,57 місяця. Племінна цінність бугаїв-поліпшувачів за надоєм залежно від присвоєної їм категорії знаходилася в межах 165,5-793,0 кг молока. Частка впливу надою матерів, індексу родоводу, надою дочок батька, батька батька та батька матері на результати оцінки становила 2,45-37,50 %. Частка впливу живої маси бугаїв на кількість отриманих еякулятів, кількість сперми, об'єм еякуляту, концентрацію сперміїв, загальну кількість сперміїв в еякуляті, рухливість сперміїв, стійкість сперміїв до заморожування та на запліднюючу здатність сперміїв складала 15,31-42,20, а їх віку на ці ж показники - 4,53-38,12 %. Виділено чотири основні періоди становлення статевої функції бугаїв.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. При подальшому удосконаленні та консолідації західного внутрішньо-породного типу в програмах селекції використовувати встановлені нами закономірності росту й розвитку, екстер'єрно-конституційні та селекційно-генетичні параметри, закономірності формування продуктивності, біохімічні й імуногенетичні показники крові та молока тварин.

2. Для одержання високої молочної продуктивності необхідно, щоб майбутні корови при народженні мали живу масу 28-36, у 6 місяців - 160-180, у 12 - 280-300, у 18 - 440-480 і при першому осіменінні - 360-400 кг. Корови західного внутрішньопородного типу повинні мати висоту в холці в межах 129-138, глибину грудей - 69-78, ширину грудей - 46-49, обхват грудей за лопатками - 191-200, косу довжину тулуба - 160-170, ширину в маклаках - 53-59 і обхват п'ястка - 18-19 см.

3. Молочна продуктивність корів в певній мірі зумовлена тривалістю сухостійного, сервіс- і міжотельного періодів. З метою щорічного одержання 92-95 телят на 100 корів і забезпечення високої молочної продуктивності тварин сухостійний період повинен знаходитися в межах 50-60, сервіс-період - 80-90 та міжотельний період - 365-380 днів. Вік першого осіменіння телиць повинен складати 16-18 місяців при їх живій масі 360-400 кг.

4. Для отримання високої м'ясної продуктивності бугайці західного внутрішньопородного типу у 15-місячному віці повинні мати живу масу 475-500 кг. Середньодобові прирости при вирощуванні повинні складати 950-1000 г.

5. У селекційному процесі широко використовувати тестування тварин за поліморфними системами ферментів і білків крові, білків молока та за групами крові для генетичної характеристики структури західного внутрішньопородного типу й подальшої його консолідації.

По темі дисертаційної роботи опубліковано 65 наукових праць, найбільш важливими з яких є наступні

Підручники, монографії, брошури

1. Розведення сільськогосподарських тварин з основами спеціальної зоотехнії: Підручник для вузів ІІІ-IV рівня акредитації / Засуха Т.В., Зубець М.В., Сірацький Й.З., Тимченко О.Г., Пахолок А.А., Федорович Є.І., Березовський М.Д., Штомпель М.В., Коваленко В.П., Бородай В.П., Циганюк О.В., Гопка Б.М., Федоров В.П., Скоцик В.Є. / За редакцією академіка УААН, професора М.В.Зубця. - К.: Аграрна наука, 1999. - 512 с. (Розділи “Розведення с.-г. тварин” і “Скотарство”).

2. Інтер'єр сільськогосподарських тварин / Сірацький Й.З., Гопка Б.М., Федорович Є.І., Федорович В.С., Кадиш О.В., Любинський О.І., Гопка Д.Б., Скоцик В.Є., Дорофеєв Д.Ю., Гнатюк С.І. / За редакцією доктора с.-г. наук, професора Й.З.Сірацького. - К.: Науковий світ, 2000. - 75 с. (Розділи “Фізіологічні параметри” і “Біохімічні параметри”).

3. Федорович Є.І. Селекційно-генетичні та біологічні особливості чорно-рябої худоби західного регіону України. - Київ: Науковий світ, 2000. - 143 с.

4. Екстер'єр молочних корів: перспективи оцінки і селекції / Сірацький Й.З., Данилків Я.Н., Данилків О.М., Федорович Є.І., Меркушин В.В., Мельник Ю.Ф., Чуприна О.П., Кадиш О.В., Любинський О.І. - Київ: Науковий світ, 2001. - 146 с. (Розділ “Особливості екстер'єру корів різних грунтово-кліматичних зон”).

5. Рекомендації по організації відтворення великої рогатої худоби / Буркат В.П., Мельник Ю.Ф., Сірацький Й.З., Демчук С.Ю., Федорович Є.І., Гузєв І.В., Кадиш В.О., Дорофеєв Д.Ю., Плотко Т.С., Любинський О.І., Шаран П.І., Копитець Н.Г., Угнівенко А.М. - К.: Науковий світ, 2002. - 27 с.

6. Програма селекції української чорно-рябої молочної породи великої рогатої худоби на 2003-2012 роки / Мельник Ю.Ф., Микитюк Д.М., Пищолка В.А., Литовченко А.М., Буркат В.П., Білоус О.В., Вишневський Л.В., Кудрявська Н.В., Півінська Г.І., Губін О.О., Єфіменко М.Я., Антоненко В.І., Гавриленко М.С., Коваленко Г.С., Кузьменко І.І., Васильківський С.Б., Подоба Б.Є., Сірацький Й.З., Федорович Є.І., Шаран П.І., Бащенко М.І., Тищенко І.В., Хмельничий Л.М. - Київ, 2003. - 83 с.

7. Федорович Є.І., Сірацький Й.З. Західний внутрішньопородний тип української чорно-рябої молочної породи: господарсько-біологічні та селекційно-генетичні особливості. - Київ: Науковий світ, 2004. - 380 с. (Самостійні розділи “Динаміка росту живої маси”, “Лінійний ріст”, “М'ясна продуктивність”, “Молочна продуктивність” з п'ятьма підрозділами, “Молочна продуктивність і характер лактаційної кривої високопродуктивних корів”, “Тривалість використання корів”, “Динаміка кількісних і якісних показників молочної продуктивності корів західного внутрішньопородного типу”, “Морфологічні та біохімічні показники крові у тварин західного внутрішньопородного типу” та чотири розділи у співавторстві).

Статті у фахових наукових виданнях

8. Сірацький Й.З., Федорович Є.І., Федорович В.С. Вирощування високопродуктивного племінного молодняку // Сільський господар. - 1999. - № 11-12. - С. 55-56 (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів досліджень та їх аналіз).

9. Сірацький Й.З., Федорович Є.І., Федорович В.С. Генетична структура поліморфних систем білків та ферментів крові і молока худоби чорно-рябої породи західного регіону України // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького. - 2000. - Т.2, Ч.2. - С. 227-229 (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів досліджень та їх аналіз).

10. Федорович Є.І. Особливості екстер'єру високопродуктивних корів чорно-рябої худоби західного регіону // Вісник Сумського аграрного університету. Серія “Тваринництво”. - 2000. - Вип. 4. - С. 149-153.

11. Федорович Є.І., Сірацький Й.З., Федорович В.С. Молочна продуктивність і якісні показники молока у високопродуктивних корів чорно-рябої худоби // Тваринництво України. - 2000. - № 7-8. - С. 12-13 (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів досліджень та їх аналіз).

12. Сірацький Й.З., Федорович Є.І. Зв'язок рівня гомо- і гетерозиготності з ростом худоби чорно-рябої породи // Вісник аграрної науки. - 2000. - № 9. - С. 37-40 (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів досліджень та їх аналіз).

13. Порода сільськогосподарських тварин як система / Сірацький Й.З., Меркушин В.В., Демчук С.Ю., Шапірко В.В., Федорович Є.І., Шум'як Г.І., Данилевський О.О. // Науковий вісник Національного аграрного університету. - 2000. - Вип. 21. - С. 24-27 (Дисертант підготував і узагальнив матеріали по теорії породи).

14. Федорович Є.І. Біологічні особливості тварин чорно-рябої худоби різної селекції західного регіону України // Розведення і генетика тварин. - Київ: Аграрна наука. - 2000. - Вип. 33. - С. 157-161.

15. Сірацький Й.З., Федорович Є.І. Закономірності формування відтворної здатності у бугаїв-плідників чорно-рябої породи // Розведення і генетика тварин. - 2001. - Вип. 34. - С. 80-85 (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів досліджень та їх аналіз).

16. Федорович Є.І. Морфологічні і біохімічні показники крові та природної резистентності у корів чорно-рябої худоби західного регіону України // Тваринництво України. - 2001. - № 6. - С. 14-16.

17. Сірацький Й., Федорович Є. Продуктивність корів західного внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи // Тваринництво України. - 2001. - № 7. - С. 20-23 (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів досліджень та їх аналіз).

18. Федорович Є.І. Легеневий газообмін і енергетичні затрати у телиць чорно-рябої худоби західного регіону // Вісник Сумського державного аграрного університету. Серія “Тваринництво”. - 2001. - Вип. 5. - С. 213-218.

19. Федорович Є.І., Сірацький Й.З. Якісні показники молока та взаємозв'язки між ними у високопродуктивних корів чорно-рябої породи по місяцях лактації // Вісник Сумського державного аграрного університету. Серія “Тваринництво”. - 2001. - Спецвипуск. - С. 181-184 (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів досліджень та їх аналіз).

20. Сірацький Й.З., Федорович Є.І. Адаптаційні особливості тварин української чорно-рябої молочної породи // Вісник аграрної науки. - 2001. - № 9. - С. 24-28 (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів досліджень та їх аналіз).

21. Федорович Є., Федорович В., Сірацький Й. Особливості обміну речовин і енергії у тварин західного внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи різного віку та рівня продуктивності // Тваринництво України. - 2002. - № 1. - С. 13-16 (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів досліджень та їх аналіз).

22. Федорович Є.І. Екстер'єрно-конституційні та біологічні особливості високопродуктивних корів чорно-рябої худоби західного регіону України // Розведення і генетика тварин. - 2002. - Вип. 36. - С. 188-189.

23. Федорович Є.І. Газоенергетичний обмін у тварин західного внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи // Тваринництво України. - 2002. - № 4. - С. 16-20.

24. Сірацький Й.З., Федорович Є.І. Генетичний поліморфізм ферментів і білків крові та молока і їх зв'язок з господарсько корисними ознаками чорно-рябої худоби західного регіону України // Цитологія и генетика. - 2002. - Т. 36, № 2. - С. 53-59 (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів досліджень та їх аналіз).

25. Федорович Є.І. Господарсько-біологічні особливості чорно-рябої худоби західного регіону України // Тваринництво України. - 2002. - № 9. - С. 11-14.

26. Федорович Є.І., Сірацький Й.З. Селекційно-генетичні та біологічні особливості чорно-рябої худоби західного регіону України //Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія “Тваринництво”. - 2002. - Вип. 6. - С. 219-222 (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів досліджень та їх аналіз).

27. Концептуальні питання досліджень по підвищенню репродуктивної функції великої рогатої худоби / Буркат В.П., Сірацький Й.З., Демчук С.Ю., Федорович Є.І. //Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія “Тваринництво”. - 2002. - Вип. 6. - С.238-242 (Дисертант зібрав і підготував матеріал до статті).

28. Сірацький Й.З., Федорович Є.І. Формування м'ясної продуктивності у бугайців української чорно-рябої молочної породи // Вісник аграрної науки. - 2002. - № 12. - С. 29-31 (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів досліджень та їх аналіз).

29. Федорович Є.І. Закономірності росту й розвитку та формування м'ясної продуктивності у бугайців західного внутрішньопородного типу чорно-рябої худоби // Тваринництво України. - 2003. - № 1. - С. 16-17.

30. Федорович Є.І., Сірацький Й.З. Морфологічні, біохімічні показники крові та природної резистентності у бугайців західного внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи // Тваринництво України. - 2003. - № 2. - С. 19-22 (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів досліджень та їх аналіз).

31. Федорович Є.І., Сірацький Й.З. Селекційні та біологічні особливості високопродуктивних корів чорно-рябої породи в західному регіоні // Вісник аграрної науки. - 2003. - № 3. - С. 35-39 (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів досліджень та їх аналіз).

32. Сирацкий И.З., Федорович Е.И. Мясная продуктивность бычков западного типа украинской черно-пестрой породы // Зоотехния. - 2003. - № 5. - С. 19-20 (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів досліджень та їх аналіз).

33. Федорович Є.І., Сірацький Й.З. Відтворна здатність бугаїв української чорно-рябої молочної породи // Тваринництво України. - 2003. - № 6. - С. 14-15 (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів досліджень та їх аналіз).

34. Федорович Є.І. Взаємозв'язок біохімічних показників крові телиць і бугайців української чорно-рябої молочної породи з їхнім ростом // Тваринництво України. - 2003. - № 7. - С. 20-21.

35. Імуногенетичний моніторінг бугаїв-плідників західного внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи / Сірацький Й., Подоба Б., Федорович Є., Стоянов Р. // Тваринництво України. - 2003. - № 8. - С. 9-11 (Дисертант виконав експериментальну частину і зібрав матеріали до статті).

36. Відтворювальна здатність бугаїв-плідників німецької чорно-рябої породи / Сірацький Й.З., Федорович Є.І., Федорович В.С., Ференц Л.В. // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького. - 2003. - Т.5 (№ 3), Ч.3. - С. 72-78 (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів досліджень та їх аналіз).

37. Федорович Є.І. Оцінка бугаїв-плідників західного внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи за якістю нащадків // Тваринництво України. - 2003. - № 10. - С. 20-22.

38. Федорович Є.І., Сірацький Й.З. Ріст і розвиток телиць західного внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи // Науково-технічний бюлетень Інституту тваринництва. - Харків, 2003. - Вип. 85. - С. 127-129 (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів досліджень та їх аналіз).

39. Федорович Є.І., Сірацький Й.З. Вплив різних джерел інформації на оцінку бугаїв-плідників за якістю нащадків // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія “Тваринництво”. - 2003. - Вип. 7. - С. 251-257 (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів досліджень та їх аналіз).

40. Федорович Є.І. Вікова динаміка природної резистентності телиць чорно-рябої худоби західного регіону України // Розведення і генетика тварин. - 2003. - Вип. 35. - С. 141-145.

41. Сірацький Й.З., Федорович Є.І., Федорович В.С. М'ясна продуктивність бугайців західного внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи // Розведення і генетика тварин. - 2003. - Вип. 37. - С. 147-151 (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів досліджень та їх аналіз).

42. Федорович Є.І., Сірацький Й.З. Племінна цінність бугаїв-плідників західного внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи // Вісник аграрної науки. - 2004. - № 2. - С. 34-36 (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів досліджень та їх аналіз).

Матеріали і тези конференцій

43. Федорович Є.І., Сірацький Й.З., Федорович В.С. Молочна продуктивність і якісні показники молока у високопродуктивних корів чорно-рябої худоби західного регіону України // Проблеми розвитку тваринництва: Матеріали Всеукраїнської наук.-виробн. конференції “Нарощування генетичного потенціалу с.-г. тварин у реформованих підприємствах”. - Київ: Аграрна наука. - 2000. - Вип. 2. - С. 106-108 (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів досліджень та їх аналіз).

44. Сірацький Й.З., Федорович Є.І., Федорович В.С. Інтенсивне вирощування молодняку - запорука високої продуктивності корів // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції Сумського державного аграрного університету “Проблеми та перспективи вирощування ремонтного молодняку молочних і м'ясних порід”. - Київ: Науковий світ. - 2000. - С.38-41 (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів досліджень та їх аналіз).

45. Федорович Е.И., Сирацкий И.З. Формирование мясной продуктивности у бычков западного внутрипородного типа украинской черно-пестрой породы // Материалы научно-производственной конференции “Интенсификация производства продуктов животноводства”. - Жодино. - 2002. - С. 224 (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів досліджень та їх аналіз).

46. Сірацький Й.З., Федорович Є.І., Федорович В.С. Газоенергетичні процеси у телиць західного внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Актуальні проблеми годівлі с.-г. тварин і технології кормів”, присвяченої 100-річчю з дня народження проф. П.Д.Пшеничного. - Київ. - 2003. - С. 115-117 (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів досліджень та їх аналіз).

Анотація

корова тварина м'ясний продуктивність

Федорович Є.І. Селекційно-генетичні та біологічні особливості тварин західного внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 - розведення та селекція тварин. - Інститут розведення і генетики тварин УААН, Київ - Чубинське, 2004.

У дисертаційній роботі вперше комплексно вивчено вікову динаміку росту й розвитку та лінійного росту тварин, екстер'єрно-конституційні особливості, формування м'ясної і молочної продуктивності, вплив матерів, батьків, інтенсивності росту й розвитку, віку першого осіменіння та першого отелення на формування молочної продуктивності корів. Встановлено вплив тривалості сухостійного, сервіс- і міжотельного періодів на молочну продуктивність і характер лактаційної кривої високопродуктивних корів. Вивчено динаміку кількісних і якісних показників молочної продуктивності, біохімічні показники крові та показники природної резистентності, газообмін та енергетичні процеси, генетичний поліморфізм ферментів і білків крові та білків молока й еритроцитарні антигени крові тварин та племінну цінність бугаїв-плідників. Встановлено частку впливу генотипу, матерів і батьків на формування продуктивності й тривалості життя тварин та п'яти джерел інформації - на племінну цінність плідників. Виявлено вплив генотипу та батьків на ріст і розвиток тварин. Вивчено енергетичні процеси та розпад речовин в організмі телиць, динаміку якісних показників молока на протязі лактації, взаємозв'язок гомо- й гетерозиготності за поліморфними системами білків і ферментів крові та білків молока з продуктивністю й відтворювальною здатністю корів. Встановлено оптимальні параметри росту й розвитку тварин за їх живою масою та лінійними промірами.

Ключові слова: жива маса, ріст, телиці, бугайці, корови, лактація, західний внутрішньопородний тип, генотип, племінна цінність.

Федорович Е.И. Cелекционно-генетические и биологические особенности животных западного внутрипородного типа украинской черно-пестрой молочной породы. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 - разведение и селекция животных. - Институт разведения и генетики животных УААН, Киев - Чубинское, 2004.

Впервые комплексно изучены закономерности роста и развития, экстерьерно-конституционные и селекционно-генетические параметры, закономерности формирования продуктивности, динамика биологических показателей и иммуногенетическая структура животных западного внутрипородного типа украинской черно-пестрой молочной породы. Установлено, что рост и развитие телок и бычков разных генотипов в разные возрастные периоды происходят неравномерно. Относительная скорость роста живой массы молодняка с возрастом снижается. Наибольшей она была у животных в период от рождения до 3-месячного возраста. Интенсивность роста телок и бычков в высоту, ширину, длину и глубину в разные возрастные периоды происходит неодинаково. Во все возрастные периоды они имели широкое и глубокое туловище и хорошо развитую грудную клетку. Сила влияния генотипа на динамику роста живой массы телок в зависимости от возраста составляла 4,08-14,40 (Р<0,05-0,001), а бычков - 3,96-22,22 % (Р<0,05).

На рост живой массы молодняка также влияли быки-производители. Сила влияния отцов на живую массу новорожденных животных в зависимости от пола составляла 18,37-25,25, 3-месячных - 21,25-29,42, 6-месячных - 24,33-29,26, 9-месячных - 13,41-31,95 и 12-месячных - 20,28-27,35 %, а на живую массу 15- и 18-месячных телок - соответственно 24,13 и 27,45 % при Р<0,001. 15-месячные бычки имели хорошие мясные качества: предубойная живая масса составляла 495,60±2,42, масса туши - 259,62±3,40, масса внутреннего жира - 8,52±0,72 и убойная масса - 268,14±3,01 кг, выход туши составлял 56,98±0,54, убойный выход - 58,85±0,48, удельный вес мякоти туши - 79,14±0,27, костей - 19,29±0,28 и сухожилий (хрящей)- 1,57±0,04 %, выход мякоти на 1 кг костей - 14,10±0,06. Биоконверсия сухого вещества корма составляла 2,06, переваримого протеина - 14,84 и обменной энергии - 4,69 %.

Коровы западного внутрипородного типа характеризовались хорошей молочной продуктивностью. Сила влияния генотипа на уровень молочной продуктивности коров в зависимости от лактации составляла 5,84-14,61, матерей - 29,83-32,87 и отцов - 33,56-42,46 %. Для получения высокой молочной продуктивности коровы при рождении должны иметь живую массу 28-36, в 6 месяцев - 160-180, в 12 - 280-300, в 18 - 440-480 и при первом осеменении - 360-440 кг. Сила влияния живой массы новорожденных телок на их последующую молочную продуктивность в зависимости от лактации составляла 8,21-9,17, 6-месячных - 24,25-33,07, 12-месячных - 32,01-40,42, 18-месячных - 24,80-42,87 и при первом осеменении - 24,14-35,37 %. Наиболее продуктивными были коровы с высотой в холке 129-138, глубиной груди - 69-78, шириной груди - 46-49, обхватом груди за лопатками - 191-200, косой длиной туловища - 167-170, шириной в маклоках - 53-59 и обхватом пясти - 18-19 см. Доля влияния высоты в холке в зависимости от лактации составляла 12,09-16,15, глубины груди - 11,38-15,85, ширины груди - 8,37-8,88, косой длины туловища - 9,78-13,06 и обхвата пясти - 2,44-3,05 %. Наиболее высокую молочную продуктивность имели животные, которых впервые осеменяли в возрасте 16-18 месяцев с живой массой 360-400 кг и телились в возрасте 26-27 месяцев. Сила влияния возраста первого осеменения на удой в зависимости от лактации составляла 8,06-9,02, а первого отела - 6,10-9,88 %.

У высокопродуктивных коров наиболее высокие удои были на втором месяце лактации. Обхват вымени у них составлял 144,90±1,62, длина - 43,14±0,83, ширина - 35,93±0,71 см, скорость молокоотдачи - 1,98±0,08 кг/мин. Средняя продолжительность использования коров составляла 2266,1±49,1 дня. На нее значительно влияли генотип и отцы. Сила влияния генотипа составляла 8,44 (Р<0,001), а отцов - 29,48 % (Р<0,001). Установлено, что из-за нарушения воспроизводительной способности выбывало 46,24 % коров, из-за низкой продуктивности - 26,57, заболеваний конечностей - 8,30, болезней вымени - 5,62 и из-за травм и несчастных случаев - 5,38 %.

Установлено, что у коров западного внутрипородного типа на протяжении лактации изменения содержания сухого вещества, белка, казеина, белков сыворотки, жира, сухого обезжиренного молочного остатка, суммарного содержания жира с белком происходили неравномерно. Выход белка на 100 г жира наиболее высоким был на третьем месяце лактационного периода.