Фітомеліоративні насадження в умовах північно-східної частини Волинської височини

АНОТАЦІЯ

Фізик І.В. Фітомеліоративні насадження в умовах північно-східної частини Волинської височини.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.01 - лісові культури та фітомеліорація.- Український державний лісотехнічний університет, м. Львів, 2003.

Дисертація присвячена вивченню особливостей технології створення, розташування та росту фітомеліоративних насаджень на еродованих грунтах в умовах північно-східної частини Волинської височини.

Інтенсивне сільськогосподарське освоєння території Волинської височини в період XVIII - XX століття обумовило суттєве зменшення площі лісових насаджень (лісистість регіону досліджень не перевищує 12.1 %), зростання сільськогосподарської освоєності території (відсоток сільськогосподарських земель сягає 66 %) та значне розорання сільгоспугідь (близько 82.6 %), що в свою чергу сприяло посиленню ерозійних процесів (понад 35 % сільськогосподарських земель еродовані).

Важливу роль в ослабленні ерозійних процесів в умовах регіону досліджень, покращенні механічного складу, пористості, водопроникності, водостійкості, накопиченні гумусу, азоту та калію на еродованих грунтах відіграють різноманітні фітомеліоративні лісові насадження.

Під час створення лісових насаджень на верхній частині еродованих схилів необхідно надавати перевагу в складі насаджень сосні звичайній, в середній частині схилів лісостани необхідно створювати за участю сосни звичайної, дуба червоного та дуба звичайного, а в нижній - з незначною участю (до 10-15 %) смереки і модрини європейської та значною перевагою (40-50 %) дуба звичайного та інших листяних порід.

Для забезпечення раціонального розташування лісових насаджень в агроландшафтах та зменшення площі еродованих земель пропонується провести поетапне зменшення площі сільськогосподарських земель за рахунок вилучення з сільськогосподарського користування 65 тис. га низькопродуктивних та еродрованих земель та провести їх залісення і залуження відповідно до розрахованої моделі.

Ключові слова: фітомеліоративні насадження, еродовані грунти, ріст, технологія створення, розташування.

АННОТАЦИЯ

Физик И.В. Фитомелиоративные насаждения в условиях северо-восточной части Волынской возвышенности.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.03.01 - лесные культуры и фитомелиорация.- Украинский государственный лесотехнический университет, г. Львов, 2003.

Диссертация посвящена изучению особенностей технологии создания, размещения и роста фитомелиоративных насаждений на эродированных почвах в условиях северо-восточной части Волынской возвышенности.

Интенсивное сельскохозяйственное своение территории Волынской возвышенности в период XVIII-XX столетия обусловило существенное уменьшение площади лесных насаждений (лесистость региона исследований не превышает 12.1 %), увеличение сельскохозяйственного освоения территории (процент сельскохозяйственных земель составляет 66 %) и значительная расспаханность сельхозугодий (около 82.6 %), что в свою очередь содействовало усилению эрозионных процессов (более 35 % сельскохозяйственных земель эродированы). XVI столетие условно можна считать первым этапом уменьшения лесистости северо-восточной части Волынской возвышенности. Второй этап уменьшения площади лесов региона исследований тесно увязан с развитием мануфактурного производства. Третий этап уменьшения лесопокрытой площади характерен для периода развития капиталистических отношений и осуществления земельной реформы 1861 года. Четвертый этап уменьшения площади лесов связан с периодом построения социалистического строя в Украине.

Важную роль в ослаблении эрозионных процессов в условиях региона исследований, улучшении механического состава, порозности, водопроницаемость, водостойкости, накоплении гумуса, азота и калия на эродированных почвах выполняют различные фитомелиоративные лесные насаждения. При закультивировании среднеэродированных, нанесенных а также старопахотных земель, одновременно с сеянцами других древесных пород, необходимо использовать крупномерные садженцы дуба обыкновенного 3-х летнего возраста, высотой до 70 см, а посадку лесных культур производить с помощью лесопосадочной машины с предыдущей фрезерной подготовкой почвы с одновременным ее рыхлением почвоуглубителем.

Во время создания лесных культур в верхней части эродировынных склонов необходимо давать преимущество в составе насаждений сосне обыкновенной, в средней части склонов лесонасаждения необходимо создавать при участии сосны обыкновенной, дуба красного и дуба обыкновенного, а в нижней - с незначительным участием (до 10-15 %) ели и лиственницы европейской а также значительным преимуществом (40-50 %) дуба обыкновенного и других лиственных пород.

В условиях Волынской возвышенности, где лесные насаждения выполняют важную защитную роль, приоритетным заданием должно быть создание замкнутой системы фитомелиоративных насаждений, что предусматривает исключение из сельскохозяйственного пользования сильно и очень сильноэродированых земель с последующим их залесением и залужением. Для обеспечения рационального размещения лесных насаждений в агроландшафтах и уменьшения площади эродированных земель предлагается провести поэтапное уменьшение площади сельскохозяйственных земель за счет изьятия из сельскохозяйственного пользования 65 тыс.га низкопродуктивных и эродированных земель и провести их залесение и залужение в соответствии с предложенной моделью.

Ключевые слова: фитомелиоративные насаждения, эродированные почвы, рост, технология создания, размещение.

ANNOTATION

Fizyk I.V. Fitomeliorative stands in the conditions of the Nort-East in the part of the Volyn hill.- Manuscript.

The thesis for the scientific degree of Candidate of Agricultural Sciences in speciality 06.03.01 - plantations and fitomelioration.- Ukrainian State Univercity of Forestry and Wood Technology, Lviv, 2003.

Dissertation is focused on the study of pecularities of plantation technology, arrangement and growth of the fitomeliorative stands on eroded soils in the conditions of the Nort-East part of the Volyn hill.

Intensive agricultural apening of the Volyn hill in XVIII-XX centuries leads to the essential deacrease of the forest area (fjrest coverage is no more than 12.1 %), consideralle in creace of the agricultural use of the territory (the share of the agricultural land is reaching 66 %) and consideralle tilliage of the agricultural area (close to 82.6 %). It contributed to the erosion development (more than 35 % of the agricultural lands are eroded).

Different fitomeliorative stands play an important role in the weakening of the erosive processes, making the better mecanical structure of soils, porousness, permeability, water-holding capacity, accumulation of humus, nitrogtn and calcium on eroded soils.

On the top pat of erosive hills the preferency in the stands composition should be done to the pine, in the medium part of hills the stands should consists from pine, cjmmon oak and eastern red oak, in the down part composition should include spruce, larch (10-15 %), common oak and other hard wood species in dominance (40-50 %).

For the rational arrangement of forest stands in agricultural landscape and decreace of the eroded land area have been proposed to reduce agricultural lands fund on 65000 ha of morginal productivity lands and erosive land and conversion to meadow accordingly to the proposed model.

Key words: fitomeliorative stands, erosive soils, growth, technology of plantation, arrangement.

Размещено на Allbest.ru