Трипси Лісостепу України: еколого-фауністична характеристика, шкідливість, векторні властивості та агроценотичний контроль

На рослинах томатів переважають такі рослиноїдні трипси, як Frankliniella intonsa, F. pallida, Thrips fuscipennis, T. tabaci, T. flavus.

Серед різних сортів перцю трипси віддають перевагу солодкому . Проте не всі види трипсів, які заселяють перець, розмножуються на рослинах. На перці переважно розмножуються лише два види - Frankliniella intonsa і Thrips tabaci. У невеликій кількості виявлено личинки трипсів Anaphothrips euphorbiae, Thrips major, Thrips validus, Haplothrips aculeatus.

Ознаки пошкодження пасльонових культур трипсами проявляються у вигляді мозаїк, некрозів та гальмування розвитку і росту рослин. Серед агротехнічних заходів захисту рослин заслуговує уваги розпушування міжрядь. Після розпушування кількість трипсів, які виходять із грунту, зменшується у 8-10 разів. Наявність квіткових рослин при стрічковому розміщенні посадок або сусідство ділянок перцю і томатів із такими рослинами впливає на співвідношення рослиноїдних і хижих видів трипсів. На ділянках перцю (с.Бондурівка Вінницької області, 1996-1998 рр.), де були наявні квіткові рослини, співвідношення між хижаками і фітофагами зменшувалось у 3-4 рази.

Видовий комплекс трипсів на насінниках моркви та зеленних овочевих культур. На насінниках моркви, петрушки, селери, пастернаку, кропу в зоні Лісостепу України виявлено 13 видів, віднесених нами до першої екологічної групи. Вони живилися соком зав'язі, що формувалась, і пилком. Інші 50 видів живилися переважно пилком.

Рослиноїдні види трипсів першої екологічної групи вирізняються серед інших екологічних груп своєю пристосованістю до всіх культур. Домінуючими видами в першій екологічній групі були Тhrips tabaci, T. flaus та Haplothrips alpester. До трипсів другої екологічної групи, які переважно живляться пилком, нами віднесено 50 видів рослиноїдних трипсів. Для трипсів цієї групи характерна мінлива трофічність. Вони здатні також пошкоджувати генеративні органи рослин. Третя екологічна група (хижих видів трипсів) відзначається видовою різноманітністю. До цієї групи віднесено 15 видів трипсів. Серед хижих видів домінують Aeolothrips ericae, A. intermedius Melanthrips fuscus,

M. acetosella. Личинки зазначених видів у значній кількості мешкали на насінниках цих овочевих культур. Виявлена така закономірність: у фазі дозрівання насіння на головному зонтику, коли зменшується чисельність рослиноїдних видів трипсів, значно зростає їх кількість на зонтиках 2-го порядку. Це свідчить про те, що частина рослиноїдних і хижих трипсів здатна мігрувати на суцвіття 2-го порядку.

Фауна трипсів круп'яних культур та основні способи регулюванняґ розмноження трипсів. В умовах України на гречці при ранньому заселенні рослин трипси живляться на меристематичних ділянках вкороченого пагона, а також розрізають яйцекладом судинно-волокнисті тканини плівчастої трубки, яка після цього деформується. Суцвіття при такому пошкодженні може зовсім не формуватися, а продуктивність культури різко знижується. Встановлено, що пошкодження тканин генеративних органів може призводити до осипання бутонів, квіток і зав'язі. З підвищенням інтенсивності живлення трипсів зростає й захворюваність рослин вірусними хворобами.

До першої екологічної групи трипсів слід віднести Thrips minutissimus, T. physapus, T. fuscipennis, T. major, T. atratus, T. discolor, T. frici, Frankliniella pallida, Taeniothrips annulatus. До другої групи належать види комах, які живляться здебільшого пилком: Thrips vulgatissimus, Oxythrips inopinatus, Anaphothrips atroapterus, A. ferrugineus, A. euphorbiae та інші. Третю екологічну групу складають трипси, які живляться личинками і яйцями трипсів двох попередніх екологічних груп. Це - Aeolothrips intermedius, A. ericae, A. versicolor.

Комплекс трипсів на посівах проса та їхня трофічна спеціалізація. За роки досліджень (1987-1996 рр.) на посівах проса в умовах Лісостепу України нами виявлено 20 видів різних рослиноїдних трипсів і 8 видів хижих трипсів. На посівах проса домінують два види рослиноїдних трипсів - Haplothrips aculeatus і Limothrips schmutzi. Із хижих трипсів переважали Rhipidothrips gratiosus, Rhipidothrips brunneus. Доведено, що рослиноїдні види трипсів значно впливають на врожайність і ступінь ураження рослин збудниками вірусних захворювань.

Фауна трипсів на плодово-ягідних культурах. На плодових культурах в умовах Лісостепу України виявлено 136 видів трипсів. Видовий склад їх значно відрізняється від трипсів, які формуються на польових культурах. На цих культурах в основному мешкають два фанерофільних угрупування трипсів. Представники першого угрупування мешкають на корі і під корою багаторічних рослин, а другого - на листі та молодих пагонах дерев і кущів (рис. 1). Проте значна частина видів з високою екологічною валентністю виявлена на польових культурах. Вони належать до першої екологічної групи трипсів. Це - Thrips flavus, T. tabaci, T. validus, T. fuscipennis, T. pillichi, T. major, Frankliniella intonsa. Завдяки надзвичайно високій міграційній здатності, після закінчення фази цвітіння окремих плодово-ягідних культур трипси можуть легко мігрувати на польові культури. Хижі види трипсів можуть також мешкати на плодово-ягідних насадженнях. До них належать Aeolothrips intermedius, A. propinquens, A. versicolor, A. ericae.

Екологічний комплекс трипсів багаторічних лісонасаджень. У суцвітті ліщини зустрічаються такі рослиноїдні види трипсів, як Thrips major, T. fusci-pennis, T. tabaci, Haplothrips reuteri, H. acanthoscelis, H. angusticornis, які були виявлені нами на польових культурах. Проте лише личинки Thrips major були виявлені на ліщині. Із хижих видів трипсів у значній кількості зустрічались Melanthrips fuskus та M. gracilicornis Rhipidothrips elegans. Останній мав здатність до розмноження протягом цвітіння ліщини. У суцвіттях акації в значній кількості зустрічаються рослиноїдні види трипсів, виявлені на посівах багаторічних бобових трав та зернобобових культурах, зокрема Kakothrips robustus. Цей вид є домінуючим на посівах гороху. Frankliniella intonsa та Cryptothrips latus, які у значній кількості зустрічались на польових культурах, здатні розмножуватись у суцвітті горобини звичайної. Haplothrips reuteri та Frankliniella intonsa, які здатні до розмноження в суцвітті вербоцвітих, у значній кількості виявлялись і на польових культурах. Серед інших видів рослиноїдних трипсів у значній кількості було виявлено також Thrips tabaci, проте личинки цього трипса у суцвітті верболозу були відсутні. З хижих видів трипсів виявлялися також Aeolothrips fasciatus, Melanthrips pallidior, Rhipidothrips elegans, однак вони не розмножувались у суцвітті цієї рослини. Серед рослиноїдних видів трипсів, які мешкають на культурних рослинах і віднесені нами до першої і другої екологічних груп, у дернині виявлено Aptinothrips rufus, Haplothrips niger, Haplothrips aculeatus.

У дернині полезахисних лісонасаджень концентрується значна кількість трипсів різних екологічних груп, які мешкають не тільки на деревах і кущах, а й на культурних рослинах (Haplothrips niger), що прилягають до лісосмуг. Видовий комплекс і структура їх на багаторічних рослинах визначаються видовими особливостями рослин. Деякі багаторічні дерев'янисті квіткові рослини полезахисних лісосмуг, як і плодово-ягідні культури, підтримувати чисельність окремих рослиноїдних видів трипсів.

Адвентивні, карантинні і потенційно шкідливі види трипсів. При обстеженні теплиць і тепличних комплексів нами виявлені три основні види трипсів, які були здатні до розмноження в умовах теплиць протягом року. Це - Frankliniella occidentallis, Thrips tabaci та T. fuscipenis.

Трипс Frankliniella occidentallis в умовах закритого грунту Київської області здатний заселяти всі культурні та декоративні рослини.

Thrips palmi Karny є "потенційно шкідливим організмом, який потребує вивчення". Таку характеристику цей об'єкт має у "Переліку шкідників, що мають карантинне значення в Україні".

Морфологічні та біологічні особливості трипса Пальмі досліджувались нами під час стажування в наукових закладах Німеччини та Франції.

Echinothrips americanus Morgan не входить до "Переліку шкідників, що мають карантинне значення в Україні". Проте, як свідчать дані наших досліджень, трипс має статус шкідника цілого ряду декоративних та овочевих культур. Повний цикл розвитку від яйця до імаго становить у нього близько 2 тижнів. Розмножується ехінотрипс американський як статево, так і партеногенетично (факультативна аренотокія). Діапауза під час зимівлі у нього не виявлена.

Отже, результати проведених досліджень дозволяють стверджувати, що видовий склад трипсів природних біоценозів суттєво залежить від їхньої належності до різних геоботанічних округів. Агрофільні види трипсів значною мірою визначаються особливостями рослиноїдних комплексів агроценозів, а також від прилягаючих до них первинних біоценозів. Із 214 видів, виявлених нами в Лісостепу України, 45% видів належать до антофільних і філофільних трипсів. Більше 53% є поліфагами, що, очевидно, становить певну небезпеку для сільськогосподарських культур. Шкідлива дія трипсів щодо сільськогосподарських культур полягає в механічному пошкодженні вегетативних і генеративних органів рослин-господарів і поширенні вірусних патогенів.

Аналіз пристосованості видових угрупувань трипсів до цінних сільськогосподарських культур та трофічних зв'язків між рослиноїдними і хижими видами трипсів свідчить про можливість проведення агроценотичних заходів з метою зменшення втрат урожаю. У результаті досліджень нами створена концепція екологічних підходів до оцінки шкідливості трипсів і економічної доцільності прийняття рішень щодо застосування різних методів захисту рослин, а також запропоновані агроценотичні заходи щодо зменшення навантаження шкідливих видів трипсів на сільськогосподарські культури.

ВИСНОВКИ

1. Встановлено, що фауна трипсів Лісостепу України відзначається гетерогенністю, яка зумовлена особливостями перехідної зони та специфікою геоботанічних регіонів і географічних ландшафтів. Сумарний аналіз тизаноптерофауни первинних біоценозів Лісостепу України показав, що за трофічною пристосованістю в ній переважають антофільні (34,1%), злакові та осокові (24,8%) види. Причому, більше 53% усіх видів є поліфагами, що становить небезпеку для сільськогосподарських культур.

2. Розкрито й обгрунтовано закономірності формування трофічних угрупувань трипсів вторинних біоценозів. Із 214 видів трипсів, виявлених у зоні Лісостепу України, 149 із них активно заселяють агроценози. Вперше створено колекцію трипсів Лісостепу України. Доведено, що трофічна структура екологічних угрупувань трипсів зумовлюється їхньою трофічною пристосованістю, а статус шкідника - біологічними та екологічними особливостями як консумента, так і рослини-господаря.

3. Виявлено трофічний зв'язок між тизаноптерофауною агробіоценозів і прилеглих до них біотопів. Сусідні агробіоценози і біотопи можуть бути джерелом кількісного і якісного поповнення тизаноптерофауни суміжних агроценозів і тих, які зазнають кількісної депресії внаслідок дії антропогенних факторів. Дикорослі рослини первинних біоценозів та екотонів, особливо представники тієї ж родини, що й культурні рослини, можуть бути резерваторами вірусних захворювань.

4. Виділено три типи екологічних угрупувань агрофільних видів трипсів. До першого типу віднесені ті види трипсів, які живляться переважно соком вегетативних та генеративних органів рослин і здатні розмножуватись на них. Трипсам першої групи властива досить вузька спеціалізація, яка визначається їхніми трофічними зв'язками із дикорослими та культурними рослинами. Вперше виявлено векторні властивості передачі таких вірусів, як Thrips tabaci та Frankliniella intonsa, трофічно пристосованих до соняшнику.

5. З'ясовано закономірності формування антофільних угрупувань трипсів культурних рослин, віднесених до другої екологічної групи. Трипси цього угрупування заселяють суцвіття квіткових рослин, мають низький рівень трофічної пристосованості, живляться переважно пилковими зернами і здатні до постійної міграції на суцвіття інших квіткових рослин. Оскільки такі комахи переносять пилкові зерна, тому вони можуть розповсюджувати поленовірусні захворювання рослин.

6. До третьої екологічної групи належать хижі види трипсів, які складають 10,6% від усіх видів трипсів Лісостепу України. Вони живляться переважно яйцями та личинками трипсів першої та другої екологічних груп. Доведено, що ці трипси відіграють важливу роль у стримуванні чисельності популяції фітофагів (кoефіцієнт кореляції між кількістю фітофагів на один ентомофаг і вірусним захворюванням рослин r=0,910; p=0,00010). Насінники моркви та зеленних культур (селери, кропу, пастернаку, петрушки) є привабливими для хижих видів трипсів. Доведено, що квіткові рослини можуть впливати на формування екологічного балансу тизаноптерофауни культурних рослин у структурі агроценозу.

7. Розкрито механізми й описано ознаки прямого та опосередкованого пошкодження рослин трипсами першої та другої екологічних груп. Доведено, що втрати врожаю, спричинені ними, залежать від кількісного і якісного складу трипсів, співвідношення між ними та хижаками, від фази розвитку рослин, їхніх морфологічних та біохімічних особливостей, а також від сорту сільськогосподарських культур. Виявлено прямий зв'язок між зростанням чисельності рослиноїдних видів трипсів та рівнем захворюваності рослин, що є особливо характерним для домінуючих видів трипсів екологічного угрупування першого типу.

8. Доведено, що трипси, які заселяють плодово-ягідні культури та багаторічні рослини, відрізняються від трипсів, які мешкають на польових культурах, іншими фанерофільними угрупуваннями, які в цілому складають близько 39% від всіх 214 видів трипсів Лісостепу. Проте до складу філофільних та антофільних угрупувань трипсів багаторічних рослин належать також трипси, які мешкають і на культурних рослинах. Лісосмуги впливають на рівномірність розселення фітофагів по довжині поля протягом сезону, а також є місцем зимівлі для Haplothrips niger.

9. Розроблені принципи проведення агроценотичних заходів, спрямова-них на формування екологічного балансу тизаноптерофауни агроценозів із використанням виявлених систем трофічних зв'язків трьох типів екологічних угрупувань трипсів у структурі первинних і вторинних біоценозів, які можуть змінюватися під впливом екологічних факторів і біологічних особливостей компонентів системи.

10. Встановлено, що в теплицях і тепличних комплексах зони Лісостепу України домінують 3 види трипсів: Thrips tabaci, Th. fuscipennis та вперше виявлений в умовах Київської області карантинний вид Frankliniella occidentallis. Описані особливості розповсюдження F.occidentallis. Доведено, що в зоні Лісостепу України на сьогодні він розвивається і розмножується лише в умовах закритого грунту на овочевих і декоративних культурах і є активним переносником збудників вірусних хвороб рослин, які вірусологічними тестами були виявлені в них у процесі їх розвитку.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Для динамічно збалансованого поєднання кількісного і якісного складу рослиноїдних видів трипсів з їхніми ентомофагами на перелогових землях, які межують із сільськогосподарськими культурами, слід створювати ділянки квіткових рослин з ощадливим режимом їх використання.

2. Поля, де вирощуються основні польові та овочеві культури, для створення оптимального співвідношення між рослиноїдними та хижими видами трипсів доцільно обсівати викою, фацелією або використовувати стрічкові посіви цих культур.

3. При вирощуванні сільськогосподарських культур необхідно дотри-муватись науково обгрунтованих сівозмін, у яких попередники запобігають накопиченню шкідливих видів трипсів. З метою усунення джерел поповнення популяцій комах та вірусних інфекцій потрібно знищувати бур'яни на прилеглих до використовуваних угідь полях, узбіччях доріг та в лісосмугах. Після збирання врожаю зернобобових культур, соняшнику та насінників буряків слід проводити лущення стерні.

4. У систему інтегрованого захисту основних польових та окремих овочевих культур від рослиноїдних видів трипсів доцільно включати економічні рівні пошкодження рослин. Інсектициди слід застосовувати з урахуванням даних моніторингу видового складу і чисельності трипсів різних екологічних угрупувань, а також рівня ефективності тизаноптерофагів.

5. Необхідно проводити постійне обстеження теплиць іа тепличних комп-лексів з метою виявлення в них карантинних видів трипсів.

Карантинним службам України необхідно посилити контроль за завезенням посадкового і насіннєвого матеріалу та рослинницької продукції з країн, що входять до ареалу карантинних видів трипсів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ З ТЕМИ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографія

Барановський М.М. Трипси Лісостепу України: Монографія. - К.: КВІЦ, 2002. - 228 с.

Рекомендації

Барановський М.М., Устінов І.Д., Мовчан О.О. Рекомендації з ідентифікації та захисту рослин від адвентивних видів трипсів в умовах закритого грунту України. - Біла Церква, 2000. - 37 с.

Підручники і навчальні посібники

Біологічний захист рослин: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / Дядечко М.П., Падій М.М., Шелестова В.С., Барановський М.М., Черній А.М., Дегтярьов Б.Г. - Біла Церква, 2001. -312 с.

Шпак М.В., Барановський М.М. Основи екології та економіки природокористування: Методичні рекомендації щодо вивчення курсу (для студентів економічного факультету). - Біла Церква, 1997. - 48с.

Іваніна В.В., Барановський М.М., Купчик В.І., Криворучко В.В. Збірник задач з генезису та екології грунтів. - Біла Церква, 1997. - 25 с.

Барановський М.М., Іваніна В.В. Екологія та оцінка грунтів в США: Посібник. - Біла Церква, 1997. - 88 с.

Статті в наукових виданнях

Барановський М.М. Трипси - переносники вірусних інфекцій на насіннєвих посадках картоплі та агроценотичні основи регулювання їх чисельності в умовах Лісостепу України // Картоплярство: Міжвід. наук. збірник. - Немішаєве, 1995. - № 26. - С. 94-97.

М.П.Дядечко, М.Б.Рубан, В.С.Шелестова, О.І.Гончаренко, М.М.Баранов-ський, О.С.Зирзак, М.І.Феделеш. Саморегуляція агроекосистем // Захист рослин, 1996. - №1. - С. 6-7.

Рубан М.Б., Барановский М.М., Е.С.Зирзак. Трофические связи трипсов в посевах многолетних бобовых трав и некоторые приемы регулирования их численности // Вісник аграр. науки. - 1997. - №4. - С. 45-48.

Барановський М.М.. Трипси - переносники вірусних хвороб // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Вип. 2, ч. 2. - Біла Церква, 1997. - С. 5-8.

Барановський М.М. Закономірності динаміки чисельності видового ком-плексу трипсів на посівах люцерни та їх трофічна приуроченість // Науковий вісник НАУ. - Вип. 24. - 2000. - С. 101-105.

Барановський М.М. Екологія та біологія трипсів на пасльонових культурах. // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Вип. 3, ч. 2. - Біла Церква, 1997. - С. 7-9.

Барановський М.М. Біологія та екологія видового складу трипсів на посівах соняшнику // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Вип. 4, ч. 2. - Біла Церква, 1999. - С. 3-5.

Дядечко М.П., Вигера С.М., Барановський М.М. Використання ресурсів біоценозу з метою захисту врожаю // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Вип. 4, ч. 2. - Біла Церква, 1998. - С.3-5.

Барановський М.М. Особливості біології та закономірності динаміки чисельності видового комплексу трипсів на посівах гороху // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Вип. 8, ч. 3. - Біла Церква, 1999. - С. 3 -7.

Барановський М.М. Закономірності динаміки чисельності трипсів та екологічна структура їх видового комплексу на посівах сої // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Вип. 10. - Біла Церква, 2000. - С. 16 -21.

Барановський М.М. Ідентифікаційна характеристика західного квіткового трипса // Збірник наукових праць Вінницьк. держ. аграр. ун-ту. - Вип. 7. -Вінниця, 2000. - С. 51-54.

Барановський М.М., Мовчан О.О. Ехінотрипс американський // Захист рослин. - 2000. - № 4. - С. 19-20.

Барановський М.М. Трипс Пальмі // Захист рослин. - 1999. - №11. - С. 17.

Барановський М.М. Комплекс видів трипсів на посівах конюшини червоної та їх трофічна приуроченість // Вісник аграр. науки. - 2001. - №5. - С. 18-21.

Барановський М.М. Закономірності динаміки чисельності комплексу видів трипсів на насінниках кормових буряків та їх трофічна приуроченість // Науковий вісник НАУ. - Вип. 29. - К., 2000. - С. 95-98.

Барановський М.М. Основи прогностичного моделювання системи захисту рослин від шкідливих комах // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Вип. 1. - Біла Церква, 1996. - С. 88-91.

Seal, K. B. and Baranowski M. Economic use of pesticides in Ukraine // Pest Management Science. - 2000. - № 56. - P. 475-476.

Барановський М.М. Комплекс трипсів на посівах гречки // Захист рослин. - 2001. - №3. - С. 11-12.

Барановський М.М., Слободенюк О.І. Бальзамування трипсів та його роль в ідентифікації цих комах // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Вип.20. - Біла Церква, 2001. - С. 3-8.

Барановський М.М., Щербатенко І.С., Слободенюк О.І. Векторні власти-вості західного квіткового трипса Frankliniella occidentalis (Thysanoptera, Thripidae) в умовах закритого грунту України // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Вип.15. - Біла Церква, 2001. - С. 8-15.

Бойко А.Л., Поліщук В.П., Шевченко Т.П., Кондратюк О.А., Орловсь- ка Г.М., Петренко С.М., Свірідовська Л.В., Барановський М.М. Контамінація вірусами сортів соняшнику // Вісник аграр. науки. - 2003. - №3. - С. 20-22.

М.М.Барановський, О.І.Слободенюк, Л.А.Коломійцева. Обумовленість ефективності передачі вірусу бронзовості томатів (TSWV) віком і статевою належністю особин західного квіткового трипса Frankliniella ocidentalis (Thysanoptera, Thripidae) // Вісник Київ. нац. ун-ту. ім. Тараса Шевченка. - 2002. - Вип. 36-37. - С.73-75.

Матеріали конференцій

Baranowski M. Faunistic observation of Thysanoptera on sugar beet plantation in Middle Ukraine // Sixth International Symposium on Thysanoptera. - 1999. -

Р. 13-18.

Барановский М.Н. Особенности динамики численности трипсов на посевах козлятника восточного в условиях Центральной Лесостепи Украины // Тезисы докл. Междунар. конф. "Коммуникация насекомых и современные методы защиты растений" (Харьков, 22-25 марта 1994). - С. 10-11.

Барановський М.М. Особливості закономірностей динаміки чисельності трипсів на насінниках конюшини червоної в умовах Українського Полісся // Тези доп. конф. молодих вчених та спеціалістів "Наукові основи ведення сільського господарства України в сучасних умовах". - Чабани, 1994. - C. 81-82.

Сурмій А.І., Барановський М.М. Закономірності динаміки чисельності трипсів на посівах конюшини в умовах Лісостепу України // Тези доп. наук.-практ. конф. "Вчені БЦДСГІ - виробництву." - Біла Церква, 1994. - C. 42-43.

Терещенко В.Ю., Барановський М.М. Методи роботи з трипсами - переносниками вірусних хвороб // Тези доп. наук.-практ. конф. "Вчені БЦДСГІ - виробництву." - Біла Церква, 1994. - C.41-42.

Палисюк М.М., Барановський М.М. Агроценотичні основи захисту посівів соняшнику від трипсів в умовах Центрального Лісостепу України // Тези доп. конф. молодих вчених та спеціалістів "Наукові основи ведення сільського господарства України в сучасних умовах". - Чабани, 1994. - С. 53-54.

Барановський М.М. Агроценотичні основи захисту посівів гороху від трипсів в умовах Центрального Лісостепу України // Тези доп. наук. конф., присвяченої 75-річчю БЦДСГІ. - Біла Церква, 1995. - C.8-9.

Слободенюк О.І., Барановський М.М. Видовий склад та ідентифікаційна характеристика трипсів захищеного грунту // Матеріали Всеукр. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених (Донецьк, 19-22 листопада 2001 р.) Ч. II. "Біологічна і медична фізика", "Екологія людини", "Екологія тварин", "Ентомологія". - Донецьк, 2001. - С. 172-176.

АНОТАЦІЯ

Барановський М.М. Трипси Лісостепу України: еколого-фауністична характеристика, шкідливість, векторні властивості та агроценотичний контроль. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.16 - екологія. - Інститут агроекології і біотехнології УААН, Київ, 2003.

В дисертації вперше в умовах Лісостепу України проведено комплексне визначення видового складу різних екологічних груп трипсів біоценозів і агроценозів та розроблені рекомендації щодо визначення економічного порогу шкідливості рослиноїдних видів трипсів з урахуванням екологічної структури (співвідношення між рослиноїдними і хижими видами трипсів) цих груп та чисельності різних видів трипсів у них. У процесі досліджень виявлені трофічні зв'язки 214 рослиноїдних і хижих видів трипсів, вивчені закономірності динаміки їх чисельності, з'ясовано значення спеціалізованих хижих видів трипсів у зниженні чисельності популяції фітофагів та визначено рівень їх ефективності у процесі генезису популяції рослиноїдних трипсів. Досліджено також формування видового складу трипсів агроценозів зернобобових і пасльонових культур, бурякових висадків, соняшнику та круп'яних культур (гречка, просо). Виявлені особливості сезонної динаміки чисельності трипсів на висадках моркви, на зеленних овочевих і плодово-ягідних культурах в полезахисних лісонасадженнях, а також трофічні зв'язки цих комах.

У дисертаційній роботі подальший розвиток дістала проблема визначення втрат урожаю основних польових культур у результаті пошкодження їх трипсами; виявлено особливості динаміки чисельності тизаноптерофауни на різних сортах гороху, сої, люцерни, бурякових висадків, соняшнику, гречки та проса. Вивчено особливості біології фітофагів та їх ентомофагів польових, овочевих і декоративних культур, вирощуваних в умовах відкритого та закритого грунту Лісостепу України на біоценотичному і популяційному рівнях протягом сезону та по роках.

Теоретично обгрунтовано та експериментально перевірено вплив окремих агротехнічних заходів на процеси саморегуляції тизаноптерофауни в агроценозах основних польових культур, доведена можливість передачі трипсами ізолятів вірусів тоспогрупи.

Ключові слова: тизаноптерофауна, рослиноїдні види трипсів, хижі види трипсів, агроценоз, біоценоз, трофічні зв'язки, екологічні угрупування трипсів, екологічний баланс, антофільні угрупування трипсів, філофільні угрупування трипсів, векторна здатність трипсів.

АННОТАЦИЯ

Барановский М.Н. Трипсы Лесостепи Украины: эколого-фаунистическая характеристика, вредоносность, векторные свойства и агроценотический контроль. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 03.00.16 - экология. - Институт агроэкологии и биотехнологии УААН, Киев, 2003.

В диссертации на основе исследований, проведенных в зоне Лесостепи Украины, осуществлена комплексная характеристика видового состава различных экологических групп трипсов биоценозов и агроценозов, разработаны рекомендации по определению экономического порога вредоносности растительноядных видов трипсов с учетом их экологической структуры, обоснованы трофические связи 214 растительноядных и хищных видов трипсов, а также закономерности динамики их численности. Установлено значение специализированных хищных видов трипсов в снижении численности популяции фитофагов и уровень их эффективности в процессе генезиса популяции растительноядных видов трипсов. Изучено также формирование видового состава трипсов агробиоценозов зернобобовых культур (горох, соя), многолетних бобовых трав (люцерна, клевер красный), пасленовых (картофель, перец, томаты), семенников свеклы, подсолнечника и крупяних культур (гречиха, просо). Определены особенности сезонной динамики численности трипсов на семенниках моркови, зеленных овощных культурах (петрушка, селера, пастернак, укроп), на плодово-ягодных культурах и в полезащитных лесонасаждениях, а также трофические связи этих насекомых.

В диссертационной работе получила дальнейшее развитие проблема определения потерь урожая основных полевых культур в результате повреждения их трипсами. Виявлены особенности динамики численности тизаноптерофауны на различных сортах гороха, сои, люцерны, семенниках свеклы, подсолнечника, гречихи и проса. Изучены особенности биологии фитофагов и их энтомофагов полевых, овощных и декоративных культур, выращиваемых в условиях открытого и закрытого грунта Лесостепи Украины на биоценотическом и популяционном уровнях на протяжении сезона и по годам.

В работе представлены сведения о впервые выявленном на овощных и декоративных растениях, выращиваемых в тепличных хозяйствах Киевской области, карантинном объекте - трипсе Frankliniella occidentallis (западный цветочный трипс), исследованы и описаны признаков повреждения этих культур западным цветочным трипсом, доказана его способность к передаче вирусных заболеваний.

В диссертации разработаны рекомендации по идентификации адвентивных карантинных видов трипсов, которые внесены в “Перечень вредителей, болезней растений и сорняков, которые имеют карантинное значение в Украине”.

В процессе многолетних исследований доказана эффективность влияния отдельных агротехнических приемов на процессы саморегуляции тизаноптерофауны в агроценозах основных полевых культур, а также установлена способность к передаче трипсами изолятов вирусов тоспогруппы.

Ключевые слова: тизаноптерофауна, растительноядные виды трипсов, хищные виды трипсов, агроценоз, биоценоз, трофические связи, экологические сообщества трипсов, экологический баланс, антофильные сообщества трипсов, филофильные сообщества трипсов, векторная способность трипсов.

ANNOTATION

Baranovski M.N. The thrips of the forest-step zone of Ukraine: an ecologic-faunistic haracteristics, harmfulness, vectorial properties and agrocenotic control. - Manuscript.

Dissertation to the competition for the degree of Doctor of agricultural sciences on speciality 03.00.16 - ecology. - Institute of agricultural ecology and biotechnology of UAAS, Kiev, 2003.

In the dissertation, basing on the scientific investigations in the forest-step zone of Ukraine, the integrated characteristics of the species of different ecological thrips groups of the biocenosis and agroceonosis are given. The recommendations are provided on the determination of the economic threshold of harmfulness of the herbivorous thrips depending on their ecologic structure. The trophic connections of 214 herbivorous and predatory thrips are proved together with their dynamics and numbers.

The importance of the specialized predatory thrips species for the reduction of the phytophagan population is determined as well as their efficiency in the genesis process of the herbivorous thrips population.

The formation of the thrips species structure of the agrocoenosis of the following crops is studied: leguminous plants, pericarps of beet, sunflower, groats crops .

The characteristics of the seasonal thrips number dynamics for the following crops are discovered: pericarps of carrots, green vegetables (parsley, celery, parsnip, dill); fruits and shelterbelt forests. Also the trophic connections of these insects were studied.

The problem of evaluation of the yield losses of the main crops caused by thrips was further investigated.

During the long-term investigations, the efficiency of the agrotechnical measures for the self-regulation of tysanopterofauna in the agrocoenosis of the main field crops was proved, as well as the ability of thrips to transmit the isolates of viruses of Tospogroup.

The key words: Thysanopterofauna, plant thrips spicies, predatory thrips species, agrocoenosis, biocenosis, trophic connections, ecologic thrips communities, ecological balance, anthophyllic thrips communities, vectorial ability of thrips.

Размещено на Allbest.ru