Поліська м’ясна порода великої рогатої худоби (селекційно-генетичні методи створення)

Основні технологічні системи ведення галузі м'ясного скотарства на Поліссі України

На Поліссі України при виведенні м'ясних порід і типів та створенні галузі м'ясного скотарства в цілому обов'язковою складовою частиною селекційного процесу необхідно мати технологічні системи, наближені до природних.

Місце розробки та впровадження - Поліський науково-виробничий селекційний центр по м'ясному скотарству “Росія” Радомишльського району Житомирської та племзавод “Світанок” Рівненської областей.

Системи утримання м'ясної худоби. Економічно найвигідніше утримувати м'ясну худобу безприв'язно взимку на вигульно-кормових майданчиках за наявності приміщень або навісів легкого типу, а влітку - на пасовищах.

Майданчики побудовані з розрахунку 20-25 м² на 1 корову з підсисним телям. З них 2 м² - з твердим покриттям, бажано бетонованим, біля годівниць по всій їх довжині. Обов'язковим технологічним фрагментом на майданчиках є “їдальні” для підгодівлі підсисних телят концкормами і сіном. Напування тварин з групових автонапувалок типу АГК-4 з електропідігрівом. Роздача кормів - мобільна - КУТ-10. Фронт годівлі - на корову - 0,8 м; молодняка старше 15-місячного віку і нетелей - 0,7 м; молодняка 8-15 міс. - 0,6 м. Вигульно-кормові майданчики мають глибоку підстилку, яка змінюється раз на рік.

Для відпочинку тварин з протилежної сторони від кормового проходу по всій довжині майданчика маються навіси: висота передньої частини навісу - 3,5 м, задньої стінки - 2,5 м, глибина - 5 м.

Утримання інших статево-вікових і фізіологічних груп м'ясної худоби ведеться на аналогічних вигульно-кормових майданчиках, але площа на одну голову різна і залежить від віку молодняка (від 12 до 20 м² на одну голову).

Основним технологічним ланцюгом у м'ясному скотарстві є родильне відділення. Родильне відділення має фрагменти утримання тільних корів і нетелей на вигульно-кормових майданчиках при наявності навісів легкого типу та родильного приміщення. Глибокотільних корів і нетелей за два місяці до отелення переводять у родильне відділення, де основними кормами у раціоні залишається сіно, солома ярих і концкорми. Отелення відбувається на вигульно-кормових майданчиках і лише при наявності захворювань глибокотільних корів, телят або їх матерів переводять у приміщення, з індивідуальними денниками довжиною 3 м, шириною 2 м і висотою 2,6 м. Тут при необхідності проводять їх лікування.

В літній період все поголів'я м'ясної худоби, за винятком плембугайців, що знаходяться на випробуванні за власною продуктивністю і тварин на відгодівлі, перебуває на пасовищах. Стада формуються чисельнісю в 120-150 голів. Для відпочинку тварин наявні майданчики (загони) з розрахунку 40 м² на корову, 30 м² для телиць парувального віку і 25 м² для молодняка на дорощуванні.

Годівля м'ясних тварин. На відміну від молочних порід тварини м'ясного напряму продуктивності, виведені і поширені в Україні, в тому числі і поліська, здатні поїдати багато грубих і соковитих кормів при мінімальних даванках концентратів, а в літній час забезпечують свої потреби в основному за рахунок зеленої маси на пасовищах.

Дисертантом уточнені та апробовані раціони для м'ясної корови в період сухостою, які розраховують на 100 кг живої маси і становлять: грубих кормів - 1,6_2 кг, силосу або сінажу - 1,6-1,8 кг, концкормів - 0,2-0,3 кг.

Для корів, що лактують, на 100 кг живої маси необхідно: грубих кормів - 1,8_2 кг, силосу - 3,6-3,8 кг, концкормів - до 0,3 кг.

Підгодівлю підсисних телят концентратами і сіном проводять з розрахунку на 100 кг живої маси теляти або 0,35-0,40 корм.од. на голову щодоби в період від 1 до 3-місячного віку; від 4 до 6-місячного - 1,4-2,8 корм.од.; від 7 до 8-місячного - 3,3_3,8 корм. од. На 1 корм.од. в раціоні має бути перетравного протеїну: до 3_місячного віку - 130 г; у віці 4-6 місяців - 115; від 7 до 9-місячного віку - 110 г.

Структура раціону телиць у зимовий період за поживністю, %: грубих кормів - 35-40, соковитих - 40-45, концентрованих - 20; племінних бугайців: сіна - 25_30, соковитих кормів - 25-30, концентрованих кормів - 40-45 %.

Особливу увагу в м'ясному скотарстві слід приділяти годівлі нетелей. Щоб м'ясні первістки мали живу масу 480-520 кг, необхідно забезпечити середньодобові прирости нетелей до 750 г. Для цього при стійловому утриманні вони повинні одержувати 2-2,5 кг концкормів на голову щодоби. За два місяці до отелення середньодобову даванку концкормів скорочують до 1,2-1,5 кг, а грубі корми в раціоні повинні становити не менше 60% за поживністю.

Шляхи подальшого удосконалення поліської м'ясної породи

Оскільки поліська м'ясна порода створена на базі помісних тварин різних генотипів: ЧМ-1 (1/2Ш1/2С, 3/4Ш1/4С та ін.); ПМ-1 (1/2К1/2С, 1/2К1/4Ш1/4С, 1/4К1/4Ш1/4С1/4СУ, 1/2К1/2СУ та ін.) - материнська сторона і створюваного “знам'янського” типу (1/2А1/4Ш1/4С, 13/32А5/16Ш1/4С1/32ЧР, 5/8Ш1/4А1/8С, 9/16А1/8Ш1/4С1/32ЧР та ін.) - батьківська, які за основними ознаками: живою масою, молочністю, плодючістю, приростом, будовою тіла, вираженістю м'ясних форм, крупністю та іншими мали явну різницю між собою, була поставлена мета: об'єднати господарсько-корисні та морфо-фізіологічні ознаки притаманні тваринам даних типів і на їх основі створити новий тип, тварини якого були б добре пристосовані до природно-кліматичних та кормових умов Полісся України і за основними показниками відповідали цільовим стандартам створюваної поліської м'ясної породи. Тому на перших етапах її виведення широко використовували інбридинги на видатних помісних плідників, що належали до створюваного “знам'янського” типу: Горностая 805, Козака 247, Мурата 03133, Заката 03298, а також на видатного бугая шаролезської породи Еміра 58596, якого широко використовували при створенні маточного поголів'я ПМ-1 і ЧМ-1 в племрепродукторі колишнього колгоспу “Заповіт Ілліча”. Емір 58596 є предком перерахованих бугаїв створюваного “знам'янського” типу. Новостворені лінії в поліській м'ясній породі: Іриса 559, Каскадера 530, Омара 814, В.Селектора 24 та Тонака 662 також в тій чи іншій мірі споріднені між собою через бугая Еміра 58596 як з материнської сторони, так і з батьківської. І продовжувачі перерахованих ліній Анчар 241, Гарнізон 226, Шалун 608, Бірюк 686, Кордон 501, Символ 683, Талісман 247, Клоун 610, Кулон 689, Циклоп 862, Кальмар 1169, Човен 17, Малюк 991, Рубін 96, Моряк 63, Калейдоскоп 673, Чекіст 682, Мадагаскард 189, Мурат 97 та інші, які широко використовувалися в базових господарствах при створенні поліської м'ясної породи, також інбредні як на родоначальників ліній, так і на їх предків. Таким чином, на перших етапах формування поліської м'ясної породи отримано масив тварин бажаного типу інбредних на Еміра 58596, Козака 247, Мурата 03133, Заката 03298 та інших у ступені ІІ-ІІІ, ІІІ-ІІ, ІІІ_ІІІ, ІІІ-IV, IV-ІІІ і т.д. Це дало можливість: консолідувати тварин бажаного типу за комолістю, як корисною ознакою створюваної породи; закріпити світлу масть у потомків; покращити м'ясні форми, забійні та м'ясні якості.

У подальші періоди селекції в стадах широко використовували бугаїв-плідників ліній Пакета 93 та Лайнера 65 (5/8Ш1/4А1/8С), які не споріднені з маточним поголів'ям. Це дало змогу у потомків підвищити живу масу, збільшити молочність у корів, покращити екстер'єр у тварин, зберегти комолість і світлу масть. Проте, для ведення гетерогенного підбору в стадах породи цих ліній недостатньо. Тому стало необхідним прискорено створити ще 2-3 лінії в породі, не споріднених існуючим.

Для цього до самиць з ліній Іриса 559, Омара 814 та Каскадера 530 підібрані бугаї шаролезської породи комолого відріддя, завезених з Данії, на основі яких буде вестись формування нових ліній.

Отриманий молодняк запрограмованих генотипів (11/16Ш1/8А3/16С та 11/16Ш1/8А1/16К1/8С) комолий, світлої масті, має невисоку живу масу при народженні (28-35 кг). Бугайці в підсисний період (народж. - 6 міс.) за інтенсивністю росту на 8-12% перевищують своїх ровесників - бугайців ПМП і в 6-місячному віці досягають живої маси 220-235 кг.

Випробування бугайців створюваного внутріпородного типу за власною продуктивністю (8-15 міс.) показало, що вони в 15-місячному віці досягали живої маси 473-502 кг, що на 9,7-12,5% більше порівняно з ровесниками ПМП.

Паралельно ведеться селекційно-племінна робота по створенню тварин нового генотипу (7/16Ш1/8А5/32К11/32С15/64СУ) шляхом разового “прилиття крові” тваринам ПМП кіанської та сірої української порід через помісних бугаїв - внуків і правнуків (Жоржа 880 і Жонгльора 914 - 1/2Ш3/32К5/16С3/32СУ) Великана 9979 (лінія Лосося 2391 ЧРУМ-18, УМ). Тварини даного генотипу дадуть можливість в майбутньому створити нову лінію в породі, не споріднену існуючим.

Одночасно ведеться поглиблена селекційно-племінна робота з родинами в напрямі покращення плодючості, молочності, підвищення живої маси, що дасть змогу створити нуклеарну частину матерів майбутніх плідників для отримання висококласних продовжувачів ліній.

Нині розпочата селекційно-племінна робота по створенню крупного внутріпородного типу в ПМП, тварини якого б характеризувались наступними показниками: жива маса повновікових бугаїв - 1200-1300 кг, корів - 600-650 кг; молочністю корів - 230-250 кг та відтворною здатністю - 85 телят і більше; енергією росту телят у підсисний період - 1200-1500 г, а у період з 8 до 15-18-місячного віку - 1100-1200 г; виходом туші 62-63%, забійним - 65-65,5%. Такий тип з його генеалогічною структурою вкрай необхідний для промислового схрещування в м'ясному скотарстві Полісся України.

На основі викладених методів виведення ПМП, її удосконалення, розроблених сучасних технологій і селекційних систем ведення породи дозволило сформулювати наступні висновки і пропозиції виробництву.

Висновки

1. В результаті виконання комплексних досліджень теоретично обґрунтовано, розроблено та реалізовано методики, схеми та цільові стандарти виведення нової м'ясної породи для Полісся України. За 25-річний період селекційної роботи методом складного відтворного схрещування з використанням вітчизняних генетичних ресурсів (придніпровського /ПМ-1/, чернігівського /ЧМ-1/ внутріпородних типів - материнська основа, та помісних по абердин-ангусу /1/2А1/4Ш1/4С і наближених до них генотипів/ - батьківська) було створено поліську м'ясну породу /ПМП/, тварини якої характеризуються такими показниками: жива маса дорослих бугаїв - 900_1200 кг, повновікових корів - 550-630кг, новонароджених телят - 28-34,8 кг, бугайців у 6-місячному віці (вік зняття з підсису) - 200-240 кг, теличок - 180-205 кг, а у 18 місяців - відповідно 530-600кг і 410-450 кг. Середньодобовий приріст у бугайців на випробуванні від 8 до 15 міс. віку становить 1087-1246 г; маса туші у 18 міс. - 338-367 кг, вихід туші - 61,6-63,8%; забійний вихід 65,2-65,9%; вміст кісток в туші 14,8-15,2%; якість м'яса - 4-4,5 балів; легкість отелень - 1,0-1,5 бала.

2. Тварини поліської м'ясної породи - комолі, світлої масті, мають легкі отелення і спокійний норов; невибагливі до умов годівлі та утримання; здатні споживати велику кількість грубих та соковитих кормів, при найменших витратах концентратів (18-20% у структурі раціонів за поживністю), добре використовувати пасовищні корми. Вони мають міцний тип конституції, довгі, з добре розвинутими м'язами, особливо задньої третини тулуба, відсутні суттєві недоліки будови тіла.

3. В породі сформовано сім ліній (Іриса 559, Каскадера 530, Тонака 662, Омара 814, Пакета 93, Лайнера 65, Великана-Селектора 24) і 31 родину, що дає можливість вести ротацію ліній та цілеспрямовану селекційно-племінну роботу удосконалення породи, виключивши близькоспоріднене спаровування у стадах м'ясної худоби.

4. Встановлено перевагу за інтенсивністю росту живої маси від 6 до 18_місячного віку у бугайців поліської м'ясної породи над вихідними типами: ПМ-1 і помісними 1/2А1/4Ш1/4С (Р0,95-0,999). І за забійним виходом бугайців у 15_місячному віці мається певна перевага: над ЧМ-1 - на 1,6; ПМ-1 - 4,2 і помісними 1/2А1/4Ш1/4С - на 2,1%. Із збільшенням віку тварин відповідно збільшується вихід їх туші і забійний вихід.

5. За живою масою корови поліської м'ясної породи не поступаються аналогам ЧМ-1, починаючи з другого отелення, проте над ровесницями ПМ-1 перевага вірогідна (Р0,99-0,999). Аналогічна закономірність спостерігається і за молочністю.

6. Телиці ПЗТ і ПМП плодотворно запліднювались у віці 18,9-20,5 міс., що вірогідно (Р0,999) перевищує відповідні показники вихідних генотипів (ЧМ-1 і ПМ-1).

У бугайців поліського зонального типу і поліської м'ясної породи статева зрілість наступає в 10-11 міс., а у їх ровесників ЧМ-1 та ПМ-1 в 13-14 місяців. Тобто вихідні типи (ПМ-1 і ЧМ-1) - порівняно пізньоспілі; ПЗТ і ПМП - помірно скороспілі. Середня тривалість сервіс-періоду у корів ПЗТ варіює в межах 124,3_159,2 дня, ПМП - 112,1-127,6 дня, що значно менше, порівняно з вихідними генотипами (Р0,99-0,999).

7. Коефіцієнти кореляції між показниками живої маси бугайців у різні вікові періоди досить високі і становлять: у період 8 і 12 міс. - 0,76 0,22; 8 і 15 міс. - 0,56 0,29; 8 і 18 міс.- 0,52 0,30; 12 і 15 міс.- 0,71 0,24; 12 і 18 міс. - 0,70 0,25 та 15 і 18 міс. - 0,77 0,23. Коефіцієнт кореляції між показниками живої маси бугайців у 15-місячному віці і оплатою корму за період 8-15 міс. становить мінус 0,780,81, а коефіцієнт кореляції між приростом живої маси і оплатою корму за період 8-15 місяців становить мінус 0,93 0,17, що свідчить про недоцільність врахування цього показника в селекційному процесі.

Встановлено високий кореляційний зв'язок між промірами екстер'єру та живою масою бугайців (12 міс.) поліської м'ясної породи, а саме: між живою масою та висотою у холці коефіцієнт кореляції становить 0,61 0,28; висотою у крижах - 0,86 0,20; обхватом грудей за лопатками - 0,71 0,28; глибиною грудей - 0,66 0,30; косою довжиною тулуба - 0,65 0,31; шириною у сідничних горбах - 0,63 0,31; спіральним проміром стегна - 0,83 0,23. Ці показники доцільно використовувати для прогнозу у ранньому віці майбутньої продуктивності тварин (12 міс.).

8. При створенні ліній використовували інбридинг (ІІ-ІІ, ІІ-ІІІ, ІІІ-ІІ) на видатних предків, оскільки у помісних стадах дані форми спорідненого розведення не дають негативних наслідків, якщо правильно вибрані перевірені за потомством предки, на яких ведуть спрямований інбридинг.

9. Широко використовувались помісні плідники не лише на початковому етапі селекційного формування нової породи, але й під час консолідації спадковості тварин запланованого генотипу, особливо при підборі батьківських пар, найчастіше в ступені ІІІ-ІІІ на чистопородних родоначальників відомих ліній, які відзначались препотентністю в умовах годівлі класичного Полісся України.

10. Узагальнення експериментальних та господарських даних свідчать, що тварини, вирощені в умовах помірної годівлі зимового періоду утримання і тривалого (майже 7 місяців) перебування на природних пасовищах, мають добрі акліматизаційні властивості не тільки на Поліссі, а й в інших регіонах України.

11. Розведення за лініями ґрунтується на оцінці плідників на першому етапі за власною продуктивністю, на другому - за якістю нащадків. Від поліпшувачів залишали для подальшого використання 6-8 синів. Як правило, 3-4 з них також виявлялися поліпшувачами, в результаті чого відбувалося інтенсивне гілкування основних ліній.

Інтенсивне гілкування ліній є не лише необхідним, а й, по суті, головним методом формування генеалогічної структури нової породи, тому, що на перших етапах її створення не можна обмежуватися збереженням лише спадковості родоначальника лінії, слід одночасно виділяти з неї нових, ще більш високоцінних продовжувачів.

12. Одночасно використовували велику кількість плідників, тому що класичне м'ясне скотарство ґрунтується, в основному, на природному паруванні тварин. Цей метод має як позитивні, так і негативні моменти. Для інтенсивного використання плідників-лідерів на Новоград-Волинському племпідприємстві нагромаджено банк сперми всіх ліній як для селекційного використання, так і для генофондних потреб.

13. Процес формування родин у м'ясному скотарстві набагато інтенсивніший, ніж у молочному, завдяки тій біологічній особливості, що основним видом продукції м'ясної корови є теля (приплід), тому для відтворення залишають всіх плодючих тварин. Визнаючи вирішальну роль видатних корів для отримання плідників породного значення, було розроблено нову систему оцінки родин у м'ясному скотарстві (жива маса корів - 556 16,7 кг; молочність (6 міс.) - 205-230кг; жива маса приплоду: у 8 міс. - 245-260 кг, 15 - 460-480 і 18 міс. - 530-560кг; КВЗ - 92-95) і в процес селекції інтенсивно включались лише матроклінні родини.

14. Використання плідників поліської м'ясної породи у промисловому схрещуванні з молочними (чорно-рябою, червоно-рябою, червоною степовою) і комбінованими (симентальською, лебединською) породами дає позитивні результати: жива маса помісних телят F₁ при народженні становить 28-34 кг (легкі отелення); енергія росту - на 12,6% і більше, вища порівняно з ровесниками материнських порід. Забійний вихід і вихід туші збільшується на 6,8-2,3%.

15. Розроблені і впроваджені у виробництво сучасні маловитратні та енергозберігаючі технології безприв'язного утримання м'ясної худоби на вигульно-кормових майданчиках при наявності навісів або приміщень легкого типу на глибокій підстилці в 10 і більше разів скоротили трудомісткість та в 5 разів енергоємкість в порівнянні з технологією в молочному скотарстві. Навантаження на одного працюючого в тваринництві досягає 100 і більше голів; покращується відтворна здатність маточного поголів'я; скорочуються вік першого парування у телиць на 1,2_1,6 міс.; сервіс-період у корів-годувальниць на 18,4-26,8 дня; збільшується вік господарського використання м'ясних корів на 14,3-17,9% та ін., що сприяє підвищенню рентабельності ведення галузі м'ясного скотарства.

Пропозиції виробництву

1. Згідно рішення НТР МінАПК України (протокол № 3 від 27.11.1998 р.) порода районована для регіону Полісся України, який включає Житомирську, Рівненську, Київську, Чернігівську та ін. області.

2. Інтенсивне вирощування і відгодівлю понадремонтного молодняка поліської м'ясної породи для реалізації на м'ясо економічно вигідно вести до 18-місячного віку при живій масі 550 кг і більше.

3. Найбільш перспективними в породі є лінії Каскадера 530, Пакета 93, Лайнера 65 і В.-Селектора 24, які доцільно інтенсивно використовувати в стадах поліської м'ясної породи.

4. Парування телиць поліської м'ясної породи доцільно проводити в 17_18_місячному віці при досягненні ними живої маси: в зимово-стійловий період - 380 кг і на пасовищах - 400 кг і більше.

5. Тварин поліської м'ясної породи слід утримувати: взимку - на вигульно-кормових майданчиках, при наявності приміщень або навісів легкого типу на глибокій підстилці; влітку - в кошарах на пасовищах протягом 6,5-7 місяців.

6. Бугаїв поліської м'ясної породи бажано широко використовувати в промисловому схрещуванні з молочними і комбінованими породами, розповсюдженими в Україні. Отриманий помісний молодняк F₁ стійкий до легеневих та шлунково-кишкових захворювань; має невисоку живу масу при народженні (28-34 кг); енергія росту на 12,6% і більше перевищує ровесників материнських порід; забійний вихід і вихід туші збільшується на 6,8-2,3%.

7. Апробовані у виробничих умовах маловитратні та енергозберігаючі технології утримання і системи годівлі м'ясної худоби на Поліссі України можуть бути використані і в інших регіонах України.

Список основних праць, опублікованих за темою дисертації

Монографії, брошури

1. Спека С.С. Поліська м'ясна порода великої рогатої худоби / Монографія /. -К. - 1999. - 272 с.

Публікації у наукових провідних фахових журналах

2. Полозюк О.І., Спека С.С. Відтворна здатність корів // Тваринництво України. - 1983. - № 7. - С. 34-35. (Особистий внесок здобувача полягає у постановці завдання, зборі експериментальних і літературних даних, їх аналізі та написанні роботи).

3. Козлов А.П., Міненко В.А., Білозерський О.Л., Спека С.С. Виведення породної групи м'ясної худоби на Поліссі // Вісник сільськогосподарської науки. - 1985. - № 6. - С. 40-43. (Особистий внесок здобувача полягає у постановці завдання, зборі експериментальних і літературних даних, їх аналізі та написанні роботи).

4. Спека С.С., Білозерський О.Л. Особливості виведення нової м'ясної худоби на Житомирському Поліссі // Тваринництво України. - 1986. - № 5. - С. 34 (Особистий внесок здобувача полягає у постановці завдання, зборі експериментальних і літературних даних, їх аналізі та написанні роботи).

5. Спека С.С. М'ясна порода потребує координації // Тваринництво України. -1988. - № 9. - С. 31-34.

6. Спека С., Набока И. Выведению украинской мясной породы скота - творческий подход // Молочное и мясное скотоводство. - 1989. - № 1. - С. 23-25. (Особистий внесок здобувача полягає у постановці завдання, зборі експериментальних і літературних даних, їх аналізі та написанні роботи).

7. Козлов А.Ф., Миненко В.А., Белозерский О.Л., Спека С.С. Создаваемой украинской породе мясного скота - зональные типы // Зоотехния. - 1989. - № 4. - С. 23-27. (Особистий внесок здобувача полягає у постановці завдання, зборі експериментальних і літературних даних, їх аналізі та написанні роботи).

8. Спека С.С., Веланська Н.В. Спеціалізоване м'ясне скотарство // Агропром України. - 1990. - № 5. - С. 40-42. (Особистий внесок здобувача полягає у постановці завдання, зборі експериментальних і літературних даних, їх аналізі та написанні роботи).

9. Миненко В.А., Белозерский О.Л., Спека С.С., Козлов А.Ф. Создание полеccкого типа мясного скота // Зоотехния. - 1991. - № 10. - С. 20-22. (Особистий внесок здобувача полягає у постановці завдання, зборі експериментальних і літературних даних, їх аналізі та написанні роботи).

10. Плютинський В., Сіноженський Е., Спека С. Резерви виробництва яловичини // ТваринництвоУкраїни. - 1991. - № 7. - С. 2-3. (Особистий внесок здобувача полягає у постановці завдання, зборі експериментальних і літературних даних, їх аналізі та написанні роботи).

11. Спека С. Створення спеціалізованого скотарства // Тваринництво України. - 1991. - № 6. - С. 16-17.

12. Спека С., Вус С. М`ясне скотарство в Україні // Тваринництво України. - 1992. - № 6. - С. 17-18. (Особистий внесок здобувача полягає у постановці завдання, зборі експериментальних і літературних даних, їх аналізі та написанні роботи).

13. Спека С., Вус С. Худоба м`ясного напряму на Поліссі // Тваринництво України. - 1992. - № 7-8. - С. 14-15. (Особистий внесок здобувача полягає у постановці завдання, зборі експериментальних і літературних даних, їх аналізі та написанні роботи).

14. Спека С., Вус С. Утримання м'ясної худоби на Поліссі // Тваринництво України. - 1992. -№ 11-12. - С. 14-15. (Особистий внесок здобувача полягає у постановці завдання, зборі експериментальних і літературних даних, їх аналізі та написанні роботи).

15. Вінничук Д.Т., Спека С.С. Генетичні прийоми створення поліського типу м'ясної худоби // Вісник аграрної науки. - 1994. - № 8. - С. 59-63. (Особистий внесок здобувача: проведення досліджень, обробка даних).

16. Спека С.С. Створено поліський зональний тип м'ясної худоби // Вісник аграрної науки. - 1994. - № 6. - С. 3-8.

17. Спека С., Янович В., Стефюк В. та ін. Створення м`ясних стад на Поліссі України // Тваринництво України. - 1994. - № 3. - С. 12-13. (Особистий внесок здобувача: проведення експериментів, обробка даних, викладення результатів досліджень).

18. Путь С., Спека С. Відтворення галузі м'ясного скотарства в умовах Полісся // Тваринництво України. - 1994. - № 5. - С. 2 (Особистий внесок здобувача: розробка методики групування матеріалів, біометрична обробка, написання статті).

19. Спека С.С., Янович В.М., Бражевська Р.Є. та ін. Селекційна програма виведення поліської породи м'ясної худоби // Вісник аграрної науки. - 1995. - № 11. - С. 76-82. (Розробка планів підбору плідників, оцінка їх по потомству, написання статті).

20. Янович В., Путь С., Спека С. та ін. Технологія - основа створення галузі м'ясного скотарства // Тваринництво України. - 1995. - № 3. - С. 5-7. (Розробка основних ланок технології, авторський нагляд при будівництві, освоєння технології, написання статті).

21. Спека С. М'ясне скотарство на Поліссі // Тваринництво України. - 1995. - № 9. - С. 16-17.

22. Спека С., Путь С, Янович В. Особливості створення м'ясного скотарства // Тваринництво України. - 1995. - № 10. - С.5-7. (Узагальнення результатів селекційної роботи в регіоні, написання статті).

23. Спека С. Зональні м'ясні породи і типи худоби // Тваринництво України. - 1996. - № 9. - С. 8-9.

24. Чуприна О., Спека С. М'ясне скотарство - перспективна галузь Рівненського Полісся // Тваринництво України. - 1998. - № 5. - С. 16-17. (Розробка програми створення галузі м'ясного скотарства в господарствах Рівненщини, написання статті).

25. Спека С. Регіональні селекційні центри - гаранти створення галузі м'ясного скотарства // Тваринництво України. - 1998. - № 6. - С. 5-7.

26. Спека С. Створено поліську м'ясну породу великої рогатої худоби // Тваринництво України. - 1998. - № 12. - С. 11-14.

27. Спека С.С., Зубець М.В., Буркат В.П., Вінничук Д.Т. та ін. Новостворена поліська м'ясна порода великої рогатої худоби: методи селекції та господарсько-корисні ознаки // Вісник аграрної науки. - 1999. - № 2. - С. 49-56. (Узагальнення матеріалів багаторічної селекційної роботи зі стадами, аналіз результативності підбору, написання першого варіанту статті).

28. Спека С.С., Шкрядо Л.В., Поступаленко П.В. Особливості створення поліської м'ясної породи великої рогатої худоби // Вісник аграрної науки. - 1999. - № 7. - С. 24-27. (Аналіз результатів досліджень, написання статті).

29. Спека С.С. Сучасна і майбутня племінна база м'ясного скотарства на Житомирщині // Тваринництво України. - 2000. - № 9-10. - С. 12-14.

30. Спека С.С. Шляхи подальшого удосконалення вітчизняних м'ясних порід // Тваринництво України. - 2002. - № 9. - С. 17-19.

31. Спека С. Cоздание и использование полесского мясного скота в Украине
// Молочное и мясное скотоводство. - 2002. - № 8. - С. 32-35.

Публікації у періодичних наукових фахових виданнях

32. Козлов А.Ф., Миненко В.А., Белозерский О.Л., Спека С.С. К вопросу о скороспелости черниговского и приднепровского внутрипородных типов мясного скота // Разведение и искусственное осеменение крупного рогатого скота. - К.: Урожай. - 1986. - Вып. 18. - С. 34-37. (Аналіз результатів експериментів, написання статті).

33. Спека С.С. Мясная продуктивность помесных бычков различных породных сочетаний в условиях Житомирского Полесья УССР // Разведение и воспроизводство с.-х. животных в условиях Полесья и Лесостепи УССР. Сб. науч. труд. Украинской сельскохозяйственной академии. - К. - 1986. - С.49-56.

34. Спека С.С., Набока И.П. Резервы увеличения производства мяса и улучшение его качества // Повышение качества продуктов животноводства / Межвуз. сб. научн. труд. - К. - 1988. - С. 102-107. (Проведення досліджень, узагальнення матеріалів, написання статті).

35. Спека С.С. Деякі особливості створення української породи м'ясної худоби // Розведення та штучне осіменіння великої рогатої худоби. - К.: Урожай. - 1991. - Вып. 23. - С. 26-30.

36. Спека С.С. Селекційні програми виведення нових порід і типів м'ясної худоби на Поліссі України : Агроекологія і біотехнологія // Збірник наукових праць Інституту агроекології та біотехнології УААН. - К.: Аграрна наука, 1996. - Вип. 1. - С. 269-278.

37. Спека С.С. Створення адаптивної до умов Полісся м'ясної породи великої рогатої худоби : Агроекологія і біотехнологія // Збірник наукових праць Інституту агроекології та біотехнології УААН. - К.: Аграрна наука, 1998. - Вип. 2. - С. 352_360.

38. Спека С.С. Технологія - основа ведення галузі м'ясного скотарства на Поліссі України // Вісник державної агроекологічної академії України / Наук.-теорет. збірник. Спец. випуск. - Житомир:Жовтень, 2000. - С. 190-191.

39. Тараріко Ю.О., Солянек Є.Г., Спека С.С., Дорошенко К.В. Модель ведення сільськогосподарського виробництва в зоні відчуження Чорнобильської АЕС // Агроекологічний журнал. - 2001. - № 1. - С. 16-21 (Особистий внесок здобувача: формування м'ясних стад в зоні відчуження, проведення досліджень, написання статті).

40. Спека С.С. Створення галузі м'ясного скотарства на Поліссі України // Агроекологічний журнал. - 2002. - № 2. - С. 55-59.

Авторські свідоцтва

41. А.с. № 280 України. Українська м'ясна порода великої рогатої худоби / Спека С.С. та інші (Україна). - № 70; Заявлено 23.10.92 р. (О. в. - 5%).

42. А.с. № 317 України. Заводська лінія Лосося 2391 ЧРУМ-18 української м'ясної породи великої рогатої худоби / Спека С.С. та інші (Україна). - № 70; Заявлено 23.10.92 р. (О. в. - 12%).

43. А.с. № 324 України. Заводська лінія Осокора 0109 ЧРУМ-5 української м'ясної породи великої рогатої худоби / Спека С.С. та інші (Україна). - № 70; Заявлено 23.10.92 р. (О. в. - 10%).

44. А.с. № 641 України. Поліський зональний тип м'ясної худоби / Спека С.С. та інші (Україна). - № 41; Заявлено 14.04.92 р. (О. в. - 14%).

45. А.с. № 647 України. Заводська лінія Іриса 559 поліського зонального типу м'ясної худоби / Спека С.С. та інші (Україна). - № 41; Заявлено 14.04.92 р. (О. в. - 25%).

46. А.с. № 656 України. Заводська лінія Тонака 662 поліського зонального типу м'ясної худоби / Спека С.С. та інші (Україна). - № 41; Заявлено 14.04.92 р. (О. в. - 25%).

47. А.с. № 664 України. Заводська лінія Каскадера 530 поліського зонального типу м'ясної худоби / Спека С.С. та інші (Україна). - № 41; Заявлено 14.04.92 р. (О. в. - 25%).

Інструкції, методики, програми, рекомендації

48. Шкурин Г.Т., Окопний О.М., Степанчук І.Г. ... Спека С.С. та ін. Інструкція по бонітуванню великої рогатої худоби м'ясних порід і типів. - К.: Урожай, 1993. - 17 с. (Науково обґрунтовані оптимальні вимоги до тварин ПЗТ).

49. Зубец М.В., Пабат В.О., Буркат В.П. ... Спека С.С. та ін. Національна

10 раз и больше сократить трудоемкость и в 5 раз энергоемкость; увеличить нагрузку на одного работающего в животноводстве - 100 гол. и больше; улучшить воспроизводительную способность маточного поголовья; уменьшить возраст первой случки телок на 1,2-1,6 мес.; сократить сервис-период у коров-кормилиц на 18,4_26,8 дня; продлить возраст хозяйственного использования мясных коров на 14,3-17,9% и др., что заметно повысило рентабельность отрасли мясного скотоводства.

Основные результаты работы использованы в нормативных документах, научно-практических рекомендациях и программах создания новой отрасли - специализированного мясного скотоводства Украины.

Ключевые слова: крупный рогатый скот, мясная порода, тип, генотип, линии, семейства, весовой и линейный рост, убойные и мясные качества, технологии.

Матеріали наукових конференцій

53. Романов Л.М., Спека С.С. Использование некоторых факторов крови в селекции мясного скота // Тез. докл. обл. науч.-произ. конф. “Рациональное ведение отрасли животноводства”. - Днепропетровск. - 1985. - С. 36-37 (Виявлено генетичні особливості різних генотипів).

54. Спека С.С., Белозерский О.Л. Результаты скрещивания животных черниговского (ЧМ-1) и приднепровского (ПМ-1) с быками “знаменского” типа // Тез. докл. обл. науч.-произ. конф. “Животноводство на пути перестройки”. - Днепропетровск, 1988. - Ч. I. - С. 62 (Розкрито продуктивні та м'ясні якості тварин різних генотипів).

55. Спека С.С. Воспроизводительные и продуктивные способности помесных животных мясного направления продуктивности // Материалы к ІІІ Всероссийскому совещанию по проблеме повышения резистентности сельскохозяйственных животных “Селекция сельскохозяйственных животных на устойчивость к болезням и повышение резистентности в условиях промышленной технологии” - Выпуск 8. - М.: Малоярославецкая типография. - 1988. - С. 172-173.

56. Спека С.С., Павленко О.М. Нові лінії в поліському зональному типі м'ясної худоби // Тези доп. Всеукр. наук.-практ. конф. “Генетика продуктивності тварин”. - К.: ЦУОП ІНПП “Плодвинконсерв”. - 1994. - С. 97. (Розкрито методи створення та оцінки нових ліній в ПЗТ).

57. Спека С.С., Павленко О.М. Поліський зональний тип м'ясної худоби // Тези доп. наук.-вироб. конф. / Наук.-вироб. бюл. “Селекція” Ч. ІІ. Національне об'єднання по племінній справі у тваринництві “Укрплемоб'єднання”. - К. - 1995. - С. 115-120 (Розкрито методи створення ПЗТ).

58. Спека С.С., Павленко О.М. Формування генеалогічної структури поліського зонального типу // Тези доп. наук.-вироб. конф. “Теоретичні й практичні аспекти породоутворювального процесу у молочному та м'ясному скотарстві”. - К.: Асоціація “Україна”. - 1995. - С. 203-204. (Висвітлені селекційно-генетичні принципи створення генеалогічної структури в ПЗТ).

59. Спека С.С. М'ясне скотарство - основна галузь тваринництва в забрудненій радіонуклідами зоні // Тези доп. наук.-практ. конф. “Сталий розвиток агроекологічних систем в умовах обмеженого ресурсного забезпечення”. - К.: Інститут агроекології та біотехнології УААН. - 1998. - С. 217-219.

Спека С.С. Поліська м'ясна порода великої рогатої худоби (селекційно-генетичні методи створення). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук зі спеціальності 06.02.01 - розведення та селекція тварин. - Львівська державна академія ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького, м. Львів, Україна, 2002.

В дисертації викладені основні положення теорії і практики створення поліської м'ясної породи великої рогатої худоби: обґрунтування доцільності її створення; методика, цільові стандарти та схема її виведення; вивчено ваговий та лінійний ріст, забійні та м'ясні якості при різних рівнях годівлі у молодняка вихідних генотипів і поліської м'ясної породи.

Вивчено відтворну здатність, скороспілість, живу масу та молочність у корів вихідних генотипів, поліського зонального типу та поліської м'ясної породи. Викладені селекційно-генетичні принципи створення генеалогічної структури у поліській м'ясній породі та розроблені основні селекційно-генетичні прийоми поліпшення існуючих та створення нових ліній в породі. Висвітлені результати випробування бугаїв поліського зонального типу та поліської м'ясної породи в промисловому схрещуванні з молочними і комбінованими породами та іншими генотипами, розповсюдженими в Україні.

Розроблені і впроваджені у виробництво сучасні маловитратні та енергозберігаючі технології безприв'язного утримання м'ясної худоби на вигульно-кормових майданчиках при наявності приміщень або навісів легкого типу на глибокій підстилці, системи годівлі м'ясної худоби на Поліссі України.

За участю дисертанта створені і визнані як нові селекційні досягнення поліський зональний тип м'ясної худоби (о. в. - 14%), поліська м'ясна порода (о. в. - 42%) та сім ліній (о. в. - 25-51%), тварини яких характеризуються високими племінними і продуктивними якостями.

Основні результати роботи використані в нормативних документах та науково-технічних рекомендаціях і програмах створення нової галузі - спеціалізоване м'ясне скотарство України.

Ключові слова: велика рогата худоба, м'ясна порода, тип, генотип, лінії, родини, ваговий та лінійний ріст, забійні та м'ясні якості, технології.

Спека С.С. Полесская мясная порода крупного рогатого скота (селекционно-генетические методы создания). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 - разведение и селекция животных. - Львовская государственная академия ветеринарной медицины им. С.З. Гжицкого, г. Львов, Украина, 2002.

В диссертации изложены основные положения теории и практики создания полесской мясной породы крупного рогатого скота, в создании которой диссертант принимал непосредственное участие с 1974 по 1999 годы (доля участия от авторского коллектива - 42%).

Полесская мясная порода формировалась в два этапа: 1) создание полесского зонального типа мясного скота; 2) завершение выведения полесской мясной породы.

Изучив основные зоотехнические, морфо-физиологические и хозяйственно-экономические показатели у животных черниговского (ЧМ-1) и приднепровского (ПМ-1) внутрипородных типов создаваемой украинской мясной породы и получив сравнительно низкие показатели в зоне Житомирского Полесья, соискатель пришел к выводу о целесообразности на их основе (материнские генотипы), используя абердин-ангусскую породу, в дальнейшем через помесных производителей создать новую полесскую мясную породу с генотипами 3/8Ш1/4А3/8С, 3/8Ш1/4А1/4С1/8К или сходными с ними. Эти принципы обоснованы теоретически и практически. Соответственно были разработаны методики, схемы и целевые стандарты создаваемого полесского зонального типа (ПЗТ) и полесской мясной породы (ПМП).

Исследуя весовой и линейный рост, убойные и мясные качества у молодняка исходных генотипов и ПЗТ при разных уровнях кормления было выявлено, что бычки ПЗТ по живой массе в 18-месячном возрасте превосходили исходные генотипы: ПМ-1 на 6,8-21,9% и помесных 1/2А1/4Ш1/4С - 10,6%. По выходу туши и убойным показателям превосходство составляло: над ЧМ-1 на 2,4...3,9%, ПМ-1 - 4,4...5,2 и 1/2А1/4Ш1/4С - 2,1...2,9%, а содержание костей в тушах снизилось на 2...5,5% в сравнении с материнскими генотипами. Живая масса линейных бычков ПЗТ и ПМП при испытании по собственной продуктивности в 15-месячном возрасте составляла 488-520 кг, среднесуточный прирост с 8 до 15 мес. - 1080-1257 г, выход туши - 60,8_61,6% и убойный выход - 63,1-63,8%, а у 18-мес. соответственно - 62,4-63,4 и 65,1-65,9%. Полновозрастные коровы ПЗТ по живой массе не уступали сверстницам ЧМ-1, а по сравнению с ПМ-1 имели явное превосходство (Р0,999).

Аналогичная закономерность наблюдается и по молочности. Хозяйственная скороспелость у телок ПЗТ на 8,7-10,8 мес. была короче по сравнению со сверстницами ЧМ-1 и ПМ-1. И сервис-период у коров ПЗТ на 14,6-36,7% (Р0,99-0,999) меньше в сравнении с исходными материнскими генотипами.

В работе комплексно рассмотрены и решены селекционно-генетические принципы создания генеалогической структуры в ПЗТ и ПМП. Раскрыты методы создания линий с использованием инбридингов (ІІ-ІІ, ІІ-ІІІ, ІІІ-ІІ, ІІІ-ІІІ и т.д.) на выдающихся предков. Проведено испытание родоначальников линий и их продолжателей по собственной продуктивности и качеству потомства. Изложены результаты исследований по изучению энергии роста, убойным и мясным качествам продолжателей линий при разных уровнях кормления, характерных для большинства хозяйств Житомирского Полесья. Разработаны основные селекционно-генетические приемы улучшения существующих и создание новых линий в породе.

Разработана система создания семейств породного значения, в которые включены маточные генотипы, отвечающие классическим требованиям: самки имеют сравнительно невысокую живую массу (55616,7кг), характерные типовые признаки породы, хорошую молочность (в 6 мес. - 205-230 кг), живая масса приплода: 8 мес. - 245-260; 15 - 460-485 и в 18 мес. - 530-550 кг; КВС - 92-95). Поэтому в процесс селекции интенсивно включились только матроклинные семейства.

Раскрыты результаты испытаний бычков ПЗТ и ПМП в промышленном скрещивании с молочными (черно-пестрая, красно-пестрая, красная степная), комбинированными (симментальская, лебединская) породами и другими генотипами, распространенными в Украине.

Разработаны и внедрены в производство малозатратные и энергосберегающие технологии беспривязного содержания мясного скота на выгульно-кормовых площадках при наличии помещений или навесов легкого типа на глубокой подстилке; системы кормления мясного скота на Полесье Украины. Это дало возможность в 10 раз и больше сократить трудоемкость и в 5 раз энергоемкость; увеличить нагрузку на одного работающего в животноводстве - 100 гол. и больше; улучшить воспроизводительную способность маточного поголовья; уменьшить возраст первой случки телок на 1,2-1,6 мес.; сократить сервис-период у коров-кормилиц на 18,4_26,8 дня; продлить возраст хозяйственного использования мясных коров на 14,3-17,9% и др., что заметно повысило рентабельность отрасли мясного скотоводства.

Основные результаты работы использованы в нормативных документах, научно-практических рекомендациях и программах создания новой отрасли - специализированного мясного скотоводства Украины.

Ключевые слова: крупный рогатый скот, мясная порода, тип, генотип, линии, семейства, весовой и линейный рост, убойные и мясные качества, технологии.

Speka S. S. Poliska beef cattle breed (breeding- genetic methods of creation). - Manuscript.

This is on competition of a scientific degree of the doctor of agricultural sciences on a speciality 06.02.01. - animal breeding and selection. - Lviv State Academy of the Veterinary Medicine after of S.Z. Gzhitscogo, st. Pekarsca, 50, Lviv, Ukraine, 2002.The investigation included main positions of theory and practice of Poliska beef cattle breed creation and the substantiation necessity: methods, aim's (standards) and pattern of breeding plan; investigations of increasing of weight and linear sizes, final weight and beef quality in different levels of feed intake young animals of initial genotypes and resulting ones of Poliska beef breed.

The animal fertility, rate of growth, living weight and dairy traits in cow of initial genotypes and Poliska beef breed were evaluated. The breeding-genetic principles of genealogical structure for creation of Poliska beef breed were presented. The main breeding-genetic methods improvement of existing and new forming lines in breed were worked out. It was light up the results of bull testing, belonging to Polisje regional type and Polisje beef breed in industrial crossing between Polisje regional type and Polisje beef breed and other breeds, common for Ukraine.

It was worked out and introduced practicaly the modern low cost and energy conserved technologies of freedom keeping on walking-feeding landing (if the needing premises exist, or under shed of light type on the deep cover) and the feed systems for beef cattle of Ukrainian Polisje.Poliska regional type of beef cattle, Poliska beef breed and seven animal lines with high fertility and productivity were created with the authors participation of (14%, 42% and 25-51% accordingly) and it was recognized as new breeding quality.The main results were used in optimization of documents and scientific-technological recommendations and programs of new direction in Ukraine for specialized beef cattle breeding.

Key words: cattle, beef breed, biological type, genotype, lines, family, weight and linear size increase, final and beef quality, technologies.

Размещено на Allbest.ru