Оптимізація структури сівозмін з цукровими буряками в умовах нестійкого зволоження на чорноземі типовому

4,71

34,2

16,0

5,47

10.

1

35,0

16,2

5,67

25,9

15,0

3,89

30,9

15,7

4,85

13.

1

35,3

15,5

5,47

28,0

14,7

4,12

32,0

15,1

4,83

14.

Пов-торно

32,5

15,3

4,97

23,1

15,7

3,63

28,5

15,5

4,42

15.

Без-змінно

26,3

14,9

3,92

20,9

14,6

3,05

23,9

14,7

3,51

17.

35,3

14,7

5,19

31,7

14,8

4,69

33,7

14,8

4,99

НІР₀₅

4,4

0,8

-

6,1

1,1

-

5,6

0,9

-

Найвищі урожайність цукрових буряків, цукристість коренеплодів і збір цукру з 1 гектара забезпечується при сівбі в шестипільній сівозміні через п'ять років (відповідно 38,2 т/га; 16,5% і 6,3 т/га), через два роки в сівозміні з зайнятим паром ( відповідно 35,7 т/га; 16,6% і 5,93 т/га).

При зменшені частоти повернення цукрових буряків на попереднє поле до одного року і особливо беззмінні посіви приводять до зменшення урожайності на 7,3-14,3 т/га.

Скорочення періоду повернення цукрових буряків на попереднє поле негативно вплинуло і на цукристість коренеплодів. При двохрічній перерві між полями цукрових буряків вона знизилась на 0,4-0,5; при однорічній перерві - на 0,8-1,4 і в беззмінних посівах - на 1,8%.

Скорочення інтервалу між полями цукрових буряків з 5 до 2 років веде до недобору цукру з одиниці площі на 13,2-14,9% (вар. 3, 5, 9). При ще меншому інтервалі і беззмінному вирощуванні збір цукру вже знизився на 23,0-45,3%. Ці показники істотні на 5% рівні значущості.

При збільшенні дози мінеральних добрив у два рази і щорічному внесенні 20 т гною на гектар ріллі беззмінні посіви цукрових буряків виживали краще (густота на 40% вище і забезпечували підвищення урожайності на 9,8 т/га, а збору цукру на 1,48 т/га, але у порівнянні з контрольним варіантом сівозміни збір був меншим на 1,31 т/га.

Доброякісність очищеного соку безпосередньо залежала від тривалості перерви між полями буряків у сівозміні. При скороченні термінів повернення буряків із 5 років до одного року, у повторних і беззмінних посівах вміст у коренеплодах як загального, так і “шкідливого” азоту збільшувалося, що знижувало вихід очищеного соку. Якщо при поверненні буряків на попереднє поле через 5 років доброякісність очищеного соку складала 93,3% (вар. 1), через 2 роки - 92,8% (вар. 7), то при беззмінному вирощуванні - 91,8% (вар.15). Підвищений вміст білкового азоту збільшував втрати цукру в меласі і знижував загальний вихід цукру (рис. 8).

Завдяки різним попередникам у варіантах скорочення інтервалу між полями цукрових буряків з 5 до 1 року урожайність озимої пшениці та ячменю відповідно змінюється.

5. ЕНЕРГЕТИЧНА Й ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ СІВОЗМІН

При збільшенні частки цукрових буряків у сівозміні вартість виробленої продукції з одиниці площі збільшується з 2,24 (у сівозміні без цукрових буряків) до 4,10 тис. грн. /га (у сівозміні з насиченням посівами цукрових буряків 40%). Рівень рентабельності був вище у сівозміні без цукрових буряків. Найбільш рентабельними були зерно-бурякові сівозміни з часткою буряків 10 і 20% (відповідно 23 і 17%).

Аналогічні залежності між варіантами досліджень були й за біоенергетичними показниками оцінки сівозмін з різною часткою цукрових буряків.

У зв'язку із зменшенням продуктивності ріллі при скороченні інтервалу між полями цукрових буряків знижуються як умовно чистий доход, так і рівень рентабельності. Найвища окупність енергетичних витрат у сівозмінах з цукровими буряками була у ланках із зайнятим паром з проміжками між полями буряків 5, 4 і 2 роки (відповідно 415, 359 и 358 %).

ВИСНОВКИ

У дисертації викладені теоретичні узагальнення і нове технологічне вирішення проблеми підвищення продуктивності ріллі шляхом оптимізації насичення польових сівозмін культурою цукрових буряків при розширеному відтворенні родючості ґрунту.

1. У зоні нестійкого зволоження при скороченні періоду повернення цукрових буряків з 4-5 років до 1 року, при повторному і беззмінному вирощуванні дефіцит вологи в ґрунті за осінньо-зимовий період цілком відновлюється. Перед сівбою буряків запаси вологи в ґрунті на глибині 1,5 м за вказаних строків повернення істотно не відрізнялися і були сприятливими для росту й розвитку цукрових буряків.

2. Структура ґрунту орного шару при скороченні перерви між полями буряків у сівозміні з 4-5 років до 1 року та у беззмінних посівах не погіршується. Проте, вузькоспеціалізовані бурякові сівозміни із насиченням цукрових буряків понад 50% від сівозмінної площі сприяють руйнуванню водостійких агрегатів ґрунту, що не дозволяє повною мірою використовувати вологу атмосферних опадів.

3. При введенні у 10-пільну сівозміну третього й четвертого полів цукрових буряків чи при скороченні періоду повернення їх аж до беззмінного вирощування істотно збільшується забур'яненість посівів, підвищується токсичність ґрунту і знижується біологічна активність ґрунту.

Сприяють оздоровленню ґрунту сівозміни з ранніми зайнятими парами, де, цукрові буряки вирощуються через 3 і 2 роки. У цих варіантах зменшується вміст мікробів-інгібіторів рослин і токсичність ґрунту.

4. При збільшенні питомої ваги цукрових буряків до 30 і 40%, а також у беззмінних посівах ураження рослин такими специфічними хворобами як коренеїд і церкоспороз підсилюється. Однак при вирощуванні цукрових буряків у ланці з багаторічними травами через 3 роки і у ланці з вико-вівсяною сумішшю через 2 роки суттєвого підсилення ураження рослин цими хворобами не спостерігається.

5. У порівнянні з багаторічними й однорічними травами цукрові буряки мають істотно менше післяжнивних і кореневих решток, тому із збільшенням їх частки у сівозмінах з 10 до 40% спостерігається дефіцит азоту й калію (навіть при внесенні добрив на гектар ріллі 6 тонн гною + 36Р39К39); баланс фосфору в ґрунті залишається позитивним.

6. Бездефіцитний баланс гумусу в ґрунті був у польових сівозмінах з часткою буряків 10-40%; аналогічна картина була й у сівозмінах з короткою ротацією, у яких на гектар ріллі вносили 6,6 т гною і мінеральні добрива в нормі 50Р50К60. При насиченні сівозміни буряками понад 50% і беззмінному їх вирощуванні баланс гумусу був дефіцитний.

7. Урожайність коренеплодів при насиченні сівозміни буряками на рівні 40-50% істотно знижується (6,2-8,7 т/га). Повторне й беззмінне вирощування цукрових буряків веде до недобору врожаю коренеплодів (до 9,7-14,3 т/га), зниженню їх цукристості на 1,0-1,8% і за рахунок цього до недобору цукру в 1,4-1,8 рази.

8. Найвища окупність енерговитрат у 10-пільних сівозмінах з цукровими буряками була при частці буряків 20% (461%); у вузькоспеціалізованих сівозмінах - при вирощуванні цукрових буряків з інтервалом повернення їх на попереднє поле через 5, 4 і 2 роки, де цукрові буряки розміщалися в ланці із зайнятими парами (відповідно 415, 359 і 358 %). Найвищий умовно чистий доход був у варіантах сівозмін з часткою цукрових буряків 10 і 20% (відповідно 1,12 і 1,10 тис. грн./га). При скороченні інтервалу між полями цукрових буряків знижуються як умовно чистий доход, так і рівень рентабельності.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

У зоні нестійкого зволоження на типовому чорноземі північно-західної частини центральної чорноземної зони Росії та лівобережного Лісостепу України рекомендуємо оптимальним рівнем насичення зерно бурякових сівозмін цукровими буряками 20% з розміщенням їх у ланці із зайнятими парами.

Для вузькоспеціалізованих господарств фермерського типу пропонуємо сівозміну: вико-вівсяна суміш - озима пшениця - цукрові буряки з оптимальним насиченням буряками 33% при дворічному інтервалі вирощування на фоні підвищених норм органічних і мінеральних добрив, а також за надійної системи захисту рослин від бур'янів, шкідників і хвороб.

ПУБЛІКАЦІЇ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Пономаренко А.К., Дубич А.В., Барановский В.Д. Продуктивность сахарной свеклы в специализированных севооборотах / Интенсификация и рациональное использование земель. Тез. докл. респ. науч.-тех. конф.-Волгоград, 1990.-С. 68-69.

2. Барановський В.Д. Частота повернення цукрових буряків на попереднє місце вирощування // Наукові основи виробництва цукрових буряків та інших культур бурякової сівозміни в сучасних економічних та екологічних умовах:Зб. наук. праць І-ту цукрових буряків. Книга 2.-К., 1998.-С. 96-101.

3. Барштейн Л.А., Барановський В.Д. Концентрація цукрових буряків у сівозміні // Цукрові буряки.- №4.- 1998.- С.11-12.

4. Барштейн Л.А., Барановский В.Д. О частоте возврата сахарной свеклы // Сахарная свекла.- №6.- 1998.- С.9-11.

Размещено на Allbest.ru