Біоценотичне обгрунтування інтегрованого захисту плодового саду від шкідників в лісостепу України

Боверин

Контроль

Знайдено гусениць на штамбах 20-ти дерев, екз.

258

182

196

У тому числі живих, екз.

18

48

149

Загинуло гусениць, екз.

240

134

47

Загинуло гусениць, %

93,0

73,6

24,0

Біологічна ефективність,%

90,9

65,2

-

Знайдено гусениць в грунті приштамбових кіл 20-ти дерев, екз.

78

90

87

У тому числі живих, екз.

20

36

69

Загинуло гусениць, екз.

58

54

18

Загинуло гусениць, %

74,4

60,0

20,6

Біологічна ефективність,%

67,8

49,8

-

Всього гусениць, екз./20 дерев

16,8

13,6

14,2

У тому числі живих, екз.

1,9

4,2

10,9

Загинуло гусениць, екз.

14,9

9,4

3,3

Загинуло гусениць, %

88,7

69,1

23,2

Біологічна ефективність,%

85,2

59,6

-

Розроблено інтенсивні технології лабораторних режимів вирощування видів роду Trichogramma екологічно та трофічно пристосованих до онтогенезу садових листокруток, а також її господарів - зернової молі, млинової вогнівки, дубового шовкопряду. Вперше запропоновано технологію вирощування яйце-личинкового паразита листокруток, яблуневої молі та зимового п'ядуна Ascogaster guadridentatus Wesm, паразита гусениць листокруток, яблуневої молі Microdus rufipes Nees (Дрозда, 1978-2000).

Крім того, розроблено оригінальний метод оцінки фізіологічного стану популяцій плодожерок - яблуневої, грушевої та сливової як в період осінньої діапаузи, так і весняної реактивації шляхом визначення вмісту у коконах природних фунгістатиків - дубильних речовин, який корелює з визначальними параметрами життєздатності гусениць (Дрозда, 1998). Метод ґрунтується на використанні універсального критерію оцінки рівня життєздатності популяцій плодожерок, шляхом визначення рівня вмісту у коконах, де діапаузують гусениці плодожерок таніну - дубильної речовини, яка характеризується вираженими фунгіцидними властивостями, внаслідок чого вони надійно захищені від згубної дії природного комплексу ентомопатогенних хвороб. Експериментально доведено, що рівень вмісту таніну у коконах корелює з показником життєздатності популяцій плодожерок (К=0,810,08). Використання запропонованого способі прогнозу життєздатності популяцій 4-х видів плодожерок (яблунева, грушева, сливова та жолудева), забезпечує у порівнянні з існуючими способами такі переваги:

1. Запропоновано універсальний спосіб прогнозу життєздатності популяцій плодожерок, що передбачає визначення вмісту у оболонках коконів дубильної речовини - таніну.

2. Спосіб є однаково показовим та інформативним для 4-х видів плодожерок - яблуневої, грушевої, сливової та жолудевої.

3. Запропонований оригінальний спосіб технологічний, що спрощує процедуру визначення рівня життєздатності плодожерок на основі оцінки одного показника (табл. 2).

Таблиця 2 Характеристика популяції яблуневої плодожерки, що діапаузувала у ґрунті приштамбових кіл за нормальних умов

Показники, що порівнюються	Характеристика популяції плодожерки в період
	естивації (осінь)	реактивації (весна)
Вміст таніну в оболонках коконів, %	8,9 0,3	8,1 0,4
Маса діапаузуючих гусениць, мг	52,4 3,1	49,2 2,6
Відкладено яєць однією самицею, екз.	-	94,8 9,2
Загинуло гусениць, %	5,8	10,2
У тому числі від хвороб, %	4,1	9,1
У тому числі від ентомофагів, %	1,7	1,1

Кожен з прийомів розглядається нами як елемент інтегрованої системи захисту зерняткових садів. Оригінальні системи зорієнтовані на комплекс домінуючих видів фітофагів і набір прийомів та засобів, здатних послідовно впливати на різні фази шкідників - яйця, активних та діапаузуючих гусениць, лялечок, а також на збудників хвороб. Кожен з цих прийомів не забезпечував захист саду. Більше того, деяким з них (паразити, хижаки, ентомопатогени) властиво лише модифікуюча дія. Проте сумарний ефект, що досягається, цілком прийнятний за показниками біологічної та господарської ефективності. Важливо те, що взамін знищенню фітофагів, за використання хімічних засобів і отримання короткострокового ефекту пропонується альтернативний варіант - максимальне, комплексне використання біологічних засобів, і, як підсумок - створення ситуації, коли динамічна взаємодія комплексу членистоногих досягає рівня саморегулювання з функціонуванням біоценотичного механізму.

Пропонується екологічно-безпечна система захисту зерняткових садів, що передбачає комплексне використання ентомофагів, вірусних та бактеріальних препаратів. Запропонована оригінальна технологія захисту насаджень яблуні, що не має аналогів, захищена як у цілому (Патент України № 20535), так і окремі її елементи. У промисловому саду зокрема і на територіях, що його оточують (лісосмуги, дороги, яри), створювали умови для оптимального функціонування комплексу корисних компонентів ценозів (ентомофагів, афідофагів, акарифагів). Ця частина прийомів складається з добору видів рослин, їх вирощування. Таким чином реалізувалась ідея максимального насичення ценозів різноманітними рослинами, що корелює з функціонуванням там великої кількості видів, переважно корисних членистоногих, своєрідного маточника, звідки вони мігрують у агроценози. При цьому виключались усі обробки пестицидами лісових та захисних смуг поблизу саду. Добираючи рослини, враховували строки початку та тривалості цвітіння, ступінь приваблювання корисних видів. Комплекс лускокрилих шкідників регулювали за допомогою ряду прийомів - вибіркового використання ендо- (лепідоцид) та, або екзотоксинутримуючих (бітоксибацилін, туріцид) бактеріальних препаратів. Біологічна ефективність прийому на рівні 82,9% проти листокруток та 91,0% проти інших лускокрилих шкідників. Показана доцільність використання бактеріальних препаратів проти яблуневого квіткоїда, як проти жуків що перезимували, так і молодих. Біологічна ефективність з врахуванням корисної дії ентомофагів в цьому разі становила 77,4-80,9%. Наступний прийом - регулювання чисельності рослинноживильних кліщів та попелиць - природними механізмами (паразити, хижаки), а також за використання екзотоксинутримуючих препаратів. Наступний елемент технології - використання вірусного препарату для обмеження шкодочинності непарного шовкопряда, шляхом обробки частини дерев як у лісосмугах, так і у саду. Ефективність прийому на рівні 88,7-90,6%. При чому чисельність шовкопряда на 4-й рік після обробок становила 0,8-0,9 кладок/дерево, тоді як на базовому варіанті - 6,2. Велось регулювання чисельності яблуневої плодожерки чергуванням випусків в сад Trichogramma dendrolimi та Ascogaster guadridentatus з використанням біопрепарату вірин ГЯП (табл. 3).

Розроблено оригінальну технологію захисту саду, що полягає у застосуванні оригінальних препаратів вітчизняного виробництва пециломіну та боверину, створених на основі ентомопатогенних грибів. Їх використовують як проти діапаузуючих стадій (гусениць) яблуневої, грушевої та сливової плодожерок шляхом внесення у місця заляльковування гусениць (Авторське свідоцтво №1243682).

Наступний прийом - обробка крон дерев суспензією пециломіну в період вегетації в оптимальні строки. Новизна пропонованого прийому у технології полягає в тому, що біопрепарати застосовуються проти плодожерок, які перебувають як у стадії гусениць, що діапаузують так, і тих, що активно живляться. Біологічна ефективність використання технології складає 69,1-88,7%.

Препарат гаупсин створено на основі аеробної бактерії роду Pseudosmonas. Апробували технологію в плодовому саду, на насадженнях яблуні проти комплексу листокруток, включаючи яблуневу плодожерку, а також збудник парші яблуні. Особливістю складової частини технології, спрямованої на боротьбу з паршею, є одна профілактична обробка дерев у фазу розвитку яблуні “зелений конус” хімічним фунгіцидом з тривалим терміном дії (наприклад - бордоська рідина) та наступні три обробки - лікувальні обприскування гаупсином після закінчення цвітіння яблуні. Саме ці три обробки гаупсином є одночасно ефективними проти комплексу листокруток. Оптимальні норми витрати гаупсину 2 та 3 кг/га.

Таблиця 3 Біологічна та господарська ефективність складових частин технологій захисту саду від яблуневої плодожерки, що розвивалась у двох поколіннях (ВАТ “Березанське”, 1991-95 рр.)

Елементи технологій	Початкова чисельність гусениць екз/га	Заражено ентомофа гами, %	Біологічна ефективність %	Пошкоджено плодів, %
Випуск у сад ентомофагів та обробка дерев вірин ГЯП (елемент технології, що пропонується)	301 38	61,2 2,2	86,4	2,1
Використання хімічних препаратів (кращий аналог)	290 20	12,5 3,3	70,2	5,6
Елементи, що використовуються в зональній технології (базовий варіант)	277 24	7,8 2,2	87,3	1,1
НІР05	-	11,4	8,7	1,5

Рівень ураження плодів сорту Ренет Симиренка становив 4,3%, розвитку хвороби - 3,1%, вихід стандартних плодів 89,4%, що не поступалося зональній технології захисту саду від парші. Запропонована технологія (Патент України №31386А) має переваги, насамперед екологічного характеру, адже зменшуються обсяги використання хімічних інсектицидів та фунгіцидів, запобігає фунгіцидній резистентності. До сказаного необхідно додати, що гаупсин останніми роками знайшов досить широке застосування за непоганої ефективності, що підтверджує висновки наведених нами результатів досліджень.

Підсумовуючи результати досліджень, викладені в розділі, зазначимо, що запропоновані технології складаються з окремих, досить гнучких елементів, які можна доповнювати, замінювати, використовувати їх фрагменти, залежно від поставленого завдання, наявності препаратів, ентомофагів. Технології прийнятні для приватного сектора. Насамперед їх необхідно використовувати в специфічних регіонах, здравницях, місцях відпочинку, басейнах річок, а також для отримання урожаю придатного для дитячого та дієтичного харчування, в районах, забруднених техногенними відходами та радіонуклідами.

РОЗДІЛ 8. НОВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ КОМПЛЕКСУ

ЕНТОМОФАГІВ

Розглядаючи стратегічну ситуацію та останні тенденції в галузі захисту рослин, слід зазначити: визначились певні перспективи переходу захисту рослин на екосистемний рівень, що грунтується на засадах класичної агрономії з концептуальною стратегією адаптивного сільського господарства, що визначає агроекосистемний рівень захисту рослин, який передбачає такий антропічний вплив на агроекосистеми, який би міг підвищувати стійкість агробіоценозів і їх саморегуляцію, зберігати та активізувати механізми біоценотичної регуляції. Першочерговим є завдання конструювання стійких високопродуктивних, здатних до саморегуляції агроекосистем та агроландшафтів, максимально тотожнo природним екосистемам, що унеможливлюють масові спалахи розмноження шкідливих видів.

Існуючі технології лабораторних режимів вирощування ентомофагів, традиційно передбачали прийоми та методи переважно екстенсивного характеру. Як результат - середній рівень продуктивності, невисока ефективність і, в підсумку - невисокі показники загального фізіологічного стану, життєздатності, рухомої та пошукової здатності імаго стартових популяцій ентомофагів. Таким чином, штучно колонізовані в агроценози ентомофаги були неконкурентноздатними і їх роль зводилась до одноразового акту, як правило, незначного рівня зараження популяцій сприйнятливих видів. Саме тому біологічний метод у такому розумінні більше схожий на мистецтво, ніж на науку.

Нашими дослідженнями було встановлено, що трихограма реалізує свою адаптивну програму згідно з r-стратегією, за якої максимум енергії видом витрачається на розмноження - для продукування якомога більшої кількості нащадків в найкоротші строки при настанні сприятливих умов. Загальна загибель r-стратегів під дією несприятливих факторів дуже велика, внаслідок чого вони, на відміну від К-стратегів, менше зусиль тратять на підтримання життєздатності популяцій. Через це в агроценозах вони максимально реалізують свою програму у тих випадках, коли створюються умови для максимального нарощування їх репродуктивного потенціалу.

Комплексний підхід до розв'язання проблеми передбачав пошуки факторів спрямованої дії як на господарів трихограми, так і на самого паразита. Розроблені прийоми - суть оригінальних інтенсивних технологій вирощування паразита. Реалізація їх передбачала застосування специфічних біостимуляторів, на першому етапі - силатранів, герматранів, фтортранів; кремнійорганічних сполук, а також синтетичних сполук на основі природних фітогормонів. З урахуванням особливостей біології трихограми та її зв'язків розроблено прийоми вирощування трихограми, інших про-, епі- та синовігенних ентомофагів шляхом спрямованої дії з використанням оригінальних сполук - морфогенів, на основі нативних та модифікованих ДНК і РНК, їх аналогів та попередників, шляхом безвекторної передачі спадкової інформації. Біотехнологічна частина досліджень передбачала введення морфогенів в організм комах на певних етапах онтогенезу - на ембріональній стадії у період бластокінезу, або на перших етапах біосинтезу білка (транскрипція), коли на одній із ниток ДНК відбувається матричний синтез РНК. Розроблена технологія введення морфогенів в період другого етапу синтезу білка - трансляції. Дієта для імаго у запропонованій технології стимулювала репродуктивну здатність на 27-39% та інші визначальні показники в межах оптимальних концентрацій 0,002-0,0005% (табл. 4). Розробка технологічна, дочірні популяції трихограми були конкурентноспроможними в агроценозах. Більш детально технологію викладенi - (Авторське свідоцтво № 1505487, Дрозда та інші).

Визначальним за застосування технології було значне розширення норми реакції комах - до 40% в рамках існуючих генетичних програм цих видів.

Таблиця 4 Показники продуктивності Т. cаcoceiae при вирощуванні її із застосуванням стимуляторів

Елементи технології	Концентра-ція препара-тів, %	Плодючість самиць, яєць	Тривалість життя імаго, дні	Кількість самиць, що заражали яйця, %	Рухома активність, м
Контроль	-	36,0 1,7	7,1 0,6	82	до 39
УРЛ	0,01	39,1 1,9	7,7 0,4	83	до 46
	0,002	46,7 2,1	9,4 0,8	91	до 56
	0,0005	49,8 2,4	8,8 0,5	90	до 52
	0,0001	37,4 1,7	7,4 0,4	81	до 43
БЕС	0,01	36,4 1,7	6,4 0,5	79	до 39
	0,002	45,8 1,2	8,6 0,8	88	до 49
	0,0005	48,2 0,9	8,7 0,9	89	до 50
	0,0001	34,9 0,8	6,8 0,7	77	до 41
МТ	0,01	38,1 1,2	7,2 0,6	79	до 44
	0,002	49,2 0,9	9,1 1,2	92	до 62
	0,0005	50,1 1,6	8,9 0,8	90	до 58
	0,0001	36,8 2,2	6,8 0,5	80	до 47
НІР05		5,2	1,8	6,8	7

Встановлено, що спрямована дія на господаря є результатом значного підвищення життєвого потенціалу трихограми. Така опосередкована дія на паразита значно спрощує технологію, виключаючи при цьому такі елементи як оздоровлення паразита та підгодівлю імаго.

Таблиця 5. ілюструє позитивний результат, отриманий за реалізації запропонованої технології вирощування трихограми. Детальніші характеристики цієї технології, а також інших наведено у текстовій частині авторських свідоцтв та патентів, більша частина з яких свого часу класифікувалась грифом “відкритій публікації не підлягає”.

Таблиця 5 Порівняльні показники розвитку трихограми за застосування пропонованої та широко застосовуваної технології

Порівнювані показники	Технічний результат, що досягається при застосуванні технологій	Позитивний результат внаслідок застосування оригінальної технології
	оригінальної	відомої
Діапазон діючих концентрацій, %	0,500-0,005	0,01	Ширина ефективного діапазону концентрацій
Визначальні елементи технологій	Обробка яєць господаря	Підгодівля імаго паразита	Спрощення операцій - складових частин технологій
Плодючість, яєць/самицю	49,3	40,3	+ 9,0
Кількість самиць, що заражали яйця, %	89,2	80,5	+ 8,7
Життєздатність дочірніх поколінь, %	78,4	75,6	+ 2,8
Поведінка в агроценозах	Конкурентоспроможна, закріплюється як складова частина ентомокомплексу	Переважно, як фактор одноразової дії	Як складова частина природних регуляторних механізмів
Норма реакції виду	Перевищує норму на 25%, виходить за межі можливостей геному	В межах генетичної програми організму	Тривале активне існування в агроценозах, як складова частина ланцюгів живлення

За всіма показниками продуктивності запропонована технологія переважає відомі. Одна механізована лінія у біолабораторії за цикл дає близько 8 кг яєць зернової молі, або 400 млн., для зараження яких необхідно майже 20 млн. особин трихограми. Для зараження 8 кг яєць зернової молі необхідно лише 15,1 млн. особин трихограми, вирощеної за оригінальної технології.

Нашими дослідженнями (Дрозда, 1992, патент Росії № 4947457; патент України №21347) розроблено технологію вирощування видів роду Trichogramma в яйцях дубового Antheraeae pernui G.-M. і тутового Bombyx mory L. шовкопрядів. Суть запропонованої технології полягає в тому, що для розведення трихограми використовують яйця шовкопрядів до утворення на них щільного хітину, що є перешкодою для зараження трихограмою, шляхом вилучення яєць шовкопрядів із лялечок в певний період часу, як після утворення лялечок, так і до початку льоту імаго із лялечок.

Нами розроблено стратегію біотехнології вирощування поовігенних ентомофагів і трихограми зокрема, спрямовану на покращання, підсилення та стимуляцію визначальних фізіолого-біохімічних функцій, що реалізуються через технологічні та господарські результати. Запропонована оригінальна технологія (Дрозда, 1998; патент України № 98052301) передбачає спрямовану дію на імаго T. dendrolimi та паразита личинок капустяних та інших мух Trybliographa rapae Westw. водними розчинами модифікованих РНК. Обгрунтовано оптимальні концентрації (0,004-0,009%) препаратів РН, РНТ та РНЦ, як складова частина у дієті для імаго трихограми. Згідно з наведеними результатами, отримано статистично вірогідні показники продуктивності паразита, що перевищують аналог. Особливо переконливі результати за показниками плодючості самиць, життєздатності, тривалості життя імаго, тощо. Проте особливість цієї технології, що відрізняє її з-поміж інших аналогічних рішень, полягає в тому, що вперше, про що свідчать результати патентного пошуку у 20-ти річній ретроспективі в технології лабораторного розведення комах, підібранi складові частини технології (дієта, режим застосування), результатом є те, що встановлена виражена післядія на популяції трихограми.

Розроблено технології масового лабораторного вирощування групи синовігенних ентомофагів, специфічна особливість яких полягає в тому, що частина їх яєць у гонадах визріває на фазі лялечки, а частина - у фазі імаго (Дрозда, 1997; патент України № 20289). Одна з визначальних особливостей технології - вирощування популяцій ентомофагів, здатних заражати діапаузуючих лялечок як восени, так і рано навесні до початку їх реактивації. Попередній скринінг визначив оптимальний склад дієти - композиція з ізатизону та метилурацилу (МТ), яку використовували як складову частину їжі для імаго паразитів.

Таким чином, запропонована технологія дає змогу отримати стартові популяції ентомофагів лялечок, що ефективно заражають як активних, так і діапаузуючих лялечок лускокрилих шкідників. Високий рівень ефективності дає змогу включити у господарський обіг засіб біологічного контролю чисельності лускокрилих шкідників плодових та овочевих культур.

Багаторічні польові спостереження за особливостями розвитку перетинчастокрилих та двокрилих ентомофагів, дозволили нам детально дослідити особливості добової ритміки активності дорослих особин. Нами встановлено, що літ імаго та живлення нектаром на рослинах, що цвітуть, починається о 6-7-й годинах ранку. На протязі доби, встановлено ще 2 максимуми рухомої активності - ранковий та вечірній. Генетично закріплена добова активність імаго паразитів, грунтується на біологічній закономірності регулярного живлення нектаром квітучих рослин для поновлення дефіциту вуглеводневого живлення імаго самиць.

На підставі встановленої добової ритмічної активності імаго, нами запропоновано оригінальне технічне рішення, суть якого полягає у тому, що обробки рослин хімічними та іншими препаратами проводяться тільки тоді, коли ентомофаги, згідно встановленої нами закономірності, концентруються на нектароносах, за межами поля, отже уникають згубної дії пестицидів (Патент України № 30705А).

розділ 9. Прийоми та технології вирощування комах-господарів ентомофагів

Багатовікова культура тутового шовкопряда була орієнована на отримання високоякісної шовкової сировини. Саме у такому напрямі велася селекція порід. Стратегічний напрям ведення культури супроводжувався виведенням порід з якомога більшою масою шовкової оболонки і, відповідно, меншою масою непродуктивної частини - лялечки. В наших дослідженнях ставилось протилежне завдання. Для отримання діючої речовини біопрепаратів - збудників хвороб необхідно максимально велика маса гусениць. Для вирощування в лялечках ентомофагів - велика маса лялечок. Для вирощування трихограми необхідні життєздатні, з максимально високою масою яйця з якомога тоншим хоріоном. У зв'язку з цим провадились спрямовані дослідження. Детальне дослідження особливостей розвитку гусениць шовкопрядів, стадії, що накопичує живильні речовини і до закінчення розвитку збільшується в 10000 разів, дало змогу встановити важливу закономірність. Зокрема, при вивченні впливу кремнійорганічних сполук із класу силатранів на організм тутового шовкопряда нами було встановлено специфічність їх дії, що полягає в збільшенні частки білкового фонду організму, що витрачається на утворення шовкової оболонки. Аналізуючи причини значних відмін у реакції подібних комах на дію силатранів, ми дійшли висновку, що ці сполуки повинні активізувати в організмі гусениць шовкопряда синтез РНК. У шовковидільних залозах шовкопряда синтез РНК, що є матрицею для синтезу білка шовкової оболонки, відбувається в період п'ятого личинкового віку. В цьому високоспеціалізованому органі процеси транскрипції та трансляції (у всякому разі - їх максимуми) розмежовані значними інтервалами часу. Так, за нашими дослідженнями, утворення РНК відбувається у першій половині останнього гусеничного віку і найбільший її вміст (10-13%) відносно маси залози відмічається на другий день, а безпосередньо синтез білка фіброїна починається лише в другій половині віку.

Важливий практичний висновок, що випливає з цих досліджень, полягає в тому, що збільшення маси лялечок, особливо істотне - при використанні етоксану впродовж більш тривалого часу є наслідком активізації цим препаратом синтезу білка в період росту маси гусениць. Викладене дає змогу зробити висновок, що під впливом силатранів в організмі тутового шовкопряда відбувається інтенсифікація процесів синтезу білка, свідченням чого є зростання маси коконів. Значне підвищення шовкоздатності коконів при використанні силатранів у період синтезу РНК в залозі і відсутність ефекту при використанні. стимуляторів в інші періоди свідчить про їх вплив саме на процеси синтезу матричної РНК.

Таким чином, ці дослідження можна розглядати як доказ того, що в організмі тутового шовкопряда силатрани стимулюють процеси біосинтезу білка на рівні транскрипції. Цей феномен перебуває у повній відповідності з раніше встановленою здатністю силатранів стимулювати біосинтез білка та нуклеїнових кислот [28].

Принципово тотожні результати отримано нами в аналогічних дослідженнях з дубовим шовкопрядом, де крім силатранів виражену спрямовану дією проявляють нативні та модифіковані ДНК, РНК, їх аналоги та попередники.

Встановлена закономірність дала змогу спрямовано вести дослідження, розробити оригінальні технології вирощування шовкопрядів (переважно дубового) для розведення на різних фазах його розвитку яйцевих та лялечкових ентомофагів, отримувати маточні штами збудників хвороб. Зокрема, нами (авторське свідоцтво № 1197618) розроблено технологію отримання популяцій дубового шовкопряду для потреб біологічного методу, що характеризуються високими показниками маси гусениць, лялечок та плодючості шовкопряда.

Запропонована оригінальна технологія вирощування зернової молі (Авторське свідоцтво № 1619452) передбачає спрямовану дію нативних чи модифікованих ДНК, а також адсорбційним комплексом, що складається з суміші двоокису кремнію та лізоциму, на ранні стадії ембріонального розвитку. Найбільший позитивний результат досягається при операціях з ембріонами до формування амніону.

розділ 10. Особливості формування ентомокомплексу насаджень Білоголової капусти та регулювання

їх чисельності

На сучасному рівні розвитку екології, технічного прогресу в аграрній галузі знову усвідомлена необхідність повернутися до ідеї захисту рослин від шкідливих видів шляхом цілеспрямованого управління агроекосистемами. Інші підходи до захисту рослин можуть просто поставити від сумнів його рентабельність, негативно впливати на навколишнє середовище. Структура агроценозів формується в залежності від кліматичних особливостей регіонів і кормових рослин і характеризується постійністю у просторі і часі. Але, чисельність домінуючих видів, категорія, що піддається різким коливанням. Ця ознака особливо характерна для насаджень капусти. Стає очевидним, що для збереження стійкості структури агроценозу капусти за умов високої динамічності складових їх компонентів необхідна добре виражена здатність агроценозів до саморегуляції.

Запропоновані екологічно-безпечні технології захисту насаджень капусти передбачають послідовне виконання окремих елементів. Зокрема, лабораторного режиму розведення ентомофагів видів роду трихограма, Apanteles glomeratus., Pteromalys puparum, Trubliographa rapae. Технології передбачають використання бактеріальних препаратів, з врахуванням фізіологічного стану популяцій лускокрилих шкідників та добової ритміки їх трофічної активності, що дозволяє оптимізувати норми строків та кратності обробок. Сумісне з біопрепаратами використання трибліографи проти капустяних мух, птеромала лялечкового проти біланів, а також трихограми у комплексі з агротехнічними заходами дозволяє до мінімуму скоротити використання хімічних інсектицидів. Так, трирічні дослідження показали суттєву перевагу технології, спрямованої на оптимізацію використання інсектицидів від пошкоджень біланами (табл. 6.). Оптимізація полягала в зниженні норм витрати хімічних препаратів на 16,7-37,5%.

Таблиця 6 Ефективність різних прийомів захисту насаджень капусти від капустяних біланів. Рівень заселення гусеницями рослин становив 18-29% (ВАТ “Березанське”, 1994-1996 рр.)

Варіанти	Витрата препарату, л(кг)/ га	Кількість гусениць біланів до обробки, екз/рослину	Період коли проводились обробки, години	Біологічна ефективні-сть, %	Пошко джено рослин, %	Урожайність, ц/га
Лепідоцид к. п. (спосіб, що пропонується)	1,0	14,51,6	9-12	87,0	4,9	413,7
Лепідоцид к. п. (кращий аналог)	1,5	16,22,0	5-8	80,6	7,2	417,2
Бітоксибацилін з. п. (спосіб, що пропонується)	2,0	12,31,8	9-12	89,1	5,2	406,1
Бітоксибацилін (кращий аналог)	2,5	17,12,2	5-8	86,2	7,4	409,8
Децис, 2,5% к. е. (спосіб, що пропонується)	0,25	12,91,1	9-12	93,0	3,4	444,5
Децис, 2,5% к. е. (кращий аналог)	0,3	15,70,8	5-8	88,6	7,8	424,1
Шерпа, 25% к. е. (спосіб, що пропонується)	0,10	11,80,9	9-12	90,8	3,1	128,5
Шерпа, 25% к. е. (кращий аналог)	0,16	15,40,8	5-8	86,9	8,0	419,4
Суміцидін, 20% к. е. (спосіб, що пропонується)	0,25	16,01,4	9-12	90,2	2,8	426,2
Суміцидін, 20% к. е. (кращий аналог)	0,3	10,90,7	5-8	83,5	9,4	417,4
Контроль	-	11,70,6	-	-	68,5	189,9
НІР05	-	-	-	-	-	8,2

Вперше наведено екологічні та господарські переваги біологічного регулювання таких домінуючих шкідників приватного сектору як капустянка звичайна та кравчик-головач. На основі детального вивчення особливостей біології цих шкідників з виділенням критичних періодів в онтогенезі, запропоновано ряд технічних рішень, кінцева мета яких довготривале зниження чисельності фітофагів до рівня, що не становить загрозу овочевим культурам. Зокрема запропонована технологія вирощування хижої оси Larra anachema, що паразитує на популяціях капустянки (Патенти України №31467А, №30684А). З метою активного регулювання чисельності капустянки, запропонована оригінальна композиція діючою речовиною якої є біопрепарат метаризин. Біологічна ефективність використання композиції на основі метаризину становила 61,9-68,9%.

ВИСНОВКИ

Сучасні системи захисту плодових насаджень та овочевих культур від шкідників переважно ґрунтуються на застосуванні хімічних пестицидів. Не достатньо враховується регулююча роль корисної ентомофауни.

Багаторічними дослідженнями узагальнено механізми, що переводять екологічну інформацію щодо факторів навколишнього середовища у фізіологічну. Вона корегується вмістом та концентрацією фітогормонів, які здійснюють синхронізацію сезонного розвитку комах з рослинами.

Встановлено роль фітогормонів рослин у формуванні діапаузи комах. Бездіапаузний розвиток фітофагів відбувається за умов переважного вмісту у рослинах фітогормонів - активаторів росту: ауксинів, гіберелінів та циклокінінів. Діапауза обумовлюється переважним вмістом у рослин абсцизинів та етилену - інгібіторів росту рослин.

Детальне дослідження феномену діапаузи фітофагів дало змогу вирішити ряд прикладних проблем із захисту рослин. Зокрема, обгрунтовано технології спрямованої дії, за допомогою біологічних засобів (ентомофагів, біопрепаратів: боверину та пециломіну), на діапаузуючі стадії домінуючих шкідників яблуні, типових К-стратегів, комплексу листокруток, біланів, капустянки звичайної.

Розроблено оригінальні технології вирощування господарів ентомофагів: зернової та воскової молей, млинової вогнівки, дубового та тутового шовкопрядів, яблуневої плодожерки. При цьому враховані механізми спрямованої дії (морфогени) комах-господарів, що дає змогу керувати процесом розподілу та накопичення в організмі гусениць основної енергетичної субстанції - білка.

Використання яєць корисних шовкопрядів в технології вирощування яйцевих паразитів (видів роду Trichogramma) мають істотні біологічні переваги над базовими технологіями. При цьому стартові популяції трихограми відзначаються стабільно вираженою рухомою та пошуковою здатністю, у 1,5-2 рази збільшується тривалість функціонування репродуктивної системи та життя імаго, внаслідок чого вони стаю більш конкурентоспроможними в агроценозах.

Використання лялечок шовкопряда, як відходів шовківництва, для розведення ентомофагів Pteromalus puparum L., Itoplectis maculator F., що є паразитами лялечок біланів та листокруток дозволяє ліквідувати розрив у ланці системи інтегрованого захисту культур від цих шкідників в їх трофічно неактивний період.

Встановлено можливість накопичення у гусеницях дубового шовкопряда вірусу ядерного поліедрозу. Розроблено технологію отримання вірусного препарату вірин ДШ. Ефективність дії цього препарату проти капустяної совки становить 85% при отриманні патогену з шовкопряда та попереднього пасажу його через гусениць шкідника. Вірус поліедрозу може бути адаптований до нового господаря - яблуневої плодожерки, що забезпечує загибель шкідника на рівні 69,2-92,2%. Крім того, застосування препарату викликає тератогенну та дерепродуктивну дію на фітофагів.

Експериментально обгрунтовано розповсюдження збудників вірусних хвороб у популяціях фітофагів за допомогою інфікованих імаго ентомофагів. Завдання вирішується шляхом розведення інфікованих комах-господарів та їх ентомофагів (Apanteles glomeratus L., Pteromalus puparum L., Liotruphon caundatus Ratz.). Використання інфікованих ентомофагів проти гусениць капустяного білана забезпечувало ефективність: від прямого паразитування - 46,3-50,8%, від збудника вірусної інфекції - 29,7-41,6%.

Встановлено, що рівень життєздатності плодожерок - яблуневої, грушевої, сливової та жолудевої залежить від вмісту в їх коконах таніну - дубильної речовини, що характеризується вираженими фунгіцидними властивостями. Завдяки цьому вони захищені від згубної дії ентомопатогенних грибів. Експериментально доведено, що рівень вмісту таніну в коконах корелює з показниками життєздатності плодожерок (r=0,810,08).

Експериментально обгрунтовано гнучкі технології захисту плодового саду, що грунтуються на застосуванні комплексу бактеріальних, вірусних та грибних препаратів, спеціалізованих ентомофагів.

Оцінено ефективний рівень зоофагів в обмеженні чисельності шкідників капусти. Встановлено, що на культурі раннього строку дозрівання їх сумарне співвідношення до фітофагів не перевищує 10%, середнього та пізнього - відповідно 22,5% та 72,4%. Враховуючи це хімічні засоби доцільно застосовувати у першу половину вегетації, біологічну - у другу, створюючи цим самим оптимальні умови для дії ентомофагів.

В умовах приватного овочівництва надзвичайно зросла шкодочинність таких видів, як капустянка, кравчик-головач, капустяні мухи, попелиці, совки, капустяна міль та ін. Вивчені біологічні особливості цих видів, удосконалені методи їх обліків та прогнозування. На основі розроблених економічних порогів шкодчинності та екологічних особливостей розмноження цих фітофагів розроблені інтегровані системи захисту культур, які грунтуються на більш широкому використання біологічних засобів та нових технічних рішень. Зокрема, розроблено технологію вирощування хижої оси Larra anachema Rasst., групи рудих лісових мурашок роду Formica проти грунтових шкідників. Запропонована композиція принад з високоефективною дією проти капустянки - на основі ентомопатогенного гриба (ефективність 62,4-72,1%) та інших технологічних рішень.

Впровадження у виробництво нових технічних рішень та розроблених на їх основі систем захисту дозволяє збільшити частку активних біологічних засобів в інтегрованих системах захисту плодових і овочевих культур до 50%, зменшити хімічний пресинг у 2,0-2,5 рази, знизити втрати врожаїв до економічно обґрунтованого рівня.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Принципи визначення можливості та доцільності застосування біологічних засобів боротьби в системах захисту плодового саду:

а) спеціалізованих видів роду трихограма, яйце-личиночного паразита листокруток Ascogaster guadridentatus Wesm., паразита личинок Microdus rufipes Nees.;

б) використання пециломіну та боверину для обмеження чисельності плодожерок, як у період діапаузи, так і під час активного розвитку;

в) застосування бактеріальних препаратів проти комплексу лускокрилих шкідників та рослиноживильних кліщів;

г) застосування вірусних препаратів проти плодожерок в оптимальні строки;

д) використання гаупсину для захисту яблуні від пошкоджень плодожерками та паршею.

2. Методика прогнозування життєздатності популяції плодожерок за показниками кількісного вмісту у коконах дубильної речовини - таніну.

3. Методика лабораторного інфікування ентомофагів, шкідників садових та овочевих культур збудниками ентомопатогенних вірусів, розповсюдження та накопичення їх в агроценозах.

4. Методика вирощування видів роду Trichogramma в яйцях дубового шовкопряда та воскової вогнівки.

5. Технології вирощування про-, епі- та синовігенних видів ентомофагів, що передбачають використання специфічних препаратів, у тому числі нативних та модифікованих ДНК, РНК, їх аналогів та попередників, шляхом безвекторної передачі спадкової інформації, що значно розширює норму реакції геному ентомофагів, довготривало стимулюючи репродуктивну здатність, рухому та пошукову активність імаго, конкурентоспроможність в агроценозах. 1. Екологічно-безпечна система захисту насаджень капусти в колективних, фермерський та приватних господарствах з переважним застосуванням мікробіопрепаратів (бактеріальних, вірусних, грибних та протозойних) ентомофагів (видів роду трихограма, спеціалізованих паразитів капустяних мух - алеохари та трибліографи, личинково-лялечкових паразитів лускокрилих шкідників Apanteles glomeratus L., Pteromalus puparun L.) агротехнічних заходів, конвеєра нектароносів. Система забезпечує отримання якісної продукції, придатної для дієтичного та дитячого харчування.

6. Технології використання господарів ентомофагів, зернової та воскової молей, млинової вогнівки, корисних шовкопрядів, що передбачають застосування специфічних морфогенів в певні періоди онтогенезу для покращання та стабілізації необхідних біологічних показників - вмісту білка, репродуктивного потенціалу, маси гусениць та лялечок.

7. Методи обліків чисельності та пороги шкодочинності капустянки та кравчика-головача. За наявності 0,3-0,5 особин личинок 3-4-го віків капустянки на 1 м² під час посухи та 0,5-1 екз. - за достатнього зволоження винищувальні заходи недоцільні. Вони необхідні при чисельності 1-1,5 особин на 1 м² за нормального зволоження грунту і 0,5-1 особина - за посухи.

8. Методика прогнозування чисельності та шкодочинності капустянки на основі фітосанітарного моніторингу, фізіологічної характеристики популяції, що передбачає визначення маси самиць, плодючості та вмісту жиру.

9. Комплексна система захисту насаджень від пошкоджень капустянкою, що передбачає застосування агротехнічних заходів, а також настоїв та відварів рослин, біологічних засобів, оригінальних композицій, технології вирощування хижої оси Larra anachema.

10. Заходи з обмеження чисельності та шкодочинності кравчика-головача на основі використання особливостей біології шкідника, зокрема нездатності імаго до польоту.

Список опублікованих праць, за темою дисертації

Монографії, розділи у книгах, брошури

Дрозда В.Ф. Капустянка (медведка) (Gryllotalpa grуllotalpa L.). - К.: Світ, 2000. - 40 с.

Довідник із захисту рослин /Л.І.Бублик, Г.І.Васечко, В.П.Васильєв, В.Ф. Дрозда та ін./Під ред. М.П.Лісового. - Київ: Урожай, 1999. - 744 с, в т.ч. автора - С.276-292; 589-605 (Особистий внесок здобувача - 15%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Биологические основы интегрированной системы защиты овощных культур от вредителей и болезней /Дрозда В.Ф., Гораль В.М., Лаппа Н.В., Антонюк Л.И. К., 1990. - 111 с., в т.ч. автора - С.3-58. (Особистий внесок здобувача - 25%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Рекомендації

Методические рекомендации по применению биопрепарата лепидоцида против комплекса листогрызущих вредителей овощных, садовых культур и лесных насаждений /И.В. Бабчук, О.В.Шилина, Н.В.Лаппа, В.М.Гораль, В.Ф.Дрозда и др. - К.: Министерство сельского хозяйства УССР, 1983. - 9 с (Особистий внесок здобувача - 15%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Гораль В.М., Дрозда В.Ф., Лаппа Н.В. Технология применения биологических препаратов в борьбе с вредителями овощных, плодовых культур и картофеля // Методические рекомендации. - Киев, 1987. - 20 с (Особистий внесок здобувача - 33%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків)

Лиховидов В.Е., Скляров Н.А., Дрозда В.Ф. и др. Применение бактериальных препаратов против вредителей сельскохозяйственных культур. Рекомендации. - Москва: ВО “Агропромиздат”, 1989. - 45 с (Особистий внесок здобувача - 15%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Методические рекомендации по использованию биологических средств в защите плодового сада от вредителей и болезней /Дрозда В.Ф., Лаппа Н.В., Гораль В.М., Антонюк Л.И. - Киев, 1989. - 52 с (Особистий внесок здобувача - 25%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Гораль В.М., Дрозда В.Ф., Лаппа Н.В., Островский А.С. Яблоневый сад под защитой биологических препаратов //Методические рекомендации. - Луцк, 1989. - 4 с (Особистий внесок здобувача - 25%.Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Гораль В.М., Дрозда В.Ф., Лаппа Н.В., Островский А.С., Смык Г.К. Биологические препараты - защитники растений. //Методические рекомендации.- Луцк, 1989. - 4 с (Особистий внесок здобувача - 20%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Гораль В.М., Дрозда В.Ф., Лаппа Н.В., Островский А.С. Биологическая защита растений от вредных насекомых //Методические рекомендации.. - Луцк, 1989. - 4 с (Особистий внесок здобувача - 25%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Методические рекомендации по биологической защите овощных культур от вредителей и болезней в открытом грунте /В.Ф.Дрозда, Н.В.Лаппа, В.М.Гораль и др. - К.: Госагропром УССР, 1990. - 78 с (Особистий внесок здобувача - 20%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Методические рекомендации по применению биологического инсектицидного препарата битоксибациллина /В.М.Гораль, В.Ф.Дрозда, Н.В.Лаппа. - К.: Госагропром УССР, Укрплодоовощпром, УкрНИИЗР. - Киев, 1990. - 5 с (Особистий внесок здобувача - 33%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Методические рекомендации по применению лепидоцида в интегрированных системах защиты овощных культур /В.Ф.Дрозда, Н.В.Лаппа, В.М.Гораль. - К.: Госагропром УССР, Укрплодоовощпром, УкрНИИЗР, 1990. - 5 с (Особистий внесок здобувача - 33%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Шелестова В.С., Гончаренко О.І., Дрозда В.Ф, Панько Н.П.. Екологічно-безпечна система захисту плодового саду від шкідників та хвороб //Методические рекомендации. -Київ, 2001. - 90 с (Особистий внесок здобувача - 25%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Статті в наукових виданнях

Лаппа Н.В., Гораль В.М., Дрозда В.Ф. Ефективність пециломіну і боверину в боротьбі з яблуневою плодожеркою //Захист рослин . - 1977. - №24. - С. 13-18 (Особистий внесок здобувача - 33%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Воронков М.Г., Вититнев И.В., Дрозда В.Ф. и др. Влияние силатранов на развитие тутового шелкопряда //Доклады АН СССР. - 1978. - Т. 239. - №1. - С. 238-241 (Особистий внесок здобувача - 15%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Вититнев И.В., Дрозда В.Ф., Шкаруба Н.Г. и др. Влияние 1-этокси-3,7,10-триметилсилатрана на белковый обмен тутового шелкопряда //Доклады АН СССР. - 1982. - Т. 264. - №6. - С. 1514-1516 (Особистий внесок здобувача - 15%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Лаппа Н.В., Дрозда В.Ф., Гораль В.М. Особенности применения вирусных препаратов для ограничения численностти чешуекрылых вредителей садовых и овощных культур на Украине //Молекулярная биология. - 1983. - вып. 34. - С. 56-63 (Особистий внесок здобувача - 33%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Дрозда В.Ф., Лаппа Н.В. Використання біопрепаратів для обмеження чисельності шкідників садових насаджень //Вісник сільськогосподарської науки. - 1983. - №10. - С. 37-41 (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Вититнев И.В., Дрозда В.Ф., Шкаруба Н.Г. и др. Регуляторная роль фитогормонов в формировании диапаузы дубового шелкопряда (Antheraeae pernui G.-M.) //Доклады АН УССР. - 1987. - №1. - С. 84-87 (Особистий внесок здобувача - 15%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Гораль В.М., Дрозда В.Ф, Лаппа Н.В. Микробные препараты //Защита растений. - 1992. - №1. - С. 45-46 (Особистий внесок здобувача - 33%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Дрозда В.Ф. Настої, витяжки, відвари //Захист рослин. - 1996. - №2. - С. 27.

Дрозда В.Ф. Осінній догляд саду //Захист рослин. - 1996. - №4. - С. 24-25.

Дрозда В.Ф. Плодова кружкова міль //Захист рослин. - 1996. - №5. - С. 24.

Дрозда В.Ф. Розвиток видів роду трихограма (Hymenoptera, Trichogrammatidae) при вирощуванні їх в яйцях дубового шовкопряда Antheraeae pernyi G.M. (Lep.: Saturnidae) //Захист і карантин рослин. Міжвідомчий тематичний збірник. - 1996. - вип. 43. - С. 120-129.

Дрозда В.Ф. Динаміка популяцій членистоногих в насадженнях капусти на фоні інтегрованого захисту //Захист і карантин рослин. Тематичний міжвідомчий науковий збірник. - 1996. - вип. 44. - С. 126-136.

Дрозда В.Ф. Кравчик //Захист рослин. - 1996. - №1. - С. 26.

Дрозда В.Ф. Використання неспецифічних мікроспорідій проти капустяної совки //Захист рослин. - 1996. - №3. - С. 6-9.

Дрозда В.Ф. Медведка //Захист рослин. - 1996. - №2. - С. 25-26.

Дрозда В.Ф. Закономірності поширення капустяних мух у насадженнях капусти, вирощеної на меліорованих землях //Збірник наукових праць Інституту землеробства УААН . - 1996. - вип. 2. - С. 107-113

Дрозда В.Ф., Конверська В.П., Палій Л.О. Ентомофаги: трофічна база, біологічне різноманіття агроландшафтів, організація мікрозаповідників //Захист рослин. - 1997. - №9. - С. 26-27 (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Дрозда В.Ф. Золотоочка. особливості біології, трофічні зв'язки в агро- та біоценозах, ефективність використання //Захист рослин . - 1997. - №8. - С. 26-27.

Дрозда В.Ф. Квітневий сад. Від початку розпускання бруньок - до цвітіння //Захист рослин. - 1997. - №4. - С. 32.

Дрозда В.Ф. Отруйні рослини //Захист рослин. - 1997. - №4. - С. 34-35.

Дрозда В.Ф. Плодовий сад взимку //Захист рослин. - 1997. - С. 26.

Дрозда В.Ф. Весняні роботи в саду //Захист рослин. - 1997. - №3. - С. 24-25.

Дрозда В.Ф. Трихограма над полями: проблеми та перспективи використання //Захист рослин. - 1997. - №3. - С. 8-10.

Дрозда В.Ф. Ефективність жука Аleochara bilineata в регулюванні чисельності капустяних мух // Захист рослин. - 1997. - №12. - С. 24-25

Дрозда В.Ф. Паразит капустяних мух // Захист рослин. - К. - 1997. - №5. - С. 30.

Дрозда В.Ф. Медведка // Захист рослин . - 1997. - №7. - С. 32-33.

Дрозда В.Ф. Кравчик //Захист рослин . - 1997. - №7. - С. 34.

Дрозда В.Ф. Капустяна попелиця. поширення, шкодочинність, заходи боротьби //Захист рослин . - 1997. - №10. - С. 26-27.

Дрозда В.Ф. Зимовий сад. Що належить зробити зараз, щоб обійтися навесні та влітку без пестицидів //Захист рослин. - 1998. - №1. - С. 34-35.

Дрозда В.Ф. Плодовий сад. Захист від шкідників в літній період //Захист рослин. - 1998. - №6. - С. 25-26.

Дрозда В.Ф., Чайка В.М., Бунтова Е.Г. Чорнобильський сад. Особливості формування ентомокомплексу в зоні відчуження ЧАЕС //Захист рослин. - 1998. - №9. - С. 20-21 (Особистий внесок здобувача - 33%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Дрозда В.Ф., Палей Л.О. Надпаразити як регуляторний механізм в популяціях комах і їх практичне значення в захисті рослин //Захист рослин . - 1998. - №4. - С. 23-24 (Особистий внесок здобувача - 75%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Дрозда В.Ф. Адаптивна стратегія популяцій яблуневої плодожерки Laspeuresia pomonella L. (Lepidoptera, Tortricidae) в садах зони відчуження ЧАЕС //Агрохімія і грунтознавство. - 1998. - С. 226-229.

Дрозда В.Ф. Медведка. Особливості біології, розповсюдження, прогноз шкодочинності //Захист рослин . - 1998. - №3. - С. 36-37

Дрозда В.Ф. Ще раз про медведку. Методи боротьби в осінній період //Захист рослин . - 1998. - №10. - С. 24-26.

Дрозда В.Ф. Медведка: паразити, хижаки, збудники хвороб. Природні регуляторні механізми чисельності та шкодочинності //Захист рослин. - 1999 . - №6. - С.24-25.

Дрозда В.Ф. Діапауза - регуляторні механізми в популяціях комах. Визначальна роль фітогормонів //Захист рослин. - 2000. - №11. - С. 33-35.

Дрозда В.Ф. Ентомопатогенні віруси: біологічна характеристика, отримання препаративних форм, практика використання в захисті рослин //Захист рослин. - 2000. - №8. - С. 21-22.

Дрозда В.Ф. Особливості використання препарату на основі мікроспорідій в обмеженні чисельності шкідників //Захист і карантин рослин. Міжвідомчий тематичний збірник. - 2000. - вип. 46. - С. 33-40.

Дрозда В.Ф. Яблуневий квіткоїд //Захист рослин. - 2000. - №6. - с. 14-15.

Дрозда В.Ф. Природні засоби захисту //Захист рослин. - 2000. - №4. - С. 24-25.

Дрозда В.Ф. Критерії оцінки фізіологічного стану популяцій капустяної совки Mamestra brassicae (Lepidoptera, Noctuidae) та капустяного білана Pieris brassicae (Lepidoptera, Pieridae) //Захист і карантин рослин. Міжвідомчий тематичний бірник. - 2000. - вип. 46. - С. 16-22.

Дрозда В.Ф. Экологические особенности агроценоза яблоневого сада и интегрированная защита от вредных видов //Зб. Вісник аграрної науки Причорномор'я. - 2001. - С. 27-32.

Дрозда В.Ф. Використання нативних та модифікованих нуклеїнових кислот для підвищення продуктивності Trichogramma embryophagum Hart. (Hymenoptera, Trichogrammatidae) //Захист и карантин рослин. - 2001. - вип. 47. - С. 48-54.

Дрозда В.Ф., Кочерга М.О. Біорізноманіття як фактор стабілізації агроекосистем та стратегія сучасного стану захисту рослин //Матеріали Міжнародної наук.-практ. конференції “Аграрна наука і освіта на початку ІІІ тисячоліття”. - Львів. - 2001. - т. 1. - С. 88-96. (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Дрозда В.Ф. Проблемы высоких технологий и охрана интеллектуальной собственности в области защиты растений от вредных организмов //5-я Международная научно-практическая конференция “Актуальные проблемы охраны интеллектуальной собственности”. Материалы выступлений. - 2001. - С.136-138.

Матеріали наукових конференцій

Дрозда В.Ф. Экологические принципы решения проблемы защиты плодового сада от фитофагов //Міжнародна науково-практична конференція “Випробування, прогнозування і адаптація до виробничих умов вітчизняної та зарубіжної техніки і технологій для рослинництва та тваринництва” 17-19 жовтня 1995 р. Тези доповідей. - Дослідницьке. - 1995. - С. 53-54.

Дрозда В.Ф. Технологические аспекты выращивания и применения энтомофагов вредителей плодовых и овощных культур. Защита растений в условиях реформирования агропромышленного комплекса: экономика, эффективность, экологичность //Всерос. съезд по защите растений, 4-9 декабря 1995 г. Тезисы докладов. - Санкт-Петербург. - 1995. - С.307-308.

Дрозда В.Ф. Экологические принципы решения проблем защиты плодового сада от фитофагов //Міжнар. наук.-практ. конф. “Випробування, прогнозування і адаптація до виробничих умов, вітчизняної та зарубіжної техніки і технологій для рослинництва”. - Дослідницьке. - 1995. - С.53-54.

Лесовой М.П., Дрозда В.Ф., Энтомофаги как управляющий и управляемый фактор в агроценозе плодовых насаждений //Ecological problems of plant protection and contemporary agriculture. - The High Tatras, Stara Lesna, Slovakia. Bratislava. - 1996. - Р. 61-64 (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

Дрозда В.Ф. Биологическая роль энтомофагов в регуляции численности фитофагов плодового сада. “Эколого-экономические основы усовершенствования интегрированных систем защиты растений от вредителей, болезней и сорняков” //Тезисы докладов научно-практической конференции посвященной 25-летию БелНИИЗР. - Минск-Прилуки. - 1996. - С. 110-111

Дрозда В.Ф. Особливості адаптивної стратегії популяцій яблуневої плодожерки Laspeuresia pomonella L. (Lepidoptera, Tortricidae) за різних рівнів уніполярності. Екологічна культура та хімічна екологія в умовах радіації і техногенного забруднення. Матеріали конференції, 12-18 березня 1997 р., м. Трускавець. - 1997. - С. 37-38

Лесовой М.П., Дрозда В.Ф. Основные тенденции развития экологически-безопасных систем защиты растений в Украине. Информационный бюллетень ВПРС МОББ №32. Материалы 7-й сесии Генеральной асамблеии МОББ, 12-16 мая 1997. - Познань, Польша. - 1998. - С.22-34 (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).