Організаційно-господарський план постійного декоративного розсадника “Маневичський розсадник” смт.Маневичі Волинська обл.

При висаджуванні садивного матеріалу в шкілки коренева шийка рослин повинна бути нижче поверхні ґрунту в районах з достатнім зволоженням і в зрошуваних розсадниках на 1-2 см, а в посушливих - на 3-5 см. Садіння сіянців і живців може здійснюватись сажалками СШП-5/3 або СШП-3, а саджанців садивною машиною МПС-1. Для садіння дерев у садивні ями використовують ямокопачі КПЯШ-6 або КЯУ-100. Висаджені рослини оправляють, а щоб не допустити утворення повітряних „мішків” в зоні кореневої системи ущільнюють ґрунт біля саджанців. Після завершення садіння ґрунт розпушують, а при нестачі вологи поливають.

Агротехнічний догляд за ґрунтом і саджанцями та знищення бур'янів розпочинають одразу після садіння шляхом розпушування ґрунту культиваторами КРСШ-2,8А або КРН-2,8А. В районах з малосніжними зимами рослини, які висаджені восени, підгортають на зиму культиваторами-підгортачами.

Упродовж вегетаційного періоду ґрунт розпушують по мірі його ущільнення. На важких ґрунтах і в посушливих районах 5-8 разів у рік, а на легких - 3-5 разів. В перший рік і в першій половині вегетаційного періоду частіше, а в наступні роки і в другій половині вегетації - рідше. Глибина розпушування аби не допустити ущільнення ґрунту коливається в межах від 7 до 18 см. В поліських і лісостепових розсадниках глибину кожного наступного розпушування збільшують, а в степових - навпаки. Одночасно з розпушуванням ґрунт знищуються бур'яни. Для боротьби з ними можна вносити гербіциди з розрахунку 2кг/га (симазин) діючої речовини. Під час проведення розпушування ґрунту у разі використання культиваторів здійснюють 1 - 3 разове підживлення рослин. Зрошення шкілок проводять у разі потреби з врахуванням необхідної глибини зволоження і фактичної вологості ґрунту.

Захист саджанців від збудників хвороб і шкідників включає профілактичні та знищувально - захисні заходи. Основою профілактичних заходів є висока агротехніка вирощування, завдяки якій формуються несприятливі умови, які унеможливлюють розвиток захворювань і розмноження шкідників. Для знищення шкідників і збудників хвороб використовують хімічні препарати, головним чином, у вигляді водних розчинів або суспензій з розрахунку 600 - 1000 л/га.

Упродовж всього періоду вирощування саджанців, за виключенням більшості шпилькових рослин і садивного матеріалу призначеного для лісокультурних цілей та створення лісопарків, здійснюють догляд за їх наземною частиною: формують штамб, закладають і формують крону.

4.3 Теоретичні основи обрізки деревних рослин

Розвиток органів, ріст і нагромадження органічної маси характерні для рослин усіх життєвих форм, починаючи від дерев і закінчуючи рослинами-ефемерами. Завдяки їм рослини виживають у конкурентній боротьбі за існування в процесі онтогенезу. Слід пам'ятати, що ріст і розвиток рослин відбувається як у надземній (стовбур, гілки та пагони крони, листя і шпильки), так і в підземній частині (коренева система). Ріст і розвиток цих частин тісно пов'язаний, проте мають місце і певні відмінності. Відомо, що ріст деревних рослин розпочинається з росту коренів (після прогрівання ґрунту), дещо пізніше починається ріст їхньої надземної частини, а потім знову кореневої системи (наприкінці завершення вегетації). Загалом відсутність рівноваги між їхнім ростом в онтогенезі є характерною особливістю цього процесу, яка зумовлює у рослин необхідність природного саморегулювання розвитку окремих частин рослин та їх коренелистового обміну і коренелистової кореляції.

Під час вирощування декоративного садивного матеріалу деревних рослин, виходячи з цілей його виробництва, людина змушена здійснювати активне управління процесами розвитку та росту дерев і кущів з метою підтримання їх на оптимальному рівні.

Більшість прийомів формування надземних частин деревних рослин у розсадниках підвищення їх декоративності, таких як санітарна, декоративна та омолоджувальна обрізки, запозичені в природі, До природних процесів формування надземної частини дерев і кущів належать такі:

* суховершинність - явище, спрямоване на зменшення відстані між полярними точками росту - верхівкою стовбура та кореневим чохликом і слугує полегшенню підйому води та поживних речовин від коренів у крону;

* скидання листя у несприятливі періоди життєдіяльності (видалення з листям зв'язаної води та виведення з організму щавлевої кислоти), через підвищення транспіраційної активності молодого листя;

* відмирання верхівкової бруньки (у рослин із симподіальним типом гілкування);

* скидання частини вкорочених вегетативних пагонів поточного приросту восени під час листопаду (тополі, берези, каркас, більшість напівчагарників);

* відмирання гілок вище кореневої шийки більшості кущів (спірея та ін.) в зв'язку з проходженням онтогенетичних фаз розвитку або у посушливі роки чи після суворих зим;

* відмирання дерев по досягненні ними зрілого віку внаслідок серцевинної гнилі (дуб, платан, липа) та збереження ними здатності відновлюватися і відростати від кореневої шийки.

Обрізка пагонів (стовбурів) є одним з основних прийомів формування і догляду за надземною частиною деревних рослин, який активно використовується в розсадниках у процесі вирощування декоративного садивного матеріалу. її проводять з мстою:

* регулювання росту і розвитку вегетативних і утворення генеративних органів рослин;

* формування певних форм крони та типів кореневих систем;

* збереження оптимального співвідношення між надземною (кроною) і підземною (кореневою системою) частинами рослин;

* забезпечення нормального функціонування коренелистового обміну (поліпшення водного режиму, вуглеводного та азотного обміну);

* прискорення синтезу органічних речовин і забезпечення руху асимілянтів в рослинах як в розсаднику, так і на постійних місцях зростання;

* придання деревним рослинам декоративних форм;

* омолодження старих рослин з метою активізації їхніх життєвих функцій. Для здійснення правильної обрізки необхідні ґрунтовні знання з біології росту деревних і чагарникових порід і розвитку окремих органів видів рослин та їх довговічності.

Під час обрізки враховують природну форму крони дерев і кущів та її зміну з віком, тип гілкування, особливості пробудження сплячих бруньок і здатність переносити обрізку. Більшість деревних рослин, завдяки швидкому утворенню калюсу на зрізах, добре зберігають надані їм форми і придатні для штучного формування стрижених крон.

Треба пам'ятати, що видалення більшої частини крони, внаслідок інтенсивної обрізки або значного омолодження дерев і кущів, може призвести до послаблення асиміляційних процесів, яке може стати причиною загибелі значної частини фізіологічно активного коріння.

Для формування надземної частини і кореневої системи можуть використовуватися такі прийоми:

* видалення верхівкової бруньки деревних рослин (сприяє кущінню та стимулює розвиток коренів);

* садіння однорічного саджанця на пень (сприяє кущінню та стимулює розвиток коренів);

* обшморгування бруньок і листків у зоні штамба (провокує появу бокових гілок (пагонів потовщення), необхідних для потовщення стовбурця і сприяє його рівності);

* пінцирування або прищипування бокових пагонів (використовують для потовщення штамба);

* вирізування бокових пагонів (для видалення пагонів потовщення у процесі формування штамба, під час щеплень, закладання і формування крон);

* вкорочування гілок (закладання і формування крони, після викопування садивного матеріалу);

* видалення пошкоджених, всихаючи і мертвих пагонів та гілок;

* поточна обрізка гілок і дикої парості (після перезимування, упродовж придання певних архітектурних форм і формування живоплотів, бордюрів тощо).

Обрізка коренів саджанців у розсадниках починається раніше, ніж формування крони. Як правило, вона спрямована на формування компактної кореневої системи та збільшення кількості фізіологічно активних коренів. Обрізку коренів у розсаднику здійснюють у такому хронологічному порядку:

* видаляють верхівку корінця у пророслих жолудів (розмноження ключками);

* підрізають корені під час пікірування або порід, які утворюють стрижневий корінь, після досягнення ним 10-12 см;

* формують кореневу систему під час пересаджувань у шкілках;

* обрізають верхні корені у процесі щорічних культивацій і розпушування ґрунту;

* формують корені саджанців (дерев) в грудці землі після викопування в розсаднику перед відправкою їх для посадки на постійне місце.

В таблиці №12 описується та обґрунтовується технологія вирощування садивного матеріалу, указуються терміни проведення робіт, механізми, знаряддя і матеріали, що плануються для використання під час їх виконання. У ході обґрунтування технології вирощування деревних саджанців наводяться такі дані: схема розміщення садивних місць, технологія садіння, види, кількість агротехнічних доглядів і терміни їх проведення, техніка закладання і формування штамба та крони саджанців і заходи щодо захисту їх від збудників хвороб та шкідників, технологія та терміни викопування стандартних саджанців.

Для обґрунтування технології вирощування сортових плодових саджанців та штамбових форм декоративних рослин додатково до перелічених видів робіт необхідно описати технології окулірування, а також особливості догляду за щепленими саджанцями. Плануючи роботи з вирощування саджанців, особливу увагу слід звертати на питання механізації виробничих процесів, оскільки застосування ручної праці доцільно проектувати лише у випадках, коли неможливе використання машин і механізмів.

Таблиця №12 - Технологічна карта вирощування сіянців (саджанців) Яблуні ягідної ф. плакуча в шкільному відділенні декоративного розсадника

Витрати на вирощування: Яблуні ягідної ф. плакуча - 39462.38 грн.; Сосни звичайної - 7300.46 грн.

Ожини - 19439 грн.; Рододендрона японського - 13900 грн. Загальні витрати по розсаднику становлять 80101.84 грн.

Таблиця №13 - Розрахунок потреби та вартості допоміжних матеріалів

Оскільки під час виробництва садивного матеріалу використовувалися певні допоміжні матеріали, такі як органічні і мінеральні добрива, мульча, щити для притінення, шпагат для зв'язування сіянців та саджанців, садовий вар тощо, то проводиться розрахунок його потреби згідно з таблицею 13.

Витрати на допоміжні матеріали: Яблуня звичайна - 9526.02 грн.; Сосна звичайна - 7671.18 грн.; Ожина - 6825.27 грн.; Яблуня ягідна ф. плакуча - 9627.02 грн.; Рододендрон японський - 23645 грн.

Загальна вартість витрат по розсаднику становить 57294.49 грн.

Калькуляція виробничої собівартості дає певне уявлення про розміри витрат, що необхідні для виконання робочого плану. Кошторис розраховується за спеціальною формою у розрізі виробничих відділень, порід та видів садивного матеріалу.

4.4 Таблиця №14 - Калькуляція виробничої собівартості продукції розсадника

Висновок: розрахувавши калькуляцію розсадника, ми бачимо, що собівартість рослин висока це зумовлено тим, що витрати на будівлю споруд, закупівлю обладнання та інструментів розділені на чотири культури і 10 років, оскільки вони розраховані на 10 років експлуатації. Таким чином вони окупляться поступово. Собівартість наприклад яблуні ягідної(плакуча) - 60.52; сосни звичайної - 0.760; ожини - 4.27; рододендрона японського - 11.41 грн.

Таблиця № 15 План реалізації продукції

У таблиці 15. Я розрахував план реалізації продукції. Бачимо із таблиці що рентабельність розсадника є високою і через 10 років розсадник повністю окупиться.

Прибуток від продажу: Яблуні ягідної ф. плакуча - 419473.554; Сосни звичайної - 61953.758; Ожина - 68672.009; Рододендрона японського - 354327.13. Загальний прибуток по розсаднику становить 904426.451.

Розділ 5. Організація й охорона праці

Основною виробничою одиницею на розсаднику є постійна бригада робітників, яка складається з кількох ланок; кількість робітників у ланці - 4-5 чоловіки.

Керує бригадою майстер (бригадир) зі стажем роботи на розсаднику 3-5 років із спеціальною освітою, а ланкою - кваліфікований робітник ланки, який пройшов фахову підготовку.

Виконання робіт у теплицях покладається на постійних робітників, які приймаються в порядку організованого набору.

Виділяються також спеціалізовані ланки з вирощування садивного матеріалу в теплиці, посівному відділку, шкілці.

Закріплення виробничих ділянок за бригадами і вирощуваних культур (від посіву-посадки до реалізації) за ланками і окремими робітниками - один із прогресивних методів організації праці. При цьому ліквідується знеосібка в роботі з вирощування садивного матеріалу, поліпшується якість роботи.

Для виконання ручних робіт з великим обсягом трудозатрат і стислими агротехнічними строками (прополювання, викопування садивного матеріалу) залучаються тимчасові, сезонні робітники (з числа жителів населених пунктів поблизу розсадника).

Як прогресивний метод у роботі працівників на розсаднику з огляду на кінцевий результат, вводиться бригадний підряд, об'єктом якого є виробнича ділянка з певним обсягом робіт; перехід на бригадний госпрозрахунок. Він запроваджується з метою поліпшення використання робочого часу і техніки, зниження матеріальних і трудових затрат при вирощуванні садивного матеріалу, підвищення продуктивності праці на роботах у розсадниках на основі матеріальної зацікавленості колективів бригад у кінцевих результатах праці.

Система оплати праці в розсаднику - відрядна, відрядно-преміальна, акордно-преміальна і просто преміальна.

Обов'язкова умова преміювання - якісне виконання всіх технологічних операцій.

Оплата праці робітників у лісових розсадниках проводиться на підставі тарифікації робіт за розрядами, нормування праці відповідно до діючих типових норм виробітку, тарифних ставок для оплати праці, систем оплати, надбавки і доплат.

Бригадирам на роботах у розсадниках, які не звільнені від основної роботи, за керівництво бригадою виплачується надбавка до відрядного заробітку залежно від обсягу роботи і чисельності робочих у бригаді.

Посадові обов'язки майстра розсадника. Він здійснює керівництво виробничо-господарською діяльністю розсадника. Розробляє перспективні та поточні плани виробничої діяльності розсадника. Забезпечує виконання встановленого виробничого плану розсадника і якість робіт, впровадження нової передової техніки і технології, розробку і впровадження заходів з наукової організації праці, випереджуючі темпи росту продуктивності праці порівняно з ростом заробітної плати і ефективне використання матеріальних і трудових ресурсів. Організовує відповідно до затвердженого плану відбір зразків насіння та відправку їх для апробації посівної якості в насіннєву інспекцію, вирощування і реалізацію садивного матеріалу, закладання плантацій різного типу. Розробляє проект вирощування декоративного садивного матеріалу, вивчає, впроваджує передовий вітчизняний та зарубіжний досвід організації та проведення робіт у розсаднику. Контролює дотримання робітниками трудової та робочої дисципліни, а також правил з охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії та протипожежного захисту. Забезпечує використання механізмів, обладнання. Організовує роботу з розвитку раціоналізації і винахідництва. Проводить виховну роботу з підвищення ділової кваліфікації в колективі. Організовує облік та звітність про виробничу діяльність лісового розсадника. Керує працівниками розсадника. Дбає про впровадження прогресивного методу в роботі працівників розсадника щодо кінцевого результату - бригадного підряду, про перехід на госпрозрахунок.

Повинен знати: накази, розпорядження та інші керівні матеріали, які стосуються виробничо-господарської діяльності розсадника; біологію деревних і кущових порід, технологію вирощування садивного матеріалу; біологію шкідників та збудників хвороб і способи боротьби з ними; економіку, організацію виробництва, праці та управління; діючі положення щодо оплати праці, матеріального і морального заохочення працівників; основи трудового законодавства; правила і норми охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії та протипожежного захисту.

Таблиця № 16 Розрахунок потреби розсадника в робочій силі

Згідно з таблицею, на “Маневичському розсаднику” є 3 постійних робітника, які зайняті роботою протягом всього року; кількість тимчасових працівників є не постійною і встановлюється на кожен місяць окремо.

Висновок

В даній курсовій роботі наведена характеристика декоративного розсадника. Розсадник розташований у Волинській області, Маневичському районі смт. Маневичі з кліматом, який сприяє вирощуванню культур. Область має сприятливі економічні умови для подальшого розвитку розсадника, має вільний доступ в інші країни для продажу продукції.

Розсадник буде займатися вирощуванням таких рослин як:

- Сосна звичайна;

- Рододендрон японський ;

- Ожина ;

- Яблуня ягідна(плакуча)

Розсадник окупить себе за 10 років. Його рентабельність на перших роках існування буде сягати 30-40%. З вирощенням і продажем перших крупномірних дерев рентабельність буде зростати. За мінімальних витрат рентабельність розсадника буде досягати 200%. Після десяти років існування розсадник буде щороку випускати:

Сосна звичайна - 50000

Рододендрон японський - 4000

Ожина - 16000

Яблуня ягідна(плакуча) - 1000.

Список використаної літератури

1. Гордієнко М.І., Корецький Г.С. Маурер В.М. Лісові культури.//К.: Сільгоспосвіта, 1995. - 328 с.

2. Гордієнко М.І., Фесок А.В., Маурер В.М., Гордієнко Н.М. Лісові культури. // Сільгоспосвіта, 1998. - 254 с.

3. Гордієнко М.І., Гудзь М.М., Добринюк, Маурер В.М. Лісові культури. // Львів: Камула, 2005. - 608 с: іл.

4. Гладкий Н.П. Питомник декоративных деревьев и кустарников. // Л.: Стройиздат, 1971. - 229 с.

5. Декоративне садівництво та квітникарство: Навчально-методичний посібник/ С.В. Роговський, Л.А. Козак, І.В. Тімонов та ін. - Біла Церква, 2009. - 153 с.

6. Декоративний розсадник: методичні вказівки до виконання курсового проекту/ С.В. Роговський, О.Г. Олешко - Біла Церква, 2010. - 60 с.

7. Декоративне розсадництво з основами насінництва: методичні вказівки Роговський С.В, О.Г. Олешко - Біла Церква, 2010. - 72с.

Размещено на Allbest.ru