Наукове обгрунтування адаптивної технології вирощування люцерни на корм та насіння в пiвнiчному Степу України

Результати дослiдiв свiдчать, що продуктивнiсть травостою цi культури на третьому роцi життя знижувалась у порiвняннi iз попереднiм роком при нормах висiву вiд 8 до 14 кг/га вiдповiдно на 66,5-72,6 ц/га.

В сумi за три роки життя одержано 519,3 ц/га зелено маси, 38,9 ц/га сухо речовини, 30,5 ц/га кормових одиниць i 4,21 ц/га перетравного протену. Практично таку ж врожайнiсть забезпечили посiви люцерни з нормою висiву 12 i 14 кг/га.

Широкоряднi посiви з мiжряддями 45 i 60 см i нормою висiву 2 кг/га забезпечили сумарний (за три роки) збiр насiння на 40,2-52,5% бiльший, нiж суцiльнi посiви.

На широкорядному посiвi з нормою висiву 2-4 кг/га насiння формувалося з бiльш високими посiвними якостями, нiж на суцiльному. Так, маса 1000 насiнин люцерни (2,13-2,16 г) у всi роки життя була найвищою при широкорядних посiвах з мiжряддями 45 i 60 см. Енергiя проростання i лабораторна схожiсть насiння з цих посiвiв також були вищими.

Комбiноване використання широкорядних посiвiв люцерни на другому i третьому роках життя

Результати дослiджень свiдчать, що на другому роцi життя широкоряднi посiви люцерни при пiдвищених умовах зволоження протягом вегетацi переростають i вилягають, внаслiдок цього не забезпечують високу врожайнiсть насiння. Як правило, х доводиться збирати на зелений корм з низьким рiвнем продуктивностi.

В зв'язку з цим нами в 1992-1995 рр. на Ерастiвськiй дослiднiй станцi проводились польовi дослiди з комбiнованого використання травостов: у першому роцi життя - на насiння, у другому - на корм i насiння. Люцерну висiвали рано навеснi без покриву, широкорядним способом з мiжряддями 70 см, нормою висiву 2,0 кг/га. Пiсля збирання врожаю насiння в рiк сiвби восени в люцерну пiдсiвали озиму пшеницю (4,25 млн./га), тритiкале (3,8 млн./га). Навеснi для цих цiлей використовували багатокомпонентнi сумiшки, якi складалися з ячменю (1,0 млн./га), гороху зернового (0,7 млн./га) i редьки олiйно (1,0 млн./га). Пiдсiв проводили сiвалкою СЗС-2,1 впоперек люцерни. При сiвбi восени зазначених культур пiд люцерною у верхньому шарi грунту (0-10 см) вмiст продуктивно вологи в середньому за роки дослiджень становив 10,5 мм, що забезпечувало одержання дружних сходiв озимих культур, а весною при пiдсiвi сумiшки раннiх ярих культур вологи в шарi грунту 0-10 см було 15,6 мм, або на 44,4% бiльше, нiж восени.

Погоднi умови, якi складались на протязi зимового перiоду в роки дослiджень, були неоднаковими. Так, якщо в 1992 i 1993 рр. загибель озимих культур фiксувалася на рiвнi 17,5-21,3%, а рослин люцерни 12,5-13,2%, то в 1994 р., коли в сiчнi i лютому практично не було снiгового покриву, а температура повiтря в лютому на поверхнi грунту спускалася до -26,3 (на глибинi вузла кущiння - 16,2), загибель рослин озимо пшеницi сягала 35,3%, тритiкале - 23,4%. Рослини люцерни в цей перiод, завдяки добре розвиненiй кореневiй системi, перезимували краще: х загибель не перевищувала 17,6%.

При сумiсному зростаннi люцерни з озимими i ярими культурами останнi не потерпали вiд суттвого браку грунтово вологи протягом вегетацi. Так, у перiод збирання сумiшок на зелений корм в шарi грунту 0-10 см на посiвах люцерни без пiдсiву нагромаджувалось вологи бiльше на 11,1-16%, а в перiод збирання насiння з другого укосу - на 6,7-14,3% у порiвняннi з посiвами люцерни, де пiдсiвали озимi i ярi культури.

Урожай зелено маси, збiр поживних речовин з площi посiву люцерни i сумiшок з озимими i ярими культурами залежав, в основному, вiд видового складу сумiшок i погодних умов у роки проведення дослiдiв (табл.6).

Найвищий урожай зелено маси (295,5 ц/га) в середньому за роки дослiджень формувався на варiантах люцерни з багатокомпонентною сумiшшю. Збiр поживних речовин при цьому в порiвняннi з чистим посiвом люцерни був у 1,9-2,3 раза вищим, а збалансованiсть корму за бiлком знаходилась на рiвнi з люцерною. На 63,4-76,8% були продуктивнiшими за врожам зелено маси, а також збором кормових одиниць i перетравного протену сумiснi посiви люцерни з озимою пшеницею i тритiкале. Однак насiннва продуктивнiсть люцерни в порiвняннi з чистим посiвом була меншою на 6,9-13,4%. Визначено, що вирощування люцерни в сумiшках з озимими культурами забезпечувало вже в першому укосi додатково врожаю зелено маси на 76,4-92,6 ц/га бiльше у порiвняннi з одновидовим посiвом, а при пiдсiвi люцерни сумiшшю ярих культур врожай зелено маси був вищим у 2,5 раза.

Найвищий збiр кормових одиниць i сухо речовини забезпечили посiви люцерни, в якi були пiдсiянi тритiкале i багатокомпонентна сумiшка ярих кормових культур. Тут додатково отримано до 19,0-26,4 ц кормових одиниць i 18,9-25,8 ц сухо речовини у порiвняннi з чистими посiвами.

Таблиця 6 Продуктивнicть люцерни з пiдсiвом озимих i ярих культур на другому роцi життя (середн за 1992-1995 рр.)

Варiант	Збiр, ц/га
	Зелено маси	абсолют-но сухо речовин	кормових одиниць	перетравного протеiну	насiння
Чистий посiв люцерн	120,5	28,0	20,8	2,86	2,96
Пiдсiв озимо пшеницi в травостiй люцерни (восени)	196,9	44,5	34,5	4,48	2,71
Пiдсiв озимого тритiкале в травостiй люцерни (восени)	213,1	46,9	34,8	4,37	2,77
Пiдсiв сумiшки (ячмiнь+горох +редька олiйна) в травостiй люцерни (навеснi)	295,5	53,8	47,2	6,19	2,61

В сумi за три роки життя люцерни пiдсiв озимих злакових i ярих культур у травостiй люцерни не проявляв негативний вплив на рiвень врожаю насiння бобово культури (табл. 7).

Таблиця 7 Насiнва продуктивнiсть люцерни в сумi за три роки при пiдсiвi озимими злаками i ярими культурами

Варiант	Роки життя	В сумi за
	перший (1992-1995)	другий (1992-1995)	третiй (1993-1996)	три роки
Чистий посiв люцерни	2,87	2,96	1,43	7,26
Пiдсiв озимо пшеницi в травостiй (восени)	2,87	2,71	1,42	7,00
Пiдсiв озимого тритiкале в травостiй (восени)	2,87	2,77	1,40	7,04
Пiдсiв сумiшки (ячмiнь+горох +редька олiйна) в травостiй (навеснi)	2,87	2,61	1,30	6,78

Урожай насiння люцерни на всiх дослiджуваних варiантах був практично однаковим i коливався вiд 6,78 до 7,26 ц/га. Разом з цим на дiлянках, де на другому роцi життя люцерна зростала сумiсно з iншими культурами, врожай насiння в сумi за три роки змiнювався незначно, на 3,7-7,1%. Зважаючи на те, що у другому роцi життя вiд люцерни в сумiшцi з озимою пшеницею додатково одержано 75,4 ц/га зелено маси, з тритiкале - 92,6 ц/га, а при пiдсiвi багатокомпонентною сумiшкою раннiх ярих культур - на 175,0 ц/га бiльше у порiвняннi з чистим посiвом, можна зробити висновок, що комбiноване використання травостов (на корм i насiння) цiлковито доцiльним i економiчно вигiдним агрозаходом.

АДАПТАЦIЙНI I КОМПЕНСАЦIЙНI МОЖЛИВОСТI ЛЮЦЕРНИ В ПОКРИВНОМУ I БЕЗПОКРИВНОМУ ПОСIВАХ

В останнi роки в степовому регiонi значно поширилися посiви нетрадицiйних кормових культур з раннiх ярих хрестоцвiтих (капустяних). До них насамперед належать - редька олiйна, рапс ярий, гiрчиця бiла та iн. Вони мають порiвняно короткий вегетацiйний перiод, рано звiльняють поле, що i зумовлю можливiсть х бути добрими покривними культурами для люцерни.

Слiд окремо наголосити: до останнього часу х доцiльнiсть у використаннi для зазначено мети практично не дослiджувалася.

Результати наших випробувань (1986-1991 рр.) свiдчать про високу ефективнiсть застосування редьки олiйно у порiвняннi з iншими покривними культурами, рекомендованими для люцерни у сучасний перiод в степовому регiонi Украни.

Роль бiологiчних ознак, властивостей i особливостей рослин покривних культур в процесi адаптацi х до змiн факторiв зовнiшнього середовища

Бiометричнi дослiдження показали, що у першi 15 днiв пiсля повних сходiв рослини усiх покривних культур суттво не впливали на змiни приросту люцерни у висоту (табл. 8).

Виявлено, що покривна культура помiтно впливала на формування вегетативно маси люцерни. Найбiльшим цей показник був пiд покривом редьки олiйно, а найменшим - пiд покривом ячменю на зерно i cумiшки вiвсо-гороху на зелений корм. На другому роцi життя рослини люцерни вiдростали iнтенсивнiше i краще формували зелену масу там, де вирощувались пiд покривом широкорядних посiвiв редьки олiйно та кукурудзи. За названими показниками рослини люцерни практично не вiдрiзнялися вiд рослин безпокривного посiву.

Cередньодобовий х прирiст був також значно (на 0,05-0,21 г/добу) бiльшим у рослин люцерни, якi вийшли з пiд покриву культур, що ранiше вивiльняли площу посiву, у порiвняннi iз покривними культурами суцiльного способу сiвби. Аналогiчна тенденцiя зберiгалась i при другому укосi бобово культури.

На третьому роцi життя рослини люцерни при всiх дослiджуваних способах вирощування не мали суттвих переваг в приростi вегетативно маси.

Таблиця 8 Динамiка прирiсту рослин люцерни при покривному i безпокривному способах вирощування (1986-1988 рр.)

Спосiб вирощування люцерни	Висота люцерни (см),	У перiод	Кiль-	Серед-
	днiв пiсля повних сходiв	збирання,	кiсть днiв	ньодо-
	15	30	45	днiв	вiд сходiв до збирання	Бовий прирicт, см
Безпокривний	4,1	28,5	40,3	64,5	70	0,92
Пiд покрив:
кукурудзи	4,4	26,5	43,5	58,3	95	0,61
ячменю	3,7	15,3	26,3	32,1	102	0,31
вiвсо-гороху	4,0	14,8	27,3	31,2	68	0,45
редьки олiйно (15 см)	4,1	22,3	31,5	31,5	42	0,75
редьки олiйно (70 см)	4,3	26,8	44,8	44,8	45	1,00

Бiологiя редьки олiйно на вiдмiну вiд кукурудзи, проса та iнших покривних культур пiзнього строку сiвби, дозволя висiвати люцерну вже на початку перших днiв весняно-польових робiт (у першiй декадi квiтня, разом з раннiми зерновими).

Визначено, що в середньому за шiсть рокiв дослiджень вмiст продуктивно вологи в шарi грунту 0-10 см при ранньовеснянiй сiвбi люцерни був на 34,7% бiльшим у порiвняннi з сiвбою пiд покрив кукурудзи i на 68% - з просом. Вологозабезпеченiсть та освiтленiсть рослин люцерни в значнiй мiрi визначалися видом покривно культури. Пiдпокривнi посiви люцерни з редькою олiйною, яка була висiяна з мiжряддями 70 см, зумовлювали бiльш спрятливий водний, поживний i освiтлюваний режими i, в цiлому, забезпечували отримання найбiльш раннього зеленого корму. Виявлено, що названi посiви на 23-25 днiв ранiше звiльняли люцерну з-пiд покриву, нiж вiвсяно-гороховi сумiшки, майже на 50 днiв скорiше, нiж кукурудза на зелений корм, i практично на два мiсяцi швидше у порiвняннi iз ярим ячменем на зерно.

В середньому за роки дослiджень редька олiйна скошувалась на зелений корм i звiльняла люцерну з-пiд покриву 21-25 травня, вiвсяно-горохова сумiшка - 13-19 червня, а кукурудза на зелений корм - 10-13 липня.

Компенсаторнi механiзми i виживанiсть рослин люцерни рiзних рокiв життя

Покривнi культури на початкових етапах органогенезу не проявляли суттвого впливу на густоту травостою люцерни. Повнота сходiв цiлковито залежала вiд вмiсту продуктивно вологи в посiвному (0-10 см) шарi грунту, тому i густота рослин по роках дослiджень варiювала вiд 149 до 205 шт./м2, а в середньому багаторiчнi результати становили 163,7-176,8 шт./м2, залежно вiд виду покривно культури.

При появi конкурентних умов мiж рослинами покривно культури i люцерни за свiтло, вологу i елементи живлення доля рослин люцерни повнiстю залежала вiд тривалостi вегетацi покривно культури, виду та способу сiвби. Виявлено, що такi фактори, як габiтус рослин люцерни i середньодобовий прирiст вегетативно маси знаходилися в тiснiй залежностi вiд тривалостi вегетацi покривно культури. Так, якщо сира маса 10 рослин люцерни при безпокривному способi сiвби в середньому за 70 днiв вегетацi становила вiдповiдно по роках дослiджень вiд 32,7 до 41,3 г, то у люцерни, яка вирощувалась пiд покривом ячменю на зерно i його вегетацi 102 днi, цей показник був на 52-58% меншим, пiсля вiвсо-гороху (за 68 днiв х сумiсно вегетац) - на 50-61% i при посiвi кукурудзи i редьки олiйно iз шириною мiжрядь 70 см - вiдповiдно на 6-9% i 9-11% меншими у порiвняннi з рослинами люцерни у безпокривних посiвах.

Визначено, що в середньому за шiсть рокiв дослiджень добовий прирiст маси рослин люцерни пiд покривом редьки олiйно становив 0,41 г; пiд покривом кукурудзи - 0,36 г; пiд покривом ячменю на зерно i вiвсяно-горохово сумiшки на зелений корм вiдповiдно - 0,16 i 0,24 г, або в 1,8-2,2 раза меншим, нiж пiд редькою олiйною.

З'ясовано, що тривалiсть пiдпокривного перiоду зумовлювала ступiнь виживаностi рослин люцерни. Наприклад, якщо в 1986 р. за перiод “сходи-збирання на корм” пiд покривом ячменю на зерно i вiвсяно-горохово сумiшки на корм загинуло 30-36% рослин люцерни, то на дiлянках, де покривними культурами були кукурудза i редька олiйна, - тiльки 14-23%, кукурудза - 13,7%, а при безпокривному способi вирощування цей показник становив лише 9%. Аналогiчна закономiрнiсть виживаностi рослин люцерни спостерiгалась i в подальшi роки дослiджень.

Аналiз багаторiчного (1986-1990) експериментального матерiалу свiдчить, що за перiод вiд повних сходiв до господарського використання люцерни, при перебуваннi посiву пiд ярим ячменем на зерно i сумiшкою вiвсо-гороху на корм iз травостою люцерни випадало 88% рослин; пiсля кукурудзи на корм i редьки олiйно iз мiжряддями 70 см вiдповiдно - 63 i 65%, а при безпокривному вирощуваннi люцерни - 62%.

Зв'язок кормово i насиннво продуктивностi люцерни з видом i бiологiчною специфiкою покривних культур

Багаторiчнi дослiдження показали, що вплив життво важливих факторiв поживного свiтлового режимiв вмiсту вологи в грунтi, забур'яненостi посiву люцерни та густоти рослин, якi були зумовленi видами покривних культур, проявлявся i на рiвнi продуктивностi як у рiк сiвби, так i в наступнi роки життя (табл. 9).

Таблиця 9 Кормова продуктивнiсть покривних i безпокривних посiвiв люцерни в рiзнi роки життя

Спосiб	Збiр, ц/га
вирощування люцерни	зелено маси	сухо речовини	кормових одиниць	перетравн-ого протену
Перший рiк життя (1986-1988)
Безпокривний	160,4	35,8	28,1	3,85
Пiд покривом:
кукурудзи	257,5	50,8	44,1	4,13
ячменю	31,4*/30,4	33,5	41,4	3,76
сумiшки вiвсо-гороху	250,6	53,9	43,3	3,68
редьки олiйно (70 см)	264,0	48,1	37,7	3,78
Другий рiк життя (1987-1989)
Безпокривний	262,0	58,9	45,9	6,29
Пiд покривом:
кукурудзи	253,7	57,0	44,4	6,09
ячменю	146,1	32,8	25,6	3,51
сумiшки вiвсо-гороху	164,7	37,0	28,8	3,95
редьки олiйно (70 см)	258,6	57,8	45,2	6,21
Третiй рiк життя (1988-1990)
Безпокривний	165,5	35,9	29,0	3,97
Пiд покривом:
кукурудзи	152,8	33,2	26,7	3,67
ячменю	88,7	19,3	15,5	2,13
сумiшки вiвсо-гороху	99,5	21,6	22,9	2,38
редьки олiйно (70 см)	158,9	34,5	27,8	3,81
В сумi за три роки життя
Безпокривний	587,9	130,6	95,6	14,11
Пiд покривом:
кукурудзи	664,0	141,0	123,8	13,89
ячменю	31,4*/265,2	85,6	82,5	9,40
сумiшки вiвсо-гороху	514,8	112,5	95,0	10,02
редьки олiйно (70 см)	681,5	140,4	110,7	13,80

* - зерно ячменю

Найнижчий урожай зелено маси люцерни в перший рiк життя був сформований пiсля покривних культур суцiльного способу сiвби - ячменю на зерно i вiвсяно-горохово сумiшки на зелений корм, - вiдповiдно 31,4 i 39,4 ц/га. На дiлянках, де покривними культурами для люцерни були кукурудза i редька олiйна, посiянi з мiжряддями 70 см, урожай зелено маси люцерни був у 3,1-3,5 раза вищим i становив 96,6-136,6 ц/га.

В середньому за роки дослiджень найбiльш високий збiр сухо речовини був отриманий при покривному (сумiсному) вирощуваннi кукурудзи з люцерною - 50,8 ц/га, iз вiвсяно-гороховою сумiшкою - 53,9 ц/га i редькою олiйною - 48,1 ц/га. Вихiд кормових одиниць був практично однаковим, де покривними культурами були: редька олiйна - 37,7 ц/га, кукурудза i вiвсяно-горохова сумiшка - 44,1-43,3 ц/га, а збiр протену при цьому був найбiльшим при сумiсному вирощуваннi люцерни iз редькою олiйною - 3,78 ц/га. В той же час, при вирощуваннi люцерни пiд покривом кукурудзи на зелений корм збiр протену становив 4,13 ц/га, а при безпокривному способi - 3,85 ц/га.

Вплив виду покривно культури, а також строку збирання проявлявся на рiвнi продуктивностi рослин люцерни i на другий рiк життя. Як окремо по роках дослiджень, так i в середньому за три роки бiльш висока кормова продуктивнiсть люцерни була сформована при вирощуваннi пiд покривом редьки олiйно i сiвбi з мiжряддями 70 см. На цьому варiантi дослiду одержано по 258,6 ц/га зелено маси, 57,8 ц абсолютно сухо речовини; 45,2 ц кормових одиниць i 6,21 ц перетравного протену.

На третьому роцi життя пiслядiя покривних культур на рослини люцерни помiтно зменшувалася, однак залишалась ще достатньо високою. Так, в середньому за 1988-1990 рр. на третьому роцi життя рослини люцерни, якi вирощувалися пiд покривом редьки олiйно з мiжряддям 70 см, сформували високий врожай зелено маси - 158,9 ц/га в порiвняннi iз дiлянками, де покривними культурами були: ячмень на зерно (88,5 ц/га) i сумiшка вiвса з горохом на зелений корм (99,5 ц/га).

Зниження продуктивностi люцерни на третьому роцi життя залежно вiд умов вирощування в рiк сiвби було суттвим на дiлянках, де покривними культурами були ячмiнь на зерно (на 44,3%), вiвсо-горох на корм (на 37,4%) у порiвняннi з редькою олiйною i на 42 i 34,9% в порiвняннi з кукурудзою на зелений корм. Аналогiчна залежнiсть вiдмiчена i в зборi абсолютно сухо речовини, кормових одиниць i перетравного протену.

В сумi за три роки життя пiд покривом редьки олiйно (70 см мiжряддя) рослини люцерни сформували урожай бiомаси 681,5 ц/га, пiд покривом кукурудзи - 664,0 ц/га, а при безпокривному способi вирощування тiльки - 587,9 ц/га, або нижчий на 15,9-12,9%.

Збiр бiомаси люцерни за три роки пiд покривом ячменя на зерно i вiвсо-горохом на корм був нижчим в 2,6-1,3 раза у порiвняннi з редькою олiйною i в 1,2 раза - iз безпокривним вирощуванням.

Багаторiчнi експериментальнi данi переконливо свiдчать, що в усi роки дослiджень при сiвбi люцерни рано навеснi без покриву i пiд покрив редьки олiйно насiннва продуктивнiсть була на рiвнi 1,62-1,93 ц/га (табл. 10).

Таблиця 10 Насiннева продуктивнiсть рослин люцерни рiзних рокiв життя (ц/га)

Спосiб вирощування люцерни	Роки життя	Сума за три роки
	перший (1986-1988 рр.)	другий (1987-1989 рр.)	третiй (1988-1990 рр.)
Безпокривний	1,92	2,21	2,06	6,19
Пiд покривом:
кукурудзи	-	2,09	1,85	3,94
ячменю	-	1,48	1,17	2,65
вiвсо-гороху	-	1,65	1,22	2,87
редьки олiйно (15 см)	1,62	1,72	1,36	4,70
редьки олiйно (70 см)	1,93	2,02	1,90	5,85

Необхiдно пiдкреслити, що посiв люцерни пiд iншими покривними культурами (ячменем, вiвсо-гороховою сумiшкою, кукурудзою) не забезпечував одержання насiння в рiк сiвби. Названi культури дуже пiзно звiльняли люцерну з-пiд покриву (з третьо декади червня до кiнця липня). Визначено, що на другому роцi життя за рахунок бiльш сприятливих умов при використаннi покривних культур, якi мають короткий перiод вегетацi в рiк сiвби люцерни, вища насiннва продуктивнiсть формувалась на дiлянках, де покривною культурою була редька олiйна. Тут цей показник перевищував на 18,3-26,7% середнiй врожай насiння за роки дослiджень на варiантах дослiду, де покривними культурами були сумiшки вiвса з горохом на корм i ярий ячмiнь на зерно. Практично однаковим (2,09 ц/га) був врожай насiння люцерни пiд покривом кукурудзи i на 9,4% врожайнiсть насiння була вищою при безпокривному способi сiвби люцерни.

Подiбна закономiрнiсть у формуваннi насiннво продуктивностi люцерни вiдповiдно до названих покривних культур зберiгалася i на третьому роцi життя травостою люцерни.

Збiр насiння люцерни в сумi за три роки життя на дiлянках, де покривною культурою була редька олiйна з мiжряддями (70 см), також перевищував на 1,94-3,20 ц/га, або на 32,7-54,7% врожай з посiвiв, де люцерна знаходилась пiд покривом ячменю, вiвсо-горохово сумiшки i кукурудзи на зелений корм.

ОСОБЛИВОСТI РОСТУ I РОЗВИТКУ РОСЛИН ЛЮЦЕРНИ ПIД ВПЛИВОМ РIСТРЕГУЛЮЮЧИХ РЕЧОВИН

Дослiдження показують, що iнкрустацiя насiння i обприскування рослин люцерни мiкрофiторегуляторами забезпечували одержання позитивних результатiв - пiдвищувалась лабораторна i польова схожiсть насiння, пiдсилювався рiст i розвиток коренево системи, надземно маси, в значнiй мiрi змiцнювалась стiйкiсть до стресових ситуацiй, надмiрного зволоження, варiювання температурного режиму повiтря, скорочувався вегетацiйний перiод, що в цiлому сприяло збiльшенню i стабiлiзацi рiвня продуктивностi цi культури.

Вплив iнкрустацi насiння регуляторами росту на посiвнi якостi, темпи росту i розвитку рослин люцерни

За роки дослiджень польова схожiсть насiння люцерни, яке було оброблене регуляторами росту, пiдвищувалася на 8-12%, а повнi сходи з'являлись у порiвняннi з контролем на 2-3 днi ранiше, при цьому збiльшували кiлькiсть корiння i пагонiв кущiння, а також надземна загальна маса рослин.

Бiометричнi замiри i пiдрахунки, проведенi у фазi бутонiзацi-початку цвiтiння, свiдчать, що напiвсухий обробiток насiння перед сiвбою регулятором росту помiтно впливав на змiну габiтусу рослин.

Найбiльш значнi змiни показникiв висоти рослин, площi листово поверхнi i чисто продуктивностi фотосинтезу вiдмiчаються у варiантi з використанням ОЛАК (сiллю-N-оксi 2,6 лутiдину i адiгиново кислоти) у дозi 10 мг/л. Вiдзначенi вiдмiнностi збереглись на протязi всього перiоду вегетацi i cуттво впливали на формування продуктивностi люцерни.

Сумарна продуктивнiсть культури (в сумi за 1989-1991 рр.) показу, що найвищi показники збору насiння, зелено маси, виходу кормових одиниць i перетравного протену одержанi при використаннi препарату ОЛАК для передпосiвно iнкрустацi насiння в концентрацi 100 мг/л. В той же час, враховуючи незначну рiзницю в урожа порiвняно з варiантом, де вказаний регулятор росту випробовувався у дозi 10 мг/л, остання, очевидно, i оптимальною та найбiльш економiчно доцiльною дозою для напiвсухо передпосiвно обробки насiння люцерни.

Стресовi ситуацi навколишнього середовища i змiни реакцi рослин люцерни при обприскуваннi х регуляторами росту

Позакореневе обприскування люцерни через 45 днiв пiсля появи повних сходiв рiстрегулюючими препаратами дозволило виявити цiкавi особливостi значного збiльшення лiнiйного та вагового приросту рослин в залежностi вiд ступеня впливу i дози випробування регуляторiв росту.

Iнтенсивнiшi темпи лiнiйного та вагового приросту рослин люцерни зберiгались протягом 30 днiв вiд початку застосування солi - 3 метiламiносульфолану i янтарно кислоти (МАСФЯТ) дозою 40 г/га.

Так, через 15 i 30 днiв пiсля обробки висота рослин була на 7,7-10,0 см бiльшою у порiвняннi з контролем, де обробка не проводилась, на 4,6-7,6 см у порiвняннi з гiббереллатом кальцiю (I еталоном) i 4,0-5,0 см з еталоном II - 2-хлоретiлтриметiлхлоридом. Аналогiчна картина спостерiгалася i в дi регуляторiв росту на змiну маси рослин протягом дослiджуваного перiоду вегетацi.

Найбiльш чiтко спостерiгаться позитивний зв'язок мiж дослiджуваними показниками i високим ступенем впливу регуляторiв росту в перiод бутонiзацi-цвiтiння, який апроксимуться наступним рiвнянням множинно регрес i високими коефiцiнтами кореляцi:

у=2,348х1+0,236х2+6,843х3-39,470.

Виходячи з приведеного рiвняння, можна оцiнити ступiнь впливу регуляторiв росту в перiод бутонiзацi-цвiтiння на iнтенсивнiсть метаболiчних процесiв у рослинах люцерни, тобто на варiювання показникiв лiнiйного приросту, змiни площi листово поверхнi, чисто продуктивностi фотосинтезу i, в кiнцевому пiдсумку, на величину формування врожаю. На високу позитивну сполученiсть мiж дослiджуваними параметрами вказують i коефiцiнти кореляц r=0,736-0,819.

Отже, для формування високо кормово та насннво продуктивностi важливо для рослин люцерни мати добре розвинуту вегетативну масу, починаючи з раннiх етапiв х росту i розвитку, що може бути досягнуто обробкою рослин люцерни препаратом МАСФЯТ дозою 40 г/га через 45 днiв пiсля повних сходiв культури.

Значне зростання насiннво продуктивностi рослин на першому роцi життя спостерiгалось на дiлянках при використаннi препарату МАСФЯТ сiллю -3-метiламiносульфолану i янтарно кислоти дозою 40 г/га. Тут формувався найбiльш високий в дослiдi врожай насiння (2,76 ц/га), який перевищував контрольнi варiанти на 0,23-0,29 ц/га. Зростання рiвня врожаю насiння пiд впливом цього регулятора росту результатом утворення на рослинах бiльшо кiлькостi продуктивних стебел, листкiв, бобiв i насiння.

АГРОБIОЛОГIЧНI АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ГЕРБIЦИДIВ, ДОБРИВ I МIКРОЕЛЕМЕНТIВ У БЕЗПОКРИВНИХ ПОСIВАХ ЛЮЦЕРНИ

Змiна кiлькостi бур'янiв i реакцiя люцерни на процеси формування вегетативних органiв при внесеннi гербiцидiв

Дослiдження показують, що допосiвне використання нових для люцерни грунтових гербiцидiв - трефлану i ерадикану дозволя утримувати посiви в перший рiк життя, як правило, в достатньо чистому вiд бур'янiв станi. Кiлькiсть загиблих бур'янiв у середньому за п'ять рокiв (1981-1985) в перiод повних сходiв на дiлянках при внесеннi ерадикану дозою 6,0-7,0 л/га досягало 85,5-91,0%, трефлану дозою 5,0-6,0 л/га - 91,8-96,5%, а рекомендованого для цi культури гербiциду - ептаму - тiльки 64,8%. Загибель i пригнiчення росту бур'янiв вiд токсично д гербцидв була досить високою збергалась аж до стиглостi насiння. х маса на дiлянках, де вносили ерадикан i трефлан, була в 1,2-2,8 раза меншою, нiж при використаннi гербiциду ептам у фазу бутонiзацiя-початок цвiтiння. В процентному вiдношеннi кiлькiсть бур'янiв знижувалась вiд 86,6 до 94,6%.

Використання ерадикану i трефлану дозами 7,0 та 6,0 л/га в рiк сiвби дозволило знизити кiлькiсть бур'янiв на другому роцi життя в 12,4-17,2 раза порiвняно з дiлянками без внесення гербiцидiв i у 3,5-4,8 раза у порiвняннi з допосiвним внесенням ептаму дозою 5,3 л/га.

Зниження густоти рослин люцерни в перiод повних сходiв не перевищувало 5,0% при внесеннi ерадикану дозою 7,0 л/га i 8,4% при використаннi трефлану дозою 6,0 л/га.

Значно бiльшим було випадiння рослин люцерни з травостою на контролi, там, де гербiциди не вносили, тобто бур'яни чинили бiльшу пригнiчуючу дiю на люцерну, нiж використанi гербiциди, i до кiнця першого року життя на таких дiлянках рослин люцерни було менше на 9,8-11,2%.

Випадiння рослин люцерни на другому i третьому роках життя також не залежало вiд застосування в рiк сiвби гербiцидiв, на густоту рослин бiльше впливали iншi фактори, i передусiм, метеорологiчнi умови та забур'яненiсть травостою. В середньому за шiсть рокiв (1981-1986), на другому роцi життя воно становило 56%, на третьому - 84,6, а там, де вносили ерадикан (7,0 л/га) i трефлан (6,0 л/га),- 23,6-28,5 та 53,6-54,0%.

Формування вегетативно маси рослинами люцерни рiзних рокiв життя iнтенсивнiше на дiлянках iз застосуванням хiмiчних засобiв боротьби з бур'янами в рiк сiвби (табл. 11).

Таблиця 11 Динамiка накопичення надземно маси люцерни рiзних рокiв життя при допосiвному використаннi гербiцидiв

Гербiциди,	Повiтряно-суха маса 10 рослин, г
л/га	гiлкування	бутонiза-цiя	цвiтiння	плодо-утворення
Перший рiк життя (середн за 1983-1985 рр.)
Без гербiцидiв	12,0	18,8	21,1	28,8
Ептам, 5,3	13,8	27,9	32,0	38,6
Ерадикан, 7,0	15,7	28,5	32,9	38,9
Трефлан, 6,0	16,2	30,1	34,0	39,7
Другий рiк життя (середн за 1981-1985 рр.)
Без гербiцидiв	77,2	97,3	112,5	127,3
Ептам, 5,3	94,3	123,5	142,6	167,8
Ерадикан, 7,0	102,5	128,3	153,4	175,8
Трефлан, 6,0	104,2	133,5	158,3	182,5
Третiй рiк життя (середн за 1982-1986 рр.)
Без гербiцидiв	72,3	91,3	104,5	125,3
Ептам, 5,3	86,5	115,8	141,3	161,3
Ерадикан, 7,0	95,8	129,4	152,3	176,8
Трефлан, 6,0	98,3	134,2	153,8	177,5

Посiви люцерни при внесеннi ерадикану та трефлану на першому роцi життя формували найбiльшу листову поверхню, величина яко в рiк сiвби в фазi цвiтiння дорiвнювали 22,9-21,7 тис.м2/га. Розмiр асимiляцiйного апарату рослин люцерни на дiлянках без внесення гербiцидiв був 16,4, а з внесенням ептаму - 20,8 тис.м2/га. На другому роцi життя вiдповiдно - 46,3; 44,1; 27,4 i 44,1 тис.м2/га. Ваговий i лiнiйний прирiст, рiзна площа листово поверхнi рослин люцерни, висiяно по рiзних фонах (з внесенням гербiцидiв i без них) деякою мiрою позначались також на фотосинтетичнiй дiяльностi посiвiв. У перiод гiлкування-бутонiзацi у рослин люцерни першого року життя чиста продуктивнiсть фотосинтезу була низькою i складала в середньому за 1982-1985 рр. на дiлянках без внесення гербiцидiв 1,24; з внесенням ептаму - 1,81; ерадикану - 1,84-1,91 та трефлану - 1,79-1,84 г/м2добу. В перiод бутонiзацi-цвiтiння рослин прирiст абсолютно сухо маси рослин помiтно пiдвищувався, а чиста продуктивнiсть фотосинтезу в цей перiод була 2,74-3,04 г/м2.добу. З переходом рослин в фазу плодоутворення процеси фотосинтезу поступово знижувались.

Разом з тим потрiбно зауважити, що протягом усього перiоду спостережень фотосинтетична дiяльнiсть посiвiв люцерни в перiод бутонiзац-цвтння на гербцидному фон була на 0,67-0,60 г/м2добу бльшою в порвнянн з длянками, де гербциди не вносили, на 0,03-0,10 г/м2добу в порвнянн з гербцидом ептам.

Змiст хлорофiлу в листках люцерни в рiк сiвби на гербiцидному фонi не знижувався. Максимальна його кiлькiсть в зеленому листi спостерiгалась у перiод повного цвiтiння, яке було в середньому за роки дослiджень на 5,8-6,5%, або на 22,2-24,9 мг/100 г сухо речовини бiльшим на дiлянках, де використовували трефлан (6,0 л/га) i ерадикан (7,0 л/га), у порiвняннi з дiлянками, де гербiциди не вносили.

Ефективнicть гербiцидiв та мiкроелементiв, у комплексi з рiдкими добривами

Гербiцидна активнiсть трефлану при сумiсному його застосуваннi з РКД i КАС пiдвищувалась на 35,4% у порiвняннi з роздiльним використанням.

Спостереження за темпами лiнiйного i вагового приросту рослин люцерни в динамiцi показують, що бiльшими вони були в мiжфазний перiод стеблування-бутонiзацi. На контрольних варiантах (без гербiцидiв i добрив) середньодобовий лiнiйний прирiст люцерни дорiвнював 1,21-1,25 см, а при сумiсному використаннi трефлану, РКД та КАС пiд культивацiю цей показник збiльшувався на 14,9-22,4% , (1,39-1,53 см). Абсолютно суха маса 20 рослин люцерни при збираннi на зелений корм в середньому за три роки була на 2,1 г, або 7,4% вищою.

Критерiм оцiнки аналiзованих способiв використання добрив i гербiциду продуктивнiсть (рис. 3). Як за роки дослiджень, так i в сумi за три роки життя люцерни при сумiсному внесеннi мiнеральних добрив i трефлану врожайнiсть зелено маси була на 13% вищою, нiж при внесеннi одного трефлану, i на 6,3-8,8% у порiвняннi з роздiльним х використанням, а врожайнiсть насiння в середньому за роки дослiджень була також бiльшою, нiж при роздiльному використаннi. В перший рiк життя на 14,9%, другий - 19,4 i третiй - на 17,9%. Порiвняно з роздiльним використанням добрив i трефлану ця рiзниця дорiвнювала вiдповiдно 7,3-8,0; 11,4-16,2 i 7,0-9,5%.

Використання мiкроелементiв разом з гербiцидом i добривами суттво впливало на рiст i розвиток рослин люцерни, а х ефективнiсть в значнiй мiрi залежала вiд способу використання (табл. 12).

Таблиця 12 Вплив мiкроелементiв, рiдких добрив i гербiцидiв на рiст i розвиток рослин люцерни на першому роцi життя в перiод х збирання (1993-1995 рр.)

Варiанти	Висота, см	Кiль-кiсть стебел, шт/м2	Листки, % до загально маси	Площа листкiв, тис.м2/га	Врожай-нiсть насiння, ц/га
Трефлан	58,4	328	48,2	19,0	1,68
Трефлан+Zn-B-Mo (окремо)	63,4	338	48,9	20,2	1,74
Трефлан+Zn-B-Mo (окремо)	63,4	343	49,8	20,8	1,78
Трефлан+РКД+КАС (сумiсно)	67,6	352	51,6	21,2	1,89
Трефлан+РКД+КАС+Zn-B-Mo (сумiсно)	69,7	374	54,9	23,5	1,96
Трефлан+РКД+КАС+Zn-B-Mo(окремо)	67,7	358	52,2	22,7	1,84

Внесення в грунт мiкроелементiв Zn-B-Mo разом з грунтовим гербiцидом трефланом i мiнеральними добривами давало збiльшення висоти рослин на 19,3% у перiод збирання х на корм.

Використання мiкроелементiв разом з гербiцидом, РКД i КАС ефективно впливало на iндивiдуальне формування рослин i в цiлому посiву люцерни, що в свою чергу сприяло збiльшенню питомо ваги листкiв у зеленiй масi. При внесеннi Zn-B-Mo з трефланом (в сумiшах або окремими компонентами), як при використаннi одного гербiциду, площа листово поверхнi була практично однаковою i становила 48,2-49,8%. Сумiсне використання мiкроелементiв, трефлану, РКД i КАС збiльшувало кiлькiсть листкiв у зеленiй масi на 13,9%, а площi листово поверхнi - на 10,8%.

Сумiсне внесення мiкроелементiв з трефланом, РКД i КАС сприяло збiльшенню кiлькостi продуктивних стебел порiвняно з контролем на 28,6%, бобiв i насiння - вiдповiдно на 9,4 i 17,2%. Змiна структури насiннвого куща сприяла збiльшенню врожаю насiння люцерни на першому роцi життя на 16,7%, на другому - 22,5, третьому - 20,4%, а у сумi за три роки життя - на 20,6%.

Використання гербiцидiв i ефективне знищення бур'янiв позитивно вплива не тiльки на врожайнiсть люцерни, але i на посiвнi якостi одержаного насiння. За всi роки дослiджень маса 1000 насiнин на дiлянках з допосiвним внесенням гербiцидiв була дещо бiльшою, нiж без них. В середньому за 1993-1995 роки маса насiння, одержаного на дiлянках з внесенням гербiцидiв, була на 0,24-0,30 г (12,5-17,7%) бiльшою, нiж на контролi. Енергiя проростання i лабораторна схожiсть насiння також були вищими на дiлянках, де використовували трефлан i ерадикан.

Пiсля широко виробничо перевiрки розробленого прийому внесення пiд передпосiвну культивацiю трефлану (6,0 л/га) i ерадикану (7,0 л/га) пiд ранньовеснянi безпокривнi посiви люцерни i одержання позитивних результатiв вченою радою колишнього ВНДI кукурудзи була подана пропозицiя до Державно комс з хiмiчних засобiв боротьби з шкiдниками, хворобами рослин i бур'янами про включення до “Списку...” дозволених препаратiв для використання пiд передпосiвну культивацiю трефлану (25%-ний к.е.) - 6 л/га i ерадикану (80%-ний к.е.) - 7 л/га залежно вiд типу забур'янностi на безпокривних ранньовесняних посiвах люцерни (при вирощуваннi на насiння) проти однорiчних тонконогових i двосiм'ядольних бур'янiв.

Рiшенням Держкомiсi трефлан i ерадикан запропонованi i включенi у Додаток “Списку пестицидiв...”, дозволенi для використання пiд люцерну.

Таким чином, допосiвне внесення нових для люцерни гербiцидiв (трефлану i ерадикану) сприя ефективнiшому знищенню бур'янiв у посiвах i тим самим позитивно вплива на рiст i розвиток бобово культури та пiдвищенню продуктивностi.

ОСНОВНI ШЛЯХИ ПIДВИЩЕННЯ ЕКОНОМIЧНО ЕФЕКТИВНОСТI ВИРОЩУВАННЯ ЛЮЦЕРНИ НА КОРМ ТА НАСIННЯ

Виробничi витрати, вартiсть основних i оборотних засобiв розрахованi за цiнами i розцiнками, що дiяли в умовах виробництва степово зони Украни за станом на 1 листопада 1998 року.

Для виявлення резервiв економного використання енергетичних i матерiальних ресурсiв проведена порiвняльна економiчна оцiнка ефективностi традицiйних i рекомендовано виробництву технологi вирощування люцерни на корм та насiння.

Аналiз структури розподiлу затрат при вирощуваннi люцерни за традицiйними технологiями показав, що основна питома маса х припада на обробiток грунту, внесення добрив i пестицидiв (15,3% працi, 35,4% експлуатацiйних витрат i 38,7% нафтопродуктiв), збирання i доробку врожаю (вiдповiдно 70,5; 61,3 i 42,7%). З усiх виробничих затрат на технологiчнi припада 78,3% в т.ч. на пальне 34,2%, мiнеральнi добрива i пестициди - 21,3%, насiння - 9,3% i т.п.

Як свiдчать розрахунки, найбiльший ефект забезпечуться при рекомендованiй технологi вирощування люцерни. Тут, порiвняно з загальноприйнятими технологiями вирощування при ранньовесняних покривних i лiтнiх безпокривних посiвах, незважаючи на бiльш високi виробничi витрати i затрати сукупно енерг в розрахунку на 1 га, одержана найдешевша продукцiя у перерахунку на зерновi одиницi i найнижча енергомнiсть. Пояснються це бiльш випереджаючим ростом врожайностi порiвняно iз збiльшенням виробничих витрат в розрахунку на 1 га посiву. I як загальний результат - при визнанiй технологi одержано найбiльший прирiст чистого прибутку (вiдповiдно на 140 i 759 грн/га) та найвищий коефiцiнт окупностi грошово-матерiальних (2,05 грн.) i енергетичних витрат (6,20) проти 5,64 в технологi при веснянiй покривнiй сiвбi та 5,07 - в технологi при лiтньому безпокривному способi. Собiвартiсть 1 ц продукцi в перерахунку на зерновi одиницi при рекомендованiй технологi порiвняно з базовими знижувалась вiдповiдно на 7,0 i 23,3%, а виробництво продукцi в розрахунку на 100 кг палива в першому випадку на 4,6%, в другому - на 26,5%.

Таким чином, у рекомендованiй технологi вирощування люцерни резерви скорочення експлуатацiйних i виробничих витрат мiстяться в роботах, пов'язаних з основним обробiтком грунту, внесенням добрив, пестицидiв i збиранням врожаю.

ВИСНОВКИ

1. Проведенi в 1980-1997 рр. дослiдження показали: бiльш сприятливi умови для росту i розвитку рослин люцерни складалися при основному безполицевому обробiтку грунту i використаннi знаряддя ПРПВ-5-50 i ПЧ-4,5. При цьому утворюються мульчуючий шар i краща оструктуренiсть грунту, що, в свою чергу, сприя нагромадженню значно бiльших запасiв продуктивно вологи, iнтенсифiкацi мiкробiологiчних процесiв, мобiлiзацi легкодоступних рослинам поживних речовин, формуванню бiльшо маси коренево системи, бiльш ефективно проявляться токсична дiя гербiцидiв на проростки бур'янiв, якi переважно знаходяться в посiвному шарi грунту. Кiлькiсть бур'янiв при полицевiй оранцi перед збиранням люцерни на корм була в 1,8-2,5 раза меншою, нiж при безполицевому способi обробiтку грунту.

2. При безполицевому обробiтку грунту порiвняно з оранкою у сумi за три роки життя одержано врожай зелено маси на 13,7% бiльший, а збiр абсолютно сухо речовини, кормових одиниць i перетравного протену був вищим вiдповiдно на 13,6; 11,4 i 1,52 ц/га. Враховуючи значно меншi енергетичнi витрати на обробiток грунту безполицевим знаряддям, останнiй доцiльно використовувати в сiвозмiнi поряд з оранкою.

3. Для проростання максимально кiлькостi насiння люцерни найбiльш сприятливi умови в посiвному шарi грунту (0-5 см) складалися при температурi грунту на рiвнi 8-10С, вмiсту продуктивно вологи 10-12 мм i щiльностi 0,98-1,06 г/см3. Вiдхилення вiд вказаних параметрiв значно зменшувало польову схожiсть насiння.

Встановлено, що оптимум тривалостi перiоду “сiвба-сходи” вiдносно утворення елементiв продуктивностi рослин i формування величини врожаю зелено маси i насiння люцерни варiю в межах 10-12 днiв, оптимум середньо температури повiтря i грунту на глибинi загортання насiння знаходиться у межах вiдповiдно 8-10С; 6-8С, а оптимум суми ефективних температур для люцерни в цей перiод становить 90-95С.

4. Найбiльш висока кормова i насiннва продуктивнiсть безпокривно люцерни забезпечуться при ранньому строку сiвби (у першу половину квiтня), при запiзненнi зi строками сiвби вiдбуваться закономiрне зниження врожайностi зелено маси i насiння, зумовлене погiршенням зволоження грунту i пiдвищенням термiчного режиму повiтря.

Рослини люцерни, вирощенi з насiння, одержаного в перший рiк життя, не знижують врожай у потомствi i мають рiвноцiннi посiвнi властивостi та якостi, що i насiння iз травостов другого i подальших рокiв життя.

5. Норму висiву i спосiб сiвби при безпокривному вирощуваннi люцерни на корм i насiння доцiльно встановлювати за кiлькостю схожого насiння. Оптимальними i економiчно виправданими нормами i способами сiвби : на корм - суцiльний (з мiжряддями 15 см) при висiвi 8 кг/га; на насiння - широкорядний ( з мiжряддями 60 см) при нормi висiву 2 кг/га. Залежно вiд маси насiня це дорiвню: 3,6-4,0 i 1,0-1,1 млн.штук схожого насiння на гектар.

6. Широкоряднi (60 см) безпокривнi посiви люцерни в усi роки життя виявилися ефективнiшими, нiж суцiльнi. В сумi за три роки життя вони забезпечили врожай якiсного насiння в 1,5 раза вищий, формували бiльше продуктивних стебел, суцвiть i бобiв у порiвняннi з суцiльними (15 см) i широкорядними (45 см) посiвами.

7. Уперше теоретично доведено i експериментально обгрунтовано для впровадження у виробництво доцiльнiсть комбiнованого способу використання безпокривних посiвiв люцерни (у перший рiк життя на насiння, у другий - перший укiс на корм, другий на насiння). Послiдовнiсть технологiчних операцiй така: пiсля одержання насiння в перший рiк життя восени в травостiй люцерни доцiльно пiдсiяти озимi злаки - пшеницю (4,25 млн./га) або тритiкале (3,8 млн./га). При вiдсутностi вологи в посiвному шарi восени навеснi пiдсiяти багатокомпонентну сумiшку, яка складаться з ячменю (1,0 млн./га), гороху зернового (0,7 млн./га) i редьки олiйно (1,0 млн./га). Це дозволить запобiгти переростанню i виляганню широкорядних посiвiв, пiдвищити поживнiсть раннього зеленого корму i знизити пестицидне навантаження при одержаннi насiння люцерни з другого укосу.

8. Вперше для степового регiону в технологi вирощування люцерни на корм i насiння вивчена i рекомендована виробництву нова покривна культура - редька олiйна при сiвбi з мiжряддями 70 см i нормi висiву 0,7 млн./га схожого насiння.

Головною перевагою цi культури короткий вегетацiйний перiод, який дозволя звiльняти люцерну вiд покриву вже через 42-45 днiв пiсля х сумiсного зростання, тобто значно ранiше, нiж iншi покривнi культури - кукурудза на зелений корм, ячмiнь на зерно i вiвсяно-горохова сумiшка на зелений корм, якi звiльняють поле вiдповiдно на 50, 57 та 23 днi пiзнiше.

9. Встановлено, що при використаннi редьки олiйно як покривно культури забезпечуються помiтно кращi темпи росту i розвитку рослин люцерни i вiдбуваться формування бiльш розвинуто вегетативно маси (бiомаси); рацiональнiше використовуються запаси грунтово вологи та поживних речовин; у перiод сумiсного зростання спостерiгаться бiологiчна сумiснiсть (сiмбiотичний ефект) мiж покривною та основною культурою, пiд покривом редьки олiйно створються досить сприятливий режим освiтлення, який допомогав кращому виживанню рослин люцерни в перший i наступнi роки життя, а також помiтному зменшенню ступеня забур'яненостi посiвiв люцерни. Вказанi явища вiдмiчаються протягом всього життвого циклу рослин люцерни.

10. В сумi за три роки життя урожайнiсть насiння люцерни, де покривною культурою в рiк сiвби взята редька олiйна, була вищою на 1,88 ц/га (32%) у порiвняннi з кукурудзою на зелений корм, на 2,56 ц/га (43,8%) та 2,63 ц/га (45%) бiльшою у порiвняннi з ячменем на зерно i вiвсяно-гороховою сумiшкою на зелений корм.

11. Застосування стимулятора росту ОЛАК (сiль -N-оксi-2,6 лутидину та адипiново кислоти) для передпосiвно обробки насiння люцерни сприя пiдвищенню його схожостi, скороченню тривалостi перiоду “сiвба-сходи” та наступних мiжфазних перiодiв, iнтенсифiкацi процесiв росту i розвитку рослин, що в цiлому сприя пiдвищенню врожаю зелено маси люцерни на 10-15%, а насiння на 13-17%.

12. Обприскування рослин люцерни через 45 днiв пiсля повних сходiв регулятором росту МАСФЯТ (сiллю 3-метiламiносульфолану та янтарно кислоти) пiдсилювало рiст i розвиток рослин люцерни, приводило до появи додаткових бiчних пагонiв, бiльш iнтенсивного цвiтiння, пiдвищувало процент утворення бобiв i скорочувало перiод дозрiвання насiння.

13. Використання пiд передпосiвну культивацiю трефлану (6 л/га) та ерадикану (7,0 л/га) знижувало кiлькiсть бур'янiв у перiод “сходи-цвiтiння” вiд 90,0 до 93,3%. В результатi полiпшувався рiст i розвиток рослин люцерни, х забезпеченнiсть вологою, елементами живлення, пiдвищувався процент виживаностi х в травосто та спостерiгалася бiльш висока кормова i насiннва продуктивнiсть протягом усього перiоду використання травостою.

За даними наших дослiджень, Держкомiсiя включила в “Список...” дозволених препаратiв для використання пiд передпосiвну культивацiю трефлану (25%-ний к.е.) - 6 л/га та ерадикану (80%-ний к.е.) - 7 л/га проти однорiчних злакових та дводольних бур'янiв при безпокривному вирощуваннi люцерни на насiння. Гербiциди трефлан i ерадикан дозволенi для використання пiд люцерну з 1988 року.

14. Виявлена висока ефективнiсть сумiсного використання гербiциду трефлану з рiдкими комплексними добривами (РКД - N18P60 та КАС - N42) при безпокривному вирощуваннi люцерни в першому роцi життя. При цьому фiтотоксична дiя гербiциду пiдвищувалась на 5,7-8,2% i зберiгалася тривалий час - до збирання люцерни на зелений корм. Збiр зелено маси i насiння люцерни в сумi за три роки життя збiльшувався вiдповiдно на 9,6 та 13,5% при суттвому зниженнi трудових затрат i матерiальних ресурсiв.

15. Визначено, що адаптивна технологя вирощування люцерни на корм i насiння агрономiчно доцiльною i економiчно ефективною у порiвняннi iз ранiше розробленими загальноприйнятими технологiями. На 1 га ранньовесняного безпокривного посiву люцерни отримана вiдносно дешева продукцiя з найменшою енергомiсткiстю, бiльш високим чистим прибутком, коефiцiнтом окупностi грошово-матерiальних (2,05 грн.) i енергетичних витрат (6,20 Мдж) проти 5,64 Мдж в технологi весняного пiдпокривного та 5,07 Мдж при лiтньому безпокривному вирощуваннi. Собiвартiсть 1 ц продукцi при цьому знижувалась вiдповiдно на 7,0 та 23,3%, а виробництво продуктiв у перерахунку на 100 кг палива у першому випадку було нижчим на 4,6%, у другому - на 26,5%.

РЕКОМЕНДАЦI ВИРОБНИЦТВУ

Вирощувати люцерну на насiння та корм у пiвнiчному Степу Украни найдоцiльнiше проводити при ранньовесняних безпокривних посiвах.

Для формування високого рiвня продуктивностi люцерни та враховуючи меншi енергетичнi витрати в польових сiвозмiнах, рекомендуться поряд з традицiйною оранкою пiд люцерну проводити i обробiток грунту безполицевим знаряддям ПРПВ-5-50 або ПЧ-4,5.

Сiвбу люцерни виконувати в першi днi початку польових робiт, коли наста стиглiсть грунту i досягаться його якiсне кришення. Редька олiйна, як покривна культура, висiваться з мiжряддями 70 см i нормою висiву 0,7 млн./га схожого насiння.

Для економi матерiальних та трудових втрат, та боротьби з бур'янами пiд допосiвну культивацiю застосовувати гербiциди трефлан або ерадикан, рiдкi комплекснi добрива (РКД i КАС), мiкроелементи (Zn-B-Mo) за один агротехнiчий прийом.

При вирощуваннi люцерни на корм норма висiву становить 8 кг/га, спосiб сiвби - суцiльний з мiжряддями 15 см; при використаннi посiву на насiння - норма висiву 2 кг/га i широкорядний спосiб з мiжряддями 60-70 см. Обов'язковим заходом при цьому обробка насiння i рослин регуляторами росту.

У вологi роки на другому роцi життя, щоб запобiгти переростанню та виляганню рослин в широкорядних посiвах у травостiй люцерни першого року життя восени пiдсiвати озиму пшеницю (4,25 млн./га) або озиме тритiкале (3,8 млн./га). Якщо не було змоги це зробити, на другому роцi життя, навеснi пiдсiвати багатокомпонентну сумiшку, яка складаться з ячменю (1,0 млн./га), гороху зернового (0,7 млн/га) та редьки олiйно (1,0 млн./га). При цьому перший укiс зiбрати на корм, а другий на насiння.

люцерна грунт водний

СПИСОК ОСНОВНИХ РОБIТ З ТЕМИ ДИСЕРТАЦI

1.Ливенский А.И., Кулик И.И., Черенков А.В. Химические приемы борьбы с сорняками при беспокровных посевах люцерны//Бюллетень ВНИИ кукурузы.-1984.-№63.-C.68-73.

2.Бабич А.А., Ливенский А.И., Черенков А.В. , Кулик И.И. Основные приемы повышения семенной продуктивности люцерны в условиях центральной Степи УССР//Корма и кормопроизводство.-1984.-№18.-C.3-7.

3. Ливенский А.И., Черенков А.В., Кулик И.И., Чумаков В.П. Методические рекомендации по индустриальной технологии прооизводства семян люцерны в первом году жизни.-Днепропетровск.-1985.-19 C.

4. Ливенский А.И., Черенков А.В., Кулик И.И. Ранневесенние беспокровные посевы люцерны на семена//Степное земледелие.-1986.-Вып. 20.-C.62-65.

5. Ливенский А.И., Калашник Н.С., Черенков А.В. Особенности выращивания кормовых культур на семена//Научно обоснованная система кормопроизводства Днепропетровской области.-Днепропетровск, 1987.-C.135-144.

6. Черенков А.В., Кулик И.И., Акименко В.С. Интенсивная технология производства семян люцерны//Запорожский ЦНТИ.-1987.-4С.

7. Ливенский А.И., Калашник Н.С., Черенков А.В. Организация семеноводства кормовых культур//Научно обоснованная система кормопроизводства Днепропетровской области.-Днепропетровск.-1987.-С.229-233.

8. Ливенский А.И., Черенков А.В., Кулик И.И. Мероприятия по увеличению производства и повышению качества кормов//Научно обоснованная система земледелия Днепропетровской области.-Днепропет-ровск.-1988.-C.233-237.

9. Ливенский А.И., Черенков А.В., Кулик И.И. Особенности формирования корневой системы люцерны при разных сроках сева//Степное земледелие.-1988.-Вып.23.-C.65-67.

10. Ливенский А.И., Черенков А.В., Кулик И.И., Чумаков В.П. Урожайные свойства и посевные качества семян, полученных в первый год жизни растений//Селекция и семеноводство.-1988.-№3.-C.47-49.

11. Бабич А.А., Ливенский А.И., Черенков А.В., Кулик И.И. Эффективность разных технологий производства семян люцерны в условиях северной Степи Украины//Корма и кормопроизводство.-1988.-Вып.26.-C.21-25.

12. Ливенский А.И., Черенков А.В. Многолетние травы//Научно обоснованная система земледелия Днепропетровской области.-Днепропет-ровск.-1988.-C.255-257.

13. Ливенский А.И., Черенков А.В., Кулик И.И. Беспокровная люцерна//Агропром Украины.-1989.-№5.-C.72-74.

14. Ливенский А.И., Черенков А.В., Чумаков В.П., Кулик И.И. Основные направления и итоги исследований по кормовым культурам//Бюллетень ВНИИ кукурузы.-1990.-№72.-С.66-70.

15. А.с. 1690355 СССР. Средство для обработки растений люцерны. А.В.Черенков, А.И.Ливенский, В.П.Чумаков, И.И.Кулик. №4819634; заявлено 19.03.90; зарегистрировано 08.07.91.

16. А.с. 1732648 СССР. Средство для предпосевной обработки семян кормовых культур (люцерна, эспарцет). А.В.Черенков, А.И.Ливенский, В.П.Чумаков, И.И.Кулик. №4819620; заявлено 19.09.92; зарегистрировано 08.01.92.

17. Черенков А.В. Эффективные приемы борьбы с сорняками в посевах люцерны//Бюллетень Института кукурузы.-1992.-№75.-С.93-97.

18. Черенков А.В. Редька масличная - покровная культура для люцерны//Бюллетень Института кукурузы.-1993.-№76.-С.93-97.

19. Ливенский А.И., Черенков А.В. Резервы увеличения производства кормов в Днепропетровской области// Методические рекомендации.-Днепропетровск.-1993.-20 С.

20. Лiвенський А.I., Черенков А.В. Вплив рiдких мiнеральних добрив та х сумiшей з гербiцидами на продуктивнiсть люцерни//Перша всеукранська (Мiжнародна) конференцiя по проблемi “Корми i кормовий бiлок”.-Вiнниця.-1994.-С.70-74.

21. Черенков А.В., Кулик I.I. Вплив способiв основного обробiтку грунту на продуктивнiсть люцерни//Перша всеукранська (Мiжнародна) конференцiя з проблеми “Корми i кормовий бiлок”.-Вiнниця.-1994.-С.70-72.

22. Черенков А.В., Крамарев С.М., Балахтар М.Я. Комплексное применение средств химизации и продуктивность люцерны//Кормопроиз-водство.-1995.-№2.-С.28-32.

23. Черенков А.В., Кулик I.I. Вологозабезпеченiсть люцерни в залежностi вiд способiв основного обробiтку грунту//Матерiали Республiкансько координацiйно методично Ради з проблем ефективного використання зрошуванних земель для нарощування i стабiлiзацi виробництва кормiв i кормового бiлка (пiд ред. А.О.Бабича).-Вiнниця.-1995.-С.20-23.

24. Ливенский А.И., Черенков А.В. Научно обоснованные приемы увеличения производства кормов//Методические рекомендации.-Днепро-петровск.-1996.-14 С.

25. Черенков А.В., Крамарев С.М., Красненков С.В. Экологические аспекты применения минеральных удобрений в агроценозах кукурузы, сорго и люцерны//Экологические аспекты загрязнения окружающей среды.Международная практическая конференция.-К.,-1996.-С.46-43.

26. Cherenkov A.V., Kramarev S.M. et al. Ecological monitoring of complex usage of Mineral fertilizers, herbicides and combination of Zn with N-, O-, and S- derivatives of propione acid in agrocenoses of maize, sorgo and lucerne//International ecological congress.-Voronezh.-Russia.-1966.-P.13-16.

27.Cherenkov A.V., Kramarev S.M., Krasnenkov S.V. Agroecological value of using new Forms of mineral Fertilizers combined and on the base of herbicides during of Maize, sorgo and lucerne//International ecological congress.-Voronezh.-Russia.-1996.-P.2-3.