Наукове обґрунтування і розробка інтенсивних агротехнічних прийомів підвищення кормової продуктивності люцерни в Лісостепу України

Ланка сівозміни ячмінь на зерно-люцерна дворічного використання за виходом кормових одиниць і перетравного протеїну поступається ланкам кормових сівозмін ячмінь на зерносінаж - люцерна два роки відповідно на 40,7 і 64,8%, озимі на зелений корм - люцерна літнього посіву два роки - 19,0 і 51,0%, весняному безпокривному посіві із застосуванням ефективних гербіцидів при трирічному використанні травостою відповідно на 33,8 і 76,2%. За біоенергетичною оцінкою безперечна перевага належить сумісному посіву люцерни з ранніми зерновими і ярими капустяними на зерносінаж, де коефіцієнт енергетичної ефективності складає відповідно 5,69 і 5,56, проти 3,75 при посіві люцерни під покрив ячменю, враховуючи вихід обмінної енергії зерна ячменю і вегетативної маси люцерни за два роки використання травостою. При весняному безпокривному посіві з гербіцидами коефіцієнт енергетичної ефективності складає 5,32 за три роки використання травостою.

Вміст поживних речовин в зеленій масі у значній мірі залежить від проходження фаз росту і розвитку, погодних умов та способу посіву. Вміст поживних речовин у зеленій масі люцерни в першу чергу залежить від облистяності рослин. В сухій речовині листя люцерни міститься в 2 рази більше азотистих сполук і зольних елементів, у 8 разів більший вміст каротину, а вміст клітковини 3,6 разів менший, ніж в стеблах. Облистяність рослин за період від фази гілкування до повного цвітіння зменшується з 60 до 35%. Коефіцієнт кореляції між облистяністю рослин і вмістом протеїну в сухій речовині складає 0,968±0,123. Виявлені кореляційні зв'язки між вмістом поживних речовин і кількістю днів вегетації в першому укосі. Виведені регресійні моделі дозволяють з високою достовірністю прогнозувати вміст сухої речовини, сирого протеїну, клітковини, жиру і БЕР в листках і стеблах люцерни. В роки з недостатнім вологозабезпеченням при ГТК 0,68 у вегетативній масі у фазу цвітіння підвищується вміст сухої речовини, сирої клітковини, жиру, БЕР, кальцію та зменшується вміст протеїну, золи, каротину. За озимого типу розвитку при підсіві люцерни під ячмінь погіршується якість корму за рахунок зниження вмісту протеїну, незамінних амінокислот, жиру, золи, каротину та підвищення вмісту клітковини. Зелений корм люцерни другого року життя при весняному безпокривному посіві має вищу перетравність сухої речовини на 4,1%, протеїну на 13,3% порівняно з люцерною під покривом ячменю на зерно.

Оптимальна норма висіву люцерни при весняному безпокривному посіві складає 6-8 млн/га схожих насінин. Збільшення норми висіву з 6 до 10 млн/га насінин при весняному безпокривному посіві приводить до зменшення облистяності рослин з 49,2 до 44,2%, за рахунок опадання листків нижнього ярусу, зниження вмісту протеїну і збору сухої речовини в першому укосі на другий рік життя люцерни. У сумісних посівах з ранніми і пізніми ярими оптимальну густоту при дворічному використанні травостою забезпечує норма висіву 8-10 млн/га насінин. Підпокривні посіви з нормою висіву 10-12 млн/га насінин значно поступаються за продуктивністю безпокривним посівам з нормою висіву 6-8 млн/га насінин.

Режим скошування люцерни в значній мірі впливає на збір поживних речовин, особливо перетравного протеїну, довгостроковість використання травостою і залежить від способу посіву. Збирання люцерни у фазі цвітіння при літньому і весняному безпокривних посівах зменшує збір кормових одиниць і перетравного протеїну на 20,2 і 25,4% порівняно з триукісним збиранням на початку цвітіння. При посіві люцерни під покрив ячменю на зерно достовірно більший збір кормових одиниць і перетравного протеїну забезпечує двоукісне використання травостою у фазі цвітіння. При трирічному використанні травостою люцерни, за ярого типу розвитку, максимальний збір кормових одиниць і перетравного протеїну одержано при режимі скошування за фазами розвитку на другий рік життя: 1-й укіс - бутонізація, 2-й - цвітіння, 3-й - бутонізація; на третій рік життя - 1-й укіс - цвітіння, 2-й - бутонізація, 3-й - бутонізація.

Органічні і фосфорно-калійні добрива, внесені безпосередньо під люцерну безпокривних і сумісних посівів, у найбільшій мірі впливають на підвищення кормової продуктивності люцерни та поліпшення якості корму. Внесення 40 т/га гною на чорноземах вилугуваних під люцерну літнього післяукісного посіву за три роки використання травостою забезпечує збільшення збору сухої речовини і сирого протеїну відповідно на 22,9 і 25,7%. В кормових сівозмінах більш ефективне внесення 40 т/га гною безпосередньо під люцерну порівняно з внесенням його під кукурудзу на силос за два роки до посіву люцерни. Внесення фосфорно-калійних добрив у дозах Р₁₈₀К₁₈₀, або 40 т/га гною безпосередньо під люцерну поліпшує якість корму за рахунок підвищення вмісту протеїну, каротину, зольних елементів та зниження вмісту клітковини.

Коефіцієнт азотофіксації у люцерни визначений методом різниці вмісту азоту в урожаї люцерни і багаторічних злакових трав, у великій мірі залежить від виду злакової трави і способу посіву, що визначає урожайність і вміст азоту в ньому. При високій урожайності люцерни і багаторічних злакових трав, вирощених на чорноземних ґрунтах, коефіцієнт азотфіксації складає 0,50-0,66, а при низькій урожайності злакових трав на сірих лісових грунтах 0,81-0,82. У кореневих і стерньових рештках люцерни за два роки використання травостою акумулюються 227-241 кг/га біологічного азоту. Продуктивність зернофуражних і кормових культур, висіяних по пласту люцерни зростає, порівняно з попередником однорічних трав, зерна ячменю на 8-12 ц/га, зерна кукурудзи на 10-13 ц/га, озимих і однорічних трав на зелений корм відповідно на 11,8-7,8 ц/га кормових одиниць.

Вирощування люцерни в кормових сівозмінах, особливо при безпокривному і сумісних посівах, значно підвищує продуктивність їх і покращує якість кормів за рахунок підвищення ефективної дії мінеральних добрив на фоні біологічного азоту. Насичення прифермських сівозмін люцерною на 28% забезпечує вихід кормів з гектара сівозмінної площі із вмістом 105-110 г перетравного протеїну в 1 кормовій одиниці, а при насиченні 40% сівозмінної площі люцерною - 135-140 г.

В сумі за три роки використання травостою люцерни найбільший умовно чистий дохід на 1 га та найменша собівартість кормових одиниць і перетравного протеїну забезпечується в сумісних посівах з ранніми зерновими, і особливо ярими капустяними культурами.

ПРОПОЗИЦІЇ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА

Для стійкого підвищення продуктивності люцерни в кормових сівозмінах застосовувати весняні і літні безпокривні та сумісні посіви з ранніми і пізніми зерновими і капустяними культурами, які гарантують ярий тип розвитку і значне підвищення урожайності в послідуючі роки використання травостою. При весняних безпокривних посівах люцерни краще застосовувати допосівне внесення бакової сумішки гербіцидів ептаму (2-4 кг/га) з ленацилом (0,8-0,6 кг/га), яка забезпечує знищення до 95% одно- і дводольних бур'янів і формування двох укосів на початку фази цвітіння.

Сумісні посіви проводять з нормою висіву люцерни 12-16 кг/га, а ранні ярі культури висівають з нормою висіву: ячмінь, овес, жито - 2,0, ярі капустяні - 1,0; кукурудзу і сорго цукрове на зелений корм - 0,15-0,25; суданську траву і пайзу - 1,0 млн/га насінин.

Літні безпокривні післяукісні посіви люцерни після озимих і вико-вівсяних сумішок на корм проводити не пізніше третьої декади липня. Після збирання озимих і вико-вівсяних сумішок на зелений корм проводять напівпаровий обробіток ґрунту, що значно зменшує забур'яненість.

При безпокривних і сумісних посівах гній, із розрахунку 40 т/га, вносити безпосередньо під люцерну. Фосфорно-калійні добрива, виходячи із вмісту поживних речовин в ґрунті, вносити один раз під зяблеву оранку з розрахунку Р_120-180К_180-240, враховуючи потребу при трирічному використанні травостою. При трирічному використанні травостою люцерни один з укосів кожен рік потрібно проводити з настанням фази цвітіння. Для підвищення продуктивності і одержання кормів з вмістом 105-110 г перетравного протеїну в 1 кормовій одиниці доцільно в 5-7-пільних прифермських і кормових сівозмінах мати 2-3 поля люцерни.

СПИСОК ОСНОВНИХ РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Монографії, книги

Квітко Г.П., Воробйов Б.С. Виробництво і використання трав'яного борошна. -К.: Урожай, 1972. - 122 с.

Квітко Г.П., Сікора Ф.В. Підвищення якості врожаю кормових культур. -К.: Урожай, 1979. -100 с.

Воробйов Б.С., Квітко Г.П. Трав'яне борошно //Заготівля та консервування зелених кормів. -К.: Урожай, 1978. - С. 124-159.

Квитко Г.П., Забродский А.Е., Шоваг В.И., Барыльник В.И. Специализированные хозяйства по производству кормов //Производство и рациональное использование кормового протеина. - К.: Урожай, 1979. - С. 54-64.

Выдрин Ю.В., Белинская Н.П., Сухомлин Ф.М., Бегей С.В., Панюкова О.А., Квитко Г.П. Многолетние травы //Производство и рациональное использование кормового протеина. -К.: Урожай, 1979. - С. 144-151.

Кулик М.Ф., Квітко Г.П., Панасюк Я.Я., Хіміч В.В., Мережко М.М. Кормова площа і оцінка сівозмін при вирощуванні кормів для багатокомпонентних і стандартизованих раціонів // Кормова база комплексів по виробництву молока і яловичини. -К.: Урожай, 1980. - С.47-67.

Проскура И.П., Бабич А.А., Квитко Г.П., Макаренко П.С., Судай В.Д., Прокопенко Л.С. Система специализированного кормопроизводства //Научные основы ведения сельского хозяйства зоны Лесостепи УССР в системе агропромышленного комплекса. - К.: Урожай, 1982. - С. 232-251.

Проскура І.П, Квітко Г.П., Остапов В.І., Кулик М.Ф., Назаров С.Г. Технологія вирощування кормових культур. Багаторічні трави//Органі-зація кормової бази і виробництво кормів. За ред. І.П.Проскури. - К.: Урожай, 1982. - С. 12-29.

Медведовський О.К., Квітко Г.П. Організація конвейєра для виробництва зелених кормів, виготовлення трав'яного борошна, сінажу і силосу //Організація кормової бази і виробництва кормів. За ред І.П.Проскури. - К.: Урожай, 1982. - С. 183-209.

Научно обоснованная система земледелия Винницкой области /Бабич А.А., Афендулов К.П., Квитко Г.П. и др. - Винница, 1983. - С. 136-166.

Справочник бригадира кормодобывающей бригады. /Бабич А.А., Мостицкий В.В., Квитко Г.П. и др. - Одесса: Маяк, 1984. - 174 с.

Утеуш Ю.А., Квітко Г.П. Зелений конвейєр //Довідник з кормовиробництва. - К.: Урожай, 1984. - С. 65-83.

Квітко Г.П. Кормові сівозміни //Сівозміни - основа інтенсифікації землеробства. - К.: Урожай, 1985. - С. 202-217.

Квітко Г.П., Бабич А.О., Назаров С.Г., Бойко М.П., Беліченко Д.П., Кулик М.Ф. Польове кормовиробництво //Довідник агронома. - К.: Урожай, 1985. - С. 345-375.

Бабич А.О., Бабійчук М.В., Забродський А.Є., Квітко Г.П., Макаренко П.С., Олішинський С.Й., Підпалий І.Ф. Науково-технічний прогрес і формування галузі кормовиробництва //Науково-технічний прогрес у сільському господарстві. - К.: Урожай, 1985. - С. 249-266.

Бабич А.О., Квітко Г.П. Раціональна структура посівних площ кормових культур //Інтенсифікація польового кормовиробництва. За ред. І.П.Проскури. - К.: Урожай, 1985. - С. 6-17.

Квітко Г.П., Борона В.П., Волоха П.Ф. Значення і роль хімізації у підвищенні врожайності та поліпшенні якості кормів //Інтенсифі-кація польового кормовиробництва. За ред. І.П.Проскури. - К.: Урожай, 1985. - С. 31-44.

Квітко Г.П., Бабич А.О., Мережко М.М., Бойко М.П., Шевченко В.П., Беліченко Д.П., Борона В.П. Технологія вирощування інтенсивних сортів кормових культур /Інтенсифікація польового кормовиробництва. За ред. І.П.Проскури. - К.: Урожай, 1985. - С. 82-147.

Смурыгин М.А., Новоселов Ю.К., Квитко Г.П. Рациональная структура посевных площадей кормовых культур //Пути интенсификации кормопроизводства и повышения качества кормов. Под ред. И.П.Проскуры. -М.: Агропромиздат, 1986. - С. 12-19.

Проскура И.П., Новоселов Ю.К., Квитко Г.П. Кормовые севообороты - основа создания устойчивой кормовой базы. //Пути интенсификации кормопроизводства и повышения качества кормов. Под ред. И.П.Прос-куры. -М.: Агропромиздат, 1986. - С. 19-36.

Новоселов Ю.К., Квитко Г.П. Организация зеленого, силосного и сырьевого конвейера для производства обезвоженных кормов. //Пути интенсификации кормопроизводства и повышения качества кормов. Под ред. И.П.Проскуры. -М.: Агропромиздат, 1986. - С. 36-61.

Новоселов Ю.К., Квитко Г.П., Бычков Г.Н. Роль химизации в повышении качества кормов. //Пути интенсификации кормопроизводства и повышения качества кормов. Под ред. И.П.Проскуры. -М.: Агропромиздат, 1986. - С. 61-95. Рабочая тетрадь агронома по кормопроизводству /Бабич А.А., Квитко Г.П., Беличенко Д.П. и др. - К.: Урожай, 1987. - 226 с.

Научно обоснованная система земледелия Винницкой области /Бабич А.А., Квитко Г.П., Подпалый И.Ф. и др. -Винница, 1988. - С. 175-206.

2. Статті у наукових і науково-виробничих виданнях

25. Квітко Г.П. Конвейєр культур для трав'яного борошна //Тварин-ництво України. - 1967. - № 3. - С. 20-22.

Некрасова Л.Ф., Квітко Г.П., Таран П.Ф. Літній посів люцерни //Тваринництво України. - 1968. - № 7. - С. 13-14.

Квітко Г.П., Прокопенко Л.С. Деякі питання оцінки виробництва зерна кукурудзи на корм худобі в умовах північного Лісостепу України //Корми та годівля с.-г. тварин. - К.: Урожай. - 1971.- Вип. 22. - С. 12-21.

Квітко Г.П. Трав'яне борошно і сировинна база //Тваринництво України. - 1972. - № 5. - С. 20-21.

Квітко Г.П., Ткачук Т.І. Підвищення продуктивності люцерни в умовах центрального Лісостепу //Шляхи збільшення виробництва кормів в Українській РСР : Зб. наук. пр. - К.: ПВ ВАСГНІЛ, 1975. - С. 74-77.

Квітко Г.П., Ткачук Т.І. Фактори підвищення врожайності люцерни в кормових сівозмінах господарств центрального Лісостепу //Корми і кормовиробництво. - К.: Урожай. - 1976. - Вип. 1. - С. 18-22.

Квітко Г.П. Оцінка господарсько цінних ознак люцерни в умовах Лісостепу України. //Корми і кормовиробництво. - К.: Урожай. - 1977. - Вип. 4. - С. 50-53.

Проскура І.П., Квітко Г.П. Перспективи вирішення білкової проблеми в польовому кормовиробництві //Вісник с.-г. науки. - 1977. - № 9. - С. 47-51.

Проскура І.П., Квітко Г.П. Резерви білка в кормовиробництві //Хлібороб України. - 1978. - № 8. - С. 24-28.

Проскура И.П., Квитко Г.П., Беличенко Д.П., Бойко Н.П., Васюра С.А., Сикора Ф.В. Пути увеличения производства протеина //Вестник с.-х. науки. - 1978. - № 4. - С. 65-69.

Квітко Г.П. Шляхи збільшення виробництва рослинного білка //Тваринництво України. - 1980. - № 7. - С. 12-16.

Квитко Г.П. Пути увеличения производства растительного белка //Повышение эффективности и устойчивости земледелия на Украина и в Молдавии. - К.: Урожай, 1981. - С. 212-215.

Панасюк Я.Я., Квитко Г.П., Назаров С.Г. Удобрения и продуктивность //Кормопроизводства. - 1981. - № 10. - С.39-40.

Квітко Г.П., Назаров С.Г. Прогресивна технологія вирощування люцерни на корм //Вісник с.-г. науки. - 1981. - № 9. - С.32-35.

Квитко Г.П., Бойко Н.П. Взаимосвязь симбиотрофного и минерального азотного питания зернобобовых культур //Бюлетень ВНИИ с.-х микробиологии. - 1982. - № 35. - С. 37-39.

Проскура И.П., Квитко Г.П., Панасюк Я.Я., Беличенко Д.П. Кормовые севообороты в Лесостепи Украины //Земледелие. - 1983. - №10. - С. 13-15.

Квітко Г.П. Інтенсифікація галузі і оцінка продуктивності кормових культур //Вісник с.-г. науки. - 1985. - №1. - С. 33-36.

Бабич А.А., Квитко Г.П., Гетман Н.Я., Назаров С.Г. Яровая рожь - ценная кормовая культура //Кормопроизводство. - 1985.- №2. - С. 34-35.

Квитко Г.П., Мережко М.М. Прогрессивные приемы выращивания люцерны и силосных культур на Украине //Интенсификация производства кормов на полевых землях. - М.:ВИК,1985. - Вып.33. - С. 76-82.

Проскура И.П., Квитко Г.П., Беличенко Д.П., Панасюк Я.Я. Приемы повышения продуктивности кормовых севооборотов //Корма и кормопроизводство. - К.:Урожай. - 1985. - Вып.19. - С. 3-7.

Бабич А.О., Квітко Г.П., Макаренко П.С. Головні напрямки інтенсифікації польового та лукопасовищного кормовиробництва //Вісник с.-г. науки. - 1985. -№12. - С. 5-11.

Проскура И.П., Квитко Г.П., Беличенко Д.П. Роль специализированных севооборотов в интенсификации кормопроизводства //Доклады ВАСХНИЛ. - 1985. - №6. - С. 4-6.

Бабич А.О., Квітко Г.П., Беліченко Д.П., Прокопенко Л.С., Гетман Н.Я. Яре жито в кормовиробництві //Тваринництво України. - 1986. - № 11. - С. 26-27.

Шутенко В.И., Квитко Г.П. В тесном сотрудничестве //Кормопро-зводство. - 1987. - № 3. - С. 8-10.

Проскура И.П., Квитко Г.П., Бабич А.А. Увеличение производства растительного белка на Украине //Создание устойчивой кормовой базы. - М.: ВИК. - 1987. - Вып. 36. - С. 106-115.

Проскура И.П., Беличенко Д.П., Квитко Г.П. Продуктивность кормовых севооборотов в зависимости от их структуры и удобрения. //Теоретические основы построения и освоения кормовых севооборотов. - М.: Агропромиздат, 1987. - С. 119-133.

Квитко Г.П., Назаров С.Г. Влияние норм высева и способов посева на рост, развитие и урожайность люцерны на корм. //Корма и кормопроизводство. - К.: Урожай. - 1988. - Вып. 25. - С. 16-21.

Квитко Г.П., Назаров С.Г. Раннесозревающие покровные культуры для люцерны. //Корма и кормопроизводство. - К.: Урожай. - 1989. - Вып. 28. - С. 25-29.

Квитко Г.П. Интенсивная технология выращивания люцерны на Украине //Интенсивные технологии возделывания кормовых культур: Теория и практика. - М.: ВО Агропромиздат, 1990. - С. 136-142.

Квитко Г.П., Назаров С.Г. Технологические приемы повышения продуктивности посевов люцерны под покров кукурузы. //Корма и кормопроизводство. - К.: Урожай. - 1990. - Вып. 20. - С. 10-14.

Квітко Г.П., Гоменюк Л.С., Штойко О.П. Вплив добрив на продуктивність багаторічних трав і азотфіксацію люцерни в умовах Лісостепу. //Корми і кормовиробництво. - К.: Урожай. - 1992. - Вип. 35. - С. 35-38.

Квітко Г.П. Ефективність наукових розробок по інтенсифікації польового кормовиробництва в Україні. //Корми і кормовиробництво. - К.: Урожай. - 1993. - Вип. 36. - С. 28-32.

Беліченко Д.П., Квітко Г.П., Васюра С.А, Кулик Д.В., Жарлінська А.С., Розбіцька Н.В, Панасюк Я.Я. Спеціалізовані кормові сівозміни для господарств по виробництву молока і яловичини в Лісостепу України //Корми і кормовиробництво. - К.: Урожай. - 1993. - Вип. 36. - С. 40-47.

Квітко Г.П., Липкань М.В., Мрочко М.П., Ткачук А.П. Бобові трави у кормовиробництві та шляхи підвищення їх продуктивності //Тваринництво України. - 1996. - № 3. - С. 24-25.

Квітко Г.П., Липкань М.В. Продуктивність багаторічних бобових трав та їх сумішок на сіно в сумісних посівах з ранніми ярими культурами. //Корми і кормовиробництво. - К.: Аграрна наука. - 1998. - Вип. 41. - С. 12-17.

Квітко Г.П. Вплив агроекологічних умов і технологічних прийомів на продуктивність люцерни посівної в Лісостепу: Зб. наук. пр. Інституту кормів. - Вінниця, 1999. - С. 63-72.

3. Авторські свідоцтва

62. А.с. № 646482 Гербицидный состав /И.П.Проскура, В.П.Борона, Г.П.Квитко (СССР). - № 2424784/30-15; Заявлено 29.11.76; Опубл. 13.05.79,

Бюл. № 5. - С. 211.

А.с. № 1577714, А1 Способ выращивания семенной люцерны /Л.С.Прокопенко, В.Е.Поединок, А.А.Бабич, Г.П.Квитко, Р.В.Олоничева (СССР), № 4452188/30-15; Заявлено 26.05.88; Опубл. 15.07.90, Бюл. № 12. - 2 с.

4. Методичні рекомендації, в розробці яких безпосередню участь приймав автор

Рекомендации по интенсификации кормопроизводства на пахотных землях Лесостепи и Степи Украины, Молдавии м Центрально-Черноземной зоны РСФСР /Проскура И.П., Квитко Г.П., Панасюк Я.Я. и др. - М.: Колос, 1978. - С. 9-14.

Рекомендації по вирощуванню насіння люцерни у колгоспах і радгоспах Української РСР /Проскура І.П., Борона В.П., Квітко В.П. та ін. - К.: МСГ УРСР, 1979. - 55 с.

Рекомендации по увеличению производства зерна, кормов, повышению эффективности и устойчивости земледелия в Украинской ССР /Квитко Г.П., Макаренко П.С., Панасюк Я.Я. и др. - М.: Колос, 1980. -С. 44-55.

Рекомендации по интенсификации кормопроизводства, повышению качества кормов и рациональному их использованию в животноводстве Украинской ССР и Молдавской ССР /Бабич А.А., Кулик М.Ф., Квитко Г.П. и др. - К.: Урожай, 1984. - С. 7-18.

Рекомендации по технологии выращивания люцерны на корм и семена /Проскура И.П., Бабич А.А., Квитко Г.П. и др. - М.: Колос, 1984. - 45 с.

Особливості створення зеленого конвейєра в ранньовесняний період 1987 року /Куркурін І.А., Бабич А.О., Квітко Г.П. та ін. - К.: МСГ УРСР, 1987. - 13 с.

5. Тези доповідей

Квитко Г.П. Прогрессивная технология выращивания люцерны на корм //Труды науч.-произ.конф. по кормопроизв.”Индустриальная технология выращивания высоких урожаев кормовых культур”. -К. - 1983. - С. 131-133.

Квитко Г.П. Повышение продуктивности люцерны в кормовых севооборотах и выводных полях //Труды Респ.науч.-техн.конф. “Прогрессивные технологии производства и заготовки высококачественных кормов. - Винница. - 1985. - С. 12-13.

Квитко Г.П. Энергосберегающая технология выращивания люценрны на корм //Труды Респ. Науч.-техн.конф. “Энергосберегающие технологии производства, заготовки и хранения кормов”. - Винница. - 1988. - С. 6.

Квитко Г.П. Интенсивная технология выращивания люцерны на кормовые цели //Труды Респ. Науч.-метод.совещ.”Проблемы кормового белка”. - Винница. - 1989. - С. 7-9.

Квитко Г.П. Повышение белковой продуктивности люцерны в условиях Лесостепи Украины //Труды Всесоюз. симп.”Современные аспекты решения проблемы увеличения ресурсов и повышения эффективности использования растительного белка”. - Винница. - 1992. - С. 118-119.

Квітко Г.П. Агроекологічні умови стабільного підвищення продуктивності люцерни на корм в умовах Лісостепу //Матеріали Міжнар. конф. “Україна в світових земельних, продовольчих, кормових ресурсах і економічних відносинах”. - Вінниця. - 1995. - С. 386-387.

АНОТАЦІЇ

Квітко Г.П. Наукове обґрунтування і розробка інтенсивних агротехнічних прийомів підвищення кормової продуктивності люцерни в Лісостепу України.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.12 - кормовиробництво і луківництво. Інститут землеробства УААН, смт. Чабани, 1999 р.

Багаторічні дослідження (1965-1977 рр.) закономірності формування урожаю люцерни переконливо свідчать, що стабільне, гарантоване підвищення кормової продуктивності, в послідуючі роки використання травостою, можливо тільки за агроекологічних умов, які забезпечують ріст і розвиток за ярим типом, коли рослини в рік посіву досягають фази цвітіння.

За ярого типу розвитку в рік посіву, на другий і третій роки люцерна формує максимально можливі урожаї, повністю використовуючі біокліматичний потенціал лісостепової зони України. Ярий тип розвитку забезпечується безпокривними весняними посівами з застосуванням ефективних гербіцидів, літніми безпокривними посівами, проведеними до третьої декади липня, а також з сумісними посівами з ярими капустяними і ранніми зерновими при нормах висіву останніх 1,0 і 2,0 млн/га схожих насінин. Ланки сівозмін з безпокривними і сумісними посівами люцерни забезпечують збільшення збору кормових одиниць на 32,4-40,6%, перетравного протеїну на 64,9-76,2% порівняно з ланкою сівозміни ячмінь на зерно - люцерна - люцерна.

Ключові слова: люцерна, ярий тип розвитку, безпокривний посів, підпокривний посів, протеїн, кормові одиниці, продуктивність.

Kvitko G.P. The scientific crowds and working out of intensive agrotechnical methods of rising of fodder productivity of Lucerne in forest steppe of Ukraine.

The dissertation is connected with the competition of the degree of Doctor of Agricultural Science on speciality 06.01.12 - in fodder crops and cultivation of meadows. Institute of Agriculture of UAAS, region Chabane, 1999.

Of many years investigations (1965-1997) of growing lucernes crops show theft a stable raising of fodder productivity, using herbage, are possible only herbage, are possible only in agroecological conditions which secure a further growth of spring crops, when the plant in the year of sowing reaches the phase of flowering.

According to the type of spring crops in the year of sowing, Lucerne favors a high harvest in two or three years, completely using bioclimetical potential of forest steppe of Ukraine.

Spring crops type is proceeded with coverless spring crops, using effective herbicides, coverless summer crops which were done before the third decade of July, and also combined crops with spring cabbage and early food grains using such standards of sowing 1,0 and 2,0 men/h. Of germinating seeds.

Crop rotation with coverless and combined crops of Lucerne favours the increasing of collection of fodder units 32,4-40,6%, protein 64,9-76,2% in comparison with crop rotation barley grain - Lucerne - Lucerne.

Key words: Lucerne, type of spring crops, coverless spring crops, coverless summer crops, protein, fodder units, efficiency.

Квитко Г.П. Научное обоснование и разработка интенсивных агротехнических приемов повышения кормовой продуктивности люцерны в Лесостепи Украины.

Диссертация на соискание ученной степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.12 - кормопроизводство и луговодство. Институт земледелия УААН, пгт. Чабаны, 1999.

Многолетние исследования формирования урожая люцерны убедительно свидетельствуют, что стабильное повышение кормовой продуктивности, в последующие годы использования травостоя обеспечивается агроэкологическими условиями, способствующих росту и развитию за яровым типом, когда растения в год посева достигают фазы цветения.

Фазы цветения в год посева люцерна достигает при весенних беспокровных посевах с использованием эффективных гербицидов, уничтожающих 90-95% одно- и дводольных сорняков, при летних беспокровных посевах, или совместных посевах с кукурузой на зеленый корм, а также в совместных посевах с ранними зерновыми и яровыми капустными при нормах высева их, соответственно 2,0 и 1,0 млн/га всхожих семян.

Весенние беспокровные посевы люцерны при допосевном внесении смеси гербицидов эптама 4 + ленацила 0,8 кг/га формируют два укоса в фазе цветения с урожайностью зеленой массы 235+9 ц/га, выходом сухого вещества 56,3 ц/га и содержанием сырого протеина 10,0+0,4 ц/га.

При совместных посевах с ячменем и овсом, а также с яровыми капустными, люцерна достигает фазы цветения через 70-75 дней от всходов. Ячмень и овес находятся в фазе молочно-восковой спелости, яровые капустные - горчица белая, рапс в фазе пожелтения нижних стрючков. Удельный вес люцерны в этих смесях составляет 2-6%. После первого укоса люцерна через 50-60 дней формирует второй укос с урожайностью 60-90 ц/га. В совместных посевах за два укоса сбор сухого вещества и сырого протеина составляет соответственно 71,8-88,3 и 9,6-11,0 ц/га, против 65,7 и 4,7 ц/га при посеве люцерны под покров ячменя на зерно, когда она развивается за озимым типом.

При яровом типе развития в год посева, на второй и третий годы люцерна формирует максимально возможные урожаи, полностью используя биоклиматический потенциал лесостепной зоны.

Двухлетнее использование травостоя гарантирует увеличение сбора сухого вещества и протеина при весеннем беспокровном посеве соответственно на 53,3 и 59,8% в совместных посевах с ранними яровыми и летними беспокровными посевами на 33,7-40,4%, в сравнении с посевом под покров ячменя на зерно.

Значительно продуктивными являются звенья севооборотов с весенним беспокровным и совместными посевами с яровыми капустными и ранними зерновыми, где сбор кормовых единиц увеличивается соответственно на 33,8, 32,4 и 40,6%, а переваримого протеина на 76,2, 67,8 и 64,9% по сравнению со звеном севооборота ячмень на зерно - люцерна - люцерна, где за три года получено 167 ц/га кормовых единиц и 23,9 ц/га переваримого протеина.

Применение беспокровных и совместных посевов позволяет вносить навоз непосредственно под люцерну, что значительно эффективнее, чем внесение навоза в кормовом севообороте, под другие кормовые культуры. При внесении 40 т/га навоза под беспокровные посевы обеспечивает увеличение сбора кормовых единиц и переваримого протеина за три года использования травостоя, соответственно на 45,4 и 9,71 ц\га или на 22,9 и 25,7%. При этом улучшается качество корма за счет повышения содержания протеина в сухом веществе в среднем на 0,45%, каротина на 28 мг/кг, уменьшается содержание клетчатки на 0,9%.

Беспокровные и совместные посевы люцерны позволяют более эффективно использовать травостой для увеличения сбора кормового белка, скашивая первый и второй укосы в фазе бутонизации, а третий в фазе цветения. При подпокровном выращивании люцерны в первом году, на следующий год первый укос целесообразно проводить в фазе начала цветения, а второй и третий - в фазе бутонизации, что способствует увеличению сбора кормового белка.

Таким образом, при создании агроэкологических условий для ярового типа развития люцерны в год посева, гарантируется максимальная продуктивность ее в последующие годы использования травостоя. В этом случае неоспоримое преимущество по сбору питательных веществ и долговечности травостоя за беспокровными весенними и летними посевами, защищенными от сорняков, и совместными посевами с ранними и поздними культурами, по сравнению с подпокровными посевами, когда люцерна в год посева развивается по озимому типу.

Ключевые слова: люцерна, яровой тип развития, беспокровный посев, подпокровный посев, протеин, кормовые единицы, продуктивность.

Размещено на Allbest.ru