Стратегія розвитку ринку винопродукції України

Встановлено, що при зміні тенденцій попиту і незначній тривалості базового періоду можливе використання методологічного підходу щодо прогнозування відповідно до прогнозу розвитку економіки України на довгострокову перспективу, який підготовлено Інститутом економічного прогнозування Національної Академії Наук України на основі різних сценаріїв інвестиційної активності. Ключовим елементом оптимістичного сценарію є "інвестиційний прорив" шляхом нарощування обсягів інвестицій за рахунок проведення структурної реформи, поліпшення інвестиційного клімату та його ефективності, залучення фінансових ресурсів з інших країн.

Помірний сценарій розвитку економіки виходить з того, що економічний розвиток України проходитиме без істотних економічних кризисів; можливі економічні спади носитимуть короткочасний характер.

Песимістичний сценарій ґрунтується на припущені, що економічний розвиток України в довгостроковій перспективі буде здійснюватися на фоні низької інвестиційної активності з практично вичерпаними джерелами економічного зростання та економічним кризисом.

Прогноз попиту на винопродукцію до 2010, 2015 рр. будувався з урахуванням демографічних перспектив України до 2026 року, розроблених ДУ "Інститутом економіки та прогнозування НАН України" (табл. 3).

Таблиця 3. Прогноз попиту на винопродукцію за різними сценаріями до 2010, 2015 рр., млн. дал

Сценарії	Вино	Шампанське	Коньяк
	2010 р.	2015 р.	2010 р.	2015 р.	2010 р.	2015 р.
Оптимістичний	11,0	12,0	4,2	4,7	2,0	2,4
Помірний	10,1	10,7	3,8	4,2	1,8	2,0
Песимістичний	9,6	9,8	3,7	3,9	1,7	1,8

Якщо прогноз розробляти з урахуванням раціонального споживання 400 мл столового вина на людину за день (за даними Г. Валуйко, Г. Арпентіна таке вживання не зашкодить здоров'ю), обсяг споживання населенням вина в цілому у 2010 р. дорівнюватиме 508,8 млн. дал, а у 2015 р. - 494,4 млн. дал. З урахуванням рівня споживання вина, яке було досягнуто у 1990 р. (5,4 л/ люд. за рік), обсяг його продажу у 2010 р. міг би дорівнювати 24,7 млн. дал, а у 2015 р. - 24,0 млн. дал. Ці прогнозні дані значно перевищують результати прогнозу попиту, що означає: соціально припустимі об'єми споживання обмежені економічними можливостями споживачів.

У третьому розділі "Формування пропозиції винопродукції та її прогнозування" відмічено, що пропозиція складається з обсягів, які надходять на внутрішній ринок, тобто обсягів виробництва поточного року за мінусом продукції, що відправляється на експорт, імпортованої продукції та товарних запасів на початок поточного року (табл. 4).

Таблиця 4. Формування пропозиції винопродукції України у 2005 р., тис. дал

Найменування продукції	Виробництво*	Експорт*	Імпорт*	Товарні запаси**	Пропозиція
Вино виноградне і плодово-ягідне	22145,0	1535,1	1577,3	1232,1	23419,3
Шампанське	4413,0	411,1	37,7	398,4	4438,0
Коньяк	2394,0	89,5	183,3	236,1	2723,9

*Дані Державного комітету статистики України

** Розраховано за даними Державного комітету статистики України

Дослідження підтверджують, що на українському ринку переважає пропозиція вітчизняних вин виноградних і плодово-ягідних, шампанського і коньяку. Тому аналіз їх обсягів, тенденцій змін і факторів, що впливають на них, а також структура виробництва мають важливе значення для вироблення стратегії розвитку галузі.

Обсяги виробництва вина виноградного у 2005 р. зменшились порівняно з 1984 р. до 16,3 млн. дал, або на 71,7 %; вина плодово-ягідного - до 5,8 млн. дал, або на 85,5 %; шампанського збільшилися до 4,4 млн. дал, або на 15,2 %; коньяку - до 2,4 млн. дал, або на 112,4 % (рис. 1).

З 1998 р. намітилася тенденція до зростання виробництва вина виноградного та плодово-ягідного і коньяку. У 2005 р. виробництво цих видів продукції порівняно з 1998 р. зросло у 2,2, 1,7 і 3,0 раза відповідно. Обсяги виробництва шампанського скоротилися на 10,0 %. Змінилася структура виробництва вина виноградного. Якщо у 1990 р. питома вага сухих вин у загальному обсязі виробництва становила 28,4 %, а кріплених - 71,6 %, то у 2005 р. частка сухих вин збільшилася майже вдвічі. Це свідчить про значну переорієнтацію галузі на виробництво сухих вин. Слід зазначити, що зміна структури зумовлена, головним чином, браком коштів у підприємств для придбання спирту етилового.

Для виявлення впливу рівня цін на формування пропозиції розраховували коефіцієнти еластичності пропозиції винопродукції.



У 1996-2000 рр. пропозиція винопродукції була нееластичною за ціною. У 2001-2005 рр. коефіцієнт еластичності перевищував 1, що свідчить про позитивний вплив зростання цін на обсяги виробництва шампанського і коньяку. Однак зростання цін на вино не приводить до збільшення його виробництва, а це свідчить, що виробництво не орієнтовано на попит.

Аналіз господарської діяльності виноробних підприємств, які знаходяться в оренді, акціонерних підприємств, а також державних показав, що ефективно можуть працювати підприємства різних форм власності.

Найбільш зацікавленими у встановленні взаємовигідних зв'язків виявилися підприємства первинного виноробства, а також ті заводи, що не мають стабільної сировинної бази. Ця група підприємств схильна до консолідації на договірній основі, а також до створення асоціацій. З метою стимулювання виробників виноробної продукції на кожному етапі виробництва (при формуванні договорів, розробці установчих документів) доцільно одержуваний на всіх етапах виробничого процесу прибуток перерозподіляти, наприклад, за принципом рівної дохідності вкладеного капіталу в розрахунку на 1 т винограду.

Доведено, що тільки з урахуванням землі як складової капіталу, який вкладено у сільське господарство, дохід у виноградарстві буде такий, який можна порівняти з доходом у виноробстві. Ціна кінцевого продукту - вина виноградного - не зміниться і становитиме 78,7 грн./дал. Ціна виноматеріалів і винограду збільшиться відповідно більш ніж у три і півтора рази та дорівнюватиме 41,4 грн./дал і 1787,1 грн./т.

Розвиток виноробного виробництва визначається станом великою мірою і формуванням його сировинної бази. У 2005 р. загальні площі виноградних насаджень скоротилися порівняно з 1984 р. на 57,4 % і становили 95,5 тис. га; площі насаджень у плодоносному віці - на 49,9 % і становили 80,6 тис. га, валові збори винограду - на 59,7 % і становили 442,6 тис. т (рис. 2).

Проведені розрахунки показують, що наявність негативної тенденції призведе до того, що до 2019 р. не залишиться площ виноградних насаджень.

Для визначення впливу на валові збори площ насаджень у плодоносному віці та урожайності зроблено пофакторний аналіз, який свідчить, що на валові збори винограду значною мірою порівняно зі зміною площ, впливала урожайність виноградників. Низький рівень урожайності виноградних насаджень в Україні зумовлений об'єктивними й суб'єктивними причинами: кліматичними умовами; високим рівнем зрідженості та нераціональним сортовим складом насаджень; наявністю сортів-сумішей; недоліками розміщення; незадовільним доглядом за молодими насадженнями внаслідок економічної незаінтересованості працюючих на них виноградарів; складністю збереження врожаю. Установлено, що беззбитковість виноградарства забезпечується за врожайності не менше 35 ц/га, а рентабельність його функціонування потребує не менш 50 ц/га. Використання методу поелементного прогнозування впровадження досягнень науки і техніки дозволило визначити можливий рівень урожайності винограду - не менше 80 ц/га (у розглянутому періоді рівень урожайності в середньому становив 42,3 ц/га), у тому числі: за рахунок впровадження кращих інтродукованих сортів - 0,9 ц/га, сортів ранніх столових і технічних нової селекції - 1,0 ц/га, сортів з відносною стійкістю до хвороб і шкідників - 1,37 ц/га, масової та клонової селекції наявних нині сортів - 2,9 ц/га тощо.

Розрахунок коефіцієнтів використання виробничих потужностей та їх аналіз показав, що виноробство забезпечено основним технологічним обладнанням. Однак спостерігається високий ступінь зношеності основних фондів (0,55). винопродукція пропозиція конкурентоспроможність експорт

Проведений аналіз кон'юнктури ринку винопродукції свідчить, що пропозиція вина виноградного і плодово-ягідного у 2005 р. була вищою за попит у 2,5 раза, шампанського - на 25,4 %, коньяку - на 63,4 %. За період 2001-2005 рр. надвиробництво вина збільшилося майже в два рази, коньяку - у півтора, шампанського - скоротилося на 31,6 %.

Прогноз обсягів виробництва здійснювався шляхом поєднання оптимістичного сценарію прогнозу попиту на винопродукцію з відповідним варіантом прогнозу експорту-імпорту, який передбачає результат можливого вступу України у СОТ і ЄС з урахуванням інтересів виноградо-виноробного підкомплексу АПК (табл. 5).

Таблиця 5. Прогноз виробництва винопродукції за різними сценаріями, млн. дал

Сценарії	Вино	Шампанське	Коньяк
	2010 р.	2015 р.	2010 р.	2015 р.	2010 р.	2015 р.
Оптимістичний	11,0	13,9	4,3	5,2	1,8	2,3
Помірний	9,8	12,0	3,8	4,4	1,6	2,0
Песимістичний	9,4	10,7	3,6	3,9	1,5	1,7

Прогноз сировинної бази визначали на основі прогнозу обсягів виробництва з використанням нормативів виходу сусла і втрат на кожній технологічній операції з одержання вина виноградного, шампанського, коньяку за умови, що обсяги виробництва вина виноградного в загальному обсязі виробництва вина становлять 85 %. За прогнозом сухі виноградні вина становитимуть у 2010 і 2015 р. в загальному обсязі вина виноградного 50 і 55 % відповідно. Питома вага кріплених марочних вин становитиме в ці ж роки 15 і 20 %, сухих марочних - 10 і 15 % у групі кріплених і сухих вин. Збільшення частки сухих і марочних вин поліпшить якісну структуру споживання алкогольної продукції. Для одержання даних обсягів виноробної продукції валовий збір винограду має становити у 2010 р. 349,1 тис.т, у 2015 р. - 441,4 тис.т (табл. 6).

Таблиця 6. Параметри розвитку виноградарства на 2010, 2015 р.р.

Показники	Роки
	2010	2015
Валовий збір, тис. т	436,4	551,8
в тому числі: технічних сортів	349,1	441,4
столових сортів	87,3	110,4
Урожайність технічних сортів, ц/га	55,0	60,0
Урожайність столових сортів, ц/га	60,0	65,0
Плодоносяща площа насаджень, тис. га	78,1	90,6
в тому числі: технічних сортів	63,5	73,6
столових сортів	14,6	17,0
Загальна площа насаджень, тис. га	97,6	113,3

Для досягнення цих параметрів розраховані обсягі закладки виноградних насаджень, потреба у капітальних вкладеннях, визначені джерела та обсяги фінансування. Обсяги закладки виноградних насаджень щорічно становлять 4,3 тис. га, потреба у капітальних вкладеннях 1089,8 та 1779,9 тис. грн. відповідно у період 2006-2010 і 2011-2015 р.р. Розподіл фінансування щодо його джерел: 45,5 % - кошти 1% збору, 27,3 % - власні кошти сільськогосподарських підприємств, 27,2 % - кредитні кошти.

У четвертому розділі "Удосконалення державного регулювання ринку винопродукції" обґрунтовується положення про те, що вимога захисту споживачів від неякісної та небезпечної для здоров'я продукції, необхідність боротьби з її тіньовим обігом, важливість забезпечення поповнень бюджету зумовлюють необхідність державного регулювання ринку алкоголю в Україні. Вплив держави на цю сферу господарювання має здійснюватися з урахуванням комплексного підходу, який передбачає цілісний характер вирішення економічних і соціальних проблем.

Концепція державної політики передбачає створення ефективних соціальних, економічних і правових основ функціонування виробництва та обігу алкогольної продукції.

Важливим інструментом державного регулювання є податкова система. Оцінка економічної ситуації в Україні свідчить, що у найближчі роки буде збережено переважне положення непрямого оподатковування і тільки в стратегічному напрямку реформування податкової системи України при зміні економічної ситуації, можливо, в основу оподаткування буде покладено прямі податки. Аналіз зміни базисних темпів зростання виробництва і податкових відрахувань показує, що темпи росту податкових сум значною мірою випереджають темпи зростання виробництва. Це свідчить про негативний вплив податків на розвиток виробництва.

За розрахунками податкове навантаження на підприємства виноробної промисловості становить 68 % від величини валової доданої вартості, тоді як у цілому по підприємствах харчової промисловості вона нижча - 63 %. Різниця в податковому навантаженні виноробних підприємств зумовлена наявністю акцизу - специфічного непрямого податку. Саме цей податок може бути засобом для регулювання державою розвитку виноробної галузі, оскільки всі інші податки складають єдине податкове поле для всіх підприємств України.

Обґрунтовано, що непрямим податком акцизний збір є лише в тих випадках, коли вільна відпускна ціна підприємства зростає разом зі збільшенням ставки акцизного збору за умови відсутності зниження одержуваного прибутку. Автором пропонується визначення акцизу як податку на високорентабельні товари не першої необхідності.

Зроблено висновок про те, що аналіз показника рентабельності підприємства має бути доповнений визначенням відповідності попиту та пропозиції на винопродукцію, оскільки лише рівноважні ціни є критерієм визнання високої рентабельності продукції.

Виявлено, що при збільшенні ставки акцизу на 1 % податкові надходження зростають, але незначною мірою. Зменшення акцизної ставки на 1 % також позитивно позначається на величині податкових надходжень. Збільшення і зменшення акцизної ставки на 1 % приводить до поповнення бюджету на 0,5 %. Але зниження акцизної ставки сприятиме розвитку виробництва і буде джерелом наповнення бюджету, тоді як при підвищенні ставки наповнення бюджету відбувається при зниженні можливостей виробництва щодо його розвитку.

Діюча акцизна політика потребує вдосконалення за такими напрямами: скасування акцизної марки; нарахування ПДВ на акциз; усунення протиріччя у законодавстві про стягнення акцизу з реалізованої продукції і про попередоплату акцизу при придбанні акцизних марок на запланований випуск вин; впровадження науково обґрунтованої методології формування акцизних ставок.

Зважаючи на відсутність методології встановлення акцизних ставок у теорії оподаткування, нами розроблено підходи до формування акцизу, що передбачають такі основні положення:

- акцизні ставки мають бути більш диференційованими за видами продукції (столові марочні, міцні ординарні, міцні марочні, коньяки ординарні, марочні тощо);

- на нерентабельні види продукції недоцільно встановлювати акцизний збір;

- акцизні ставки слід встановлювати по групах винопродукції залежно від споживчого попиту;

- акцизні ставки на ординарну продукцію мають бути нижчими, ніж на марочну продукцію, оскільки її споживають широкі верстви населення, і це забезпечує основний обсяг продажу;

- необхідно диференціювати обкладання акцизним збором винопродукції у порівнянні з продукцією лікеро-горілчаної промисловості (де її виробництво характеризується нижчою собівартістю) і встановлювати акциз залежно не від міцності напою, а від попиту і рентабельності продукції;

ставки акцизного збору на плодово-ягідні вина мають формуватися аналогічно ставкам на вино виноградне.

Сума акцизного збору на виноградні, плодово-ягідні вина, шампанське, коньяк становитиме у 2015 р. більш 160 млн. грн.

Експорт та імпорт значно впливають на формування ринку в Україні. Питома вага експорту у виробництві винопродукції в 2005 р. становила по вину виноградному 6,9 %, по шампанському - 9,3 %, по коньяку - 3,7 %. Питома вага імпорту в обсязі реалізації вина виноградного і плодово-ягідного становила 17,1 %, по шампанському - 1,1 %, по коньяку - 11 %.

При перевищенні пропозиції над попитом зростає необхідність у збільшенні вивозу винопродукції. Однак в Україні склалася протилежна ситуація: темпи зростання обсягів вивозу вина виноградного і плодово-ягідного виявлялися нижчими за темпи зростання обсягів надлишку цього виду винопродукції.

Розробка стратегії зовнішньоекономічної діяльності держави у галузі імпорту винопродукції передбачає аналіз: відповідності попиту і пропозиції на вітчизняну продукцію; зовнішньоторговельного сальдо; конкурентного середовища українських товаровиробників; сегментів зовнішнього конкурентного середовища; конкурентоспроможності ввезеної продукції за ціною та якістю.

Проведений аналіз ринку винопродукції в Україні показав, що пропозиція завжди перевищувала попит, але за останні роки надлишок продукції мав чітку тенденцію до зростання. Отже, ринок був перенасичений продукцією вітчизняного виробництва, що зумовило низький рівень її реалізації.

Аналіз торговельного сальдо показує, що позитивне торговельне сальдо є постійним для шампанського, для коньяку воно негативне, а для вина спостерігаються коливання між негативними і позитивними величинами.

Проведений аналіз свідчить, що на внутрішньому ринку України існує сформоване конкурентне середовище: діють 47 заводів із розливу виноградних і плодово-ягідних вин, 7 заводів з виробництва шампанського, 6 коньячних заводів. Крім того, конкуренція існує за рахунок взаємозамінної продукції, яку випускають 29 лікеро-горілчаних заводів. Конкуренція тут виявляється за трьома основними напрямами: ціна, якість, зовнішнє оформлення. За таких умов можливість установлення монопольно високих цін значно скорочується.

Як показав аналіз ринку України, значну питому вагу в загальному обсязі ввезеної продукції мають виробники країн далекого зарубіжжя. В якісному відношенні винопродукція, яка надходить із країн далекого зарубіжжя, значною мірою відрізняється від виробленої в Україні та країнах СНД. Якщо зовнішнє оформлення та стабільність імпортної виноробної продукції відповідають світовим стандартам і спонукають українського споживача до її купівлі, однак органолептичні характеристики часто поступаються вітчизняній продукції. В останні роки ситуація змінюється. Починаючи з 2000 р. збільшилася питома вага виробів, які надходять з Молдови. Слід зазначити, що ця продукція відома українському споживачеві своєю високою якістю, вона досить добре оформлена і конкурентоспроможна з вітчизняною продукцією в ціновому відношенні.

Проведений аналіз показує, що в цілому ввезення найбільш негативно позначається на українських виробниках вина та коньяку, меншою мірою - на виробниках шампанського, що потребує встановлення відповідних обмежень на ввезення власне. вина та коньяку.

Вступ України до СОТ є одним із головних пріоритетів зовнішньоекономічної політики України і розглядається як системний фактор розвитку національної економіки, лібералізації зовнішньої торгівлі, створення транспарентного середовища для залучення іноземних інвестицій, що відповідає національним інтересам України.

Зниження митних тарифів при вступі до СОТ надає можливості для експорту винопродукції України. Однак це не вирішить усіх проблем, що перешкоджають її реалізації на Заході.

Сухі вина України за своєю якістю майже неконкурентоспроможні з аналогічною продукцією на світовому ринку, де вони є найбільш споживаними. Традиційні для українського ринку кріплені вина мало поширені на європейському ринку та є незвичною продукцією для західного споживача. Експорт українських високоякісних вин з такими найменуваннями, як "портвейн", "херес", "мадера" та інші, а також шампанського та коньяку буде неможливим до європейських країн у зв'язку із заборонними заходами, регламентованими чинним законодавством СОТ. Крім того, відповідно до законодавства СОТ, на внутрішньому ринку також не можна буде реалізовувати цю широко відому населенню України продукцію під існуючими назвами. Таким чином, необхідно змінити найменування української винопродукції. Ця проблема є предметом переговорів країн-членів робочої групи. Питання, які розглядаються, включають: термін, визначення збитків, їх компенсацію. Стосовно шампанського та коньяку Україна відстоює позицію, що ці назви вказують на тип напоїв, а не на їх походження, що не є елементом, який охороняється. Але застосовуватися ці назви мають обов'язково із зазначенням місця їх походження: Шампанське України, Коньяки України.

Найважливішою проблемою для вітчизняних виробників винопродукції є перевищення пропозиції над попитом на світовому ринку та у самій країні. До того ж зниження митних тарифів може призвести до експансії закордонної продукції на внутрішній ринок України. Це створить реальну загрозу вітчизняному виноробству. У зв'язку з цим доцільно встановлювати квоти на ввезення, обсяг яких можна визначити лише в асортименті ввезеної продукції шляхом застосування тарифних квот. Крім того, необхідно впровадити ліцензування імпорту винопродукції згідно встановленими квотами і жорсткість вимог до якості ввезеної продукції відповідно до національних стандартів.

У п'ятому розділі "Стратегія розвитку ринку винопродукції України та пропозиції щодо її реалізації" визначено, що стратегія розвитку попиту на винопродукцію забезпечується наступними факторами соціальної політики держави: підвищення рівня доходів населення, пов'язане із зростанням економіки країни; зниження питомої ваги групи населення з рівнем доходів нижче прожиткового мінімуму; вирівнювання розбіжності між доходами найбільше низькозабезпечених і високоприбуткових груп населення; перевищення доходів основної маси населення над вартістю споживчого кошика; випередження темпів зростання доходів населення у порівнянні з індексом споживчих цін; зростання питомої ваги заробітної плати в загальній величині грошових доходів населення.

Стратегія розвитку попиту на винопродукцію передбачає: уповільнення темпів зростання цін на винопродукцію в порівнянні зі зростанням цін на товари-субститути; розвиток фірмової торгівлі й торгово-промислових груп, поліпшення оформлення продукції, захист від фальсифікації; збільшення частки споживання виноградних вин, шампанського й коньяку в структурі споживання алкогольної продукції; збільшення частки столових, червоних, марочних, перлистих вин і слабогазованих напоїв з винограду; розширення асортименту винопродукції.

Товарна стратегія галузі передбачає кількість і асортимент виробленої винопродукції, ув'язані з потенційними можливостями ринку й ресурсами, якими зможе володіти галузь у стратегічній перспективі; правила формування товарного сортименту, що забезпечують конкурентну перевагу.

Однією з актуальних проблем виноробної галузі є підвищення якості продукції, що випускається. Необхідне збільшення гарантійних строків стабільності вин.

Важливим напрямком розвитку попиту й виробництва є взаємодія виробників з торговельною інфраструктурою. Для великих виробників така спрямованість може проявлятися як у створенні власної торговельної мережі, так і в активному залученні торговельних дилерів до оптових і дрібнооптових закупівель. Для середніх і дрібних виробників оптимальний шлях - постійне співробітництво з незалежними торговельними структурами (оптовими, дрібнооптовими й роздрібними). Для всіх виробників ефективним є розвиток фірмової торгівлі, торгово-промислових груп.

Основою стратегії ціноутворення є вироблення правил вибору цінової політики. Для підтримки конкурентоздатності винопродукції у відношенні до основного товару-субституту - горілці, ціни на неї повинні бути в постійному узгодженні із цінами на горілку.

Важливу роль при формуванні цін грає зниження витрат.

Рівень роздрібних цін залежить від величини торговельної надбавки, що значною мірою визначається наявністю каналів збуту і їхньою структурою. Це означає необхідність оптимізації структури каналів збуту.

Стратегія взаємодії з ринками виробничих ресурсів припускає, що для збільшення попиту вітчизняних виробників на придбання вітчизняних виноматеріалів необхідне зниження їхньої вартості (орієнтиром повинні бути ціни на ввезену сировину або ціни на нього на світовому ринку) і обмеження їхнього імпорту. Ліцензія на ввезення повинна видаватися тільки в тому випадку, якщо існує дефіцит власного виробництва.

Оскільки наявних виробничих потужностей досить для забезпечення обсягів виробництва, то розвиток виробничого потенціалу повинен бути зв'язаний, у першу чергу, з технічним переозброєнням галузі шляхом заміни морально й фізично застарілого обладнання більш досконалим устаткуванням.

Стратегія поведінки підприємств галузі на ринку грошей і цінних паперів в умовах існуючої кредитної політики залежить від державної підтримки вітчизняного виробника винограду й вина. Така підтримка може бути здійснена за допомогою пільгового кредитування закупівлі виноматеріалів і закладення виноградників через механізм здешевлення кредитів, що передбачає виділення коштів на ці цілі з Державного бюджету країни. Крім того, необхідне надання податкового кредиту, тобто дозвіл погасити заборгованість по акцизному збору минулих років протягом п'яти років.

Стратегія зниження трансакційних витрат передбачає: використання ф'ючерсних контрактів, що припускають попередню оплату в різних формах за сировину; використання системи знижок (10-15 %) постійним покупцям залежно від обсягу реалізованої партії; збільшення частки реалізації продукції по передоплаті; виробництво продукції під замовлення на основі договорів про обсяги, асортименти й строки поставки; організаційне об'єднання в єдину торгово-виробничу систему виробників винограду, виноматеріалів, готової продукції й торгівлі.

Стратегія зовнішньоекономічної діяльності припускає стимулювання експорту шляхом організації виставок, ярмарків тощо і захист вітчизняних виробників від надмірного імпорту на основі встановлення квот на ввезення, введення двох'ярусного тарифу, ліцензування імпорту й жорсткості вимог до якості ввезеної продукції відповідно до національних стандартів.

Обов'язковою повинна бути сертифікація імпортованої й експортованої продукції. Акцизна марка на ввезену продукцію повинна зберегтися.

Необхідне проведення підприємствами галузі систематичного вивчення зовнішніх ринків з метою збільшення експорту, особливо у країни, традиційно споживаючі українську винопродукцію (Росію, Білорусію). Варто підвищувати конкурентоздатність продукції, виробленої на експорт, за рахунок поліпшення якості вин і їхнього дизайну. Потрібне збереження пільгового оподатковування на експортну продукцію з метою її конкурентоздатності в ціновому відношенні.

Основною спрямованістю стратегії зниження виробничих витрат є забезпечення конкурентної переваги за рахунок зниження витрат при впровадженні ресурсозберігаючих технологій.

Стратегія інвестиційної діяльності полягає в залученні інвестицій у виноградо-виноробну галузь. Для закладення виноградників необхідне збереження державної підтримки, джерелом якої є використання коштів 1 % - ного збору від роздрібного товарообігу алкогольної продукції. При цьому необхідний контроль фінансових органів за цільовим використанням отриманих коштів. Крім того, необхідно розвивати іпотечне кредитування, знизити суми фіксованого сільськогосподарського податку у випадку використання підприємством прибутку на інвестування.

Для виноробних підприємств, можливо, за аналогією з дореформеним періодом, акумулювання частини амортизаційного фонду або в органах керування галуззю, або в асоціаціях підприємств і використанні його на технічне переозброєння найбільш нужденних підприємств. Тобто доцільно створення колективного фонду безпроцентного кредитування.

Доцільно більш активно використовувати лізинг, що дозволяє підприємству-лізингоодержувачу здійснювати придбання й використання устаткування без мобілізації великих фінансових ресурсів і залучення кредитів, а також зберігати співвідношення позикових і власних коштів без ризику порушення фінансової стійкості підприємства.

Висновки

1. В Україні, яка входить у число країн з розвиненим виноградарством, виноградо-виноробна галузь тривалий час становила важливу статтю доходу бюджету країни, однак у теперішній час втратила це значення. Ринок винопродукції характеризується зниженням і незбалансованістю попиту і пропозиції. При цьому темпи скорочення попиту випереджають темпи скорочення пропозиції, що зумовлює відчутні складнощі в реалізації винопродукції. Експансія зовнішніх товарів і поширення фальсифікованої продукції тіньового ринку значно погіршують становище вітчизняних виробників. Нинішня економічна ситуація потребує розробки та реалізації нової стратегії розвитку ринку винопродукції України на довгострокову перспективу та вдосконалення механізму державного регулювання виробництва й обігу її на основі встановлених закономірностей функціонування даного ринку з метою відновлення значущості цієї продукції для економіки держави.

2. Розроблено методологію побудови системи функціонування ринку винопродукції в Україні, яка передбачає відповідність ринкової пропозиції за обсягами і структурою попиту населення і включає у себе вивчення ринку, встановлення закономірностей щодо його формування, прогнозування, опрацювання стратегії розвитку.

Запропоновано методику прогнозування розвитку виноградо-виноробного виробництва, яка розглядає його як функцію попиту населення, експортних та імпортних операцій, наявності товарних запасів, стану і розвитку сировинної бази та виробничого потенціалу виноробних підприємств.

Обґрунтовано методологію прогнозування попиту винопродукції з урахуванням коефіцієнтів його еластичності по доходах і перспективних рівнів доходів, визначених з урахуванням прогнозу розвитку економіки Україні в цілому, на основі якої створено методику прогнозування попиту. Запропоновано методологію прогнозування експорту й імпорту винопродукції, що ґрунтується на виборі оптимальної моделі лібералізації торгівлі при вступі України до СОТ і ЄС, яка враховує інтереси виноробства щодо його адаптації вимогам цієї організації.

Сформульовано методологічні підходи щодо встановлення акцизних ставок, які передбачають скасування акцизу на нерентабельні види винопродукції; велику диференціацію акцизу по видах винопродукції; встановлення акцизних ставок на винопродукцію залежно від споживчого попиту на неї та продукцію лікеро-горілчаної промисловості.

3. Виявлено закономірності формування попиту на винопродукцію.

Попит на винопродукцію ніколи не досягає нуля й має межі насичення, що визначаються чинниками економічного, соціального і фізіологічного характеру.

У період спаду економіки та зниження реальних прибутків попит за ціною винопродукції нееластичний.

Скорочення обсягів продажу вина відбувається темпами, що відстають від зростання цін. Ціни й доходи впливають на попит вина в одному напрямі - понижувальному. Ефект зростання цін вище, ніж ефект зниження доходів відносно до попиту. Щодо вина коефіцієнт еластичності попиту за доходами від'ємний, бо споживаються переважно ординарні вина малозабезпеченими верствами населення.

Зростання цін і зниження реальних доходів приводить до відносного зростання обсягів продажу шампанського і коньяку.

Найнижчий коефіцієнт еластичності за доходами на коньяк показує, що його споживачами є високодохідні групи населення, для яких ціна продукції не має значення.

У період зростання економіки та підвищення реальних доходів попит за ціною на винопродукцію еластичний, що означає посилення впливу цін на зміну обсягів їх продажу. Більшою мірою реагує на зміну цін попит на шампанське, найменшою - на коньяк. Розширяється коло споживачів цієї продукції за рахунок зростання доходів. Ціни впливають переважно на попит у порівнянні зі зростанням доходів. Попит на винопродукцію за доходами нееластичний, але однаковий для всіх видів винопродукції. По вину коефіцієнт еластичності попиту за доходами додатний, оскільки їх зростання підвищує купівельну спроможність низькодоходних груп населення. Зростання споживчого попиту на вино відбувається за досягнення рівня доходів основних мас населення вартості споживчого кошика. Обсяг продажу коньяку, шампанського і марочних вин зростає зі збільшенням високодохідної групи населення.

Виявлено, що переведення попиту з винопродукції на товари-субститути відбувається за випереджального зростання цін на винопродукцію. Взаємозамінність вище щодо того продукту, реалізація якого в період, що розглядається, більшою мірою реагує на зміну цін.

4. Визначено, що пропозиція усіх видів винопродукції вище попиту і надлишок має тенденцію до збільшення. Установлено, що визначальним фактором ринкової пропозиції усіх видів винопродукції в Україні є вітчизняне виробництво. Обґрунтовано, що ключовим напрямом скорочення перевиробництва є: зменшення обсягів виробництва вина, зростання частки випуску столових вин, що користуються попитом населення, зниження цін на міцні вина за рахунок зниження собівартості, збільшення експорту й обмеження імпорту винопродукції.

5. Виявлено, що провідне місце серед факторів, які впливають на виробничі параметри та якість продукції, посідає сировинний потенціал, який визначається площами плодоносних виноградників, урожайністю, сортовим складом. Установлено, що при збереженні сформованої тенденції скорочення площ промислове виноградарство до 2019 р. може цілком зникнути. На обсяг сировинного потенціалу більшою мірою, у порівнянні зі зміною площ, впливає врожайність виноградників. Науково обґрунтований мінімальний рівень врожайності, який є необхідним для беззбиткового (не менше 35 ц/га), рентабельного (не менше 50 ц/га) функціонування виноградарства й його середнього рівня, якого може бути досягнуто при впровадженні сучасних агротехнічних заходів (не менше 80 ц/га).

Для забезпечення потреб виноробства в сировині необхідно закладати 4,3 тис. га виноградних насаджень щороку в період до 2010 р. Джерелами фінансування мають бути як власні й позичкові, так і бюджетні кошти.

Доцільно внести зміни до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що передбачають зниження норми амортизації для багаторічних насаджень (виноградників) до 5 % до початкової вартості за терміну використання виноградників 25 років.

Сортовий склад виноградних насаджень України потребує вдосконалення в напрямі зменшення кількості сортів шляхом вибору затребуваних та економічно ефективних у виробництві й споживанні, а також збільшення площ червоних і шампанських сортів.

Наявний нині виробничий потенціал виноробства за обсягом виробничих потужностей перевищує його потреби. Однак необхідне переоснащення підприємств технічно досконалішим обладнанням. Джерелами фінансування мають бути власні та позичкові кошти підприємств.

Установлено, що відносини суб'єктів у ланці "вирощування винограду - переробка винограду - виробник винопродукції" вимагають посилення інтеграційного процесу. З метою підвищення заінтересованості усіх ланок цієї системи у кінцевому результаті запропоновано дохід, який отримано на усіх етапах виробничого процесу, перерозподіляти за принципом рівної дохідності вкладеного капіталу в розрахунку на 1 т винограду.

6. Науково обґрунтовано прогноз щодо споживчого попиту населення України на винопродукцію до 2015 р. За оптимальним варіантом порівняно з 2005 р. реалізація вина має зрости на 30,4 %, шампанського - на 34,3 %, коньяку - на 44 % і становити по вину 12,0 млн. дал, шампанському - 4,7 млн. дал, коньяку - 2,4 млн. дал.

Розроблено прогноз розвитку галузі до 2015 р. За оптимістичним варіантом порівняно з 2005 р. виробництво вина знизиться, шампанського - зросте на 18,2 %, коньяку - збережеться на попередньому рівні. При цьому обсяги виробництва вина виноградного в загальному обсязі виробництва вина становлять 85 %, сухі виноградні вина мають 55 % у загальному обсязі вина виноградного. Питома вага кріплених марочних вин становить 20 %, сухих марочних - 15 % відповідно у групі кріплених і сухих вин. Збільшення виробництва марочної винопродукції та доведення частки червоних вин у загальному обсязі виробництва виноградних вин до 20-25 % потребуватиме перезакладання виноградників відповідними сортами.

Визначено, що збільшення виробництва марочної винопродукції та доведення частки червоних вин у загальному обсязі виробництва виноградних вин до 20-25 % потребує перезакладання виноградників відповідними сортами. В перспективі перевага у споживанні напівсухого та напівсолодкого шампанського збережеться й відповідно не зміниться структура його виробництва.

Передбачено, що зі зростанням доходів населення збільшиться споживання марочних коньяків, частка яких у загальному обсязі виробництва становитиме на 2015 рік 12-15 %.

7. Розроблено концепцію державної політики у сфері виробництва та обігу алкогольної продукції, яка включає: обкладання акцизом, що реалізує фіскальну та регулюючу функцію податків, стабільне надходження коштів до бюджету, а також розвиток здорового конкурентного середовища, захист вітчизняного виробника від експансії зарубіжних ринків, стабілізацію розвитку галузі, обмеження торгової надбавки.

8. Запропоновано нове трактування акцизу як "податку на високорентабельні товари не першої необхідності", що дасть можливість реалізувати не тільки фіскальну, але й регулюючу функцію податків.

Установлено, що збільшення і зменшення акцизної ставки на 1 % приводить до зростання надходжень до бюджету на 0,5 % за рахунок відповідного зниження і зростання обсягів продажу, але при цьому зниження акцизної ставки забезпечує розвиток виробництва шляхом інвестування у нього прибутку.

Акцизна політика потребує вдосконалення в таких напрямах: скасування акцизної марки; нарахування ПДВ на акциз; усунення суперечності в законодавстві про стягнення акцизу з реалізованої продукції та про попередоплату акцизу при придбанні акцизних марок для планованого випуску кріплених вин; упровадження науково обґрунтованої методології формування акцизних ставок на винопродукцію.

9. Формування державної акцизної політики в галузі винопродукції має передбачати:

- при спаді економіки та зниженні доходів населення збільшення ставок акцизного збору на вино недоцільне, незважаючи на нееластичність попиту за ціною, оскільки податкове навантаження несуть малозабезпечені верстви населення; на шампанське також небажано, оскільки це продукт, споживаний всіма верствами населення, хоча й різною мірою; щодо коньяку підвищення ставок можливе, але при перенесенні ефекту зростання податкової ставки на високодохідну групу споживачів, чого можна досягти, коли темпи зростання попиту випереджають темпи зростання пропозиції;

- при зростанні економіки та підвищенні доходів населення не треба збільшувати ставки акцизного збору на вино, оскільки через пряму і перехресну еластичність щодо ціни на цю продукцію попит буде переводитися на товари-субститути; на шампанське також недоцільно збільшувати акциз, оскільки це негативно позначиться й на виробництві та на споживанні; щодо коньяку підвищення ставок можливе, але при перенесенні ефекту зростання податкової ставки на високодохідну групу споживачів, чого можна досягти, коли темпи зростання попиту випереджають темпи зростання пропозиції, а також за умови паритетного зростання цін на нього порівняно з цінами товарів-замінників.

10. Цінова політика підприємств має перебудовуватися з урахуванням ринкових чинників, а не тільки витрат виробництва. Необхідно розвивати фірмову торгівлю, торгово-промислові групи;

- при спаді економіки та зниженні обсягів продажу виправдане підвищення підприємствами цін на винопродукцію; при цьому щодо вина темпи їх збільшення не повинні перевищувати зростання цін на товари-субститути;

- при зростанні економіки ціни на вино і шампанське мають підвищуватися темпами, що відстають від зростання попиту на них; прибуток більшою мірою має використовуватися на інвестування виробництва, включаючи якісне оновлення обладнання.

11. Захист виробників від надмірного імпорту при вступі України до СОТ має здійснюватися на основі встановлення квот на ввезення, ліцензування імпорту й посилення вимог до якості продукції, що увозиться, відповідно до національних стандартів; стимулювання експорту - шляхом організації виставок, ярмарків тощо.

12. Запропоновано заходи, що сприяють реалізації стратегії розвитку галузі та передбачають: зниження собівартості вітчизняної сировини; сортову реструктуризацію виноградарства за якістю, термінами дозрівання, напрямами використання; створення рівних умов щодо використання у виноградо-виноробному виробництві різних форм власності; поглиблення інтеграції виноградарства, промисловості й торгівлі шляхом створення єдиного циклу "виробник винограду - виробник вина - фірмова торгівля - споживач"; підтримка виноградарства за рахунок державних інвестицій; здійснення державного регулювання ринку на основі формування акцизної політики, що стимулює зростання виробництва; удосконалення амортизаційної політики; необхідність посилення боротьби з фальсифікацією винопродукції.

Список основних публікацій за темою дисертації

Монографія

1. Матчина И.Г. Прогнозирование и стратегия развития рынка винопродукции Украины. - Ялта: Крымпресс, 2002. - 112 с.

Розділи в монографіях

2. Матчина И.Г., Бузни А.Н. Экономика виноделия. - Симферополь: "Таврида", 2003. - 256 с. (Особистий внесок автора: розділи "Сырьевой потенциал виноградо-винодельческой отрясли Украины", "Производственный потенциал виноградоперерабатывающей отрясли Украины", "Рынок винопродукции в Украине", "Налогообложение в виноделии", "Внешнеэкономическая деятельность", "Стратегия развития виноградно-винодельческого производства").

3. Рыбинцев В.А., Бузни А.Н., Матчина И.Г. Каким быть рынку винограда и вина. - К.: Урожай, 1994. - 176 с. (Особистий внесок автора: розділи "Характеристика производства винограда и вина за 1974-1992 гг.", "Анализ рынка виноградо-винодельческой продукции", "Прогнозирование потребительского спроса").

Фахові публікації

4. Рыбинцев В.А., Матчина И.Г. Определение стоимости арендуемых предприятий и арендной платы // Пищевая промышленность, 1991. - № 1. - С.11-13, в т.ч. автора с. 12-13 (особистий внесок автора - збір та аналіз даних, розробка методики оцінки орендованих підприємств і визначення розміру орендної платні).

5. Матчина И.Г., Валуйко Г.Г. Как сбалансировать спрос и предложение на винодельческую продукцию // Виноградарство и виноделие СССР. - 1991. - № 1. - С. 74-78, в т.ч. автора с. 72-74 (особистий внесок автора - збір і аналіз даних, розробка пропозицій, підготовка рукопису).

6. Сырьевой потенциал виноградно-винодельческого производства Украины / Рыбинцев В.А., Бузни А.Н., Матчина И.Г. и др. // Вiсник аграрної науки. - 1993. - № 9. - С. 78-83, в т.ч. автора с. 80-83 (особистий внесок автора - збір і аналіз даних, кількісне визначення чинників, які впливають на збільшення врожайності виноградників, визначення відповідності сировинного потенціалу потребам виноробства, підготовка рукопису).

7. Бузни А.Н., Матчина И.Г. Маркетинг на этапе отбора целей НИР // Iнформацiя i ринок. - 1994. - № 3-4. - C. 45-46, в т.ч. автора с. 46 (особистий внесок автора - аналіз можливостей формування цілей НДР на підставі визначення потреби у них, підготовка рукопису).

8. Рыбинцев В.А., Матчина И.Г., Бузни А.Н. Маркетинг виноградно-винодельческого производства Укpаины. Анализ производственного потенциала // Вiсник аграрної науки. - 1994. - № 12. - С. 86-88, в т.ч. автора с. 87-88 (особистий внесок автора - збір і аналіз даних, визначення відповідності виробничого потенціалу потребам виноробства, підготовка рукопису).

9. Матчина И.Г., Бузни А.Н., Загоруйко Г.И. К вопросу об акцизе на вино // Інформація і ринок. - 1995. - № 2-3. - С. 43-44, в т.ч. автора с. 44 (особистий внесок автора - збір та аналіз даних, визначення недоліків акцизної політики у галузі виноробства, підготовка рукопису).

10. Бузни А.Н., Матчина И.Г. Метод анкетирования для изучения спроса населения Украины на винодельческую продукцию // Виноград и вино России.- 1995. - № 1. - C. 36-38, в т.ч. автора с. 37-38 (особистий внесок автора - розробка анкет, кількісне обгрунтування вибірки, підготовка рукопису).

11. Прогноз спроса на винопродукцию в Украине / Матчина И.Г., Бузни А.Н., Косюpа В.Т., и др. // Економiка АПК. - 1995. - № 10. - С. 76-80, в т.ч. автора с. 77-80 (особистий внесок автора - збір і аналіз даних, обгрунтування вибору методу прогнозування, розробка прогнозу, підготовка рукопису).

12. Valouiko G.G., Bouzni A.N., Matchina I.G. Le marketing des produits vinicoles en Ukraine // Academie suisse du vin. - 1996. - № 4. - mai. - Р. 88-91 (Швейцария), в т.ч. автора с. 89-91 (особистий внесок автора - збір і аналіз даних, які характеризують стан ринку винопродукції в Україні, підготовка рукопису).

13. Матчина И.Г. Развитие производства вин в Украине // Бизнес информ.- 1997. - № 12. - С. 33-34.

14. Матчина I.Г. Хай повняться келихи вином // Виноград. Вино. -1997. - № 2. - С. 8-10.

15. Матчина І.Г. Стан i перспективи розвитку ринку винопродукцiї в Україні // Економика АПК. - 1997. - № 4-5. - С. 50-52.

16. Valouiko G.G., Matchina I.G. Bouzni A.N. Prevision de la demande pour les produits vinicoles en Ukraine // Academie suisse du vin. - 1997. - N35. - mars. - Р. 96-98 (Швейцария), в т.ч. автора с. 97-98, (особистий внесок автора - збір і обробка даних, аналіз стану споживчого попиту на винопродукцію в Україні, прогноз його розвитку, підготовка рукопису).

17. Матчина И.Г., Бузни А.Н. Внешнеэкономические связи на рынке винодельческой продукции Украины // Виноград и вино России. - 1998. - № 3. - С.14-17, в т.ч. автора с. 15-17 (особистий внесок автора - збір і обробка даних, аналіз стану експортно-імпортних операцій, пропозиції щодо захисту вітчизняного виробника винопродукції).

18. Valouiko G.G., Matchina I.G., Bouzni A.N. Etat et previsions de l'exportation et de l'importation // Academie suisse du vin. - 1998. - № 35. - mars. - P. 82-84 (Швейцария), в т.ч. автора с. 83-84 (особистий внесок автора - збір і обробка даних, аналіз стану і прогноз експорту та імпорту винопродукції, підготовка рукопису).

19. Матчина И.Г., Бузни А.Н. Виноградно-винодельческий рынок Украины в условиях либерализации международного рынка вина // Виноград и вино России. -2000. - С. 38-39), в т.ч. автора с. 37-39 (особистий внесок автора - аналіз стану і прогноз розвитку ринку винопродукції в Україні, підготовка рукопису).

20. Valouiko G.G., Matchina I.G. Bouzni A.N. Production de vin et prйvision de son йvolution // Academie suisse du vin. - 2000. - № 38, Juin . - P. 106-108), в т.ч. автора с. 107-108 (особистий внесок автора - збір і обробка даних, аналіз стану і прогноз виробництва вітчизняної винопродукції, підготовка рукопису).

21. Бузни А.Н., Матчина И.Г. Экономика виноделия Украины: состояние и стратегия развития // Стратегія економічного розвитку України.- 2001. - № 7. - С. 351-358), в т.ч. автора с. 353-358 (особистий внесок автора - збір і обробка даних, аналіз стану і прогноз розвитку ринку винопродукції, товарна стратегія, підготовка рукопису).

22. Valouiko G.G., Matchina I.G. Bouzni A.N. L'йlasticitй des prix des produits vinicoles de l'Ukrqine // Academie suisse du vin. - 2001. - № 39. - P. 88-89), в т.ч. автора с. 88-89 (особистий внесок автора - збір і обробка даних, аналіз еластичності споживчого попиту винопродукції, підготовка рукопису).

23. Valouiko G.G., Matchina I.G., Bouzni A.N. Marche des produits vinicoles de l'Ukraine. Etat pour l'annee 2000 // Academie suisse du vin. - 2002. - № 40 . - P. 113-116), в т.ч. автора с. 114-116 (особистий внесок автора - збір і обробка даних, аналіз стану ринку винопродукції у 2000 р., підготовка рукопису).

24. Матчина И.Г., Бузни А.Н. На пути к маркетингу вина // Виноград и вино России. - 2003. - С. 8-10), в т.ч. автора с. 9-10 (особистий внесок автора - узагальнення розвитку наукових досліджень з питань економіки виноробства, підготовка рукопису).

25. Загоруйко В.О., Матчина I.Г., Волинкіна Д.Б. Про державне регулювання виробництва та обiгу спирту i алкогольних напоїв в Українi // Вiсник аграрної науки.- 2005. - № 2. - С. 59-63, в т.ч. автора с. 60-63 (особистий внесок автора - аналіз закодавчих актів, які регулюють виробництво і обіг спирту та алкогольних напоїв, пропозиції щодо їх удосконалення, підготовка рукопису).

Інші публікації

26. Игнатюк М.С., Матчина И.Г. Совершенствование хозяйственного механизма на предприятиях промышленной переработки винограда. - М.: АгроНИИТЭИПП. - 1990. - 27 с. (особистий внесок автора - збір і аналіз даних, пропозиції щодо удосконалення господарчого механізму діяльності виноробних підприємств).

27. Рибінцев В.О., Бузні А.М., Матчина І.Г. Економічні взаємовідносини між суб'єктами інтегрованого виробництва: Рекомендації щодо формування ринку виноградарсько-виноробної продукції України. - К.- 1995. - С. 28-34, в т.ч. автора с. 30-34 (особистий внесок автора - збір і аналіз даних, розробка механізму стимулювання субґєктів интеграційної структури "вирощування винограду - переробка винограду - виробництво винопродукції" у виробництві конкурентоспроможної кінцевої продукції, підготовка рукопису).

28. Матчина И.Г., Бузни А.Н. К методике регионального прогнозирования

виноградо-винодельческого производства // Регион. - 1999. - № 2. - С. 55-57), в т.ч. автора с. 56-57, (особистий внесок автора - збір і обробка даних, розробка методики прогнозування попиту і пропозиції винопродукції на прикладі Криму, підготовка рукопису).

29. Матчина И.Г., Бузни А.Н. Экономика винодельческой промышленности. Справочник по виноделию. - Симферополь: Таврида, 2000. - С. 570-604), в т.ч. автора с. 580-604 (особистий внесок автора - методика визначення виробничих потужностей по видах виробництв, основні засоби і обігові кошти, оподаткування у виноробстві).

30. Матчина І.Г. Український ринок винопродукції: експансія і конкуренція // Виноград. Вино. -2000 - № 2. - С. 7.

31. Матчина І.Г. Про акцизи на виноробну продукцію // Виноград. Вино.- 2002. - № 3. - С. 6-7.

32. Матчина И.Г. Стратегия развития виноградно-винодельческого производства Украины // Бизнес информ. - 2004. - № 1-2. - С. 78-83.

33. Волынкина Д.Б., Матчина И.Г. Доходы населения и потребление винодельческой продукции // Бизнес информ. - 2004, № 5-6.- С.61-64, в т.ч. автора с. 62-63 (особистий внесок автора - збір і обробка даних, аналіз впливу рівня і диференциації доходів на споживання виноробної продукції, підготовка рукопису).

Участь у конференціях

34. Bouzni A.N., Matchina I.G., Zagoroujko G.I. Marketing in the breeding process VI-th Intern.Symp. on Grape breeding (Yalta, Crimea, Ukraine, 4-10 Sept. 1994): Abstracts / Inst. De la Vigne et du Vin "Magarach". - Dniepropetrovsk, Ukraine: "ARTma-shine", 1994. - 104 p., в т.ч. автора с. 104 (особистий внесок автора - розробка пропозицій щодо визначення потреб у науково-дослідних розробках, підготовка рукопису).

35. Matchina I.G., Bouzni A.N. Functioning of Ukraine's grape and wine market under liberalization of the international wine market // XXIV weltkongress fur rebe und wein 79 O.I.V.-general versammlung. Sektion III: okonomie. Plenum "wein und gesundheit". Anhang: achtrage. - Mainz / Deutschland, 05-09. Juli 1999. - P. 27-34), в т.ч. автора с. 28-34 (особистий внесок автора - сформульовано проблеми виробництва, експорту, імпорту вітчизняної винопродукції в умовах лібералізації світового ринку вина, підготовка рукопису).