Агрокліматичні умови Корецького району Рівненської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Агрокліматичні умови Корецького району Рівненської області

1. Клімат

Серед основних факторів, що зумовлюють формування й особливості клімату району, відзначимо сонячну радіацію, атмосферну циркуляцію та характер під системної поверхні. Всі вони діють постійно, але роль кожного з них проявляється неоднаково у різні сезони року.

Клімат Корецького району помірно-континентальний. Зима м'яка, з частими відлигами, літо тепле, з достатньою кількістю опадів.

Міститься у вологій, помірно теплій агрокліматичній зоні. Період із температурою понад +100 становить 152 дні.

Зима в районі починається 18-20 листопада з переходом середньодобових температур повітря через 0 С, і утверджується наприкінці місяця, коли з'являється сніговий покрив.

Початок зими характеризується найменшою тривалістю світлового дня, нестійким сніговим покривом, значною хмарністю, частими туманами і відлигами. З середини лютого, коли зростає роль радіаційних факторів та земної поверхні, починається спад зими.

Практично спад зими співпадає з початком стійкого танення снігу, і як правило, започатковується у районі в останній декаді лютого. В середньому період сніготанення триває 15-20 днів.

Літо триває з кінця травня до вересня. Воно характеризується найбільшим значенням сонячної радіації, температур повітря та атмосферних опадів. Пересічна температура липня + 19,20, тривалість дня у червні досягає свого максимуму (16 год. 18 хв.). Переважає у літку антициклонна погода, проте часті циклони із заходу приносять значну кількість опадів (часом у липні 80-100 мм), що нерідко випадають у вигляді злив.

Повне літо закінчується з переходом середніх добових температур через 15 С (початок вересня) і поступово змінюється завершальним етапом, який називають спадом літа. На спаді літа збільшується кількість помірно теплих і прохолодних опадів.

2. Ґрунтові умови

Природні умови Корецького району і в першу чергу розмаїття поверхневих геологічних утворень, зумовили строкатість і розмаїття ґрунтового покриву даної території. Основу ґрунтового покриву становить дернові карбонатні, дерно-слабопідзолисті грунти, у лісостеповій частині - опідзолені та сірі лісові ґрунти.

Дерново-карбонатні ґрунти утворилися переважно на пісках, в зв'язку з цим характеризується легким механічним складом, малим вмістом органічних речовин, незначно насиченими основами. Зустрічаються розвинені дерново-глинові ґрунти, де потужність гумусового горизонту сягає 20 см, та нерозвинені (неглибокі) різновиди, з потужністю гумусового горизонту до 8-10 см. клімат грунт рельєф корецький

Незначний вміст гумусу, а відтак нестача азоту і фосфору, зумовлює низьку природну родючість дернових ґрунтів. Особливо це стосується піщаних та зв'язнопіщаних ґрунтів, де і ще й нестача калію.

Дерново-слабопідзолисті ґрунти сформувались переважно під лісами з участю трав'яної рослинності, що зумовило одночасний прояв двох протилежних процесів ґрунтоутворення: з одного боку підзолистого, при якому руйнуються мінеральні й органічні частини ґрунту, а з іншого - дернового, який сприяє нагромадженню органічних та мінеральних речовин у ґрунтовій товщі. В цілому ґрунти характеризуються кислою реакцією ґрунтового розчину, мають негативні водно-повітряні властивості ("підгоряння" с/г культур).

Опідзолені ґрунти сформувались переважно на лісовидних породах і поширені у південній лісостеповій частині району, займаючи вододільні плато та їх схили. У формуванні ґрунтів цього типу проявляється вплив двох основних процесів - підзолистого і чорноземного. Дані ґрунти характеризуються значною кислотністю.

Природно-ресурсний потенціал: поклади каоліну, гончарна глина, будівельний камінь та пісок, запаси мінеральних родонових вод.

3. Рельєф

Корецький район лежить у межах Волинської височини. Поверхня в основному плоска та плоско хвиляста, у південно-східній частині - підвищена. Розповсюджені рівнини, з поширенням еолових форм рельєфу.

Еоловий рельєф, основою якого є різні за походженням і піщані відклади (флювіоглегіальні, алювіальні, озерові - четвертинного часу, морські піски палеогену) являє собою один з типово поліських комплексів рельєфу, поширений як у межах надзаплавних терас, так і на вододільних просторах. Представлений різноманітними формами. Утворені у більш посушливих умовах пізньочетвертинного часу, що передували відносно зволоженій сучасній епосі, еолові форми здебільшого закріплені заростями або поросли сосновими лісами. Характерною ознакою еолового рельєфу є поодиноке або ланцюгове розташування окремих форм.

Слід відзначити, що в останні десятиріччя через недолуге господарювання (вирубка лісів, переосушення земель) спостерігається активізація еолових процесів на відкритих піщаних поверхнях.

4. Гідрографічні і гідрогеологічні умови

Відносно високе зволоження території Корецького району, зумовлене надмірною кількістю атмосферних опадів і досить стабільним перевантаженням опадів над випаровуванням, у сприятливих умовах рівнинного рельєфу є один з вирішальних факторів формування мережі поверхневих вод, представлених річками, каналами, природними та штучними водоймами і болотами.

Основна водойма - річка Корчик.

Комрчик - річка в Україні (витоки - поблизу села Корчик Шепетівського району Хмельницької області), ліва притока річки Случ, до якої впадає поблизу села Устя Корецького району Рівненської області, довжина - 82 км, площа басейну - 1455 км?, протікає через Хмельницьку та межею Рівненської та Житомирської областей.

Належить до басейну Дніпра. Живлення визначається як мішане, з перевагою снігового.

Необхідно також згадати, що територія району пронизана малими за розміром струмками та ставками, які в сумі займають відповідну площу земель.

5. Рослинний прокрив

Лісовий фонд становить 10.4 тис. га.

Основні породи дерев: дуб (32 % площі лісів), береза (29 площі), граб, липа. Сосна, на підвищених ділянках - вільха, на понижених - верба.

Дубові ліси (діброви) утворюють так звані чагарникові діброви, де поряд з дубом зустрічається граб, а основу підліска становить ліщина, брусина. Природна трав'яна рослинність (бобове-знакове різнотрав'я) збереглись лише в заплавах річок. Суходільні луки займають підвищені ділянки.

Відкриті заболочені землі займають 495,6 га. Трав'янисті болота сформовані переважно безлісними осоками і злаково-осоковимим травами.

Размещено на Allbest.ru