Розробка повітряного водопідйомника (ерліфту)

Вступний інструктаж проводять з усіма працівниками та спеціалістами, що приймаються на роботу, незалежно від їх освіти, стажу роботи чи посади, а також з відрядженими, учнями та студентами, що прибули на виробниче навчання чи практику. Вступний інструктаж проводить інженер з охорони праці. Він реєструється в журналі реєстрації вступного інструктажу.

Первинний інструктаж на робочому місці проводиться з кожним працівником окремо з практичним показом безпечних способів і методів роботи.

Повторний інструктаж проводиться індивідуально чи з групою працівників через шість місяців за програмою інструктажу на робочому місці з метою перевірки та покращення рівня знань правил та інструкцій з охорони праці.

Позаплановий інструктаж проводять після зміни правил охорони праці, технологічного процесу, модернізації обладнання та інструменту, порушення

робітниками вимог безпеки, перерви в роботі більше 30 календарних діб для робіт з підвищеною небезпекою і 60 діб для інших робіт.

Цільовий інструктаж проводять з працівниками перед виконанням робіт, на які оформляється наряд-допуск.

Проведення цільового інструктажу фіксується в наряді-допуску, а повторного та позапланового - в журналі реєстрації первинного інструктажу на робочому місці.

Навчання безпеці праці під час підвищення кваліфікації для робітників проводиться на курсах підвищення кваліфікації спеціалістів при вищих учбових закладах або науково-дослідних інститутах і підприємствах.

Незважаючи на заходи з охорони праці, що проводяться, в господарстві ще трапляються нещасні випадки. Стан травматизму відображено в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 - Динаміка травматизму та захворювання

Дані таблиці 4.1 показують, що в господарстві за останні роки намітилась тенденція до зниження травматизму та захворюваності. Так кількість нещасних випадків у 2006 р. зменшилась наполовину порівняно з 2005 р. Кількість днів непрацездатності в 2005 р. зменшилась на 77 % у порівнянні з 2004 р., а в 2006 р. - на 40 % порівняно з 2005 р.

Покращення показників травматизму пояснюється тим, що в господарстві почав постійно функціонувати оперативний контроль на рівні керівників відділків і директора господарства.

4.2 Основні заходи покращення охорони праці і протипожежної безпеки

З метою покращення організації охорони праці в господарстві нами розроблений план додаткових заходів на 2010 рік (табл. 4.2).

Таблиця 4.2-Заходи покращення організації охорони праці

На фермі створено основний пост з повним набором справного протипожежного інвентарю (лопати, відра, сокира, гаки, 4 вогнегасники, пересувна насосна установка, дзвін для подачі пожежної тривоги). Крім того, біля кожного приміщення для утримання молодняку встановлено протипожежний щит, на якому закріплено відра, 2 вогнегасники, лопату. Біля щита знаходиться ящик з піском і бочка з водою місткістю 300 л.

На території ферми обладнано 2 пожежні водойми місткістю 500 м3 кожна. Необхідна місткість водойми V(м3) визначена з умови:

V=3,6gtn(4.1)

де g -- витрата води, л/с; g = 40 л/с; - t- тривалість пожежі, год; t = 3 год; n- кількість пожеж; n = 2,

м3

У кожній будівлі на видному місці вивішені "Правила пожежної безпеки". Для паління відведено спеціальні місця, обладнані протипожежним інвентарем.

4.2.1 Вимоги безпеки та виробнича санітарія

Розрахунок потреби в спецодязі та в засобах індивідуального захисту для працівників відгодівельної ферми, що проектується, наведено в таблиці 4.3.

Таблиця 4.3 - Потреба в спецодязі

Всього на рік необхідно 14 халатів бавовняних, 1 тепла безрукавка, 1 фартух клейончастий, 7 пар гумових чобіт, 4 пари гумових рукавиць, 25 пар рукавиць бавовняних, 5 ватних курток, 2 комбінезони.

5. Екологічна частина проекту

Дане господарство - сільськогосподарське підприємство з розвиненими галузями рослинництва та тваринництва.

Як кожна галузь суспільного господарства, сільськогосподарське виробництво взаємодіє під час своєї виробничої діяльності з навколишнім природним середовищем і його ресурсами.

Діяльність, як окремих фізичних осіб, так і юридичних по відношенню до використання навколишнього природного середовища регулюється відповідними державними постановами та Законами. Верховною Радою України 25 червня 1991 р. прийнятий "Закон України про охорону навколишнього природного середовища".

Його завданням є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, попередження та ліквідація негативного впливу господарської чи іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів і інших природних комплексів, цілісних територій і природних об'єктів, зв'язаних із історично-культурною спадщиною.

Стаття 3 пункт "е" Закону зобов'язує проводити екологічну експертизу об'єктів, а пункт "ж" - формувати у населення екологічний світогляд.

Екологічній експертизі повинні підлягати не лише діючі господарські об'єкти, а й проекти на майбутнє.

У даному дипломному проекті розроблена комплексна механізація свинотоварної ферми із закінченим виробничим циклом.

При здійсненні екологічної експертизи необхідно визначитись з факторами впливу свинотоварної ферми на природне середовище та з його кількісними показниками. Найголовнішим завданням проекту і є розробка лінії прибирання й утилізації гною. Розробкою лінії прибирання гною ми забезпечуємо його концентрацію в одному визначеному місці (гноєсховищі), це дає можливість якісно знезаражувати, утилізувати й використовувати гній як добриво на полях. У процесі розпаду органічних азотних речовин, що знаходяться в гноєві, виділяється аміак.

Санітарний стан на фермі визначається його загальним об'ємом виділення. Саме для цього проектом і передбачається своєчасне прибирання і утилізація гною. Процес біотермічного знезараження відбувається до шести місяців, з яких два місяці повинні припадати на теплі періоди року. Крім виділення аміаку в свинарниках виділяється ще й вуглекислий газ при диханні тварин.

Для досягнення нормальних параметрів мікроклімату в приміщеннях свинарників здійснюється необхідний повітрообмін. Його визначено розрахунком для кожної вікової групи тварин згідно з кількісними показниками виділення теплоти, водяної пари та вуглекислого газу.

Вентиляційні викиди передбачено здійснювати над покрівлею будівель зосереджено. Викиди в атмосферу крім вентиляційних установок свинарника здійснює і обладнання котельнею.

Дані розрахунків викидів шкідливих речовин в атмосферу від діяльності ферми наведено в таблиці 5.1.

Аналізуючи дані таблиці викидів шкідливих речовин ми можемо зробити висновки, що впровадження засобів механізації видалення і утилізації гною, а також система вентиляції в свинарниках відповідають вимогам охорони навколишнього природного середовища, а особливо повітряного басейну. Викиди забруднюючих речовин не вищі їх допустимих норм викидів. У свинарниках це досягається централізованим збором викидів та розсіюванням їх вище покрівель приміщення.

В котельні завдяки встановленню золовловлюючих і повітроочисних установок і фільтрів, а також завдяки досягненню повного згорання палива досягнуті викиди в атмосферу нижче допустимих норм викидів.

Виробнича діяльність ферми також негативно впливає і на ландшафт території навколо сільськогосподарського об'єкта та його водний режим. Основним засобом захисту підземних водних запасів від забруднення навколо артсвердловини передбачене огородження та створення санітарної зони в радіусі 30 м.

Свиноферма має огорожу та відділяється від найближчого житлового району санітарно-захисною зоною радіусом 500 м. Для забезпечення нормального повітряного стану на фермі на її території передбачена посадка зелених насаджень по її периметру.

Здійснивши комплексну механізацію свинотоварної ферми ми забезпечили не тільки машинну технологію виробництва, але й якісний і централізований збір виробничих відходів. Розрахунки екологічної експертизи підтверджують, що діяльність сільськогосподарського об'єкта не спричинить шкоди навколишньому природному середовища, а органи охорони природи дадуть дозвіл на реконструкцію діючої свинотоварної ферми господарства.

6. Техніко-економічне обгрунтування проекту

Визначаємо собівартість 1 т приросту живої маси свиней С (грн.) [8]:

(6.1)

де А - сумарні амортизаційні відрахування на будівлі, машини і обладнання, грн.;

Р - сумарні відрахування на поточний ремонт будівель, машин і обладнання, грн.;

З - загальна сума оплати праці працівників ферми (з доплатами і нарахуваннями), грн.;

Е - вартість електроенергії, грн.;

П - вартість паливно-мастильних матеріалів, грн.;

В - вартість води, грн.;

К - вартість кормів, грн.;

ПВ - прямі витрати (охорона праці, вартість медикаментів тощо), грн.;

Н - накладні витрати (витрати по організації виробництва і управлінню), грн.;

Д - вартість гною (другорядної продукції), грн.;

ВП - приріст живої маси свиней за рік (валова продукція), т.

Сумарні амортизаційні відрахування на будівлі і обладнання (машини)

А= (6.2)

де КАБ і КАО - норма амортизаційних відрахувань відповідно на будівлі і обладнання, %; КАБ = 1,95 % , КАО = 18 %;

ВБ і ВО - вартість будівель і обладнання, грн.; приймаємо ВБ=2579500 грн., ВО =265650 грн. [4],

А=грн.

Сумарні відрахування на поточний ремонт будівель і обладнання

(6.3)

де КРБ і КРО - норма відрахувань на поточний ремонт відповідно будівель і обладнання, %; КРБ = 2,6 % , КРО = 12,5 %;

грн.

Витрати на оплату праці працівників ферми приймаємо 55630 грн. [4]. Вартість електроенергії

Е=mqEBE(6.4)

де m - поголів'я свиноматок на фермі, m = 180 голів;

qE - норма споживання електроенергії на одну свиноматку на рік,кВтгод; qЕ=220...250 кВтгод, приймаємо qЕ = 220 кВтгод;

ВЕ - вартість 1 кВтгод спожитої електроенергії, грн.; ВЕ=0,17 грн.,

грн.

Вартість паливно-мастильних матеріалів:

П= mqПВКом(6.5)

де qП - витрата дизпалива на одну свиноматку на рік, кг; приймаємо qП=150кг[6];

ВКом - комплексна ціна 1 кг дизпалива, грн.; ВКом = 4 грн.,

грн. Вартість води

В = 365 k QДобВВ ,(6.6)

де k - коефіцієнт, що враховує витрату води на технологічні потреби, k=1,1; ВВ - вартість 1 т води, грн.; ВВ = 3 грн/т,

В = грн.

Вартість кормів приймаємо, виходячи з реальних витрат на корми у господарстві в 2002 р.: К=358670 грн.

Прямі витрати приймаються в розмірі 5 % від суми амортизаційних відрахувань і витрат на поточний ремонт і техобслуговування:

ПВ = 0,05 (98117 + 100273) = 9920 грн.

Накладні витрати приймаються в розмірі 20 % всіх витрат без врахування вартості кормів:

грн.

(6.7)

де GP - річний вихід гною на фермі, т, GP = 10402 т;

ВГ - вартість 1 т гною, грн., приймаємо ВГ = 18 грн./т (за даними господарства),

Д= грн.

Одержано приросту живої маси свиней - 95 т.

Собівартість 1 т приросту живої маси свиней:

гр

Затрати праці ЗП (год) на одну тонну приросту живої маси свиней:

де n - кількість виробничих працівників на фермі, n = 13 чол.; ТЗМ - тривалість робочої зміни, год, ТЗМ = 8 год,

год/т.

Рівень рентабельності Р (%) виробництва продукції:

(6.9)

де Ц - закупівельна ціна однієї тони живої маси свиней, грн.; приймаємо Ц= 10200 грн. (виходячи з ціни, яка установлена нині для цеху переробки свинини у господарстві)

Окупність капіталовкладень

(6.10)

де К3 - загальні капіталовкладення, грн.; К3 = ВБ + ВО = 2579500 + 265650 = =2845150 грн.,

рокив.

Результати розрахунків зводимо в таблицю 6.1.

Таблиця 6.1- Показники порівняльної ефективності свинотоварної ферми із закінченим виробничим циклом на 180 свиноматок

Висновки та пропозиції

Свинарство для України поряд з молочно-м'ясним скотарством -традиційна галузь тваринництва. У загальній структурі виробництва м'яса свинина займає друге місце після яловичини і телятини.

На проектній свинотоварній фермі із закінченим виробничим циклом використовуємо вигульну систему утримання тварин.

Для приготування кормів на проектній фермі вибираємо кормоцех КЦС-200/2000, продуктивність якого при запарюванні кормових сумішей на основі коренеплодів складає 4 т/год.

Для транспортування кормів від кормоцеху до свинарників вибираємо мобільний роздавач КУТ-3А.

Лінія роздавання кормів у свинарнику включає в себе електрифікований мобільний кормороздавач КСП-0,8, завантаження якого виконує причепний кормороздавач КУТ-3,0.

З метою створення стійкого водопостачання під час аварійних ситуацій нами пропонується на проектній свинофермі використовувати аварійні засоби водопостачання, а саме повітряні водопідйомники, при виході з ладу існуючих глибинних насосів.

Створення аварійної системи водопостачання на проектній свинофермі зводить до мінімуму втрати продукції і зниження продуктивності тварин під час тимчасових перерв у постачанні води.

Головна перевага ерліфтів полягає у простоті їх конструкції, відсутності в установці обертальних частин, можливості використання свердловин малого діаметру.

Геометрична висота підйому води НГ = 35 м і витрата води Q= 13 м3/год забезпечується повітряним водопідйомником при таких його параметрах і режимах роботи: глибина занурювання змішувача - 77 м; діаметр водопідйомної, повітряної та обсадної труб відповідно 75, 30 і 150 мм; витрата стислого повітря -101 м3/год; робочий тиск компресора - 0,4 МПа.

У результаті впровадження розробленої технології виробництва свинини у господарстві очікується зниження собівартості приросту 1 т живої маси свиней на 15%.

Результати роботи можуть бути використані інженерно-технічними працівниками проектних, будівельних організацій та аграрних підприємств.

Список використаної літератури

1. Водяницький Г.П. Методичні вказівки з курсового і дипломного проектування. Житомир. - 2005. - 195 с.

2. Герук С.М., Обиход А.І., Сукманюк О.М. Інженерно-технологічні вимоги до написання дипломних (курсових) проектів і робіт. - Житомир, ДАЕУ. - 2006. - 255 с.

3. Відомчі норми технологічного проектування: Свинарські підприємства: ВНТП СПП-46-2.95 / Мінсільгосппрод України. - К.: Поліграф-колегіум, 1995. - 44 с.

4. Проектування механізованих технологічних процесів тваринницьких підприємств / І.І. Ревенко, В.Д. Роговий, В.І. Кравчук та ін.; За ред. І.І. Ревенка. - К.: Урожай, 1999. - 192 с

5. Ноздрин Н.Т., Сагло А.Ф. Выращивание молодняка свиней. - М.: Агропромиздат, 1990. - 144 с

6. Залыгин А.Г. Механизация реконструируемых свиноводческих ферм и комплексов. - М.: Агропромиздат, 1990. - 255 с.

7. Малахов В.А., Макаренко А.П. Эксплуатация машин и оборудования свиноводческих ферм: Справочник. -М.: Росагропромиздат, 1989. -271 с.

8. Справочник по механизации и автоматизации в животноводстве и птицеводстве / А.С. Марченко, Г.Е. Кистень, Ю.Н. Лавриненко и др.; Под ред.А.С. Марченко. - К.: Урожай, 1990. - 456 с.

9. Енохович А.С. Справочник по физике. - М.: Просвещение, 1990. - 384 с.

10. Брагінець М.В., Педченко П.В., Резчик І.Г. Монтаж, експлуатація і
ремонт машин у тваринництві. - К.: Вища шк., 1991. - 359 с.

11. Машиновикористання у тваринництві / І.І. Ревенко, В.М. Манько, В.І.
Кравчук; За ред. І.І. Ревенка. - К.: Урожай, 1999. - 208 с.

12. Усоковский В.М. Водоснабжение в сельском хозяйстве. - М.: Агропромиздат, 1989. - 280 с.

13. Карамбиров Н.А. Сельскохозяйственное водоснабжение. - М.: Агропромиздат, 1986. - 352 с.

14. Сафонов Н.А., Сивак В.М., Сафонов А.Н. Сельскохозяйственное
водоснабжение. - К.: Вища шк., 1988. - 224 с.

15. Устойчивость энерговодоснабжения механизированных
животновожческих ферм / Е.Д. Рыбкин, Н.И. Щербинин, А.И. Индейкин и др. - Л.: Агропромиздат, 1990. - 127 с.

16. Буракова СО., Підгородецький М.В., Марущак А.М. Записна книжка інженера з охорони праці. - К.: Урожай, 1991. - 168 с.

17. Курсовое проектирование деталей машин / Под ред. С.А. Чернявского . - М.: Машиностроение, 1987. - 351 с.

18. Покропивный С.Ф. Экономическое обоснование инженерных решений.

К.: Техника, 1985. - 207 с.

19. Михайлов С.І., Бугуцький О.А. Економіка виробництва свинини. - К.: Урожай, 1990.-216 с.