Земельний кадастр та аналіз використання земель на території Тишківської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області

Таблиця 3.12

В основі грошової оцінки земель населеного пункту лежить капіталізація рентного доходу, що виникає завдяки місцю розташування його у загальнокадастровій, регіональній і місцевій системах виробництва та рознесення, облаштування його територій на якості земель з урахуванням природнокліматичних, інженерно-геологічних умов, екологічного стану то функціонального використання земель.

Грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки в населеному пункті визначається за формулою:

(3.5), де:

Ц_н - грошова оцінка 1 м² земельної ділянки (у гривнях);

В -- витрати на освоєння та облаштування території в розрахунку на 1 м² (у гривнях);

Н_п - норма прибутку, 6%;

Н_ф - норма капіталізації, 3%;

К_ф -- коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки;

К_м -- коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки.

Базова вартість 1 м² земель населеного пункту (Ц _нм) визначена за формулою:

(3.6), де

Км1 - коефіцієнт, який враховує значення та статус населеного пункту у загальнодержавній, регіональній і місцевій системах розселення і виробництва - 1,0.

Витрати (В)- на освоєння і облаштування території згідно з таблицею 2 складають 848426 гривень.

До оціночної території населеного пункту не були включені сільськогосподарські угіддя, вулиці, дороги, рекреаційні землі.

Площа населеного пункту - 884,9 га

Площа території, що оцінюється дорівнює: 37,8 га

Отже, В = 848426:378000 = 2,24 грн. (3.7)

Згідно постанови від 12 травня 2000 року № 783 "Про проведення індексації грошової оцінки земель станом на 1 січня 2000 року грошова оцінка підлягає індексації за 1999 рік на коефіцієнт 1,127.

Вартість одного квадратного метра земель населеного пункту по економіко-планувальних зонах (Ц_нз) розрахована зо формулою:

Цнз=Цнм?Км ² (3.8), де

багаторічні насадження - 11937,28 гри.

рілля - 49,6

багаторічні насадження - 41,9

сінокоси - 32,8

пасовище - 32,8.

Бали бонітетів агрогруп ґрунтів виділених в межах село Тишківці

Таблиця 3.14

Відповідно до формули (Гпгр = Г х Бдгр) визначено грошову оцінку 1 га сільськогосподарських угідь, показники якої приведено в таблиці 11.

Шкала грошової оцінки 1 га с/г угідь

Таблиця 3.15

4. АНАЛІЗ ІСНУЮЧОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ

4.1 Формування території та встановлення меж сільської ради

Тишківська сільська рада розміщена у західній частині Городенківського району на віддалі 12 км від районного центру м. Городенки та 68 км від обласного центу Івано-Франкіська.

Зовнішні межі території Тишківської сільської ради чітко виражені в натурі. Межі села проходять по суміжності з такими сільськими радами: Чортовецькою, Олієво-Королівською, Рашківською, м. Городенкою, Вікнянською, Острівецькою сільськими радами.

Територію села Тишківці складає житлова забудова з ділянками для ведення особистого підсобного господарства, землі загального користування, землі громадської забудови, господарські двори СВК ім. Шевченка та СФГ «Тишківське».

Площа села Тишківці 3170,0 га, кількість населення 1687 чоловік, з них наявне - 1478 чоловік, існуюча кількість дворів 588.

4.2 Роздержавлення і приватизація земель на території Тишківської сільської ради

Проект роздержавлення земель селянської спілки «Тишківська» розроблений відповідно до постанови Верховної Ради України «Про прискорення земельної реформи та приватизацію земель» від 13 березня 1992 року та Указу Президента України від 8 березня 1995 №720 «Про порядок паювання земель переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям».

При польовому обстеженні земель господарства визначено землі державної та колективної власності. Рішенням Тишківської сільської ради за погодженнями із землекористувачем сформовано резервний фонд. Формування територій створює сприятливі умови для використання сільськогосподарських земель, збереження і захисту лісових, водних ресурсів. На час складання проекту землі резервного фонду знаходяться в користуванні селянської спілки «Тишківська».

На земельні ділянки, що підлягають приватизації нанесені границі агро виробничих груп грунтів, кожна агро виробнича група грунтів має різну якість. За базовий показник прийнято бал бонітету по зернових. Розмір середньої земельної частки (паю) встановлюється шляхом ділення площ земель, що підлягають приватизації на сумарну чисельність осіб, що мають право на середню земельну частку (пай).

В залежності частка збільшується або зменшується. Визначення земельної частки по окремих ділянках проводиться за формулою:

(4.1), де

Зч - кількість конкретних земельних часток;

П - площа агро виробничих груп грунтів окремої ділянки;

Б - бал бонітету по зернових агро виробничої групи грунтів.

Бс - середній бал бонітету;

Зс - середня земельна частка.

Експлікація земель, що підлягають роздержавленню і приватизації

Таблиця 4,1

4.3 Використання земель сільськогосподарського підприємства

Землі колишньої селянської спілки «Тишківська» перейшли у користування двох окремих сільськогосподарських підприємств: СВК ім. Т. Шевченка і СФГ «Тишківське» .

Землі СВК Шевченка розташовані майже у всіх частинах села, межують із с.Вікно, м. Городенка, с. Острівець, Чортовець.

Крім того керівник СВК підписав договори з селянами селе Новоселівка про обробіток їхніх земель.

Використовуються землі СВК в основному під посів сільськогосподарських культур, а також як природні кормові угіддя для сінокосіння і випасання громадської худоби і худоби що є в користуванні цього сільськогосподарського підприємства.

Виробничий напрямок господарства - зерново-буряковий з розвинутим товарництвом. До складу земель СВК входять два ставки площею 4,8 га разом, де проводиться розведення риби.

Найбільш поширеними грунтами є чорноземи опідзолені глеюваті легко глинисті. Характеризуються грунти досить високою природною родючістю, добре гумосовані, середньо структурні, відносно достатньо забезпечені поживними речовинами.

В господарстві працюють жителі села Тишківці.

Таблиця 4.2

ЗЕМЛІ РЕЗЕРВНОГО ФОНДУ

ЗЕМЛІ В ПЕРЕЛОГАХ

Австріиськин цвинтар 20,8 1035,84

ГРП 6,5 369,85

350 Віконський цвинтар 21,9 937,3

ВСЬОГО 49.2 2342.99

Друге фермерське господарство «Тишківське» користується землями площею 130 га. Основну частину фермерського господарства займають сільськогосподарські угіддя площею 120 га, 19%. Значна частина землі припадає на ріллю.

Структура посівних площ, урожайність сільськогосподарського підприємства

територія господарства, яке розташоване на землях Тишківської сільської ради у грунтовому і рельєфному відношенні неоднорідна. Ті чи інші фактори по різному впливають на кінцеві результати праці селян а також визначають спеціалізацію господарства, а саме зерново-буряковий напрямок з розвиненими товарництвом.

В рослинництві переважає вирощування зернових культур та буряка, які на сьогоднішній день з економічної точки зору дають більший економічний ефект при менших затратах на їх вирощування.

В структурі товарної продукції найбільшу питому вагу ста новлять цукрові буряки, зерно.

Урожайність підприємства наведена у таблиці.

5. Охорона природи

Земля та її надра становлять основу добробуту людства.

Людина та навколишнє середовище через результати своєї виробничої діяльності, змінює його відповідно до своїх потреб. Спрямованими змінами середовища є розорювання цілинних і перелогових земель, різні меліоративні роботи, перерозподіл водних ресурсів, регулювання поверхневого стоку і гідрологічного режиму річок, насадження лісів з меліоративною сільськогосподарською або естетичною метою, створення різних захисних споруд проти повеней, ерезій. Цей перелік можна було б значно розширити. Та головне не просто перелічити їх, а встановити загальні закономірності, які можна було б використати для керування впливом на навколишнє середовище.

Кожен цілеспрямований вплив людини на довкілля зумовлює в ньому побічні зміни, тобто такі, що не передбачені головною метою впливу і часто знищують його позитивний ефект. При зрошенні посушливих земель здебільшого спостерігається підняття ґрунтових вод. При цьому відбуваються такі процеси: вода піднімаючись, розчиняє солі, що містяться в ґрунті і капілярним потоком виносить їх на поверхню. Внаслідок цього відбувається повторне засолення ґрунту. Звідси випливає, що під час цілеспрямованого впливу людини на навколишнє середовище людина повинна передбачати усі можливі його наслідки, щоб запобігти несприятливому ефекту. Враховуючи перелічені аспекти проблеми, слід відмітити такі особливості впливу людини на навколишнє середовище:

1. Людина впливає на природне середовище в процесі виробництва та використання природних ресурсів, що призводить до його істотних змін. Майбутнє існування людства можливе лише за умов загально планетарного контролю за станом навколишнього середовища на міжнародному рівні.

2. Різні компоненти навколишнього середовища змінюються кількісно та якісно під впливом виробництва і споживання відповідно до потреб людини.

3. За умов нераціонального використання може перетворити поновлювані природні ресурси на не поновлювані, як у регіональному, так і в загально планетарному масштабі.

Основним напрямком з охорони земель , екології енергоресурсів, впровадження нових технологій вирощування сільськогосподарських культур, обліку земель на сучасному етапі розвитку земельних відносин є формування території новостворених сільськогосподарських підприємств з оновленням планово-картографічних матеріалів і на їх основі земельно-агротехнічного паспорта сільськогосподарських формувань.

Земельно-агротехнічний паспорт має стати основним правовим і технічним документом, який забезпечує раціональне використання і охорону земель. Він складається на основі проведення підготовчих робіт, які здійснюються з метою встановлення фактичної наявності земель у власності та користуванні, складу угідь, визначення достовірності наявності планово-картографічних матеріалів та інформації про стан ґрунтів, грошову оцінку сільськогосподарських угідь. Також проводиться аналіз земельно-кадастрових, планово-картографічних матеріалів.

Після систематизації та опрацювання вихідних даних проводиться розробка земельно-агротехнічного паспорта в якому вказуються земельні відносини про сільськогосподарське формування, відображається правовий режим використання земельних ділянок. Складається планово-картографічний матеріал, до якого входять всі елементи земельно-кадастрового плану. До земель агротехнічного паспорта додаються картограма агро виробничих груп грунтів, креслення агротехнічної характеристики грунтів, схема організації території не якій відображається організація території сільськогосподарських угідь, рекомендовані сівозміни, внутріпольова організація території, польові шляхи, полезахисні та інші лісонасадження, гідротехнічні споруди, ділянки залуження та консервація деградованих та малопродуктивних угідь.

Невід'ємним елементом захисту грунтів є впровадження агролісомеліоративних заходів.

Полезахисні лісові смуги та інші захисні лісові насадження являються основою надійного захисту земель від ерозії, зменшення поверхневого стоку води та сприяють накопиченню вологи в грунті.

Особливого захисту потребують землі водного фонду та водоохоронних зон.

Землі водного фонду являються землями з особливим режимом використання. Майже всі водні об'єкти не мають винесених в натуру прибережних захисних смуг, наявність яких вимагається водним Кодексом України, що порушує сприятливий режим водних об'єктів, призводить до їх засмічення та забруднення.

Досвід країн з розвинутою економікою показує, що для забезпечення ефективної діяльності механізму раціонального використання земель і їх охорони необхідно впровадити повний комплекс організаційно-економічних та правових механізмів управління агроформування і перш за все економічне стимулювання сільгоспвиробника.

Економічне стимулювання, раціональне використання та охорона земель - це система заходів, спрямованих на посилення зацікавленості власників і землекористувачів у тому числі орендарів, у збереженні та відтворенні родючості грунтів, захисті земель від негативних наслідків виробничої діяльності. Воно включає:

- науково-обгрунтовану протиерозійну організацію території новостворених сільськогосподарських формувань;

- розробку технічної документації по встановленню водоохоронних зон і прибережних захисних смуг і перенесення їх в натуру;

- розробка й освоєння робочих процесів створених лісом меліоративних насаджень, проти ерозійних гідротехнічних споруд;

- надання податкових і кредитних пільг громадянам та юридичним особам, які здійснюють за власні кошти, передбачені загальнодержавними та регіональними програмами використання та охорони земель;

- виділення коштів із загального або місцевих бюджетів для відновлення попереднього стану земель, порушених не з їхньої вини;

- звільнення від плати за земельну ділянку, що перебуває у стадії сільськогосподарського освоєння або поліпшення їхнього стану згідно з відповідними програмами;

- часткову компенсацію за рахунок коштів бюджету втрат прибутку пов'язаних з тимчасовою консервацією деградованих та малопродуктивних земель;

- звільнення від податків тієї частини прибутків аграрних товаровиробників, яку вони спрямовують на проведення заходів з охорони земель;

- уведення екологічного податку на прибуток тих аграрних товаровиробників, які застосовують еколого небезпечні технології, засоби і системи землеробства що погіршують екологічний стан, або виснажують грунти;

- встановлення для кожної ділянки, яка надається у власність або надається у користування для сільськогосподарського виробництва, умов еколого безпечного землекористування, зокрема оптимального рівня розораності, місця та способів розміщених ерозійно небезпечних культур, обмежень в засобах хімізації та обробітку грунту.

Поряд з цим необхідне прийняття ряду законодавчих та нормативних документів, які й активізували природоохоронні роботи. Це, насамперед, закон про охорону земель, про землеустрій, про консервацію земель, про порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, тощо.

6. ОХОРОНА ПРАЦІ

Вся людська діяльність спрямована на задоволення матеріальних та духовних потреб населення. Праця є невід'ємною частиною життя людини. Виходячи з цього охорона праці є важливим заходом в процесі самої трудової діяльності.

Охорона праці - це система юридичних і соціально-економічних, організаційних, технічних і лікувально-профілактичних заходів, що забезпечують відносну безпеку і збереження здоров'я людини працездатної, яка перебуває у процесі роботи.

Система охорони праці опирається на законодавчі акти нашої держави. Найважливішими є положення про охорону праці закріплені в Конституції України.

Зокрема, сказано, що держава забезпечує покращення умов праці зменшення і поступове витіснення тяжкої ручної праці на основі комплексної механізації і автоматизації виробничого процесу в усіх галузях народного господарства.

У Кодексі «Охорона праці» ретельно конкретизовано положення про охорону праці. На основі законодавчих актів вироблені єдині правила і норми охорони праці.

В сільському господарстві - це Правила безпеки при виробництві і після переробки продукції рослинництва, а також «Санітарні правила» по забезпеченості зберігання, транспортування і застосування пестицидів і гербіцидів у сільському господарстві.

Всі ці заходи спрямовані на збереження здоров'я людей, безпеку їх праці, зменшення нещасних випадків, виробничих травм. Тому всі керівники сільськогосподарських підприємств повинні знати і дотримуватись всіх вимог, щодо охорони і безпеки праці та виробництва.

Тишківське сільськогосподарське підприємство гарантує працівникам належні умови праці, забезпечує регламентований робочий тиждень, дні відпочинку і відпустки.

Члени спілки мають право на рівні з працівниками державних підприємств щодо страхування, пенсійного забезпечення, охорони материнства і дитинства, соціального захисту одиноких і пристарілих громадян.

За членами колективного господарства, колишніми працівниками реорганізованого господарства, зберігається стаж роботи і всі соціальні пільги.

Селянська спілка визначає форми і оплату праці.

Рівень оплати праці визначається трудовим внеском членів спілки і розміром однієї частини валового доходу, яка виділяється у фонд споживання. Розподіл визначеної частки валового доходу проводиться відповідно до вкладеної праці кожним працівником.

Максимальний розмір заробітку не обмежується.

Підприємство несе матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну члену спілки, а також особам, які працюють у ньому за трудовим договором або контрактом, за каліцтво та інші ушкодження здоров'я пов'язані з виконанням трудових обов'язків.

Щорічно на охорону праці виділяються необхідні кошти. Проводиться постійний контроль стану охорони праці інженером з техніки безпеки та громадським інженером з охорони праці.

В господарстві проводяться заходи по пропаганді знань з техніки безпеки, саме навчання та інструктаж з техніки безпеки.

Поліпшення умов праці є одним з основних ресурсів росту її продуктивності та економічної ефективності виробництва, а також розвитку самої людини.

За науковим визначенням охорона праці - це система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних, технічних, гігієнічних та лікувально профілактичних засобів і закладів спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

Однією з умов росту продуктивності праці та економічної ефективності виробництва є покращення умов праці. Ця проблема безпосередньо пов'язана з санітарно побутовим та медичним обслуговуванням працівників, організацією відпочинку, харчуванням та іншими.

На сучасному стані розвитку України, як суверенної держави, виробничий травматизм та захворюваність завдають великих збитків виробництву. Умовою запобігання виробничого травматизму та аварій є розробка на виробництві соціальних заходів. Ці заходи базуються на аналізі стану охорони праці, що характеризується наявністю робочих факторів, умов праці, при яких вони діють на людей, а також можливими небезпечними діями самих працівників у конкретних умовах виробництва. Детальна розробка таких заходів дозволить об'єктивно оцінити можливі негативні наслідки і вжити невідкладних заходів щодо їх запобігання.

Висока продуктивність праці топографічно-геодезичних робіт повинна бути забезпечена комплексною безпечною діяльністю наявністю механічної праці, безперебійним постачанням матеріалами, спецодягом, харчуванням. На початку безпечна техніка і технологія передбачаються у технічних проектах, які уточнюються при обговоренні і захисті. Пізніше на основі технічних проектів перед початком польових робіт складаються робочі проекти безпечної організації польових робіт в конкретних умовах місцевості з урахуванням фізико-географічних і економічних особливостей району робіт. Враховуючи дані повідомлення, начальники партії при участі бригадирів складають робочий проект екологічних заходів і загальну схему маршрутів руху бригад. При проектуванні безпечних маршрутів в першу чергу забезпечують можливість якісного використання геодезичних вимірювальних робіт, намагаються зменшити протяжність ходу і замінити небезпечні ділянки шляху більш безпечними. З цією метою межі ділянок окремих бригад намічають по берегах рік, а не по рамках трапецій. В місцях підходу до бази розміщених на одну сторону ріки, для частих переходів на другу сторону, проектують будівництво мостів або обладнання постійних човникових переправ. Групові схеми безпечних маршрутів руху бригад складають на район дії трьох або чотирьох бригад. Після цього, об'єднують ці схеми укладають карти маршрутів та зону дії всієї експедиції. Така карта використовується керівництвом експедиції для служб безпеки і організації робіт бригад. Вона уточнюється і змінюється в залежності від зміни видів робіт, засобів транспорту і інше. На схемах маршрутів, крім мінімальної географічної основи, більше наочно наносять: шляхи руху бригад, місця і дати стоянок бригад, місце радіозв'язку і місце зустрічі бригад з начальником бригади розміщенням продовольчих точок, без штабу експедиції.

Робочі проекти організації робіт і схеми руху бригад затверджується начальником або головним інженером експедиції, і після цього вони стають засобом оперативного планування і управління експедиції.

Трудове законодавство зобов'язує підприємства забезпечувати безпечні умови праці всім працівникам, тому в період підготовки до польових робіт керівництво експедиції проводить заходи, що забезпечують профілактику захворювання і травматизму. Перш за все виникає проблема підбору кадрів, яким не протипоказано виконання робіт, передбачених планом у даних географічних умовах. З цією метою проводяться обов'язкові медичні обстеження усіх працюючих. При цьому в направлені на медогляд указується Соханя дати закінчення про можливості даного працівника в експедиційних умовах з пішими переходами, з нічлігом у палатках, в певних географічних умовах на роботі зв'язаній з підніманням на високі споруди, дерева і інше. Для деяких робіт проводиться обстеження зору (на стерео приладах, альпіністські випробування для роботи в горах). В підготовчий період встановлюється наявність в районі робіт ділянок місцевих інфекційних захворювань. У випадку виконання робіт в районах, ендемічних до тієї чи іншої інфекційної хвороби, керівництво експедиції своєчасно організовує прививки, які будуть працювати в даних умовах. Спецодяг і спецвзуття повинні відповідати місцевим умовам і витримувати установлені терміни. Поряд із спецодягом відповідним працівникам видаються захисні пристрої рятувальні і інші засоби техніки безпеки, передбачені типовими табельними положеннями. До їх числа належить видача бригадирам бойової зброї з відповідним запасом набоїв, якщо в даному районі можливий напад диких звірів. Персонально закріплена зброя реєструється в місцевому відділенні міліції. Передача місцевої зброї іншим особам і їх використання для полювання забороняється. Індивідуальний недоторканий запас продуктів видається бригадирам при віддаленні пішими переходами бригад в малообжиті райони. В кінці підготовчих робіт перевіряють стан готовності кожної бригади до безпечного виконання доручених їм робіт, що оформляється спеціального акту, що підтверджує відповідне спорядження бригади. Велику допомогу в роботі експедиції і при нещасних випадках надають місцеві мешканці і місцеві органи влади. Тому керівники експедиції при першому знайомстві з районом робіт повинні ознайомити про роботу районну адміністрацію, міліцію, господарства на території яких будуть проводитись топографо-геодезичні роботи.

Перед виїздом на роботу проводиться обов'язкове навчання і інструктаж польових робітників. Вступний інструктаж обов'язків для нових робітників і студентів-практикантів. Після призначення їх на конкретну роботу здійснюється інструктаж на робочому місці, з практичним навчанням безпечних умов і методів праці. Крім роботи, кожний навчається організації безпечних переходів, переїздів, переправ, орієнтації на місцевості, наданню першої долі-карської допомоги потерпілим. Працівники, прийняті на роботу на механізмах, або на роботи підвищеної безпеки, яка вимагає технічної підготовки спочатку проходять спеціальне навчання, потім практична робота на місцевості в полі, морі і в горах. Після перевірених випробувань вони одержують посвідчення на право виконання робіт. Для навчання і інструктажу на базі повинен бути кабінет по техніці безпеки, забезпечений літературою, плакатами, наочними посібниками і засобами техніки безпеки. При проведенні робіт в районах, що мають вогнища інфекційних захворювань, проводиться інструктаж по мірах захисту від цих захворювань, вивченням норм і форми застосування репелентів. У всіх експедиціях до початку робіт необхідно повторити вивчення засобів і методів надання першої долі-карської медичної допомоги потерпілим.

Значення транспорту на всіх видах геодезичних робіт важко переоцінити. Виконання всіх польових робіт по тріангуляції, полігонометрії, нівелюванню і зйомках пов'язані з постійними переїздами з пункту в пункт. Більш того транспортні засоби: автомобілі, літаки, пароплави - приймають участь в процесі геодезичних робіт, як знаряддя праці. Переїзди і переходи при геодезичних роботах складають особливу категорію норм часу і в різних видах робіт, в різних географічних умовах вони складають від 30 до 40% норми часу. Тому видно і травматизм при переїздах та топографо-геодезичних роботах складає від 20 до 30% від усіх нещасних випадків. Ця обставина заставляє звернути увагу на організацію і упорядкування переїздів, дисципліну і режим переїздів, на надійну механізацію засобів пересування, підвищення відповідальності і якості транспортних робіт, скорочення водних переправ і виховання дисципліни у водіїв.

Вимоги безпеки:

1. Відповідність належних транспортних засобів процесу робіт, якості доріг, мостів, умовам перехідності.

2. Відповідність погодних умов для польоту, плавання, переходу, переправи.

3. Технічна справність і придатність транспортних засобів.

4. Кваліфікованих і дисциплінованих водіїв і контроль за станом їх здоров'я.

5. Наявність комплекту слюсарних інструментів, запасних частин і матеріалів для дорожнього руху.

6. Забезпечення продуктами харчування, пальними і змащувальними матеріалами.

7. Наявність проти аварійних і рятувальних засобів.

8. Наявність засобів зв'язку з базою експедиції в будь-якій точці пункту.

9. Правильна укладка і розміщення вантажу, без перевищення маси і габаритів.

10. Зручне рівномірне розміщення сидячих місць для пасажирів.

11. Дотримання правил руху, плавання, польотів.

12. Наявність точних повідомлень про шляхи переміщення і уміння орієнтуватись на шляху руху.

Крім загальних правил безпеки потрібно знати безпечні умови, що відносяться тільки до автомобільного транспорту. Кожна автомашина має пройти технічний огляд на основі якого видається довідка про технічну справність машини.

Правові відносини щодо охорони праці регулює Закот України «Про охорону праці», який прийнято Верховною Радою України 14 жовтня 1992 року. Він визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян та охорону їх життя і здоров'я в процесі трудової діяльності, регулює за участю відповідних державних органів відносини між власником підприємства, установи і організації або уповноваженим органам і працівникам з питань безпеки, гігієни праці, та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

7. ЕКОНОМІКА І ОРГАНІЗАЦІЯ РОБІТ

Роботи по аналізу використання земель проводиться на основі даних отриманих під час кадастрових зйомок території. Кадастрова зйомка - це комплекс робіт, які використовуються для отримання інформації про просторове, юридичне, економічне, фізичне положення і стан земельних ділянок та об'єктів нерухомості. Кадастрова зйомка служить основою для проведення кадастрового зонування, бонітування, економічної та грошової оцінки земель. Земельні ділянки підлягають державній реєстрації з метою створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру.

Технологічна схема кадастрових робіт та аналізу їх виконання складається:

1. Підготовчі роботи.

2. Організація ведення кадастру.

3. Реєстрація землеволодінь і земле користувань.

4. Облік кількості і якості земель.

5. Бонітування грунтів.

6. Економічна оцінка земель.

7. Грошова оцінка.

Підготовчі роботи.

В процесі підготовчих робіт визначається завдання та виконання робіт, проводиться збір вихідних даних.

— матеріали планово-картографічних матеріалів попередніх років;

— книга реєстрації землеволодінь;

— форма державної статистичної звітності 6-ЗЕМ.

Організація ведення кадастру.

— поділ земель на категорії;

— характеристика земель по категоріях.

Реєстрація землеволодінь і земле користувань.

— Поділ земель на зони, квартали, ділянки;

— Внесення відомостей до бази даних;

— Формування та ведення бази даних автоматизованої системи ведення кадастру;

— Заповнення реєстраційної картки земельної ділянки;

— Звірення відомостей, які відображені в реєстраційній картці;

— Передача відомостей до центральної бази даних автоматизованої системи ведення державного кадастру.

Реєстрація - це юридичне оформлення права власності і права користування земельною ділянкою, закріплення меж земельної ділянки в натурі, видача власникам та землекористувачам документів, що посвідчують їх право власності і користування земельною ділянкою, а також запис у відповідні земельно кадастрові документи.

Облік кількості та якості земель.

— Характеристика кількості земельних ділянок;

— Характеристика земель за складом угідь;

— Характеристика якісного стану угідь.

Облік кількості включає відомості про природний, господарський стан земель і характеризує кожну ділянку за складом угідь їх підвидів, меліоративним станом відповідно до їх класифікації проводиться за фактичним станом і використанням та ведеться по власниках землі, землекористувачах.

Облік якості проводиться за всіма категоріями земель і базується на класифікації земель сільськогосподарського призначення, за крутизною схилів, за властивостями та ознаками, що істотно впливають на родючість.

Бонітування грунтів.

— Визначення аеровиробничих груп грунтів;

— Складання схеми бонітування грунтів по району, сільській раді, населеному пункті. Бонітування грунтів - це порівняльна оцінка якості грунтів за їх природною родючістю і здійснюється за властивостями грунтів, які мають сталий характер і істотно впливають на врожайність сільськогосподарських культур.

Якісна характеристика грунтів.

— Визначення вмісту гумусу грунтів;

— Механічний склад грунтів;

— Вміст поживних речовин і ступінь кислотності.

Економічна оцінка - це завершальна складова частина земельного кадастру. Вона передбачає оцінку якості землі, природного ресурсу і головного засобу виробництва. При складному рівні інтенсивності землеробства економічна оцінка дає кількісну характеристику родючості за економічними показниками. Економічна і грошова оцінка сільськогосподарських угідь проводиться за їх продуктивністю, окупністю затрат та диференціальним доходом.

Роботи по земельному кадастру та їх аналізу розраховуються по кошторису. Тому кошторис та обрахунок обсягів робіт проводиться за вартістю і визначається за формою «3-П» відповідно «Правил визначення вартості і проектно-вишукувальних робіт» (ДБН. Д.11-7-2000 і доповнення №1) в слідуючому порядку:

Термін виконання робіт розрахований на 1.5 місяця. Оплата згідно кошторису.

1. Основна та додаткова заробітна плата виробничого персоналу, грн……………469

2. Відрахування на соціальні заходи, грн…………….64

3. Матеріальні витрати, грн………………86

4. Інші прямі витрати, грн……………25

5. Загально виробничі затрати, грн……………………..896

6. Всього собівартість, грн………………………1540

7. Прибуток, грн …………………462

8. Відрядження виробничого персоналу, грн…………………..54

9. Адміністративні витрати, грн…………………120

10. Податки, збори, обов'язкові платежі (крім ПДВ), встановлені чинним законодавством і не враховані складовими зазначеної вартості, грн……174

11. Всього, грн…………………2350

12. ПДВ, грн……………..470

Вартість роботи (6+7+8+9+10+11+12)грн. 2820

Дві тисячі вісімсот двадцять гривень.

ВИСНОВКИ

В ринкових умовах регулювання земельних відносин та управління земельними відносинами передбачає реєстрацію і розповсюдження інформації про власність на землю, вартість і використання землі та тісно пов'язаних з нею ресурсів: визначення прав на землю та між земельних ділянок в порядку землеустрою, детальне підтвердження належними документами і надання відповідної інформації, яка необхідна для функціонування обігу земельних ділянок. Розвиток сільського господарства в значній мірі залежить від рівня використання земельних ресурсів. Необхідність раціонального використання земельних ресурсів зумовлюється тим, що земля у всіх галузях сільського господарства є предметом праці і головним засобом виробництва. Раціональне використання землі є широкою комплексною проблемою, яка стосується всіх сторін сільськогосподарського виробництва.

Розробка цієї проблеми вимагає детального вивчення земельних ресурсів, обґрунтування системи показників і методів аналізу фактичного рівня використання земель і планування його на перспективу.

Державний земельний кадастр об'єднує в собі елементи управління земельними ресурсами і реєстраційну систему і інформаційну систему, проекти, вишукувальні та обслідувальні роботи.

Державний земельний кадастр забезпечує гарантію прав власників і землекористувачів. В наслідок детального вивчення і аналізу існуючого використання земель встановлено наступне:

Земельний фонд Тишківської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області становить 3170.0га і представлений такими категоріями земель:

— Землі сільськогосподарського призначення 3022,6га;

— Землі населеного пункту 884,2га;

— Землі природоохоронного, природо заповідного призначення га;

— Землі історико культурного призначення га;

— Землі лісового фонду га;

— Землі водного фонду га;

— Землі транспорту, зв'язку, енергетики га;

Віднесення земель до категорій проводиться відповідно до їх цільового призначення. Проектом передбачено створити два підприємства.

Перше СВК ім. Т. Г. Шевченка, яке займає площу 1126.06, об'єднує в собі земельних часток (паїв). У складі цього сільськогосподарського підприємства рілля га, землі загального користування займають га.

Загальна площа другого СФГ «Тишківське» становить га, значну частину складають орні землі. Об'єднує в собі земельних часток (паїв). На території села Тишківці площа земельних паїв становить 1570,8 га.

На землях зайнятих закладами культури, освіти, охорони здоров'я планується провести озеленення і благоустрій.

На пасовищах необхідно регулювати сінокосіння і випасання, правильно застосовувати в системі пасовищезміни. В населених пунктах є яри площею га. Проектом передбачено провести заліснення ярів з метою закріплення вершин яру та припинення розвитку ерозійних процесів. Також проектом передбачено провести заліснення пам'ятних місць на землях природоохоронного призначення.

Державний земельний кадастр - це цільова, реєстраційна, інформаційна система по збору, обробці, збереженню, поновленню і надання відомостей та документів про правовий режим, природний і господарський стан земельних ділянок з розміщеними об'єктами нерухомості, права користування землею та договорів на оренду землі, в тому числі утримувачів сервітутів, орендарів і закладоутримувачів.

Згідно проведеного роздержавлення і приватизації земель на території Тишківської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області зроблено розподіл земель за формами власності.

Розмір середньої земельної частки (паю) становить 2,0 га.

Проаналізувавши використання земель Тишківської сільської ради та застосувавши дані державного земельного кадастру, вважаю, що потрібно покращити природний і господарський стан земель, а також полегшити ситему проведення оренди землі. За минулий рік у селі зросла така група земель, як не витребувані паї. Через відсутність компетентних і розсудливих керівників у селі люди стають байдужими до обробітку земельних ділянок.

Значна увага в дипломному проекті приділена охороні природи та природних ландшафтів, а також ефективному використанні ріллі в недержавних сільськогосподарських підприємствах.

Пропозиція даної дипломної роботи полягає в тому, щоб на основі проведеного аналізу велося перспективне використання земель.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Земельний кодекс України. - Атіка, 2002 - 96с.

2. Методика грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів: Постанова Кабінету Міністрів України від 23.03.95.

3. Положення про порядок ведення Державного земельного кадастру від 12.01.93 із змінами, внесеними згідно з Постановою К М від 30.01.97.

4. Про внесення змін до Положення про порядок ведення державного земельного кадастру: Постанова Кабінету Міністрів України // Земельні відносини в україні: законодавчі акти і нормативні документи / Держкомзем України. - К.: Урожай. 1998 - с. 330 - 334.

5. Про державний земельний кадастр: проект Закону України // Землевпорядкування. - 2003. - №1. - с. 61 - 82.

6. Про заходи щодо творення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру: Постанова Кабінету міністрів України від 15.05.2003р. № 689 // Землевпорядний вісник. - №3, 2003. - с. - 35.

7. Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування та розвитку аграрного сектора економіки: Указ Президента Украйни від 3.12.1999р. № 1529. - Київ. 1999.

8. Про основні напрями земельної реформи в Україні на 2001 - 2005 роки: Указ Президента України від 30. 05. 2001р. №372

9. Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям: Указ Президента України від 8.08.1995р. №720 - київ, 1995.

10. Про присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам для ведення Державного реєстру земель: Вказівка державного комітету України по земельних ресурсах. №12 від 20.03.2002р. - К.: Держкомзем України, 202. - 5с.

11. Про програму створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру // Землевпорядний вісник. 1998. - № 2 - с. 37 - 44.

12. Проект Закону України «Про державний земельний кадастр» від 17 квітня 2003 року за № 2613 - 1, внесений народними депутатами І. Томичем, Р. Ткачем, В. Калинчуком.

13. Автухов І.В., Греник Г.М. Охорона праці в сільському господарстві.: - К. вища школа. - 1970.

14. Білявський Г.О., Фурдуй Р.С. основи екологічних знань.: - К. «Либідь». - 1997.

15. Лук'янова Л.Б., Основи екології.: - К. - 2000р.

16. Винокурові Л.Є., Васильчик М.В., Гаман М.В. Основи охорони праці.: - К Вікторія, 2001.

17. Охорона праці в галузі землевпорядкування і кадастру. Навчальний посібник. Коломия 2004.

18. Волошин Г.О. Наукові основи раціонального використання земель та ведення інтенсивного обробітку деградованих і малопродуктивних земель // Землевпорядний вісник. - 2002. - №3. - с. 33 - 38.

19. Гаврилюк Ф.Я..Бонитировка почв. - М: Высшая школа, 1974 - с. 651 - 670.

20. Гнаткович Д.І. Економіко-правові положення і формування нових землеволодінь і земле користувань // Землевпорядний вісник. 1999. - №2. - с. 28 - 30.

21. Даниленко А.С. Стан і перспектива нормативно-правового забезпечення земельної реформи // Землевпорядний вісник. 2003. - №3. - с. 2 - 5.

22. Законодавство України про землю: Збірник нормативно-правових актів. - К.: Юрінкорн інтер, 2005 - с. 352.

23. Земельний кадастр і його застосування в господарській діяльності.: Збірник наукових праць. Львів Сільськогосподарський інститут. - Львів. 1992 - 58.с.

24. Капітос П.І. Охорона природи. - К.: Вища школа, 1989р.

25. Кондратенко К.Я. вимоги до оформлення курсових і дипломних проектів та інших матеріалів навчального процесу за спеціальністю 5. 070906 «Землевпорядкування та кадастр» - навчально-методичний центр 1998р.

26. Словник-довідник з кадастру, геодезії та моніторингу природних ресурсів. Львів 1998р.

27. Крикунов В.Г. Грунти і їх родючість. - К. вища школа. 1993 с. 287, 254 - 277.

28. Кухініч В.В. Організаційно-економічний механізм ведення державного земельного кадастру // Землевпорядний вісник - 1989. - №1. - с. 21 - 22.

29. Лихо груд М.Г. та інші. Науково-технічні аспекти створення в Україні єдиної кадастрово-реєстраційної системи // Землевпорядний вісник - 2004. - №1. - с. 11 - 14.

30. Магазинщиков Т.М. Земельний кадастр: підручник. - Львів: Світ 1991 - с. 67 - 80, 330 - 332 - 344.

31. Панчук О.Я. Місце державного земельного кадастру в системі управління земельними ресурсами // Землевпорядний вісник 1999р. - №2. - с. 8-14.

32. Проблеми земельного кадастру та застосування його даних в умовах ринкової економіки. Монографія. Під редакцією Д.І. Гнатовича. - Львів: ПДАУ 1996р, - с. 5-18.

33. Прокоф'єв Ф.І. охорона праці в геодезії і картографії. М.: - Недра, 1987р.

34. Теоретико-методологічні основи державного земельного кадастру в Україні. Під редакцією Третяка А.М. - К.: ТОВУЗРУ 2003. с. 253.

35. теоретичні основи державного земельного кадастру: навчальний посібник. За загальною редакцією М.Г. Ступеня. - Львів: Новий Світ - 2000, 2003. - с. 269 - 274.

36. Халіцька З.С. Деякі аспекти організації охорони земель в умовах реформування земельних відносин. - 1998 №3 - с. 32 - 36.

37. Третяк А.М. Управління земельними ресурсами та реєстрація земель в Україні. Київ 1998р.

38. Перович Л.М., Волосецький Б. Основи кадастру. Львів - Коломия 2000р.

39. Володін М.О. Основи земельного кадастру. Навчальний посібник. Київ 2000р.

Размещено на Allbest.ru