Рубки догляду та головного користування в Ходорківського лісництві Попілянського держлісгоспу

Низькорослий підріст пошкоджується менше під час зимової рубки при наявності глибокого снігового покриву. Однак високорослий підріст більше пошкоджується при проведенні робіт у сильні морози, коли деревця стають крихкими. Поступово виробилися лісівницькі вимоги: ті лісосіки, які під пологом мають достатню кількість надійного підросту, доцільно вирубувати взимку, а лісосіки без підросту -- влітку. Зимову рубку краще проводити в насадженнях з сирими та мокрими грунтами, а літню -- на сухих і свіжих. Дотримання цих вимог значною мірою підвищує схоронність підросту при валці дерев.

Значно більше впливає на підріст залишок деревостану, а на грунт -- трелювання зрубаних дерев. Трелюють, як правило, сортименти, на які розробляють зрубані дерева, або цілі, дерева з кроною чи без неї. Трелювання сортиментами поступово замінюється трелюванням хлистами, або деревами і здійснюється за допомогою спеціальних гусеничних тракторів. При проведенні цієї операції влітку трактори не тільки ламають підріст і молодняк, а й значною мірою порушують поверхневий шар грунту. Фізичні властивості глинистих грунтів погіршуються за рахунок ущільнення, на сирих грунтах можуть утворюватися вибоїни, в яких потім з'являється вода і починається процес заболочування. Негативні зміни бувають дещо меншими на супіщаних грунтах.

У гірських умовах вибоїни викликають ерозію грунту. Особливо сильно грунт пошкоджується у місцях крутих розворотів тракторів. Найбільші пошкодження підросту і грунтів спостерігаються при безсистемному звалюванні і трелюванні дерев. У цьому випадку не тільки завдаються великі збитки лісові, лісовому господарству, а й знижуються продуктивність праці робітників і ефективність використання тракторів та інших машин і механізмів. Оскільки технологія лісозаготівель з тракторним трелюванням хлистів у рівнинних умовах до цього часу переважає, то слід зупинитись на ній більш детально.

Для успішного проведення лісозаготівельних робіт і для зменшення негативного впливу на ліс і його середовище розбивають відведені під рубку лісосіки на пасіки. Пасіками називають частини лісосіки з самостійним трелювальним волоком, що виходить на магістральний волок, який у свою чергу примикає до лісовозної дороги. При проведенні рубки дерева трелюються трактором, який рухається тільки по волоку, не заходячи в глибину пасіки. Дерева чи хлисти підтягуються до волока лебідкою, яка встановлена на трелювальному тракторі. При такій технології підріст і молодняк не знищуються так, як при безсистемній рубці. При підготовці трелювальних волоків на них зрубують дерева на рівні грунту, і вирубують підріст чи підлісок. Ширина трелювальних і магістральних волоків 4-5м. Пасіки найчастіше мають форму дещо витягнутих прямокутників, їх довжина визначається розмірами лісосіки, а ширина -- висотою деревостану, що вирубується, запасом деревини, типом грунту, а також потужністю трелювального трактора. Найчастіше ширина пасік дорівнює Ц висоті деревостану. Це дає змогу валити дерева під кутом до волоку не більше 45°. Кожна пасіка ділиться трелювальним волоком на дві півпасіки, а останні -- на смуги, з яких зрубані дерева підтягуються до волоку, а потім трелюються. Магістральні волоки готуються заздалегідь -- до початку лісозаготівельних робіт, а пасічні -- у процесі розробки пасік.

Спосіб трелювання деревини вибирається у кожному окремому випадку. Так, при суцільнолісосічних рубках в умовах рівнинних лісів України трелювання сортиментами відбувається дуже часто, особливо, коли вирубується лісосіка з крупними деревами. Обов'язкове трелювання сортиментами у гірських лісах, бо трелювання хлистами тут дуже пошкоджує грунт і викликає ерозійні процеси. Але найбільш поширене трелювання хлистами, При якому дерева трелюють як з обрубаним гіллям, так і з необрубаною кроною. І в одному, і в другому випадку воно відбувається як вперед окоренком, так і вперед вершиною. Лісівницька оцінка обох варіантів неоднакова і залежить від багатьох факторів. Продумано сплановане трелювання може забезпечити перемішування лісової підстилки з поверхневим шаром грунту на значній площі і цим сприяти успішному поновленню лісу. З метою найбільшої схоронності підросту і найменшого негативного впливу лісозаготівельних робіт на деяких підприємствах розроблено і успішно застосовується ряд технологічних схем, які забезпечують збереження 70 -- 75 % підросту, причому такі схеми ще й підвищують продуктивність праці лісозаготівельників.

Останнім часом лісозаготівля все більше механізується, і доля заготівлі деревини за допомогою машини вже перевищує 20 %. Вся ця техніка .повинна підвищити продуктивність праці на лісозаготівлях, прискорити заготівлю деревини. Однак агрегатні машини мають велику масу, завдають відчутної шкоди лісу, його середовищу і, як правило, лісозаготівля з використанням агрегатних машин не забезпечує високої збереженості підросту, а значить не забезпечує поновлення цінних хвойних порід. Важкі машини так сильно змінюють фізичні та інші властивості грунтів, що зникають лісові ягідники, грибовища та ін.

Ефективність лісозаготівель і ступінь виконання лісівницьких вимог залежать не тільки від наявності тієї чи іншої лісозаготівельної техніки, а й від того, як вона використовується. На лісозаготівлях нашої країни застосовуються такі лісозаготівельні механізми: 1) бензомоторні пилки; 2) звалювальні машини; 3) звалювально-пакетуючі машини; 4) звалювально-трелювальні машини.

Механізація вибіркових та поступових рубок здійснюється з великими труднощами, як правило, на базі бензиномоторних пилок і трелювальної техніки. Агрегатні машини поки що застосовують лише на дослідних ділянках та у невеликих масштабах у виробничих умовах.

За костромською технологією /малюнок 1/спочатку розрубується волок, а потім рубка ведеться з дальнього від магістрального волоку кінця у напівпасіках. Перші дерева доводиться валити на ліс, але потім, коли з'являється невеликий простір, дерева звалюють у бік вирубки. Рубка ведеться неширокими смугами, причому лісоруб спочатку валить під кутом 45° до волока товсте підкладочне (нескрізне) дерево, а на нього окоренками ще -- 6 дерев. Повалені дерева чокеруються (чіпляються спеціальними тросами) за окоренки і витягуються на волок по підкладочному дереву, яке чокерується останнім. Всі дерева з кронами трактор трелює, не сходячи з волока, окоренками вперед. Така технологія дозволяє зберегти непошкодженим підріст висотою до 0,5 м на 60 -- 70 %, особливо, якщо рубку вести взимку при наявності снігового покриву. Середній і крупний підріст при цій технології не зберігається. Це головний недолік костромської технології. З середини 60-х років застосування П почали зменшувати, бо з'явилися інші технології, які краще зберігають як дрібний, так і середній та крупний підріст.

Одна з відомих технологій була запропонована В.П. Тимофеєвим і вперше застосована у Сюрекському ліспромгоспі Удмуртії. У літературу вона ввійшла під назвою удмуртська технологія головних рубок способом вузьких пасік. Суть її в тому, що при вузьких півпасіках всі дерева можна звалити на волок під кутом, який не перевищує 35°. У цьому разі повалені дерева можна витягти на волок за вершину без розвороту, що мало пошкоджує підріст і таким чином зберігається на 60 -- 70 %. Після розрубування волока рубка ведеться з ближнього до магістрального волока кінця. Дерева валять вершиною на волок. Звуження півпасік зменшує кут звалювання дерев, але веде до збільшення питомої ваги службової площі (волоків). На сирих і мокрих грунтах звалені дерева доцільно обрубувати на лісосіці і порубкові залишки зносити на волок, що зміцнює його, запобігає утворенню вибоїн. Головним недоліком удмуртської технології є велика питома вага службової площі -- 32 -- 35 %.

Для рівнинних умов розроблені технологічні схеми із застосуванням бензиномоторних пилок і трелювальних тракторів не тільки для суцільнолісосічних рубок, а й для складних способів рубки. Найбільш відома технологічна схема механізованої двоприйомноі рівномірно-поступової рубки розроблена С-Петербурзькою лісотехнічною академією для хвойно-листяиих насаджень наприкінці 50-х років. За їх схемою ділянки лісу поділяють на пасіки шириною ЗО -- 40 м і довжиною 200 -- 300 м. Межі пасік розширюють до 4 -- 5м і використовують як волоки. Валка дерев проводиться під кутом 35 -- 45° до волока вершиною на волок, обрубують гілля на місці валки.

Трелювання ведеться хлистами вершиною вперед. Кожна пасіка розробляється двома смугами: спочатку дерева рубають на одній 15 -- 20-метровій смузі, потім на протилежній від волока. Через 5--7 років проводиться очисна рубка за такою ж схемою. Застосування описаної технологічної схеми дозволило зберегти понад 70 % підросту ялини і забезпечити нормальний хід поновлювального процесу.

На даній ділянці проводимо частковий обробіток грунту на 45% загальної площі. Обробіток грунту будем проводити плугом ПКЛ-70 за допомогою трактора МТЗ-82.

Створюємо часткові культури на 15% площі шляхом посадки сіянців під меч Колесова.

Трелювання проводимо хлистами вершиною вперед. Кожна пасіка розробляється двома смугами: спочатку дерева рубають на одній 15 -- 20-метровій смузі, потім на протилежній від волока. Через 5 років проводиться очисна рубка за такою ж схемою.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Технологічна схема розробки лісосіки при механізованих поступових двох прийомних рубках за методом ЛЛТА

Розділ 3. ПРОЕКТУВАНЯ РУБОК ДОГЛЯДУ ЗА ЛІСОМ

3.1 Загальні положення

Рубки догляду за лісом є одним з найважливіших лісогосподарських заходів, спрямованих на вирощування господарське цінних і стійких насаджень. їх необхідність випливає з біологічних закономірностей формування лісових насаджень і з практичної доцільності регулювання складу порід, характеру росту дерев. Рубки догляду полягають у періодичній вирубці частини дерев насадження з метою створення для залишених кращих умов для росту і розвитку. Рубки догляду за лісом проводяться з моменту створення насадження і закінчуються, як правимо, за один клас віку до головної рубки.

Залежно від віку насаджень у нашій країні здійснюють такі види рубок догляду: освітлення, прочистки, проріджування і прохідні. При освітленнях проводиться догляд за складом і регулювання густоти лісостану, при прочистках - за складом і формою насадження, при проріджуваннях - за формою стовбура і крони, при прохідних - за приростом кращих дерев.

Загальне завдання рубок логляду за лісом - ефективне використання продуктивних сил природи для вирощування цінних деревостанів. Професор Г.Ф. Морозов вважав, що завдяки рубкам догляду можна покращити склад насаджень, формувати стовбури найкращих технічних якостей,збільшити рпиріст, сформувати відповідно розвинені крони, покращити і зберегти родючість грунту. До цього переліку слід додати, на думку проф. Е.В. Аллексєєва, і головну мету рубок догляду при лісорозведенні у Степу - вирощування найбільш стійких насаджень на степових, малопридатних для лісу грунтах.

Освітлення проводять у більшості насадженнь до 10 річного віку, їх мета - видалити з насадження небажані другорядні породи, що створюють загрозу витіснення головної породи і проводять їх у цьому випадку при будь-якому зімкнутості пологу деревостану. Цей вид рубок повинен проводитись своєчасно, щоб зберегти до наступного - прочисток - достатню кількість екземплярів головної породи.

Прочистки - проводять після освітлень з метою покращення склад майбутнього насадження, при прочистках починається селикційний відбір у молодняках, який націлений на майбутнє насадження.

Прорідження - проводиться у сепедньовікових насадженнях, їх мета - формування стовбура і крони, забезбечити потрібну густоту стояння дерев, при якій крони займають від третини до чверті довжини стовбура, що забезпечує нормальний хід фотосинтезу і інших фізіологічних процесів.

Прохідні рубки проводять з метою збільшення приросту кращих дерев і підвищення товарності насаджень, коли вже сформовано потрібний склад деревостану, забезпечена висока повнодревесність стовбурів кращих дерев і відповідних розмірів крона, його необхідно зріджувати, щоб згодом з`явився так званий грунтово-світловий приріст.

Таким чином, догляд за лісом зводиться до вирішення трьох найважливіших завдань:

формування потрібного складу деревостану

формування стовбурів і крон у кращих дерев

забеспечення інтенсивного приросту

Відповідно до трьох головних завдань була розроблена класифікація і термінологія рубок догляду.

Проведення рубок догляду за лісом щорічно планується на площі з визначенням орієнтовно кількості деревини, яка вирубується окремо для кожного виду за матеріалами лісовпорядження з врахуванням поточних змін.

3.2 Складання відомості рубок догляду

Відомість рубок догляду складається для перспективного і рівномірного їх планування.

До неї заносять всі ділянки, які потребують того чи іншого догляду, а для освітлень і прочисток - також перспективні /ділянки другої черги/: чисті молодники освітлень та прочисток з повнотою 0,9-1,0, а мішані - 0,7-0,8, якщо домішка другорядних порід понад 2.0, і можливе заглушення головних; насадження - проріджувань якщо їх повнота 0,8 і вище і для прохідних рубок, якщо їх повнота 0,9 і вище.

До ділянок другої черги /перспективні/ належать чисті молодняки з повнотою 0,7-0,8, а мішані - 0,7 і навіть 0,6, якщо повнота нерівномірна або питома вага другорядних порід велика і можливе випадання головної породи.

Таблиця 3.1 Відомість рубок догляду за лісом на період з 2005 по 2015 рік для соснової господарської майстерської дільниці Ходарківського лісництва Попілянського держлісгоспу.

1 - трактор з трелювальним пристроєм; 2 - штабель хворосту; 3 - дерева, що ростуть; 4 - зрубані дерева; 5 - пеньки; 6 - трелювальний волок; 7 -магістральний волок; 8 - майданчик для відокремлювання деревної зеленої маси і переробки тонко мірної деревини на технологічну щепу

3.4 Розрахунок щорічної лісосіки за рубками догляду

Розрахункова лісосіка за рубками догляду - середньорічна норма призначення рубок догляду у господарській секції за площею і запасом. Базовим матеріалом для розрахунку її на найближче десятиріччя є відомість рубок догляду.

При лісовпорядженні щорічні лісосіки розраховують для кожної госпсекції в масштабі лісництва. З метою зменшення обсягу обчислень у курсовому проекті роблять розрахунок лісосік у масштабі майстерської дільниці. З усіх видів рубок догляду розрахунок здійснюється двома способами: звичайним, або спрощеним і уточненим, який запропонував П.Й.Мегалінський /І966/.

3.4.1 Спрощений спосіб розрахунку

Спочатку виконуються розрахунок лісосік за площею. Для цього загальну площу насаджень, для яких потрібний той чи інший вид рубок догляду, ділять на середній період повторюваності.

де q - щорічна лісосіка за площею;

S_n - площа насаджень, які потребують догляду;

a_n - середній період повторюваності;

n - вид догляду; для освітлень n = І, для прочисток n = 2, для проріджувань n = 3 і для прохідних рубок n =4.

Прочистка га

Прорідження га

Прохідна га

3.4.2 Уточнений спосіб розрахунку

Основним недоліком спрощеного розрахунку щорічної лісосіки за рубками догляду е припущення про незмінність протягом ревізійного періоду іілощі насаджень, що потребують того чи іншого виду догляду П.М. Мегалтнськин встановлена частка площі, яка перехопить у наступний вид рубок догляду і за станом потребує їх. Запропонований спосіб розрахунку лісосік також враховує перспективні ділянки, які виділені для освітлень та прочисток і які поступово протягом ревізійного періоду переходять у такі, що потребують рубки.

У загальному вигляді формула розрахунку щорічної лісосіки за площею, яка запропонована П.М.Мегалінським, має вигляд

де q_n - розрахункова щорічна лісосіка за площею;

S_n - площа насаджень, що потребують даного виду рубок догляду;

t_n - період, протягом якого проводиться даний вид рубок догляду;

S_n-1 і t_n-1 - аналогічні показники для попереднього виду рубок догляду;

a_n - прийнятий середній період повторюваності.

Величина t₁ при освітлені дорівнює 10 рокам (крім тополевих, білоакацтєвих і вербових насаджень), при прочнстках t₂, при проріджуваннях t₃ - також 10 рокам для всіх листяних насаджень, крім насіннєвих дубових, ясеневих і букових, для яких, як і для хвойних, t₃ дорівнює 20 роках.

При прохідних рубках t₄, необхідно розрахувати. Для цього встановляється вік, в якому вони припиняються. З середини класу віку, в якому дані насадження вважаються стиглими , необхідно відняти один період повторюваності. Це і буде вік припинення прохідних рубок. Різниця між віком закінчення і початком прохідних рубок дає величину t₄, наприклад, прохідні рубки з періодом повторюваності в 10 років проводяться в соснових насадженнях, які визнаються стиглими у їх класі віку (середній вік становить 85 років). Починаються прохідні рубки після 40 років. Отже, t₄=85-10-40=35 років.

Для освітлень немає попереднього виду рубок догляду. Вони поповнюються за рахунок тих молодників, які створюються на ділянках після головних рубок. Якась частина цих насаджень протягом ревізійного періоду потребує першого яису рубок догляду - освітлення. Ця площа представляє частину щорічної лісосіки головних рубок у даній госпсекції, що дорівнює К·S_гол, де S_гол - щорічна лісосіка головнях рубок за площею; К - коефіцієнт, що вказує, яка частина щорічної лісосіки буде поповнювати площі молодників, що потребують освітлень.

Коефіцієнт К можна визначити як відношення площі молодників, що потребують освітлень, до загальної площі їх до 10-річного вічу (включно).

З врахуванням викладеного П.М.Мегалінським запропоновані такі формули розрахунку лісосіки за площею для окремих видів рубок догляду за лісом:

а/ для прочисток

б/ для проріджувань

в/ для прохідних рубок

де q - щорічні лісосіки за площею;

S'₁ S'₂ S'₃ S'₄ - площа насаджень, що потребують освітлень,

прочисток, проріджувань і прохідних рубок

S^”₁ i S^”₂ - площа перспективних для освітлень і прочисток насаджень;

t_1,2,3,4 - період, протягом якого проводяться окремі види рубок догляду;

a_1,2,3,4 - середні періоди повторюваності окремих видів рубок догляду.

Щорічна лісосіка за масою (запасу деревини, що підлягає вирубці) може бути визначена двома способами.

Перший спосіб. При вирахуваному середньому проценті вибірки запасу для даного виду рубки розрахунок лісосік здійснюють за такою формулою:

де V_n - щорічна лісосіка за запасом;

a_{n -} середній період повторюваності .

m_n- запас на всих ділянках даного виду догляду який наічається під вибірку

Прчистка

Прорідження

Прохідна

3.5 Розміщення щорічної лісосіки

Традиційний підхід до розміщення щорічної лісосіки полягає в тому, що з кожного виду рубок догляду підбираються насадження, які потребують за станом першочергового догляду. Загальна площа таких ділянок має приблизно порівнювати розрахованій щорічній лісосіці за площею. Таке розміщення рубок призвело до значної розкиданості об'єктів догляду на території лісництва, звідси і до розпилення сил і коштів, погіршило контроль за якістю робіт з боку інженерно-технічних працівників.

У сучасних умовах подальший прогрес рубок догляду за лісом неможливий без застосування прогресивних технологічних схем з механізацією всіх лісосічних робіт, а це потребує концентрації місць рубок в одному або кількох таксаційних кварталах, які, на думку В.Г.Атрохіна /І977, І980/, І.С.Марченко /І978/ та інших вчених, у певній мірі вирішують питання доцільнішого використання техніки. Але такий підхід призводить до недотримання лісівницьких строків охоплення рубками насаджень і інших таксаційних кварталів лісництва. Часто при підборі останніх для концентрації місць рубок має місце суб'єктивний підхід.

Наведених недоліків немає у поквартально-блочній (ділянково-концентрованій) системі ведення рубок погляду за лісом, яка розроблена в Слуцькому лісгоспі Беларусії в І969 р. (М.Ф.ІШорніков, 1970). Суть її полягає в тому, що кожну майстерську дільницю лісництва розбивають на 5 чи 10 блоків таксаційних кварталів і щорічно рубки догляду проводять в одному (при п'яти) чи двох (при десяти).

При поквартально-блочній системі за ревізійний період кожний блок таксаційних кварталів проходиться рубками два рази. Тому періоди повторюваності всіх видів рубок догляду мають бути кратними 5 рокам, тобто освітлення і прочистки - через 5 років, прорідження - через 5 чи 10, а прохідні рубки - через 10 або 15 років. У цьому випадку через кожне п'ятиріччя в блоці будуть проходитися рубками певні насадження, інші можуть бути охоплені рубками через 5 років.

У результаті поквартально-блочна система буде сприяти:

зниженню затрат часу і коштів на відвід лісосік;

створення кращих умов для організації праці та підвищення її продукти вност і;

скороченню витрат на утримання доріг, перегін тракторів;

укрупненню до оптимальних розмірів суміжних одновікових насаджень, спрощенню їх конфігурації;

покращенню технологічного керівництва і контролю за якістю роботи тощо.

При курсовому проектуванні млйстерська цільниця має бути розбита на блоки таким чином, щоб щорічну лісосіку з усіх видів рубок догляду можна було розмістити в таксаційних кварталах, які входять до блоку. Оскільки традиційна організація рубок догляду не передбачувала такої концентрації місць рубок, при розміщенні лісосіки в блока, в перше п'ятиріччя виникають труднощі. При неможливості повністю розмістити розрахункову лісосіку в насадженнях блоку кварталів /при відхиленні понад 10%/ необхідно частину ділянок винести поза його межі, віддаючи перевагу тим, які гостро потребують догляду.

Необхідно мати на увазі, що розміщення щорічної лісосіки на перше п'ятиріччя ревічійного періоду здійснюється при лісовпорядженні, на друге п'ятиріччя лісосіку розміщує лісничий. При цьому зберігається колишня організаційна структура /блоки кварталів/.

Доцільно намітити черговість, за якою будуть проходитися рубками інші блоки таксаційних кварталів, що можна легко встановити за аналізом насаджень.

3.6 Відомість ділянок для проведення рубок догляду в 2005р. у соснових насадженнях Ходорківського л-ва Попілянського держлісгоспу

При підборі ділянок під рубки догляду , відхилення в їх площі, порівняно з площею розрахункової лісосіки лежать в межах 10%. Варто відмітити, що оскільки площі ділянок, які потребують проведення прохідних рубок досить значні в порівнянні з розрахунковою лісосікою тому рубку будемо проводити на частині площі щороку.

лісовий господарство рубка лісосіка

Загальне питання технологій рубок догляду викладені в Основних положеннях з рубок догляду в лісах СРСР і в регіональних настановах, у т.ч. у Настановах з рубок догляду в лісах Української РСР, але вони можуть служити лише основою при розробці технології рубок догляду для конкретних умов і насаджень.

Протягом багатьох десятиріч технологія рубок догляду була розрахована на застосування ручної праці при валці дерев і витягуванні лісопродукції при догляді за молодниками і застосуванні гужової сили на трелюванні деревини при проріджуваннях і прохідних рубках.

Переведення рубок догляду на промислову основу неможливе без відмови від традиційної технології і переходу на нові технології й прогресивну організацію робіт на базі комплексної механізації виробничих процесів.

Для широкого використання машин і механізмів на рубках догляду в насадженнях необхідно створити систему технологічних коридорів або волоків. Коридори мають забезпечити доступ до дерев, які вирубуються або вже зрубані. Міжрядні полоси-пасіки встановлюються певної ширини залежно від технічних характеристик машин і механізмів. Необхідно влаштовувати майданчики для розкряжування хлистів і навантаження деррвини на транспорт /верхні склади/. Останні з'єднуються з магістралььіими волоками, ширина яких до 6м, що прокладаються впоперек технологічних волоків на відстані 250 м. Такі загальні принципові положенім нових технологій при рубках догляду за лісом..

Середньопасічна технологія рубок догляду застосовується лри проріджуваннях і прохідних рубках. Трелювальні волоки шириною 3 - 4 м проклацають через 40 - 50 м. Якщо вони були зроблені при догляді за молодниками, їх можна використовувати через один. Валку дерев бензомоторними пилками проводять під кутом до волока, а трелювання хлистів до навантажувального майданчика - тракторами МТЗ-82, обладнаними гідрозахватом.

РОЗДІЛ 4. СОБІВАРТІСТЬ РУБОК ДОГЛЯДУ ЗА ЛІСОМ

4.1 Розрахунок собівартості рубок догляду за лісом

Для розрахунку собівартості рубок догляду використовується набір ділянок в обсязі щорічної лісосіки на найближчий рік.

Висновки: Виходячи з розрахунків собівартості рубок догляду за лісом, ми бачимо що найдешевша вартість 1 га догляду являється освітлення.

Проведення проріджування і прохідних рубок можуть являтися самоокупними, так як, вихід ділових сортиментів більший.

Таблиця 4.2 Розрахунок собівартості 1 га рубок догляду в Краснохутірського лісництві Новгород-Сіверського держлісгоспу на 2005 р .

РЕФЕРАТ

до курсового проекту по лісівництву

Виконаного студентом 2 курсу 5 групи - лісгоспу об`єднання ”Житомирліс.”

Курсовий прект включає в себе вступ і 5розділів. В вступі коротко висвітлено історію виникнення лісівництва як науки її цілі і завдання.

Перший розділ курсового проекту ознайомлює нас з характеристикою природних і економічних умов ведення лісового господарства, на основі матеріалів лісовпорядження проведено лісотипологічний аналіз частини насаджень Ходорківського лісництва.

В другому розділі висвітлено основні способи рубок головного користування в лісах ІІ групи. По матеріалах лісовпорядження підібранні ділянки для проведення суцільнолісосічної рубки для лісів ІІ групи /згідно особистого завдання отриманого на кафедрі/ і вибіркової рівномірно-поступової для лісів ІІ групи. Керуючись “Правилами рубок головного користування в лісах України” вибрані способи рубок, обгрунтовано технологію розробки суцільнолісосічних і вибіркових лісосік головного користування стосовно їх місця розположення, конфігурації, площі і лісотипологічних умов, заходи по збереженню підросту головних порід і сприяння його успішному росту.

Мету рубок догляду за лісами описано в третьому розділі. Конкретно до виданого завдання, з таксаційного опису кварталів І лісодільниці Ходорківського лісництва проведено набір ділянок для рубок догляду в соснових насадженнях на десятиріччя /2005-2015рр/. Проведено розрахунок щорічної лісосіки різними запропонованими способами, зроблено аналіз цих розрахунків, вказано на їх переваги і недоліки. Керуючись рекомендаціями правил проведення рубок догляду, намічено ділянки під рубки догляду на 2005рік. Обгрунтовано їх підбір,строки і технологію проведння робіт.

В четвертому розділі проведено розрахунок собівартості 1 гектару рубок догляду за лісом.

Всього в курсовому проекті виконано 3 рисунки та 9 таблиць, які доповнюють текст пояснювальної записки.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Свириденко В.Є., Швиденко А.Й. Лісівництво. Підручник.-К.:Сільгоспосвіта,1995.-364с.

2. Лісівництво. Методичні вказівки до лабораторних занять для студентів спеціальності 6.130401- «Лісове господарство»/ О.Г. Бабіч, Л.С. Киричок, В.Є. Свириденко. Випуск 2,4-е видання, перероблене і доповнене.-К.:НАУ,2000.-63с.

3. Правила рубок головного користування в лісах України.-К.: Мінлісгосп України, 1995.-17с.

4. Правила рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства та інших рубок.-К.: Мінлісгосп України, 1996.-10с.

5. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии. - К.: Урожай, 1982.-560С.

6. Сортиментные таблицы для таксации молодняков и средневозрастных древостоев. -К.: УСХА, 1993.-464С.

7. Галузеві норми виробітку і норми витрати пального на рубки проміжного користування. -К.: Мінлісгосп України 1995, - 75с.

Размещено на Allbest.ru