За умови впровадження інтенсивних сівозмін з урахуванням спеціалізації сільськогосподарського підприємства поряд з виробництвом кормів для тваринництва також передбачають можливість одержання товарної рослинницької продукції. З урахуванням спеціалізації сільськогосподарського підприємства для даної природно-економічної зони і структури посівних площ визначають потребу в земельних угіддях для вирощування кормових, технічних і зернових культур ( табл. 20), площі ріллі для чорного пару.

Були запроектовані підприємства зерно-буряко-скотарського виробничого типу господарств, які розміщені у лісостеповій зоні України, тому структура посівних площ та середня врожайність культур прийнята у відповідності до таблиці 20.

При встановленні видів і площ угідь у складі землекористувань вирішувалась низка таких взаємопов'язаних питань: визначення складу і співвідношення угідь, необхідних для розвитку підприємства; встановлення і розміщення проектного складу і співвідношення угідь з урахуванням можливої їх трансформації. Площі, види і якість угідь, що входять до землекористувань, відповідають спеціалізації та придатні для розвитку галузей , забезпечують їх успішний розвиток . Ґрунтовий і рослинний покрив, рельєф, режим зволоження та інші умови забезпечують організацію та розвиток усіх галузей, передбачених виробничим типом підприємства. Так, наприклад, у складі землекористувань підприємств зернової спеціалізації земельні масиви достатні за розмірами і зручні за рельєфом для ефективної роботи машинно-тракторних агрегатів з ґрунтами, що дозволяють вирощувати зернові культури.

20. Структура посівних площ у господарствах і продуктивність сівозмін для основних виробничих типів у лісостеповій зоні України

Виробничі типи господарств	Сівозміна	Структура посівних площ, %	Середня врожайність зернових, ц/га	Вихід з 1 га ріллі, ц
		зернових	цукрового буряка	кормових	у т. ч. багаторічних трав		зерна	цукру	кормових одиниць	перетравного протеїну
Зерно - буряко - скотарські	Зерно - бурякова	55-60	15-18	21-25	10-12	36-41	20-24	11-15	81-96	7,0-8,2
Буряко - зерно - скотарські в районах зони з підвищеною вологістю	Буряково - зернова	48-52	22-25	18-25	10-12	36-42	18-21	18-21	90-100	7,1-8,4
Виробництво свинини, продукції птахівництва	Кормо - фуражна	65-70	10-18	15-20	8-12	36-42	25-30	8-15	64-98	6,5-8,7
Виробництво яловичини	Польова - кормова	44-52	15-18	32-36	12-18	38-41	18-21	11-15	82-105	7,4-10,0
Виробництво молока	Польова - кормова	45-50	15-18	30-38	12-20	38-42	17-20	11-15	85-105	8,0-10,2
Вирощування нетелів	Польова - кормова	45-48	10-13	32-44	14-23	40-43	18-19	8-11	85-106	9,0-10,5

У складі землекористувань підприємства немає значних площ сільськогосподарських угідь, раціональне використання яких у конкретному підприємстві неможливе (наприклад, значні площі природних пасовищ у підприємствах, що спеціалізуються на вирощуванні продукції свинарства).

3.4 Розміщення і формування землекористувань (землеволодінь)

Розміщення і формування землекористувань новоутворених підприємств виконане з урахуванням розміщення населених пунктів і закріплення за ними орендованих земель, місць проживання груп осіб, які вирішили спільно вести сільськогосподарське виробництво, розміщення і потужності виробничих центрів; розміщення мережі шляхів та інших елементів інженерної інфраструктури; специфічних відмін і особливостей у територіальному розміщенні земельних масивів сільськогосподарських угідь підприємств, що реформуються; існуючої організації території; якості і строкатості ґрунтового покриву, ступеня еродованості земель, рельєфу місцевості, розміщення гідрографічної мережі тощо.

Під час складання курсового проекту ставилося завдання: визначити місцерозташування землекористувань підприємства; надати землекористуванню конкретної форми, конфігурації; включити до складу землекористувань необхідні види сільськогосподарських та інших угідь. Ці питання вирішувалися з урахуванням наступного: максимально можливого урахування існуючого розташування землекористувань й організації його території; розміщення і господарського призначення населених пунктів та зручного їх розташування відносно земельних масивів сільськогосподарських угідь; забезпечення компактності землекористувань і найменшої його протяжності, мінімальної віддаленості земельних угідь від виробничих і господарських центрів з урахуванням шляхової мережі; створення передумов для подальшої організації території новоутворених агроформувань та покращення навколишнього природного середовища.

За формою землекористувань (землеволодінь) було створено у вигляді єдиного компактного масиву нескладної конфігурації, не розчленованого природними та штучними перепонами (річками, ярами, лісами, болотами, залізницями, шосейними дорогами, каналами тощо) на скільки це було можливим. Була забезпечена найменша протяжність земельного масиву. На рівнинній, відносно однорідній території - конфігурація землекористувань (землеволодінь) запроектована наближено до квадрата.

Під час розробки курсового проекту були визначені земельні масиви, які необхідно включити до складу землекористувань новоутворених агроформувань з визначенням кількості, площі та складу угідь земельних часток (паїв). Складена експлікація угідь у розрізі земельних масивів (див. додатки) та експлікація угідь у розрізі передбачених курсовим проектом агроформувань.

З геометричної точки зору компактним є землекористування (землеволодіння), що має при наявній площі найменший периметр. Коефіцієнтом компактності (К) землекористувань (землеволодінь) є частка від ділення периметра квадрата тієї ж площі (4vР) на фактичний периметр землекористувань. Коефіцієнт, що характеризує внутрішню компактність, визначається як частка від ділення середньозваженої відстані квадрата з центральним розміщенням господарського центру (0,43vР) на середньозважену відстань сформованого землекористування.

Середня відстань у деякій мірі характеризує наявність сприятливих умов управління виробництвом. Для визначення середніх відстаней, які залежать від площі землекористувань (землеволодінь) і розміщення садиби використовують формулу:

,

де R - середньозважена відстань, км;

?(Рi * Ri) - сума добутків площ земельних масивів на відстань до них

від господарського центру;

?Рi - сума площ земельних масивів, га.

Визначення середньозважених відстаней наведено в таблиці 21.

21. Визначення середньозважених відстаней

№ контуру, поля чи земельного масиву	Площа, га Рi	Вiдстань вiд виробничого (господарського) центру, Ri	Добуток Рi * Ri	Примiтка
1.ТОВ «Земля»
1	0,02	3,15	0,07
2	0,22	2,85	0,63
Продовження таблиці 21
3	0,40	3,96	1,59
4	0,63	2,47	1,55
5	1,11	1,93	2,15
6	0,62	1,81	1,12
7	1,01	2,72	2,76
8	0,53	2,63	1,40
9	0,70	3,05	2,12
10	0,53	2,47	1,32
11	0,67	1,13	0,75
12	1,07	2,00	2,14
13	1,18	3,78	4,47
14	0,84	2,87	2,40
15	1,04	3,75	3,88
16	1,05	2,12	2,23
17	0,53	1,79	0,95
18	0,73	3,73	2,72
35	0,34	1,25	0,42
?Р=	13,22	?(P*R)=	34,67
Середньозважена відстань =?(P*R)/ ?(Р)=2,62
2.ТОВ «Небо»
19	0,29	6,61	1,94
20	0,22	5,74	1,26
21	1,28	4,66	5,97
22	0,63	4,71	2,97
23	0,94	4,19	3,93
24	1,54	3,50	5,37
25	0,88	4,73	4,15
26	0,40	2,52	1,00
27	0,21	2,11	0,43
28	0,09	1,58	0,14
29	0,23	3,18	0,72
30	0,91	4,25	3,86
31	1,31	3,10	4,05
32	1,32	3,22	3,64
33	0,17	3,45	0,60
34	0,43	2,78	1,16
?Р=	10,64	?(P*R)=	41,22
Середньозважена відстань =?(P*R)/ ?(Р)= 3,87

Середньозважена відстань загальна =?(P*R)заг./ ?(Р)заг.=3,18

Показники середньозважених відстаней характеризують якість розміщення земель, які обробляються , відносно населених пунктів. Проаналізувавши дані таблиці, можна зробити висновок, що при організації території колишнього КСП «Колос» середньозважені відстані були меншими, а як результат і затрати на перевезення продукції також менші, тому територія була організована раціональніше.

Якість формування землеволодінь новоутворених агроформувань на час складання курсового проекту визначена шляхом розрахунку показників, що характеризують просторові умови землекористувань. Для цього була встановлена наявність недоліків просторового розміщення землекористувань та розраховані необхідні коефіцієнти (показники) (табл. 22)

22. Характеристика наявності недоліків просторового розміщення землекористувань (землеволодінь) сільськогосподарських підприємств

Порядковий номер	Назва сільськогосподарських підприємств	Недоліки землекористувань (землеволодінь)
		Далекоземелля	Непрямолінійність меж вклинювання	Міжгосподарське черезсмужжя	Топографічне черезсмужжя	Вкраплення	Розчленованість території	Відокремленість	Дрібноконтурність	Ерозійно-небезпечне розміщення меж	Непогоджене розміщення меж з природними перешкодами	Непогоджене розміщення меж зі штучними рубежами	Занадто великий розмір землекористування	Занадто малий розмір землекористування	Інші недоліки
На час складання проекту
1	КСП «Колос»	+	-	-	+	+	+	+	-	-	-	-	-	-	-
Продовження таблиці 22
За проектом
1	ТОВ «Небо»	-	-	-	-	+	+	-	-	-	-	-	-	-	-
2	ТОВ «Земля»	-	-	-	-	+	+	-	-	-	-	-	-	-	-

Примітка: Наявність недоліку ( + ), відсутність недоліку ( - )

В результаті створення нових землекористувань були вирішені деякі недоліки. Отже, було усунено проблему далекоземелля, топографічного черезсмужжя та відокремленості земельних масивів. Такі недоліки ,як непрямолінійність меж, міжгосподарське черезсмужжя, занадто великий або занадто малий розмір полів та інші були відсутні і раніше. Все це є дуже важливим при формуванні нових землекористувань. Адже наприклад, такий недолік ,як непрямолінійність меж буде істотно впливати на зручність та умови обробітку ґрунту, як наслідок на затрати при виробництві тощо.

Також була зроблена характеристика просторових умов iснуючого та новоутворених землекористувань і землеволодiнь сільськогосподарських підприємств, результати якої наведені в таблиці 23.

23. Характеристика просторових умов iснуючого та новоутворених землекористувань і землеволодiнь сільськогосподарських пiдприємств

№ пор.	Назва с.-г . пiдприємств	Площа (P), км 2	Довжина масиву (А), км	Ширина масиву (В), км	Спiввiдношення сторiн	Периметр, км	Коефiцiєнт компактностi	Коефiцiєнт протяжностi територiї	Середня вiдстань (R), км	Коефiцiєнт розчленованостi території
						Фактичний	Умовний прямокутник	Умовний квадрат	Зовнiшнiй (геометричний)	Внутрiшнiй (господарства)
На час складання проекту
1	КСП «Колос»	39,33	8,9	4,4	1/2	26,8	26,6	25,09	0,94	0,85	1,05	3,18	0,69
За проектом
1	ТОВ «Небо»	25,56	7,4	3,45	1/2	22,4	21,70	20,22	0,90	0,56	1,13	3,87	0,88
2	ТОВ «Земля»	13,77	6,5	2,12	1/3	16,7	17,24	14,84	0,89	0,61	1,68	2,62	0,33
				B = P/A	B/A	Пфакт.	Ппр.= 2 (А+В)	Пкв. = 4 v Р (км2)	К= 4 v Р / П факт.	К= 0.43v Р / R	К=L / 1.7 v P	R= Pi *Ri / Рi	К= Л / Р

Примiтка: R-середньозважена вiдстань вiд господарського центру до земельного масиву;

L-вiдстань мiж найбiльш вiддаленими точками по дорогах; Л-довжина усiх лiнiйних перешкод i перепонiв на територiї землекористувань.

Було визначено, що зовнішній коефіцієнт компактності майже не змінився, але внутрішній зменшився в середньому на 0,20. Співвідношення сторін землекористувань майже не змінилося і залишилось в межах 1/2 -1/3. раціональнішим ,звичайно, є співвідношення 1/1, але в умовах вже створених раніше землекористувань цього досягти неможливо. Були визначені також коефіцієнти розчленованості та протяжності території, які також займають не останнє місце в організації території землекористувань.

Технiко-економiчнi показники проекту формування землекористувань і землеволодінь сільськогосподарських підприємств (табл. 24) - це зведена характеристика усіх особливостей колишніх та новостворених землекористувань. Всі ці показники розглядалися окремо у попередніх розділах курсового проекту

24. Технiко-економiчнi показники проекту формування землекористувань і землеволодiнь с.-г. пiдприємств

№ пор.	П о к а з н и ки	На час складання проекту КСП	За проектом	у т.ч. за підпрємствами
				ТОВ «Небо»	ТОВ «Земля»
1	2	3	4	6	7
1	Організаційно - господарська структура	Терито-ріальна	Галузева	Галузева	Галузева
2	Виробничий напрямок
3	Площа пiдприємства - усього, га	3932,90	3932,90	2556,38	1376,52
	Приватна власність		2386,30	1064,16	1322,14
	у т. ч. с.-г. угiдь		2386,30	1064,16	1322,14
	з них рiллi		2386,30	1064,16	1322,14
	Баг. насаджень
	сiножатей
	пасовищ
	Користування	3932,90	1546,60	1492,22	54,38
	у т. ч. резервний фонд	130,60	130,60	76,50	54,10
	землі запасу	-	-	-	-
4	Середня вартiсть 1 га сільськогосподарських угiдь, грн	4493,38	4493,38	4493,38	4493,38
5	Вартiсть земельної частки (паю), грн.	22062,87	22062,87	22062,87	22062,87
6	Кiлькiсть земельних часток (паїв), шт.	486	486	206	280
7	Розмiр паю, ум. кад. га	4,91	4,91	4,91	4,91
8	Середньозважена вiдстань, км	3,18	-	3,87	2,62
9	Коефiцiєнт компактностi землекористувапння (землеволодiння)	0,85	-	0,56	0,61
10	Потужнiсть тваринницьких ферм i основних господарських дворiв, гол	1997	1100	500	600
	МТФ - усього	1997		500	600
	у т.ч. корови	459		150	180
	молодняк	1538		35	420
	СТФ - усього
	у т.ч. свиноматки
	молодняк
	ВТФ - усього
	у т.ч. вiвцематки
	молодняк
	ПТФ - усього
	у т.ч. дорослi
	молодняк
11	Типи сiвозмiн, га / шт польовi	2074,80	2164,12	962,02	1202,10
	кормовi	311,50	222,18	102,14	120,04
	овочевi
	грунтозахиснi
12	Наявнiсть об'єктiв соцiаль-но-побутового призначення	6	6	3	3
	- будинок культури	2	2	1	1
	- клуб	2	2	1	1
	- дитячий садок	2	2	1	1
13	Кiлькiсть працiвникiв соцiальної сфери, осіб	15	14	7	7

Визначення середньозважених відстаней перевезення вантажів (табл. 21), характеристика наявності недоліків просторового розміщення підприємств (табл. 22), аналіз просторих умов існуючого та новоутворених землекористувань агроформувань (табл.23), оцінка розміщення меж землеволодінь і землекористувань (табл. 24) виконані після звершення розробки всіх проектних рішень з формування землекористувань (землеволодінь) сільськогосподарських підприємств.

3.5 Розміщення центральних садиб (при необхідності) та тваринницьких ферм (комплексів)

Під час проектування території новоутворених сільськогосподарських підприємств визначають (при необхідності) місцерозміщення садиб та виробничих центрів. За умови створення землекористувань на нових масивах місцерозміщення визначається таким чином, щоб садиба та виробничі центри знаходилися в центрі землекористувань і зручно розміщувалися відносно окремих його частин, зокрема сільгоспугідь (у першу чергу ріллі і багаторічних насаджень), а також зовнішніх адміністративних та економічних центрів. При правильному розміщенні центральної садиби на території підприємства середні відстані перевезень та переїздів будуть найменшими і покращиться управління виробництвом.

Оскільки формування землекористувань виконувалося на землях існуючих підприємств із системою розселення, що склалася, центральні садибі, вибиралися із найбільш великих і зручно розміщених населених пунктів. При цьому не було необхідності відводити ріллю під господарські центри, житлові та виробничі зони. Під час складання курсового проекту були визначені населені пункти, які будуть центральними садибами новоутворених агроформувань, закріплені існуючі господарські двори за окремими підприємствами.

Таким чином , центральною садибою землекористування «Небо» було визначено с. Опришки, землекористування «Земля» - с. Битакове Озеро.

3.6 Розміщення меж землекористувань (землеволодінь)

Межі землекористувань підприємств розміщені на місцевості таким чином, щоб складалися сприятливі передумови для правильної організації території та забезпечувалося раціональне використання землі. Запроектовані межі землекористувань таким чином: на відкритій місцевості (особливо ріллі) вони розміщені прямолінійно, без зайвих переломів, з кутами повороту близькими до 90°. Межі суміщені з природними рубежами -річками, струмками, ярами, балками, лісосмугами тощо та штучними перепонами - каналами, шляхами, залізницями. При цьому не допущене необґрунтоване подрібнення угідь, особливо ріллі. Розміщення меж погоджене з елементами рельєфу. З метою виключення причин виникнення та розвитку ерозійних процесів межі приурочені до вододілів, тальвегів, елементів гідрографічної мережі, а на схилах - до ліній водотоків. При можливості межі землекористувань і окремих земельних масивів запроектовані паралельно напрямку горизонталей. Неприпустимим є розміщення меж під значним кутом до горизонталей, особливо коли цей кут знаходиться в інтервалі 25-50°, де коефіцієнт ерозійної небезпеки наближується до одиниці. Під час складання курсового проекту для оцінки розміщення меж заповнюють табл. 25, за її результатами розраховують узагальнений коефіцієнт і роблять висновок щодо якості виконання цієї роботи.

25. Оцінка розміщення меж землекористувань і землеволодінь сільськогосподарських підприємств

Показники	На час складання проекту	За проектом у розрізі підприємств
1. Розміщення по вододілу
2. Розміщення по тальвегу
3. Розміщення паралельно до горизонталей або з відхиленням від них на кут до 10є (Кср.= 0.25)
4. Розміщення перпендикулярно до горизонталей або з відхиленням від них на кут 70-90є (Кср.= 0.26)
5. Розміщення під кутом 10-70є до горизонталей (між нижньою і верхньою межею максимальної ерозійної небезпеки) Кср.= 0.73- 0,96)
у тому числі: розміщення під кутом 25-50є до горизонталей (межа максимальної ерозійної небезпеки Кср.= 0.96)
6. Інше розміщення меж

Показник розраховується за формулою ,

де К - відповідний коефіцієнт, який характеризує розміщення меж;

У l - сумарна довжина меж у відповідних напрямках (вододіл,

тальвег та інші), км;

L - загальна довжина меж землекористувань (землеволодінь), км.

3.7 Складання схем організації території новоутворених агроформувань

Схема внутрішньогосподарської організації території новоутворених агроформувань (реорганізація існуючих виробничих структур, корегування сівозмін, організація використання природних угідь для збалансованої діяльності підприємства) складається з метою визначення напрямів подальшої виробничої діяльності, спеціалізації та можливих міжгосподарських зв'язків.

Схему організації території підприємств розробляють з метою упорядкування сільськогосподарських угідь у межах його землекористувань (землеволодінь) для ефективного ведення сільськогосподарського виробництва, раціонального використання та охорони земель, створення сприятливого екологічного середовища і поліпшення природних агроландшафтів на даній території.

Зміст схеми організації території новоутвореного агроформування відповідає вимогам використання земель в умовах ринкової економіки. Він також диференційований з урахуванням різних господарсько-правових форм і умов створення сільськогосподарських підприємств, природно-економічних зон, напряму спеціалізації тощо.

Схема організації території передбачає вирішення питань відповідно до чинного законодавства та виконання бізнес-планів агроформувань. Така схема забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозмін та упорядкування угідь відповідно до закону "Про землеустрій", де основна увага приділяється розміщенню земельних масивів виробничих підрозділів і господарських центрів, проектуванню системи сівозмін і впорядкуванню їх території тощо.

Під час проектування сівозмін необхідно враховувати термін договорів оренди, природно-економічні умови агроформувань, розміщення існуючих елементів організації території та засобів виробництва, нерозривно пов'язаних із землею.

З метою урахування кон'юнктури ринку на попит сільськогосподарської продукції слід проектувати сівозміни з короткою, чотири-п'яти-шестирічною ротацією. Інколи доцільним можна вважати проектування так званих динамічних сівозмін, коли на окремих масивах проектуються сівозміни з чергуванням культур лише у часі.

У теперішній час упорядкування території сівозмін ускладнюється через відсутність єдиного власника землі. Якщо розміщення полів і робочих ділянок можливе шляхом об'єднання земельних часток (паїв) з урахуванням термінів оренди, то розміщення інших елементів упорядкування території сівозмін при цьому суттєво ускладнюється.

Польові шляхи повинні суміщатися з мережею під'їзних шляхів до земельних часток (паїв), ширина яких при цьому до 5 м.

Розміщення полезахисних лісосмуг, як і інших елементів упорядкування території, у більшості випадків, стане можливим при створенні великих приватних підприємств, де земля буде у власності однієї або обмеженої кількості осіб за умови сталого землекористування.

На кресленні „Проект формування землекористувань (землеволодінь) на території Опришківської сільської ради” показані такі елементи:

- на плановому матеріалі М 1 : 10 000 із зображенням агрогруп показані різними кольорами категорії земель, землі колишньої колективної власності, поділені на земельні частки (паї);

- показані розміщення тваринницьких ферм .

- показані розміщення та площі деградованих земель, що підлягають консервації шляхом заліснення та залуження;

- дана назва новоутворених сільськогосподарських підприємств (загальна площа, кількість земельних часток (паїв)) та показані їх межі;

- наведені експлікації угідь за категоріями земель, земельними (сільськогосподарськими) угіддями в розрізі новоутворених підприємств.

4. Розділ 3. Формування землеволодінь і землекористувань громадян

В умовах багатоукладної економіки значна роль належить розвитку приватних підсобних господарств громадян. Ці господарства, як допоміжні до основної діяльності громадян, виробляли і виробляють значну частину валової сільськогосподарської продукції держави. На частку приватних господарств у доперебудовний період припадала майже четверта частина виробленої сільськогосподарської продукції в Україні при використанні ними менше 6,5% площі сільськогосподарських угідь.

Приватні господарства громадян отримали подальший розвиток у зв'язку з проведенням земельної реформи. Кількість землекористувань громадян значно збільшилася, розширилася їх площа, зріс обсяг сільськогосподарської продукції, що виробляється приватними господарствами громадян.

Відповідно до земельного законодавства України громадянам надаються в користування або передаються у власність земельні ділянки для:

ведення фермерського господарства;

ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

ведення особистого селянського господарства;

ведення садівництва;

городництва, сінокосіння і випасання худоби;

будівництва й обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);

індивідуального дачного будівництва;

будівництва індивідуальних гаражів.

Фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи для виробництва, переробки та реалізації товарної сільськогосподарської продукції з метою отримання прибутку з земельних ділянок, наданих їм для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Таке господарство може бути створене одним або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї. Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом, угодою).

Для ведення фермерського господарства можуть передаватися у приватну власність або надаватися в користування земельні ділянки, розмір яких не повинен перевищувати 50 гектарів ріллі і 100 гектарів усіх земель, у місцевостях з трудонедостатніми населеними пунктами, визначеними Кабінетом Міністрів України, 100 гектарів ріллі.

Для створення раціональних за розмірами фермерських господарств громадяни України, які ведуть таке господарство, можуть додатково орендувати земельні ділянки для виробничих цілей .

Для ведення фермерського господарства земельні ділянки передаються громадянам у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності. Безоплатно у власність фермерським господарствам передаються земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Фермери мають переважне право на придбання (викуп) земельних ділянок сільськогосподарського призначення до 100 га. Фермерські господарства мають право використовувати на умовах оренди земельні частки (паї) громадян реформованих колективних сільськогосподарських підприємств.

Таким чином, землі фермерського господарства можуть складатися із:

а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як приватній особі;

б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності;

в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди .

За умови формування землекористувань фермерських господарств виходять з можливості їх нормального функціонування в різних природних і економічних умовах при розумному співвідношенні декількох галузей .

Доцільно створювати фермерські господарства, кожне з яких буде виробляти як продукцію рослинництва, так і тваринництва. Господарства можуть співпрацювати між собою з таких виробничих питань, як надання взаємної допомоги трудовими ресурсами за домовленістю на взаємовигідних умовах тощо. Таке співробітництво найбільш вигідне між фермерськими господарствами, що розташовані поруч і утворюють невелику групу із 3-5 самостійних фермерських господарств різної спеціалізації. Масиви цих землекористувань повинні мати зручний вихід на шляхи з твердим покриттям, необхідні територіальні умови для досягнення високої економічної ефективності виробництва.

Одне фермерське господарство може спеціалізуватися на вирощуванні зернових із розвиненою галуззю свинарства і птахівництва, друге - на виробництві молока, третє - переважно з розвиненим свинарством і вирощуванням зернових, овочів і картоплі, цукрових буряків або інших технічних культур, четверте - на виробництві яловичини, п'яте фермерське господарство - на вирощуванні нетелів і виробництві відповідної кількості молока і яловичини. З урахуванням орендованих земель група таких господарств може мати достатньо значну площу сільськогосподарських угідь. Для догляду і збирання врожаю можливе придбання відповідної техніки на умовах фермерської кооперації за рахунок пайових внесків, а також будівництво зерносушарки, сховища й інших споруд. Дорога сучасна техніка може належати окремим господарям, які надають її фермерським господарствам в оренду або за інші види послуг. Такі засоби виробництва краще використовуються, коли в господарствах різна спеціалізація і не збігаються терміни виконання механізованих робіт.

Для стабільного економічного становища фермерським господарствам не зайвим є наявність невеликих виробничих потужностей з переробки сільськогосподарської продукції (молоко, м'ясо, овочі тощо) з метою виробництва продуктів харчування і інших предметів народного споживання.

Господарством ідеального розташування є таке, що організоване на відокремленій земельній ділянці, у центрі якої розташована садиба з усіма необхідними житловими та виробничими будівлями. За такого розташування садиби досягаються найменші витрати на переїзди і перевезення вантажів у господарстві, і, таким чином, більше надходить чистого прибутку в господарство за інших рівних умов. На практиці досить важко організувати фермерське господарство подібного типу, садибу не завжди можна розташувати в центрі земельного масиву. Це тим більше не можливо у випадках, коли земля надається не в одному масиві, а в декількох місцях. У будь-якому випадку необхідно виходити із того, що оброблювані землі повинні розташовуватись якомога ближче до садиби.

Даній проблемі завжди приділялася велика увага, оскільки при значній віддаленості земельних угідь лише транспортні витрати можуть бути більшими, ніж вартість валової продукції, що може бути отримана за сприятливих умов, із цих угідь. Це підтверджує те, що господарська доцільність використання земельних ділянок зберігається лише до певної їх віддаленості від господарського центру (садиби фермера).

4.1 Виділення земельних ділянок громадянам

Громадянам виділяються земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з визначенням їх площі у фізичних гектарах після паювання земель колишньої колективної власності на земельні частки (паї). Право на земельну частку (пай) мають члени колишніх колективних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа. Власник земельної частки (паю) може використовувати її на власний розсуд, а саме: самостійно господарювати на ній, приєднавши земельну частку до особистого селянського господарства, або створити фермерське господарство; передавати в оренду новоутвореному сільськогосподарському підприємству, фермерському господарству та іншим суб'єктам господарювання, що займаються сільськогосподарським виробництвом. Розрахунок площі земельної частки (паю) у фізичних гектарах здійснюється з точністю до 0,01 га.За умови зменшення площі сільськогосподарських угідь, що підлягають поділу на земельні частки (паї) в натурі, проводиться уточнення розрахунку площі земельної частки (паю) відповідно до Методичних рекомендацій щодо паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям, затверджених наказом Держкомзему від 20.02.96 р. №11 .

Площа земельної частки (паю) у фізичних гектарах визначається методом проектного розрахунку шкал грошової оцінки агровиробничих груп ґрунтів згідно з Порядком грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів (розділи 1 і 2), затвердженим спільним наказом Держкомзему, Держкоммістобудування, Мінсільгосппроду, УААН від 27.11.95р. №76/230/325/150 .

Шкали грошової оцінки агровиробничих груп ґрунтів розраховуються за формулою:

,

де Г агрі - грошова оцінка гектара і-тої агровиробничої групи ґрунтів, крб;

Г -грошова оцінка гектара відповідних угідь по сільськогосподарському підприємстві, крб;

Б агрі - бал бонітету і-тої агровиробничої групи ґрунтів;

Б - бал бонітету відповідних угідь по сільськогосподарському підприємству;

Бал бонітету сільськогосподарських угідь, що підлягають паюванню, розраховується за формулою:

,

де У - сума;

П агрі - площа і-тої агровиробничої групи ґрунтів відповідних угідь, га;

Б агрі - бал бонітету і-тої агровиробничої групи ґрунтів по відповідних угіддях за шкалами бонітету 1993 р.;

П агр - загальна площа агровиробничих груп ґрунтів відповідних угідь, що підлягають паюванню, га .

Розрахунок кількості і площі земельних часток (паїв) наведений у таблиці 26.

26. Розрахунок кількості і площі земельних часток (паїв) у межах земельного масиву

Номери контурiв	Шифр агрогрупи	Площа агрогрупи, га	Бал бонiтету агрогрупи	Бал бонiтету по господарству	Балогектари	Грошова оцiнка 1 га по господарству (грн.)	Коефiцiєнт уточнення грошової оцiнки	Грошова оцiнка 1 га агрогрупи, грн.	Грошова оцiнка агрогрупи, грн.	Вартiсть земельної частки (паю), грн.	Кiлькiсть земельних часток (паїв), штук	Площа земельної частки (паю) у фізичних гектарах
25 87,7	55д	16,5	48		813,45		0,97	4358,59	7191,74		,24	5,09
	53д	71,2	50		3510,16		1,01	4538,31	323127,67		14,65	4,86
				49,3		4493,38				22062,87
										?	17,89

В результаті розрахунків було визначено, на даному прикладі земельні частки, які надаються громадянам розміщені в межах 2-х агрогруп. Грошова оцінка 1-го гектару ріллі в межах кожної з агрогруп відрізняється, оскільки якість ґрунту різна. Бал бонітету в межах агрогрупи 55д складає 48; 53д - 50. Кількість паїв : 3,24 і 14,65 відповідно. Площа земельної частки (паю) в межах агрогруп також відрізняється в силу різної якісної характеристики ґрунтів.

Для передачі земельних часток (паїв) у натурі із земель колективної власності та оформлення державного акта на право власності на землю розробляється проект організації території земельних часток (паїв) на замовлення громадян.

Проектування розміщення земельних часток (паїв) проводилось з урахуванням крутості та напрямків схилів, стану ґрунтового покриву. Не допускалося проектування земельних часток (паїв) довгими сторонами уздовж схилів. У разі потреби була запроектована зручна і раціональна мережа під'їзних шляхів шириною до 5 м з виходом на існуючу шляхову мережу. Було забезпечене доцільне співвідношення сторін земельних ділянок не більш ніж 5 : 1.

У випадках, коли площа останньої земельної ділянки (паю) не відповідала розрахунковій земельній частці (паю), на ділянці першочергової приватизації робились дорізки в суміжних ділянках в обґрунтованих розмірах.

Для оцінки просторових умов запроектованих земельних часток (паїв) у курсовому проекті подано їх технологічну характеристику (табл. 27).

27. Технологічна характеристика запроектованих часток (паїв)

Номери контурів	Порядковий номер земельної частки (паю)	Площа земельної частки (паю), га	Агрогрупи	Форма земельної частки (паю)	Вiдстань вiд населеного пункту, км	Робоча	Спiввiдношення довжини i ширини	Ухили, %
			шифри	площа, га	бали			довжина, м	ширина, м		робочi	мiсцевостi
											поздовжні	поперечні
25	364	4,75	53д	4,75	50	Прям.	3,250	420	115	1/4
	365	4,75	53д	4,75	50	Прям.	3,400	420	115	1/4
	366	4,75	53д	4,75	50	Прям.	3,550	420	115	1/4
	367	4,75	53д	4,75	50	Прям.	3,700	420	115	1/4
	368	4,75	53д	4,75	50	Прям.	3,850	420	115	1/4
	369	4,75	53д	4,75	50	Прям.	4,000	420	115	1/4
	370	4,75	53д	4,75	50	Прям.	4,150	420	115	1/4
	371	4,75	53д	4,75	50	Прям.	4,200	420	115	1/4
	372	4,75	53д	4,75	50	Прям.	4,050	420	115	1/4
	373	4,75	53д	4,75	50	Прям.	3,900	420	115	1/4
	374	5,07	53д	1,02	50	Прям.	3,850	298	170	1/2
			55д	4,05	48		3,850

Отже, дані земельні ділянки відповідають встановленим розмірам в межах кожної з агрогруп, мають допустиме співвідношення сторін та невелику віддаленість від населеного пункту, що суттєво впливає на зручність використання даних земельних ділянок громадянами. Тому на основі даної технологічної характеристики можна зробити висновок, що земельні ділянки запроектовані раціонально.

4.2 Особисті селянські господарства

Ведення особистого селянського господарства не належить до підприємницької діяльності. Це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи з метою задоволення особистих потреб громадян шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна цього господарства.

Громадяни мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства не більше 2,0 гектарів. Розмір земельних ділянок, що передаються безплатно громадянину для ведення ОСГ, може бути збільшено у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю).

Для ведення особистого селянського господарства громадяни мають право орендувати земельні ділянки.

Розміщені земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства за проектом також з урахуванням крутості і напрямків схилу, стану ґрунтового покриву та забезпечення компактності і раціонального співвідношення сторін землекористувань.

Земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва передаються громадянам безоплатно у власність або на умовах оренди із земель державної або комунальної власності розміром не більше 0,12 га.

Для будівництва та обслуговування жилого будинку, громадських будівель і споруд (присадибна ділянка) громадянам можуть передаватися безоплатно або надаватися в оренду земельні ділянки: у селах - не більше 0,25 га, в селищах - не більше 0,15 га, в містах - не більше 0,10 га. Для індивідуального дачного будівництва надаються ділянки площею не більше 0,10 га, а для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 га.

Громадяни можуть орендувати земельні ділянки для городництва, сінокосіння і випасання худоби за рахунок земель державної або комунальної власності.

Розміщення земельних ділянок виконане з урахуванням вимог, що ставляться до проектування фермерських господарств, земельних часток (паїв) та особистих селянських господарств.

За проектом передбачена розробка кількох рішень з формування землеволодінь громадян за рахунок земель колишньої колективної власності, особистих селянських господарств за рахунок резервного фонду.

Передбачені проектом землеустрою заходи підлягають здійсненню. Початком здійснення будь-якого проекту є перенесення його в натуру. За проектом виконана підготовка геодезичних даних, складене і оформлене розбивне креслення та дані рекомендації щодо перенесення проекту в натуру.

При необхідності показані межі агровиробничих груп ґрунтів. У вигляді таблиці дані характеристики агрогруп ґрунтів (назви агрогруп, площі та бали їх оцінки), розрахунки площі та кількості земельних ділянок. Наведені таблиці розрахунку балансу території по кожному фрагменту.

За проектом земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства надавалися із земель резервного фонду. Передача земельних ділянок здійснювалася згідно норм чинного законодавства України, які були наведені докладно вище.

5. ВИСНОВКИ

У ході виконання курсового проекту були наведені загальні відомості про Опришківську сільську раду Глобинського району Полтавської області, дана характеристика природних і кліматичних умов її території, рельєфу, агровиробничих груп ґрунтів. Дана характеристика населених пунктів, шляхової мережі, тваринницьких ферм і господарських дворів, розміщених на території сільської ради. Наведена характеристика сівозмін, структури посівних площ та урожайності сільськогосподарських культур за останні роки, продуктивності тваринництва. Проаналізовані матеріали проектної документації, розробленої при проведенні земельної реформи. Обґрунтований перерозподіл земель за категоріями і формами власності відповідно до проекту роздержавлення та приватизації земель, склад земель створеного колишнього колективного сільськогосподарського підприємства.

Проаналізовані матеріали грошової оцінки сільськогосподарських угідь підприємства і проведено її уточнення (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ), розрахунок вартості земельної частки (паю) та її розміру в умовних кадастрових гектарах при паюванні земель. Було виконане уточнення площі сільськогосподарських угідь, трансформація угідь. Так, після уточнення було виявлено, що площа ріллі збільшилася на 23,6 га . Дана характеристика проекту розміщення земельних часток (паїв).Виконана оцінка земельних ресурсів у межах території сільської ради, результати наведені у відповідній таблиці.

Також у курсовому проекті дана характеристика правових засад формування організаційно-господарських структур на території Опришківської сільської ради .

Наведені фактори, які вплинули на кількість і розміри землекористувань (землеволодінь) сільськогосподарських підприємств.

Обґрунтувані складові частини формування землекористувань (землеволодінь) сільськогосподарських підприємств:

1) встановлення площі землекористувань (землеволодінь) і необхідних видів та площ угідь у його складі;

2) розміщення і формування землекористувань (землеволодінь);

3) розміщення центральних садиб (при необхідності) та тваринницьких ферм (комплексів);

4) розміщення меж землекористувань (землеволодінь);

5) складання схем організації території новоутворених агроформувань.

Дана характеристика просторових умов землекористувань (землеволодінь) новоутворених агроформувань.

Наведені техніко-економічні показники проекту формування землекористувань і землеволодінь сільськогосподарських підприємств та зроблений аналіз отриманих результатів.

Обґрунтована потреба громадян у земельних ділянках для різного цільового використання.

Надані громадянам земельні ділянки у користування або у власність на території Опришківської сільської ради.

Надані громадянам земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва після паювання земель колишньої колективної власності (розрахунок кількості і площі земельних часток (паїв) у межах земельного масиву тощо).

Виділені земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель резервного фонду.

Наведені результати формування землеволодінь (землекористувань) громадян та характеристика їх просторових умов.

Всі результати уточнених розрахунків наведені в додатках, складені проект формування землеволодінь та землекористувань на території Опришківської сільської ради та проект формування землеволодінь та землекористувань громадян.

6. Список використаної літератури

Конституція України: Земельні відносини в Україні. - Київ: Урожай, 1998.

Земельний кодекс України. Землевпорядкування, 2001, №4.

Закон України "Про підприємництво": Голос України, 1992.

Постанова Верховної Ради України "Про земельну реформу" від 18 грудня 1990 р. (№563-ХІІ).

Постанова Верховної Ради України "Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі" від 13 березня 1992 р., №2200-ХІІ.

Закон України "Про господарські господарства": Земельні відносини в Україні, Київ, 1998.

Указ Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" від 8 серпня 1995 р.(№720/95).

Порядок передачі земельних ділянок у приватну власність громадянам України, затверджено наказом Держкомзему України від 15 лютого 1993 року №10.

Методичні рекомендації щодо порядку передачі земельної частки (паю) в натурі із земель колективної власності членам колективних сільськогосподарських підприємств і організацій, затверджено наказом Держкомзему України від 04.06.1996, №47/172/48.

Методичні рекомендації щодо паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям, затверджено наказом Держкомзему України від 20 лютого 1996 року №11.

Постанова Кабінету Міністрів України "Методика грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів" від 23.03.1995 №213/864.

Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження форм сертифікатів на право на земельну частку (пай) і зразка книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) від 10.10.1995 №801.

Методичні вказівки по навчально-вишукувальній і самостійній роботі студентів. Розрахунок балансу гумусу. Харків ХДАУ, 1991.

Магазинщиков І.П. Земельний кадастр: Львів: Вища школа, 1991.

Довідник по землеустрою. Під редакцією Л.Я. Новаковського. - Київ: Урожай, 1990.

Землевпорядне проектування. Під ред. Гендельмана М.А. - М.: Агропроміздат, 1986.

Постанова Верховної Ради України "Про основні напрямки державної політики України в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки" від 05.03.1998.

Закон України "Про сільськогосподарську кооперацію" від 10.07.1997.

19. Методичні вказівки для виконання курсового проекту на тему: «Формування землекористувань і землеволодінь сільськогосподарських підприємств та громадян» за редакцією Тихоненко О.В., ХНАУ, 2006 р.

Размещено на Allbest.ru