Розвиток молочного скотарства і його економічна ефективність за існуючих умов господарювання

В удосконаленні племінних та продуктивних якостей тварин вирішальне значення має відбір. Племінну цінність тварин (ПЦ) за всіма селекційними ознаками визначають за формулою:

, (3.2.1)

де П - це величина селекційної ознаки тварин;

СП - стандарт породи за відповідною ознакою.

Після закінчення бонітування складають звіт із відповідним аналізом роботи.

На підставі цих матеріалів розробляють план комплектування стада племінними тваринами визначають кількість молодняку, який необхідно виростити для власних потреб і реалізації іншим господарствам [12].

Основним напрямом поліпшення породного складу є створення нових порід як за допомогою селекції так і при закупівлі нових порід.

У створенні нових і вдосконаленні існуючих порід ВРХ застосовують чистопородне розведення, відтворене і ввідне схрещування. В системі заходів по підвищенню продуктивності одним з основних напрямів є вдосконалення районованих м'ясних і молочно - м'ясних порід великої рогатої худоби. Тварини цих порід були і залишаються на перспективу основними, тому що екологічно пристосовані до умов природно-економічних зон розведення.

У світі налічується понад 1,2 млрд. голів великої рогатої худоби різних типів, напрямів і порід. В Україні розводять понад 10 порід великої рогатої худоби молочного, молочно - м'ясного та м'ясного напрямків.

В Україні створюються нові породи і типи молочної худоби. Для цього використовують імпортні породи молочного напряму продуктивності: голштинську, голландську, англерську, червону датську.

Найпоширенішими в Україні є червона степова, середньорічні надої якої становлять 3000-3500 кг., симентальська з середніми надоями 3500-400кг. молока, чорно-ряба порода, в хороших умова утримання може давати 4500-5500 кг. молока[12].

Тому в останніх технологія утримання тварин повинна наближатися до технології, застосовуваної на промислових комплексах.

Важливий напрям поліпшення якісних показників худоби при чистопородному розведенні - створення в кожній породі високопродуктивних типів та заводських ліній.

Саме так створюють жирномолочний тип атлеризованої худоби, підвищують на основі широкого впровадження перевірки та оцінки плідників за якістю потомства.

На сучасному етапі завдання полягає в тому, щоб

на основі великомасштабної селекції з використанням методів біотехнології прискорити якісне оновлення стада,

різко підвищити питому вагу висококласних тварин, які при даних кормових ресурсах забезпечують вищу продуктивність [11].

3.3 Резерви збільшення прибутковості

Чистий дохід - показник, який найповніше відображає ефективність виробництва і являє собою різницю між грошовою виручкою та собівартістю. Складовими грошової виручки є вартість виробленої продукції з урахуванням її якості, а також витрати на доставку в місця реалізації.

Собівартість продукції є головним фактором формування цін на продукцію сільського господарства. Ціна встановлюється на основі необхідності відшкодування тих виробничих витрат, що включаються у собівартість. Ціни повинні відшкодовувати передусім витрати, що входять до складу собівартості продукції [5].

Прибуток розподіляють відповідно до діючих нормативних актів, які регулюють економічні відносини між підприємствами і бюджетом, а також регламентують внутрішньогосподарські відносини сільськогосподарських підприємств.

Велике значення для багатьох видів продукції має ступінь транспортабельності, що впливає на формування ринків її збуту і відповідно масштабів виробництва. Однак скотарство в приміських залах розвине ще недостатньо, що зумовлює необхідність завозити м'ясо в міста і великі промислові центри з віддалених районів [9].

Усуненню такого становища повинна активно сприяти система цін. З метою стимулювання виробництва молока в сировинних зонах молокозаводів, безперебійного постачання населення їх продукцією, необхідно підвищити закупівельні ціни на даний продукт порівняно з іншими цінами.

Економічна необхідність встановлення підвищеної ціни на молоко для господарств приміських зон зумовлена її більш високим рівнем оплати праці в цих районах, оскільки у великих містах створюються реальні можливості для працевлаштування жителів цих зон. Тому для закріплення кадрів в такій складній галузі, як скотарство необхідно їх матеріально зацікавити - забезпечити вищий рівень оплати праці при інших рівних умовах, ніж у глибинних районах [11].

Первинною територіальною одиницею при формуванні цінових зон на молоко в умовах України повинен бути адміністративний район. Оптимізації рівня сукупної рентабельності підприємств у районах можна досягти не ціновими, а іншими методами: планування заготівель, поглибленням спеціалізації, вдосконаленням як механізму міжгосподарських зв'язків при кооперуванні виробництва, так і матеріально-технічного постачання тощо.

При розробці конструктивної концепції територіальної диференціації цін на молоко слід враховувати формування ринку збуту цього продукту.

Для розв'язання проблеми оптимальної диференціації рентабельності і цін на яловичину необхідно виходити з єдиних методичних передумов. Слід вирішити при якому розмірі міста (по чисельності населення) виникає постійна потреба в організації м'ясного виробництва на промисловій основі [2].

Основними шляхами зниження собівартості одиниці продукції є:

- у галузі тваринництва - зростання продуктивності тварин на основі раціональної спеціалізації і індустріалізації галузі, зміцнення кормової бази, збалансованої за всіма елемента ми годівлі тварин;

- розвиток механізації та автоматизації виробництва, застосування нових машин і обладнання, підвищення ефективності використання основних засобів та зростання на цій основі продуктивності праці;

- зниження матеріаломісткості виробництва продукції шляхом впровадження ресурсо- та енергоощадних технологій;

- суворе дотримання режиму економії на всіх етапах виробничого процесу;

- оптимальна концентрація та спеціалізація аграрних підприємств;

- удосконалення організаційної структури та системи управління виробництвом, запровадження наукової організації праці, належного матеріального стимулювання;

- підвищення якості і скорочення втрат сільськогосподарської продукції.

Для того щоб збільшити виробництво продукції потрібно перш за все збільшити середньодобовий приріст. Для цього потрібно покращити раціон тварин.

Висновки та пропозиції

ТОВ «Агропідприємство Грузьке» розташоване за адресою вул. Леніна 9 в с. Грузьке Гайсинського району Вінницької області.

Підприємство має зерно-технічний напрямок спеціалізації з розвинутим тваринництвом.

Загальна чисельність працюючих в ТОВ «АП Грузьке» в 2008р. становила 72 чол. Працівники галузі тваринництва займають 29,1% питомої ваги і становлять 21 чол.

Площа сільськогосподарських угідь у підприємстві протягом трьох років зросла і у 2008р. склала 1690 га. проте на основі співставлення різних показників рівень використання землі значно знизився.

Вартість основних фондів також зросла і разом з тим зріс рівень фондозабезпеченості, який у 2008р. був на 112% більший ніж у 2007р.

Проте підприємство за досліджуваний період працювало не ефективно. Чистий прибуток в 2008р. зменшився порівняно з 2006р. на 169,3 тис. грн.. і складав -163 тис. грн., а порівняно з 2007 роком зріс на 641,3 тис. грн., проте в кінцевому результаті підприємство збиткове. Норма прибутку становила -1,9%. Вартість валового прибутку на 1 грн. виробничих витрат знизилась на 0,58грн.порівняно з 2006р. та на 0,02 грн. порівняно з 2007р.

Щодо виробництво молока та показників його ефективності, то можна сказати наступне:

- виробництво продукції у підприємстві поступово зростає і з 1381ц. у 2006р. зросло на 4,5% і становить 1443ц., разом з тим зросла і кількість реалізованої продукції майже на 15%;

- зросли також ціни реалізації на 102,8 грн. за ц., і становлять 168,3 грн.;

- разом з цим зросла і виручка від реалізації з 56,6 тис. грн.. до 166,3 тис. грн.;

- але заодно зросла і собівартість продукції, яка у 2008р. становить 182 тис. грн., з яких 109,3 грн. припадає на кожен центнер виробленої продукції;

- за рахунок підвищення собівартості продукції підприємство отримало збиток на 1 ц. у розмірі -15грн., який нижчий за збиток 2006р. та 2007р. на 25 грн. та 1 грн. відповідно.

Для підвищення продуктивності господарської діяльності ТОВ «АП Грузьке» має досягти корінних змін у підприємстві, яких можна досягти за допомогою таких засобів:

1. підвищення індивідуальної продуктивності корів, що досягається за рахунок племінної роботи в скотарстві (відбір, методи розведення, техніка, відтворення, спрямоване вирощування молодняку, зоотехнічний та племінний облік), створення в кожній породі високопродуктивних типів та заводських ліній. На сучасному етапі завдання полягає в тому, щоб: на основі великомасштабної селекції з використанням методів біотехнології прискорити якісне оновлення стада, різко підвищити питому вагу висококласних тварин, які при даних кормових ресурсах забезпечують вищу продуктивність.

2. покращення кормової бази на основі прийняття курсу на біологізацію інтенсифікаційних процесів за рахунок удосконалення структури кормових культур на угіддях, раціонального використання пасовищ, зменшення витрат під час заготівлі і зберіганні кормів; збільшення обсягів виробництва зернових культур, макухи і шроту за рахунок розширення посівів гороху, вики, люпину, сої; використання природних кормових угідь.

3. використання різних методів для підвищення прибутковості виробництва:

- встановлення підвищеної ціни на молоко для господарств приміських зон;

- планування заготівель;

- поглиблення спеціалізації;

- вдосконаленням як механізму міжгосподарських зв'язків при кооперуванні виробництва, так і матеріально-технічного постачання тощо.

4. зниження собівартості одиниці продукції, основними шляхами якої є:

ь у галузі тваринництва - зростання продуктивності тварин на основі раціональної спеціалізації і індустріалізації галузі, зміцнення кормової бази, збалансованої за всіма елемента ми годівлі тварин;

ь розвиток механізації та автоматизації виробництва, застосування нових машин і обладнання, підвищення ефективності використання основних засобів та зростання на цій основі продуктивності праці;

ь зниження матеріаломісткості виробництва продукції шляхом впровадження ресурсо- та енергоощадних технологій;

ь суворе дотримання режиму економії на всіх етапах виробничого процесу;

ь оптимальна концентрація та спеціалізація аграрних підприємств;

ь удосконалення організаційної структури та системи управління виробництвом, запровадження наукової організації праці, належного матеріального стимулювання;

ь підвищення якості і скорочення втрат сільськогосподарської продукції.

При використанні вищеназваних пропозицій ТОВ «Агропідприємство Грузьке» матиме змогу вийти із кризового становища, підвищити рівень господарської діяльності, отримати максимальний прибуток при мінімальних витратах.

Список використаних джерел

1. ЗУ «Про фермерське господарство»//державний вісник України. - 2003. 3 грудня.

2. Наказ Міністерства Аграрної політики України «Про затвердження методичних рекомендацій з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств» № 132 від 18.05.2001 зі змінами // Інфодиск „Законодавство України” від 01.04.04, ліцензія №:15АЕ0Е76

3. Агропромисловий комплекс України. Стан та перспективи розвитку /1990-2000/ Інформаційно-аналітичний збірник / За ред. Саблука П.Т. та ін. - К.: ІАЕ УААН, 1999 - 336 с.

4. Анализ хозяйственной деятельности сельскохозяйственных предприятий. Лещенко Г.Т., Козак Г.Я., Сасчук В.К. - 4-е изд., перераб. и доп. - К.: Вища школа. Головное изд-во, 1984. - 367 с.

5. Андрійчук В.Г. Економіка аграрного підприємства. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. - К.: КНЕУ, 2001. - 528 с.

6. Дудар Т.Г., Голомша Н.Є. Ринок молока та молочних продуктів: становлення і перспективи розвитку. - Львів: Укр. технології, 2001. - 124 с;

7. Економіка виробництва молока і молочної продукції в Україні: Моногр. / За ред. П.Т. Саблука і В.І. Бойка. - К.: ННЦ ІАЕ, 2005. - С. 158.;

8. Економіка сільського господарства. Коваленко Н.Я. - М.: ЄКМОС, 1998р.

9. Економіка сільського господарства / Мертенс В.П. Мацибора В.І, Жигало Л.Ф. та ін.; За ред. В.П. Мертенса. - К.: Урожай, 1995. - 288 с.

10. Економіка сільського господарства / П.П. Руснак, В.В. Жабка, М.М. Рудий, А.А. Чалий: за ред. П.П. Руснака. - Урожай, 1998. - 201 с Економіка підприємства. - К.: КНЕУ, 2001. - 528 с.

11. Зрібняк Л.Я., Ільчук М.М. та ін. Організація і планування сільськогосподарського виробництва: навч. пос. - К.: ЗАТ “Ніч лава”, 2004 - 304 с.

12. Лановська М.Г. Тваринництво:Підручник/М.Г. Лановська, Р.М. Черненко, Г.Г. Шатковська. - 2-ге вид., перероб. і допо., - К.: Вища шк.., 1998. - 336с.:іл..

13. Лещенко Г.Т., Козак Г.Я., Савчук В.К.Аналіз господарської діяльності сільськогосподарських підприємств. - 4-е вид., перероб. і доп. - К.: Вища школа, 1984.- 367 с.

14. Опря А.Т. Статистика - К.: „Урожай”, 2002р

15. Організація виробництва і аграрного бізнесу в сільськогосподарських підприємствах. Підручник / За ред. Проф.. С.П. Азізова. К.: ІАЕ, 2001. - 834 с.

16. Організація сільськогосподарського виробництва: Підручник для студентів економ. спец. вищ. аграр. закладів/г. с. Тарасенко, Л.Я.

17. Пархомець М.К. Організаційно-економічні основи розвитку молокопродуктового підкомплексу в ринкових умовах: Моногр. - Тернопіль: Економічна думка, 2005. - 346 с.

18. Савицька В. Актуальні проблеми розвитку молока і молочних продуктів//економіка АПК. - 2002. - №11. - с. 102-138

19. Семенда Д.К. Роль кормової бази у розвитку тваринництва// Економіка АПК, 2002, №2, с.24 - 27.

20. Состояние молочной промышленности в мире // Молочная промышленность. - 2002. - № 2. - С. 5-6.

21. Чабан Г.В. Молочна промисловість: стан, проблеми і перспективи// Економіка АПК. - 2003. - №5. - с.51-56

22. Юрченко К.Г. Стан та перспективи розвитку молокопереробної промисловості України // Економіка АПК. - 2005. - № 10. - С. 55.

Размещено на Allbest.ru