Досвід створення та структура Сил спеціальних операцій провідних країн світу

- вплив на морально-психологічний стан особового складу противника;

- розповсюдження дезінформації та чуток;

- участь у заходах оперативного й тактичного маскування.

Сили спеціального призначення збройних сил Італії призначені для виконання спеціальних завдань, входять до складу з'єднань видів збройних сил країни. Так, наприклад, основні завдання 9 штурмового парашутного полку:

• ведення бойових дій в тилу противника;

• організація розвідки об'єктів противника в оперативній глибині;

• збір інформації в ході миротворчих операцій;

• здійснення морально-психологічного тиску на війська противника;

• звільнення заручників та евакуація італійських громадян;

• проведення терористичних операцій;

• організація акцій саботажу на території противника.

Основні завдання альпійського парашутного батальйону:

- виконання спеціальних завдань за наявності підвищеного рівня небезпеки;

- ведення бойових дій у важкодоступній місцевості та глибокому тилу противника;

- проведення розвідувальних заходів;

- організація диверсій та акцій саботажу;

- знищення важливих об'єктів.

Група бойових плавців-диверсантів входить до складу ВМС Італії та безпосередньо підпорядкована начальнику Головного штабу ВМС.

Головним призначенням групи є проведення спеціальних операцій в тилу противника як на суші, так і на морі; протидія диверсійним підрозділам військ противника; ведення розвідки об'єктів противника; боротьба з терористами та розмінування об'єктів; підготовка фахівців суміжних професій інших структур; проведення аварійно-рятувальних робіт.

1-й парашутний полк карабінерів є спеціальним підрозділом Військ карабінерів ЗС Італії. Структурно полк входить до складу 2 бригади дивізії Мобільних сил Військ карабінерів і залучається як до проведення самостійних спеціальних операцій, так і до спільних з іншими частинами і підрозділами національних ЗС. Основні завдання: ведення бойових дій у важкодоступних районах (гірська, лісиста місцевість) в умовах збройного конфлікту; організація розвідки об'єктів противника; проведення операцій з блокування та розблокування районів у зонах виникнення конфлікту; організація патрулювання; збір інформації в ході миротворчих операцій; звільнення заручників та евакуація італійських громадян.

Висновки

Таким чином, в країнах НАТО у національних збройних силах сформовані підрозділи ССО та окремі органи управління (командування), які забезпечують найбільш ефективне їх застосування та координацію взаємодії з іншими видами ЗС і родами військ (Об'єднане командування спеціальними операціями / США, Франція; Головне командування операціями спеціальних сил / ФРН). Оперативне управління силами спеціальних операцій здійснюють Генеральний штаб (Штаб оборони) ЗС (Франція), ОКНШ (США) через відповідні командування ССО, Генеральний інспектор через оперативне командування бундесверу (ФРН).

Ряд країн НАТО (Велика Британія, Італія, ФРН) не мають об'єднаних командувань ССО та представлені тільки двома їх компонентами - наземним і морським. В цьому випадку частини та підрозділи ССО оперативно підпорядковуються командуванням видів ЗС, а в разі їх бойового застосування в інтересах збройних сил - головним штабам національних ЗС.

Сили спеціальних операцій організаційно містяться у складі Сухопутних військ та Військово-Морського флоту (Велика Британія, ФРН). Основу сухопутного компонента ССО (найбільшого за чисельністю) складають окремі бригади (командування) та полки спеціального призначення (СпП), які включають: органи управління; бойові підрозділи (батальйони /роти СпП; роти глибинної розвідки); підрозділи бойового забезпечення (роти спецрадіозв'язку та зв'язку); підрозділи тилового забезпечення; підрозділи підготовки особового складу (навчальні центри). Крім того, до складу сухопутного компонента ССО (США, Франція) входять підрозділи армійської авіації (160 авіаційний полк СО та загін СО армійської авіації, відповідно), які відповідають за перекидання та забезпечення підтримки підрозділів ССО в районах оперативного призначення. В ряді європейських країн (Італія, ФРН) бойові підрозділи ССО підсилюються вертольотами зі складу бригад армійської авіації СВ.

1. North Atlantic Treaty Organization (13 December 2013). "Allied Joint Doctrine for Special Operations". NATO Standard Allied Joint Publication. Brussels: NATO Standardization Agency. AJP-3.5 (Edition A, Version 1): 1-1.

2. North Atlantic Treaty Organization (17 November 2015). "NATO Glossary of Terms and Definitions (English and French)" (PDF). AAP-06 (Edition 2015). Brussels: NATO Standardization Agency: 2-S-8. Retrieved 18 September 2016.

3. Богдан Б. Силы специальных операций сухопутных войск США // Зарубежное военное обозрение. - 1999. - № 10. - С. 14 - 21.

4. Семенов С. Войска специального назначения армии США // Зарубежное военное обозрение. - 1986. - № 6. - С. 15 - 22.

5. U.S. Special Forces Command / www.specialoperations.com.

6. Энциклопедия спецназа. „Краповые береты”, рейнджеры, коммандос. - М.: Яуза, Эксмо, 2008. - 480 с.

7. Звіт про науково-дослідну роботу „Аналіз чисельності та оперативних завдань, що виконуються частинами сил спеціальних операцій провідних країн світу”. Шифр - „Число” (заключний). - НЦ СВ ЛІСВ НУ „ЛП”, м. Львів, 2009 р. - 156 с.

8. Райан М., Менн К., Стилуелл А. Энциклопедия сил специального назначения. / Пер. с английского А. Гришина; под ред. С. Дробязко. - М.: Изд-во Эксмо, 2004. - 256 с.

9. Меженин А. Силы специального назначения вооруженных сил Великобритании / А. Меженин // Зарубежное военное обозрение. - 1994. - № 9. - С. 12-14.

10. Прокофьев С. Силы специальных операций сухопутных войск Великобритании / С. Прокофьев // Зарубежное военное обозрение. - 1999. - № 3. - С. 19-26.

11. Шмелёв Ю. Силы специального назначения Великобритании / Зарубежное военное обозрение. - № 9. - 2006. - С. 27-33.

12. Тороп Ю. В., Овчинникова Е. А. Силы специальных операций вооруженных сил ФРГ / Ю. В. Тороп, Е. А. Овчинникова // Армейский сборник. - 2001. - № 2. - С. 26-35.

13. Мосалёв В. Силы специального назначения бундесвера / Зарубежное военное обозрение. - № 9, 2003. - С. 33-36.

14. Михайлов А. Силы специальных операций европейских стран НАТО / А. Михайлов // Зарубежное военное обозрение. 1996. - № 7. - С. 6 - 10.

Размещено на Allbest.ru